Ім'я файлу: Практичне_ОПД_Т.6 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 442кб.
Дата: 14.02.2022
скачати

Практичне 6 – Основи підприємницької діяльності Троц І.В. – IrynaTV@krok.edu.ua



Практичне 6
Тема 6. Ризики у підприємницькій діяльності

1. Ризики у підприємництві: сутність, класифікація.

2. Оцінювання величини підприємницького ризику.

3. Шляхи зменшення підприємницького ризику.
Дайте вичерпні відповіді на питання:

  1. Дайте означення поняття „ризик”.

Ризик - це ймовірність виникнення додаткових збитків або недоотримання доходів порівняно з варіантом, передбаченим підприємцем. Або: ризик - це ймовірність перевищення очікуваного рівня втрат, який був запланований підприємцем.

  1. Дайте визначення поняття підприємницький ризик.

Підприємницький ризик - це об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія, яка має імовірнісний характер і характеризує невизначеність кінцевого результату діяльності, внаслідок можливого впливу (дії) на нього низки об’єктивних та/або суб’єктивних факторів, які не враховуються при його плануванні.

  1. Наведіть і поясніть характеристики ризику як економічної категорії (рис.1).



  1. Охарактеризуйте суб’єктивну, об’єктивну та суб’єктивно-об’єктивну сторони ризику.

Суб’єктивна сторона (природа ризику) проявляється в тому, що підприємці неоднаково сприймають одну й ту саму величину економічного ризику в силу розходження психологічних, моральних, ідеологічних принципів орієнтації, установок. Крім того, економічний ризик завжди пов’язаний з вибором певних альтернатив, розрахунком ймовірностей їх результату.

Об’єктивна сторона проявляється в тому, що це поняття відображає реально існуючі явища, процеси, сторони діяльності, причому економічний ризик існує незалежно від того, усвідомлює підприємець його наявність чи ні, враховує чи ігнорує його.

Суб’єктивно-об’єктивна сторона визначається тим, що економічний ризик породжується як суб’єктивними процесами, так і тими, які не залежать від волі чи свідомості підприємця.

  1. Назвіть види ризику та дайте їх характеристику.

виробничий ризик, який пов’язаний з можливим зниженням обсягів виробництва, зниженням якості продукції, зростанням матеріальних та трудових витрат у виробництві тощо;

- комерційний ризик, який пов’язаний зі змінами в несприятливий бік цін на продукцію, втратою товарів в обігу, додатковими витратами в каналах збуту продукції тощо;

- фінансовий ризик, який пов’язаний з можливим падінням обсягів прибутку, зміною співвідношення власних та запозичених коштів, недоотриманням коштів в спеціальні фонди розвитку, зниженням величини дивідендів тощо;

- процентний ризик, який пов’язаний зі зміною процентних ставок за депозитами в комерційних банках. При зростанні ставок знижується курс куплених раніше цінних паперів, при зниженні ставок виникає можливість недоотримання запланованих доходів;

- кредитний ризик, який пов’язаний з можливістю неповернення позичальником раніше отриманих грошей;

- інвестиційний ризик - це можлива втрата інвестором інвестованих в бізнес коштів через різні причини (стихійні лиха, війни тощо);

- портфельний ризик, який пов’язаний з можливістю втрат доходів за окремими видами цінних паперів;

- валютний ризик, який пов’язаний з можливістю зміни курсу валюти в несприятливу для підприємця сторону.

  1. Охарактеризуйте види ризику за їх впливом на майновий стан суб’єкта підприємництва.

За впливом на майновий стан підприємця є такі види ризику:

а) допустимий ризик - це ймовірність втрати прибутку. Допустимий ризик впливає тільки на фінансовий стан підприємця;

б) критичний ризик - це ймовірність втрати доходу. Критичний ризик впливає на фінансовий стан підприємця, величину незавершеного виробництва, запаси готової продукції, матеріалів тощо;

в) катастрофічний ризик - це ймовірність втрати всього бізнесу. Катастрофічний ризик впливає на стан всього майна підприємця.

  1. Об’єктивні причини виникнення ризику в підприємницькій діяльності.

До об’єктивних причин ризиків відносяться:

- нестабільність попиту і пропозиції на товари, послуги тощо;

- нестабільність природних факторів;

- нестабільність соціально-політичної і економічної ситуації;

- відсутність повної, достовірної та об’єктивної інформації в момент прийняття рішень;

- непередбачуваність поведінки конкурентів, партнерів, покупців, постачальників тощо.

  1. Суб’єктивні причини виникнення ризику в підприємницькій діяльності.

До суб’єктивних причин ризиків належать:

- недоліки в організації виробничого процесу (ненадійна техніка, застарілі технології тощо);

- помилки в прийнятті рішень, допущені самим підприємцем з різних причин, а саме: неврахування тих чи інших обставин і фактів; неправильно зроблені розрахунки; нестабільність поведінки самого підприємця (поганий чи добрий настрій, самопочуття); відсутність певних знань; різне сприйняття ступеня ризику підприємцем як особою тощо.

  1. Яким правилом повинен керуватись підприємець у випадку виникнення ризику при здійсненні підприємницької діяльності?

Одне із головних правил бізнесу говорить: „Підприємець повинен не уникати ризику, а вміти правильно його визначати та йти на обґрунтований ризик. Підприємець, який не йде на обґрунтований ризик, врешті-решт завжди програє”.

  1. За якими критеріями здійснюється аналіз підприємницького ризику?

Для аналізу та оцінювання величини підприємницького ризику використовують критерії, запропоновані відомим американським експертом Б. Берлімером, а саме: збитки від окремих видів ризику незалежні один від одного; збитки за одним напрямком не обов’язково збільшують ймовірність збитків за іншими напрямками; максимально можливі збитки не повинні перевищувати фінансових можливостей суб’єктів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

  1. Послідовність робіт з оцінювання величини підприємницького ризику.

Аналіз та оцінювання величини підприємницького ризику проводять у такій послідовності:

а) виявляють внутрішні та зовнішні причини ризику;

б) визначають найімовірніші (можливі) види ризиків;

в) оцінюють величину можливих втрат (збитків);

г) встановлюють прийнятний рівень можливих втрат для бізнесмена;

д) визначають ймовірність виникнення незапланованих втрат або рівень ризику даної угоди;

е) приймають рішення про доцільність чи недоцільність укладання (виконання) даної угоди;

ж) аналізують окремі дії підприємця та оцінюють їх вплив на величину ризику;

з) розробляють заходи щодо зниження величини ризику (якщо це потрібно).

  1. Як розраховується величина можливих збитків, яких може зазнати підприємець?

Р
озрахунок величини можливих збитків (втрат) По здійснюється за формулою:

де Пі - величина i-го виду можливих збитків, в абсолютному вимірі;

рі - ймовірність настання даного виду можливих збитків, у відносних одиницях;

n - кількість випадків спостережень i-го виду можливих збитків, шт.

  1. Як будується крива Гауса? Що вона означає?

Відомо, для великої кількості однотипних подій розподіл ймовірностей певного рівня втрат від їх величини підпорядковується нормальному закону розподілу (закону Гауса) і має вигляд, наведений на рис.3. По осі ОХ відкладається значення певного рівня втрат Хі (в абсолютних одиницях), а по осі OY - ймовірність виникнення даного рівня втрат рі.



Я
кщо інтервали, через які фіксуються втрати, рівні, то ймовірність даного рівня втрат рі умовно дорівнює частоті виникнення втрат даного рівня і розраховується за формулою:

де Ni - кількість випадків, коли був зафіксований даний рівень втрат, шт.;

N
o - загальна кількість досліджуваних випадків втрат, шт.:

де m - кількість видів рівнів втрат, що спостерігались.

Після побудови кривої Гауса, вибирається прийнятний для підприємця рівень можливих збитків, наприклад, точка „4”.

  1. Як розраховується величина підприємницького ризику?

В
еличина підприємницького ризику R, тобто ймовірність виникнення незапланованих збитків (втрат), може бути розрахована за формулою:

де S1 - величина площі, яка знаходиться між частиною кривої розподілу в інтервалі від точки “1” до точки “4”, віссю ОХ і перпендикуляром, поставленим з точки “4”;

S2 - величина площі, яка знаходиться між частиною кривої розподілу в інтервалі від точки “4” до точки “2”, віссю ОХ і перпендикуляром, поставленим з точки “4”.

Якщо величина ризику R міститься в інтервалі 30%
Якщо величина ризику R > 70%, то підприємницька угода вважається дуже ризикованою. На таку угоду, звісно, також можна йти, але підприємець повинен бути готовим до можливих великих незапланованих втрат.

Якщо величина ризику R < 30%, то така підприємницька угода має дуже високий рівень надійності і вже врахувала всі можливі втрати підприємця. При такому рівні ризику підприємець може бути впевненим в успіху, хоча і не заробить багато грошей від реалізації даної угоди.

  1. З якою метою та як саме розраховується коефіцієнт варіації.

К
оефіцієнт варіації - це відношення середньоквадратичного відхилення випадкової величини до очікуваного значення цієї величини. Коефіцієнт варіації а розраховується за формулою:

Якщо коефіцієнт варіації а < а 0,25 мінливість результату буде високою, що свідчить про низьку надійність зроблених висновків щодо рівня підприємницького ризику.

  1. Назвіть основні способи зменшення підприємницького ризику.



  1. Чим відрізняється самострахування бізнесу від його страхування в спеціалізованих страхових компаніях?

Самострахування - це створення самим підприємцем спеціального резервного фонду (гроші, матеріали тощо) для покриття можливих збитків і забезпечення нормального ходу підприємницької діяльності. Застосовується тоді, коли вартість майна, що страхується, незначна порівняно з масштабами бізнесу, а також тоді, коли ймовірність отримання збитків дуже мала.

Страхування в спеціалізованих страхових компаніях застосовується тоді, коли ймовірність отримання збитків значна, а самі збитки можуть спричинити банкрутство підприємця.

  1. Як повинен діяти продавець, щоб захистити свій бізнес за допомогою хеджування?

Хеджування - це спосіб страхування ризику, який здійснюється на біржах шляхом укладання трьох угод. На першому етапі укладається основна угода (наприклад, купівлі-продажу товарів) та ф’ючерсний контракт на обернену операцію (тобто, на продаж-купівлю тих же товарів). В момент виконання основної угоди (це вже другий етап) укладається третя угода із закриття ф’ючерсного контракту. Якщо ціни на продукцію зміняться в несприятливий для підприємця бік, то програш за основною угодою буде компенсуватись виграшем за ф’ючерсним контрактом.

  1. Якого змісту можуть бути застереження в підприємницьких договорах?

Внесення спеціальних застережень в контракти передбачає, що у певних несприятливих випадках підприємець може отримати відшкодування понесених збитків. Наприклад, при встановленні вартості договору можна зробити застереження, що при зміні світових цін на продукцію, яка є предметом угоди, ціна продукції повинна бути змінена в такій же пропорції. Часто використовується застереження форс-мажорних обставин, які можуть стати перепоною виконання умов договору (контракту). В цьому випадку суб’єкт підприємництва звільняється від відшкодування збитків, які були спричинені ним іншій стороні договору (на період дії форс-мажорних обставин).

  1. Яким чином досягається зменшення ризику у випадку розміщення бізнесу в офшорних зонах?

Одним із способів зменшення підприємницьких ризиків є розміщення бізнесу в офшорних зонах. Офшорні зони - це невеликі території, де для іноземного капіталу передбачений спеціальний правовий (пільговий) режим здійснення фінансових, банківських операцій, а також пільгове оподаткування.

Статус офшорної фірма набуває тоді, коли за межами офшорної зони існує реальне підприємство, яке належить певним особам і яке здійснює управління офшорною фірмою. Тобто, управління офшорною фірмою здійснюється немов би “з-за берегів”, з-за меж країни, звідки і виник термін “off-shore”.

Офшорна фірма виглядає як незалежний діловий партнер свого ж реального підприємства. Всі ділові операції офшорної фірми повинні здійснюватися за межами офшорної зони, де зареєстрована ця фірма.

Саме на цьому принципі побудовано схеми мінімізації фінансових ризиків. Як відомо, обов’язковому оподаткуванню підлягають ті доходи, які отримані на території даної держави. У тому випадку, коли джерело доходів знаходиться за кордоном, вони виключаються зі сфери оподаткування в даній державі. Тому отримані реальним підприємством доходи можуть перераховуватись на рахунки своїх дочірніх офшорних фірм і таким чином не оподатковуватись.

Така схема перерахування доходів дає змогу управляти ризиками та підвищувати надійність вкладення капіталу.

Практичне завдання 1

При вкладенні капіталу в Проект А можливе одержання прибутку у розмірі 25 000 грн. з ймовірністю 0,6, в Проект Б можливе одержання прибутку 30 000 грн. з ймовірністю 0,4.

Розрахувати очікуване значення одержання прибутку від вкладення капіталу.

Розв’язок:

Проект А: 25000*0,6=15000 грн.

Проект Б: 30000*0,4=12000 грн.

Проект А принесе більший прибуток, очікуване значення одержання прибутку становить 15000 грн.
Практичне завдання 2

Розглянемо два варіанти ризикового вкладення капіталу:

1) з ймовірністю 0,6 можна одержати дохід 1 млн грн., або збиток 0,6 млн грн. із ймовірністю 0,4 (1–0,6);.

2) з ймовірністю 0,8 можна одержати доход 2 млн грн., або збиток 1,5 млн грн. з ймовірністю 0,2 (1–0,8).

Розрахувати середній очікуваний доход за кожним варіантом користуючись правилом оптимального сполучення виграшу і величини ризику.
Розв’язок:

E (A) = 0,6 х 1 + 0,4 (-0,6) = 0,36 млн грн.

E (B) = 0,8 х 2 + 0,2 (-1,5) = 1,3 млн грн.

На перший погляд більш доходним є другий варіант, за яким прибутковість на 261 % вище, ніж у першому варіанті: ((1,3–0,36) / 0,36) × 100 % = 261 %.

Однак більш поглиблений аналіз показує, що перший варіант має певні переваги перед другим варіантом, а саме:

1. Менший розрив показників ймовірності результатів. Цей розрив за першим варіантом: 0,2, або 50 %

((0,6 – 0,4) / 0,4) 100 % = 50 %.

За другим варіантом : 0,6 або 300 %

((0,8 – 0,2) / 0,2) 100 % = 300 %.

2. Незначний розрив ймовірності виграшу, тобто одержання доходу. Ймовірність одержання доходу за другим варіантом – 0,8, а за першим варіантом – 0,6, тобто менше на 100 – (0,6/0,8)) 100 = 25 %.

3. Менший темп зміни ймовірності і суми збитку в порівнянні з темпом зміни ймовірності й суми доходу.

У другому варіанті в порівнянні з першим варіантом при рості ймовірності доходу з 0,6 до 0,8 (на 33 %) тобто ((0,8 – 0,6) / 0,6)) 100 сума доходу зростає на 100 % (з 1 до 2 млн грн.).

У той же час при зниженні ймовірності збитку на 100 % (з 0,4 до 0,2) сума збитку збільшується на 150 % (з 0,6 до 1,5 млн грн.).

Сутність правила оптимального сполучення виграшу і величини ризику полягає в тому, що менеджер оцінює очікувані величини виграшу й ризику (програшу, збитку) і приймає рішення вкласти капітал в той захід, що дозволяє одержати очікуваний виграш і одночасно уникнути великого ризику.

Довідково

Сутність правила оптимального сполучення виграшу і величини ризику полягає в тому, що менеджер оцінює очікувані величини виграшу й ризику (програшу, збитку) і приймає рішення вкласти капітал в той захід, що дозволяє одержати очікуваний виграш і одночасно уникнути великого ризику.
Практичне завдання 3

Інвестор має два бізнес-проекти:

  • проект А вимагає інвестиційних витрат в обсязі 400 тис. грн. і забезпечує протягом трьох років грошові потоки по доходам (в кінці кожного року) в розмірі 220 тис. грн.;

  • проект В вимагає інвестиційних витрат в обсязі 200 тис. грн. і забезпечує протягом трьох років грошові потоки по доходам в розмірі 130 тис. грн.

Обидва проекти характеризуються середнім рівнем ризику і будуть оцінюватися по вартості капіталу, що становить 12 %.

Розрахувати для кожного проекту чисту теперішню вартість та індекс доходності. Зробити висновок.
Довідково

1. Чиста теперішня вартість (NPV - net present value) являє собою суму дисконтованих фінансових підсумків за всі роки реалізації проекту, починаючи з дати початку інвестування.





2. Індекс дохідності (PI - profitability index) являє собою співвідношення приведених доходів до приведених інвестиційних витрат:


Розв’язок:

NPVA = – 400 = 528,4 - 400 = 128,4 тис. грн.

PIA = = 1,32.
NPVB = – 200 = 312,238 - 200 = 112,238 тис. грн.
PIB = = 1,56.
З наведених розрахунків можна зробити такі висновки. Якщо метою фірми є збільшення багатства акціонерів, а показником, який відображає рівень ефективності бізнес-проекту, є NPV, то перевагу слід надати проекту А. Якщо метою фірми є оптимізація використання коштів, то перевага надається проекту з більш високим рівнем PI, відповідно потрібно прийняти проект В.
Практичне завдання 4

Для реалізації проекту необхідні початкові інвестиції в розмірі 250 млн гривень. Менеджери планують отримувати від реалізації проекту щорічні надходження в розмірі 90 млн гривень.

Визначити строк окупності цього проекту.
Довідково

Період окупності інвестицій (PP - paybackperiod)

Період окупності визначає кількість періодів часу, протягом яких буде повернуто вкладені інвестиції.



де CFt - приплив коштів у період t;

Io - величина вихідних інвестицій у нульовий період.

Загальна формула для розрахунку PP має такий вигляд:



Розв’язок:

РР = 250000000/90000000 = 2,78 року.



скачати

© Усі права захищені
написати до нас