Ім'я файлу: 9.docx
Розширення: docx
Розмір: 50кб.
Дата: 01.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
ЛОР 1 тема тести (4).docx
5 курс Тема №1 Кровотечі з ЖКХ у дітей.doc
2-3.docx
Розширення: docx
Розмір: 50кб.
Дата: 01.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
ЛОР 1 тема тести (4).docx
5 курс Тема №1 Кровотечі з ЖКХ у дітей.doc
2-3.docx
Практична робота № 9.
Тема: З’єднання кісток вільної верхньої кінцівки (плечовий, ліктьовий, променево-зап’ястковий, міжзап’ясткові, зап’ястково-п’ясткові та між фалангові).
1) Плечовий та ліктьовий суглоби: формування, зв'язки, рухи.
2) Променево-зап’ястковий, міжзап’ясткові суглоби: формування, зв'язки, рухи.
3) Утримувачі кісті.
Мета заняття: вивчити анатомію з'єднань ключиці, лопатки, плечового і ліктьового суглобів, з'єднань кісток кисті, будову кисті як цілого.
Розділи для опанування: Спеціальна артрологія. Кістки верхньої кінцівки в цілому. З’єднання верхньої кінцівки. З’єднання грудного пояса: синдесмози пояса верхньої кінцівки і суглоби пояса верхньої кінцівки (надплечо-ключичний суглоб і груднино-ключичний суглоб), їх будова. З’єднання вільної верхньої кінцівки: плечовий суглоб, ліктьовий суглоб, з’єднання кісток передпліччя, променево-зап’ястковий суглоб, суглоби кисті.
Онтогенез з’єднань кісток черепа.
Мотиваційна характеристика теми
Знання функціональної анатомії з'єднань верхньої кінцівки є базою для розуміння механізмів їх вивихів, пошкоджень, принципів і методів їх консервативного та оперативного лікування в практиці травматології, ортопедії, спортивної медицини та лікувальної фізкультури.
Основні положення теми
1. З'єднання пояса верхньої кінцівки.
2. З'єднання вільної верхньої кінцівки.
3. Кисть як ціле.
4. З'єднання між кістками кисті.
Блок інформації та рекомендації для самопідготовки за темою заняття
1. При вивченні з’єднань ключиці на вологих препаратах знайдіть грудино-ключичний суглоб, його суглобовий диск і зв'язки, що його укріплюють (передню і задню грудино-ключичну, реберно-ключичну і міжключичну зв'язки).
2. При вивченні з’єднань ключиці з лопаткою знайдіть акроміально-ключичний суглоб, його суглобовий диск і зв'язки, що його укріплюють (акроміально-ключичну, клювовидно-ключичну зв'язки).
3. При вивченні з’єднань лопатки на вологих препаратах знайдіть клювовидно-акроміальну, верхню і нижню поперечні зв'язки лопатки.
4. При вивченні плечового суглоба на вологих препаратах знайдіть суглобову губу, клювовидно-плечову зв'язку.
5. При вивченні ліктьового суглоба знайдіть суглоби, що його утворюють (плечо-ліктьовий, плечо-променевий, проксимальний променево-ліктьовий) і зв'язки, що їх укріплюють (ліктьову і променеву бічні, кільцеву зв'язку променевої кістки).
6. При вивченні з’єднань кісток передпліччя знайдіть на малюнках і препаратах дистальний і проксимальний промінево-ліктовий суглоби, міжкостну мембрану передпліччя, косу хорду. При вивченні променево-зап’ястного суглоба знайдіть на малюнках і препаратах трикутний диск і зв'язки, що укріплюють суглоб (ліктьову і променеву колатеральні зв'язки зап'ястя, долонну і тильну променево-зап'ястні зв'язки).
8. При вивченні з’єднань кисті знайдіть на малюнках і препаратах середньозап’ястковий, міжзап’ястковий суглоби, суглоб гороховидної кістки, зап’ястково-п’ясткові, п’ястково-фалангові, міжфалангові суглоби і зв'язки, що їх укріплюють (міжкісткові, тильні і долонні міжп’ясні, променисту зв'язку зап'ястя, гороховидно-крючкова і гороховидно-п’ясну, тильні, долонні і міжкісткові п'ясткові, бічні і долонні зв'язки п'ястно-фалангових і міжфалангових суглобів).
9. На малюнках кисті знайдіть поперечну зв'язку і канал зап'ястя, тверду основу кисті, навчиться знаходити і визначати сесамовидні кістки.
10. За алгоритмом навчитеся читати рентгенограми з’єднань кісток верхньої кінцівки (пряма і бічна проекції), вміти знаходити на них обов'язкові компоненти (суглобові поверхні і порожнини) суглобів.
11. Навчіться визначати на собі і вміти показати на препаратах анатомічні утворення суглобів, доступні пальпації на живій людині.
12. Випишіть в робочий словник і завчіть латинські назви наведених вище анатомічних утворень.
Наочні посібники: скелет, кістки верхньої кінцівки, малюнки та муляжі препаратів, рентгенограми з’єднань верхньої кінцівки, таблиці.
Теоретичний матеріал самопідготовки:
З’єднання кісток верхньої кінцівки
З’єднання кісток грудного пояса.
Кістки грудного пояса сполучаються між собою і з грудниною за допомогою різного виду з’єднань, що забезпечують велику рухливість плеча, передпліччя і кисті.
Ключиця з грудниною сполучається за допомогою груднинно-ключичного суглоба (articulatio sternoclavicularis), який є сідлоподібним, комплексним, багатоосьовим. Цей суглоб утворений груднинною суглобовою поверхнею груднинного кінця ключиці і ключичною вирізкою ручки груднини. Ці суглобові поверхні інконгруентні. Між суглобовими поверхнями розташований хрящовий суглобовий диск (discus articulаris), який збільшує конгруентність поверхонь, а, отже, й обсяг рухів. Диск по периферії зростається з капсулою і поділяє суглобову порожнину на дві камери. Тонка суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Суглоб укріплюють кілька позакапсульних зв’язок. Це передня і задня груднинно-ключичні зв’язки (ligg. stеrnoclavicularia antеrius et postеrіus), що починаються відповідно від передньої і задньої поверхонь груднинного кінця ключиці і вплітаються в окістя груднини. Міжключична зв’язка (lig. interclaviculаrе) з’єднує верхні частини груднинних кінців правої і лівої ключиць, при цьому зростається з яремною вирізкою ручки груднини. Реброво-ключична зв’язка (lig. costoclaviculаre) коротка і широка, з’єднує нижню поверхню груднинного кінця ключиці з I ребром.
У груднинно-ключичному суглобі можливі такі рухи ключиці: навколо стрілової (сагітальної) осі – піднімання і опускання; навколо вертикальної осі – надплечовий кінець ключиці рухається вперед і назад; ключиця може виконувати колове обертання.
Надплечово-ключичний суглоб (articulаtio acromioclaviculаre) є плоским, багатоосьовим, але малорухомим, він утворений ключичною суглобовою поверхнею надплечового відростка і надплечовою суглобовою поверхнею ключиці. У 30 % випадків між цими суглобовими поверхнями розташовується суглобовий диск. Тонка суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Суглоб укріплюють дві зв’язки: над суглобом розташована надплечово-ключична зв’язка (lig. acromioclaviculаre), що з’єднує кінець надплечового відростка лопатки і надплечовий кінець ключиці, і потужна дзьобо-ключична зв’язка (lig. coracoclaviculаre). Дзьобо-ключична зв’язка складається з двох окремих зв’язок, що починаються від основи дзьобоподібного відростка лопатки. Перша з них прикріплюється до конусоподібного горбка надплечового кінця ключиці і називається конічною зв’язкою (lig. conoideum). Збоку від неї розташована трапецієподібна зв’язка (lig. trapezоideum), що прикріплюється до трапецієподібної лінії ключиці. Дзьобо-ключична зв’язка обмежує рухи в надплечово-ключичному суглобі.
Різні ділянки лопатки також з’єднані між собою власними зв’язками. Дзьобо-надплечова зв’язка (lig. coracoacromiаlе) має форму трикутної пластинки, що натягнута над плечовим суглобом між верхівкою надплечового відростка і дзьобоподібним відростком лопатки. Ця зв’язка захищає плечовий суглоб зверху й обмежує відведення плеча в ньому. Над вирізкою лопатки розташована верхня поперечна зв’язка лопатки (lig. transvеrsum scapulae superius), що перетворює цю вирізку в отвір. Нижня поперечна зв’язка лопатки (lig. transvеrsum scapulae inferius) натягнута між основою надплечового відростка і заднім краєм суглобової западини лопатки.
Надплечово-ключичному і груднинно-ключичному суглобам належить важлива роль при рухах грудного пояса. Так, відведення руки до горизонтальної лінії здійснюється в плечовому суглобі. Вище горизонтальної лінії верхня кінцівка відводиться (піднімається) завдяки підняттю ключиці навколо стрілової осі в груднинно-ключичному суглобі й обертання лопатки в надплечово-ключичному суглобі. Якщо ключиця робить рухи навколо стрілової осі, то грудний пояс зміщається догори чи донизу. Якщо ключиця рухається навколо вертикальної осі, то грудний пояс зміщається вперед чи назад. Розмах рухів лопатки навколо стрілової осі досягає 30°–35°, відведення – до 15°–20°.
Плечовий суглоб (articulаtio humeri) за формою кулястий, багатоосьовий, утворений сплощеною суглобовою западиною лопатки і головкою плечової кістки. Завдяки хрящовій губі суглобової западини (lаbrum glenoidаle), яка прикріплюється до країв суглобової западини, остання поглиблюється, але рухи у суглобі губа не обмежує. Тонка, вільна суглобова капсула, особливо в нижньому відділі, прикріплюється на лопатці до зовнішньої поверхні суглобової губи і країв суглобової западини, а більш широка частина капсули на плечовій кістці приєднується до її анатомічної шийки. Перекидуючись у вигляді містка над верхньою частиною міжгорбкової борозни, синовіальна мембрана суглобової капсули плечового суглоба утворює міжгорбкову сухожилкову піхву (vagina tendinis intertubercularis). Ця синовіальна піхва огортає сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча, що проходить через суглоб над головкою плечової кістки. Синовіальна перетинка суглобової капсули також утворює підсухожилкову сумку підлопаткового м’яза (bursa subtendinea musculі subscapularis), що розміщена біля основи дзьобоподібного відростка лопатки під сухожилком підлопаткового м’яза. Поблизу плечового суглоба розташовані піддельтоподібна сумка (bursa subdeltoidea) та синовіальні сумки для сухожилків м’язів грудного пояса та інших м’язів. Усі названі синовіальні сумки не сполучаються з порожниною плечового суглоба.
Єдиною позакапсульною зв’язкою цього суглоба є дзьобо-плечова зв’язка (lig. coracohumerаle), що зміцнює верхню частину капсули. Ця зв’язка починається від зовнішнього краю і основи дзьобоподібного відростка лопатки; пройшовши ззовні і вниз, прикріплюється до верхньої частини анатомічної шийки плечової кістки.
У плечовому суглобі відбуваються рухи навколо 3 осей. Навколо стрілової (сагітальної) осі можливе відведення верхньої кінцівки до горизонтального рівня та її приведення до тулуба. Навколо лобової (фронтальної) осі – відбувається згинання до 135° (підняття кінцівки вперед) і розгинання до 45°, а навколо вертикальної осі – обертання плеча назовні і досередини із загальним обсягом до 100°. Окрім того, у плечовому суглобі можливе колове обертання (circumductio), коли плече при русі описує конус. Відведення верхньої кінцівки вище горизонтального рівня здійснюються за рахунок лопатки, яка з’єднана з тулубом м’язами, а також з ключицею. Рухаючись в груднинно-ключичному суглобі, ключиця переміщається разом з лопаткою у певному напрямку.
У немовлят суглобова западина лопатки плоска і має овальну форму, суглобова губа невисока, а хрящова головка плечової кістки куляста. Натягнута суглобова капсула зростається з короткою і добре розвинутою дзьобо-плечовою зв’язкою, що обмежує обсяг рухів у суглобі. У дітей впродовж перших 3-х років життя плечовий суглоб інтенсивно росте, суглобова западина набуває типової форми. Суглобова капсула стає вільнішою, дзьобо-плечова зв’язка подовжується.
Плечовий суглоб кровопостачається гілками пахвової артерії: грудо-надплечовою артерією, передньою і задньою огинальними артеріями плеча. Кров відтікає в однойменні вени, що впадають у пахвову вену. Лімфа відтікає в пахвові лімфатичні вузли. Суглоб іннервується гілками пахвового і надлопаткового нервів.
З’єднання кісток передпліччя між собою та з плечовою кісткою. Кістки передпліччя з’єднуються між собою проксимальним і дистальним променево-ліктьовими суглобами, а також за допомогою синдесмозу – міжкістковою перетинкою передпліччя (membrana interossea antebrachii). Ця перетинка натягнута між міжкістковими краями променевої і ліктьової кісток. У складі міжкісткової перетинки передпліччя проходить косо донизу від проксимального променево-ліктьового суглоба товстий пучок колагенових волокон – коса струна (chorda obliqua).
Ліктьовий суглоб (articulаtio cubiti) утворений відповідними частинами трьох кісток: виростком плечової кістки, проксимальними наростками ліктьової і променевої кісток. За будовою цей суглоб складний, він складається з трьох окремих суглобів: плечо-ліктьового, плечо-променевого і проксимального променево-ліктьового, що мають спільну суглобову капсулу.
Блокоподібний одноосьовий плечо-ліктьовий суглоб (articulаtio humeroulnarіs) утворений блоком виростка плечової кістки і блоковою вирізкою ліктьової кістки. Кулястий плечо-променевий суглоб (articulаtio humeroradiаlis) утворений головочкою виростка плечової кістки і суглобовою ямкою головки променевої кістки. Обертовий одноосьовий проксимальний променево-ліктьовий суглоб (articulаtio radioulnаris proximаlis) утворений суглобовим обводом променевої кістки і вирізкою променевої кістки на ліктьовій кістці.
Суглобова капсула є загальною для трьох суглобів вона вільна попереду і позаду, слабо натягнута, товстіша з боків, а на рівні ліктьової ямки капсула особливо тонка. Попереду капсула прикріплюється до плечової кістки над вінцевою і променевою ямками, залишаючи їх у порожнині суглоба, позаду – охоплює дві третини ліктьової ямки, а з боків – нижче надвиростків. На ліктьовій кістці суглобова капсула прикріплюється до краю блокової вирізки, а на променевій кістці – до її шийки, утворюючи попереду мішкоподібний закуток (recessus sacciformis). З боків суглобова капсула укріплена двома позакапсульними обхідними зв’язками. Обхідна ліктьова зв’язка (lig. collaterаle ulnаrе) починається від основи присереднього надвиростка плечової кістки і, віялоподібно розширюючись донизу, прикріплюється до присереднього краю блокової вирізки ліктьової кістки. Обхідна променева зв’язка (lig. collaterаle radiаle) товста і міцна, починається від бічного надвиростка плечової кістки. Прямуючи до головки променевої кістки, вона поділяється на два пучки. Передній пучок прикріплюється до передньобічного краю блокової вирізки ліктьової кістки. Задній пучок проходить за шийкою променевої кістки, охоплює її у вигляді петлі і вплітається в кільцеву зв’язку променевої кістки. Кільцева зв’язка променевої кістки (lig. anulаre rаdiі) охоплює шийку променевої кістки, але не зростається з нею, прикріплюється до переднього і заднього країв вирізки променевої кістки на ліктьовій кістці.
У ділянці ліктьового суглоба є декілька синовіальних сумок. Це ліктьова підшкірна сумка (bursa subcutanea olecrani), що розташована між ліктьовим відростком ліктьової кістки і шкірою. Підсухожилкова сумка триголового м’яза плеча (bursa subtendinea musculi tricipitis brachiі) розміщена між сухожилком триголового м’яза і ліктьовим відростком. Двоголово-променева сумка (bursa bicipitoradialis) розташована біля прикріплення сухожилка двоголового м’яза плеча до горбистості променевої кістки.
У ліктьовому суглобі здійснюються рухи навколо двох осей. Згинання і розгинання передпліччя відбувається навколо лобової (фронтальної) осі з обсягом до 170°. При згинанні передпліччя дещо відхиляється присередньо, кисть лягає на груди. При максимальному розгинанні передпліччя ліктьовий відросток упирається в однойменну ямку плечової кістки, тоді плече з передпліччям розгалужується майже на одній прямій. Згинання і розгинання передпліччя відбувається одночасно в плечо-ліктьовому і плечопроменевому суглобах. Навколо вертикальної осі в плечо-променевому суглобі та проксимальному і дистальному променево-ліктьових суглобах одночасно виконується обертання променевої кістки разом з кистю навколо ліктьової кістки в обсязі до 140°. Ці рухи називаються привертанням (pronatio) і відвертанням (supinatio).
У немовлят обхідні ліктьова і променева зв’язки зрощені з натягнутою суглобовою капсулою, а кільцева зв’язка променевої кістки розслаблена. Остаточне формування капсули і зв’язок ліктьового суглоба завершується у підлітків.
Ліктьовий суглоб кровопостачається гілками від плечової, ліктьової і променевої артерій. В утворенні ліктьової суглобової сітки беруть участь верхня і нижня ліктьові обхідні артерії (із плечової артерії), середня і променева обхідні артерії (із глибокої артерії плеча), поворотна променева артерія (із променевої артерії), поворотна міжкісткова артерія (із задньої міжкісткової артерії), передня і задня гілка ліктьової поворотної артерії (з ліктьової артерії). Відтік крові здійснюється по однойменних венах у глибокі променеві, ліктьові і плечові вени. Відтік лімфи відбувається в ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові. Іннервацію ліктьового суглоба здійснюють гілки серединного, ліктьового і променевого нервів.
Дистальний променево-ліктьовий суглоб (articulаtio radioulnаris distаlis) обертовий і одноосьовий, він утворений суглобовим обводом ліктьової кістки і вирізкою ліктьової кістки на променевій кістці . Вільна суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Проксимально між дистальними наростками кісток передпліччя суглобова капсула утворює випинання – мішкоподібний закуток (recеssus saccifоrmis).
Рухи в проксимальному і дистальному променево-ліктьових суглобах, що разом утворюють комбінований суглоб, відбуваються одночасно навколо вертикальної осі – променева кістка обертається навколо ліктьової кістки. При цьому головка променевої кістки обертається в її вирізці на ліктьовій кістці, бо її утримує кільцева зв’язка променевої кістки. Дистальний наросток променевої кістки, рухаючись по суглобовому обводу ліктьової кістки, описує дугу навколо її нерухомої головки. Разом з променевою кісткою рухається кисть, бо вона з’єднана з нею за допомогою променево-зап’ясткового суглоба. У цьому комбінованому суглобі відбувається привертання (pronatio) і відвертання (supinatio) з максимальним обсягом до 120°.
Особливістю цього суглоба є те, що знизу цей суглоб обмежує хрящова пластинка, яка прикріплюється до наростка ліктьової кістки, про що буде детально сказано нижче.
Суглоби кисті (articulationes manus). Кістки кисті з’єднуються з кістками передпліччя, утворюючи променево-зап’ястковий суглоб, а між собою – за допомогою численних суглобів.
Променево-зап’ястковий суглоб (articulаtio radiocаrpalis) за конструкцією є складним, еліпсоподібним, комплексним і двохосьовим. Він утворений зап’ястковою суглобовою поверхнею дистального наростка променевої кістки і хрящового суглобового диска. Ці суглобові поверхні формують суглобову западину еліпсоподібної форми. Еліпсоподібна суглобова головка утворена проксимальними поверхнями трьох зап’ясткових кісток першого ряду – човноподібної, півмісяцевої і тригранної, які з’єднані між собою міжкістковими міжзап’ястковими зв’язками (ligg. іntercarpalia interossea). Суглобовий диск (discus articularis) представлений трикутною хрящовою пластинкою, яка своєю широкою основою прикріплюється до нижнього краю вирізки ліктьової кістки на променевій кістці, а верхівкою присередньо – до шилоподібного відростка ліктьової кістки. Цей диск відокремлює променево-зап’ястковий суглоб від дистального променево-ліктьового суглоба.
Суглобова капсула тонка, особливо позаду, вона прикріплюється до країв суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються. Капсула променевозап’ясткового суглоба укріплена кількома зв’язками. Променева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterаle cаrpi radiаle) натягнута між шилоподібним відростком променевої кістки і човноподібною кісткою. Ліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterаle cаrpi ulnаrе) починається від шилоподібного відростка ліктьової кістки, а прикріплюється до тригранної і горохоподібної зап’ясткових кісток. Долонна променево-зап’ясткова зв’язка (lig. radiocаrpale palmare) починається на передньому краї суглобової поверхні променевої кістки і прикріплюється окремими пучками до зап’ясткових кісток першого ряду і до головчастої кістки. Тильна променево-зап’ясткова зв’язка (lig. radiocаrpale dorsale) починається на тилі дистального наростка променевої кістки і прикріплюється до зап’ясткових кісток першого ряду.
У променево-зап’ястковому суглобі здійснюються рухи навколо лобової (фронтальної) осі – згинання і розгинання кисті загальним обсягом до 70°, а навколо стрілової (сагітальної) осі – приведення кисті до 45° та її відведення до 15°. Окрім того, в цьому суглобі можливе колове обертання кисті.
Променево-зап’ястковий суглоб кровопостачається гілками від зап’ясткової сітки, в утворенні якої беруть участь променева, ліктьова, передня і задня міжкісткові артерії. Венозна кров відтікає в однойменні вени. Лімфа відтікає в ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові вузли. Іннервація здійснюється гілками ліктьового, серединного і променевого нервів.
У рухах кисті стосовно передпліччя беруть участь не тільки променево-зап’ястковий суглоб, але й середньозап’ястковий і зап’ястково-п’ясткові суглоби, а також міжзап’ясткові і міжп’ясткові суглоби. Усі ці суглоби, що об’єднані загальною функцією, клініцисти нерідко називають кистьовим суглобом. Загальний обсяг рухів кисті є сумою рухів у всіх цих суглобах.
Середньозап’ястковий суглоб (articulаtio mediocаrpаlis) утворений між зап’ястковими кістками першого і другого ряду, окрім горохоподібної кістки, що є сесамоподібною. Суглобова щілина має S-подібну форму. У суглобі є як би дві головки. Одна з них утворена човноподібною кісткою, що зчленовуєтьсязкісткою-трапецієюітрапецієподібноюкісткою. Другу головку формують головчаста і гачкувата кістки, що прилягають до тригранної, півмісяцевої і човноподібної кісток. Суглобова капсула відносно вільна і дуже тонка з тильного боку, прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Середньозап’ястковий суглоб блокоподібний та одноосьовий, він функціонально зв’язаний з променево-зап’ястковим суглобом і бере участь у згинанні і розгинанні кисті.
Міжзап’ясткові суглоби або зап’ясткові суглоби (articulatiоnes intercаrpales articulatiоnes carpi) є плоскими, але малорухомими, вони утворені прилеглими одна до однієї суглобовими поверхнями зап’ясткових кісток. Порожнини середньозап’ясткового і міжзап’ясткових суглобів сполучаються між собою. Тонка суглобова капсула цих суглобів прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Капсула укріплена короткими долонними і тильними міжзап’ястковими зв’язками (ligg. іntercаrpalia palmаrіa еt dorsаliа), а також променевою зв’язкою зап’ястка (lig. cаrpi radiаtum), що розташована поверхнево. Волокна променевої зв’язки на долонній поверхні розходяться радіально від головчастої кістки до сусідніх зап’ясткових кісток. У міжзап’ясткових суглобах є також міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercаrpalia interossea). Горохоподібна кістка утворює самостійний суглоб із тригранною кісткою – суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis). Цей суглоб укріплений горохо-гачкуватою зв’язкою і горохо-п’ястковою зв’язкою (lig. pisohamаtum еt lig. pisometacаrpale). Остання зв’язка прикріплюється до основ IV–V п’ясткових кісток. Обидві ці зв’язки є продовженням сухожилка ліктьового м’яза-згинача зап’ястка, що прикріплюється до горохоподібної кістки.
Обсяг рухів одночасно в променево-зап’ястковому і міжзап’ясткових суглобах при згинанні і розгинанні складає приблизно 85°, при відведенні і приведенні – 25–30°. Колове обертання в цих суглобах є результатом послідовних рухів навколо стрілової та фронтальної осей. Кінці пальців кисті при цьому описують коло.
Зап’ястково-п’ясткові суглоби (articulatiоnes carpometacаrpales) плоскі за формою, малорухомі, утворені дистальними суглобовими поверхнями зап’ясткових кісток другого ряду і суглобовими поверхнями основ II–V п’ясткових кісток. Загальна суглобова щілина має вигляд поперечної ламаної лінії, що з’єднується з порожнинами міжзап’ясткових і середньозап’ясткових суглобів. Суглобова капсула є загальною для всіх чотирьох зап’ястково-п’ясткових суглобів (ІI–V), вона тонка, але туго натягнута і прикріплюється до країв суглобових поверхонь. Капсула укріплена міцними долонними і тильними зап’ястково-п’ястковими зв’язками (ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia). Ці суглоби плоскі, але малорухомі, в них можливе незначне ковзання до 5–10° у різних напрямках.
Зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця (articulаtio carpometacarpalis pollicis) за формою сідлоподібний, але анатомічно ізольований від інших однойменних суглобів. Він утворений суглобовими поверхнями кістки-трапеції і основою I п’ясткової кістки. Суглобова капсула вільна, прикріплюється до країв суглобових поверхонь.
У цьому рухливому суглобі відбуваються рухи І п’ясткової кістки, а разом з нею і великого пальця, навколо двох осей – умовної “лобової” та стрілової. Навколо “лобової” осі виконується згинання і розгинання великого пальця разом з його п’ястковою кісткою. Оскільки лобова вісь, насправді, розташована під кутом стосовно лобової площини, то при згинанні великий палець нахиляється у бік долоні – протиставляється іншим пальцям кисті (oppositio), а зворотний рух називається зіставленням (repositio). Загальний обсяг таких рухів становить 45–60°. Навколо стрілової осі великий палець приводиться (adductio) до вказівного (ІІ) пальця і відводиться від нього (abductio), обсяг цих рухів дорівнює 35–40°. Окрім того, у зап’ястково-п’ястковому суглобі можливе колове обертання великого пальця (circumductio).
Міжп’ясткові суглоби (articulatiоnes intermeta cаrpales) утворені між прилеглими поверхнями основ II–V п’ясткових кісток, вони є плоскими, але малорухомими. Їхні суглобові капсули спільні і для зап’ястково-п’ясткових суглобів. Ці суглоби укріплені позакапсульними долонними і тильними п’ястковими зв’язками (ligg. metacarpаlia palmаria еt dorsаlia) і з’єднують основи сусідніх п’ясткових кісток. Окрім того, в цих суглобах є ще міжкісткові п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia interossea).
П’ястково-фалангові суглоби (articulatiоnes metacarpophalаngeae) за формою еліпсоподібні і двохосьові, утворені округлими суглобовими поверхнями головок п’ясткових кісток і еліпсоподібними ямками на основах проксимальних фаланг. Вільні суглобові капсули прикріплюються до країв суглобових поверхонь. Ці суглоби укріплені натягнутими з обох боків між основами проксимальних фаланг і головками п’ясткових кісток позакапсульними обхідними зв’язками (ligg. collaterаliа). Частина волокон цих двох зв’язок проходить на долонну поверхню, де схрещуються і прикріплюються до основи проксимальних фаланг, утворюючи долонні зв’язки (ligg. palmаria). П’ястково-фалангові суглоби II–V пальців ще укріплені поперечно розташованими між головками п’ясткових кісток глибокими поперечними п’ястковими зв’язками (ligg. metacarpаlia transvеrsa profunda). У п’ястковофалангових суглобах можливі такі рухи пальців: навколо лобової осі відбувається згинання і розгинання в межах 90°, навколо стрілової осі – відведення і приведення в межах 45°–50°. У п’ястково-фалангових суглобах також можливе колове обертання пальців.
Міжфалангові суглоби кисті (articulatiоnes interphalаngeae mаnus) утворені основами і головками сусідніх фаланг. Це типові блокоподібні суглоби, суглобові капсули яких укріплені з боків обхідними зв’язками (ligg. collaterаliа), а на долонній поверхні – долонними зв’язками (ligg. palmаria). У цих суглобах можливе тільки згинання і розгинання фаланг навколо лобової осі в межах 90°.
Зап’ясткові кістки міцно з’єднані між собою численними зв’язками. Тильні зв’язки значно слабші за долонні. Дистальний ряд зап’ясткових кісток (кістка-трапеція, трапецієподібна, головчаста, гачкувата), що з’єднані між собою і з II–V п’ястковими кістками, формують тверду і дуже міцну основу кисті.
Особливо важливим для трудової діяльності є сідлоподібний двовісний зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця, що забезпечує протиставлення великого пальця іншим пальцям кисті.
У немовлят суглобова капсула променевозап’ясткового суглоба тонка. Місцями між окремими пучками її волокон є проміжки, що заповнені пухкою сполучною тканиною. Суглобовий диск цього суглоба безпосередньо переходить у хрящовий дистальний наросток променевої кістки. Рухи в променево-зап’ястковому суглобі і суглобах кисті обмежені внаслідок невідповідності суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються. Лише після остаточного скостеніння кісток кисті закінчується формування суглобових поверхонь, капсул і зв’язок суглобів.
Суглоби кисті кровопостачаються артеріями, що відходять від глибокої долонної дуги, долонної і тильної зап’ясткових сіток; відтік венозної крові відбувається в однойменні вени, відтік лімфи – у ліктьові лімфатичні вузли, а потім у пахвові вузли. Іннервація суглобів кисті здійснюється гілками ліктьового, серединного і променевого нервів.
Рентгенанатомія суглобів верхньої кінцівки. Якщо верхня кінцівка приведена до тулуба, на передньозадній проекції плечового суглоба видна головка плечової кістки, суглобова западина лопатки, а між ними дугоподібна суглобова щілина. У нижній частині суглоба головка плечової кістки нашаровується на суглобову западину лопатки.
У ліктьовому суглобі в прямій проекції суглобова поверхня плечової кістки має вигляд вигнутої лінії. На суглобову щілину ліктьового суглоба, що має зигзагоподібну форму і ширину 2–3 мм, накладається зображення ліктьового відростка ліктьової кістки. Видна також суглобова щілина проксимального променево-ліктьового суглоба. У бічній проекції, коли передпліччя в ліктьовому суглобі утворює прямий кут із плечовою кісткою, видно суглобову щілину між виростком плечової кістки і блокоподібною вирізкою ліктьової кістки, а також головкою променевої кістки.
На рентгенограмах кисті чітко видні всі її кістки, що зчленовуються між собою, а також суглобові щілини між ними. У променево-зап’ястковому суглобі суглобова щілина вузька біля променевої кістки і широка біля головки ліктьової кістки через “прозорість” суглобового диска. “Тінь” горохоподібної кістки накладається на тригранну кістку. Суглобові щілини зап’ястково-п’ясткових суглобів дещо вигнуті, щілини п’ястково-фалангових суглобів опуклі в дистальному напрямку. У міжфалангових суглобах, блокоподібних за формою, суглобова щілина відповідає контурам суглобових поверхонь фаланг, що зчленовуються.
Тести для самопідготовки та самоконтролю:
1. Які з перерахованих зв'язок не беруть участі в зміцненні грудино-ключичного суглоба (art. sternoclavicularis)?
1. Lig. interclaviculare
2. Lig. coracoclavicufare
3. Lig. stemoclaviculare anterius
4. Lig. costoclaviculare
5. Lig. stemoclaviculare posterius
2. Які з зв'язок є власними зв'язками лопатки?
1. Верхня поперечна зв'язка лопатки
2. Нижня поперечна зв'язка лопатки
3. Трапецієподібна зв'язка
4. Клювовидно-акроміальна зв'язка
5. Клювовидно-ключична зв'язка
3. Що з переліченого нижче правильно характеризує акроміально-ключичний суглоб?
1. Зміцнюється внутрішньосуглобовими зв'язками
2. У 1/3 випадків зустрічається суглобовий диск
3. Зміцнюється акромиально-ключичною зв'язкою
4. Зміцнюється трапецієподібної зв'язкою
5. Зміцнюється конусоподібної зв'язкою
4. Що з переліченого нижче правильно характеризує грудино-ключичний суглоб?
1. Є суглобовий диск
2. Є внутрішньосуглобові зв'язки
3. Є задня грудино-ключична зв'язка
4. Є передня грудино-ключична зв'язка
5. Є міжключична зв'язка
5. Все наведене нижче про плечовий суглоб вірно, крім:
1. За формою є еліпсовидним
2. Є суглобова губа
3. Є міжбугоркова синовіальна піхва
4. Є підсухожильна сумка підлопаткового м'яза
5. Капсула суглоба тонка
6. З перерахованих характеристик плечового суглоба (art. humeri) правильними є:
1. Суглоб кулястий
2. Суглоб інконгруентний
3. Капсула суглоба вільна
4. Має багато зв'язок
5. Суглоб складний
7. Ліктьовий суглоб є:
1. Багатоосьовим
2. Складним
3. Сідловидним
4. Малорухливим
5. Чашеобразним
8. Які з анатомічних утворень мають відношення до ліктьового суглобу (art. сubiti)?
1. Променева колатеральна зв'язка
2. Суглобова губа
3. Квадратна зв'язка
4. Коса хорда
5. Кільцева зв'язка променевої кістки
9. Плечо-ліктьовий суглоб (art. humeroulnaris) за формою суглобових поверхонь відноситься до:
1. Кулястого
2. Еліпсовидного
3. Плоского
4. Блоковидного
5. Сідловидного
10. Проксимальний і дистальний променево-ліктьовий суглоби відносять до:
1. Блоковидного
2. Кулястого
3. Комбінованого
4. Циліндричного
5. Комплексного
11. Променево-зап'ястний суглоб за формою є:
1. Кулястим
2. Еліпсовидним
3. Горіховидним
4. Мищелковим
5. Блоковидним
12. У зміцненні промінево-запясного суглоба (art. radiocarpea) беруть участь:
1. Lig. collaterale carpi radiale
2. Lig. collaterale carpi ulnare
3. Lig. radiocarpeum dorsale
4. Lig. carpi radiatum
5. Lig. radiocarpeum palmare
13. У променево-п’ясному суглобі можливі рухи навколо осей:
1. Передньої і вертикальної
2. Всіх осей
3. Сагітальної і вертикальної
4. Сагітальної та фронтальної
5. Вертикальної
14. Зап'ястно-п'ястний суглоб великого пальця кисті є:
1. Кулястим
2. Еліпсовидним
3. Сідловидним
4. Мищелковим
5. Блоковидним
15. П'ястно-фалангові суглоби кисті є:
1. Кулясті
2. Еліпсовидні
3. Сідловидні
4. Мищелкові
5. Блоковидні
16. Міжфалангові суглоби кисті є:
1. Кулясті
2. Еліпсовидні
3. Сідловидні
4. Мищелкові
5. Блоковидні
Ситуаційні завдання
1. Після падіння на витягнуту руку чоловік 38 років відчув різкий біль в області лівого плечового суглоба. Лікар травматологічного пункту виявив вимушене положення (в стані відведення) лівої верхньої кінцівки, яку хворий підтримує за передпліччя. При спробі виконання пасивних рухів в лівому плечовому суглобі відзначений симптом «пружної фіксації» (плечова кістка ніби фіксована на тугих пружинах). При пальпації головка плеча визначається не в типовому місці. Рухи і чутливість пальців кисті збережені.
Який Ваш можливий діагноз? Чи потребує потерпілий після надання йому медичної допомоги в іммобілізації верхньої кінцівки?
2. При огляді потерпілого після дорожньо-транспортної пригоди виявлено значна припухлість в області лівого ліктьового суглоба, різка болючість при пальпації в області виростків плечової кістки н можливість виконання пасивних рухів відведення і приведення в ліктьовому суглобі.
Який Ваш можливий діагноз? Чи потребує постраждалий в іммобілізації верхньої кінцівки після надання йому медичної допомоги?
3. Відомо, що при згинанні передпліччя в ліктьовому суглобі відбувається невелике відхилення передпліччя в медіальну сторону. Тому кисть лягає не на плечовий суглоб, а на грудь.
З чим пов'язаний цей факт? Дайте пояснення.
Тема: З’єднання кісток поясу нижньої кінцівки. З’єднання кісток вільної нижньої кінцівки.
1) Кульшовий суглоб: формування, зв'язки, рухи.
2) Попереково-крижовий суглоб: формування, зв'язки, рухи.
3) Таз. Розміри тазу.
4) Колінний суглоб: формування, зв'язки, рухи.
5) Проксимальний та дистальний міжгомілкові суглоби.
6) Суглоби стопи.
Мета заняття: вивчити будову з'єднань кісток таза, анатомію таза в цілому, основні розміри жіночого тазу. Вивчити будову кульшового та колінного суглобів, з'єднань кісток гомілки між собою і з кістками стопи, з'єднань кісток стопи, будова стопи як цілого.
Мотиваційна характеристика теми
Знання конструкції таза в цілому, з'єднань його кісток, основних розмірів таза у жінок необхідно для передбачення перебігу пологів. Знання функціональної анатомії суглобів нижньої кінцівки є базою для розуміння механізмів їх вивихів, пошкоджень, принципів і методів їх консервативного та оперативного лікування в практиці травматології, ортопедії, спортивної медицини та лікувальної фізкультури.
Основні положення теми
1. З'єднання кісток пояса нижніх кінцівок.
2. З'єднання тазових кісток з хребтом.
3. Таз в цілому і його розподіл на відділи.
4. Основні розміри жіночого тазу.
5. Тазостегновий суглоб.
6. Колінний суглоб.
7. З'єднання кісток гомілки між собою.
8. Гомілковостопний суглоб.
9. Анатомічні і хірургічні суглоби стопи.
10. Стопа як ціле.
Блок інформації та рекомендації для самопідготовки по темі заняття
1. При вивченні лобкового симфізу знайдіть міжлобковий диск, верхню лобкову і дугоподібну зв'язки лобка.
2. На малюнках та препаратах з'єднань таза знайдіть крижово-бугорну і крижово-остисту зв'язку, затульну мембрану.
3. При вивченні сполук тазових кісток з хребтом знайдіть крижово-клубової суглоб і зв'язки, що його зміцнюють (вентральні, міжкісткові і спинні крижово-клубові, клубово-поперекові).
4. При вивченні таза як цілого навчитеся знаходити великий і малий таз, межу між ними (термінальна лінія), порожнину таза, її вхід і вихід (верхню і нижню апертури таза), великий і малий сідничні отвори, затульний канал.
5. При вивченні основних розмірів жіночого таза необхідно як мінімум знати такі розміри великого і малого таза: - розміри великого таза (3 поперечних і 1 прямий):
1) Distantia spinarum - відстань між двома верхніми передніми клубовими остюками, так само 25-26 см.
2) Distantia cristarum - відстань між найбільш віддаленими один від одного ділянками гребенів клубових кісток, так само 28-29 см.
3) Distantia trochanterica - відстань між двома великими вертелами стегнових кісток, так само 30-31 см.
4) Conjugate externa - відстань від остистого відростка V поперекового хребця (центр поперекового ромба) до середини передньої (зовнішньої) поверхні лобкового симфізу, так само 20-21см.-
розміри малого таза:
1) Conjugata anatomica (анатомічна кон'югата) - відстань між мисом крижів (promontorium) і верхнім краєм лобкового симфізу, так само 11,5 см.
2) Conjugata vera (справжня, або гінекологічна кон'югату) - відстань між мисом крижів і найбільш виступаючої вкінці точкою лобкового симфізу, дорівнює 11 см.
3) Conjugata diagonalis (діагональна кон'югата) - відстань між мисом крижів і нижнім краєм лобкового симфізу, так само 12,5-13 см.
6. При вивченні кульшового (тазово-стегнового) суглоба на малюнках і препаратах знайдіть місце прикріплення його капсули на стегні, вертлугову губу і зв'язки, що зміцнюють суглоб (кругову зону, клубово-стегнову, сідничного-стегнову, лобково-стегнова зв'язки, поперечну зв'язку кульшової западини і зв'язку голівки стегнової кістки).
7. При вивченні обов'язкових елементів колінного суглоба зверніть увагу на те, що за формою поверхонь суглоб мищелковий, а по функції - блоко-обертальний (в розігнутому стані в ньому можливі тільки згинання та розгинання; при згинанні, коли гомілка розташовується під кутом 90 ° по відношенню до стегна можливо обертання).
8. При вивченні внутрішньосуглобових допоміжних елементів колінного суглоба знайдіть латеральний і медіальний меніски, поперечну, передню і задню хрестоподібні зв'язки коліна, піднадколінну синовіальну та криловидні складки.
9. При вивченні позасуглобових допоміжних елементів колінного суглоба знайдіть малогомілкову і великогомілкову колатеральні, косу і дугоподібну підколінні зв'язки і зв'язку надколінка.
10. При вивченні колінного суглоба необхідно також визначити місце розташування основних синовіальних сумок (підшкірної, підфасціальної, підсухожильної преднадколінної, наднадколінної і глибокої піднадколінної).
11. При вивченні з'єднань між кістками гомілки знайдіть міжкостну перетинку, міжгомілковий суглоб (велико-малогомілковий), міжгомілковий синдесмоз і зв'язки, що їх зміцнюють (передню і задню зв'язки голівки малогомілкової кістки, передню і задню міжгомілкові).
12. При вивченні гомілково-стопного суглоба знайдіть вилку суглоба (елементи її утворюють), зв'язки, які зміцнюють суглоб: медіальну (дельтовидну), передню і задню таранно-малогомілкову, п'ятково-малогомілкову.
13. При вивченні сполук кісток передплесни знайдіть хірургічні суглоби Шопара і Лісфранка, зв'язки, які є ключем цих суглобів (роздвоєна, тильні передплесно-плеснові зв'язки), також суглоби між окремими кістками передплесни (таранно-п'ятково-човноподібний, підтаранний, клино-човноподібний суглоби) і зв'язки, що їх зміцнюють.
14. При вивченні сполук кісток плесна і фаланг знайдіть міжплеснові, плюсно-фалангові і міжфалангові суглоби і зв'язки, що їх зміцнюють (міжкісткові, тильні і підошовні плеснові, колатеральні зв'язки).
15. При вивченні стопи як цілого знайдіть склепіння стопи (поздовжне і поперечне), визначте пасивні і активні утворення, які зміцнюють склепіння.
16. Навчіться читати рентгенограми (пряма і бічна проекції) всіх з'єднань нижньої кінцівки, знаходити на них обов'язкові елементи суглобів (суглобові поверхні і порожнини).
17. Навчіться показувати на малюнках і препаратах всі анатомічні утворення з'єднань нижньої кінцівки, доступні пальпації на живій людині.
18. Випишіть в робочий словник і завчіть латинські назви наведених вище анатомічних утворень.
Наочні посібники: скелет, кістки нижньої кінцівки, кістковий таз в цілому, муляжі препаратів і рентгенограми з’єднань нижньої кінцівки, тазомір (акушерський циркуль), малюнки, таблиці.
Тести для самопідготовки та самоконтролю:
1. Які з перерахованих анатомічних утворень беруть участь у формуванні термінальної лінії між великим і малим тазом:
1. Мис крижі
2. Дугоподібна лінія
3. Нижня сіднична лінія
4. Затульна борозна
5. Гребінь лобкової кістки
2. До чого прикріплюються міжкісткові зв'язки?
1. До клубового гребеню
2. До клубової ямки
3. До клубової бугристості
4. До сідничного бугра
5. До передньої сідничної лінії
3. Яке анатомічне утворення сформувалось в результаті прилягання судин і нерва?
1. Клубова ямка
2. Затульна борозна
3. Проміжна лінія
4. Лобковий гребінь
5. Півмісяцева поверхня
4. Нижню апертуру таза обмежують:
1. Lig. sacrotuberale
2. Lig. sacrospinale
3. Discus interpubicus
4. Ramus ossis ischii
5. Lig. arcuatum pubis
5. Нормальним мінімальним розміром гінекологічної (істинної) кон'югати вважають:
1. 5 см
2. 7 см
3. 9 см
4. 11 см
5. 15 см
6. Щодо кульшового (тазо-стегнового) суглоба вірно все, крім:
1. Його зміцнюють потужні зв'язки
2. Оточують сильні м'язи
3. Рідко бувають вивихи
4. Чашоподібна форма
5. Має меніски
7. Колінний суглоб за формою є:
1. Блоковидний
2. Еліпсовидний
3. Мищелковий
4. Плоский
5. Сідловидний
8. У колінному суглобі є:
1. Внутрішньосуглобові зв'язки
2. Меніски
3. Внутрішньосуглобові сухожилля
4. Синовіальні сумки
5. Крилоподібні складки
9. Хрестоподібна передня зв'язка з'єднує:
1. Стегнову і малогомілкову кістки
2. Стегнову кістка і надколінник
3. Стегнову і тазову кістки
4. Стегнову і великогомілкову кістки
5. Тазову кістка і крижі
10. Що правильно характеризує колінний суглоб?
1. Малогомілкова колатеральна зв'язка є частиною капсули суглоба
2. Медіальний меніск має напівмісяцеву форму
3. Меніски з'єднані поперечною зв'язкою
4. Має наднадколінну сумку
5. Є підшкірна переднаколенна сумка
11. Колінний суглоб є:
1. Мищелковий
2. Складним
3. Комплексним
4. Комбінованим
5. Найбільш великим в тілі людини
12. Які з характеристик правильні для гомілково-стопного суглоба?
1. Суглоб складний
2. Суглоб блоковидний
3. При згинанні можливі додаткові руху
4. При розгинанні (догори) можливі руху навколо вертикальної осі
5. Основні зв'язки розташовані медіально і латерально
13. Суглоб Лісфранка - це:
1. Передплесно-плеснові суглоби
2. Плесно-фалангового суглоби
3. Міжфалангові суглоби
4. Клино-човноподібний суглоб
5. Міжплеснові суглоби
14. Ключем суглоба Лйсфранка є:
1. Lig. collateral
2. Lig. plantare
3. Lig. cuneometatarsea interossea mediale
4. Lig. tarsometatarsea plantare
5. Lig. bifurcatum
15. Ключем суглоба Шопара є:
1. Lig. calcanenaviculare plantare
2. Lig. talonaviculare
3. Lig. bifurcatum
4. Lig. deltoideum
5. Lig.talocalcaneum interosseum
16. Які фіброзні з'єднання зміцнюють (утримують) поздовжній звід стопи?
1. Lig. bifurcatum
2. Lig. plantare longum
3. Ligg. tarsometatarsea dorsalia
4. Ligg. tarsometatarsea plantaria
5. Ligg. collateralia
Ситуаційні завдання
1. Після важких пологів (новонароджений вагою біля 5 кг) у жінки з'явилися болі в області лобка, що посилюються при розведенні клубових кісток. Жінка не може підняти ногу, а тільки згинає її не відриваючи п'яту від ліжка (симптом «прилиплої п'яти»). При ходьбі "качина хода". Скарги на часте сечовипускання.
Який ваш можливий діагноз? Чи потребує породілля допомоги травматолога?
2. Чоловік 36 років, під час гри в баскетбол, приземляючись після стрибка, підвернув ліву гомілку назовні. При стоянні і ходьбі його турбує почуття нестійкості в колінному суглобі. При огляді виявлено незначне обмеження активних і пасивних рухів, згладжена контурів в лівому колінному суглобі, в порівнянні з правим, а також більше ніж справа відхилення гомілки назовні (зовнішня девіація гомілки). Рентгенологічно кісткової патології не виявлено.
Який ваш можливий діагноз? Яка нескладна маніпуляція допоможе зміцнити ваше припущення?
3. У травматологічне відділення доставлений хворий 32 років через 15 хвилин після травматичної ампутації стопи на рівні дистального ряду кісток передплесни. Прийнято рішення про видалення розтрощених тканин і екзартикуляції з подальшим дренуванням рани і накладенням провізорних (відстрочених) швів, тобто ушиванням рани.
По який суглоб раціональніше зробити екзартикуляцію і яку зв'язку слід розсікати в першу чергу? Чому?
Епоніми
Бертена (бертініева) зв'язка (Е. Bertin) – клубово-стегнова зв'язка, lig. iliofemorale, [син. Бігелоу зв'язка (H.J. Bigelow), Фіка зв'язка (A. Fick)], що з'єднує нижню передню клубову ость з великим вертлюгом і міжвертлюговою лінією стегнової кістки. Зв'язка зміцнює тазостегновий суглоб спереду, обмежує розгинання, приведення стегна і його обертання назовні, утримує тулуб у вертикальному положенні. Це найпотужніша зв'язка нижньої кінцівки.
Бонне суглоб (A. Bonnet) – клино-човноподібний суглоб, art.cuneonavicularis.
Вебера зона (зв'язка) кругова (МЛ. Weber) - кругова зона, zona orbicularis, - капсульна зв'язка тазо-стегнового суглоба, що представляє собою пучок волокон суглобової капсули, який у вигляді петлі охоплює шийку стегнової кістки і прикріплюється до нижньої передньої клубової ості.
Вебера точка (WE Weber) - точка, відповідна центру тяжіння тіла людини. Вона розташована на 1 см нижче мису крижі.
Девентеровський таз (Н. Deventer) - простий плоский таз у якого зменшені всі прямі розміри.