Тиждень фізики Виховний захід «Свято цікавої фізики»

Тиждень фізики

Виховний захід

«Свято цікавої фізики»
Вступ

Всім добрий день вам,друзі, Великі і малі –

І учні школи нашої,

І їх учителі!

Ви - гості,я - хазяйка,

Тут фізика - наука,

Технічного прогресу Могутня запорука.

Наука ця чудова,

Сучасна й старовинна,

І нас веде до неї Сьогодні знань стежина.

Цікава фізика наука,

З її законами всі ми В житті стрічаємось повсюди У повсякденному бутті.

Чи завжди лід бува холодним? Смола тверда,а чи м'яка? Тече вода,а газ ніколи Побачить змоги в нас нема

Чому бувають ранком роси? Чом по стерні не ходять босі? Для чого дідусю кожух?

Чому життя все наше - рух?

Як хочеш все диво знати,

То треба фізику вивчати.

На всі чому,коли,відколи, Отримуй відповіді в школі!

Справді, фізика - це дивовижна наука,адже вона допомогла зрозуміти безліч явищ і закономірностей світу.

Фізика - це не єдина наука про неживу природу.

Фізика (від грецького - єство,природа) - наука про форми,властивості,будови речовини,матерії і найзагальніші фундаментальні закономірності руху та взаємодії. Фізика поділяється на механіху, Молекулярну

фізику, електромагнетизм, оптику, фізику атома, ядерну фізику, фізику твердого тіла тощо.

За методами дослідження розрізняють фізику експериментальну і теоретичну. Найзагальнішими теоріями в сучасній фізиці є теорія відносності,квантова механіка,статистична фізика,термодинаміка і теорія поля.
Одним з основних завдань фізики є створення загальної теорії усіх відомих частинок та їх взаємодій.

Фізика - одна з провідних наук природознавства і наукова основа техніки.

На стику фізики з іншими науками виникли астрофізика,хімічна фізика,геофізика,біофізика,технічна фізика та інші.

У розвитку фізики можна виділити основні етапи,пов'язані з фундаментальними,революційними відкриттями:

від Арістотеля до Г.Галілея
від !.Ньютона до Дж. Маковелля і Томсона.
від М.Планка,Ейнштейна до наших днів.

He можна не згадати і українських вчених фізиків : Пулюй, Смакула.

Панталеймон Куліш Молитва

(Присвята Івану Пулюю)

Всесильний! Я тобі молюся.

Молекул коcмоса твого!

Де ти?Хто ти?Даремно б'юся...

Ні,не збагну вовік свого!

Вовік науці не обняти Всього,що ти создав єси.

Даремно розум наш крилатий Шукає краю небеси.

Знемігшися,на ту пилинку Спускається,що ми звемо Вселенною,що на хвилинку Її в імперії рвемо.

І тут - безодня животвору!

І тут - премудрість без кінця!

Однаково,горі чи долу.

Сіє світ твого лиця.

Молюсь!Не дай мені з розпуки Зректися розуму мого!

Нехай не гасне світ науки В промінні сяєва твого.

Нехай мій дух в земній юдолі He знижується до звірят!

З твоєї пресвятої волі Нехай вовіки буде свят!

Різкий,якісний стрибок фізики на межі 19 і 20 століть дав підставу поділити фізику на класичну і сучасну.

Досягнення сучасної фізики значно вплинули на зміст таких філософських категорій,як матерія,рух,простір,час...

З слова простого - фізичного руху Будь-яку зміну в природі завжди Рухом фізичним сміло зови.

Рухом назвемо і рух літака

Що у блакить наче птах зліта

Стан тих вагонів, що рейками мчать,

І пасажирів, які в них сидять.

Рух механічний у риби в воді,

Танок метелика в теплій траві,

Здійснює рух в небі хмарка мала,

У водоспаді краплиста вода.

Он у вагоні людина дріма Враження перше : тут руху нема.

Але по рейках колеса біжать,

Стіни й підлога ритмічно дрижать.

А за вікном пробігають стовпи.

І села, і річки, і різні мости...

Он хлопчик в вагоні стоїть - Сам - нерухомий, а вагон то біжить.

Коли рух описати нам треба,

Із землі,із зорі чи із неба,

Виберем тіло примітне таке,

Відносно якого й опишем усе.

В фізиці тіло це відліком зветься Правда, довільно воно там береться. Віддаль від нього відлічують в часі В горах, у полі, в просторому класі...

Як тільки віддалі зміну побачиш,

Сам собі й друзям,отак розтлумачиш :

Тіло у русі знаходиться дане

Тільки відносно того,що за відлік обране.

Як захочеш,то можеш завжди Тіло таке у природі знайти Відносно якого ти будеш незрушний В стані спокою,як камінь бездушний.

Фізик великий, що звавсь Галілей,

Справу велику зробив для людей.

„Рух є відносним!” - сказав він відважно Чим і прославивсь цей фізик поважний.
Молекули, атоми і електрони...

А може це все невідомі світи?

He мега, а мікро, на нашій долоні,

Їх цілі Галактики, спробуй знайти. Найближчу,найдальшу,розкрий невідоме. Проникни між них і знанням збагатись.

А поки що в мріях лише,підсвідомо У захваті в атомні надра дивись!

* * *

На річці взимку товстий лід –

Це стан без сумніву твердий.

В повітрі пари,ну а лід,

Під льодом простір водяний.

Ось агрегатні стани всі, -

Їх без зусиль запам'ятай.

Природній уклонись красі,

Подякуй за такий розмай.

* * *

Хто, хто, хто

Міг знати наперед,

Що фізику започаткують Арістотель й Архімед.

Вік Землю закрутив

Як ніхто й ніколи,

Бо естафету він прийняв В Коперника Миколи.

Так поступово, день за днем,

( О,Боже, яка мука!).

Tворилось чудо із чудес Фізика - наука.

Пісня

Фізика може,фізика може все,

Що завгодно.

Плавати в морі, сіяти в полі,

Вогонь добути.

Фізика може, фізика може все,

Що завгодно.

Тільки нудною, тільки сумною,

He може бути!

He хоче бути!

Фізики можуть, фізики можуть Вдягатись модно А не тільки і не стільки Формули вчити.

Фізики можуть, фізики можуть Бути ким завгодно Тільки не можуть,та й не хочуть Вас не любити.

Тільки не можуть, зовсім не можуть Вас не любити.

***

З електрикою зв'язаний Аж цілий ряд ідей,

Які у фізику принесли Кулон, Максвелл і Фарадей.

А потім долучився Великий із людей Непокірний італієць Галілео Галілей.

В Ньютона яблуко влучило... Спасибі - не каміння.

І він планети пов'язав Законами тяжіння.

Дійсно,ми не будемо зараз міркувати над тим,як Ньютону „вдалося” відкрити закони. На те він і геніальний сер Ісаак Ньютон. А пропонуємо свою „версію” відкриття всесвітнього тяжіння.

Яблука сорту „ Ньютонівка”

( Виходить „яблуня”, на шиї табличка „Антонівка”. Стає на стілець, дістає з кишені яблуко, починає їсти. На „яблуні” також навішані яблука. Під яблунеюсідає Ньютон і починає думати. Огризок від яблука „яблуня” кидає Ньютону на голову. Ньютон піднімає голову, потім підскакує, пробуючи зірвати яблуко, але „яблуня” піднімає вище гілки-руки.Ньютон ходить навколо яблуні і знову задумався.

Трохи віддалік стоять Сусід і Сусідка.)

Сусідка. Он подивись,що генії роблять. Думають,зараз щось надумають. А ти? Все саджаєш свої яблуні,а закони сусід відкриває.І на кого я свою молодість потратила? Сватався до мене Ісаак, але я пішла за садівника. А була б жінкою лорда.

Сусід. Зате ж весною,як зацвітуть яблуні,стоїть така краса навкруги !А восени цих яблук сила-силенна. Навіть під нашою антонівкою сусід любить сидіти, яблуками ласувати.

Сусідка. А якби ти продавав яблука,то мав би грошей більше,ніж він. А ти роздаєш. Та ще й дозволяєш гуляти по нашому садку чужим. („Яблуня” знову кидає яблуко на голову Ньютону).

Ньютон. І чого воно падає на Землю? Може, це всі тіла між собою притягуються, як яблуко до Землі?Та це ж буде новий закон ! Закон всесвітнього тяжіння! Піду, запишу, доки не забув. (Виходить).

Сусідка. Дивись, дивись,уже побіг з яблуком в руках. Уже щось надумав,новий закон відкрив А потім буде всім казати,що сам додумався. А це ж наша яблуня йому підказала. Піди зрубай її негайно. Зрубай,бо поб'ю і покину. (Виштовхує сусіда. Сусід виходить з великою бутафорською сокирою. Рубає „яблуню”, вона падає. Входить Ньютон. В руках великий плакат із записаним законом).

F = G m₁ m₂ / R2

Ньютон. Ось,новий закон відкрив. А де ж яблуня? Хотів їй показати. (Із жалем дивиться на „яблуню").

