Ім'я файлу: Лихота Р.В.ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ СПО
Розширення: docx
Розмір: 833кб.
Дата: 22.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Тема 1. СО 27 нм Конц. педагогіки (1).docx
Лихота Р.В.ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ СПО
Розширення: docx
Розмір: 833кб.
Дата: 22.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Тема 1. СО 27 нм Конц. педагогіки (1).docx
Лихота Р.В.ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ СПО
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»
Фінансово-гуманітарний факультет
Кафедра професійної освіти
ДИПЛОМНА РОБОТА
бакалавра
на тему:
«ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ СПОРТИВНОГО ВЗУТТЯ»
Виконала студент 4 курсу, групи ТЗ 43
напряму підготовки (спеціальності) 015 «Професійна освіта. Товарознавство»
денної форми навчання
Лихота Роман Вікторович
Керівник – Усатенко Н.Ф, к.т.н.,
Рецензент – _______________________
Переяслав – 2020
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ СПОРТИВНОГО ВЗУТТЯ …………………………………………..………..7
1.1. Аналіз ринку спортивного взуття в Україні …………………….……7
1.2. Загальна характеристика споживчих властивостей взуттєвих виробів....................................................................................................................10
1.3. Функціональні, ергономічні, соціально-психологічні та соціально-економічні вимоги до якості взуття …………………..……..............................18
РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ СПОРТИВНОГО ВЗУТТЯ (НА ПРИКЛАДІ МАГАЗИНУ «ІНТЕРТОП»)…………………………………………………………………..27
2.1. Асортиментна політика магазину та основні фактори, що впливають на неї в сучасних умовах ………………...…………………………...………...27
2.2. Особливості вивчення попиту на спортивне взуття ………………..32
2.3. Оцінка якості та дефекти спортивного взуття……………….....……36
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО АСОРТИМЕНТУ ТА ПРОДАЖУ СПОРТИВНОГО ВЗУТТЯ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………………48
3.1. Ключові напрями вдосконалення асортиментної політики………...48
3.2. Запровадження сучасних технологій продажу взуттєвих товарів.....50
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………....59
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………62
ВСТУП
Актуальність теми. У теперішній час ступінь розвитку галузі спорту є одним із факторів, що впливає на темпи розвитку суспільства, рівень і якість життя населення, ділову активність. Сучасні дослідження показують, що у людей, які систематично займаються фізичною культурою і спортом, продуктивність праці вища порівняно з тими, хто спортом не займається. Спорт як засіб соціально-економічного зміцнення країни проявляється й у багатьох інших сферах людської діяльності. Наприклад, позитивно впливаючи на стан здоров’я людини, спорт сприяє приросту найбільш цінного з усіх багатств держави – дієздатного населення, що, в свою чергу, збільшує добробут самої держави. Розглядаючи даний аспект впливу на економіку, необхідно відзначити, що цю роль виконує насамперед фізичне виховання і масовий спорт, основною метою яких є оздоровлення населення і підтримка його репродуктивних якостей.
Виробництво спортивного інвентарю, спортивного одягу й атрибутики перетворилося у теперішній час на одну з найбільш розвинених галузей промисловості у світі. Популяризація спорту й зростання кількості осіб, які займаються ним, породжує відповідний попит на продукцію спортивних виробників, що перетворило цю галузь з допоміжної на таку, що найбільш динамічно розвивається.
Останнім часом все більша частина населення приділяє увагу заняттю спортом та туризмом, що стимулює підвищення попиту на спортивне взуття. Виробники використовують різні розмірні системи взуття, що пов'язано з історичними традиціями даної країни та особливістю її метрологічної системи. Тому, доцільним буде провести аналіз асортименту та якості спортивного взуття представленого на ринку України.
Стан наукової розробки теми. Окремі питання дослідження товарознавчої характеристики і якості взуттєвих товарів розглянуто в працях Бегняк В.І., Гаркавенко С.С., Коломієць Т.М., Козлової В.А., Коновала В.П., Кушніра М.К., Свістунової Л.Т., Олійникової В.В., Тихонової Н.П. та ін. Проте аналіз результатів наукових праць даної проблематики вказує на те, що питання оцінки асортименту і якості взуття досліджені фрагментарно та потребують подальшого комплексного вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Робота виконана в межах наукової теми кафедри професійної освіти «Педагогічні засади загальнокультурного та професійного розвитку особистості майбутнього фахівця у системі неперервної освіти» (Державна реєстрація № 0115U000766).
Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є проведення товарознавчої оцінки асортименту та якості спортивного взуття.
Досягнення поставленої мети обумовлює необхідність вирішення наступних завдань:
проаналізувати теоретичні підходи до визначення якості спортивного взуття;
оцінити асортимент та якість спортивного взуття, що реалізується в магазині «Інтертоп» у м. Києві;
визначити шляхи вдосконалення асортименту та продажу спортивного взуття в магазині «Інтертоп» у м. Києві.
Об'єктом дослідженнядипломної роботи є процес товарознавчої оцінки асортименту та якості спортивного взуття.
Предметом дослідження є асортимент спортивного взуття, функціональні, ергономічні, соціально-психологічні та соціально-економічні показники його якості та продажу в магазині «Інтертоп» у м. Києві.
Методи дослідження зумовлені специфікою даної дослідницької роботи і потребами комплексного аналізу проблеми. У дослідженні використано аналітичні, стандартні органолептичні методи, балова система оцінки якості та економічні методи.
Наукова новизна роботи. У роботі вивчено особливості ринку спортивного взуття в Україні; охарактеризовано функціональні, ергономічні, соціально-психологічні та соціально-економічні вимоги до якості взуття; здійснено оцінку асортименту та якості спортивного взуття, що реалізується в магазині «Інтертоп» у м. Києві; визначено ключові напрями вдосконалення асортиментної політики та сучасні технології продажу взуттєвих товарів.
Практичне значення дипломної роботи полягає у можливості використання матеріалів дослідження при підготовці узагальнюючих праць з проблем товарознавчої оцінки товарів в Україні.
Апробація результатів дослідження здійснена на: засіданнях та семінарах кафедри професійної освіти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», підготовлено тези доповіді та прийнято участь у роботі Всеукраїнського науково-практичного семінару «Зміст і технології навчання у неперевній професійній освіті», січень 2020 року, м.Переяслав-Хмельницький.
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дослідження 64 сторінки.
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ СПОРТИВНОГО ВЗУТТЯ
1.1. Аналіз ринку спортивного взуття в Україні
Спортивне взуття поділяється на дві групи – універсальне спортивне взуття (cross-trainers) і спеціальне взуття.
Універсальне взуття (cross-trainers) ідеальне для занять важкою атлетикою, тренувань на тренажерах, забезпечує значну бокову підтримку і при цьому воно менш гнучке і має більшу вагу в порівнянні із взуттям для бігу. Універсальне спортивне взуття зручне для людей, що професійно не займаються певним видом спорту.
Взуття для бігу легке, гнучке (легко гнеться) і пружне (забезпечує хорошу амортизацію і пом'якшує удар при бігу).
Футбольне взуття має посилену і широку носову частину, шпильки згідно специфіки футбольного поля, низ взуття з гарною амортизацією, систему підтримки для запобігання розтягування кісточки і пошкодження колін.
Тенісне взуття забезпечує гарну підтримку ступні в області союзки, має посилену і широку (об'ємну) частину носка і зручний (не дуже високий) задник.
Баскетбольне взуття забезпечує гарну підтримку при бічних рухах, а також володіє достатньою стабільністю [4, c. 43].
Для визначення розміру, наведеного вище, взуття застосовуються різні системи нумерації – метрична в міліметрах (№ мм) і сантиметрах (№ см), штих масова (№ ш), англійська (№ а). Співвідношення розмірів взуття різних систем нумерації наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Характеризуючи особливості розмірних систем спортивного взуття необхідно відмітити, що за метричною системою нумерації, прийнятою в нашій країні, розмір взуття означає довжину стопи в міліметрах (№ мм). Взуття закуплене у зарубіжних фірм, може мати визначення розміру в інших системах нумерації.
В іншій метричній системі розмір взуття означає довжину сліду в сантиметрах (№ см) при функціональному припуску 10 мм. Інтервал між розмірами 5 мм. За штихмасовою системою розмір означає довжину сліду в штихах: 1 штих дорівнює 2/3 см (6,67 мм).
Англійська система має два умовних розміри. Перший розмір (1-13) відноситься до дитячого взуття. Другий – починається для шкільного взуття і може мати більше 13 розмірів. Інтервал між повними розмірами по довжині сліду становить 1 берлікон, який дорівнює 1/3 дюйма, або 8,46 мм. Взуття випускається з інтервалом 1/6 дюйма (4,23 мм) [11, c. 31].
Дослідники спортіндустрії відзначають розширення сегменту національних та регіональних ринків, що віддзеркалює рух товарів як результат діяльності фізкультурно-спортивних організацій. Згідно з дослідженнями, питома вага витрат населення країн Західної Європи, пов’язаних із заняттями фізичною культурою і спортом, становила на початок 2019 р. понад 1 %, а в деяких країнах понад 2 % загальних споживчих витрат.
Обсяг ринку спортивних товарів в України складає сьогодні приблизно 1,5 млрд. грн. Найбільш поширеним видом занять українців у галузі масової фізичної культури і спорту є фітнес.
Правда, за темпами зростання український ринок значно відстає від ринків США і країн ЄС. За даними Sport communication group, в США продаж спорттоварів на 1 особу складає 330 доларів, у ЄС - 85, а в Україні – 21,3 ($11 припадало на товари спортивного призначення, $6 – на товари для активного відпочинку і туризму, трохи менше $4 – на відвідування спортзалів та фітнес-клубів, секцій з видів спорту.). Якщо в США активним спортом займаються 40% громадян, а в Німеччині – 60%, то в Україні – близько 12% (дані ABARUS market research). Рівень споживання динамічно зростає.
Одним із ключових показників розвитку вітчизняного ринку є присутність на ньому світових брендів. За останні десять років в Україні відкрились офіційні представництва Adidas Group (бренди adidas і Reebok) та Puma. Лише Adidas Group відкрила 73 власні магазини в Україні (adidas і Reebok). Офіційний представник Nike в Україні – компанія «Делта Спорт Україна» – планує відкривати по 10-15 власних магазинів Nike і близько 15 з партнерами щорічно. Також в Україну за останні 3 роки прийшли марки так званого "другого ешелону", наприклад, в футболі, це Joma і Umbro [2, c. 54].
Якщо говорити про роздрібні мережі, то два роки тому на український ринок вийшла естонська мережа спортивних магазинів Sportland, а в найближчий час очікується відкриття першого магазину світової мережі Decathlon, визнаного лідера в галузі доступних товарів для спорту і відпочинку.
В перспективах галузі – розвиток контрактного виробництва, коли українські фабрики будуть працювати на замовлення світових брендів. В Росії і Білорусі – це вже реальність. Наприклад, adidas Group співпрацює з 11 російськими фабриками і 5 білоруськими.
Позитивні зміни відбуваються і на ринку спортивних послуг. Перший фітнес-клуб в Україні відкрився рівно 10 років тому і довгий час на ринку існувало кілька крупних фітнес-об’єктів, що працювали в категорії елітних клубів з вартістю абонементу $3000-7000. Сьогодні ситуація змінилась – фітнес-послуги стали дешевшими, доступнішими для багатьох українців. Так в столиці можна купити річний абонемент в клубі середнього класу за $100-200.
Отже, соціальні потреби зумовлені соціальним середовищем і розвиваються разом з розвитком суспільства. Їх рівень залежить від історичного ступеня вирішення соціальних проблем, актуальності економічних, соціально-психологічних, культурних і духовних проблем суспільства й окремих груп споживачів. Кожна з груп потреб має певну самостійність, вимагає окремого розгляду і виявлення принципів їх взаємозв'язків.
1.2. Загальна характеристика споживчих властивостей взуттєвих виробів
Вимоги споживачів до взуття встановлюються залежно від того, які потреби людини воно задовольняє і які функції виконує. Природні (біологічні) потреби успадковуються і залежать від фізичного середовища, формуються постійними умовами життя, обумовлені біологічними нормами і постійними природними чинниками. Задоволення всіх цих вимог забезпечує фізичне існування і розвиток людини.
Соціальні потреби зумовлені соціальним середовищем і розвиваються разом з розвитком суспільства. Їх рівень залежить від історичного ступеня вирішення соціальних проблем, актуальності економічних, соціально-психологічних, культурних і духовних проблем суспільства й окремих груп споживачів. Кожна з груп потреб має певну самостійність, вимагає окремого розгляду і виявлення принципів їх взаємозв'язків [21, с.16].
Взуття як один із важливих елементів одягу одночасно задовольняє біологічні і соціальні потреби, виконує утилітарні та соціальні функції. Під останньою розуміється зовнішній вияв властивостей взуття в заданій системі відношень при задоволенні потреб.
З урахуванням екстремального принципу і принципу субординації і координації (ієрархії) залежно від призначення взуття виділяються головна, основні, другорядні і допоміжні функції.
Головна функція взуття – забезпечення нормальних умов функціонування людини у фізичному і соціальному середовищах. Основні функції комплексно характеризують один з аспектів, основну мету застосування взуття. Другорядні і допоміжні функції уточнюють і доповнюють головну та основну функції, конкретизують усю систему функцій, відображають її причинно-наслідковий характер, можуть виявлятися лише за відповідних умов застосування взуття і догляду за ним. Вони сприяють виконанню основних функцій або розширюють діапазон умов використання взуття. Кожна функція має конкретний матеріальний носій – конструктивні елементи виробу [19, с.23].
Взуття відносить до товарів складного асортименту. Його розподіляють за статево-віковими і іншими групами споживачів, цільовим призначенням (побутове, виробниче, спортивне), умовами використання (польове, вуличне, для приміщень), частотою і характером діяльності (повсякденне, святкове, для урочистих подій, змінне, для прогулянок, відпочинку тощо), сезонами і температурними періодами використання та багатьма іншими ознаками. Залежно від цього основні та інші функції взуття будуть різними. Нижче розглянемо основні найсуттєвіші функції побутового взуття.
Утилітарні функції виявляються в системах споживач – взуття і споживач – взуття – фізичне середовище. Вони забезпечують нормальне функціонування стопи і всього організму людини, захист від несприятливих зовнішніх чинників.
У першій системі реалізуються профілактична і в окремих випадках ортопедична функції, а у другій системі – захисна і пристосування до опорної поверхні. Для розуміння профілактичної функції розглянемо вплив функціонування стопи на організм людини.
В організмі людини стопа виконує статичну, або опорну, функцію і динамічну, що сприяє переміщенню тіла. Під час пересування організм людини піддається впливу механічних поштовхів, дуже чутливих для внутрішніх органів, особливо головного і спинного мозку. Ці поштовхи першими сприймають стопи, виконуючи ресорну функцію, яка обумовлює пружність і еластичність ходи завдяки наявності поздовжніх і поперечного купола, а також скорочувальній спроможності м'язів. Значення ресорної функції зростає при захворюванні і віковому зношуванні інших ресорних апаратів, наприклад, при артрозах суглобів і спондильозах. У свою чергу, захворювання і ослаблення куполів викликає артрози розташованих вище суглобів ніг і хребця.
Стопа є надзвичайно важливим і вразливим органом. Розлад її функцій викликає хворобливі явища, обмежує працездатність і ускладнює життя людини.
Профілактична функція взуття забезпечує:
природний розвиток і правильне формування кістяка дитячих стоп;
правильний розподіл статично-динамічних навантажень на окремі ділянки стопи для досягнення біомеханічне урівноваженого стану нижніх кінцівок і тіла людини;
нормальне функціонування пружного апарату ніг, збереження і підсилення ресорних функцій куполів;
запобігання розвитку патологічних відхилень у стопі при інтенсивному навантаженні і перевтомі м'язово-зв'язкового апарату ніг;
компенсацію ослабленої і втраченої ресорної функції нижніх кінцівок.
Ортопедична функція характерна для ортопедичного взуття, що виготовляється за рекомендацією лікаря для полегшення пересування осіб з різними захворюваннями і вадами ніг.
Забезпечуючи діяльність людини в різних умовах природного і штучного середовища, взуття виконує комплекс функцій, які тісно пов'язані між собою і умовно можуть бути поділені на захисну і пристосовану до опорної поверхні.
Захисна функція виявляється в тому, що взуття:
захищає від несприятливих кліматичних умов – низьких і високих температур, вологи, бруду, снігу;
видаляє продукти обміну як несприятливий чинник середовища (виділення потових і сальних залоз), що сприяє нормальному вияву фізіологічних функцій організму;
захищає ноги від механічних пошкоджень (ударів, уколів, тиску, тертя) і біологічних чинників (мікроорганізмів, комах тощо).
Функція пристосування до опорної поверхні пов'язана з тим, що стопа людини сформувалася в природних умовах пересування по м'якому ґрунту, коли забезпечується рівномірний розподіл тиску на всю опорну поверхню босої ноги. Під час ходіння по твердих покриттях (тротуар, підлога) стопа дотикається до опори лише окремими ділянками – пагорбком п'яткової та голівками першої і п'ятої пліснявих кісток, що збільшує тиск на одиницю поверхні (рис. 1.1). Аналогічне явище спостерігається в умовах нерівної опорної поверхні [22, с.31].
Раціональне взуття забезпечує рівномірний розподіл навантаження на одиницю опорної поверхні, що можна також розглядати як захист від механічних чинників, а також зменшує небезпечність пересування по ковзкій поверхні.
Рис. 1.1. Максимальний питомий тиск стопи на ділянки устілки, кПа.
Для розуміння соціальних функцій взуття як складової частини одягу необхідно простежити за їх виникненням і етапами розвитку. Соціально-психологічні еталони, звичаї, традиції, що виникли історично, досить стійкі і довговічні. Вони склалися під впливом матеріальних і соціальних умов життєдіяльності, відбиралися і закріплювалися як соціальний досвід народу. Окремі функції, що виникли за давнини, збереглися до наших днів і психологічно впливають на людей.
Первісні люди як члени одного роду користувалися однотипним одягом, що дозволяло розпізнавати «своїх» і «чужих». Так зародилася розпізнавальна функція, що значно посилилася в наступні епохи. З появою надлишку предметів і приватної власності товарні відносини призводять до розчленування і функціонування соціального багатства в різних формах. На цій підставі зароджується духовна форма оцінної діяльності людини і духовне споживання предметів, коли критерієм значущості виступає соціальний ідеал.
У сучасний умовах одяг виконує різні соціальні функції, які ще не повністю сформульовані і розкриті. Базовим, напевно, є задоволення потреби в самореалізації і самоутвердженні через власні предмети. Крім потреби в прилученні до певної соціальної групи (соціалізації) через предмети одягу реалізується потреба у виділенні із середовища, утвердженні індивідуальної свободи і визнанні оточуючих. Предмети включаються в систему спілкування не в чисто речовому бутті, а як носій цінності, як засіб інформаційного зв'язку між людьми. У відповідному оформленні зовнішнього вигляду розкривається своєрідна ієрархія знакових систем, що відображають соціальну, статеву і вікову диференціацію, особливості характеру споживачів, престижно-статусні та ролеві моменти. У такий спосіб реалізується розпізнавальна функція одягу, що характеризує місце споживача в ієрархічній структурі соціальних і економічних відносин [19, с.33].
Серед соціальних функцій особливе місце займає естетична функція, через яку задовольняються естетичні потреби. Основу естетичного представляє специфічна органічна єдність об'єктивного і суб'єктивного. Ця функція є синтезуючою – вона пов'язана з духовним засвоєнням предмета, індивідуальним переживанням його гармонії і досконалості, що виявляються в процесі виконання утилітарних та інших соціальних функцій. Естетичні емоції задовольняють потребу сприймати й оцінювати досконале, гармонічне та прекрасне як доцільну досконалість, потребу в духовному самовизначенні, вияв самосвідомості, збереження власної неповторної індивідуальності.
Важливою є також виховна функція – формування естетичного смаку, ощадливого ставлення до людської праці, збереження традицій і культури народу, надбання навичок правильного вибору і використання взуття з врахуванням різноманітних умов кліматичного, предметного і соціального середовища, дбайливого догляду за виробами.
Споживач як колективізований індивід – член відповідної спільноти людей (нації, групи) та індивідуальність з власним досвідом і особливим баченням речей, персоніфікує колективний досвід лише через власну почуттєво-емоційну практику. Компонентами естетичної свідомості є почуттєве сприйняття предмета, його переживання, естетична оцінка, естетичний смак і ідеал. Естетичний ідеал і естетичні почуття формують естетичний смак. Естетичне почуття гармонізує і вдосконалює емоційно-духовний світ людини і є однією з умов її всебічного розвитку. Смак кожного обмежений, але його не можна спростувати, його слід виховати або витіснити іншим смаком [20, с.28].
Вимоги до взуття, так само як і його функцій, необхідно розглядати в розрізі двох класів, що враховують розподіл потреб людини на біологічні і соціальні, відображають рівні розвитку людини, її біологічну природу і соціальну сутність.
У класі біологічних вимог можна виділити декілька рівнів: морфологічний (анатомічний), біомеханічний, фізіологічний, психофізіологічний. На кожному з них взуття повинно забезпечити нормальне функціонування нижніх кінцівок і всього організму людини, бути безпечним і нешкідливим.
На морфологічному рівні взуття забезпечує цілісність і правильне взаємне розташування кісток, суглобів, м'язів, зв'язок, куполів і тканин стопи. Біомеханічні вимоги випливають із потреби в економії зусиль при пересуванні, спрямовані на забезпечення ефективності виконання органами тіла механічної роботи.
Фізіологічні потреби і вимоги пов'язані зі збереженням енергії організму, регулюванням процесів обміну і видаленням продуктів обміну з поверхні шкіри, забезпеченням комфортних умов мікроклімату навколо стопи і ноги за показниками температури, вологості, газового складу, швидкості руху повітря, електрофізичних властивостей, захистом від несприятливих хімічних і біологічних чинників навколишнього середовища.
Психофізіологічні потреби і вимоги спрямовані на забезпечення сприятливої взаємодії людини з виробом за показниками, що сприймаються зовнішніми органами чуття [21, с.34].
У класі утилітарних виділяються вимоги антропометричні, функціональні та ергономічні. Антропометричні характеристики споживачів і взуття повинні співпадати, забезпечувати їх сумісність у просторі. В разі невідповідності взуття вимогам споживача за цими показниками відпадає необхідність оцінювання решти показників, тому вони розглядатимуться першими.
Соціальні вимоги, зумовлені суспільним буттям і суспільною свідомістю, пов'язані з системою відносин, що виявляються у формі обмінів діяльністю. Вони розподіляються на соціально-економічні і соціально-психологічні. Перші з них, відображаючи суспільне буття людини й економічні відносини, характеризують соціально-економічну доцільність і ефективність використання виробів. Соціально-психологічні вимоги формуються суспільною свідомістю і відображаються в суспільній та індивідуальній оцінці соціальних функцій взуття. Така оцінка передує виявленню соціально-економічної ефективності споживання, тому соціально-психологічні вимоги розглядаються перед соціально-економічними [20, с.32].
Антропометрична відповідність. Суть антропометричних вимог – забезпечення правильного співвідношення між ногою і взуттям у просторі. Від цього залежить можливість використання взуття, стан і функціонування ніг, функціональні, естетичні показники і довговічність взуття. Під час носіння взуття, яке не відповідає стопі за розмірами і формою, не забезпечується стабільність положення стопи під час пересування, що викликає підвищену втому, появу потертостей, мозолів, деформацію і передчасне зношування взуття.
У голінковій частині взуття повинно трохи стискати стопу в поперечному напрямі для надійного його закріплення і виключення напруження м'язів для утримування взуття на стопі.
П'яткова частина взуття, особливо дитячого, повинна відповідати формі і розмірам п'ятки, щільно охоплювати стопу (у межах допустимого стискання) і забезпечувати її стійке положення, запобігати деформації.
На ділянці кісточок, тильного згину і пальців стопа має дуже тонкий підшкірний жировий шар, тому навіть слабке стискання може викликати травму, що не допускається [21, с.47].
Основними показниками антропометричних вимог є:
1) відповідність параметрів копилів стопам конкретних статевовікових груп населення за розмірами і формою сліду, формою та висотою носкової і голінкової частин, периметрами обхвату з урахуванням використання проміжних засобів захисту – утеплювачів, панчіх, шкарпеток, вкладних устілок тощо, а також структури асортименту копилів за розмірами, повнотою і фасонами;
2) раціональність конструкції взуття і наявність можливості плавно регулювати периметри обхвату на різних ділянках;
3) стабільність форми і внутрішніх розмірів взуття після знімання з копилів, правильність і чіткість маркування розміру і повноти;
4) наявність відповідного асортименту та розмірами, повнотою і фасонами в роздрібній мережі з врахуванням основних розмірних та морфологічних типів і підтипів стоп;
5) стабільність розмірів і форми взуття в процесі зберігання і використання, можливість приформування до стопи за рахунок пластичності деталей верху [19, с.26].
Задоволення антропометричних вимог потребує копітких періодичних досліджень стоп населення, досконалого проектування взуттєвих копилів і конструювання взуття, правильного його підбору під час купівлі й догляду в процесі експлуатації.
1 2 3 4 5 6