Ім'я файлу: [UAReferats.com]_C39N17066.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 40кб.
Дата: 09.12.2020
скачати

ПУНКЦІЇ

У лікувальних закладах з діагностичною та лікувальною метою нерідко проводять пункції, найчастіше — черевної порожнини і грудної клітки.

Пункцію черевної порожнини виконує лікар. Її застосо­вують для аспірації вмісту черевної порожнини з метою діагностики, накладання пневмоперитонеуму і видалення асцитичноі рідини. Протипоказання — спайки у черевній порожнині. Можливі ускладнення: ушкодження кишки та розвиток перитоніту, внутрішньочеревні кровотечі при уш­кодженні судин брижі. Пункцію виконують в асептичних умовах.

Для пункції медична сестра готує троакар зі стилетом, скальпель, пінцет, головчастий зонд, шприц та голку для місцевої анестезії, шкірні голки з шовним матеріалом, сте­рильні серветки, рушники, 0,5 % розчин новокаїну, 5 % розчин йоду спиртовий, стерильні пробірки, таз для зливу асцитичноі рідини, гумову трубку, липкий пластир.

Підготовку рук, шкіри хворого і стерилізацію інстру­ментів проводять так, як для операції. Пункцію виконують у перев’язочній або в маніпуляційній.

Напередодні ввечері або зранку в день пункції хворому роблять очисну клізму, а безпосередньо перед пункцією спорожнюють сечовий міхур. За 15—20 хв до пункції хворому підшкірне вводять 1 мл 2 % розчину промедолу і 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату.

Хворий сидить у кріслі, спираючись на його спинку. На коліна кладуть клейонку, а між ноги — таз або відро для асцитичної рідини. При важкому стані хворого його вкла­дають на правий бік. Шкіру передньої черевної стінки оброб­ляють 5 % розчином йоду спиртовим і пошарово знеболюють 0,5 % розчином новокаїну. Прокол передньої черевної стінки при асциті проводять по середній лінії між пупком та лобком або по краю лівого прямого м'яза живота. У місці пункції для полегшення просування троакара скальпелем розрізають шкіру на протязі 0 5—1 см. Троакаром разом зі стилетом при невеликому зусиллі проколюють передню черевну стін­ку. Проходження парієтального листка очеревини часто суп­роводжується помірною болючістю і відчуттям провалу тро­акара в порожнину. Після видалення з троакара стилета через трубку починає витікати цівкою асцитична рідина. При необхідності набирають у стерильну пробірку кілька мілілітрів рідини для біохімічних досліджень. Потім на тро­акар надягають гумову трубку, кінець якої опускають у таз. Рідину випускають повільно, з перервами (1 л протягом 5 хв) для запобігання розвитку колапсу. Для цього на гумову трубку періодично накладають затискач. Для максимального видалення асцитичної рідини живіт здавлюють простиралом, обведеним навколо живота і зав'язаним за спинкою крісла. Після видалення рідини троакар видаляють, на місце пункції накладають шви, змащують 5 % розчином йоду спиртовим і накладають асептичну пов'язку.

За хворим після пункції необхідно спостерігати для ран­нього виявлення можливих ускладнень (кровотеча в черевну порожнину внаслідок ушкодження судин, ушкодження орга­нів черевної порожнини, флегмона стінки живота при пору­шенні правил асептики та антисептики, підшкірна емфізема, виділення рідини через пункційний отвір).

Пункцію плевральної порожнини (плевроцентез) прово­дять з лікувальною та діагностичною метою. Лікувальний плевроцентез показаний при ексудативному плевриті (на­копичення рідини в плевральній порожнині), травматичному гемотораксі, пневмотораксі (спонтанному, а особливо кла­панному), а також при необхідності введення в плевральну порожнину лікувальних препаратів.

Діагностичний плевроцентез показаний усім хворим з наявністю випоту в плевральній "порожнині невизначеної етіології.

Основним протипоказанням до проведення плевральної пункції є підвищена кровоточивість судин. Крім того, не проводять її на ділянках з ураженнями шкіри.

Плевральну пункцію проводять у процедурному кабінеті з дотриманням правил асептики. Якщо стан хворого важкий, пункцію можна провести в палаті.

Для проведення плевроцентезу медична сестра готує:

96 % спирт, йод для дезинфекції місця пункції, стерильні ватні кульки і марлеві серветки, стерильні пелюшки, клеол, липкий пластир, для місцевого знеболювання — 0,5 % розчин новокаїну, голки для внутрішньошкірної і внутрішньом'язової ін'єкцій, стерильний шприц об'ємом 20 мл, голку для пункції плеври довжиною 10 см і діаметром 1 мм, розчин гепарину (1000 ОД), стерильний і нестерильний посуд для плевральної рідини, гумову трубку, шприц Жане або апарат Боброва, електровідсмоктувач, стерильні гумові рукавички, 0,1 % розчин атропіну сульфату, кордіамін.

Для видалення повітря з плевральної порожнини пункцію проводять у другому міжребер'ї по середньоключичній лінії, або у п'ятому-шостому міжребер'ї по середній пахвовій лінії. Хворий сидить у кріслі обличчям до лікаря. При виконанні пункції у п'ятому-шостому міжребер'ї по середній пахвовій лінії хворий теж сидить у кріслі, але повернутий до лікаря відповідним боком. Рука відведена за голову. Якщо хворий сидіти не може, то пункцію проводять у лежачому положенні на здоровому боці з відведеною за голову рукою.

