Ім'я файлу: Документ Microsoft Word.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 26.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
ІЦЄ Семінар 7.docx

Тема 4. Розвиток США в епоху президентства Д.Ф. Кеннеді
1. Історія клану Кеннеді.
2.Осоливості внутрішньої політики адміністрації Д.Ф.Кеннеді.
Перший рік Кеннеді в офісі приніс йому значний успіх у розробці нового законодавства. Конгрес прийняв законопроект, що збільшував мінімальну зарплату, і законопроект, що надавав федеральну допомогу регресуючим областям Сполучених штатів. Одним із здобутків адміністрації Кеннеді було створення Корпусу Мира, агентства, яке навчало Американських добровольців, які хотіли допомагати розвитку соціального і гуманітарного становища за кордоном. Мета цієї програми полягала в тому, щоб зміцнювати мир в усьому світі і дружбу з країнами, що розвиваються. Ідея щодо Американських добровольців, що допомагають людям(персоналу) в іноземних країнах торкнулася ідеалів багатьох громадян. Протягом лише перших двох років, добровольці Корпуса Миру допомагали країнам Азії, Африки, і Латинської Америки, працюючи над удосконаленням охорони здоров'я, освіти та сільського господарства.

Однак після перших успіхів Кеннеді стає все важче співпрацювати з Конгресом заради реалізації своїх законопроектів. Хоча демократи мали більшість у обох палатах, південні демократи об'єдналися з консервативними республіканцями щоб зупинити законопроекти Кеннеді, які вони ненавиділи. Законопроект безкоштовної медичної допомоги був зупинений. Закон про рівність цивільних прав білих та чорних американців теж мав досить складну долю.

Кеннеді домігся схвалення законопроекту, щоб понизити митні тарифи й у такий спосіб зробити більш конкурентноздатними американські товари за кордоном. Важливо також і те, що саме за підтримки Кеннеді Конгрес виділив понад один мільярд доларів, на фінансування відправленння людини на Місяць до 1970 року.
Цивільні права

Головний юридичний конфлікт протягом трьох років Кеннеді під час виконання службових обов'язків був в області цивільних прав. Саме на цей час припадає пік діяльності громадських рухів чорношкірого населення.

У вересні 1962 в Університеті штату Міссісіпі було незаконно виключено чорношкірого студента Джеймса Х. Мередита. Наслідком цього стали масові заворушення у студмістечку, які набули загальнонаціонального розголосу. Уночі 30 вересня Кеннеді звертається по національному телебаченню до студентів університету Міссісіпі з проханням припинити безлад. Після 15 годин заворушень і двох смертних випадків, Кеннеді віддав розпорядження спецзагонам відновити порядок. Meредит був поновлений у навчанні в університеті.

У червні 1963 року подібний випадок відбувся в університеті штату Алабама, коли було відмовлено у реєстрації двом чорношкірим студентам. Результатом цього знову стали студентскі заворушення, які Кеннеді був змушений припинити за допомогою поліції.

Оскільки виникла нагальна потреба законодавчих змін по відношенню до чорношкірого населення, Кеннеді попросив Конгрес прийняти закон про Цивільні права, які б гарантували афроамериканцям право голосувати, відвідувати громадську школу, мати рівний доступ до робіт, і мати доступ до суспільних приміщень. Кеннеді звернувся до американців з цього приводу: "Тепер час прийшов для цієї нації, щоб виконувати її обіцянки ..., щоб діяти, тому що двом різним шляхам для білих та чорних немає ніякого місця в американському житті або законі".

Однак опитування суспільної думки показали, що Кеннеді втратив популярність серед більшості білого населення через захист цивільних прав негрів.

3. Зовнішньополітичні пріоритети США при Кеннеді.
У 1959 році, після того, як Фідель Кастро скинув режим кубинського диктатора Батісти, Куба за якихось два роки стала ворожою до Сполучених Штатів країною. Нові кубинські земельні закони, що націоналізували цукрові плантації, несприятливо впливали на компанії США, які раніше повністю контролювали цукрові плантації цієї країни. У 1960 уряд Кастро націоналізував і інші приватні компанії, що нанесло американському бізнесу збитків на понад 1 мільярд доларів.

Куба стала частиною Холодної війни, або боротьби між Сполученими штатами та її союзниками і радянським блоком. Результатом радянізації Куби стала еміграція сотень тисяч кубинців до Сполучених Штатів. Ще за часів Ейзенхауера Центральне Розвідувальне Управління США (ЦРУ) почало готуватися до збройного нападу з метою скинення уряду Кастро. Коли Кеннеді став президентом, він схвалив вторгнення.

У квітні 1961 року приблизно 1500 кубинських емігрантів зробили невдалий десант у так званій Затоці Свиней (Bahнa Cochinos). Їхній план полягав у тому, щоб підняти збройне повстання проти Кастро всередині країни. Однак їхні сподівання не справдилися. Повітряна підтримка з боку США, обіцяна ЦРУ, не прийла і більшість заколотників було ув'язнено.

Фідель Кастро запросив великі гроші за їхній викуп. Кеннеді відмовився вести на цю тему переговори, але ужив заходів, щоб заохотити зацікавлених підприємців і приватних громадян досягти угоди з Кастро і сприяти викупу. 25 грудня, 1962 року, 1113 ув'язнених були випущені в обмін на продовольство і медикаменти, оцінені в загальній кількості приблизно $53 мільйонів.
Союз заради Прогресу

Більшість інших латиноамериканських країн мали ті ж самі серйозні соціальні, економічні, і політичні умови, що призвели до успіху Кастро на Кубі. Багато хто з цих націй здавалися готовими для революцій.

Після вступу на посаду, президент Кеннеді розпочав програму, що мала за мету зміцнення демократичних установ в Латинській Америці. У березні 1961 року він представив програму "Союз заради Прогресу". Цей союз мав стати латиноамериканською версією Плана Маршалла. Сполучені Штати планували фінансувати кооперативи, довгострокові програми відновлення. Усі латиноамериканські країни за винятком Куби приєдналися до "Союзу заради Прогресу". Згідно з ним США обіцяли $20 мільярдів протягом перших десяти років. "Союз заради Прогресу" приніс Сполученим Штатам відновлену популярність у Латинській Америці. Успіх економічних програм Союзу, однак, був обмежений великою кількістю проблем.
Протистояння у Європі з СРСР

3 червня, 1961 року, у Відні, Австрія, Кеннеді і Хрущов вперше зустрілися. Однак дві обставини сприяли атмосфері ворожості та недовіри на цій зустріч. Першою було збиття 1 травня американського літака-шпигуна в радянському повітряному просторі. Другою була все та ж невдала висадка кубінських емігрантів у Затоці Свиней на початку 1961 року.

Ця перша зустріч не мала ніякого успіху. Ніякі угоди не були досягнуті по жодному з будь-яких важливих пунктах. Фактично, радянський лідер прояснив, що СРСР має намір протистояти інтересам США в усьому світі.

Останні слова Кеннеді до Хрущова у Відні були: "Незабаром має бути холодна зима".

У серпні 1961 року виникає Берлінська криза. Щоб запобігти масовим втечам східних німців на Захід, комуністи побудували стіну на кордоні між Східним та Західним Берліном. Західний Берлін був підконтрольним США, Франції та Англії починаючи з кінця Другої Світової Війни.

Кеннеді попросив у Конгреса збільшення війських витрат і збільшив чисельність американських військових загонів у Європі.
Кубинська Криза

У 1960 радянський лідер Хрущов вирішив встановити на Кубі ядерні ракети, які могли досягти східного узбережжя Сполучених Штати. На запит американських журналістів він відкинув, що будь-які ракети поставлялися до Куби, але 14 жовтня 1962 року американський літак-шпигун сфотографував на Кубі радянські пускові установки.

Наслідком цього стала величезна криза американо-радянських відносин. Сім днів Кеннеді консультувався зі спеціалістами, обговорюючи свою можливу реакцію. В той самий час як привселюдно його адміністрація продовжувала зберігати мовчання. 22 жовтня Кеннеді повідомив націю щодо відкриття ракет, вимагаючи, щоб Радянський Союз усунув зброю, і оголосив навколо Куби морську блокаду. Кеннеді призвав Хрущова "зупинити й усунути цю нелегальну, недбалу і провокаційну погрозу до миру в усьому світі і до відносин між нашими двома націями.

У той же самий час спецзагони армії США почали у Флориді готуватися до можливої агресії проти Куби. Американські військові кораблі блокували Кубу з метою не допустити проникнення на Кубу нових радянських ракет.

Протягом кількох напружених днів радянські суда на шляху до Куби уникали блокади, у той час як Хрущов і Кеннеді обговорювали становище через дипломатичні канали.

Результатом кризи стала згода Хрущова 26 жовтня усунути всі наступальні ракети з Куби. 28 жовтня, Хрущов погодився демонтувати й вивести зброю з Куби. У таємному договорі Кеннеді пообіцяв не нападати на Кубу і усунути американські ракети з Туреччини. Кеннеді скасував блокаду і криза поступово спала. Ядерної війни вдалося уникнути.

Це був можливо найвеличніший момент Кеннеді як президента. Багато хто відчував, що і Перша Світова війна я і Друга Світова Війна почалися через неадекватну реакцію до дій агресії, і Кеннеді, можливо, запобіг Третій Світовій війні, показавши мужність і силу.
Криза в Південно-Східній Азії

Розвал Французької колоніальної імперії в Індокитаї у 1954 році підсилило хаотичні процеси на Південному Сході Азії. У цьому регіоні, як в інших, Сполучені Штати і СРСР конкурували. Лаосу і Південному В'єтнаму загрожували комуністичні революції. У липні 1962 року спеціальний представник Кеннеді, Е. Херрімен, уклав міжнародну угоду, що допомагала коаліційному уряду в Лаосі, очолюваному Соуванною Фоумою. Коаліційний уряд, що складалося з комуністичних і некомуністичних елементів було ненадійною опорою для Америки, але на цей час це був єдиний правильний вибір.

Кеннеді був менш успішний на Півдні В'єтнаму, де США військові консультанти навчали Південну в'єтнамську армію починаючи з 1954 року. Південному в'єтнамському уряду президента Нго Дінха Дієма загрожували комуністичні партизани, названі Національним Визвольним Фронтом, що був підтриманий багатьма людьми з сільської місцевості.

Уряд Дієма довів свою нездатність боротися з комуністами або справлятися зі зростаючим невдоволенням серед Південних в'єтнамських Буддистів і інших релігійних груп. Антиурядове незадоволення було особливе сильно серед буддистів, багато з них спалювали себе живцем на знак протесту проти уряду Дієма. Уряд у відповідь звинувачував буддистів у прокомуністичних настроях і вдався до масових арештів. Релігійне тертя між буддистами, урядом Дієма, що був тісно пов'язаним з католиками, було настільки ж могутньою силою, як і політичний конфлікт з комуністами.

У 1961 році Кеннеді збільшив число військових консультантів на півдні В'єтнаму з 700 до 15000. Він також говорив: "у заключному аналізі це є їх (в'єтнамська) війна. Вони - це ті, хто повинен виграти або втрачати це. Ми можемо допомагати їм, ми можемо давати їм устаткування, ми можемо випускати наших людей як консультанти, але вони повинні виграти цю війну самі".

Кеннеді незабаром зрозумів, що Дієм був більше зацікавлений збереженням своєї влади, ніж у нанесенні поразки комуністам і формуванню демократії на Півдні В'єтнаму. У 1963 році, коли Кеннеді було проінформовано щодо запланованого перевороту з метою скинення Дієма, він просто наказав не передавати цей матеріал Дієму, а залишити його у таємниці.

Переворот був успішний, і Дієма скинули з уряду. Однак, новий уряд був теж неспроможний вести ефективну партизанську війну з комуністами, навіть незважаючи на збільшену зі сторони США допомогу.
Договір про заборону ядерних іспитів

5 серпня 1963 року, Сполучені Штати підписали обмежений договір про заборону ядерних іспитів з Великобританією і СРСР. Договір оголошував поза законом ядерні випробування в атмосфері, під водою та у космосі. Після Кубинської ракетної кризи, цей договір був важливою перемогою Кеннеді. Він називав його сам як своє найбільшедосягненням за часів президентства.

4. Вбивство Д.Кеннеді: версії та припущення.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас