Ім'я файлу: деонтологія.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 17.11.2020

У міру становлення і розвитку медицини, формувалися і змінювалися етичні принципи професії лікаря. Незважаючи на те, що на різних етапах суспільного розвитку ці принципи піддавалися серйозному випробуванню, історія прогресивної медицини – це історія гуманізму лікарів, їх самопожертви в ім’я здоров’я і життя людей.

Високий рівень освіти населення в сучасному суспільстві, розвиток мережі охорони здоров’я та інші медико-соціальні фактори привели до ширшого спілкування лікаря і хворого. Етично-психологічні результати такого спілкування грають винятково важливу роль у стані хворої людини.

Міркування про моральність часто носять занадто загальний характер. Тим часом під моральністю мають на увазі певні почуття, властивості, поняття, одним з яких є милосердя. Поняття «милосердя» нині чомусь вважається за застаріле. Проте людина, позбавлена милосердя, позбавлена одного з найважливіших виявів моральності.

Певний дефіцит милосердя, що відчувається нами, обумовлено тим, що духовне виховання ніби відступило на другий план і стало другорядною, прикладною стороною суспільного життя. У сучасних умовах зміни громадської свідомості, відкрите обговорення суспільних проблем, етичне виховання і, перш за все, такі риси, як честь і совість набувають особливо важливого значення. Без цих якостей становлення лікаря, як особистості, відбутися не може.

Своє практичне втілення етика медичного працівника знаходить в конкретних етичних принципах, що визначають його відношення до хворої людини в процесі спілкування з нею, її родичами і так далі. Весь цей етичний комплекс прийнято визначати терміном «деонтологія», що походить від грецького «dеon», - обов'язок і «logos» - учення. Таким чином, деонтологія - це вчення про обов'язок лікаря, сукупність етичних норм, необхідних йому для виконання своїх професійних обов'язків. Іншими словами, деонтологія - це практичне втілення морально-етичних принципів в діяльності лікаря, середнього медичного персоналу. Вона спрямована на створення максимально сприятливих умов для ефективного лікування хворих.

організація лікувального процесу: повторне направлення пацієнта на прийом внаслідок несвоєчасного або неякісного протеза, втрата відбитку, коронки; вихід лікаря з кабінету, коли хворий сидить в кріслі, до зубного техніка на невизначений час і ін.

Ортопед повинен передбачити заходи, спрямовані на попередження потрапляння йому в обличчя пилу, крапель слини тощо. Обов'язковим є дотримання правил антисептики і асептики. Неприємне враження на хворого справляють відбиткові ложки із залишками маси, сепараційні диски із залишками дентину, не зовсім чиста склянка для полоскання порожнини рота.

Не можна, через бажання якнайшвидше обробити зуб, «пиляти так, щоб пил стовпом». Це призводить до перегрівання та опіку тканин порожнини рота, травми. Потрібно уважно слідкувати за тим, щоб не нанести травматичних пошкоджень.

Під час бесіди з хворим не слід висловлювати йому свої попередні діагностичні припущення, якими б очевидними вони не здавалися. Давати поради і рекомендації, робити висновки слід тільки після остаточного обстеження. Під час розмови з пацієнтом ні в якому випадку пе слід засуджувати помилки попередніх лікарів, навіть якщо вони очевидні. Цим не додасте собі авторитету. Хворий може подумати, що якщо помилялися попередні лікарі, то може помилитися і цей. Мудра людина ніколи не лихословить. Навіть якщо робочий час лімітований, необхідно поставити пацієнтові декілька запитань, що дозволяють отримати уявлення про його особу. Такі обставини як шлюб, самотність, проблеми, важка хвороба, серйозні конфлікти вдома і на роботі можуть позначатися на загальному стані і поведінці хворого.

При повторній зустрічі слід зі співчуттям, але тактовно поцікавитися, як його самопочуття, чи все в порядку, чи всі ліки пацієнт приймав.

Істотною помилкою, частіше у молодих лікарів, є бажання дати пацієнтові висловитися дуже детально, отримуючи при цьому для складання анамнезу мінімум корисної інформації. Слід дозволити хворому протягом двох-трьох хвилин вільно розповідати, а потім ставити конкретні питання. При цьому оцінюється інтелект, рівень розвитку і виховання, особливості характеру, що дозволить підібрати відповідний тон в бесіді.

Вперше поняття «деонтологія» було розкрите в 30-х роках XIX століття англійським філософом І. Бентамом, автором книги «Деонтологія, або наука про мораль».

В даний час виділяють загальну деонтологію, що розглядає цю проблему в загально етичному, соціальному, історичному плані, та спеціальну, що охоплює специфічні особливості конкретної клінічної дисципліни (деонтологія в хірургії, стоматології, терапії і т. д.). Кожний лікар, незалежно від його спеціальності має бути ознайомлений як із загальною, так і з спеціальною деонтологією. Обидва ці аспекти доповнюють один одного і створюють єдине уявлення про проблему медичної деонтології загалом.

Психологія лікування полягає в тому, що при зустрічі лікаря з пацієнтом і спілкування з ним, виникає бажання обох зрозуміти один одного. Іноді навіть виникає запитання, чи потрібно взагалі займатися вивченням психології спілкування з хворим, адже серед лікарів і медсестер зустрічаються справжні майстри своєї справи, хоча вони ніколи не вивчали психології, відчуваючи її, головним чином, інтуїтивно, завдяки своїм особистим морально-етичним рисам. Проте з цього зовсім не випливає, що для спілкування з хворими досить володіти тільки інтуїцією або досвідом. Окрім цього, лікарю потрібна ще й спеціальна підготовка.

Відомо, що професія лікаря є творчою. Лікар не може фанатично слідувати певнихм постулатам і приписам, не враховуючи характер лікування захворювання, психологічні та інші фактори і причини.

Перед лікарем у кожному конкретному випадку виникають завдання, для вирішення яких необхідне самостійне рішення та уміння передбачати наслідки своїх дій.

Вивчаючи не лише хворобу, але й особистість пацієнта, лікар повинен враховувати, яка роль основних рис його вдачі і душевного складу у формуванні картини захворювання, які найбільш сильні психотравмуючі чинники, що впливають на хворого, іншими словами, які причини психогенії. Для цього він повинен бути спостережливим, уміти помічати як в людях, так в предметах і явищах важливі, але малопомітні на перший погляд особливості.

ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ДЕОНТОЛОГІЇ В ОРТОПЕДИЧНІЙ

СТОМАТОЛОГІЇ

Термін «деонтологія» походить від двох грецьких слів : deon – належне, та logos – вчення. Це ціла система поглядів та уявлень про етичні принципи, що визначають відношення лікаря до хворої людини в процесі спілкування з нею, її родичами і т.д.

Втрата зубів є психологічною травмою для хворого. Добрий повноцінний протез повинен усунути косметичний і функціональний дефект у щелепно-лицевій системі. Пацієнт повинен знати, якими особливостями характеризується знімний протез, які його можливості при відновленні функції жування.

У практичній діяльності стоматолога-ортопеда зустрічаються дві категорії пацієнтів, які повністю втратили зуби. Це люди літнього і похилого віку. Протягом медичної діяльності лікаря стоматолога-ортопеда зустрічаються пацієнти, які потребують протезування зубів і стоматологічної допомоги, але не бажають їх. Такі пацієнти звертаються до стоматолога під тиском сім'ї, до всіх його маніпуляцій і рекомендацій ставляться з недовірою. В інших випадках хворі з ураженням органів травлення вважають, що протезування зубів позбавить їх цього захворювання. Вони настійно просять виготовити їм протези зубів, погоджуються на будь-які хірургічні втручання, необхідні при підготовці порожнини рота до протезування. Ці хворі користуються протезами зубів і задоволені ними, навіть якщо в них наявні недоліки.

Лікар повинен терпляче і дохідливо пояснити суть втручання, довести медичне (поліпшення функції жування, ковтання, мовлення) і соціальне (полегшується спілкування з людьми) значення раціонального протезування. Люди літнього віку важко звикають до протезів щелеп і зубів. Це зобов'язувало лікаря проводити психотерапевтичну підготовку у кожному конкретному випадку індивідуально. Слід попереджати, що період звикання до протеза супроводжується явищами дискомфорту, які з часом минають. При підборі штучних зубів за формою, величиною, кольором доцільно радитися з колегами, зубними техніками. Пацієнт, усвідомлюючи з якою увагою до нього відносяться легше погодиться із запропонованою йому конструкцією і формою протеза.

Особливо терпляче слід пояснювати правила користування знімними протезами зубів і догляд за ними. Причиною психотравм може бути погана

Болісні маніпуляції викликають у хворих відчуття страху перед відвідуваннями лікаря-стоматолога, паралізують волю, з'являється відчуття «непереносимості бормашини». Хворі дуже цінують у лікарі увагу до себе.

При роботі з пацієнтом- дитиною необхідно пам'ятати, що завоювати довіру дитини, щоб вона могла сказати: «ось ця тітка (дядько) робить не боляче» - велике мистецтво. Часто в дитячих стоматологічних кабінетах можна побачити багато картинок - ілюстрацій з казок, життя тварин та іграшок. Медичні працівники використовують їх, частенько, тільки тоді, коли ніякі умовляння не можуть переконати дитину відкрити рот. Правильною тактикою є підготовка дитини ще до входу в кабінет. Важливо, щоб дитина не плакала, оскільки відбувається «ланцюгова реакція» і услід за ним вередувати починатиме і решта дітей. Відношення дорослої людини до лікарів-стоматологів закладається з моменту перших відвідувань, найчастіше в ранньому дитинстві і позначається на подальшій поведінці людини на прийомі у лікаря.

Успіх справи багато в чому вирішується щирим відношенням фахівця до долі хворого.

В ортопедичній стоматології конфлікт нерідко виникає унаслідок розбіжностей в показаннях до виду протеза. Не маючи уявлення про принципи протезування, пацієнти дуже наполегливо вимагають задоволення своїх побажань, незважаючи на медичні показання. У таких випадках лікарю необхідно виявляти делікатну стійкість, постаратися переконати пацієнта в неправильності його думок або вирішувати питання колегіально. Лікарю слід пригнічувати зовнішні прояви огидливості і неприязні. Якщо коротко, то лікар-ортогіед має бути спокійний, урівноважений, охайний, ввічливий, інтелігентний і, перш за все, компетентний.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас