1.Титульна сторінка
2. Соціальна політика - комплекс заходів уряду в соціальній сфері , спрямованих на регулювання взаємовідносин, розподіл ресурсів, підвищення добробуту і задоволення потреб населення в цілому та окремих груп та індивідів.
• Столиця Італії – Рим
• Офіційна мова – італійська
• Форма правління – парламентська республіка
• Площа - 301 338 км²
• Населення – 59 464 644 (перепис 2016 р)
• Валюта - € Євро (EUR)
3. Італія - це держава, яка розташована в південній частині Центральної Європи в центрі Середземноморського регіону. Входить до Євросоюзу і НАТО з моменту їх створення, є третьою за величиною економікою єврозони.
Політичний устрій: демократична республіка, виборний двопалатний Парламент складається з Палати Депутатів (630 членів) і Сенату Республіки (315 членів). Законодавча функція належить обом Палатам.
4. Соціальна політика Італії
Використовується середземноморська модель (Греція, Іспанія, Італія, Португалія); соціальна політика переважно орієнтована на соціально вразливі верстви населення і не має всеохопного характеру. У цих країнах більш характерне використання певних громадських організацій для виконання соціальних функцій. Соціальна допомога має здебільшого адресний характер (малозабезпеченим).
Характерними рисами є:
Низький рівень державних соціальних видатків у порівняні з іншими моделями, які переважно спрямовані на пенсії зі значною сегментацією платежів; соціальна система передбачає захист зайнятості та механізми раннього виходу на пенсію для вилучення певної частини осіб з ринку праці; низький рівень соціальних видатків частково балансується сильною підтримуючою роллю сімейних зв’язків, тому сім’ї грають велику роль у забезпечені домівки та грошової підтримки; патерналістське суспільство та існування значної гендерної нерівності; профспілки та представники роботодавців є важливими учасниками у централізованому процесі переговорів щодо зарплат та умов праці; рівень зайнятості, особливо для жінок та молоді є досить низьким.
5. Istituto Nazionale Previdenza Sociale
INPS - це Національний Інститут Соціального Забезпечення Італії. Це організація соціального забезпечення, яка щорічно обслуговує 16,5 млн. осіб. Діяльність Інституту підпорядкована Міністерству Соціального Забезпечення Італії.
Послуги Національного Інституту Соціального Забезпечення :
• Надбавка на сім'ю
• Допомога по безробіттю
• Допомога по вагітності (з народженням дитини)
• Допомога в разі захворювання на туберкульоз
• Термальне лікування
• Пенсія по інвалідності
• Пенсія по недієздатності
• Пенсія за вислугою років
• Пенсія по старості
• Пенсія по втраті годувальника.
6. Особливості у наданні послуг INPS
Допомога по хворобівиплачується в розмірі - 50% в перші 20 днів хвороби, в подальшому - 66%.
Пенсії по старості, інвалідності та непрацездатності - в Італії - в розмірі 2% середнього доходу за останні 5 років, помножені на кількість років, на які укладено договір страхування.
7. Особливості у наданні послуг INPS
Пенсія по інвалідності звичайно дорівнює пенсії по старості з певними доплатами до неї, в Італії пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах (+ до основної виплати 448 євро): інвалідам І групи – 50 відсотків; інвалідам ІІ групи - 40 відсотків; інвалідам ІІІ групи - 30 відсотків від середньомісячного заробітку
Пенсія по непрацездатності встановлюється звичайно у відсотку від заробітку (вираховується індивідуально, мінімальний розмір складає 520 євро) : надається надбавка на кожну дитину, що знаходиться на утриманні + 15% на дитину, яка знаходиться на утриманні.
8.Головні соціальні проблеми Італії
історична відмінність у прибутках населення в північних і південних регіонах, що відображається статистикою по безробіттю;
незадовільний захист від ризиків людей, які з різних причин опинилися без жодних прибутків;
асиметрична структура соціальних видатків;
високий рівень державної заборгованості, яка обмежує фінансову свободу держави в соціальній сфері;
одночасне існування погано соціально-гарантованих секторів в економіці й секторів, де гарантованість соціальних послуг вища.
9. Проблема бідності
В 2015 році близько 20% італійців перебували на межі бідності. В 2010 р., для порівняння, їх було 10,8%.
В Італії бідною вважається людина, чиї прибутки є меншими за 568 євро, і бідною вважається сім’я, яка має загальний дохід не більше 1011 євро.
