1 2 3 4 5 6 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. Ігоря Сікорського РЕФЕРАТ з дисципліни «Морально-психологічне забезпечення» на тему: «Теорія фізичного виховання як дисципліна та навчальний предмет» Київ – 2018 План1.Вступ 2 2.Предмет теорії фізичного виховання і її місце в системі наукових знань 4 3.Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання 9 4.Вихідні поняття теорії фізичного виховання 10 4.1.Фізична культура 11 4.2.Фізичний розвиток 14 4.3.Фізичне виховання 18 4.4.Спорт 22 5. Висновки 24 Література 25 ВступПредмет роботи: предметом моєї роботи є здобуття вичерпних знань про фізичне виховання та його роль у житті дитини. Мета: метою моєї роботи є розгляд проблем фізичного розвитку та їх вирішення в контексті і з урахуванням фізичного виховання дитини. Завдання: ознайомитися з: місцем фізичного виховання в системі наукових знань; джерелами виникнення і розвитку теорії фізичного виховання; вихідними поняттями теорії фізичного виховання. Я гадаю, що фізичне виховання учнів є невід'ємною частиною всієї навчально-виховної роботи школи і займає важливе місце у підготовці учнів до життя, до суспільно корисної праці. Робота з фізичного виховання в школі відрізняється великим різноманіттям форм, які вимагають від учнів прояву організованості, самодіяльності, ініціативи, що сприяє вихованню організаційних навичок, активності, винахідливості. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням і трудовим навчанням, фізичне виховання сприяє всебічному розвитку школярів. Фізичне виховання школярів має свою специфіку, обумовлену їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також тим, що, приходячи до школи, учні потрапляють у нові умови, до яких їм потрібно пристосуватися, звикнути. З початком навчання значно зростає обсяг розумової праці дітей і в той же час істотно обмежується їх рухова активність і можливість перебувати на відкритому повітрі. У зв'язку з цим правильне фізичне виховання в шкільному віці є не лише необхідною умовою всебічного гармонійного розвитку особистості учня, а й дієвим фактором підвищення його розумової працездатності. Значення планування процесу фізичного виховання. Як свідчать енциклопедичні словники, план - це заздалегідь визначений порядок, послідовність здійснення наміченої на конкретний період програми (роботи) із зазначенням її мети, змісту, обсягів, методів, матеріальних і фінансових коштів, термінів виконання. Планування навчально-виховного процесу з предмету "фізична культура" суттєво відрізняється за своїм змістом від планування інших навчальних предметів. Це обумовлено специфікою навчання рухових дій і необхідністю поряд з рішенням освітніх і виховних завдань цілеспрямовано впливати на фізичний розвиток учнів. Процес планування фізичного виховання знаходить своє відображення в конкретних документах планування державних і тих, що становить безпосередньо сам учитель. Тому в практиці під плануванням розуміють складання методично обґрунтованої документації, формує систему навчання і виховання. Правильно виконане планування має відповідати наступним вимогам: забезпечувати можливість оперативного внесення коректив; спиратися на загальні методичні принципи ФВ; бути цілеспрямованим і перспективним; бути реальним; бути конкретним; бути наочним. Системний підхід лежить в основі всієї методології наукового пізнання та сучасної соціальної практики. В основі системного підходу лежить розгляд об'єктів як систем. Системний підхід вимагає розкриття цілісності об'єкта, виявлення всіляких типів зв'язку в ньому і зведення їх в єдину теоретичну картину. Таким чином, системне планування полягає в передбаченні і "проектуванні" всіх факторів, які зумовлюють фізичне виховання як системи. У процесі навчання рухових дій вирішується завдання забезпечення "базової" рухової підготовки - виховання "школи рухів" (Г.В. Васільков, 1988), тобто формування певного кола умінь і навичок, необхідних для повсякденного побуту, праці, оборонної, спортивної та інших видів діяльності. Засвоєні різноманітні фізичні вправи в свою чергу є ефективним засобом зміцнення здоров'я і загартування, тренування і підвищення надійності всіх функцій і систем організму на всі роки життя. При системному плануванні неприпустимо замикати процес навчання і тренування тільки на уроках фізичної культури. Процес планування можна представити у вигляді ряду послідовних операцій, які становлять цілу систему творчої діяльності вчителя. Реальний процес фізичного виховання, природно, не можна побудувати інакше, ніж з певного вихідного пункту ("з початку"). У той же час його планування починається як би "з кінця" - з передбачення і формування ідеї про основні напрямки роботи, з принципових підходів до вирішення методичних питань. |