1 2 3 4 5 6 7 Ім'я файлу: заказ 4017.docx Розширення: docx Розмір: 70кб. Дата: 08.01.2021 скачати Пов'язані файли: КУРСОВАЯ.docx заказ 619466.docx ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. 5 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО АСПЕКТУ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 5 1.1.Сутність поняття тіньова економіка та фактори що її поглиблюють 5 1.2.Причини виникнення тіньової економіки в країні 10 1.3.Механізми та інструменти регулювання тіньової економіки 17 РОЗДІЛ 2. 22 СУЧАСНИЙ СТАН ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ПРОТЯГОМ 2017-2019 Р.Р. 22 2.1.Характеристика особливостей тіньової економіки України 22 2.2.Аналіз причин виникнення тіньової економіки та факторів що її поглинають в Україні 25 2.3.Оцінка стану тіньової економіки України 27 РОЗДІЛ 3. 32 НАПРЯМКИ ДЕТІНІЗАЦІЇ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 32 3.1.Удосконалення державного регулювання тіньової економіки 32 3.2. Заходи щодо мінімізації впливу факторів на поглиблення тіньової економіки 35 3.3. Впровадження мотиваційних інструментів щодо детінізації економіки 37 ВИСНОВОК 40 ВСТУППостійне зростання добробуту населення і підвищення ефективності суспільства є основою національної безпеки і єдності країни. Однак в умовах політичної нестабільності і коливань ринкового середовища зростання тіньового сектора економіки в наявності. Підвищення ступеня нагляду за неконтрольованими процесами за рахунок стимулювання деструктивних процесів у всіх секторах і сферах економіки, які сприяють спотворення соціально-економічних результатів і істотно ускладнюють проведення якісних реформ. Актуальність обраної теми і необхідність подальшого конструктивного розгляду тіньових процесів в зв'язку з наявністю негативних факторів впливу на фінансовий потенціал території - все більш зростаючий критерій безпеки пропорційне і збалансоване функціонування держави. Вивчення процесів тіньової економіки з теоретичної та практичної точки зору проводилося в роботах місцевих вчених, таких як А.І. Барановський, С.С. Вараліалі, В. Бородюк, Я. Т. Винничук, С.А. Баранов, П.А. Дадашов і інші. У той же час І.А. Іртіщева, Е.Лібанова, В. Боронос, Г.А. Прокопенко та інші оцінили вплив тіньового сектора на соціально-економічний потенціал території. Мета дослідження: фінансовий аспект тіньової економіки. Виходячи з цієї мети, необхідно вирішити такі завдання: - вивчити сутність та значення підпільної економіки; - встановити основні причини та наслідки існування паралельного сектора; - розглянути методологічні інструменти оцінки фінансового потенціалу території під впливом тіньових течій; - оцінити обсяг фіскальних втрат країни в паралельному секторі економіки; - Провести порівняльний аналіз чистого потенціалу та скоригованого фінансового потенціалу компаній у контексті основних видів економічної діяльності; - Подати пропозиції щодо завершення пропозицій щодо збільшення фінансового потенціалу території. Об'єктом дослідження є економічні відносини, що виникають внаслідок формування фінансового потенціалу території під впливом процесів паралельної економіки. Предмет дослідження - економічна сутність поняття «тіньова економіка» і систематизація можливих способів де-тіньової економічної діяльності. Інформаційною базою досліджень є: нормативна база та нормативно-правові акти, затверджені Мінекономрозвитку, методологія оцінки рівня неформальної економіки, затверджена Мінекономрозвитку, наукові роботи вчених та місцеві економісти, підручники та навчальні посібники, журнали, щорічна статистична інформація та Інтернет-ресурси. РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО АСПЕКТУ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ1.1.Сутність поняття тіньова економіка та фактори що її поглиблюютьВ даний час наявність тіньової економіки перешкоджає ефективному і динамічному розвитку України та її входженню у світову спільноту. Ряд проблем, з якими стикається фінансовий сектор в результаті збільшення числа паралельних видів діяльності, підривають макроекономічні показники, уповільнюють реформи і перешкоджають зростанню і стабілізації. Отже, необхідна якісна і кількісна оцінка впливу тіньової економіки на фінансовий потенціал території [13]. Вивчення паралельних процесів економічної діяльності відображено в працях велику кількість закордонних і вітчизняних вчених. Однак аналіз наукової літератури показав, що існують різні методологічні підходи до визначення речовини. концепція «паралельної економіки». Багатофакторне тлумачення цього терміна можна знайти в Додатку 1. З огляду на живучість даної концепції в сучасних умовах, ми вважаємо за доцільне поглянути на тіньову економіку з різних позицій: 1. Правовий (правовий) підхід: основним критерієм є незаконність діяльності, тобто поза офіційним законодавства. Специфіка цього підходу не дозволяє ні кількісно виміряти обсяг тіньової економіки, ні той факт, що задокументовані фіктивні операції домашніх господарств включені в тіньову економіку. 2. Економічний підхід: тіньова економіка визначається як приховане виробництво податкових платежів, тобто ухилення від сплати податків або операції по мінімізації податків. 3. Статистичний підхід означає, що статистичні управління не приймають до уваги економічну діяльність і, отже, не включають її в ВВП. 4. Соціологічний підхід. Характерною рисою такого підходу є підвищена увага до соціальних питань, неекономічним мотивами і соціальним статусом учасників неформальної економіки [19; 21]. 5. Комплексний підхід складається з симбіозу і логічного узагальнення всіх розглянутих підходів. З цієї точки зору «тіньова економіка» - це соціально-економічні відносини, пов'язані з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням матеріальних цінностей, які не контролюються суспільством, а також з використанням прав власності або прав власності в корисливих особистих цілях. і колективні інтереси, приховані від державних органів. Адміністрація, самоврядування та громадськість, членами якої є громадяни або соціальні групи [6]. Тіньова економіка включає не тільки корисливі економічні злочини, але і непереборні корисливі економічні злочини, які залишаються непоміченими або виходять з-під контролю держави. Структура тіньової економіки характеризується складністю і плануванням ризиків. Зв'язки між окремими елементами утворюють єдину систему, що виправдано наступними положеннями: - Структурування (наявність стійких внутрішніх зв'язків і взаємин всередині тіньової економіки, забезпечення її цілісності) - універсальність (притаманна будь-якій економічній системі, незалежно від її типу) і подвійність (наявність як конструктивних, так і деструктивних елементів); - неможливість чіткого визначення його обсягу і масштабів (тісний зв'язок з офіційною економікою) - мережевий характер тіньових структур (просторове і тимчасовий розподіл); - висока мотивація (додатковий дохід) [2, 27]. Ці особливості тіньової економіки визначають її широку типологію, яка представлена в Додатку 2. Основні елементи, які використовуються в більшості країн, перераховані в таблиці 1.1 відповідно до системи національних рад (СНС) і Організації Об'єднаних Націй (ООН). Таблиця 1.1. Структура тіньової економіки відповідно до економіко- статистичного підходу [3;6;27]
Слід зазначити, що неформальна економіка в Україні діє як амортизатор, оскільки створює більше робочих місць та виробляє товари для бідних. У нестабільних політичних, економічних та соціальних умовах цей напрямок тіньової економіки дає шанс вижити найбіднішим верствам суспільства. Однак якість та надійність вироблених таким чином товарів та послуг представляє відносно високу загрозу. Прихована економіка не становить особливої загрози для суспільства, хоча і є аморальною. У більшості випадків це пов’язано з необхідністю вижити та розпочати бізнес [3]. Неформальні та приховані частини підпільної економіки, що не мають кримінального походження, їх ліквідація або зменшення полягають у поступовому переведенні зібраного доходу в юридичний сектор економіки з метою його збільшення, зокрема за рахунок збільшення доходів. Ефективність державного управління. Тільки підпільну (кримінальну) складову підпільної економіки можна подолати та викорінити адміністративно-репресивними методами для покращення української економіки. Виникнення підпільної економіки пов'язане з самим існуванням держави. Таким чином, вивчення причин підпільної економіки в основному зводиться до аналізу причин протидії (суперечності) певних державних систем. У цьому контексті причинно-наслідкові зв’язки розмежовуються відповідно до тривалості життя: - у короткостроковій перспективі (для економіки вони перебувають у перехідній або проблемній фазі), в Україні це роки незалежності та початкового накопичення капіталу, час світової фінансової кризи та революції гідність; - у середньостроковій перспективі (що проявляється на етапах економічного розвитку, що характеризуються змінами в матеріально-технічній, інформаційній та інформаційній базі виробництва), етапі інтенсивної індустріалізації 30-х та 70-х років ХХ століття; - довготермінові причини (що відображають генетично притаманні економічній системі характеристики, які значною мірою стабільні), ступінь ізоляції країни та активність міграційного руху, інтеграція у світову економіку, частка власність на землю та ознаки накопичення капіталу тощо. Поточні причини і наслідки моніторингу економіки України наведено в таблиці 1.2. Зверніть увагу, що крім негативних наслідків існування паралельного сектора є ще й позитивні моменти, серед яких вчені виділяють: - забезпечення зайнятості населення і зростання споживчого попиту; - збільшення доходів компанії і населення; - накопичення тимчасово вільних грошових коштів; - Можливості реалізувати бізнес-потенціал; - підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції за рахунок економії коштів; - механізм соціальної, професійної та професійної мобільності [5]. Таблиця 1.2. Аналіз існування тіньової економіки в Україні [2;5;15]
Звідси випливає, що без урахування тіньового сектора провести ефективний макро- і мікроекономічний аналіз досить складно. Приймати ефективні управлінські рішення досить складно, особливо з урахуванням диференційованої організаційної структури цих грошових потоків і невизначеності позитивного або негативного впливу на фінансовий потенціал компанії. Територія або країна в цілому. і вимагає подальших досліджень. Таким чином, тіньова економіка, яку експерти ВЕФ називають одним з головних ризиків світового розвитку і глобальної стабільності, дуже специфічне позначається на економіці України. Зовнішні кризові явища викликають стрімке масштабне виведення капіталу з офіційної економіки, поглиблюючи її кризовий стан. В умовах ризиків дисбалансу в світовій економіці і загрози нової економічної кризи руйнування механізмів і інструментів стеження за економічною діяльністю є необхідною умовою забезпечення стійкості економіки до кризових явищ. 1 2 3 4 5 6 7 |