Ім'я файлу: реферат1.docx
Розширення: docx
Розмір: 32кб.
Дата: 18.10.2020
скачати

Міністерство освіти і науки України

Харківський Національний Університет ім. В.Н.Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Кафедра міжнародних економічних відносин ім. А.П.Голікова

Реферат

на тему: «Традиційні інформаційні системи та автоматизовані»
Виконала:

студентка групи УО-21

Мінаєва Ю.І.
Перевірила:

проф. Бабенко В.О.
Кількість балів:


Харків – 2020

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ТРАДИЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ……………………...4

1. Поняття «інформаційна система»…………………………………………4

2. Традиційна інформаційна система ……………………………………….6

РОЗДІЛ 2 АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ……………....7

1. Поняття «автоматизована інформаційна система»….…………...………7

2. Види автоматизованих інформаційних систем…………….………….....9

Висновок………………………………………………………………………….12

Список використаних джерел…………………………………………………..13

Вступ

Вирішення актуальних економічних проблем не можливе без прискорення науково-технічного прогресу, широкого впровадження інноваційних інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності. Особливо важливою сферою застосування останніх є бухгалтерський облік, оскільки це найбільш інформаційно містка ділянка роботи на підприємствах, в організаціях та установах.

Актуальність питань інформатизації всіх сфер суспільно-економічного життя цілком очевидна. Інформаційні системи і технології дають можливість оптимізувати і раціоналізувати управлінські функції за рахунок застосування нових засобів збору, передачі і перетворення інформації. Реформа методів управління підприємствами спричинила не тільки перебудову організації процесу автоматизації управлінської діяльності, але і поширення нових форм реалізації цієї діяльності.

РОЗДІЛ 1 ТРАДИЦІЙНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

    1. Поняття «інформаційна система»

Світ навколо нас сповнений системами — механізмами, живими істотами, спільнотами людей, тобто системами механічними, біологічними, соціальними тощо.

Інформаційна система забезпечує приймання інформації, її перетворення, опрацювання, збереження і передачу результатів опрацювання споживачу: людині, машині, іншій інформаційній системі. Прикладом сучасної інформаційної системи може бути редакція газети або журналу, оснащена комп'ютерною технікою.

В інформаційній системі відбуваються такі процеси:

-введення інформації, отриманої з джерел інформації;

-опрацювання (перетворення) інформації;

-зберігання вхідної і опрацьованої інформації;

-виведення інформації, призначеної для користувача;

-відправка / отримання інформації мережею. [3]

З переходом до ринкової економіки у більшості підприємств та організацій у зв'язку з підвищенням ролі економічних методів управління, необхідністю розробки та обґрунтування перспективних бізнес-планів, комплексної оцінки ефективності коротко- та довгострокових управлінських рішень різко зросла потреба в розширенні економічної роботи та підвищенні її якості. Це, у свою чергу, викликало необхідність автоматизації аналітичного процесу на базі ЕОМ. Як відомо, аналітична обробка інформації досить трудомістка, а використання сучасних технологій обробки інформації підвищує оперативність й ефективність економічного аналізу.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Нові можливості відкрилися перед економічним аналізом з появою та розвитком сучасних комп'ютерних інформаційних систем, персональних обчислювальних машин (ПЕОМ). Як влучно зазначив Білл Гейтс у своїй книзі "Бізнес зі швидкістю думки", в найближчому десятилітті успіху доб'ються ті компанії, які зуміють організувати свою роботу за допомогою електронного інструментарію. Найбільш надійний засіб виділити свою компанію серед конкурентів – це добре організувати роботу з інформацією.

Дійсно, при застосуванні ПЕОМ за рахунок децентралізації автоматизованої обробки економічної інформації, суміщення безпосередньо на робочому місці професійних знань з перевагами електронної обробки даних підвищується продуктивність праці економіста, бухгалтера, плановика та інших спеціалістів підприємства. Цьому сприяють прогресивні характеристики сучасних персональних обчислюваних машин: низька вартість, висока продуктивність, надійність, простота в обслуговуванні та експлуатації, гнучкість та автономність використання, наявність розвиненого програмного забезпечення, діалоговий режим роботи тощо.

Інформаційні системи управління спираються на науково обґрунтовані методичні та інструктивні матеріали інформаційної системи аналізу, які становлять сукупність державних стандартів, галузевих керівних методичних матеріалів і зроблених проектних рішень, забезпечують створення й супроводження інформаційного забезпечення.

