![]() | Тернопільський національний медичний національний ім. І.Я. Горбачевського Кафедра дитячих хвороб з дитячою хірургією завідувач кафедри: проф. Боярчук О.Р. керівник групи: доц.Гаріян Т.В. ![]() І С Т О Р І Я Х В О Р О Б И Білик Злати АндріївниКлінічний діагноз : Позагоспітальна двобічна пневмонія III ст. важкості .ДН I cт Оцінка за написання Куратор : студент V курсу 53 групи історії хвороби _____ Марчишин Станіслав Олександрович Початок курації 13.03.2001р. Оцінка за захист_____ Закінчення курації 26.04.2001р. Тернопіль —2020ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ХВОРУ ДИТИНУПрізвище Білик Ім’я Злата По-батькові Андріївна Вік дитини 1 місяць 13 днів Дата і місце народження 15.01.2020р., Адреса проживання м.Тернопіль Дані про батьків: батько Андрій Іванович, 28 років, не працює мати Зіновія Олександрівна, 23р. домогосподарка Дата вступу у клініку 28.02.2020 Дата виписки 10.03.2020 Клінічний діагноз: Основний: Позагоспітальна двобічна пневмонія III ст. важкості .ДН I cт СКАРГИ ХВОРОГО /Milestia aegroti, Guerelae aegroti/. Скарги матері дитини на неспокій, підвищення температури тіла до 37,8-38,0 С, утруднене носове дихання, в’ялість дитини, поганий сон. ІСТОРІЯ ЗАХВОРЮВАННЯ /Anamnesis morbi Мати вважає дитину хворою протягом 4 днів коли з’явився неспокій , покашлювання. Звернулись до дільничого педіатра. Була направлена з діагнозом позагоспітальна двобічна пневмонія III cт АНАМНЕЗ ЖИТТЯ /ANAMNESIS VITAE/. Перша дитина в сім’ї від першої вагітності, перших пологів. Народилась в 38 тижнів . Вагітність і пологи протікали без ускладнень. Умови праці і побуту вагітної були задовільними. Шкідливі звички заперечує. Знаходилась під спостереженням в жіночій консультації. Маса при народженні 3500 г, довжина тіла – 49 см. Фізичний розвиток психомоторний розвиток: не відстає Алергологічний анамнез не обтяжений. Сімейний анамнез. Мати здорова, 23 роки. У матері була 1 вагітність, яка протікала без ускладнень і завершились пологами, в сім’ї 1 дитина. Шкідливі звички заперечує. Домогосподарка. Батько здоровий. Матеріально-побутові умови сім’ї задовільні. Вдома дитину доглядає мама. Дитина має окрему кімнату, білизною та одягом забезпечена за сезоном, дотримується режиму дня і харчування. ОБ‘ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ /STATUS PRAESENS OBJECTIVUS/. Загальний огляд. Стан дитини середньої важкості, обумовлений інтоксикаційним синдромом Свідомість ясна. Поведінка при обстеженні адекватна. Положення в ліжку активне. Тілобудови за нормостенічним типом, частини тіла симетричні, пропорційні. Температура тіла 37,4 С. Фізичний розвиток дитини відповідає віку. Шкірні покриви і слизові оболонки. Шкіра блідо-рожева з мармуровим малюнком периоральний ціаноз , чиста, Підшкірна клітковина. Розвинена задовільно Оцінка антропометричних даних
Розрахунок антропометричних індексів та коефіцієнтів. Індекс вгодованості Чулицької 20 см Індекс пропорційності Чулицької показники пропорційні Індекс Ерісмана 10 Заключний висновок: Згідно з даними анамнезу життя та антропометрії фізичний розвиток дитини гармонійний і відповідає фізіологічним нормам для даного віку. Лімфатична система. Задня стінка глотки блідо-рожева, чиста. Мигдалики не виступають з-за дужок, поверхня без нашарувань, не кровить. Пальпуються задньо-шийні, пахвові, пахвинні лімфатичні вузли. Пахвинні вузли пальпуються у вигляді округлих утворів розміром 02 х 0,3 см, м’якої консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не болючі, рухомі. Шкірні покриви над вузлом не змінені. Пахвові вузли пальпуються у вигляді округлих утворів діамером 0,5 см, м’якої консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не болючі, рухомі, шкірні покриви над вузлом не змінені. Задньо-шийні вузли пальпуються у вигляді округлих утворів діамером 0,5 см, м’якої консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не болючі, рухомі. Серцево-судинна система. Верхівковий поштовх пальпується у V міжребер’ї по середньоключичній лінії, діаметром 1,5 см, позитивний. Пульс синхронний, ритмічний, помірно напружений, задовільного наповнення, доброї величини і форми. ЧСС 150/хв. Перкусія серця. Межі серцевої тупості:
Поперечник відносної тупості серця 7 см, абсолютної - 4 см. Ширина судинного пучка 3 см. При аускультації тони серця чисті ЧСС 150/хв. Перший тон краще вислуховується на верхівці, другий – на основі. Функціональні, органічні та позасерцеві шуми (шум тертя перикарда, плевро-перикардіальний шум) вислухати не вдалося. Дихальна система. Ціаноз носогубного трикутника. Носове дихання утруднене, слизисті виділення з носа.. Голос дзвінкий. Кашель сухий періодичного характеру. Грудна клітка циліндричної форми, нормостенічна, епігастральний кут близько 90 Пальпація /palpatio/. При пальпації грудна клітка, еластична. Шум тертя плеври пальпаторно не визначається. Голосове тремтіння посилене в нижніх відділах обох легень. ЧД-54 за хв При перкусії легень : притуплення в нижнік відділах з обох сторін При аускультації легень : дрібноміхурцеві хрипи з обох сторін Травна система. При огляді живота у горизонтальному положені живіт округлої форми. Передня черевна стінка бере участь в акті дихання. Видима перестальтика відсутня. При поверхневій пальпації живіт м’який, не болючий, м’язи передньої черевної стінки не розходяться, гриж немає, симптом Щоткіна-Блюмберга негативний. При глибокій, методичній, ковзній пальпації за Образцовим - Стражеско сигмовидна кишка пальпується в лівій здухвинній ділянці у вигляді м’яко-еластично циліндричного тяжа з гладкою поверхнею, діаметром 2 см, не болюча, помірно-рухома, не бурчить. Сліпа кишка пальпується у правій здухвинній ділянці у вигляді м’якого рухомого, перистальтуючого циліндра товщиною 1,5 см з гладкою поверхнею, злегка чутлива, помірно рухома, бурчить. Червоподібний відросток пропальвувати не вдалося. Висхідна ободова кишка пальпується в правій бічній ділянці живота у вигляді м’яко-еластичного циліндра товщиною 1,5 см, який легко рухається, не болючий, не бурчить. Нисхідна ободова кишка пальпується в правій бічній ділянці живота у вигляді м’яко-еластичного циліндра товщиною 2 см, який легко рухається, не болючий, не бурчить. Поперечно-ободова пальпується в епігастральній ділянці у вигляді дугоподібного поперечного циліндра помірної щільності товщиною 2 см, який вільно рухається, не болить, не бурчить. Велику кривизну шлунка пропальпувати не вдалося. Симптом Менделя негативний. Печінка пальпується в правій підреберній ділянці. Нижній край виступає з-під реберної дуги на 1 см, м’який, гострий, не чутливий. Жовчний міхур не пальпується. Симптоми Ортнера, Кера, Мерфі, Мюсі - Георгієвського негативні. Селезінку та підшлункову залозу пропальпувати не вдалося. Симптом Мейо-Робсона негативний. Ознак та симптомів наявності вільної рідини в черевній порожнині не виявлено. Перестальтика аускультативно не порушена. Випорожнення 1-2 рази на добу, кал оформлений, без паталогічних домішок. Сечовидільна система. Поперекова ділянка не болюча, без випинань, пастозності. Нирки і сечовий міхур не пальпуються. Симптом Пастернацького від’ємний з обох боків. Діурез 250 мл. Сечопуск 8-9 разів на добу, не болючий. Сеча солом’яного кольору, прозора,. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ. На основі скарг на неспокій, підвищення температури тіла до 37,8-38,0 С, утруднене носове дихання, слизисті виділення з носа, в’ялість дитини, поганий сон. анамнестичних даних Мати вважає дитину хворою протягом 4 днів коли з’явився неспокій , покашлювання. Звернулись до дільничого педіатра. Була направлена з діагнозом позагоспітальна двобічна пневмонія III cт даних об‘єктивного обстеження - температура тіла 37.4 С. Стан дитини середньої важкості, обумовлений інтоксикаційним синдромом. Частота дихання 54 за 1 хв. Голосове тремтіння посилене в нижніх відділах.. При перкусії легень : притуплення в нижнік відділах з обох сторін. При аускультації легень : дрібноміхурцеві хрипи з обох сторін Можна виділити наступні синдроми: інтоксикаційний (підвищення температури тіла 37.4 С) дихальної недостатності (частота дихання 54 за 1 хв.) ущільненння легеневої тканини (Голосове тремтіння посилене в нижніх відділах . Перкуторний звук притуплений нижніх відділах. При аускультації легень : дрібноміхурцеві хрипи з обох сторін Шуму тертя плеври вислухати не вдалося. Бронхофонія посилена в нижніх відділах справа.) астено-вегетативний (в’ялість дитини, поганий сон.) Попередній діагноз: Позагоспітальна двобічна пневмонія РЕЗУЛЬТАТИ ДОДАТКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ІНТЕРПРИТАЦІЯ
КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ. На основі скарг на неспокій, утруднене носове дихання, , в’ялість дитини, поганий сон. анамнестичних даних –Мати вважає дитину хворою протягом 4 днів коли з’явився неспокій , покашлювання. Звернулись до дільничого педіатра. Була направлена з діагнозом позагоспітальна двобічна пневмонія III cт. даних об‘єктивного обстеження - температура тіла 37.4 С. Стан дитини середньої важкості, обумовлений інтоксикаційним синдромом. Частота дихання 54 за 1 хв. Голосове тремтіння посилене в нижніх відділах.. При перкусії легень : притуплення в нижнік відділах з обох сторін. При аускультації легень : дрібноміхурцеві хрипи з обох сторін даних додаткових обстежень: зміни крові: лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, гіперглобулінемія 41 г/л, анемія; рентгенологічного обстеження – а рентгенограмі ОГК в нижніх долях поодинока вогнищева інфільтрація легеневої тканини., Посів харкотиння. Str. Viridans 104/ml можна виставити клінічний діагноз: Позагоспітальна двобічна вогнищева пневмонія III ст. важкості ДН II ст. ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ. Лікування. Лікування хворих на пневмонію повинно починатися якнайшвидше і проводитися в стаціонарних умовах. Протягом всього періоду лихоманки та інтоксикації обов`язкове дотримання ліжкового режиму. При цьому хворий повинен періодично міняти положення тіла, сідати і активно відкашлювати харкотиння. Палата повинна систематично і добре провітрюватися. Їжа в перші дні повинна бути рідкою, але добре збалансованою. Необхідно багато пити, бажано лужні води. Найбільш ефективною є етіотропна антибактеріальна терапія з врахуванням чутливості збудника до призначеного препарату. Орієнтовний етіологічний діагноз може бути встановлений з врахуванням особливостей клініко-рентгенологічних даних. При пневмококовій пневмонії найефективнішими є пеніциліни . Можливе застосування напівсинтетичних пеніцилінів (оксацилін, клоксацилін, диклоксацилін, нафцилін, флуклоксацилін, метицилін, ампіцилін, карбоксипеніцилін). Альтернативними препаратами можуть бути еритроміцин, хлорамфенікол, ванкоміцин у загальноприйнятих терапевтичних дозах. При стафілококовій етіології показані напівсинтетичні пеніциліни, стійкі до пеніцінілази, що виробляються стафілококами. Альтернативними препаратами є ванкоміцин + клавуланова кислота, ампіцилін + сульбактам. Легіонельозна пневмонія піддається лікуванню макролідами (еритроміцин, кларитроміцин), ріфампіцин, можлива їх комбінація, особливо у хворих з імунодефіцитами. Альтернативний триметронілсульфаметоксазол. При пневмонії, зумовленій гемофільною паличкою, доцільно призначати ампіцилін, амоксицилін або тримоксазол, цефалоспорини групи цефоруксиму, сульфаніламіди з еритроміцином, тетрацикліни. Винятковими етіотропними препаратами в лікуванні мікоплазмової пневмонії є еритроміцин або тетрациклін. Тетрациклін є препаратом вибору в лікуванні хламідійної пневмонії, а альтернативним є хлорамфенікол. Головним препаратом в лікуванні вірусних пневмоній залишається інтерферон. В гостру фазу захворювання рекомендується призначати декілька антибіотиків і сульфаніламідний препарат, якщо етіологія захворювання ще не з`ясована. Всім хворим з пневмоніями призначаються муколітики (лазолван, бромгексин), бронхолітики (теофілін, еуфілін). При сухому надсадному кашлі дають протикашльові засоби (лібексин, тусупрекс). Призначають і інші середники, дезінтоксикаційні (гемодез, реополіглюкін), репаранти (актовегін), десенсибілізуючі (глюконат кальцію), оксигенотерапію, фізіотерапевтичні засоби. Профілактика зводиться до проведення загальних санітарно-гігієнічних заходів, загартовування організму, санації вогнищ інфекції, своєчасного лікування гострих респіраторних інфекцій. ЛІКУВАННЯ ДАНОГО ХВОРОГОРежим : палатний Дієта: грудне молоко по вимозі дитини Cefotacsymi 225 тис. од. 2 рази на добу внутрішньовенно Enterol по ½ капсули 1 раз на добу Nasyvin 0.01% по 1 кр. 2 рази на день ЩОДЕННИКИ.
ЕПІКРИЗ Дитина Білик Злата Андріївна перебувала на стаціонарному лікуванні в ТОДКЛ Основний: Позагоспітальна двобічна вогнищева пневмонія III ст. важкості ДН II ст. Діагноз поставлено на основі: скарг на неспокій, утруднене носове дихання, , в’ялість дитини, поганий сон анамнестичних даних – Мати вважає дитину хворою протягом 4 днів коли з’явився неспокій , покашлювання. Звернулись до дільничого педіатра. Була направлена з діагнозом позагоспітальна двобічна пневмонія III cт. даних об‘єктивного обстеження -. температура тіла 37.4 С. Стан дитини середньої важкості, обумовлений інтоксикаційним синдромом. Частота дихання 54 за 1 хв. Голосове тремтіння посилене в нижніх відділах.. При перкусії легень : притуплення в нижнік відділах з обох сторін. При аускультації легень : дрібноміхурцеві хрипи з обох сторін даних додаткових обстежень: зміни крові: лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, гіперглобулінемія 41 г/л, анемія; рентгенологічного обстеження – а рентгенограмі ОГК справа в нижніх долях поодинока вогнищева інфільтрація легеневої тканини., Посів харкотиння. Str. Viridans 104/ml Проведено лікування: Режим : палатний Дієта: грудне молоко по вимозі дитини Cefotacsymi 225 тис. од. 2 рази на добу внутрішньовенно Enterol по ½ капсули 1 раз на добу Nasyvin 0.01% по 1 кр. 2 рази на день Динаміка позитивна: температура тіла нормалізувалась, аускультативна картина нормалізувалась. Дитина в задовільному стані виписана додому 10.03.2020 р. Рекомендовано: вітамінотерапія (мульти-табс по 1 драже в день протягом 1 міс, загартовування організму, санація вогнищ інфекції, своєчасного лікування гострих респіраторних інфекцій. Ferroplex dr. По 1 драже в день протягом 2 місяців. Контрольний аналіз крові, флюорографія ОГК, нагляд дільничого педіатра). Прогноз для життя, видужання, майбутньої працездатності благоприємний СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 1. Майданик В.Г. Педіатрія. Київ “А.С.К.”, 1999. 2. Отт В.Д., Фесенко М.Е. и др. Диагностика и лечение обструктивного бронхита у детей раннего возраста. Киев-1991. 3. Рачинский С.В., Таточенко В.К. Болезни органов дихания у детей. М.: Медицина, 1987. 4. Рачинский С.В., Таточенко В.К. Бронхиты у детей. Ленинград: Медицина, 1978. 5. Сміян І.С. Педіатрія (курс лекцій). Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. Куратор |