Медична етика
Складні ситуації та поради на щодень 18 травня 2017
Теми: Управління медичним персоналом
Читайте про етичні проблеми в медицині та шляхи їх розв’язання, а також дізнайтеся, як організувати та проводити навчання медичних працівників щодо засад медичної етики. Хоча кодекси професійної етики медичних працівників не мають юридичної сили, майже кожна посадова інструкція для молодшого та середнього персоналу вимагає дотримання засад медичної деонтології. Аби рівень знань працівників про ці засади був гідним, пропонуємо провести з ними бесіду про основні етичні проблеми, які виникають під час здійснення професійної діяльності, та обговорити, які вимоги спілкування висуває професійна етика до медичних працівників.
Основні питання медичної етики в щоденній діяльності медиків
Розголошення лікарської таємниці
Збереження лікарської таємниці — моральний і правовий обов’язки медичних працівників, яким в установленому законодавством порядку були надані відомості, що становлять лікарську таємницю. Поведінка медичного працівника у спілкуванні з пацієнтами та колегами будується на базі його моральних принципів, порядності, рівня знань, об’єму довіреної йому інформації, вміння екстраполювати чужі проблеми на свої життєві ситуації. Але разом з морально-етичним боком питання в Україні існує законодавча база, яка суворо регламентує норми та правила поведінки медичних працівників, зокрема і медичних сестер. Деонтологічні помилки при наданні першої долікарської допомоги Деонтологічні помилки можуть стати не тільки причиною конфліктів між медичним працівником і рідними хворого, а й побіжно — причиною діагностичних, тактичних, технічних помилок. За несприятливого завершення лікування саме деонтологічні помилки нерідко враховують рідні пацієнта, породжуючи скарги та вимоги притягти медпрацівника, що скоїв помилку, до відповідальності.
Відсутність конструктивного діалогу медпрацівника з рідними пацієнта Однією з проблем дотримання медичної етики є ситуація, коли медичний працівник не враховує (або навіть спеціально ігнорує) побажання та вимоги рідних пацієнта. Зараз люди володіють великою кількістю інформації про захворювання, яку вони знаходять в інтернеті, друкованих ЗМІ, книжках тощо. Тому часто конфліктні ситуації виникають у зв’язку із самостійним використанням хворим та його родичами різноманітних «модних» засобів і методів лікування, які часом самі ж медики й рекламують. При роботі у закладі охорони здоров’я має бути винятково професійний і суворо науково-методичний підхід відповідно до законодавчих вимог. Неприпустимими є рекомендації з неперевірених джерел. Тверда воля при наданні рідним конкретних вимог полегшує лікувальний процес, бо вони не завжди розуміють, що їхня поведінка відбивається на стані хворого, а їхня бездіяльність може йому нашкодити. Відсутність емоційного контакту з пацієнтом.
Перше, що має зробити медпрацівник при появі у полі його відповідальності в закладі охорони здоров’я нового пацієнта — встановити з ним контакт. Прояви таких душевних якостей, як увага, доброта, ласкавість, безперечно сприяють поліпшенню стосунків з пацієнтом. Емоційний контакт з пацієнтом підвищує його довіру; полегшує виконання процедури або інших методів втручання; додає йому оптимізму, сприяє позбавленню комплексів; зменшує почуття страху, кількість проявів неадекватних реакцій, низьких вольових якостей, негативізм, схильність до симуляції та дисимуляції; дає змогу запобігти рідкісним і небезпечним психосоматичним реакціям, коли страх медичних маніпуляцій може спричинити до зриву компенсаторних механізмів.
!ВАЖЛИВО: Дотримання медичної етики по відношенню до пацієнта не має залежати від його віку, статі, соціального статусу. Відмова пацієнта від необхідних маніпуляцій Кожен пацієнт має бути обов’язково проінформований про заходи, які будуть проводитися за його участі (профілактичні, оздоровчі тощо). Пояснення пацієнтові того, що він сам зацікавлений у цьому та потребує дотримання лікарських приписів, знімає багато деонтологічних труднощів. Відмова пацієнтів від профілактичних, діагностичних і лікувальних процедур через соціальні, релігійні, освітні або інші чинники ставить медичних сестер і лікарів у незручне становище. Прагнучи захистити себе від можливих помилкових з їхньої точки зору, агресивних процедур, вони висувають власні, далеко не завжди правомірні й адекватні вимоги, не задумуючись про їх наслідки. Важливо терпляче та коректно роз’яснити, що звичайно (і це визнано у всьому світі), незначний відсоток медичних маніпуляцій супроводжують ускладнення, однак шкода, яку заподіює відмова від них, істотно більша за ризик виникнення побічних реакцій.
Етика медичної сестри
Для того щоб пацієнти завжди зберігали гарний настрій і були впевнені, що вони — у надійних руках, слід дотримуватися нескладних правил медичної етики. Сучасна медична етика визначає принципи міжособистісних стосунків за трьома основними напрямами: медична сестра — пацієнт; медична сестра — рідні пацієнта; медична сестра — інші медичні працівники.
Розглянемо правила етичної поведінки медичної сестри у межах кожного з цих напрямів.
2. Взаємини «медична сестра — пацієнт»
При спілкуванні медичної сестри з пацієнтами: неприпустимо виділяти «улюбленців». Необхідно поважати та піклуватися про всіх пацієнтів незалежно від їх національності, соціального статусу, рівня фізичного й інтелектуального розвитку; необхідно бути стриманою та привітною, рівною у спілкуванні з пацієнтами. Неприпустимі як фамільярність і панібратство, так і надмірна сухість та офіційність; слід звертатися до пацієнтів на ім’я (бажано завчасно ознайомитися з іменами пацієнтів); заборонено піддавати сумніву правильність лікування, що застосовується лікарями, чи говорити при пацієнтові про захворювання інших пацієнтів; перед болісною процедурою (ін’єкцією, накладанням пов’язки, обробленням рани тощо) чи оглядом необхідно доступно роз’яснити значення та необхідність проведення процедури. При цьому слід враховувати вік, соціальній статус і рівень ознайомленості пацієнта про свій стан (бо пацієнтом може бути й медичний працівник). Головне — зняти психоемоційне напруження та страх, для цього слід застосовувати відволікання чи жарт.
Взаємини «медична сестра — рідні пацієнта»
Побудова етичних стосунків з членами родини пацієнта або іншими родичами, які їх замінюють, або опікунами, є чи не найважливішою ланкою професійного спілкування медичної сестри. Для того, щоб це спілкування було успішним, необхідно: зберігати стриманість, спокій і тактовність; пояснювати особам, які піклуються про пацієнта, правильність виконання процедур і маніпуляцій, обмеження (у випадку карантину тощо), доброзичливо і терпляче; спілкуватися тільки у межах своєї компетенції (не можна діагностувати захворювання самостійно); відповідати на запитання спокійно, неквапливо, навчати правильному доглядові за пацієнтом; не обговорювати з рідними проблемну ситуацію у присутності пацієнта.
Взаємини «медична сестра — інші медичні працівники»
При спілкуванні медичної сестри з лікарями, слід: уникати грубості, неповажного ставлення у звертанні — це є неприпустимим; не коментувати приписи лікаря чи висловлювати сумніви щодо їх правильності у присутності інших працівників; повідомляти будь-яку додаткову інформацію, яка може допомогти при встановленні діагнозу; інформувати лікаря про раптові зміни у стані пацієнта; при появі сумнівів у процесі виконання лікарського призначення тактично обговорити всі нюанси за відсутності хворого. У разі, коли медпрацівник не може знайти спільної мови з пацієнтом (особиста неприязнь, негативні стосунки у минулому тощо), слід розглянути можливість закріплення за конкретним пацієнтом іншого медичного працівника. Як правило, цього достатньо, аби позбутися конфліктної ситуації, що на користь і пацієнтові, і медичному працівникові. При спілкуванні медичних сестер однакового рівня функціональних обов’язків: є неприпустимими грубість і неповажне ставлення до колег; зауваження мають висловлюватися тактовно та за відсутності хворого і колег; досвідчені медсестри мають ділитися з молодими своїм досвідом, тактовно корегувати їх неправильні дії; у складних ситуаціях медичні сестри мають допомагати одна одній і бути готовими заміняти одна одну.
При взаємодії з підлеглим медперсоналом слід: зберігати взаємоповагу; тактовно, ненав’язливо контролювати дії молодшого медперсоналу; не допускати грубості, фамільярності, пихатості; не робити зауваження у присутності колег, пацієнтів, їх рідних.
Як справити добре враження при спілкуванні та домогтися довіри у спілкуванні з пацієнтами?
1. Спитайте ім’я співрозмовника, якщо ви бачитесь уперше, та звертайтесь на ім’я протягом бесіди.
2. Задавши запитання, обов’язково дочекайтеся відповіді, не квапте пацієнта, дайте йому час згадати, якщо це для нього важливо (особливо це стосується літніх пацієнтів).
3. Викладайте свої думки просто та зрозуміло, не зловживайте науковими термінами, розкажіть про найважливіше та винятково те, що у межах вашої компетенції.
4. Поважайте співбесідника, не дратуйтесь, не допускайте прояви зневажливих виразів обличчя та жестів.
5. Не перебивайте й заохочуйте співрозмовника ставити запитання, відповідаючи на них. 6. Демонструйте зацікавленість до думки співрозмовника, не відсторонюйте його категоричними висловлюваннями або жестами, будьте терплячими та толерантними.
Дотримання медичної етики з колегами — поради психолога
Щоб уникнути конфліктних ситуацій та здобути повагу й довіру в колективі, медичний працівник має дотримуватися професійної етики медичного працівника: Не давайте порад, яких у вас не просили, не повчайте інших. Коли хочете поділитися власним життєвим досвідом та навчити колег правильної поведінки, варто замислитися, чи дослуховуєтеся ви самі до своїх порад? Чи щоразу робите так, як радите іншим? Якщо бути максимально чесним із собою, то, імовірно, відповідь буде такою: «Ні, не завжди прислухаюся і не завжди так роблю». Однак порада вже прозвучала. І якщо її виконують, то будь-яка розбіжність у поведінці та вчинках із озвученим вами еталоном потенційно знижує рівень довіри до вас. Не обговорюйте колег позаочі. У кожному колективі виникає ситуація, коли порушується тема про особистість певного працівника тоді, коли його немає в кабінеті. Якщо ви активно критикуєте цього працівника, інші, ставши свідками цього, можуть побоюватися надалі говорити чи робити щось у вашій присутності, тому що це може стати темою наступного обговорення.
Візьміть за правило або висловлюватися у присутності того, кого обговорюєте, або ж одразу припиняти розмови, які можна кваліфікувати як плітки. Не давайте необачних та необдуманих обіцянок. Обіцяючи щось зробити, ви берете на себе зобов’язання і фактично використовуєте «кредит довіри». Аби уникнути небажаних наслідків, ліпше перед остаточною відповіддю обміркувати свої можливості, ресурси, навички тощо, і тільки після цього, з абсолютною впевненістю в своїх силах, можна давати категоричні гарантії та обіцянки. Задля уникнення незручної ситуації можна відповісти у формі умовного способу. Можливо, це прозвучить не так вражаюче, однак дасть більше шансів зберегти вашу репутацію відповідального медичного працівника.
Будьте обережними в оцінювальних висловлюваннях. Коли ми когось оцінюємо, то зазвичай порівнюємо його зі своїми уявленнями про певний еталон, прийнятий у суспільстві. Ми засуджуємо тих колег, поведінка яких не відповідає нашій системі цінностей. Перський поет Джалаледдін Румі свого часу написав: «Існує сфера поза такими поняттями, як справи праведні та неправедні. Там я буду чекати на вас». Проявляючи інтерес до колег, робіть це щиро. Кожен по-різному ставиться до розкриття подробиць свого особистого життя на роботі. Хтось із задоволенням розповідає колегам про свій позаробочий час, а хтось ніколи про це не згадує. Якщо вам довіряють якусь інформацію, і ви розумієте, що те, про що говорить колега, дуже важливе і цінне для нього, не проявляйте надмірну допитливість. Не випитуйте деталей. Нехай ваш співрозмовник сам вирішує, чи вдаватися йому в подробиці, чи ні. А, приділяючи йому час, робіть це щиро. Або ж ввічливо зупиніть співрозмовника, пояснивши причину, чому не можете продовжити розмову.
Джерело: https://www.medsprava.com.ua/article/631-medichna-etika-skladn-situats-ta-poradi-na-shchoden