Під впливом потреб ринкової економіки, які змінюються, інформаційні системи постійно удосконалюються. Основними зрушеннями в інформаційних системах останніх років стали:

– розширення функціональних можливостей;

– удосконалення інтерфейсу з користувачем;

– адаптація наявних інформаційних систем, які використовуються на різних типах ЕОМ;

– застосування гнучких засобів пошуку та обробки даних;

– підвищення надійності і цілісності баз даних;

– створення засобів автоматизації проектування прикладних систем. [4]


    1. Традиційна інформаційна система

З останнього десятиріччя ХХ століття у вітчизняних організаціях почали стрімко впроваджуватися різноманітні ІС, основним елементом яких стали персональні комп’ютери. Ефективне і конкурентоспроможне функціонування будь-якої вітчизняної організації (фабрики, заводу, торгівельної організації, науково-навчальних, медичних чи інших установ) сьогодні неможливе без сучасних ІС, які почали витіснятися громіздкі традиційні системи радянської епохи.

Розширення можливостей ПК, засобів телекомунікацій, засобів введення-виведення та зберігання даних зумовило зростання обсягів інформації, яка стала доступною в системі управління підприємствами. Водночас традиційні схеми прямого використання даних у процесах управління все виразніше демонстрували свою недосконалість. Це виявляється в тому, що традиційні засоби оброблювання інформації стають непридатними при аналізі великих обсягів даних різної структури. У зв'язку з цим зростає роль спеціаліста, який на основі своїх фахових знань та навичок з допомогою різнотипних систем оброблення інформації зможе прийняти ефективне рішення. Адже, автоматизовані процедури оброблення даних не передбачають врахування нетипових випадків, орієнтації на такі стратегічні категорії, як доцільність, результативність, адекватність рішень до нестандартних ситуацій. А існуючі засоби ділової графіки в електронній техніці не спроможні безпосередньо перетворювати і доводити до особи, що приймає рішення, обсяги даних, які підтримуються сучасними апаратними засобами.

Традиційні системи зорієнтовані, насамперед, на таких користувачів, як менеджери нижньої ланки й обслуговуючий персонал. Вони застосовуються для автоматизації рутинних (повторюваних) операцій і характеризуються великим числом маленьких транзакцій з обмеженою сферою дії. [1]
РОЗДІЛ 2 АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

    1. Поняття «автоматизована інформаційна система»

Автоматизована інформаційна система(АІС)— це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації згідно з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо розуміти саме автоматизовані.

Перші автоматизовані ІС розроблялися на базі великих ЕОМ і через високу ціну були доступні для впровадження лише великим підприємствам. Поява недорогих ПК і зростання їх продуктивності дало змогу розробляти потужне програмне забезпечення, розраховане на організації різного рівня. Сьогодні з’явилися автоматизовані ІС, ціна яких доступна навіть найменшим підприємствам.

Перші людино-машинні системи забезпечували автоматизоване збирання і оброблювання первинної інформації, необхідної для оптимізації внутрішньо підприємницької діяльності. Вони мали вузьку спеціалізацію. По суті це були ІС обліку первинних даних, підготовлення документації, розрахунку дефіциту матеріальних ресурсів тощо. В подальшому автоматизовані ІС управління підприємством розроблялися з метою удосконалення управління і планування виробничого процесу. Тому в цих ІС закладені управлінські технології, що вже стали стандартними в міжнародній практиці.

В наш час - епоху інформаційного вибуху - розроблюється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІС в з дуже широким спектром використання. [2]

Автоматизована інформаційна система (АІС) — це система управління, зорієнтована на широке і комплексне використання технічних засобів та економіко-математичних методів для розв’­язування інформаційних задач управління трудовими ресурсами в різних ланках народного господарства.

Впровадження АІС сприяє підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності економічних об’єктів і забезпечує якість управління. Так, досвід створення АІС, впровадження в практику економічної діяльності оптимізаційних методів, формалізація ситуацій фінансово-господарських процесів, оснащення підприємств та установ сучасними обчислювальними засобами докорінно змінили технологію функціонування інформаційних процесів управління.

Перші автоматизовані ІС розроблялися на базі великих ЕОМ і через високу ціну були доступні для впровадження лише великим підприємствам. Поява недорогих ПК і зростання їх продуктивності дало змогу розробляти потужне програмне забезпечення, розраховане на організації різного рівня. Сьогодні з’явилися автоматизовані ІС, ціна яких доступна навіть найменшим підприємствам.

Створені за три десятиріччя впровадження ЕОМ у сферу управлінської діяльності численні АІС різняться між собою призначенням, проблемною орієнтацією, місцем застосування, автоматизованими функціями тощо. З метою підвищення ефективності витрат на розвиток діючих систем і проектування нових, усунення паралелізму й дублювання у впровадженні наукових досліджень і проектно-конструкторських робіт, створення типових проектних рішень і типових АІС здійснено класифікацію останніх.

Визначивши АІС як організовану для досягнення загальної мети сукупність спеціалістів, засобів обчислювальної техніки, математичних методів і моделей, інтелектуальних продуктів та їх описів, а також способів і порядку взаємодії зазначених елементів, необхідно наголосити, що головним ланцюгом і управляючим суб’єктом у цьому комплексі була і залишається людина, фахівець. Але спеціалісти ХХ ст., які працюватимуть виключно в комп’ю­терному середовищі, мають відрізнятися від тих, які працювали в умовах централізованої обробки даних. Насамперед, в умовах функціонування нових інформаційних технологій немає чіткої різниці між економістами-користувачами АІС, постановниками задач, оператором, програмістом, як це було десятиріччя тому. Вже нині існують готові потужні інструментальні програмні засоби, які дають змогу за допомогою методів інтерпретації швидко розробляти власні програмно-орієнтовані продукти. Для цього передусім потрібно бути висококваліфікованим спеціалістом у сфері управління персоналом і певною мірою володіти програмуванням.

Це стало можливим внаслідок значного поширення персональних ЕОМ та інших компактних і відносно дешевих засобів обчислювальної техніки. Крім комп’ютерів до сучасних технічних засобів АІС належать засоби зв’язку (телекомунікації) та організаційна техніка (факс, ксерокс, сканер тощо).

Можливість об’єднання персональних ЕОМ у мережі створює користувачеві якісно нові умови для проведення всебічного аналізу економічної та фінансової ситуації на об’єкті управління, а у сполученні з супер-ЕОМ ці можливості стають практично необмеженими. [4]
2.2 Види автоматизованих інформаційних систем

В науковій літературі існує досить значне розмаїття щодо класифікації АІС. Різні автори в залежності від своїх задач та точок зору виділяють ті чи інші критерії і розподіляють пріоритети між ними. Отже, АІС класифікуються:

1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).

Розглянемо по черзі і детальніше кожний з критеріїв.

1) за призначенням.

Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів), внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.

Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.

Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів. Переважну більшість сучасних систем для ПЕОМ слід віднести до категорії змішаних.

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з система управління базами даних (СУБД) з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.

Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів.

Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

Головним призначенням будь-якої системи баз даних є підтримка функцій локалізації даних, що зберігаються, але дуже важливою властивістю, що може значно підняти інтерфейсний рівень системи, є наявність постобробки даних після їх локалізації в базі даних, чи попередньої обробки.

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).

Структури даних, що підтримуються в системі бази даних, - це важливий фактор, що впливає, як на виразову потужність, так і на ефективність функціонування. Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. В останні десятиріччя найбільшого розповсюдження (особливо для персональних ЕОМ) зазнали СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп’ютери, і вони значно чутливіші (порівняно з попередниками) до росту об’ємів даних. [2]

Висновок

Інформаційна система забезпечує приймання інформації, її перетворення, опрацювання, збереження і передачу результатів опрацювання споживачу: людині, машині, іншій інформаційній системі. Прикладом сучасної інформаційної системи може бути редакція газети або журналу, оснащена комп'ютерною технікою.

З останнього десятиріччя ХХ століття у вітчизняних організаціях почали стрімко впроваджуватися різноманітні ІС, основним елементом яких стали персональні комп’ютери. Ефективне і конкурентоспроможне функціонування будь-якої вітчизняної організації (фабрики, заводу, торгівельної організації, науково-навчальних, медичних чи інших установ) сьогодні неможливе без сучасних ІС, які почали витіснятися громіздкі традиційні системи радянської епохи.

В наш час - епоху інформаційного вибуху - розроблюється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІС в з дуже широким спектром використання.

Список використаних джерел

1. Бенько М.М. Інформаційні системи і технології : монографія. К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. 336 с.

2. Гродзіцька М. Автоматизовані інформаційні системи для підприємств та організацій [Електронний ресурс]. URL : https://pidru4niki.com/12370107/informatika/avtomatizovani_informatsiyni_sistemi_dlya_pidpriyemstv_organizatsiy (дата звернення 29.09.2020)

3. Запорожець О.О. Інформаційні системи [Електронний ресурс]. URL : http://www.kievoit.ippo.kubg.edu.ua/kievoit/2013/95/95.html (дата звернення 29.09.2020)

4. Традиційні інформаційні системи та автоматизовані [Електронний ресурс]. URL : http://ism.flybb.ru/topic83.html (дата звернення 29.09.2020)
скачати

© Усі права захищені
написати до нас