Ім'я файлу: Манту БЦЖ.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 1642кб.
Дата: 18.04.2021
скачати

ТУБЕРКУЛІНОВІ ПРОБИ


Туберкулінова проба 

(одна з двох реакцій: Манту або Пірке, туберкулінодіагностика, tuberculin skin-test, PPD test) — імунологічний діагностичний тест, внутрішньошкірне введення туберкуліну, що дозволяє виявити специфічну імунну відповідь організму. Наявність вираженої шкірної реакції (гіперемія), як правило, свідчить про наявність збудженого стану імунної системи, тобто організм активно взаємодіє зі збудником туберкульозу — паличкою Коха.

У місці введення препарату під шкіру виникає специфічне запалення (папула), викликане інфільтрацією Т-лімфоцитів — специфічних клітин крові, відповідальних за клітинний імунітет. Туберкулін ніби притягує до себе лімфоцити із розташованих поблизу кровоносних судин шкіри.

На малюнку зображена техніка виконання проби Манту (Mantoux test), названої на честь Шарля Манту: Внутрішньошкірно вводять 2 ОД (Одиниці дії) туберкуліну, оцінюючи через 3 дні характер імунної відповіді організму. Імунна відповідь виражається в розмірах папули, почервоніння. Трактування імунної відповіді проводиться медсестрою (навчального закладу, тубдиспансеру), в сумнівних випадках пацієнт показується лікарю.

Що ж таке туберкулін?

Туберкулін — діагностичний препарат, що застосовується для виявлення алергічної реакції в осіб, інфікованих туберкульозними бактеріями.

Вперше отримано Робертом Кохом.

Застосовують для туберкулінових проб, за допомогою яких виявляють осіб, що підлягають щепленням проти туберкульозу, як метод ранньої діагностики і оцінки перебігу туберкульозного процесу.

Для масових обстежень в Україні застосовується тільки внутрішньошкірна проба Манту.

Цікаво що до кінця до цих пір невідомий в точності механізм взаємодії туберкуліну з імунною системою. З одного боку, лізат білків (пептиди, амінокислоти) не може бути повноцінним антигеном. І дійсно, туберкулін не викликає появу імунітету. Але ця точка зору не пояснює посилення, як при вакцинації, реакції при частій постановки проби - т.з. «Бустерний ефект» проби Манту. Так що ж таке туберкулін? Швидше за все, туберкулін можна охарактеризувати як різнорідну суміш з органічних речовин різного ступеня складності, отриманих з мікобактерій.

Протипокази

Реакція Манту протипоказана дітям і дорослим у випадках:

-певних шкірних захворювань

-гострих та хронічних інфекційних і соматичних захворюваннь у гострій стадії або загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину)

-алергічних стани (атопія в анамнезі, Бронхіальна астма, Атопічний дерматит)

-епілепсія



Не допускається проведення проби в тих колективах, де є карантин по дитячих інфекцій. Проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину.

Імунітет після профілактичних щеплень може впливати на чутливість до туберкуліну. Тому пробу Манту необхідно планувати до проведення будь-яких щеплень. У цьому випадку щеплення проводяться відразу після оцінки результатів проби.

Історія

Туберкулін в його класичному вигляді був винайдений в 1890 відомим німецьким лікарем Робертом Кохом, ім'ям якого названо і збудник туберкульозу - паличка Коха.Авторство методу туберкулінодіагностики, тобто застосування туберкуліну Коха з метою діагностики, належить Пірке, який в 1907 році вперше запропонував застосовувати туберкулін для діагностики туберкульозу. На пошкоджену спеціальним боріком шкіру наносився туберкулін. Пізніше цей метод був модифікований і пошкодження шкіри (скарифікацію) стали проводити спеціальним ланцетом. Приблизно в такому вигляді проба Пірке дійшла і до нинішніх днів.

Трохи пізніше французький лікар Манту (Mantoux) запропонував іншу модифікацію проби - внутрішньошкірне введення туберкуліну. Проба в модифікації Манту застосовується в Україні з 1965 року.

Роберт Кох

Застосування

Внутрішкірна туберкулінова проба застосовується для діагностики туберкульозної інфекції на підставі появи місцевого інфільтрату, а також для визначення місця розташування алергії (перед щепленням БЦЖ).

Розмір папули вимірюється через 72 години.

Клінічна діагностика туберкульозу включає як рентгенографію легенів, що служить для доказу захворювання, так і туберкулінову пробу Манту.

Виконання туберкулінової проби Манту: для внутрішньошкірної проби використовується препарат «TUBERCULIN PPD RT 23 SSI» Державного інституту сироваток, Копенгаген, Данія. Проба практично безболісна. Розчин вливається допомогою одноразового впорскування виключно інтрадермально (в шкіру) з долонного або дорсального боку (зсередини або зовні) передпліччя. Для цього впорскується розчин, розведений до необхідної концентрації. На місці ін'єкції на деякий час з'являється пухир.

Навіщо потрібна проба Манту?

Вірніше так, а чи потрібна проба Манту взагалі? Із цього приводу ВООЗ відповідає ствердно - так, для країн з високою актуальністю туберкульозу (саме такою є Україна) ця проба є одним із дієвих заходів контролю інфекції. Навіть в тих країнах, де актуальність туберкульозу невелика, наприклад в США і Франції, проба Манту застосовується досить активно - для виявлення інфікованих туберкульозом в групах високого ризику.

Реакція (проба) Манту потрібна для:

виявлення первинно-інфікованих, тобто тих, у кого вперше виявлений факт інфікування туберкульозною паличкою;

виявлення інфікованих більше одного року з гіперергічними реакціями на туберкулін;

інфікованих більше одного року зі збільшенням інфільтрату на 6 мм і більше

діагностики туберкульозу у осіб, які інфіковані паличкою Коха, але не проявляють, в даний момент, симптомів захворювання; підтвердження діагнозу туберкульозу;

відбору контингентів дітей, які підлягають ревакцинації проти туберкульозу.

Відбір дітей і підлітків для ревакцинації проводиться за результатами проби Манту в 6-7 і в 14-15 років. У районах, де епідеміологічна обстановка щодо туберкульозу є неблагополучною, ревакцинація проводиться в 6-7, 11-12 і 16-17 років. Ревакцинації БЦЖ підлягають здорові особи лише з негативною реакцією на туберкулін.

Техніка проведення й оцінка проби Манту

Внутрішньошкірна проба Манту виконується в такій послідовності:

1. Ампулу з препаратом ретельно витріть марлею, змоченою 70° етиловим спиртом, далі шийку ампули підпиляйте і відламайте.

2. Стерильним шприцем, котрим виконується проба Манту, і голкою № 0845 наберіть 0,2 мл туберкуліну, залишивши голку у флаконі до повної витрати туберкуліну, але не більше, ніж на 2 год.

3. Надіньте на шприц голку № 0415 так, щоб її зріз і поділи шкали знаходились на одному рівні..

4. Видаліть із шприца пухирщ повітря і надлишок розчину, залишивши в шприці точно 0,1 мл туберкуліну.

5. Обробіть середню третину передпліччя спиртом (у парний рік - праве, у непарний рік - ліве), фіксуючи шкіру натягом, уведіть кінець голки до епідермісу так, щоб зріз голки сховався під його тонким шаром.

6. Уведіть внутрішньошкірно 0,1 мл розчину туберкуліну.

7. При правильно виконаній внутрішньошкірній пробі на місці уведення туберкуліну утвориться папула з поверхнею у вигляді «лимонної шкірки» розміром 6-7 мм.

8. Через 72 год після постановки проби виміряйте попереч ний до осі руки діаметр інфільтрату за допомогою прозорої лінійки.

Оцінка результатів

Реакція оцінюється за кількісними і якісними показниками. Кількісна оцінка характеризується величиною інфільтрату в міліметрах, якісна - кольором інфільтрату, наявністю везикул, лімфангіту, некрозу, дочірніх висипів. Під час кількісної оцінки проби виділяють реакції:

негативну - на місці уведення туберкуліну немає інших проявів, окрім реакції уколу;

сумнівну - гіперемія будьякого розміру або інфільтрат розміром 2-4 мм;

позитивну - інфільтрат діаметром 5 мм і більше.

Гіперергічною реакцією вважають: у дітей і підлітків розмі ри інфільтрату 17 мм і більше; у дорослих - 21 мм і більше, а також будьякі розміри інфільтрату, але з наявністю везикулонекротичних реакцій, лімфангіту, дочірніх висипів. Під час оцінки туберкулінових реакцій варто враховувати чинники, що впливають на їх інтенсивність.

Зниження чутливості до туберкуліну відзначається під час кору, коклюшу, скарлатини, малярії, раку, лімфогранулематозу, саркоїдозу, мікседеми. Підвищення - під час бронхіальної астми, ревматизму, базедової хвороби, грипу, при загостренні хронічних захворювань.

Хибнонегативні реакції - у деяких пацієнтів проба Манту може бути негативною навіть при наявності інфікування туберкульозною паличкою. Такі реакції можуть бути викликані:

Анергією - тобто нездатністю імунної системи відповідати на «роздратування» туберкуліном. Така реакція може відзначатися в осіб з різними імунодефіцитами, в тому числі СНІД. У даній ситуації проводиться спеціальний тест на анергії (проба Манту з більш високим вмістом туберкуліну - 100 ТІ), необхідно провести обстеження імунної системи дитини на наявність дефектів;

Недавнім інфікуванням - протягом останніх 10 тижнів. У даній ситуації в США рекомендується повторити пробу через 10 тижнів, після виключення факторів інфікування;

Занадто малим віком - діти молодше 6 місяців нездатні «відповідати» на введення туберкуліну.

Хибно позитивні реакції - такі реакції означають те, що пацієнт не інфікований паличкою Коха, але при цьому проба Манту показує позитивний результат. Однією з найбільш частих причин такої реакції є інфікування нетуберкульозної мікобактерією. Іншими причинами можуть бути наявні у пацієнта алергічні розлади і недавно перенесена інфекція. В даний час немає способів для достовірного диференціювання реакції на туберкульозну і нетуберкульозної мікобактерії, проте наступні факти можуть говорити на користь саме туберкульозного інфікування:

гіперергічна або виражена реакція;

довгий період, що минув з моменту вакцинації БЦЖ;

недавнє перебування в регіоні з підвищеною циркуляцією туберкульозу;

мав місце контакт з носієм туберкульозної палички;

наявність в сім'ї пацієнта родичів, хворіли або інфікованих туберкульозом.

Слід зазначити, що в США, в зв'язку з відсутністю поголовної вакцинації БЦЖ, позитивна реакція в зв'язку з наявним імунітетом, викликаним щепленням БЦЖ, трактується як хибнопозитивна, але пацієнти з такою реакцією попередньо вважаються інфікованими незалежно від факту щеплення.

«Віраж» проби Манту - зміна (збільшення) результату проби (діаметра папули) в порівнянні з торішнім результатом. Є дуже цінною діагностичним ознакою.

Критеріями віражу є:

- поява вперше позитивної реакції (папула 5 мм і більше) після раніше негативної або сумнівної;

- посилення попередньої реакції на 6 мм і більше;

- гіперергічними реакція (більше 17 мм) незалежно від давності вакцинації;

- реакція більше 12 мм через 3-4 роки після вакцинації БЦЖ.

Саме віраж змушує лікаря думати про те, що сталося протягом останнього року інфікування. Наприклад, якщо результат проби за останні три роки виглядав як 12, 12, 12, а на четвертий рік був отриманий результат 17 мм, то з великою часткою ймовірності можна говорити про події інфікування. Природно, що при цьому треба виключити всі впливаючі фактори - алергію до компонентів туберкуліну, алергію на інші речовини, нещодавно перенесену інфекцію, факт недавньої вакцинації БЦЖ або іншою вакциною і т.п.

«Бустерний» ефект проби Манту - ефект посилення (boost (англ.) - посилення), тобто збільшення діаметра папули при частій (частіше ніж раз на рік) постановці проби. Незважаючи на те, що туберкулін не є повноцінним антигеном і не може викликати формування імунітету, ефект по всій видимості пов'язаний зі збільшенням чутливості лімфоцитів до туберкуліну. Бустерний ефект має і зворотний бік - особи, інфіковані туберкульозною паличкою, з роками втрачають здатність реагувати на туберкулін і в кінці кінців результат проби стає псевдонегативним.

Бустерний ефект (в обох його проявах) зустрічається у підлітків і дорослих, що, мабуть, обумовлено більш високим ступенем розвитку імунної системи. У дітей цей ефект виражений менше, проте постановка проби Манту частіше, ніж один раз на рік не є бажаною.

Для виключення бустерного ефекту у інфікованих мікобактерією (при наявності явних факторів ризику інфікування і відсутності реакції на пробу Манту) в США рекомендують проводити повторну постановку проби через 1-3 тижні. У тубінфікованих реакція стає різко позитивною, організм як би «згадує» про свою чутливості до туберкуліну.

Позитивна проба Манту, що з цього випливає?

Отже, проба Манту показала позитивний результат, виключені всі впливають фактори - вакцинація БЦЖ та іншими вакцинами, недавня інфекція, алергія до компонентів туберкуліну. Оскільки проба Манту є важливим, але не 100% достовірним засобом діагностики туберкульозу, проводяться додаткові обстеження - флюорографія грудної клітини, мікробіологічний посів мокроти, обстеження членів сімей.

Діти і підлітки з уперше виявленим інфікуванням туберкульозом володіють підвищеним ризиком розвитку клінічно вираженого туберкульозу - вважається, що у 7-10% таких дітей може розвинутися первинний туберкульоз з усією притаманною симптоматикою. Тому такі діти підлягають спостереженню в протитуберкульозному диспансері протягом року. Протягом трьох місяців проводиться хіміопрофілактика ізоніазидом. По закінченню цього періоду дитина передається під спостереження дільничного педіатра як «інфікований більше одного року».

Якщо у такої дитини через рік не виявляється ознак посилення чутливості до туберкуліну і гіперергічної реакції, то він спостерігається педіатром на «загальних підставах». У таких дітей ретельно відстежується результат щорічної проби Манту. Посилення у таких дітей реакції на 6 мм і більше говорить про активацію інфекції.

Інфіковані більше одного року з гіперергічною реакцією на туберкулін і збільшенням реакції на 6 мм і більше спостерігаються в тубдиспансері. Проводиться хіміопрофілактика протягом 3 місяців.

Якщо результат проби у дитини позитивний, але попередня проба проводилася не один, а два і більше роки тому, дитина вважається «інфікованим з невстановленим строком давності». Рекомендується проведення повторної проби через 6 місяців. За результатами другої проби вирішується питання про необхідність спостереження в тубдиспансері і хіміопрофілактики.

БЦЖ


Розшифровка вакцини БЦЖ

Що означає абревіатура БЦЖ? Розшифровка латинської назви BCG тлумачиться як bacillus Calmette–Guerin. У перекладі на українську це означає «бацила Кальметта-Герена». 

Вакцина БЦЖ: що це?

Вакцина БЦЖ – це суспензія ослабленою мікобактерії бичачого виду з втратою вірулентності для людини. Існує два різновиди:
  • БЦЖ – зміст Mycobacterium tuberculosis в складі вакцини занадто мало, щоб викликати зараження. Однак такої кількості вистачає, щоб організм зміг виробити імунітет проти небезпечного захворювання. У всіх країнах, незалежно від виробника, склад вакцини один і той же. Саме тому недоцільно влаштовувати «гонку» за іноземною продукцією за особистим переконанням, що вона краще вітчизняної.
  • БЦЖ-М – завдяки зниженому вмісту мікробних тіл (у два рази менше, ніж у звичайної вакцини БЦЖ), нею вакцинують проти туберкульозу недоношених, ослаблених дітей. Крім того, якщо дитина з якоїсь причини «випустили з уваги» в пологовому будинку і не ввели вакцину в строк, в стаціонарах застосовується саме БЦЖ-М

Так чи потрібне щеплення?

Ні для кого не секрет, що вакцина не дає 100% гарантії, що згодом зараження туберкульозом не відбудеться. Так тоді для чого вона потрібна, запитаєте ви. Справа в тому, що БЦЖ виробляє протитуберкульозний імунітет, здатний надавати потужний захист при первинному інфікуванні, а також при можливих подальших контактах з переносниками туберкульозної інфекції. Якщо ж організм все-таки виявиться слабшим за хворобу, то вакцина запобігає розвиток особливо важких, генералізованих форм туберкульозу (дисемінованої та міліарної форми). Таким чином, не забезпечуючи повного захисту від інфекції, щеплення дещо полегшить перебіг хвороби у разі зараження. 

Кому рекомендована вакцинація БЦЖ?

Вакцинація рекомендована категоріям людей:
  • Новонароджені. Всім дітям БЦЖ в рік вже повинна бути щеплена. Особливо в регіонах з високою поширеністю туберкульозу.
  • Особи, які постійно контактують з інфікованими туберкульозом (зазвичай медперсонал тубдиспанцеров тощо).

В якому віці проводиться вакцинація БЦЖ?

Первинну вакцинацію прийнято проводити здоровій новонародженій дитині на 3-7 день життя. Попередньо лікар обов'язково повинен оглянути дитину, провести термометрію (при підвищеній температурі тіла процедура протипоказана), врахувати дані анамнезу і всі можливі протипоказання. Крім цього, щеплення БЦЖ дітям здійснюються тільки після консультації у лікаря-спеціаліста з готовими результатами досліджень крові та сечі. 

Вакцину слід вводити підшкірно, у зовнішню поверхню лівого плеча, доза не повинна перевищувати 005 мг. Техніка виконання процедури передбачає поступове введення - для того, щоб переконатися, що голка увійшла під потрібним кутом. Якщо все виконано правильно, то на місці уколу утворюється папула діаметром до 7-9 мм, білого кольору, зазвичай зникає через 15-20 хвилин після процедури. Діти, які з тієї чи іншої причини не були щеплені в пологовому будинку, підлягають вакцинації при першій же можливості. Якщо ж з моменту народження пройшло більше двох місяців, то перед щепленням обов'язково проводиться реакція Манту. При позитивному результаті БЦЖ проводити забороняється.



У медичну карту новонародженого лікар зобов'язаний зробити позначку про проведеної вакцинації із зазначенням дати щеплення, серію та контрольний номер вакцини. Крім цього, в історію вноситься і термін придатності введеного препарату, а також підприємство-виробник. Важливо! Місце вакцини заборонено обробляти якимись розчинами. Накладення пов'язок також не допускається.

Ревакцинація БЦЖ

Повторної вакцинації підлягають діти у віці 7 та 14 років, але тільки за умови негативної реакції на пробу Манту. Інтервал між Манту і ревакцинацією не повинен перевищувати двох тижнів.  На жаль, в епідеміологічно несприятливих регіонах країни діти заражаються мікобактерією задовго до першої ревакцинації, тому повторно БЦЖ вони не піддаються.

Які процеси в організмі відбуваються після БЦЖ?

В місце введення вакцини негайно починають прибувати макрофаги (або моноцити – різновид лейкоцитів), що поглинають мікобактерію туберкульозу. Збудник захворювання гине разом з макрофагами, в результаті чого відбувається утворення некротичних казеозних мас. Виходячи назовні, вони провокують утворення рубця на місці введення вакцини.

Реакція на БЦЖ

Реакцією є розвиток папули на місці уколу, з'являється зазвичай у новонароджених через 4-6 тижнів після вакцинації. На місці щеплення повинен утворитися рубчик, за розміром якого можливо судити про придбаний протитуберкульозний імунітет. Так, якщо після БЦЖ утворився рубець розміром 2-4 мм, то кажуть, що організм щепленого буде чинити опір захворювання протягом 3-5 років. Якщо ж розмір в 5-7 мм – то організм під захистом протягом 5-7 років, а при 8-10 мм - протягом 10 років.



Зазвичай щеплення переноситься добре, але іноді спостерігається поява реакцій:
  • БЦЖ почервоніла. Якщо почервоніння не поширюється на навколишні тканини та спостерігається виключно в період прищепної реакції, то це є нормою. У рідкісних випадках крім почервоніння можуть сформуватися припухлість і келоїдний рубець. Приводів для занепокоєння при цьому бути не може: таким чином шкірні покриви реагують на препарат.
  • БЦЖ гноїться. Нагноєння і нариви – нормальна реакція на компоненти щеплення, яка відбудеться незабаром. Звернутися до лікаря варто, якщо крім нагноєння навколо місця вакцинації з'явилася почервоніння і набряклість: можливо, відбулося інфікування ранки, яке обов'язково потрібно лікувати.
  • БЦЖ запалилася. Турбуватися і звертатися до лікаря варто лише у разі поширення набряку і запалення на шкіру плеча, за межі місця вакцинації.
  • БЦЖ свербить. Свербіж на місці уколу – нормальне явище, проте лікарі радять накласти марлеву серветку на ранку, щоб стримувати дитину від розчісування.
  • Температура після БЦЖ. Підвищення температури тіла у новонародженого до 38 градусів є нормою, а от якщо у семирічної дитини після ревакцинації спостерігається підвищення температури, слід негайно звернутися до лікаря.

Про що говорить відсутність реакції?

Якщо після вакцинації на місці ін'єкції не утворився рубець, то це є ознакою того, що вакцина виявилася неефективною, адже імунітет до опаснейшему захворювання не сформувався. Приводів для занепокоєння в даному випадку бути не повинно: через деякий час після отримання негативної реакції на пробу Манту можна провести ревакцинацію, не чекаючи 7-річного віку. Відсутність реакції на першу щеплення зустрічається нечасто, спостерігається у 5-10% дітей. Крім цього, близько 2% населення на планеті мають природжений імунітет до туберкульозу. Це означає, що захворіти протягом життя вони в принципі не можуть.

Протипоказання до вакцинації

Протипоказання БЦЖ не такі великі, до них відносяться:
  • Маса тіла новонародженого менше 2500 г (при 2-4 ступені недоношеності).
  • Гострі захворювання або період загострення хронічних захворювань. Вакцинацію в такому разі слід проводити тільки після повного вилікування, коли клінічні прояви хвороби пройдуть остаточно.
  • Вроджений імунодефіцит.
  • Наявність в сім'ї новонародженого генералізованої інфекції БЦЖ.
  • ВІЛ-інфікування матері.
  • Лейкемія.
  • Лімфома.
  • Терапія (пригнічують імунітет препаратами.)



Протипоказання до ревакцинації

Протипоказаннями до ревакцинації є:
  • Загострення хронічних захворювань або будь-які гострі захворювання на момент вакцинації БЦЖ. Температура тіла (підвищена) є серйозним аргументом для перенесення щеплення. Зазвичай ревакцинацію проводять через місяць після одужання.
  • Злоякісні новоутворення.
  • Стан імунодефіциту.
  • Туберкульоз (у тому числі на стадії одужання).
  • Позитивна реакція на пробу Манту.
  • Ускладнення після первинної вакцинації.Особи, тимчасово звільнені від вакцинації по причині наявності протипоказань, повинні перебувати під наглядом з урахуванням медичного персоналу до повного одужання і щеплення. Особи, які зазнали ревакцинації, також знаходяться під наглядом і повинні з'явитися на перевірку прищепної реакції через12 місяців після процедури.

Що включає перевірка прищепної реакції?

Така перевірка проводиться через 1-3 місяці, півроку і через рік після вакцинації та ревакцинації, вона включає в себе:
  • Реєстрацію розміру місцевої реакції.
  • Реєстрацію характеру реакції (оцінюється, відбулося утворення папули, пустули з скоринкою або рубчика). Крім цього, перевіряється пігментація в місці щеплення.

  • Щеплення БЦЖ: можливі ускладнення?

    Дійсно вакцина повністю безпечна? Має ускладнення БЦЖ-щеплення? Наслідки можуть проявитися у вигляді:
  • Остеіт – туберкульоз кістки. Розвиток захворювання зазвичай відбувається через 05-2 роки після вакцинації, воно викликає серйозні порушення імунної системи.
  • Генералізована інфекція БЦЖ – формується при наявності у дитини вроджених імунних порушеннях.
  • Запалення лімфовузла – потрібне негайне оперативне втручання, якщо відбувається різке збільшення лімфовузла в розмірах (понад 1 см у діаметрі).
  • Холодний абсцес – вимагає хірургічного втручання. Таке явище є наслідком підшкірного (замість внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ. Щеплення, наслідки якої такі, була проведена неграмотно.
  • Келоїдний рубець – представляє з себе червону, набряклу шкіру в місці щеплення. При наявності рубця ревакцинацію у семирічному віці не проводять.
  • Велика виразка говорить про високої чутливості дитини на компоненти препарату. Зазвичай призначається місцеве лікування.

Сумісність з іншими щепленнями

БЦЖ є специфічною вакциною, одночасне застосування з якою інших препаратів неприпустимо. Крім того, не дозволяється проводити додаткову вакцинацію не тільки в день постановки БЦЖ, але і протягом 4-6 тижнів, в період виникнення реакцій на препарат. Після ін'єкції БЦЖ до будь-якої іншого щеплення повинно пройти як мінімум 35-45 діб. До вакцинації БЦЖ допускається прищеплення дитину від гепатиту С. Єдиною умовою є період імунологічного спокою, тобто до віку в 3 місяці малюкові протипоказані будь-які щеплення.



Догляд за дитиною після БЦЖ

Зазвичай будь-яких наслідків після щеплення не виникає, однак для «перестраховки» слід дещо зробити:
  • По-перше, раціон дитини повинен залишитися незмінним. Після вакцинації у дитини може спостерігатися рідкий стул, підвищення температури тіла, а також блювота. Всі ці наслідки вважаються нормальними, небезпеки для життя і здоров'я вони не представляють.
  • Жарознижуючі (за умови, що дитина не хвора) слід давати на ніч при температурі вище 38,5 градусів. При фебрильних судомах збивати жар можна за 37,5 градусів.
  • Застосування антигістамінних препаратів вкрай небажано. Почервоніння і набряки повинні проходити самі: здоровий організм впорається самостійно.
  • Купання не заборонено.Звертатися до лікаря слід у разі, якщо неможливо збити температуру жарознижувальними (парацетамолом), якщо дитина неспокійна і довгий час відмовляється від їжі. При судомах, втрати свідомості і гнійних наривах на місці щеплення негайно викликай карету швидкої допомоги.

Дякую за увагу! :3
скачати

© Усі права захищені
написати до нас