Для видалення крові та ексудату з плевральної порож­нини пункцію виконують у восьмому-дев'ятому міжребер'ї по задній пахвовій або лопаточній лінії. Хворий при цьому сидить у кріслі лицем до його спинки, дещо нахиливши голову, руки на грудях.

Плевральну пункцію проводять з дотриманням правил асептики: використовують стерильні інструменти, ретельно обробляють руки. Місце пункції широко змащують 5 % розчином йоду спиртовим. Залишки його знімають стериль­ним тампоном, змоченим 96 % спиртом. Це треба робити, щоб запобігти попаданню йоду в плевральну порожнину. Зону пункції обкладають стерильними пелюшками. Перед проведенням пункції в місці проколу тонкою голкою інфільтрують шкіру і підшкірну основу 0,5 % розчином новокаїну. Вказівним пальцем лівої руки намацують ребро, по верхньому краю якого буде проведено пункцію, щоб уникнути поранення міжреберних судин і нервів. Правою рукою беруть шприц із голкою довжиною 10 см (у шприц набрано 1 мл розчину гепарину для запобігання згортання плевральної рідини) і роблять укол строго по верхньому краю ребра. Голку вколюють у міжребер'я під контролем пальця, після чого обережно просувають її вглиб. При про­никненні голки в плевральну порожнину з'являється від­чуття раптового провалювання. Після того шприц перехоп­люють лівою рукою, а правою повільно відтягують поршень, захоплюючи при цьому вміст плевральної порожнини. Кілька мілілітрів плевральної рідини набирають у стерильну про­бірку для дослідження.

При виконанні пункції доцільно користуватися спеціаль­ною голкою з краником або перехідною гумовою трубкою, з'єднаною з голкою. Після відсмоктування вмісту плевраль­ної порожнини перекривають краник або накладають затис­кач на гумову трубку, що дозволяє уникнути попадання повітря в плевральну порожнину.

За наявності великої кількості рідини в плевральній порожнині до голки приєднують електровідсмоктувач, апарат Боброва, дво- або триампульну систему, змонтовану за прин­ципом сполучених посудин. Система для відсмоктування рідини (апарат Боброва) складається зі скля­ної посудини циліндричної форми, закритої щільним корком. Від посудини відходять дві скляні перехідні трубки, до яких приєднують гумові трубки більшої довжини. Щоб відсмок­тати рідину з плевральної порожнини за допомогою цієї системи, необхідно створити в ній від'ємний тиск. Для цього гумову трубку, що йде до хворого, перетискають затискачем, а до другої трубки приєднують електровідсмоктувач або відсмоктують повітря шприцом Жане. Створивши таким чином у посудині від'ємний тиск, на другу гумову трубку теж накладають затискач. У такому вигляді система готова до роботи. Після евакуації вмісту плевральної порожнини швидким рухом виймають голку, місце проколу заклеюють стерильною серветкою.

Під час проведення плевральної пункції можуть виникати ускладнення: колапс, пневмоторакс, інфікування плевраль­ної порожнини, поранення легені, ушкодження сусідніх орга­нів — печінки, селезінки, кишок.

Люмбальну пункцію проводять з діагностичною та ліку­вальною метою. З діагностичною метою її проводять при черепно-мозкових травмах, запальних процесах, пухлинах головного і спинного мозку, гострих порушеннях мозкового кровообігу. При цьому вимірюють лікворний тиск у спинно­мозковому каналі. Обов'язковим є цитологічне та біохімічне дослідження (визначення рівня білка, цукру, хлоридів) спин­номозкової рідини. При люмбальній пункції можливе вве­дення контрастних речовин для діагностики нервових за­хворювань. З лікувальною метою пункції застосовуються для нормалізації тиску спинномозкової рідини при менін­гітах, субарахноідальному крововиливі, епілептичному ста­тусі тощо.

Протипоказаннями для проведення люмбальної пункції є вклинювання мозочка у великий потиличний отвір, кома, шок, колапс, пролежні та гнійничкові ураження шкіри в поперековій ділянці.

Пункцію виконують у положенні хворого лежачи на боці з зігнутими в колінах і приведеними до живота ногами, голова нахилена до грудей. Прокол виконують між остистими відростками III і IV або IV і V поперекових хребців. Знеболення проводять шляхом інфільтрації місця проколу 0,5 % розчином новокаїну. Для проведення пункції користуються голкою довжиною 9—12 см з мандреном. її вводять між остистими відростками по середній лінії під кутом 75—80 °. Відчувши «провал», обережно виймають мандрен і з голки з'являється спинномозкова рідина. При відсутності ліквору в просвіті голки останню виймають, а пункцію повторюють дещо вище або нижче. Для дослідження беруть 2—4 мл рідини. Після пункції місце проколу обробляють розчином йоду спиртовим і накладають асептичну пов'язку. Протягом доби хворий повинен дотримуватися суворого постільного режиму.

Можливі ускладнення: вклинювання довгастого мозку у великий потиличний отвір, колапс, менінгізм, кровотеча, корінцевий та головний біль.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ



1. Після проведення поперекової пункції у пацієнта відмічено тахікардію і гіпертензію. Якими мають бути дії медичної сестри в даній ситуації?

2. Пацієнтові призначено поперекову пункцію. Які інстру­менти повинна підготувати медична сестра для її прове­дення?
3. Охарактеризуйте особливості догляду і спостереження за пацієнтом після стернальної пункції.
4. Як називається проколювання черевної стінки? Охарактеризуйте підготовку пацієнта до такої пункції.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас