Туберкульоз. Профілактика. Санітарно-гігієнічний режим Загальні положення

Ім'я файлу: тема 4 Туберкульоз.doc
Розширення: doc
Розмір: 130кб.
Дата: 21.10.2023
скачати
Пов'язані файли:
патан, розтин, діагноз.pdf
Презентація1.pptx

Туберкульоз. Профілактика. Санітарно-гігієнічний режим

Загальні положення

Туберкульоз є широко поширеним інфекційним захворюванням людини і тварин, що викликається мікобактеріями туберкульозного комплексу (мікобактерії туберкульозу комплексно-MTBC). Збудники туберкульозу зберігають свою життєздатність в сухому стані до 3 років, при нагріванні витримують температуру вище 80 ° C (мікобактерії туберкульозу, що знаходяться в мокроті, виживають при кип’ятінні в межах 5 хвилин, стійкі до органічних і неорганічних кислот, лугів, багатьох окислювачів, проявляють стійкість до впливу спиртів, ацетону, четвертинних амонієвих сполук (ЧАС), нечутливі до розсіяного сонячного світла). Джерелом інфекції є хворі на активну форму туберкульозу люди і тварини (велика рогата худоба, кози, собаки). Найбільш епідеміологічно небезпечними є хворі на туберкульоз легень з наявністю бактеріовиділення або з деструктивними процесами в легенях.Резервуартуберкульозної інфекції – хворі на туберкульоз та інфіковані мікобактерією туберкульозу люди, тварини і птахи.Основним механізмом передачі збудника інфекції є повітряно-краплинний (аерозольний). Можливі також повітряно-пиловий, контактний, аліментарний, вертикальний механізми передачі.Основним фактором передачі збудника туберкульозної інфекції є повітряне середовище. Факторами передачі інфекції можуть також бути інфіковані матеріали від хворих, контаміновані збудником об’єкти зовнішнього середовища.Відсутність вакцинації проти туберкульозу підвищує ризик розвитку захворювання при первинному інфікуванні.Місця перебування хворого на туберкульоз разом з оточуючими його людьми і предметами зовнішнього середовища в тих межах простору, у яких можливе виникнення нових заражень і захворювань (осередки туберкульозу) різні за епідеміологічною небезпекою і в залежності від ступеня ризику виникнення нових випадків в осередку поділяються на 5 груп :
І група – осередки з високим ризиком зараження туберкульозом, обтяжені несприятливими факторами – соціально обтяжені вогнища.
До цієї групи належать вогнища, сформовані хворими на туберкульоз органів дихання, що виділяють мікобактерії туберкульозу, при поєднанні в осередку всіх або частини наступних несприятливих факторів:
– проживання в осередку дітей і підлітків, осіб з імунодефіцитними захворюваннями;
– важкі побутові умови, відсутність можливості виділення окремого приміщення для проживання хворого;
– порушення протиепідемічного режиму, порушення хворими правил особистої гігієни.
Для забезпечення ефективності протиепідемічних та профілактичних заходів визначаються межі таких вогнищ. У територію вогнища включається квартира, у якій проживає хворий на туберкульоз органів дихання з виділенням збудника туберкульозу, сходова клітка, під’їзд будинку і група прилеглих будинків, об’єднаних загальним двором.
II група – осередки туберкульозу з високим ризиком зараження в осередку, соціально благополучні.
До цієї групи належать вогнища, у яких проживають хворі на туберкульоз органів дихання івиділяють мікобактерії туберкульозу, але проживають в окремих квартирах без дітей і підлітків, де хворий дотримується санітарно-гігієнічного режиму, виконує заходи щодо поточної дезінфекції.
III група – осередки туберкульозу з ризиком зараження в осередку:
– вогнища, де проживають хворі на активний туберкульоз органів дихання без встановленого при прийнятті на облік виділення мікобактерій, але проживають разом із дітьми і підлітками;
– вогнища, сформовані хворими з позалегеневимилокалізаціями туберкульозу з виділенням мікобактерій туберкульозу і без виділення мікобактерій з наявністю виразок і свищів.
IV група – осередки з потенційним ризиком зараження туберкульозом:
– вогнища, у яких у хворих на активний туберкульоз органів дихання встановлено припинення виділення мікобактерій туберкульозу в результаті лікування,вони проживають без дітей і підлітків і не мають обтяжливих факторів;
– вогнища, де хворий, який виділяє мікобактерії, вибув;
– вогнища, де хворий, який виділяє мікобактерії, помер.
V група – осередки туберкульозу зоонозного походження.
Епідеміологічна ситуація з туберкульозу ускладнюється при наростанні в етіологічній структурі частки лікарсько-стійких формM. tuberculosis, поширеннямВІЛ – інфекції.

Виявлення хворих на туберкульоз

Виявлення хворих на туберкульоз здійснюється лікарями всіх спеціальностей, середніми медичними працівниками медичних та оздоровчих організацій.При підозрі на туберкульоз в медичних організаціях проводиться обстеження хворого в установленому обсязі з метою уточнення діагнозу.При виявленні під час обстеження ознак, які вказують на можливе захворювання на туберкульоз, з метою постановки остаточного діагнозу пацієнт направляється в спеціалізовану медичну організацію за профілем “фтизіатрія”, яка знаходиться за місцем проживання.Медичний працівник, що оформляє напрямок, інформує пацієнта про необхідність з’явитися на обстеження в протитуберкульозну медичну організацію протягом 10 робочих днів з моменту отримання направлення і робить відмітку в медичній документації пацієнта про його інформуванні.Контроль проведення своєчасного і повного обстеження пацієнта здійснюється фахівцем і лікарем-фтизіатром спеціалізованої медичної організації.Особи без певного місця проживання при підозрі на захворювання на туберкульоз госпіталізуються в протитуберкульозну медичну організацію для обстеження і лікування. По завершенні обстеження пацієнта протитуберкульозна медична організація протягом 3-х робочих днів інформує медичну організацію, яка направила хворого на обстеження, про результати обстеження та остаточний діагноз.У разі підтвердження діагнозу “туберкульоз” протитуберкульозна медична організація, яка встановила діагноз, інформує органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Медичні протитуберкульозні організації щорічно надають списки осіб, хворих на туберкульоз, в медичні організації, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу за місцем проживання. Керівниками медичних організацій щомісяця організовується аналіз роботи функціональних підрозділів лікувально-профілактичної організації щодо виявлення туберкульозу в різних вікових і соціально-професійних групах, а також проведеної профілактичної роботи в даних підрозділах.

Організація раннього виявлення туберкульозуу дорослого населення

З метою раннього виявлення туберкульозу у дорослого населення проходженню профілактичних медичних оглядів підлягають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.Організація профілактичних оглядів на туберкульоз і контроль за їх проведенням здійснюються органами виконавчої влади у сферіохорони здоров’я громадян. Профілактичні медичні огляди проводяться в масовому, груповому (за епідемічними показаннями) і індивідуальному порядку в медичних організаціях за місцем проживання, роботи, служби, навчання або утримання в слідчих ізоляторах і виправних установах. При проведенні профілактичних медичних оглядів використовуються методи, методики і технології проведення медичного обстеження. Медичними організаціями, що обслуговують доросле населення, забезпечується проведення профілактичних медичних оглядів населення, прикріпленого до медичної організації, з метою раннього виявлення туберкульозу не менше ніж 1 раз на 2 роки. У муніципальних утвореннях з показником захворюваності населення на туберкульоз 60-ти і більше випадків на 100 тисяч населення в рік – не рідше 1 разу на рік. Планування профілактичних оглядів дорослого населення на туберкульоз проводиться медичною організацією після уточнення чисельності населення, прикріпленого до медичної організації (працюючого і непрацюючого), його вікового та професійного складу, аналізу даних індивідуальних облікових форм і медичних документів, що містять відомості про проведене обстеження в картотеці. Уточнення чисельності прикріпленого працюючого населення проводиться медичною організацією щорічно. Керівники підприємств, організацій за запитом обслуговуючої медичної організації надають інформацію, необхідну для організації та проведення профілактичних обстежень співробітників з метою раннього виявлення туберкульозу. Медичною організацією, що здійснює профілактичні обстеження з метою раннього виявлення туберкульозу, складається річний план проведення профілактичних обстежень, який узгоджується з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Протитуберкульозні медичні організації формують зведені річні плани за прикріпленими територіями в розрізі муніципальних утворень. Зазначені плани погоджуються з органами, уповноваженими здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Зведений план по суб’єкту затверджується органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я громадян. Контроль за своєчасним проходженням працівниками організації профілактичних оглядів на туберкульоз здійснюється керівництвом організації. За епідеміологічними показниками (незалежно від наявності або відсутності ознак захворювання на туберкульоз) профілактичні медичні огляди проходять 2 рази на рік:

військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом;
особи, які перебувають у контакті з джерелами туберкульозної інфекції, у тому числі особи, які здійснюють супровід хворих на туберкульоз іноземних громадян;
особи, зняті з диспансерного обліку в медичних протитуберкульозних організаціях у зв’язку з одужанням, протягом перших 3-х років після зняття з обліку;
особи, які перенесли туберкульоз і мають залишкові зміни в легенях, протягом перших 3-х років із моменту виявлення захворювання;
ВІЛ-інфіковані;
пацієнти, які перебувають на диспансерному обліку в наркологічних і психіатричних закладах;
особи, які перебувають у групі профілактичного наркологічного обліку у зв’язку з вживанням психоактивних речовин і препаратів;
підсудні, що містяться в слідчих ізоляторах, і засуджені, які утримуються у виправних установах;
особи, звільнені зі слідчих ізоляторів і виправних установ, протягом перших 2-х років після звільнення;
особи, які за родом своєї професійної діяльності мають контакт з контингентом підсудних та засуджених;
особи без певного місця проживання.
За епідемічними показаннями (незалежно від наявності або відсутності ознак захворювання на туберкульоз) профілактичні медичні огляди проходять 1 раз на рік:
– хворі хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи;
– хворі на цукровий діабет;
– хворі на онкогематологічні захворювання;
– особи, які отримують кортикостероїдну, променеву і цитостатичну терапію, блокатори ФНП-а, генно-інженерні біологічні препарати;
– іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють трудову діяльність на території України, біженці, вимушені переселенці;
– особи, які проживають в стаціонарних установах соціального обслуговування та установах соціальної допомоги для осіб без певного місця проживання і занять;
– працівники установ соціального обслуговування для дітей і підлітків;
– працівники санаторно-курортних, освітніх, оздоровчих і спортивних установ для дітей і підлітків;
– співробітники медичних організацій;
– працівники організацій соціального обслуговування для громадян похилого віку та інвалідів;
– працівники організацій з переробки та реалізації харчових продуктів, у тому числі молока і молочних продуктів, організацій побутового обслуговування населення, працівники водопровідних споруд;
– нетранспортабельні хворі (обстеження проводиться методом мікроскопії мокротиння).
У позачерговому порядку профілактичний медичний огляд на туберкульоз проходять:
– особи, які звернулися в медичні організації за медичною допомогою з підозрою захворювання на туберкульоз;
– особи, які звернулися за медичною допомогою в амбулаторно-поліклінічні заклади, що надходять на стаціонарне лікування, та особи, допущені в дитячі медичні організації з метою здійснення догляду за дітьми, які перебувають на стаціонарному лікуванні, якщо з дати останнього профілактичного обстеження на туберкульоз пройшло більше року (при екстреному надходженні пацієнтів на стаціонарне лікування, профілактичне обстеження на туберкульоз, по можливості, проводиться в умовах стаціонару);
– особи з оточення дітей, що мають зміни чутливості до туберкуліну ( “віражних” дітей), якщо з моменту останнього флюорографічного обстеження пройшло більше 6 місяців;
– особи, які приїжджають із інших територій України із метою працевлаштування, на постійне або тимчасове проживання, якщо з моменту останнього флюорографічного обстеження пройшло більше року;
– особи, які проживають разом із вагітними жінками і новонародженими, якщо з моменту попереднього флюорографічного обстеження пройшов 1 рік і більше до моменту пологів;
– громадяни, які призиваються на військову службу або проходять на військову службу за контрактом, якщо з моменту останнього обстеження минуло більше 6 місяців;
– особи, у яких діагноз “ВІЛ-інфекція” встановлено вперше, якщо з моменту останнього обстеження минуло більше 6 місяців, а також інфіковані ВІЛ у стадії вторинних проявів (4A – 4B) або інфіковані ВІЛ із низьким рівнем CD4 лімфоцитів (менше 350 кл / мкл);
– абітурієнти під час вступу на навчання, якщо з дати останнього профілактичного обстеження з метою раннього виявлення туберкульозу пройшов 1 рік і більше;
– особи без певного місця проживання – при будь-якому зверненні до установ соціального захисту або охорони здоров’я, якщо відсутні відомості про проходження профілактичного обстеження на туберкульоз або з моменту останнього обстеження минуло більше 6 місяців;
– особи, що вживають психоактивні речовини і препарати, що не входять в групу профілактичного наркологічного обліку при виявленні співробітниками органів внутрішніх справ, за відсутності відомостей про профілактичний огляд на туберкульоз за останній рік;
– іноземні громадяни та особи без громадянства при зверненні за отриманням дозволу на тимчасове проживання на території України.
Керівниками медичних організацій забезпечується планування, організація і проведення профілактичних медичних оглядів на туберкульоз за даними індивідуального обліку населення, а також подання відповідних звітів до протитуберкульозних організації.Охоплення населення у віці від 15 років і старші профілактичними рентгенофлюорографічними дослідженнями повинно становити не менше 65% від чисельності населення, прикріпленого до медичної організації, що здійснює профілактичні обстеження з метою раннього виявлення туберкульозу. Контроль за індивідуальним урахуванням профілактичних медичних оглядів населення в медичних організаціях, що надають первинну медико-санітарну допомогу, і виконанням плану профілактичних медичних оглядів населення на туберкульоз здійснюється медичною протитуберкульозною організацією. Відповідальність за організацію проходження профілактичних медичних оглядів на туберкульоз покладається на керівництво організації за місцем роботи, навчання осіб, які підлягають профілактичному медичному огляду на туберкульоз. Діагноз “туберкульоз” підтверджується комісією лікарів протитуберкульозної медичної організації, яка приймає рішення про необхідність диспансерного спостереження (у тому числі госпіталізації, спостереження і лікування в умовах денного стаціонару) за хворим на туберкульоз. Про прийняте рішення хворий інформується письмово у триденний строк з дня взяття на диспансерний облік.

Організація раннього виявлення туберкульозу у дітей

Із метою раннього виявлення туберкульозу у дітей туберкулінодіагностика проводиться вакцинація проти туберкульозу дітям із 12-місячного віку і до досягнення віку 18 років.Внутрішньошкірну алергічну пробу з туберкуліном (далі – проба Манту) роблять 1 раз в рік, незалежно від результату попередніх проб.Охоплення пробою Манту дітей до 14 років включно має становити не менше 95%. В обов’язковому порядку обстежуються діти з соціально неблагонадійнихх сімей і дітям іноземних громадян, які проживають на території України і прибули з неблагополучних щодо туберкульозу країн.
Проба Манту проводиться 2 рази на рік:
– дітям, які не вакциновані проти туберкульозу за медичними протипоказаннями, а також не щепленим проти туберкульозу через відмову батьків від імунізації дитини, до отримання дитиною щеплення проти туберкульозу;
– дітям, хворим на хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет;
– дітям, які отримують кортикостероїдну, променеву і цитостатичну терапію;
– ВІЛ-інфікованим дітям.
Щеплення Манту здійснюється середнім медичним персоналом дитячих, підліткових, амбулаторно-поліклінічних і оздоровчих організацій, які пройшли навчання в протитуберкульозних медичних організаціях і мають довідку-допуск.Середній медичний персонал дитячих, підліткових, амбулаторно-поліклінічних і оздоровчих організацій проходить навчання в протитуберкульозних медичних організаціях не рідше 1 разу на 2 роки. Не допускається проведення проби Манту вдома, а також в дитячих і підліткових організаціях в період карантину з інфекційних захворювань. Проведення проб Манту здійснюється до профілактичних щеплень. Інтервал між профілактичним щепленням, біологічною діагностичною пробою і пробою Манту повинен бути не менше одного місяця. У день постановки туберкулінових проб проводиться медичний огляд дітей. Протягом 6 днів з моменту проведенняпроби Манту направляються на консультацію в протитуберкульозний диспансер за місцем проживання такі категорії дітей:
– з вперше виявленою позитивною реакцією (папула 5 мм і більше), не пов’язаної з попередньою імунізацією проти туберкульозу;
– з довготривалою (4 роки) реакцією (з інфільтратом 12 мм і більше);
– з наростанням чутливості до туберкуліну у туберкулінопозитивнихдітей – збільшення інфільтрату на 6 мм і більше; збільшення менш ніж на 6 мм, але з утворенням інфільтрату розміром 12 мм і більше;
– згіперреакцією на туберкулін – інфільтрат 17 мм і більше;
– при везикулобульозній некротичній реакції і лімфангіті.
Діти, направлені на консультацію в протитуберкульозний диспансер, батьки або законні представники яких не пред’явили протягом 1 місяця з моменту проведення проби Манту висновок фтизіатра про відсутність захворювання на туберкульоз, не допускаються в дитячі організації.Діти, туберкулінодіагностика яким не проводилася, допускаються в дитячу організацію при наявності висновку лікаря-фтизіатра про відсутність захворювання. Планування, організація, своєчасний і повний облік проведених проб Манту (проведених з меою раннього виявлення туберкульозу та імунізації проти туберкульозу) за даними індивідуального обліку дитячого населення, а також взаємодія з медичнимипротитуберкульозними організаціями з питання своєчасної явки і обстеження дітей, спрямованих на дообстеження до фтизіатра за результатами туберкулінодіагностики, забезпечується керівниками медичних організацій.
Організація раннього виявлення туберкульозу у підлітків
З метою раннього виявлення туберкульозу у підлітків проводяться:
– планова щорічна туберкулінодіагностика;
– періодичні (флюорографічні) огляди.
Пробу Манту проводять 1 раз в рік всім особам у віці від 15 до 18 років, незалежно від результату попередніх проб. Охоплення туберкуліновими пробами повинно становити не менше 95% осіб, які відносяться до даної вікової групи. Керівниками медичних організацій, що здійснюють профілактичні медичні огляди населення з метою раннього виявлення туберкульозу, забезпечується щоквартальний аналіз роботи фахівців з активного виявлення і профілактики туберкульозу серед підліткового населення і коригування планів проведення обстежень. У день постановки туберкулінових проб проводиться медичний огляд підлітків. Підліткам, які відвідують освітні організації, у тому числі школи, школи-інтернати, коледжі, гімназії, ліцеї, середні спеціальні і вищі навчальні заклади, а також працівникам організацій, що мають медичний кабінет, туберкулінодіагностика проводиться медичними працівниками даної організації, що мають довідку-допуск, а при їх відсутності – медичними працівниками, які мають довідку-допуск медичної організації, на території обслуговування якої діє організація. Підліткам, які не працюють і не відвідують навчальні заклади, проба Манту проводиться в амбулаторно-поліклінічній медичній організації за місцем проживання. Протягом 6 днів з моменту проведення проби Манту направляються на консультацію до фтизіатра в спеціалізовану протитуберкульозну медичну організацію за місцем проживання такі категорії підлітків:
– з вперше виявленою позитивною реакцією на туберкулін (інфільтрат 5 мм і більше), не пов’язаною з попередньою імунізацією проти туберкульозу;
– згіперреакцією на туберкулін (інфільтрат 17 мм і більше або менших розмірів або везикулобульозній некротичного характеру і наявністю лімфангоїта);
– з наростанням чутливості до туберкуліну – збільшення інфільтрату на 6 мм і більше;
– з поступовим наростанням чутливості до туберкуліну по роках до 12 мм і більше.
Підлітки, які направлені на консультацію в протитуберкульозний диспансер і не подали керівнику організації протягом 1 місяця з моменту проведення проби Манту висновок фтизіатра про відсутність захворювання на туберкульоз, не допускаються до роботи (навчання). Профілактичний медичний (флюорографічний) огляд підлітків здійснюється в амбулаторно-поліклінічній медичній організації за місцем знаходження освітньої організації або в амбулаторно-поліклінічній медичній організації за місцем проживання. Профілактичний медичний (флюорографічний) огляд проводиться особам у віці 15 і 17 років. При відсутності даних про проведення профілактичних оглядів флюорографічний огляд проводиться у позачерговому порядку.Профілактичний медичний (флюорографічний) огляд підлітків проводиться 1 раз на рік:
– при реєстрації захворюваності на туберкульоз на території муніципального закладу освіти у разі 60 випадків на 100 тисяч населення в рік;
– підлітків, які проживають в соціально неблагонадійних сім’ях і сім’ях іноземних громадян, які прибули з неблагополучних щодо туберкульозу країн.
Підліткам, хворим на хронічні неспецифічні захворювання органів дихання, шлунково-кишкового тракту, онкогематологічні захворювання, з ювенільним ревматоїднимартритом, цукровим діабетом, які отримують кортикостероїдну, променеву і цитостатичну терапію, проводиться 2 рази на рік профілактичний медичний огляд з метою виявлення туберкульозу (чергуючи туберкулінодіагностику і флюорографічне обстеження). Підліткам, які перебувають на диспансерному обліку в наркологічних, психіатричних закладах, а також ВІЛ-інфікованим, флюорографічне обстеження проводиться 2 рази на рік. Протягом 3 днів з моменту виявлення патології підліток направляється в протитуберкульозний диспансер за місцем проживання для завершення обстеження. Підлітки з симптомами, що вказують на можливе захворювання на туберкульоз (легеневі захворювання затяжного перебігу, ексудативнийплеврит, підгострий і хронічний лімфаденіт, вузлувата еритема, хронічні захворювання сечовивідних шляхів), консультуються у фтизіатра.

Заходи в осередках туберкульозу

Метою проведення протиепідемічних заходів в епідемічному осередку туберкульозу є попередження нових випадків інфікування мікобактеріями туберкульозу та захворювань в оточенні хворого. Епідеміологічне обстеження осередку туберкульозу із встановленим у хворого виділенням мікобактерій туберкульозу або фази розпаду туберкульозного процесу проводиться спільно фахівцями органів, уповноважених здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд або фахівцями установ, що забезпечують їх діяльність, і фахівцями медичних спеціалізованих протитуберкульозних організацій протягом 3-х днів з моменту отримання екстреного сповіщення. Для виявлення можливих джерел поширення туберкульозної інфекції встановлюються особи, які контактували з хворим в сім’ї, квартирі, будинку, уточнюється місце фактичного проживання і можливість проживання хворого за іншими адресами, відомості про місце роботи (навчання) хворого на туберкульоз, у тому числі, за сумісництвом, професія хворого. З метою розробки комплексу санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів при обстеженні вогнища оцінюється ступінь його епідеміологічної небезпеки (ризик зараження для людей, які знаходяться в ньому), умови побуту, рівень санітарно-гігієнічних навичок членів сім’ї та інших осіб, які контактували з хворим на туберкульоз, наявність у вогнищі дітей, підлітків, вагітних жінок, осіб, які страждають алкоголізмом, наркоманією, хворих на ВІЛ-інфекцію.Належність вогнища туберкульозу до тієї чи іншої групи ризику зараження визначається дільничним фтизіатром при обов’язковій участі фахівця-епідеміолога.Переклад вогнища з однієї епідеміологічної групи в іншу в разі зміни в осередку умов, що підвищують або знижують ризик зараження або захворювання, здійснюється дільничним фтизіатром при обов’язковій участі фахівця-епідеміолога.За результатами обстеження заповнюється карта епідеміологічного обстеження і спостереження за вогнищем туберкульозу. Медичні організації, громадяни, що займаються приватною медичною діяльністю, органи, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд, здійснюють обмін інформацією про виявлених хворих на туберкульоз та осіб, які перебувають у контакті з хворим. У вогнищах туберкульозу з метою його ранньої локалізації та попередження поширення захворювання фахівцями медичних спеціалізованих протитуберкульозних організацій (відділень, кабінетів) проводяться санітарно-протиепідемічні (профілактичні) заходи:
– первинне обстеження вогнища та осіб, які контактували з хворим протягом 14 днів з моменту виявлення хворого;
– розробка планів оздоровчих заходів, динамічне спостереження за вогнищем;
– ізоляція і лікування хворого на туберкульоз;
– ізоляція з вогнища дітей (у тому числі ізоляція новонароджених), підлітків, вагітних жінок (у разі, якщо хворий на туберкульоз не госпіталізований), із зазначенням в карті епідеміологічного обстеження і спостереження за вогнищем туберкульозу;
– проведення контрольованої хіміотерапії або превентивного лікування контактних осіб, динамічне обстеження контактних осіб (проведення флюорографічного обстеження, туберкулінодіагностики, бактеріологічного обстеження, загальних клінічних аналізів);
– організація остаточної,поточної дезінфекції та навчання хворого і контактних осіб її методам;
– контроль поточної дезінфекції в осередку (1 раз на квартал);
– первинне обстеження осіб, які контактували з хворим, протягом 14 днів із моменту виявлення хворого, динамічне спостереження за контактними особами в установленому порядку;
– навчання хворих і контактних осіб гігієнічним навичкам;
– визначення умов, при яких вогнище туберкульозу може бути зняте з епідеміологічного обліку;
– заповнення і динамічне ведення карти, що відбиває характеристику вогнища туберкульозу і весь комплекс проведених у вогнищі заходів із зазначенням термінів їх проведення.Керівниками протитуберкульозних медичних організацій організовується в щомісячному режимі контрольправильності, повноти і своєчасності ведення карт, що відображають характеристику вогнищ туберкульозу і виконання комплексу проведених у вогнищі туберкульозу санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів.Кратність обстеження вогнищ туберкульозу фахівцями медичних протитуберкульозних організацій (відділень, кабінетів) спільно з фахівцями-епідеміологами при динамічному спостереженні становить:
– для вогнищ 1 групи – 4 рази на рік;
– для вогнищ 2 групи – 2 рази на рік;
– для вогнищ 3 групи – 1 раз на рік.
У населених пунктах, віддалених від протитуберкульозної медичної організації, санітарно-протиепідемічні (профілактичні) заходи виконуються фахівцями дільничної амбулаторно-поліклінічної мережі за методичної допомоги фтизіатра диспансеру та спеціаліста органу, уповноваженого здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд. У вогнищах туберкульозу з метою ранньої локалізації вогнища і попередження поширення захворювання фахівцями органів, уповноважених здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться наступні санітарно-протиепідемічні (профілактичні) заходи:
– визначення меж епідемічного осередку при первинному його обстеженні, оцінка регулярності і результатів профілактичних флюорографічних оглядів контактних осіб;
– розробка спільно з фтизіатром плану оздоровлення вогнища;
– ведення необхідної облікової та звітної документації;
– надання допомоги фтизіатра в організації протиепідемічних та дезінфекційних заходів в осередку;
– динамічний контроль за своєчасністю, якістю та повнотою проведення в осередку комплексу протиепідемічних заходів, передбачених планом оздоровлення вогнища, включаючи дезінфекційні, при необхідності – внесення доповнень і змін до плану оздоровлення вогнища, у тому числі при зміні групи диспансерного обліку хворого і групи епідеміологічної небезпеки вогнища ;
– епідеміологічний аналіз ситуації по туберкульозній інфекції на території за місцем виникнення вогнища, оцінка ефективності роботи в осередках туберкульозної інфекції, розробка пропозицій щодо вдосконалення роботи з метою попередження поширення туберкульозу на території за місцем виникнення вогнища.
При реєстрації захворювання на туберкульоз у сільського жителя обстеження вогнища та організація профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюються у взаємодії із зацікавленими органами виконавчої влади. Особи, хворі на активну форму туберкульозу, з метою запобігання поширенню туберкульозної інфекції, повинні дотримуватися правил особистої гігієни і виконувати рекомендації лікаря-фтизіатра. Новонароджений, який народився від матері, хворої на активну форму туберкульозу з бактеріовиділенням, за згодою матері ізолюється від неї на термін не менше 2-х місяців після вакцинації дитини проти туберкульозу. Особи з ВІЛ-інфекцією ізолюються від хворих на активний туберкульоз. Перевезення громадян з активною формою туберкульозу здійснюється в умовах, що виключають інфікування інших осіб. Рекомендації з організації безпечних умов проїзду видаються супроводжуючій особі або хворому на туберкульоз лікарем-фтизіатром. Медичною службою установ виконання покарань надається інформація до органів виконавчої влади відповідних суб’єктів в області охорони здоров’я громадян про хворих на туберкульоз осіб, що звільнилися з установ виконання покарань, при вибутті їх на постійне місце проживання з метою своєчасної постановки на облік, лікування та профілактики захворювань на туберкульоз серед контактних осіб.

Дезінфекційні заходи в осередках туберкульозу

У вогнищах туберкульозу проводиться поточна і заключна дезінфекція. Поточна дезінфекція в осередку туберкульозу здійснюється з моменту виявлення особи, що проживає в осередку. Організація поточної дезінфекції та навчання навичкам її проведення в осередку здійснюються співробітниками протитуберкульозної медичної організації і організації дезінфекційного профілю.Дезінфекції піддається білизна хворого (натільна, постільна, рушники, носові хустки, вкладиші ємностей для збору мокротиння), столовий посуд та прибори, ємності для збору мокротиння, санітарно-технічне обладнання, повітря і поверхні в приміщеннях, меблі, предмети догляду за хворим. Для дезінфекції використовуються дезінфікуючі засоби і шкірні антисептики, ефективні відносно мікобактерій туберкульозу. Остаточна дезінфекція в осередках туберкульозу здійснюється спеціалізованими організаціями не пізніше 24-х годин з моменту отримання заявки у всіх випадках вибуття хворого з домівки (у лікарню, санаторій, при зміні місця проживання, вибутті хворого з вогнища на тривалий термін, смерті хворого).Позачергова заключна дезінфекція в осередках туберкульозу проводиться перед поверненням породільіз пологового будинку, перед знесенням будинків, де проживали хворі на туберкульоз, у разі смерті хворого від туберкульозу вдома (у тому числі і коли померлий не перебував на обліку в протитуберкульозній медичній організації).Проведення остаточної дезінфекції в осередках туберкульозу силами спеціалізованих організацій здійснюється не рідше 1 разу на рік:
– у місцях проживання хворих на заразні форми туберкульозу;
– у разі проживання в осередку дітей і підлітків;
– у комунальних квартирах, гуртожитках, казармах, в’язницях;
– При наявності у вогнищі осіб, які страждають на наркоманію, алкоголізм, психічні захворювання, ВІЛ-інфікованих.
Проведення остаточної дезінфекції організаціями, що здійснюють діяльність за профілем “дезінфектології” здійснюється:
– у дитячих дошкільних і загальноосвітніх організаціях, дитячих і підліткових організаціях, в організованих військових колективах, медичних організаціях не туберкульозного профілю, стаціонарних установах соціального забезпечення – у разі виявлення хворого на активну форму туберкульозу;
– за місцем роботи хворого з встановленим виділенням мікобактерій туберкульозу і в стадії розпаду без виділення мікобактерій туберкульозу.
Остаточна дезінфекція в осередках туберкульозу проводиться організаціями, які мають ліцензію на дезінфекційну діяльність. При проведенні заключної дезінфекції в осередку туберкульозу обов’язковим є проведення камерної дезінфекції речей і постільних речей. Перед проведенням заключної дезінфекції, якщо в осередку є комахи, проводяться дезінфекційні заходи. Органами, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, проводиться лабораторний контроль якості дезінфекційних заходів в осередках туберкульозної інфекції. Транспортний засіб після перевезення пасажира, хворого на заразну форму туберкульозу, підлягає санітарній обробці із застосуванням дезінфікуючих засобів.

Заходи в медичних організаціях

При проектуванні та реконструкції медичних протитуберкульозних організацій передбачаються інженерні заходи захисту, що сприяють зниженню вмісту в повітрі інфекційного аерозолю збудника, що включають окремі системи вентиляції в палатах хворих, кабінетах співробітників, бактеріологічних лабораторіях. Протитуберкульозні медичні організації оснащуються медичним обладнанням, що забезпечує зниження ризику поширення туберкульозної інфекції при роботі з інфекційним матеріалом – ламінарними шафами, утилізаторами медичних відходів, кабінами для збору мокротиння. У медичних протитуберкульозних організаціях забезпечується поділ потоків хворих (вперше виявлені, хворі з хронічними формами туберкульозу, хворі на туберкульоз, стійкий до лікарських препаратів, хворі на туберкульоз у поєднанні з ВІЛ-інфекцією), роздільне харчування цих груп хворих. Заключна дезінфекція в медичних організаціях проводиться силами спеціалізованих організацій з подальшим косметичним ремонтом. У протитуберкульозних медичних організаціях заключну дезінфекцію проводять неменше 1 разу на рік, а також перед знесенням будинку.Поточна дезінфекція в протитуберкульозних медичних організаціях проводиться медичним персоналом. Відходи фтизіатричних медичних організацій, забруднені мокротинням пацієнтів, відходи мікробіологічних лабораторій, що здійснюють роботу зі збудниками туберкульозу, віднесеними до класу B, знезаражуються і видаляються в установленому порядку. У протитуберкульозних медичних стаціонарах пацієнтами з бактеріовиділенням при виході з палат надягають індивідуальні засоби захисту органів дихання, що перешкоджають попаданню збудників туберкульозу в навколишнє середовище. Співробітники медичних протитуберкульозних організацій забезпечуються спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту, у тому числі масками-респіраторами, дозволеними для використання при туберкульозній інфекції, одягом для роботи в осередках туберкульозної інфекції, а також необхідними санітарно-побутовими приміщеннями, у тому числі душовими. Не допускається прання спеціального одягу працівників протитуберкульозних медичних організацій вдома. Медичному персоналу при роботі з пацієнтами рекомендується використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання, дозволені для використання при туберкульозній інфекції. Хворим на ВІЛ-інфекцією з підозрою захворювання на туберкульоз медична допомога повинна надаватися амбулаторно в кабінетах протитуберкульозної допомоги для хворих на ВІЛ-інфекцію медичних організацій, в умовах стаціонару – убоксованих відділеннях інфекційного стаціонару або спеціалізованих по ВІЛ-інфекції відділеннях протитуберкульозної медичної організації. Керівниками медичних організацій здійснюється:
– проведення заходів щодо профілактики виникнення і поширення внутрішньолікарняних випадків туберкульозу;
– проведення протиепідемічних (профілактичних) заходів у разі реєстрації випадку туберкульозу в медичній організації;
– своєчасне проведення планових та періодичних медичних оглядів працівників.

Організація і проведення імунізації населенняпроти туберкульозу

Планова масова імунізація проти туберкульозу дитячого населення проводиться відповідно до національного календаря профілактичних щеплень або за індивідуальним планом після скасування протипоказань або прибуття з країн, де не проводяться щеплення проти туберкульозу. Профілактичні щеплення дітям проводяться за згодою батьків або інших законних представників неповнолітніх громадян. Відмова від проведення щеплення повинна бути оформлена записом у медичній документації і підписана одним із батьків або іншим законним представником неповнолітнього громадянина, а також медичним працівником. При відмові батьків від підпису в медичній документації зазначена документація підписується двома медичними працівниками організації. Керівниками медичних організацій, які обслуговують дитяче населення, забезпечуються планування, організація і проведення, повнота охоплення і достовірність обліку профілактичних щеплень, а також своєчасне подання звітів про проведені щеплення в органи виконавчої владиу сфері охорони здоров’я громадян і органи, які здійснюють державний санітарно- епідеміологічний нагляд. Методичне керівництво роботою медичних організацій, які обслуговують дитяче населення, здійснюють фахівці протитуберкульозної служби. У медичній організації проводиться облік дітей, які не щеплені проти туберкульозу впологовому будинку, з подальшою імунізацією їх в умовах дитячих поліклінік.Медичною організацією здійснюється спостереження за дітьми, які не щеплені проти туберкульозу, до їх імунізації проти туберкульозу.Керівник медичної організації забезпечує проведення щомісячного аналізу імунопрофілактики, обґрунтованості знову оформлених і діючих медичних протипоказань до імунізації проти туберкульозу, ускладнень на щеплення проти туберкульозу серед дитячого населення по території обслуговування. Зведений план профілактичних щеплень проти туберкульозу та потреба медичних організацій в медичних імунобіологічних препаратах узгоджуються з органами, що здійснюють федеральний державний санітарно-епідеміологічний нагляд. План профілактичних щеплень складається відповідальними за проведення щеплень медичними працівниками пологових будинків (відділень), медичних організацій за місцем проживання дітей, дитячих дошкільних і освітніх організацій. У план профілактичних щеплень включаються діти:
– які не щеплені проти туберкульозу;
– підлягають черговій віковій ревакцинації.
Керівник медичної організації, яка обслуговує дитяче населення, забезпечує проведення обліку дитячого населення, організацію та ведення картотеки щеплень, формування плану профілактичних щеплень. Облік дитячого населення проводиться 2 рази на рік (квітень, жовтень). Облік здійснюється стосовно дітей від 0 до 14 років включно, які проживають на території, що обслуговується медичною організацією. На підставі проведеного перепису оформляється Журнал обліку дитячого населення по педіатричних дільницях (перепис по домівках), перепис за роками народження. Облік дитячого населення між переписами коригується шляхом внесення відомостей про новонароджених, новоприбулих дітей і зняття з обліку вибулих дітей. Тимчасовий від’їзд не є підставою для зняття дітей з обліку. Облік дітей, які відвідують дитячі дошкільні організації, будинки дитини, дитячі будинки, школи, школи-інтернати та інші освітні організації, проводиться 1 раз на рік. Відомості про дітей, які відвідують вищевказані організації, передаються в поліклініки за місцем розташування організації. По завершенні перепису списки дітей звіряються з картами профілактичних щеплень та індивідуальними картками розвитку дитини, табелями щоденної відвідуваності дітей дошкільної організації, списками школярів по класах. На неврахованих дітей заповнюються відповідні документи: карта профілактичних щеплень, індивідуальна карта розвитку дитини. Складається зведений перепис за роками народження по дошкільно-шкільному відділенню поліклініки. Облік дитячого населення проводиться в міській та сільській місцевості. У разі відсутності щеплень сімейним лікарем з’ясовуються причини, за якими дитина не була щеплена, і вживаються необхідні заходи щодо його імунізації. Імунізація проти туберкульозу та інтерпретація проводиться медичним персоналом, що пройшов відповідну підготовку і отримав довідку-допуск. Спостереження за вакцинованими і ревакцинованими дітьми і підлітками проводиться через 1, 3, 6, 9 місяців після вакцинації або ревакцинації з реєстрацією розміру і характеру місцевої реакції (папула, пустула з утворенням кірочки, з виділенням або без нього, рубчик, пігментація).Відомості про імунізацію і дані спостережень заносяться в медичну документацію. Для проведення імунізації проти туберкульозу виділяється день тижня, коли інші види імунізації, а також проба Манту не проводяться. Імунізація проти туберкульозу дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, проводиться в пологовому будинку в тому випадку, якщо була проведена триетапнахіміопрофілактика передачі ВІЛ від матері до дитини (трьома антиретровірусними препаратами протягом не менше 8 тижнів перед пологами, під час пологів і в періоді новонародженості) . Для імунізації застосовується вакцина БЦЖ-М. Питання про вакцинацію дітей, не щеплених у пологовому будинку, вирішується тільки після проведення діагностики ВІЛ-інфекції шляхом визначення нуклеїнових кислот ВІЛ (ДНК / РНК) молекулярними методами у віці до 18 місяців або виявлення антитіл до ВІЛ у віці старшому за 18 місяців.При отриманні двох негативних результатів обстеження дитини на нуклеїнові кислоти ВІЛ (перше дослідження у віці не менше 1 місяця, друге – у віці не менше 4 – 6 місяців) вакцинація проти туберкульозу проводиться на загальних підставах.Імунізація проти туберкульозу не проводиться у дітей при виявленні нуклеїнових кислот ВІЛ і у дітей з підтвердженою ВІЛ-інфекцією. Ревакцинація проти туберкульозу проводиться дітям з негативною реакцією на пробу Манту у відповідності до національного календаря профілактичних щеплень. Перед проведенням щеплення лікарем (фельдшером) проводиться медичний огляд. Імунізація проти туберкульозу в кабінеті щеплення медичної організації проводиться в спеціально виділений час, коли інші види імунізації і туберкулінодіагностика не здійснюються. Дітям, які відвідують дитячі дошкільні організації, школи, школи-інтернати, коледжі, ліцеї, які перебувають у дитячих будинках, будинках дитини, щеплення проводяться в спеціально обладнаних кабінетах для щеплень. Імунізація проти туберкульозу проводиться у виділені дні, коли інші види імунізації і туберкулінодіагностика не здійснюються. Медичні працівники, які здійснюють імунізацію і туберкулінодіагностику, хворі на гострі респіраторні захворювання, ангінами, мають травми на руках, гнійні ураження шкіри та слизових оболонок, незалежно від їх локалізації, від проведення щеплень проти туберкульозу усуваються.Зберігання, транспортування і використання вакцин проти туберкульозу та туберкуліну здійснюються відповідно до вимог законодавства умов транспортування і зберігання медичних імунобіологічних препаратів та рекомендацій виробника. Профілактичні щеплення проти туберкульозу проводяться медичними імунобіологічними препаратами, зареєстрованими на території України. Імунізація проти туберкульозу, проведення проби Манту проводяться одноразовими туберкуліновими шприцами.

Профілактика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих

Спеціалізованими медичними організаціями з профілактики та боротьби зі СНІДом забезпечується проведення хіміопрофілактики туберкульозу у дорослих ВІЛ-інфікованих осіб в установленому порядку. Хіміопрофілактика туберкульозу проводиться всім ВІЛ-інфікованим особам незалежно від ступеня імуносупресії та результату Діаскінтест / реакції Манту при впевненому виключенню активного туберкульозу.Заходи щодо забезпечення державного санітарно-епідеміологічного наглядув галузі попередження розповсюдження туберкульозу. Заходами щодо забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі попередження розповсюдження туберкульозу є динамічне спостереження за епідемічним процесом, що включає стеження за захворюваністю населення, біологічними властивостями збудників, виділених від людей, тварин, з об’єктів довкілля, ризиками поширення туберкульозної інфекції, оцінку ефективності проведених заходів, прогнозування. З метою забезпечення запобігання поширенню туберкульозу органами, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, здійснюються:
– підготовка спільно з фтизіатричною службою регіональних програм по боротьбі з туберкульозом;
– державний облік і звітність про щеплення і контингенти, щеплені проти туберкульозу;
– методична та консультативна допомога організаціям охорони здоров’я в плануванні щеплень і туберкулінових проб, визначенні потреби в протитуберкульозній вакцині і туберкуліну;
– нагляд за транспортуванням, зберіганням та обліком вакцини проти туберкульозу і туберкуліну;
– контроль за своєчасністю проведення періодичних профілактичних медичних оглядів громадян, своєчасною госпіталізацією бацилярних хворих, проведенням протиепідемічних та профілактичних заходів в осередках туберкульозу, дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в медичних протитуберкульозних організаціях;
– контроль виконання вимог санітарного законодавства щодо забезпечення біологічної безпеки роботи в лабораторіях, які працюють зі збудниками туберкульозу;
– пред’явлення позовів до суду та арбітражного суду в разі порушення санітарного законодавства (стаття “Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення”);
– контроль за дотриманням правил допуску осіб до обслуговування тварин в неблагонадійних щодо туберкульозу господарствах, проведенням профілактичного лікування тваринників і охороною праці працівників тваринництва, виконанням обов’язкових профілактичних заходів в господарствах і на фермах;

Гігієнічне виховання населення

Гігієнічне виховання населення є одним із методів профілактики туберкульозу. Гігієнічне виховання населення включає в себе надання населенню інформації про туберкульоз, основні симптоми захворювання, фактори ризику та заходи профілактики. Гігієнічне виховання населення здійснюється в процесі виховання і навчання в освітніх організаціях з використанням засобів масової інформації, інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет, поширення інформаційних матеріалів серед різних груп населення, у ході лекцій і бесід в організаціях і в індивідуальному порядку. Гігієнічне виховання посадових осіб і працівників організацій, діяльність яких пов’язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням і реалізацією харчових продуктів і питної води, вихованням і навчанням дітей, комунально-побутовим обслуговуванням населення, здійсненням професійної гігієнічної підготовки, а також при проведенні профілактичних медичних оглядів.
скачати