Ім'я файлу: Трудове виховання_лекція.doc
Розширення: doc
Розмір: 47кб.
Дата: 08.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
система наукового знання.doc
Теми рефератів з дисц. Організація вир-ва і маркетинг.docx

Тема: Трудове та економічне виховання школярів

План:

  1. Завдання і зміст трудового виховання.

  2. Реалізація економічного виховання у школі.

  3. Профорієнтаційна робота в школі.




  1. Завдання і зміст трудового виховання.


Трудове виховання — виховання свідомого ставлення до праці че­рез формування звичок і навичок активної трудової діяльності. Це процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в сус­пільстві та природному середовищі. Воно покликане:

  • створити умови для розуміння ролі праці в житті, її перспектив в умовах ринкової економіки;

  • за­безпечити  психологічну готовність особистості до праці (ба­жання сумлінно та відповідально працювати, усвідомлен­ня соціальної значущості праці як обов'язку і духовної потреби, бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче ставлення до трудової діяльності); 

  • забезпечити практичну підготовку до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої діяль­ності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудо­вої діяльності, підготовка до свідомого вибору професії);

  • сформувати культуру праці (НОП, знання і дотримання правил техніки безпеки);

  • підготувати школярів до самовизначення, професійного вибору;

  • виховати економічну культуру.

Трудове виховання ґрунтується на принципах: 

  • цілеспрямованості праці;

  • зв’язку праці з навчальною роботою учнів;

  • вихованні любові до праці;

  • єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного); 

  • виявлення і розвитку індивідуальності в праці; 

  • заохочення учнів до ініціативності в плануванні й організації праці;

  • високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості; 

  • залучення дитини до різноманітних видів продук­тивної праці;

  • постійності, безперервності праці; 

  • посильності праці;

  • організації колективної праці;

  • організації праці на наукових засадах;

  • наявності елементів продуктивної діяльності дорос­лих у дитячій праці; 

  • творчого характеру праці; 

  • єдності праці та багатогранності життя;

  • оцінювання результатів праці.

У трудовому навчанні учні одержують загальнотрудову (оволодіння знаннями, уміннями і навичками з плану­вання, організації своєї праці), загальновиробничу (осво­єння науково-технічного потенціалу основних галузей ви­робництва, основ економіки та організації праці, природи й навколишнього середовища), загальнотехнічну (оволо­діння знаннями з урахуванням специфіки галузі, в яку входить обраний профіль трудової підготовки) й спеціаль­ну підготовку (передбачає формування початкових умінь і навичок праці з обраної спеціальності).

У процесі навчально-виховної діяльності школярі отримують навички наступних видів трудової діяльності:

  • Навчальна праця (складність: школярі не відразу бачать результати навчальної праці);

  • Трудове навчання (перший етап – уроки художньої праці; другий етап – уроки технічної та обслуговуючої праці (здобуття вмінь і навичок з обробки металу, дерева, вивчення основ електротехніки, металознавства); третій етап – оволодіння основами професій);

  • Суспільно корисна праця;

  • Продуктивна праця (спрямована на створення матеріальних цінностей);

  • Самообслуговування (в школі і вдома).

Зміст трудового виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відобра­жають поняття «трудова свідомість», «досвід трудової ді­яльності», «активна трудова позиція».

Трудова свідомість особистості містить уявлення про ставлення до праці, участі у суспільно корисній праці, усвідомлення необхідності трудового самовдосконалення, систему знань, трудових умінь і навичок, з'ясування ролі праці у виборі майбутньої професії. Досвід трудової діяльності означає систему загальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті, пра­ці, об'єктивного оцінювання результатів своєї праці та самооцінювання, вмінь і навичок систематичної, організо­ваної, посильної суспільно корисної праці, узагальнення набутого досвіду. Активна трудова позиція зумовлюється системою тру­дових потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, уподобань, прагненням до обдуманого вибору професії, про­довження освіти у відповідному навчальному закладі.

Окрім вищезазначених, критеріями трудової вихованості школярів є: висока особиста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, раціоналізаторське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, планова, технологічна дисципліна, працелюбність.

  1. Реалізація економічного виховання у школі.


Економічне виховання – організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів.

Економічна культура включає:

  • економічну свідомість (знання основних законів розвитку ринкової економіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих відносин, системи управління і методів господарювання).

  • економічне мислення (здатність до осмислення явищ економічного життя з урахуванням досягнень науки і техніки).

  • комплекс моральних та ділових якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності школярів (суспільна активність, ініціативність, господарське, бережливе ставлення до суспільного добра, раціоналізаторські здібності, відповідальність, продуктивність праці тощо).

Економічна діяльність у сфері особистого життя передбачає: планування та організацію особистого бюджету, доходів і витрат сім’ї; економічно обґрунтовану оцінку товарів, які купують для особистого користування, їх раціональне використання; розумне ставлення до свого здоров’я, режиму і способу життя, використання вільного часу.

Зміст економічної освіти й виховання учнів загальноосвітньої школи визначений навчальним предметом «Основи економічних знань». Проте державним стандартом загальної середньої освіти визначено безперервність і наступність економічної освіти й виховання школярів. Етапи економічного виховання є наступними:

  1. Нульовий рівень (початкові класи) – ознайомлення з основними економічними поняттями, з якими стикаються діти; навчання дітей умінню робити вибір та оцінювати його наслідки для себе і для своєї родини.

  2. Перший рівень (4 – 7 класи) – нагромадження нового досвіду у прийнятті економічних рішень; ознайомлення з сутністю ринкової економіки; вивчення економічних умов родини, міста, регіону, в якому мешкають діти.

  3. Другий рівень (8 – 9 класи) – засвоєння основ підприємницької діяльності, малого бізнесу; отримання учнями професійних орієнтирів.

  4. Третій рівень (10 – 11 класи) – вивчення більш складних економічних категорій і законів; знайомство з основами менеджменту й маркетингу.




  1. Профорієнтаційна робота в школі.


Професійна орієнтація – це система організації та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування і них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність зіставити свої можливості з професійними вимогами, врахувати потреби суспільства в кадрах певних спеціаль­ностей.

Профорієнтаційна робота в школі є тривалим, з кож­ним роком все складнішим процесом, що передбачає такі головні аспекти (етапи):

1. Професійне інформування — психолого-педагогічна система формування обізнаності щодо особливостей про­фесій, потреби суспільства в них, а також профорієнта­ційної позиції, зорієнтованості особистості на вільне та свідоме своє професійне самовизначення.

2. Професійна діагностика — система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно зна­чущих властивостей і якостей.

3. Професійна консультація — надання особистості на основі вивчення її професійно значущих властивостей і якостей, допомоги щодо найоптимальніших для неї на­прямів професійного самовизначення.

4. Професійний відбір — допомога учневі у виборі кон­кретної професії на основі його загальних і спеціальних здібностей, інтересів, перспективних умов професійної під­готовки і працевлаштування.

5. Професійна адаптація — допомога молодій людині всебічно пізнати майбутнє, його професійне середовище. Актуальна вона на стадії освоєння професії.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас