Ім'я файлу: Твори Платона Воронька.docx
Розширення: docx
Розмір: 29кб.
Дата: 29.09.2021
Пов'язані файли:
Оксанв іваненко.docx

Твори Платона Воронька (1913-1988) для дітей

Підготувала Мартинюк Каріна

Українська література післявоєнного періоду збагатилася рядом імен талановитих прозаїків, поетів, авторів казок і драматичних творів, що пишуть для дітей. Серед цієї когорти письменників особливо виділяється ім’я Платона Воронька.

Дитячі твори П. Воронька приваблюють читача своєю безпосередністю, щирістю, оригінальністю, уважним ставленням поета до дітей, умінням зацікавити, звеселити, насмішити, розчулити їх, а разом з тим і повчити, примусити задуматись над своєю поведінкою.

Уже в ранніх збірках віршів поета, які з’явилися в перші роки після Великої Вітчизняної війни, є ряд поезій, що стали улюбленими творами дітвори («Похідна», «Листівочка», «З Німеччини в Чернеччину»). Особливо популярна остання з названих поезій. Написана в манері плавної розповіді, пересипана народними дотепами, вона вражає читача глибиною думок і настроїв, чарує барвистістю мови».

Широко відомі дві збірочки віршів для малят — «Читаночка» (1951) і «Твоя книжка» (1952). У віршах цих збірок автор цікаво, просто, з педагогічним тактом розповідає дітям про їхнє життя й побут, окреслює коло їхніх, інтересів і прагнень, показує взаємини між дітьми й дорослими. Стисло, лаконічно й конкретно розкриває поет історію чотирьох поколінь людей-патріотів у вірші «Яким я буду» і показує любов дітей до воїнів, які пильно охороняють недоторканність кордонів.

У невеличких за розміром, художньо виразних віршах («Наша мама», «Ідуть трактори», «Помагай») П. Воронько опоетизовує труд, змальовує захоплення дітей творчою працею дорослих, показує намагання дітей внести і свою посильну працю на користь суспільству. Мабуть, найяскравіше всі ці риси дітей поетові вдалося втілити у вірші «Помагай». Хлопчик Помагай — це узагальнений образ, який охоче допомагає всім, хто своїм трудом прославляє нашу Батьківщину.

Бачить хлопчик: садять сад,—
Він поміг кінчити ряд.
Вмить приніс відро води
І полив аж два ряди.
Рій із пасіки пішов,—
Помагай роя знайшов...
За селом копали став,—
Помагай візок дістав...
Помагая у труді Знають літні й молоді.

Про любов дітей до праці автор говорить і в ряді інших віршів і, зокрема, «У нас ростиме ліс», «У нас зробили дощ», «Помогли зайчаті», «Поливала я порічки» тощо.

В окремих поезіях, а то і в цілих циклах віршів, П. Воронько розвиває традиції В. Маяковського, виховує у дітей любов до праці, зокрема до професії залізничника (цикл віршів «Наша залізниця»). Кожній професії присвячено окремий вірш («Машиніст», «Кочегар», «Начальник станції», «Старший черговий», «Диспетчер», «Мастильник», «Стрілочник», «Обходчию», «Провідниця», «Касирка»), Згаданий цикл закінчується віршем «Пасажири».

У ряді віршів для малят («Берізка», «Липка», «Зеленіє дубок») поет переконливо і тактовно навчає дітей любити нашу чудову природу, берегти її багатства, бо вони прикрашають життя людей. Як народна пісня звучить вірш «Берізка»:

В нашої берізки Білая кориця,
Вичесані кіски —
Любо подивиться.

Малюючи образ красуні берізки, автор без нав’язливого моралізаторства закликає дітей наслідувати приклад його героїв, що бережуть зелені насадження.

А яка сила дитячої любові до природи вкладена поетом у хрестоматійний вірш «Липка»! Чіткою трирядковою строфою, за допомогою уособлення автор створює віршоване звертання до дітей: не ламати, поливати, любовно ростити і берегти ніжну, з запашним медовим цвітом, липку.

Чимало віршів П. Воронька (переважно для дошкільнят) є своєрідними байками. За допомогою казкових образів автор намагається прищеплювати дітям благородні моральні риси: не бути хвальками, не зазнаватись, рости сміливими і мужніми. З цього погляду найбільш вдалими є дві повчальні поезії про кота — «Ніколи не хвались» і «Кіт не знав», у яких засуджується зазнайство і недосвідченість.

Серед численних поезій П. Воронька для дітей значне місце посідають вірші про нашу Вітчизну, її неосяжні простори, технічні винаходи вчених, про завоювання космосу. Вони відзначаються оригінальністю композиції і творчого задуму. Так, у вірші «Шляхами Вітчизни» поет через описи конкретних міст, місцевостей і респуб­ік знайомить малого читача з багатствами тайги і Паміру, прославляє труд кубанських і українських хліборобів, розповідає про густу сітку залізничних шляхів, що тягнуться від Алтаю до України. Ліричний вірш «Під весняними зорями» є поетичним відгуком П. Воронька на запуск першого супутника Землі. Схвильовано переживаючи цей небувалий у світі подвиг радянської науки й техніки, поет висловлює свої почуття найтеплішими, найніжнішими, а разом з тим найпростішими і найближчими кожній людині словами. Вірш розпочинається заспівом, характерним для народної пісні. Ліричний герой Воронька і під ясними весняними зорями, слухаючи чарівні співи солов’я, думає про Вітчизну, про її «орлів огнекрилих», що відкрили небо для всіх.

Найменшим читачам П. Воронько адресує і свої казки («Лісовий гомін», «Казка про Сніжинку-краплинку», «Гулива гора», «Лісова казка», «Казка про Суховія»), дітям середнього віку — «Казку про Чугайстра».

Казки П. Воронька різноманітні за тематикою, приваблюють багатством реалістичних і фантастичних образів, захоплюють динамічністю сюжету, схвильованістю розповіді. Користуючись засобом персоніфікації, автор через уявну розмову дівчинки з квітами, деревами, звірами, комахами досягає значного ефекту в розкритті явищ природи, життя різних істот («Лісовий гомін»). В окремих казках про звірів відчуваються мотиви, знайомі нам із казок І. Франка циклу «Коли ще звірі говорили».

Серед творів цього жанру особливо виділяється драматична поема «Казка про Чугайстра». В ній помітний вплив на поета таких шедеврів української літератури, як «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського і «Лісова пісня» Лесі Українки. Поєднавши казково-фантастичні елементи з реалістичною розповіддю про партизанську боротьбу проти німецько-фашистських загарбників, автор досяг виняткової ідейно-художньої глибини поеми, пластичності її образів, гостроти конфлікту, мальовничості картин природи.

Перша дія драматичної поеми «Казка про Чугайстра» розпочинається поетичною ремаркою в стилі тих, що їх дає Леся Українка до своєї «Лісової пісні»: «Дрімотна карпатська верховина. Вікові смереки та буки з двох боків підступають до високої кам’янистої галявини. За галявиною в далині ще вище шереги відрогів, які нагадують буремне море, що в пориві піднялося до самого неба і раптом закам’яніло. Все залите імлистим надвечір’ям з виблисками передгроззя. Хмари густими отарами насуваються із-за обрію — і не знати, чи по небі сунуться ті хмари, чи по горах».

Елементи фантастики супроводжують всі чотири картини твору, але найбільше їх у першій. Сумний настрій бабусі і двох онуків, що переносять страшний тягар фашистської окупації, ніби поділяють і дерева в лісі, і Золотава Птаха.

Столітній Бук.

Нема життя на нашій верховині Деревам навіть. Де вже там людині Перед вогнем ворожим виживати.

Основними персонажами «Казки про Чугайстра» є, звичайно, люди: бабуся, онучата Юрасик і Ганя, їхній батько, партизани на чолі з генералом-Чугайстром та селяни-гуцули, з одного боку, німецькі фашисти-поневолювачі — з другого.

Сюжет драматичної поеми автор розгортає на фоні хвилюючої розповіді бабусі про фантастичного діда Чугайстра, про врятування ним від смерті юнака Іванка і його нареченої Лесі — образів, у яких поет вдало втілює протест проти ненависної панщини. Бабусина казка не випадково є частиною зав’язки твору. Діти сприймають чарівну легенду за правду і вирішують знайти доброго Чугайстра, покликати його собі і своїм друзям на допомогу в боротьбі з фашистськими загарбниками.

Казковий образ Чугайстра послужив письменникові засобом єднання фантастики з реальністю. Адже шукаючи доброго заступника за скривджених, лісового діда Чугайстра, навіяного казкою Бабусі, діти проходять довгий тернистий шлях. Тут П Воронько показує і нічні пошуки дітей, і пригоди в лісі, і зустріч із звірами, замаскованими фашистськими розвідниками, і, нарешті, зустріч з омріяним Чугайстром.

Важливо, що різні пригоди з дітьми на шляху пошуків Чугайстра і сама зустріч з ним подані автором у реалістичному плані.

Взявши казкову основу про доброго лісового духа Чугайстра, що допомагає бідним людям у їхній боротьбі з лиходіями, П. Воронько в цьому образі змалював реальні риси героя нашого часу, прославленого партизанського командира, який рятував людей від фашистської каторги.

Поет майстерно малює також оповиті духом усної народної творчості (особливо казки) образи бабусі та її онуків Юрася і Гані. В них показані кращі риси трудових людей: чесність, гуманність, щирість і відданість.

Є в поемі «Казка про Чугайстра» два протилежні казкові образи — образ Сови, що символізує все лихе, вороже трудовій людині, і образ Золотавої Птахи, що робить людям добро. Якщо Сова протягом усієї п’єси пророкує дітям нещастя, то Золотава Птаха бажає їм добра, вказує шлях до Чугайстра, супроводжуючи їхні пошуки легкою задушевною пісенькою («На вискалі синім, в гнізді соколинім родились орлятами ви»).

У «Казці про Чугайстра» чудово змальовані пейзажі Карпат. Ось якою картиною відкривається перший акт другої дії твору: «Рівна полонина, край гірського рідколісся. Петляста стежина, яку ледь помітно у високих травах, розходиться на два боки. То тут, то там поодинокі буки, смереки. Вони крислаті, густокронні, бо зростали на просторі...

Ясний, але досить студений ранок. З гір на долину легеньким серпанком стікають тумани, і там, де розривається серпанкова пелена, під сонцем спалахують роси, немовби ті краплини не з води, а з казкового горючого кришталю. Довкола усе таке чисте, буйне і соковите, яке можна зустріти, мабуть, лише в щедротах карпатської природи».

Драматична поема П. Воронька «Казка про Чугайстра» — це чудовий твір про героїчні діла партизанського з’єднання генерала Ковпака в Карпатах. У ній поет майстерно поєднав фантастичне з дійсним, реальним, земним. Вдало пов’язано розповіді про хвилюючі героїчні виступи дітей проти фашистських загарбників із завданням ідейного виховання і навчання. Устами генерала-Чугайстра автор говорить:

Хоч до чудес ніякий я не майстер,
Це ви вчинили нині справжнє чудо,
Про вас казки складуть хороші люди.
Ви будете стоокі і крилаті У тих казках.

Твори Платона Воронька для дітей — значний вклад в українську дитячу літературу. Глибоке знання життя й побуту молодого героя, бажання проникнути в його внутрішній світ допомогло авторові створити високохудожні вірші і казки.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас