У легкій атлетиці існує велике число спортивних спеціалізацій. Вона відіграє провідну роль і як засіб оздоровчої фізкультури. Гігієнічні вимоги до обладнання та експлуатації споруд для занять легкою атлетикою. Легкоатлетична бігова доріжка влаштовується на рівній горизонтальній поверхні. Внутрішня і зовнішня її бровки обладнуються бортиками із закругленими верхніми краями, що підносяться над поверхнею доріжки не більше ніж на 3 см. Покриття доріжок повинно мати рівну і неслизьку поверхню і не втрачати своєї несучої здатності при перезволоженні. Для виключення травматизму на резінобітумних, а також синтетичних і асфальторезінових доріжках потрібні постійний контроль за їх станом і своєчасний ремонт. Місце для стрибків у довжину і потрійного стрибка складається з доріжки для розбігу, бруска для відштовхування, ями для місця приземлення і зони безпеки. Брусок для відштовхування (20х122 см) виготовляється з м'яких порід дерева і закопується у грунт врівень з поверхнею доріжки. Яма для приземлення повинна мати стінки з дерева, виступаючі над землею на 5 см. Яма наповнюється піском врівень зі стінками. Пісок в ямі періодично розрівнюється граблями, які повинні знаходитися в спеціально відведеному місці. На ширину 1 м від краю ями і доріжки обладнується зона безпеки. Місце для стрибків з жердиною включає доріжку розбігу, стійку з планкою, місце для упору жердини і місце приземлення. Зона безпеки обладнується шириною 1 м від краю доріжки, від місця приземлення - 1,5 м, перед місцем для упору-5м. Освітленість на доріжках для розбігу у всіх видах стрибків повинна бути не менше 30 лк; в місцях відштовхування і приземлення - не менше 50 лк; для стрибків з жердиною вертикальна освітленість на висоті 6 м - 50 лк. Гігієнічні вимоги до організації тренувального процесу. У спринтерів і стрибунів частіше бувають розтягнення, надриви і розриви м'язів і сухожиль стегна, гомілки (ахіллового сухожилля), зв'язок гомілковостопного суглоба; у стрибунів у висоту - розтягнення та розриви зв'язок гомілковостопного і колінного суглобів, травми хребта в шийному та поперековому відділах. На здоров'я спортсменів можуть несприятливо впливати і умови тренування. Наприклад, тривалий біг по твердому покриттю (асфальту) негативно позначається на опорно-руховому апараті. Відбуваються травми стопи, гомілковостопного суглоба, запалення окістя гомілок. Гігієнічна профілактика таких травм полягає у створенні необхідних умов тренування, проведенні відповідних відновлювальних заходів.
Харчування легкоатлетів залежить від їхньої спортивної спеціалізації. Найбільш високі енерговитрати у стаєрів, марафонців, ходоків. Калорійність добового раціону в цих видах складає 70-76 ккал / кг. У спринтерів і стрибунів енерговитрати нижче і калорійність їх раціону 65-70 ккал / кг.
Ходьба дає навантаження на всі м'язові групи, але не дають тренувального ефекту як біг (підвищує легеневу вентиляцію, підсилює кровообіг, навіть покращує травлення).
Не рекомендується проводити змагання при температурі більше 24 °, а вологість - більше 80%.
Відпочинок спортсмена в тіні, повинен мати сухий рушник, обливання холодною водою не рекомендується, тому після цього створюється відчуття розслабленості, млявості і втоми.
При високій температурі - майка, труси, світлий головний убір.
При низькій температурі - теплий костюм, головний убір і рукавички. При вітрі повинна бути вітровка.
При знижених температурах дуже важлива розминка перед виступом. Марафонцям для припливу крові до м'язів ніг використовують спеціальні растирки (суміші). Після занять всіма видами спорту рекомендується душ.