1   2   3   4
Ім'я файлу: Курсовий Джерела теплопостачання НА САЙТ.docx
Розширення: docx
Розмір: 217кб.
Дата: 21.12.2020
скачати

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-6.01

Вінницький національний технічний університет

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра теплоенергетики

(повна назва кафедри, циклової комісії)

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ



з дисципліни «Джерела теплопостачання промислових підприємств»

(назва дисципліни)

на тему: «Теплова схема ТОВ «ВКХП №2» вул. Гагаріна 6, смт. Десна Вінницького району»


Студента ІІІ курсу групи ТЕ

спеціальність 144 Теплоенергетика



(прізвище та ініціали)



(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: _________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ________________________

(підпис)(прізвище та ініціали)

________________ ________________________

(підпис)(прізвище та ініціали)

________________ ________________________

(підпис) (прізвище та ініціали
Вінниця ВНТУ 2019

Анотація
В курсовому проекті проведено аналіз та розрахунок теплової схеми котельні.

Проведено розрахунок для максимально опалювального та середньо опалювального періоду роботи котельні.

Виконано техніко-економічний розрахунок витрати палива.
Зміст
Вступ 5

1 Загальні характеристики об’єкта 6

1.1Водогрійна частина котельної установки 6

1.2 Парова частина котельної установки 7

1.3 Система підживлення і водопідготовка 9

1.4 Система теплопостачання 9

2. Аналіз роботи теплової схеми пароводогрійної котельні 12

2.1 Теплова схема 12

2.2 Розрахунок теплової схеми 13

2.2.1 Розрахунок парової частини котельні 14

2.2.2 Розрахунок водогрійної частини котельні 18

2.3 Розрахунок трубопроводу живильної та мережної води 24

3. Техніко-економічний розрахунок 26

Висновки 32

Література 33

Додатки 34

Вступ
Україна є однією з найбільших країн Європи. Сьогодні в різних країнах, в тому числі й в Україні, розробляються та впроваджуються нові методи, засоби і програми впливу на споживання енергії.

Комплексне рішення проблеми підвищення ефективності теплопостачання передбачає зниження питомих витрат теплової енергії на вироблення одиниці продукції, в зв'язку з цим зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище. Таке рішення вимагає застосування сучасного, економного устаткування, технологій, що неможливо без значних фінансових вкладень.

В умовах недостатнього або повної відсутності фінансування промислової теплоенергетики потрібно шукати раціональні шляхи для покращення роботи обладнання. Значної економії коштів можна досягнути за рахунок енергозбереження.

Розвиток господарства країни безпосередньо пов’язаний з використанням теплової енергії. Даний вид енергії є гідним конкурентом електричній. Потреба в тепловій енергії задовольняється за рахунок використання парових і водогрійних котлів, що експлуатуються на промислових підприємствах та електростанціях. Енергетична криза в державі призвела до поширення автономізації в виробництві теплової енергії [1].

Більшість працюючих сьогодні котелень в якості палива використовують природний газ, замінити який можна мазутом або вугіллям, але це несе за собою витрати на заміну основного і допоміжного обладнання котельні. І сьогодні такі види палива як вугілля і мазут не завжди є доступними, тому підбирають паливо, яке є поширеним, яке легко транспортувати та яке має доступну ціну.

В парових котельнях відпуск теплоти відбувається виробленою насиченою або перегрітою парою. Парові котельні в основному є суто виробничими котельнями, в яких передбачається використання пари для виробничих потреб. Але існують і виробничо-опалювальні парові котельні, в яких крім виробничого навантаження присутнє опалювальне. Парові котли призначені для отримання пари за рахунок теплоти, отриманої при згорянні палива, теплоти відхідних газів і теплоти конденсату.

Метою роботи є аналіз та розрахунок існуючої теплової схеми.

1 Загальна характеристика об’єкта
В пароводогрійній котельні ТОВ «ВКХП №2», смт. Десна Вінницького району тепловою схемою котельні передбачено виробництво насиченої пари робочим тиском 8бар (0,8МПа) для технологічних потреб комбінату та встановлення паровий котел фірми VIESSMANN типу Vitomax 200 HSМ237 продуктивністю 3,8 т/год.

Для покриття теплових навантажень в котельні встановлено два конденсаційних котла VIESSMANN типу Vitocrossal 200 СM2потужністю311кВт кожний. Максимальна температура теплоносія не перевищує 115ºС.

Недостатня потужність водогрійних конденсаційних котлів в піки теплових навантажень перекривається теплом парового котла. При відсутності потреб в додатковому теплі чи технологічній парі, паровий котел консервується.

Крім парового та водогрійних котлів у приміщенні котельні встановлюється і інше технологічне обладнання.

Відпуск теплоти з котельні передбачено:

- на технологічне паропостачання — насичена пара тиском 8 бар (0,8 МПа);

- на опалення та вентиляцію — гаряча вода з температурою 80/60ºС;

- на побутово-виробниче гаряче водопостачання — гаряча вода з t=45ºС.

Загальна теплова потужність котельного обладнання складає 3222 кВт.

З техніко-економічних міркувань теплові навантаження на приготування гарячої води не входять в загальні навантаження котельні, оскільки приготування гарячої води відбувається по пріоритетній схемі.

Для забезпечення параметрів теплоносія на потреби опалення та гарячого водопостачання встановлено пароводяний жаротрубний теплообмінник Vitotrans 200тип WTD .
1.1 Водогрійна частина котельної установки
Основне обладнання водогрійної котельної установки:

1. Котел газовий конденсаційний фірми VIESSMANN Vitocrossal 200 CT2,потужність 311 кВт, Т2/Т1=80/60 ºС.

2. Бойлер гарячого водопостачання фірми REFLEX - типу SF 1000, об'ємом 1000 л, максимальна потужність нагріву - 110 кВт.

3. Теплообмінник жаротрубний Vitotrans200тип WTD потужність-635кВт.

4. Компенсатор об'єму води системи опалення тип „REFLEX" N1000/6, об'єм V = 1000 л максимальний робочий тиск 0,6 МПа.

5. Мембранний розширювальний бак тип „REFLEX" NG200/6, об'єм V = 200 л, максимальний робочий тиск 0,6 МПа, максимальна робоча температура + 120 оС.

6. Компенсатор об'єму води системи водопостачання тип „REFІX" DЕ 100, об'єм V = 100 л, максимальний робочий тиск 1,0 МПа, максимальна робоча температура + 70 оС.

7. Насос контура теплообмінника фірми WILO тип ТОР-S 80/7, максимальна електрична потужність 0,73 кВт.

8. Насос контуру ОВ №1-2,фірми WILO, тип Stratos 30/1-8, максимальна електрична потужність 0,13 кВт.

9. Насос контуру ОВ №3фірми WILO тип Stratos 50/1-12, максимальна електрична потужність 0,59 кВт.

10. Насос контуру ОВ №4фірми WILO тип Stratos 80/1-12 максимальна електрична потужність 1,55 кВт.

11. Насос контуру ГВП фірми WILO тип ТОР-S 30/10 максимальна електрична потужність 0,16 кВт.

12. Насос циркуляційний контуру ГВП фірми WILO тип STAR-Z 25/2 A максимальна електрична потужність 0,072 кВт.

13. Клапан трьохходовий поворотний з електроприводом DN 32 PN6 робоча температура 5...110ºС.

14. Клапан автоматичного підживлення Ду15.
1.2 Парова частина котельної установки
Парова котельна установка містить:

1. Парогенератор високого тиску VIESSMANN Vitomax 200 типHSM237 паропродуктивністю 3,8 т/год, потужністю 2600 кВт,тиском10 бар.

1.1 Теплообмінник вихідних газів — економайзер, тип ECO

1.2 Шафа управління котла.

1.3 Живильні насоси.

1.4 Автоматична безперервна продувка.

1.5 Запобіжна запірна арматура.

2. Газовий пальник ELCO, потужністю 350-2600кВт.

3. Деаератор ДАСП.Б-4.2 з автоматикою керування без обслуговуючого персоналу 72 год.

4.Хімводоочистка фірми GRUNBECK тип GENO-matduoWE150 продуктивність — 3 м3/год

Тепловою схемою передбачено виробництво насиченої пари тиском 8 бар (0,8 МПа) для технологічних потреб комбінату, а також для покриття теплових навантажень на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання.

Повернення конденсату від технологічного споживача не передбачається.

Пара від котла живить паророздавальний колектор, з якого розподіляється на модуль термічної деаерації та редукційну установку для технологічного паропостачання та живлення пароводяних теплообмінників.

Конструкцією котла передбачено періодичну та безперервну продувки для підтримання солевмісту котлової води.

Періодична продувка проводиться автоматично через розширювач, в якому розбавляється холодною водою до температури не більше 40ºС, після чого скидається в каналізацію.

Процес охолодження води періодичної продувки відбувається за допомогою автоматичного клапана-регулятора температури прямої дії, що встановлюється на трубопроводі сирої води.

Продувочна вода безперервної продувки надходить в сепаратор, після якого пар вторинного скипання повертається в деаератор, а продувочні води через охолоджувач скидаються в каналізацію.

Тепло продувочної води використовується для нагріву хімочищеної води, що подається в деаератор.

Повна термічна деаерація відбувається в деаераторі ДАСП.Б-4.2.

Сервісний модуль води забезпечує паровий котел підготовленою живильною водою і виводить зливну і продувочну воду. Модуль має заводську обв'язку труб, теплоізоляцію і електичну проводку. Всі функції виконуються через комп'ютерне управління з текстовим дисплеєм і має автоматичне регулювання.

Технічні характеристики деаератора:

  • продуктивність 4 м3/год,

  • максимальна температура дегазифікрваної води — 104°С,

  • тиск пари перед регулятором — 8 бар.

Хімочищена вода при температурі від 10 до 104°С подається в деаератор, де відбувається її дріблення і одночасне багаторазове збільшення швидкості потоку, що деаерується і догрів до температури 102-104°С. Далі потік, що піддається деаерації, подається на циліндричну робочу поверхню деаератора, де за рахунок гравітаційно-динамічних сил відбувається поділ парогазової і водяної фаз. Деаерована вода потрапляє на живильний (підживлюючий) насос, а парогазова суміш відводиться з деаератора через патрубок випару деаератора в атмосферу.
1.3 Система підживлення і водопідготовка
Згідно з вимогами СНиП 11-35-75 „ Котельные установки” для пом’якшення живильної води парового котла та поповнення втрат пари та конденсату, встановленно малогабаритну, повністю автоматизовану установку хімводоочистки фірми GRUNBECK GENO-matduo WE 150 (3м3/год) . Згідно рекомендацій заводу-виробника для живильної води має бути забезпечено рівень РН > 9.

Пом’якшення води здійснюється методом NA - катіонування при фільтрації вихідної води крізь шар катіоніту. Регенерація катіонітуздійснюєтьсярозчином солі.
1.4 Система теплопостачання
Теплові навантаження будівель “ВКХП №2”


Тепловий

контур

Найменування

приміщення

Загальне

теплове нава-нтаження, кВт

На техно-

логію, т/год

№1

Котельня, що проектується

49,7




Будівля котельні та допоміжних приміщень

15




Контрольно пропускний пункт

3




Вагова

10,5




Пожежний пост

16




№2

Майстерня

114




№3

Адміністративна будівля

168




Тепловозне депо

50





№4

Млинцех. Дільниця фасування

430




Комбіцех

200




Контора комбіцеху

9




Паровий

контур

Комбіцех




2,4

Всього:

1065

2,4

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас