Ім'я файлу: Термометрія.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 11.05.2020
скачати

Термометрія: будова термометра, правила зберігання та користування термометром. Стадії гарячки. Особливості спостереження та догляду за пацієнтами в стані гарячки.

Температура тіла – один з основних показників енергетичного обміну в організмі людини, завдяки якому створюються можливості її нормальної життєдіяльності. Рівень температури тіла може свідчити про характер захворювання, особливості його перебігу, а також про реакцію організму хворого на патологічний процес. Динаміка температури тіла в процесі лікування багатьох захворювань відображає реакцію хворого на призначену терапію (наприклад, зниження температури після призначення антибіотика, нестероїдного протизапального засобу).

Термометрія – вимірювання температури. Має важливе діагностичне і прогностичне значення.

Медичний термометр – це тонка скляна запаяна з обох боків капілярна трубка, з якої видалено повітря. На нижньому кінці ця трубка переходить до резервуара, заповненого ртуттю. Шкала медичного термометра виготовлена з матового скла та алюмінію і має поділки від 34 до 42 ˚C. Кожна поділка відповідає цілому градусу за Цельсієм. Кожен градус поділяється на 10 менших поділок (по 0,1 ˚C). На рівні 0,5 ˚C поперечна лінія є довшою за інші. Зовнішню трубку термометра виготовляють із тугоплавкого скла; вона дещо сплющена, щоб термометр не скочувався з поверхні, на якій він знаходиться. Ртутний стовпчик повинен бути нерозривним; розірваність стовпчика ртуті можна з’єднати за допомогою струшування. Якщо це не вдається, термометр слід вважати непридатним для користування. Медичний термометр відрізняється від звичайного ртутного термометра тим, що просвіт на місці переходу капілярної трубки в резервуар для ртуті звужений і викривлений, що утрудняє рух ртуті в цьому коліні. Тому при нагріванні ртуть повільніше досягає свого максимального рівня, та зате після припинення нагрівання ртутний стовпчик сам по собі не опускається, а продовжує показувати максимальну цифру на температурній шкалі, до якої він дійшов. Такий термометр називають максимальним. Щоб стовпчик ртуті опустився назад у резервуар, ртутний термометр необхідно струсити.

Вимірювати температуру тіла у хворого бажано одним і тим же термометром. Використовують продезінфікований термометр без залишків вологи (витертий насухо). Перед вимірюванням температури тіла слід впевнитися, що ртутний стовпчик термометра стоїть не вище 35˚C. Якщо він стоїть вище, то термометр струшують. Струшувати термометр треба тоді, коли він охолоне після попереднього хворого, бо при струшуванні теплого термометра стовпчик ртуті може розірватися. Якщо це трапилося, треба кілька разів повторити струшування. Захоплюють верхню частину термометра в кулак таким чином, щоб його головка упиралася в долоню, а середина була між великим та вказівним пальцями. Кількома відривчастими рухами у ліктьовому суглобі із силою опускають руку донизу, роблячи при цьому раптову зупинку.

Здебільшого температуру тіла вимірюють двічі на добу – між 7.00 та 9.00, а також між 17.00 та 19.00. Інколи (для виявлення прихованого ревматизму, туберкульозу тощо) температуру тіла вимірюють через кожні 2-4 год. Найчастіше температуру тіла вимірюють у пахвовій ямці. Це на практиці є найзручнішим місцем, але дає менш точні результати, ніж при вимірюванні температури тіла в порожнинах .

Перед уведенням термометра у пахвову ямку, особливо при потінні, треба протерти шкіру рушником, змоченим теплою водою чи спиртом, а потім досуха витерти. Це запобігає забрудненню термометра та охолодженню його внаслідок випаровування поту. Встановити термометр треба так,

Після використання термометри підлягають дезінфекції. Ртутні термометри дезінфікують шляхом повного занурення в один із розчинів:

0,5 % хлораміну на 30 хв;

2 % хлораміну на 5 хв;

3 % перекису водню на 80 хв.

Після обробки дезінфекційним засобом термометри промивають у проточній воді, насухо витирають і зберігають у закритому контейнері до наступного використання. На дно контейнера для дезінфекції та зберігання ртутних медичних термометрів кладуть шар вати, покритий марлевою серветкою (для запобігання пошкодженню ртутного резервуара).
скачати

© Усі права захищені
написати до нас