10. Безробіття
Одна з основних проблем соціальної політики Італії - традиційне розходження в доходах населення в північних і південних регіонах, що відбивається статистикою по безробіттю. На тлі загального безробіття в Італії рівень безробіття на півночі країни становив близько 7,5% (що наближається до середньоєвропейських величин), а на півдні - більше 20%. Особливо чітко це проявляється в тому, що в умовах італійської системи соціального страхування починають грати деякі його види. Насамперед це стосується пенсії по інвалідності, що в економічно слабких регіонах, крім свого основного призначення, виконує роль допомоги з безробіття й соціальної допомоги.
Для Італії характерна більше висока, чим в інших країнах Західної Європи, частка незайнятих жінок, число яких у загальній чисельності безробітних становить 16% (що майже вдвічі перевищує рівень чоловічого безробіття - 9% і молоді, рівень безробіття серед якої також досить високий - 12,4%).
11. Рівень безробіття (діаграмма)
12. Пенсійна система
Пенсія - одноразова або регулярна грошова виплата, яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення певних категорій осіб за принципами пенсійного страхування, загальнолюдської солідарності та субсидування. В 2019 році італійці можуть виходити на пенсію в 63 роки.
13. Введення базового доходу в Італії
З 2019 року італійці можуть ставати пенсіонерами у 62-річному віці (це на п’ять років раніше, ніж було до того). Однак є важлива умова – потрібно мати стаж роботи не менше 38 років. Чим пізніше жителі Італії виходитимуть на пенсію, тим менший їм потрібно задукоментованного стажу: у 72 роки для отримання пенсійного посвідчення необхідно мати лише 28 років стажу.
Реформа передбачає щомісячну виплату малозабезпеченим людям від 780 євро на людину до 1 032 євро на родину (у гривнях це близько 30000 грн). Отримати квоту зможуть і мігранти, які безперервно проживали в країні щонайменше 10 років.
14. Особливості пенсійної системи
В Італії розгалужена система пенсійного забезпечення. Кожен резидент і громадянин може претендувати на один з типів виплат:
Трудові – заслужені протягом трудової діяльності;
Соціальні виплати – предназначені для виділення допомоги тим, у кого виникли проблеми з отриманням достатнього для проживання доходу.
15. Трудові виплати
за вислугою років;
по старості;
за результатами міждержавної конвенції між ІР та іншими країнами в рамках взаємозаліку трудового стажу відпрацьованого в різних країнах;
надбавки до виплат по старості.
16. Соціальні виплати
по старості;
по інвалідності;
з причини втрати годувальника;
виплати сім’ям, які мають низький дохід;
виплати літнім людям, які мають низький дохід.
17. Умови виходу на пенсію
Пенсійний вік в Італії в 2018 році у чоловіків і жінок – 66 років і 7 місяців.
Є можливість вийти на відпочинок достроково (Pensione anticipata) в 63 роки, якщо накопичений трудовий стаж:
42 роки і 10 місяців для чоловіків;
41 рік і 10 місяців для жінок.
У цьому випадку розмір виплат зменшується на 2% за кожен недопрацьований до офіційного пенсійного віку рік.
Однією з умов надання фінансової допомоги в старості є внесення внесків до пенсійного фонду протягом 20 років (мінімальний допустимий страховий стаж для отримання виплат 5 років, але ці особи підуть на відпочинок пізніше в 70 років 7 місяців).
18. Розмір пенсійних виплат
Розміри пенсійних виплат в Італії визначаються трьома шляхами:
Retributivo - в залежності від одержуваної заробітної плати;
Contributivo - в залежності від внесків до фонду соціального страхування;
Змішаний - включає в себе і Retributivo, і Contributivo.
Мінімальна – 700 €.
Середня – 1200 €.
Максимальна обмежена сумою 15 000 €, такі виплати передбачені тільки для урядових співробітників.
19. Громадянський дохід
Громадянський дохід - виплати до 780 євро на місяць, які уряд Італії надає найбіднішим верствам населення. Для того щоб отримувати цей дохід, громадяни повинні як мінімум вісім годин на тиждень приділяти громадським роботам, надавати свідчення того, що вони шукають роботу, а також прийняти одну з трьох перших пропозицій по роботі. Отримати квоту можуть і мігранти, які безперервно проживали в країні щонайменше 10 років.
При цьому уряд Італії ввів кримінальну відповідальність за надання неправдивих даних. Зокрема, якщо той хто потребує допомоги працює і отримує зарплату "в конверті", передбачене покарання у вигляді шести років позбавлення волі.
20. Список джерел.
21. Дякую за увагу!.