Жаль,а були такі смачні антонівки...

(Кидає плакат і з сумом виходить).

Сусід.(Піднімає огризок яблука і плакат). - Добре,що зернятка залишились. Вирощу нову яблуньку. Хай росте на радість нащадкам. Може,під нею сидітиме ще якийсь новий Ньютон або Ейнштейн і зробить нове відкриття. І назву новий сорт Ньютонівкою.

Ведучий. Пройшли роки. І знову,як колись,у далекому 1667 році,росте в саду яблуня Ньютонівка (знову стоїть „яблуня” з табличкою „Ньютонівка’).

Нащадок сусіда. (Входить з плакатом). Від мого далекого предка-садівника у спадщину одержав я сад і запис закону всесвітнього тяжіння. Коли я сидів під яблунею і яблуко впало на мою голову, мене осінила думка : а закон можна уточнити, поставити крапку після формулиІ Я швиденько запатентував свій винахід. І ось цей патент. (Читає патент).

Нащадок. Патент № 1667 - 2000 на визнання закону всесвітнього тяжіння (уточненого):

F = G m₁ m₂ / R2 (.)

Винахідник - Ісаак Ньютон і Сусід.

(уточнення - крапка).

Одержавши „капітал” за винахід, я відкрив фірму „Нью-Сусід”. Емблемою фірми є яблуко сорту „Ньютонівка”. Фірма дарує всім присутнім гостям яблука і на згадку іменні медалі з гілки „Ньютонівки”, яка мені допомогла. (Роздають яблука і „медалі” з яблуневої гілки).

А потім Ломоносов Науці сповіщає,

Що взагалі матерія Нікуди не щезає.

А англієць Резерфорд Без мікроскопа, раптом, Усьому світу заявив Що він побачив атом.

Віталій Савченко

Фізика

Фізика - слово дзвінке і разюче :

В ньому - хмаринка і сонце палюче,

Все,що літає,дзвенить і блищить.

Плаває в водах,холоне,кипить.

Он із верхівки високої скелі Падає камінь у нетрі печери.

Бризки води з водоспаду летять,

В сонячнім світлі лаштують парад.

В воду зелений листочок упав,

В водоворотах свій танок почав.

Рок металевий в звучанні води Перебирає мажорні лади.

У казанку закипає вода,

Пара над нею туманом зліта.

Це на тринозі,в обіймах вогню,

Варить мисливець вечерю свою.

Зорі на небі засіяли мінливо,

Світло здалека нам шлють мерехтливе.

А під горою - так ціла пожежа :

Міста великого світла мережа.

Там гуркотить тепловоз з еталоном,

Стук-перестук,все вагон за вагоном, їм же назустріч електрики сила Низку вагонів по рейках котила.

Шуму багато,і рух,і зупинка,

Оком моргнеш - і наступна картинка...

Все,що навколо,при чому живем Словом „природа” ми звично зовем.

Знати природу і вміти в ній жити Фізику вчить нас,її нам хвалити.

А зараз вашій увазі тетралізована вистава „Легенда про Архімеда”.

Частина перша

( Під музику у зал заходять цариця,жриця, Архімед, танцівниці, придворні, вартові. Цариця сідає на трон. Під музику танцівниці виконують танець. Раптом музика замовкає. Усі встають і,аплодуючи,вітають царя,який входить^зал.)

Цар. Сьогодні у нас великий деньІ Римляни зняли облогу міста і відплили від Сицилії. То ж подякуємо богам за нашу перемогу! (Усі піднімають руки

вгору, аплодують, а танцівниці під музику виконують інший танець).

Перемога далася нам нелегко і вона не випадкова. Нині військові машини виявилися кращими за римські. Їх винайшов наш математик,механік,астроном та інженер Архімед. Серед них були машини,які кидали каміння та свинцеві кулі на величезні відстані. Вони навели на римлян такий жах,що ті побоялись йти на другий приступ. Наші воїни боронилися відважно,але не змогли б перемогти без мудрості та знань Архімеда...

Цариця. Так я і знала, що про нас забудуть. Під час того,як тривала облога Сіракуз, великий Архімед сказав, що без жінок з ворогами не впоратися. Він наказав нам взяти свої дзеркала і стати на стінах міста. Потім за його командою ми направили сонячні промені,відбиті від дзеркал,спочатку на вітрила корабля - вони загорілися,потім на вітрила другого - він спалахнув,далі на третій корабель і він також загорівся. Римляни з жахом відступали. А тепер про нас забули?

Цар .Що ви,ніхто не забув про вас. Ми ще раз вітаємо мудрість Архімеда та відданість наших жінок.(Цар встає з трону і вітає царицю разом із присутніми.)

Цар .Покликати сюди майстра! (Входить майстер із короною в руках.)

Головна жриця храму ЗевсаІ У знак перемоги над Римом дарую храмові золоту корону. Помісти її на головний вівтар.(Жриця бере від майстра корону.)

Жриця. Великий царю!Дякую!Але чи дозволиш ти мені перевірити чесність майстра! Ти дав майстру дві міри золота. Чи усе золото використав майстер на корону?

Цар. Перевір. (Жриця бере динамометр і зважує корону.)

Жриця. Так,тут дві міри. Але чи із чистого золота зроблена корона?!Може майстер додав до неї срібло,а частину золота забрав собі?...Це може викликати гнів Зевса.

Цар. О,мудрий Архімеде! Це завдання гідне тебе. Визнач,чи є у короні домішки срібла. (Під звуки музики всі виходять.)

Частина друга

(Ванна кімната. Банщик під музику готує ванну. Заходить Архімед із короною і динамометром у руках.)

Архімед. Яка красива корона і якої складної форми. Шкода ламати її. Але як визначити,чи є у короні домішки срібла?..Золото - дуже важкий метал,а срібло значно легше. Якщо корона зроблена не із чистого золота,а є сплавом золота і срібла,то її об'єм повинен бути більшим за об'єм корони з чистого золота такої ж ваги.

Отож,потрібно визначити об'єм корони.

Банщик. Архімеде! Ванна готова.

Архімед. Зараз іду.

Банщик. Ось так завжди. Спочатку каже : „Підготуй ванну ” , а потім :

„Зараз, зараз”. Вода ж холоне!

Apxiмед. Іду, вже іду.

Був Архімед наук знавець Як винахідник знаний Коли йшли справи нанівець Він йшов прийняти ванну.

Так ванну полюбив старий Хоч прісну,хоч солону,

Що якось,сидячи у ній Він винайшов закона.

(Архімед скидає хітон,залишаючись у набедренній пов'язці,залазить у ванну. З ванни вихлюпується вода.)
Архімед. ДивисьІ Я занурився у воду,її рівень піднявся,а я ніби став легшим...Банщик! Подай сюди корону і вагу...

Зважую корону у повітрі,а потім у воді. У воді на корону діє виштовхувальна сила,яка дорівнює вазі витісненої води. Так... Густина води відома. Отже,зараз вирахую об'єм корони... Готово ! Тепер треба пригадати об'єм двох мір золота. Так, так... Об'єм корони більший, ніж об'єм золота. Отож,у короні є домішки срібла! Евріка!!! (Вискакує з ванни і біжить, незабаром повертається.)

Е,ні! Голим я не піду, хоч би заради того, що про це розповідатимуть у школах протягом тисячоліть. (Одягає хітон і виходить.)

Банщик. Отак завжди. Думає,що він сам зробив велике відкриття. А я знаю : якби не моя ванна і я, то нічого не вийшло б. Отже,причина відкриття - я. Ось так! (Гордо виходить).

Частина третя (Тронний зал, під музику заходять діючі особи. Вбігає Архімед.)

Архімед. Великий царю! Я виконав твоє завдання! Боги осінили мене і я визначив,що в короні є домішки срібла. Майстер вкрав частину золота.

Жриця. Нехай гнів Зевса впаде на його голову!

Цар. Вартові! Арештуйте злодія!

(Майстер непритомніє, вартові його виносять.)

Архімед. Шляхом роздумів я дійшов висновку : „Тіла,перебуваючи у рідині,гублять у своїй вазі стільки, скільки важить рідина,взята в об'ємі тіла”. Цей висновок настільки важливий, що я нарікаю його законом. Ним будуть користуватися віками.

(Усі аплодують Архімедові,під музику виходять.)
* * *

Ом,Ампер, Ньютон, Паскаль, Лебедев,Попов, Стослєтов... He полічити всіх, на жаль, Хто відкрив її секрети.

Тут Ейнштейн і Фарадей, Резерфорд і Бор, й Гальвані. Скільки вже було ідей!... Вірю,це ще не останні. Галілей у цім ряду,

Архімед,Фермі,Курчатов,

Що на щастя чи біду Приручили „дикий” атом. Непроста наука ця, Відкриттям нема кінця.

Гуморестка

„ Дід Опенько - астроном”

Раз до нас в село прийшла Якась телеграма,

А насправді то була Цікава програма.

Розказати, хто, що може Про космічний простір,

Про те,як до нас „пришельці” Прилітають в гості.

Запитав хтось із народу :

„Ta нащо нам того?!

Ми не знаємо про них І нам не до цього.”

Ta гукнули із громади :

„Це цікаво знати!

Ви скажіть лише,чи будуть За то приз давати?”

„Буде,люди,нагорода За кращу билину Про космічні кораблі,

Про марсіанинів.”

Перший виліз на майдан Старий дід Опенько І почав перед народом Брехати легенько :

„Йшов колись я через ліс,

А вже темно було.

Тут до мене просто з неба Щось кругле прибуло.

Я почав хреститися :

Думав - кінець світу,

Але звідтам чорт вилазить І зовсім роздітий.

Hy та й каже мені: „Діду,

Хочеш добре жити?

Пропонуєм тобі з нами У небо летіти.”

Я подумав :”Як то так?

Без смерті, без „краю”,

Чи то ангел,чи то чорт В пекло забирає?”

Але вирішив : сідаю,

Може й правду кажуть,

Може краще життя там „Пришельці” покажуть.

Сів я в їхній апарат,

У тую машину,

He встиг кліпнути очима,

Як в небо полинув.

А у просторі космічнім He такі зірочки,

Як ви бачите із низу Якіїсь цяточки.

Он та крапочка у небі - Велика планета,

А та друга,що летить, - Космічна комета.

Hy а місяць, ясний місяць,

Що так гарно сяє.

Як ви кажите? Брат брата На вилах тримає?

Ta не слухайте ви,люди,

Такої билини,

Бо там майже увесь місяць - Гори і долини.

Але час пройшов швиденько І вже збігла днина.

Hy а я так хочу їсти,

Адже я - людина

Мені хлопці на обід Дали три пігулки :

Перша - борщ,а друга - бульба, А третя - пів булки.

А ще,людоньки,забув Про те розказати Як по тому кораблі Я почав літати.

І літав я досить довго,

Добре налітався.

Аж тут сам не знаю звідки, Голос Каськи взявся.

Ta й кричить мені :”Опеньку, ПроснисяІ Ти чуєш?!

Ти кудою,стара псото,

В своїм сні мандруєш?”

Я почав своїй Касуні Все розповідати,

А вона мене та й в плечі : „Йди бульбу копати!”

Каже наш дідусь Опенько : „Вірте добрі люди,

Бо,здається мені,трішки Тут правдоньки буде”

Якщо бажаєш перерахувати ти,

За що нам фізиці подякувати треба,

То озирнись навколо себе,глянь на небо І до його висот ти думкою злети.

І літакові сили фізика дала,

Щоб він долав небесні далі неозорі. Ракета мчить,і миготять назустріч зорі...

У цьому фізики є частка немала.

А фотографія?А відео?Кіно?

А мікроскоп,що мікросвіт нам відкриває? А в телескопі небо наче оживає І все це фізикою в руки нам дано.

Ну,а комп'ютер?Знову фізики прогрес Ввійшов трудяга цей і в побут,і в науку,

І за комп'ютер кожен з нас підніме руку. Без нього жоден ми не мислимо процес.

Ти молодий. Сучасний любиш ти талант - Поп-співаків,і різні ВІА,ритми танцю... Вкладеш касету ти у плеєр - і вже вранці Піднявся настрій твій. А фізиці - „Віват”.
В ошатній залі йде озвучення концерту. Колонки тут,підсилювач,магнітофон.

Де б не сидів - ти добре чуєш. І завмер ти. Співак улюблений взяв в руки мікрофон.

Отож бо фізиці підвладне в світі все. Технічний розвиток нам фізика несе.

Пісня

Знання добуваємо в нелегкім труді Себе почуваємо як риба у воді А часом,як риба у воді мовчимо Бо фізику інколи ми не вчимо.

Ньютону на голову,якось в саду Звалилося яблуко нам на біду Відкрився закон про тяжіння земне І наш бідний клас він, мабуть,не мине.

Приспів :

Без фізики з неба не буде дощу,

Без фізики навіть не звариш борщу,

Без фізики світ не туди,не сюди Для того і вчимо фізику ми.

На голову нашу звалився предмет Що має немало хороших прикмет. Доступні закони,задачі ясні.

Хоч часом від них,як в кашмарному сні. Можливо до чогось ми ще не дійшли Чогось не зуміли,чогось не змогли.

Ta можемо щиро запевнити вас Що фізику треба нам вчить повсякчас.

Приспів.