Тема Сучасна ситуація в державі та її вплив на розвиток особистості неповнолітніх План

Тема 2. Сучасна ситуація в державі та її вплив на розвиток особистості
неповнолітніх
План
1. Особливості перехідного періоду розвитку суспільства.
2. Криміногенна ситуація у міській і сільській місцевості, її особливості.
1. Особливості перехідного періоду розвитку суспільства.
Традиції вивчення молодіжних проблем та молодіжної політики є доволі багатими і ведуть свій відлік ще від робіт Піфагора та Гіппократа, які займалися визначенням вікових меж молоді. Знову-таки, ще у Стародавній
Греції було визнано, що держава має брати активну участь у соціалізації молоді, зокрема передачі їй життєвого досвіду та формуванні світогляду.
Проте в Україні ситуація трохи інша.
Процеси трансформації, які мають місце сьогодні в сучасному українському суспільстві, супроводжуються досить глибокою кризою, котра охопила всі сфери суспільства. На сучасному етапі розвитку України перед науковцями постає доволі складне завдання - осмислити причини цієї кризи.
Фактично український соціум знаходиться сьогодні у стані ціннісно- нормативної дезінтеграції, тобто соціальної анемії, яка виявляється як на макро- , так і на мікросоціальному рівнях організації суспільства. При цьому відбувається заповнення соціального простору різноманітними проявами соціальної дезадаптації (злочинність, екстремізм, наркоманія, пияцтво, суїцидальні нахили тощо), що супроводжується порушенням або
ігноруванням значною частиною індивідів існуючих норм права та моралі. В умовах кризового стану суспільства особистість опинилася в складній ситуації вибору цінностей, пріоритетів, засобів адаптації. І, на жаль, найбільш гостро це відчувається саме в підлітковому віці.
Негативні соціально-економічні і політичні процеси, які відбуваються у суспільстві, тяжко вразили і школу. Гострота проблем злочинності і

правопорушень серед школярів посилюється.
Вивчення сучасної виховної ситуації в українській школі вказує на проблематичність у цій сфері. Наразі в дитячому, підлітковому середовищі спостерігається нехтування правовими, моральними, соціальними нормами, спад інтересу до навчання і суспільно корисної праці. Особистість сучасної учнівської молоді вирізняє прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність, цинізм, жорстокість, прояви різних форм насильства та агресії, грубе ставлення до дорослих, низький рівень емоційної прихильності до членів родин, невідвідування навчальних занять, відчуження від шкільного середовища, злочини, скоєні неповнолітніми та
інші відхилення від нормальної поведінки.
Не можна закривати очі на ріст бездоглядності, бродяжництва, тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії серед неповнолітніх, явища соціальної дезадаптації підлітків, збільшення числа дітей з девіантною поведінкою. Про складність ситуації свідчить також погіршення стану здоров’я сучасних дітей і молоді. Деструктивно впливає на життя дітей залежність від азартних ігор, комп’ютера та Інтернету, і особливо антисоціальна поведінка.
Основними причинами правопорушень неповнолітніх є:
1. Соціально-економічні: зубожіння населення (важкі матеріальні умови можуть послужити хорошою мотивацією для вчинення злочину вже в юному віці. Досить часто це проявляється при відсутності можливості у батьків забезпечити хоча б мінімальні умови для життя, не кажучи вже про запити їх чада); відсутність цивілізованих ринкових відносин; розвиток тіньової економіки (зарплата у конвертах); зростання в суспільстві соціальної напруги (тобто, залишається актуальною поляризація між найбагатшими та найбіднішими верствами населення, між містом та селом, між столицею та

регіонами. Основні показники диференціації населення за матеріальним добробутом постійно перебувають на досить високому рівні. Крім того, рівень матеріального добробуту найбагатших зростає швидше, ніж найбідніших. При цьому найбільш істотним є розрив саме між крайніми майновими групами населення. Внаслідок високого розшарування населення за рівнем матеріального забезпечення, що сформувалося в Україні впродовж короткого проміжку часу, та намагання порівняти свій рівень життя з заможними родинами в Україні та з життєвими стандартами економічно розвинених країн загальна самооцінка населенням власного статусу залишається вкрай низькою), рівня безробіття, зокрема серед молоді
(кожний третій випускник школи й ПТУ та кожний п’ятий випускник вищих навчальних закладів – безробітні).
Окрім цього, політична нестабільність загострює економічну та соціальну ситуацію в Україні (п’ята колона – зрадники, продовження бойових дій на сході).
2.
Несприятливе сімейне оточення
(40% неповнолітніх правопорушників виховувалося в неблагополучних сім’ях: з них 30% – у неповних, 45% – у конфліктних, 25% – в асоціальних і кримінальних сім’ях).
У той же час 60% неповнолітніх правопорушників виховувалося в зовнішньо благополучних сім’ях, проте, з них 55% виховувалося в матеріально незабезпечених сім’ях, 35 % – у сім’ях із низьким культурно-освітнім рівнем батьків, а 10 % – у досить заможних родинах). В першу чергу варто відзначити поганий вплив з боку батьків або інших членів сім'ї на підлітка, адже самі близькі люди, які оточують дитину, формують її особистість своєю поведінкою і вчинками.
3. Проблеми у взаємостосунках неповнолітнього в шкільному середовищі (антипедагогічні методи роботи вчителів із важковиховуваною

дитиною, конфліктні ситуації в класному колективі, неуспішність у навчанні, слабкий зв’язок між школою та сім’єю). Мова йде про неблагополучну обстановку в загальноосвітніх закладах. Якщо адміністрація школи не організовує належного контролю і виховних заходів, ризик появи неповнолітньої злочинності значно підвищується.
Окремо потрібно виділити низький рівень правової освіти та виховання у школі та сім’ї й формування на цій основі правового нігілізму – негативного або байдужого ставлення до норм державного права.
4. Негативний вплив позашкільного середовища: скорочення системи закладів дозвілля для неповнолітніх призводить до незайнятості вільного часу дітей та підлітків (в Україні три тисячі населених пунктів не мають жодного закладу культури, 6,5 тисяч культурних закладів зачинено, а ще 500 знаходяться в аварійному стані); негативний вплив засобів масової
інформації, що пропагують культ фізичної сили та агресію.
Окрім цього, неформальні та кримінальні об’єднання втягують неповнолітніх до вчинення правопорушень такими шляхами: а) спекулюванням на клановій залежності (піднесенні виняткового статусу членів певного кримінального угрупування; б) заохоченням таких негативних рис людини як жадібність, скупість, прагнення до надмірного ризику тощо; в) демонстрацією хибного психологічного захисту; г) відкритим психологічним (погроза компрометації, шантаж, залякування) та фізичним (побиття, тілесні ушкодження) насильством; д) проханнями про допомогу, порадами, настановами тощо.
Негативний вплив з боку однолітків може погубити підростаючу дитину. В даному випадку під ризиком знаходяться навіть діти з благополучних сімей, якщо батьки не змогли вчасно відреагувати.
Поширення в суспільстві "фонових" та взаємопов’язаних із

правопорушеннями явищ як алкоголізм, наркоманія, проституція, ВІЛ-
інфекція (СНІД) підвищують рівень втягнення неповнолітніх до противоправних учинків. Наприклад, спектр правопорушень, пов’язаних із наркотичними речовинами є досить широким, а саме: контрабанда, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збут, організація або утримання місць для незаконного вживання наркотиків.
Також злочини здійснюються з метою придбання наркотиків або в стані наркотичного сп’яніння.
5. Вікові особливості психіки підлітків, які сприяють антисуспільним проявам (акцентуація характеру, реакція групування, реакція емансипації, почуття дорослості, прагнення до самоствердження, емоційна неврівноваженість, підвищена збудливість, комфортність і т. д.).
6. Біологічними та генетичними причинами вчинення неповнолітніми правопорушень є порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму; вроджені психопатії; мінімальні мозкові дисфункції внаслідок органічного враження головного мозку.
7. Екологічні – негативний вплив факторів природного середовища.
Це лише основні найбільш вірогідні чинники, які найчастіше призводять до появи малолітніх злочинців. Бувають і окремі випадки, які складно пояснити конкретним впливом чого-небудь, адже дитяча психіка буває дуже слабкою і нестійкою.
Численні розслідування випадків неповнолітньої злочинності
показали, що такі порушення закону бувають чотирьох типів:
1. Випадковий – коли дитина потрапляє в невдалий збіг обставин, і не усвідомлюючи всіх наслідків, може переступити закон.
2. Нестійкий – іноді певна ситуація штовхає підлітків на злодіяння, як наприклад, погана матеріальна забезпеченість або сильне бажання отримати

щось.
3. Негативний – діти, яким властива надзвичайно агресивна поведінка і негативна спрямованість особистості, як правило, викликається певною психологічною травмою.
4. Злісний – неповнолітні злочинці, що володіють стійкою, антигромадською спрямованістю особистості.
Малолітнім злочинцям притаманне почуття сорому, однак, в ослабленій формі. Також вони часто бувають нестриманими і жорстокими, що ще більше ускладнює їх положення. Хто ж винен? Звичайно, дорослі, адже не змогли забезпечити належну увагу своїм дітям і допомогти їм у скрутну хвилину. Тільки спільними стараннями і розумним підходом можна мінімізувати явище злочинності серед неповнолітніх.
Отже, на основі вище викладеного робимо висновок, що на правосвідомість підлітків впливає велика кількість чинників, як внутрішніх так і зовнішніх, які негативно впливають на дитину і змушують її на виконання протиправних дій.
Таким чином, детальний аналіз причин правопорушень неповнолітніх дає змогу окреслити основні напрями діяльності різних соціальних
інститутів, установ, громадських організацій, кожної молодої людини, що спрямовані на зниження рівня злочинності та правопорушень серед неповнолітніх, а саме:
- зниження рівня безробіття, особливо молодіжного;
- соціальна допомога малозабезпеченим, молодим, неблагополучним, асоціальним сім’ям та її спрямованість на подальший саморозвиток кожної сім’ї;
- правове виховання дитини в сім’ї, набуття необхідних соціальних умінь;

- високий рівень правового виховання учнів у школі;
- корекція проявів агресивної поведінки неповнолітніх;
- запобігання переходу девіантної поведінки неповнолітніх у кримінальну;
- підвищення успішності дитини в навчальній діяльності, взаємостосунках з однолітками;
- розвиток системи позашкільних дозвільних закладів, здебільшого безкоштовних;
- підвищення ефективності роботи правоохоронних органів щодо попередження, розкриття злочинів.
2.
Криміногенна ситуація у міській і сільській місцевості, її
особливості.
Злочинність в містах та сільській місцевості має дуже багато відмінностей.
Сільська злочинність має яскраво виражений маргінальний (маргінал – той, хто відкидає певні цінності і традиції тієї культури, в якій ця особа перебуває, утверджує власну систему норм та цінностей, має невизначене соціальне положення) характер, що виявляється в низькому освітньому рівні злочинців (вищу і неповну вищу освіту мали лише 2,6%), високій мірі алкоголізації (51,7%), низькому ціновому порозі крадіжок (до 1 тис. грн. –
56,9%), паразитичному способі життя, відсутність якої-небудь певної професії, постійного місця роботи (52,5%). Сільські злочинці – це особи в основному ніде не працюють, або перебиваються випадковими тимчасовими заробітками, не влаштовані в родинному житті (57,8%). Злочини корисливої спрямованості скоювалися з метою добути засоби на придбання спиртного, продуктів харчування і тому подібне, що свідчить про примітивність

інтересів і запитів, низьку культуру дозвілля, домінування при цьому вживання алкоголю.
Специфічними особливостями кримінологій сільського злочинця, що відрізняють його від міського злочинця: в основному це місцеві жителі
(94,97%.), їх питома вага збільшується у міру віддаленості сільських поселень від адміністративних центрів. Скоювання злочинів найбільш властиве особам у віці 21-40 років (59,3%), пік криміналізації припадає на вікову групу 30-40 років (26,2%). Причому, в групах після сорокалітнього рубежу, особи займають друге місце по мірі криміналізації (22,7%). Доля жінок незначна, але особливість в тому, що основна криміногенна вікова категорія – жінки у віці до 30 років (57%). Серед жінок поширена алкоголізація (50%), високий відсоток непрацюючих (85,7%), ті, які не мали сім'ї – 42,8%.
Специфікою сільських злочинців є високий відсоток знайомств між злочинцем і потерпілим (91,8%), що значно вище, ніж в інших злочинах, високий серед них і відсоток осіб, що знаходяться в стані алкогольного сп'яніння (54%). Високий рівень злочинів, вчинених у складі групи – 17,1%.
Багато в чому це пов’язано з особливістю предметів, що викрадаються: значною вагою і об’ємом, якісними особливостями, які обумовлюють необхідність виконання трудомістких операцій (насіння соняшнику, зернові культури, птиця, тварини і т. д.), а також з транспортуванням викраденого
(35,9%). Причому, із збільшенням складу групи до 3-х і більше осіб, в них, як правило, беруть участь родичі – брати, дружини, діти та інші близькі.
Структура злочинів в сільській місцевості має специфіку за спрямованістю злочинних посягань. Для сільської злочинності більшою мірою характерна загальна корислива спрямованість (40%), з переважанням крадіжок в місцях мешкання або прилеглих територіях на об’єктах

підприємств агропромислового комплексу: склади, ферми, гаражі та інші місця зберігання продукції, товарів, майна (41,6%), а також літні вигули для великої рогатої худоби, пасовища, фермерські і присадибні ділянки громадян
(31,3%). Предметами крадіжок в основному є сільськогосподарська продукція, малоцінні речі, предмети, інструменти, викрадені речі частіше використовують для власних потреб (68,4%). Крадіжки в сільській місцевості в більшості випадків здійснюються вечірньої пори (53,3%).
Поширені злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків (18,3%). У сільській місцевості практично відсутні їх розповсюджувачі: злочинці в основному використовують дикорослі в лісопосадках коноплі – в 99,8%, з якої самі виготовляють наркотичний засіб рослинного походження – марихуану (96,4 %), для власного вживання.
Поширені злочини, пов’язані з порушенням правил дорожнього руху і експлуатації транспортних засобів (4,2%), причому все в стані алкогольного сп’яніння, хоча в сільській місцевості щільність транспортних потоків невисока.
Посилення люмпенізації (перехід в нижчий соціальний статус), алкоголізації сільських злочинних елементів стає одним з основних чинників, що впливає на ріст криміногенної обстановки в Україні, за рахунок внутрішньої міграції сільських жителів до міст, що вимагає підвищення уваги до попередження злочинів в сільській місцевості.
В свою чергу в містах рівень освіти та розвитку набагато вищий, тому й запити тут в злочинців вищі. Однак зубожіння населення в цілому в деякій мірі спонукає до мізерних злочинів. «Вбивство за пляшку». Економічна нестабільність призводить до зрівняння внутрішніх чинників кримінологічних показників як в сільській так і міській місцевості.

Міста сприяють зростанню злочинності. На відміну від сіл та містечок, де невдовзі всі знають нову людину, великі міста переповнені незнайомцями.
Безпека сусідів у більшості випадків залежить від міліції. Однак міліція не може стримувати злочинність самостійно. Чимала роль у справі стримування злочинності надається потенційним свідкам, котрі добре знають свої квартали та їх мешканців.
В цілому, на нашу думку, причинами зростання кримінальних правопорушень в Україні є:
– Низька інвестиційна привабливість України – цей фактор є підґрунтям для безробіття, гальмує загальне економічне зростання, які, у свою чергу, прямо впливають на домінування корисливих мотивів у осіб для вчинення злочину;
– Продовження бойових дій на Донбасі, що спричиняє витік зброї з території їх проведення;
– Проблема значної кількості внутрішньо переміщених осіб, які частіше за всіх стають жертвами злочинів;
– Відносна бідність населення, безробіття, соціальна нерівність, корупція, та ін.