1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Ім'я файлу: 03261815_testovi_zavdannya_6_kurs.doc
Розширення: doc
Розмір: 1128кб.
Дата: 06.06.2022
скачати




Тестові завдання

Кардіологія
1. Синусова брадикардія може з’являтись при:

  1. Жовтусі.

  2. Черевному тифі.

  3. Набряку Квінке.

  4. Внутрішньочерепній гіпертензії.

  5. Всіх перелічених станах.


2. Причиною брадикардії може бути:

  1. Атріовентрикулярна блокада ІІ ст.

  2. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст.

  3. Синоатріальна блокада ІІ ст.

  4. Будь-яка з перелічених причин.

  5. Жодна з перелічених причин.


3. При лікуванні хворих із синдромом слабкості синусового вузла, вираженою брадикардією застосовують:

  1. Хінідін.

  2. Дигоксін.

  3. Верапаміл.

  4. Бісопролол.

  5. Імплантацію кардіостимулятора.


4. При синдромі слабкості синусового вузла показанням до імплантування кардіостимулятора є:

  1. Виникнення брадикардії менше 55 скорочень на хвилину з погіршенням гемодинаміки.

  2. Виникнення тахікардії більше 150 скорочень на хвилину.

  3. Зомління.

  4. Миготіння передсердь із скороченням шлуночків 60 на хвилину.

  5. Постійний несинусовий ритм.


5. При пароксизмі миготіння передсердь на тлі синдрому WPW протипоказане застосування:

  1. Хінідину.

  2. Серцевих глікозидів, верапамілу.

  3. Аміодарону.

  4. Новокаїнаміду.

  5. Пропранололу.


6. Безумовним показанням для імплантації постійного водія ритму є:

  1. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст. з нападами Морган’ї-Адамса-Стокса.

  2. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст., І тип.

  3. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ст. (проксимальна, з ЧСС 55 ударів на хвилину) при гострому інфаркті міокарда.

  4. Шлуночкова екстрасистолія.

  5. Пароксизмальна тахікардія.



7. Якими патологічними станами частіше всього зумовлене виникнення передсердної пароксизмальної тахікардії з АВ блокадою?

  1. Хронічним захворюванням легень.

  2. Дигіталісною інтоксикацією.

  3. Інфарктом міокарда.

  4. Дилятаційною кардіоміопатію.

  5. Гіпокаліємією.



8. Які з вказаних ЕКГ змін при штучній стимуляції шлуночків вказують на наявність інфаркту міокарда?

  1. Зазубреність початкової частини комплекса QRS.

  2. Зміщення вверх сегмента ST.

  3. Зниження сегмента ST.

  4. Подовження інтервала стимул – QRS.

  5. Всі вказані.


9. Найбільш часта форма порушення ритму у хворих з синдромом WPW:

  1. Фібриляція передсердь.

  2. Тріпотіння передсердь.

  3. Реципрокні АВ-тахікардії.

  4. Фібриляція шлуночків.

  5. Екстрасистолія.



10. У поняття синдром слабкості синусового вузла включаються вказані порушення ритму, крім одного. Що невірно?

  1. Синусова брадикардія.

  2. Відмова синусового вузла.

  3. Синоатріальна блокада.

  4. Синдром брадикардії-тахікардії.

  5. Прискорений ектопічний ритм.


11. Вживання серцевих глікозидів може вести до вказаних змін ритму і провідності, крім:

  1. Зниження автоматизму синусового вузла.

  2. Погіршення синоаурикулярної провідності.

  3. Появи парасистолії.

  4. Погіршення атріовентрикулярної провідності.

  5. Підвищення автоматизму ектопічних водіїв ритму.


12. Застосування β-адреноблокаторів у терапевтичних дозах може приводити до вказаних нижче змін, крім однієї:

  1. Розвитку синусової брадікардії.

  2. Подовження інтервала PQ.

  3. Відносного скорочення інтервала QT.

  4. Пароксизмів шлуночкової тахікардії.

  5. Збільшення амплітуди зубця Т.


13. Домінуючий клінічний симптом при «тахі-браді» синдромі:

  1. Стенокардія.

  2. Недостатність кровообігу.

  3. Епізоди церебро-судинної недостатності.

  4. Тромбоемболії.

  5. Дефіцит пульса.


14. При поєднанні «тахі-браді» синдрому Морган’ї-Адамса-Стокса лікувальними заходами є:

  1. Почергове застосування серцевих глікозидів і β-адреноблокатора.

  2. Почергове застосування ізопротеренолу та β-адреноблокатора.

  3. Імплантування штучного водія ритму із застосуванням антиаритмічних засобів.

  4. Почергове застосування атропіну та β-адреноблокаторів.

  5. Імплантування штучного водія ритму.


15. Гіпертензія при повній АВ блокаді, як правило є наслідком:

  1. Застосування ліків.

  2. Збільшення ударного об’єму.

  3. Ниркової гіпоксії.

  4. Вторинного гіперальдостеронізму.

  5. Зниження периферійного опору.


16. Анамнестична діагностика пароксизмальної тахікардії ґрунтується на:

  1. Раптовому початку.

  2. Тривалості нападу більше 2-х хвилин.

  3. Позитивному ефекті проби Вальсальви.

  4. Зомліннях.

  5. Все вірно.


17. При пароксизмі суправентрикулярної тахікардії можуть застосовуватися всі вказані засоби, крім:

  1. Масажа каротидного синуса.

  2. Внутрішньовенного введення верапамілу.

  3. Внутрішньовенного введення аденозину.

  4. Введення атропіну.

  5. Електричної кардіовесії.


18. При суправентрикулярній тахікардії з падінням АТ і ознаками шоку лікувальним заходом є:

  1. Аміодарон в/в крапельно.

  2. Лідокаїн в/в крапельно.

  3. Верапаміл в/в.

  4. Дигоксин в/в.

  5. Електрична кардіоверсія.


19. Діапазон частоти хвиль F при тріпотінні передсердь складає:

  1. Від 150 до 200.

  2. Від 175 до 250.

  3. Від 250 до 300.

  4. Від 250 до 350.

  5. Більше 350.


20. Для диференціальної діагностики СА блокади 2:1 і синусової брадікардії застосовують:

  1. Атропінові пробу.

  2. Пробу Вальсальви.

  3. Синокаротидну пробу.

  4. Пробу з β-адреноблокатором.

  5. Всі перелічені проби.


21. АВ блокаду 2:1 відрізняють від синусової брадікардії за допомогою ЕКГ на основі:

  1. Збільшення інтервалу PQ.

  2. Наявності зубців Р, після яких немає комплексу QRS.

  3. Широких комплексів QRS.

  4. Двофазних зубців Р.

  5. Частіше всього ці стани неможливо розрізнити.


22. Атріовентрикулярна блокада ІІ ст. типу Мобітц І характеризується:

  1. Збільшенням інтервалу PQ більше 0,21 сек.

  2. Поступовим збільшенням інтервалу PQ у наступних циклах і періодичним випадінням зубця Р.

  3. Нормальним інтервалом PQ і періодичним випадінням комплекса QRS.

  4. Нормальним інтервалом PQ і періодичним випадінням зубця Р.

  5. Поступовим збільшенням інтервалу PQ у наступних циклах і періодичним пропаданням комплексу QRS.


23. Повну АВ блокаду діагностують за ЕКГ на основі:

  1. Незалежної діяльності передсердь і шлуночків.

  2. Збільшення інтервала PQ.

  3. Збільшення інтервала QТ.

  4. Відсутності зубців Р.

  5. Ширини комплекса QRS.


24. При синдромі Морган’ї-Адамса-Стокса лікування починають з:

  1. Зовнішнього масажу серця.

  2. Введення атропіну.

  3. Введення гідрокортизону.

  4. Введення адреналіну.

  5. Імплантації водія серцевого ритму.


25. При пароксизмі тахісистолічної миготливої аритмії з широкими комплексами QRS і рівні систолічного АТ менше 90мм.рт.ст. краще всього призначити:

  1. Β-блокатор.

  2. Дигоксин.

  3. Аміодарон.

  4. Електроімпульсну терапію.

  5. Хінідин.


26. При нападі шлуночкової пароксизмальної тахікардії, що супроводжується розвитком гострої серцевої недостатності методом вибору є:

  1. Аміодарон в/в краплинно.

  2. Електрична кардіоверсія.

  3. β-адреноблокатор.

  4. Лідокаїн в/в краплино.

  5. Бретилій.


27. При нападі шлуночкової пароксизмальної тахікардії із стабільною гемодинамікою може бути застосований:

  1. Лідокаїн.

  2. Аміодарон.

  3. Новокаїнамід.

  4. Бретилій.

  5. Все вказане.


28. Найбільш часта причина миготіння шлуночків:

  1. Хронічна аневризма серця.

  2. Артеріальна гіпертензія.

  3. Гострий інфаркт міокарда.

  4. Мітральна вада серця.

  5. Ревматичний процес.


29. При лікуванні тріпотіння передсердь з проведенням 2:1, що веде до серцевої недостатності, краще всього:

  1. Введення β-блокатора в/в.

  2. Введення новокаїнаміду в/в.

  3. Введення дигоксину в/в.

  4. Електроімпульсна терапія.

  5. Масаж каротидного синуса.


30. Який із перелічених антиаритмічних препаратів має найслабшу негативну інотропну дію:

  1. Аміодарон.

  2. Хінідін.

  3. β-адреноблокатор.

  4. Новокаїнамід.

  5. Вплив усіх препаратів на інотропну функцію серця майже однаковий.


31. При якій ваді аускультативно виявляється безперервний гучний, дмухаючий систоло-діастолічний шум (шум тунеля, шум паровоза) в ІІ-ІІІ міжребер’ї зліва від груднини:

  1. Дефект міжпередсердної перегородки.

  2. Незарощення артеріальної (боталової) протоки.

  3. Синдром Лютенбаше.

  4. Дефект міжшлуночкової перегородки.

  5. Тріада Фалло.


32. ЕхоКГ ознаками незарощення артеріальної (боталової) протоки є всі вказані, крім однієї:

  1. Дилатація лівого шлуночка.

  2. Дилатація лівого передсердя.

  3. У низці випадків дилатація правого шлуночка.

  4. Допплер-дослідження виявляє потік крові з аорти у легеневий стовбур.

  5. Систолічний рух уперед передньої та/або задньої стулки мітрального клапана у середині систоли.


33. При дефекті міжпередсердної перегородки аускультативно виявляються:

  1. Систолічний шум в ІІ міжребір’ї зліва від груднини, може бути діастолічний шум Грехема Стілла, акцент ІІ тону над легеневим стовбуром.

  2. Систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над легеневим стовбуром.

  3. Систолічний шум над верхівкою, ослаблений І тон над верхівкою.

  4. Діастолічний шум в ІІ міжребір’ї зліва.

  5. Систолічний шум в ІІІ-ІV міжребер’ї зліва від груднини, акцент та роздвоєння ІІ тону.



34. ЕхоКГ ознаки дефекта міжпередсердної перегородки всі вказані, крім однієї. Що неправильно?

  1. Дилатація правого шлуночка.

  2. Дилатація правого передсердя.

  3. Однонаправлений рух стулок мітрального клапана.

  4. Дефект міжпередсердної перегородки.

  5. Відносна недостатність трикуспідального клапана.


35. Для якої вади характерні наступні дані аускультації: грубий систолічний шум в ІІІ-ІV міжребер’ї зліва від груднини, акцент та розщеплення ІІ тону над легеневим стовбуром, діастолічний шум Грехема Стілла, систолічний та мезодіастолічний шум над верхівкою, ІІІ тон?

  1. Дефект міжпередсердної перегородки.

  2. Незарощення артеріальної (боталової) протоки.

  3. Дефект міжшлуночкової перегородки.

  4. Мітральна вада.

  5. Синдром Лютенбаше.



36. ЕхоКГ ознаки дефекта міжшлуночкової перегородки всі вказані, крім однієї. Що неправильно?

  1. Дилатація та гіпертрофія лівого шлуночка.

  2. Дилатація лівого передсердя.

  3. Дилатація правого шлуночка.

  4. Обмеження руху стулок мітрального клапана.

  5. Дефект міжшлуночкової перегородки.


37. При якій ваді аускультативно над верхівкою І тон ослаблений, систолічний шум, іноді ІІІ тон, акцент та розщеплення ІІ тона над легеневим стовбуром?

  1. Мітральна вада.

  2. Недостатність мітрального клапана.

  3. Дефект міжпередсердної перегородки.

  4. Стеноз легеневої артерії.

  5. Дефект міжшлуночкової перегородки.


38. При ЕхоКГ – дослідженні достовірною ознакою недостатності мітрального клапана є:

  1. Збільшення розмірів лівого передсердя.

  2. Гіпертрофія та дилатація лівого шлуночка.

  3. Допплер-ЕхоКГ виявлення систолічного току крові, що регургітує з лівого шлуночка у ліве передсердя.

  4. Гіперкінезія задньої стінки лівого передсердя.

  5. Збільшення ударного об’єму.


39. При якій ваді аускультативно виявляють над верхівкою посилений та ляскаючий І тон, гучний тон відкриття мітрального клапана (мітральний щиглик), діастолічний шум, акцент та роздвоєння ІІ тона над легеневим стовбуром?

  1. Дефект міжшлуночкової перегородки.

  2. Тетрада Фалло.

  3. Мітральний стеноз.

  4. Мітральна вада.

  5. Синдром Лютенбаше.



40. ЕхоКГ ознаки мітрального стенозу всі вказані, крім однієї. Що неправильно?

  1. Однонаправлений рух (П-подібний) передньої та задньої стулок мітрального клапана (М-модальний режим).

  2. Діастолічне вибухання передньої стулки мітрального клапана у порожнину лівого шлуночка – «парусіння».

  3. Збільшення діастолічного градієнту тиску між лівим передсердям та лівим шлуночком (допплерівське дослідження).

  4. Ознаки дилатації та гіпертрофії лівого передсердя та правого шлуночка.

  5. Зменшення фракції викиду.



41. Специфічними ознаками тетради Фалло при двохмірній ЕхоКГ є всі вказані, крім однієї. Що неправильно?

  1. Дилатація правого передсердя.

  2. Гіпертрофія правого шлуночка.

  3. Збільшення розмірів правого шлуночка.

  4. Транспозиція аорти.

  5. Розширення війстя легеневої артерії.



42. Для мітрального стенозу характерні усі нижче вказані ускладнення крім одного. Що нехарактерно?

  1. Набряк легень.

  2. Фібриляція передсердь.

  3. Тромбоемболії великого та малого кола кровообігу.

  4. Шлуночкова тахікардія.

  5. Легенева гіпертензія та правошлуночкова недостатність.



43. ЕхоКГ ознаки стенозу гирла аорти включають всі вказані, крім однієї. Яка ознака хибна?

  1. Визначення градієнту тиску між лівим шлуночком та аортою (допплер-ЕхоКГ-дослідження).

  2. Підрахунок площі аортального отвору.

  3. Збільшення порожнини лівого передсердя.

  4. Систолічне прогинання стулок клапана в бік аорти або розташування стулок під кутом (ознаки неповного систолічного розкриття аортального клапана).

  5. Значна гіпертрофія лівого шлуночка, постстенотичне розширення аорти, виражений кальциноз стулок аортального клапана.



44. ЕхоКГ ознаки недостатності аортального клапану включають всі вказані, крім однієї. Яка ознака хибна?

  1. Діастолічне тремтіння передньої стулки мітрального клапана.

  2. Незмикання стулок аортального клапана в діастолу.

  3. Значне розширення лівого шлуночка, гіпертрофія лівого шлуночка.

  4. Збільшення порожнини лівого передсердя.

  5. Зворотний потік у аорті в діастолу (допплер-ЕхоКГ-дослідження).


45. При якій з вказаних вад в рентгенологічній картині відмічається підвищення прозорості легеневих полів:

  1. Недостатності аортального клапана.

  2. Мітральному стенозі.

  3. Незрощенні артеріальної протоки.

  4. Стеноз легеневої артерії.

  5. Дефект міжшлуночкової перегородки.


46. При імплантованому штучному клапані адекватною дозою непрямих антикоагулянтів рахується доза, при якій протромбіновий індекс дорівнює:

  1. 40 – 50%

  2. 30 – 90%

  3. 15 – 35%

  4. Його величина не грає ролі.

  5. 90%


47. Ускладненнями у хворих із штучними клапанами серця є:

  1. Тромбоемболії.

  2. Інфекційний ендокардит.

  3. Порушення функції штучного клапана.

  4. Внутрішньосудинний гемоліз.

  5. Все правильно.


48. Показанням для невідкладної імплантації штучного мітрального клапана є:

  1. Значне збільшення лівого передсердя.

  2. Дилатація лівого шлуночка.

  3. Значна мітральна регургітація.

  4. Легенева гіпертензія.

  5. Прогресуюча лівошлуночкова недостатність.


49. Протипоказання для комісуротомій:

  1. Перенесена емболія мозкових артерій.

  2. Правошлуночкова недостатність.

  3. Фібриляція передсердь.

  4. Супутня недостатність мітрального клапана.

  5. Вік більше 45 років.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

скачати

© Усі права захищені
написати до нас