Предмет КРЕСЛЕННЯ
Клас 9
Тема. Розрізи. Загальні відомості про розрізи. Прості розрізи. Фронтальний розріз.
Мета. Дати учням поняття про розріз як зображення, за допомогою якого виявляють внутрішню форму деталі. Ознайомити учнів з класифікацією розрізів. Розвивати просторове уявлення, логічне мислення. Виховувати працелюбність, наполегливість.
Тип уроку. Засвоєння нових знань, умінь, навичок.
Мені потрібні труднощі, хоч і можливі помилки…
Обладнання. Демонстраційна розбірна модель, що має одну площину симетрії, навчальні таблиці завдання, моделі для демонстрації способів розрізів і перерізів, креслярські інструменти.
Хід уроку.
Організаційний етап.
Перевірка домашнього завдання:
Якою лінією обводять контур винесеного перерізу?
У якому випадку зображення винесеного перерізу супроводжується написом?
Чим відрізняється виконання винесених симетричних і несиметричних перерізів? Перевірка завдання 3, за рисунком 147 с. 119 (підручника)
Вивчення нового матеріалу.
Учитель по таблиці з допомогою моделі коротко пояснює, що називається розрізом. Розріз – це зображення предмета, уявно розрізаного січною площиною. На розрізі зображають те, що утворюється в січній площині і поза нею. Потім учні виконують прості завдання, мета яких допомогти їм засвоїти відмінність між розрізом і перерізом. Підручник. Рис. 155.
Розріз вміщує переріз.
Виконати завдання: стор. 126, п. 8.1. за мал. 156 (самостійно).
Ознайомити учнів з простими розрізами. Самостійне опрацювання матеріалу підручника п. 8.2. Завдання 4, стор. 133 (колективно).
За зображенням на якому дано вигляди, перерізи, розрізи і наочне зображення трьох різних, але схожих за формою деталей додаток 1, учням запропонувати два завдання, які виконуються фронтально. Ці завдання направлені на активізацію мислення учнів і розвиток їх пізнавальних здібностей. Пошук розв’язку, пов'язаний з порівнянням зображення, виконання різними способами, виявлення їх відмінностей, схожості і взаємної відповідності.
Завдання 1.
За кресленням з перерізом знайти наочні зображення і розрізи, що відповідають буквеним позначенням, занести в таблицю, перекресливши їх в зошит.
| Креслення | 1 | 2 | 3 |
| Наочне зображення | | | |
Завдання 2.
Пояснити чому для даних деталей більш доцільно виконати розрізи, а не перерізи.
Відповідь до цього завдання можна отримати тільки на основі глибокого аналізу зображення. Порівнюючи повноту відображення форми предмета на перерізі і розрізі, учень логічним шляхом повинен визначити, якому зображенню в даному випадку слід віддати перевагу. Розрізи дають більшу інформацію про просторові властивості предмета, ніж переріз, і допомагають виявити форму деталі не тільки частково, а і в цілому.
За додатком 2 учням запропонувати завдання для самостійної роботи. На кресленнях повинні бути дано проекції точок.
Завдання 1.
За кресленням з розрізами знайти наочні зображення і занести в таблицю, перекресливши її в зошит, відповідні буквені позначення.
| Креслення | 1 | 2 | 3 |
| Наочне зображення | | | |
| Фронтальний розріз | | | |
Завдання мають за мету навчити учнів аналізувати розрізи при читанні креслень. В роботу введені елементи комбінування (додаток 4)
Підсумок уроку. Відмінність між розрізом і перерізом. Назвати прості розрізи.
Д/з. Вивч. п. 8.2; 8.1.
Завдання 1; с. 133.
Конспект уроку
Тема уроку. Читання креслень. Аналіз геометричної форми предмета за його кресленням.
Мета уроку: навчати учнів правильно читати креслення та робити аналіз геометричної форми. Розвивати образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, працелюбність, самостійність, уважність та акуратність.
Обладнання: готовальна, папір, підручник
Тип уроку: урок з елементами бесіди
Орієнтовний план проведення уроку
І. Організаційна частина (2 хв)
ІІ. Повторення вивченого матеріалу й набутих знань і умінь (7 хв)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)
IV. Оголошення теми й мети уроку (2 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
VI. Підведення підсумків роботи (2 хв)
Хід уроку
І. Організаційна частина
• Перевірка присутніх.
• Призначення чергових.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Учитель проводить усне опитування учнів.
1. Що таке спряження?
2. За якої умови перехід від прямої до кола буде плавним?
3. Що є ознакою дотику прямої до кола в заданій на ній точці?
4. Як знайти точку спряження двох кіл, що дотикаються?
5. Назвіть елементи, обов'язкові у будь-якому спряженні.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає завдання уроку.
V. Вивчення нового матеріалу
Читання креслень
Прочитати кре.слення — це значить відтворити в уяві форму зображеного на ньому предмета, будову і взаємне розміщення його окремих частин. Читання креслень — дуже складний процес, який потребує значного розумового напруження і певних умінь.
Аналіз геометричної форми предмета. Придивіться до навколишніх предметів. Багато з них мають форму різних геометричних тіл або їх частин (рис. 103, о). Інші предмети мають складнішу форму, утворену сукупністю геометричних тіл (рис. 103, б).
Щоб визначити форму предмета за кресленням, його уявно розчленовують на окремі складові частини, що мають форму простих геометричних тіл. Приклад такого розчленування наведено на рисунку 104. Форма зображеного на ньому предмета утворена двома паралелепіпедами, трикутною призмою, напівциліндром і циліндром, видаленим з нижньої частини предмета.
У
явне розчленування предмета на геометричні тіла, з яких він складається, називають аналізом геометричної форми предмета. Для проведення аналізу геометричної форми предмета за його кресленням потрібно знати, як зображуються основні геометричні тілапроекціями деяких із них ви ознайомилися раніше.
Щоб пригадати, який вигляд мають найбільш поширені геометричні тіла, як вони зображуються на кресленнях, слід звернутися до таблиці 2 (див. с. 82, 83).
На рисунку 105 наведено вигляди кількох предметів.
Усі вони містять контури зображень геометричних тіл, які утворюють форму цих предметів. Порівнюючи зображення геометричних тіл, наведені у таблиці 2, з виглядами показаних на рисунку 105 предметів, спробуйте визначити, якими геометричними тілами утворено форму кожного з них. Навчившись виконувати такі порівняння, ви зможете проводити аналіз геометричної форми предмета за кресленням.
VІ. Заключний етап заняття
1. Закріплення матеріалу
1. Як називається процес уявного розчленування предмета геометричного тіла, що утворюють його поверхню?
2. Для чого потрібен аналіз геометричної форми предмета?
3. Які геометричні тіла можуть утворювати поверхню предмета?
4. Які характерні ознаки мають проекції циліндра, конуса, кулі?
5. Чим відрізняються проекції циліндра і конуса? Куба і прямокутного паралелепіпеда?
6. Для яких геометричних тіл при наявності розмірів можна обмежитись однією проекцією?
7. У яких геометричних тіл всі проекції однакові.
2. Підведення підсумків заняття.
3. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал з підручника:
Сидоренка В. «Креслення-11» §5 п(5,4)
Виконати вправи: 1. Визначте, поверхні яких геометричних тіл утворюють форми предметів, зображених на рисунку 106.
2. На рисунку 107 наведено вигляди групи геометричних тіл. Визначте, скільки геометричних тіл входить до кожної групи. Які це тіла? Які з них знаходяться найдалі від фронтальної площини проекцій? Від профільної?
Конспект уроку
Тема уроку. Нанесення розмірів на кресленнях з урахуванням форми предметів. Деякі умовності при нанесенні розмірів на кресленнях.
Мета уроку: ознайомити учнів з правилами нанесення розмірів на кресленнях з урахуванням форми предметів та розглянути деякі умовності при нанесенні розмірів на кресленнях . Розвивати образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, працелюбність, самостійність, уважність та акуратність.
Обладнання: готовальна, папір
Тип уроку: урок з елементами бесіди
Орієнтовний план проведення уроку
І. Організаційна частина (2 хв)
ІІ. Повторення вивченого матеріалу й набутих знань і умінь (7 хв)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)
IV. Оголошення теми й мети уроку (2 хв)
V. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
VI. Підведення підсумків роботи (2 хв)
Хід уроку
І. Організаційна частина
• Перевірка присутніх.
• Призначення чергових.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Учитель проводить усне опитування учнів.
З якою метою під час побудови виглядів використовують лінії проекційного зв'язку?
Для чого призначена допоміжна пряма креслення?
Які способи побудови допоміжної прямої креслення ви знаєте?
У чому вони полягають?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає завдання уроку.
V. Вивчення нового матеріалу
Нанесення розмірів
Ви вже ознайомилися з основними правилами розмірів на кресленнях. Ці правила визначені державними стандартами, і їх обов'язково дотримуються під час виконання будь-якого креслення. Важливо також знати, які саме розміри і де їх треба наносити на виглядах предмета. Як же це визначити?
Розміри на кресленні наносять для того, щоб дати якнайповніше уявлення про предмет у цілому та співвідношення його окремих частин. Цій меті підпорядкований і вибір місця для нанесення розмірів. Розглянемо це на прикладах.
Розмір усього предмета, два вигляди якого показано на рисунку 91, а, визначають його довжина—50 мм, ширина — 32 мм і висота — 45 мм. Ці розміри називають габаритними, тому що вони визначають граничні (найбільші) величини обрисів предмета. Габаритні розміри обов'язково мають бути нанесені на кресленні предмета.
Форма предмета утворена поверхнями двох геометричних тіл: паралелепіпеда і циліндра. Тобто предмет можна уявно розчленувати на ці тіла (рис. 91,6). Вам відомо, що розмір паралелепі-
Н
а кресленні предмета, як і у попередньому випадку, слід нанести розміри його окремих частин, координуючі й габаритні розміри. Ці розміри нанесено, як показано на рисунку 92, а. Зверніть увагу, що під час нанесення розмірів були застосовані деякі умовності. Висота циліндра, який визначає форму отвору, дорівнює товщині вертикально розміщеного паралелепіпеда, а також висоті напівциліндра. Цей розмір — 20 мм — показано один раз. Так само довжина прямокутного вирізу однакова з шириною горизонтального паралелепіпеда, тому її також окремо не показано. Ширина обох паралелепіпедів дорівнює габаритному розміру всього предмета по його ширині, тобто розмір 40 мм одночасно дає уявлення про ширину двох складових частин предмета і про його граничний розмір по ширині.
На кресленні є два координуючих розміри: 10 і 50 мм. Перший визначає положення прямокутного вирізу, а другий — положення осі двох співвісних циліндричних поверхонь.
Висота предмета (габаритний розмір) не вказана — вона дорівнює сумі координуючого розміру 50 мм і радіуса напівциліндра — 20 мм. Окремо не вказано висоту вертикального паралелепіпеда, її слід визначити як різницю між координуючим розміром 50 мм і товщиною горизонтального паралелепіпеда 22 мм.
Всі розміри наносять, як правило, поза контуром зображення і так, щоб розмірні лінії не перетиналися. Відстань між контуром зображення і найближчою до нього розмірною лінією повинна бути не менше 10 мм.
VІ. Заключний етап заняття
1. Закріплення матеріалу
З якою метою наносять розміри на предмет?
Як позначається товщина предмета на кресленні?
Як називаються ліні на яких зображають розміри предмета?
Назвіть основні умовності при нанесенні розмірів.
2. Підведення підсумків заняття.
3. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал з підручника:
Сидоренка В. «Креслення-11» §5 п(5,2)
Виконати вправи: