1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Ім'я файлу: САМПО_Макаренко_208_18.docx
Розширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Тема 6. Правові засади економічного механізму природокористування
Варіант 1. КП «Полігон» запланувало реконструкцію полігону твердих побутових відходів у наступному році за рахунок державних бюджетних коштів. У зв'язку з цим підприємство склало запит про виділення коштів для здійснення такого заходу в рамках відповідної державної бюджетної програми і 1 грудня поточного року направило його до Мінприроди.

Однак через 2 місяці замовнику запит було повернуто із зазначенням наступних причин: а) пропущено строк подання запиту; б) пакет документів подано не в повному обсязі.

КП «Полігон» звернулося до адміністративного суду із скаргою на бездіяльність Мінприроди, наслідком якої стало невиконання запланованих природоохоронних заходів.

Надайте правову оцінку ситуації, що склалася, та діям сторін. Який порядок планування й фінансування природоохоронних заходів?

КП «Полігон» дійсно пропустили строк подання запиту, адже відповідно до ЗУ «Про затверджження порядку планування та фінансування природоохоронних заходів» сновою для розгляду та включення природоохоронного заходу до плану є запит про виділення коштів для здійснення природоохоронних заходів за бюджетною програмою, що подається замовником природоохоронного заходу до Мінприроди, в термін з 01 січня до 15 листопада поточного року за формою.

Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів визначає процедуру планування та фінансування природоохоронних заходів за відповідною бюджетною програмою за рахунок бюджетних коштів та контролю за їх використанням. Механізм використання коштів регулюється порядками використання коштів. Терміни та скорочення, що вживаються в цьому Порядку, мають такі значення:

  1. виконавець природоохоронного заходу - безпосередній виконавець природоохоронного заходу, зокрема, на балансі якого обліковується об'єкт (у тому числі незавершеного будівництва), на якому планується здійснити зазначений захід, та який на основі відповідного договору може бути уповноважений на здійснення функцій замовника щодо конкретного природоохоронного заходу. Виконавцем природоохоронного заходу можуть бути: підприємство, установа або організація, що належать до сфери управління Мінприроди, або юридичні особи усіх форм власності;

  2. відповідальний виконавець - структурний підрозділ апарату Мінприроди, визначений наказом Мінприроди відповідальним за виконання (реалізацію) бюджетної програми (напряму), до компетенції якого належать організація та забезпечення планування видатків на природоохоронні заходи (за напрямами), розгляд запитів та здійснення відбору природоохоронних заходів;

  3. замовник природоохоронного заходу - юридична особа, яка має намір здійснити конкретний природоохоронний захід за рахунок бюджетних коштів. Замовником природоохоронного заходу можуть бути: відповідальний виконавець; підприємство, установа та організація, що належать до сфери управління Мінприроди; центральний або місцевий орган державної виконавчої влади; юридична особа усіх форм власності;

  4. запит - запит про виділення коштів для здійснення природоохоронного заходу за відповідною бюджетною програмою;

  5. підрозділ планування природоохоронних заходів - структурний підрозділ апарату Мінприроди, який відповідно до положення про нього забезпечує координацію діяльності відповідальних виконавців щодо планування та фінансування природоохоронних заходів;

  6. план - план природоохоронних заходів за відповідною бюджетною програмою.

Варіант 2. Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі облдержадміністрації у справі про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом незаконної вирубки дерев у межах об'єкта природно-заповідного фонду. Вказане правопорушення було зафіксоване актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, після чого проведено розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок такого правопорушення, і встановлено її розмір - 78 456 грн 00 коп.

Суд виніс рішення стягнути з відповідача на користь держави на розрахунковий рахунок облдержадміністрації через установу банку Головного управління державної казначейської служби України шкоду в повному обсязі, тобто 78 456 грн 00 коп.

Не погодившись із рішенням суду, сільська рада через деякий час подала позов до апеляційного суду, в якому просила визнати її третьою особою у справі й стягнути на користь відповідного місцевого бюджету 60% коштів із відшкодування шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що правопорушення скоєне в межах території даної сільської ради.

Вирішіть справу. Який порядок розподілу коштів, що стягуються за відшкодування шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства?

Відповідно до ст. 41, ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають:

  1. взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів;

  2. визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

  3. встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище;

  4. встановлення ставок екологічного податку;

  5. надання підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

  6. відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Кошти від екологічного податку (за винятком тих, що справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховуються до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.

Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Розподіл коштів екологічного податку, що надходять до Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) радами за поданням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення.

Положення про Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами, а Державного фонду охорони навколишнього природного середовища - Кабінетом Міністрів України.

В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Варіант 3.Обласна рада прийняла рішення про затвердження обласного бюджету, у межах якого було заплановано профінансувати із спеціального фонду виконання робіт із опрацювання проектів проведення дослідно-промислової розробки торфу на деяких ділянках території області. На здійснення вказаного заходу було виділено 750 тис. грн. Відповідне рішення було оприлюднене на інтернет-сайті обласної ради.

Згодом представники громадськості області звернулися до голови обласної ради з пропозицією переглянути рішення про затвердження обласного бюджету в частині фінансування розроблення проектної документації на видобуток торфу, оскільки вказана діяльність не пройшла процедуру оцінки впливу на довкілля й не є природоохоронним заходом. Проте обласна рада залишила звернення громадськості без розгляду. Представники громадськості звернулися до адміністративного суду, оскаржуючи рішення ради.

Надайте правову оцінку ситуації й діям сторін, вирішіть справу. Який порядок формування й розподілу коштів фондів охорони навколишнього природного середовища? Визначте можливості громадського контролю за використанням коштів на природоохоронні заходи на державному й місцевому рівнях.

Порядок формування й розподілу коштів фондів охорони навколишнього природного середовища визначений у розділ X (ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА), ЗУ «Про охорону навколишнього середовища».

Найкращим способом не допустити реалізації шкідливого чи недоцільного заходу під виглядом прироохоронного та не допустити витрати коштів із фондів ОНПС за корупційними схемами є моніторинг переліків заходів, які отримують фінансування, ще на етапі їхнього формування.

Існують принципові відмінності у розподілі коштів на рівні Мінприроди та на місцях. Тому, насамперед, необхідно дізнатися про порядок фінансування природоохоронних заходів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Важливо дізнатися:

  1. порядок відбору заходів;

  2. дату проведення відповідного конкурсу;

  3. дату проведення сесії органу місцевого самоврядування, на якому буде затверджено бюджетне фінансування природоохоронних заходів.

Також необхідно отримати проект рішення сесії органу місцевого самоврядування, додатком до якого буде наявний перелік заходів, які отримають фінансування. Це можна зробити шляхом моніторингу вебресурсів, подання інформаційних запитів тощо. Якщо виявляють заходи, які, є недоцільними чи відверто шкідливими, можна апелювати до депутатів місцевих рад не затверджувати відповідні переліки чи до керівництва органів, які формували перелік заходів, з вимогою виключити такі заходи.

У випадку, якщо виявляють шкідливий або недоцільний захід вже після того, як фінансування його реалізації було затверджене, це не означає, що все вже втрачено. Контролювати ж виконання природоохоронних заходів на етапі їх реалізації допомагають відкриті державні реєстри та різні сайти-агрегатори інформації з цих реєстрів. Значна частина порушень та зловживань під час виконання природоохоронних заходів насправді є аналогічною до порушень в інших сферах господарства і фактично є, перш за все, порушенням законодавства про публічні закупівлі. Такими прикладами порушень є:

  1. завищення вартості виконання робіт;

  2. виконання робіт фірмами, пов’язаними із замовником;

  3. оформлення актів виконаних робіт «заднім числом» тощо.

Дуже важливо зазначити, що успіх можливий лише за умови поєднання юридичних механізмів у вигляді звернення до відповідних контролюючих органів. А поширення інформації про зловживання в публічному просторі завжди стимулює відповідні державні контролюючі органи працювати ефективніше, оскільки вони не хочуть отримати звинувачення у співучасті в зловживаннях.

Варіант 4. У зв'язку з несплатою вчасно екологічних платежів і податків державною податковою службою була проведена перевірка діяльності державного виробничого підприємства «Граніт», у результаті якої встановлено, що зазначене підприємство видобуває і переробляє мігматити й граніти, випускає щебінь, відсів гранітний та гірничу масу. Після всіх циклів технологічного процесу утворюються небезпечні відходи виробництва, що понад два роки зберігаються на території підприємства.

Крім того, з'ясовано, що у процесі виробничої діяльності підприємство «Граніт» здійснювало викиди небезпечних забруднюючих речовин в атмосферне повітря, часто понад встановлені ліміти, а також споживало воду питної якості з міського водопроводу для задоволення питних, санітарно-гігієнічних і виробничих потреб, видобуваючи її з підземних джерел, а відпрацьовану в технологічних процесах воду скидало в ближню річку. При цьому обліку спожитої та відпрацьованої води не велося.

Інспектор податкової служби склав акт про порушення податкового законодавства шляхом ухиляння від сплати податків та інших платежів, наклав штраф на керівника підприємства, зобов'язав підприємство в установлений строк погасити заборгованість і повідомив Державну екологічну інспекцію про порушення екологічного законодавства.

Надайте правову оцінку діяльності підприємства й діям інспектора. Які існують види плати за спеціальне використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища? Які платежі має здійснити підприємство «Граніт» відповідно до своєї діяльності?

Під платою розуміють грошові чи інші види відшкодування вартості благ, котрі економічні суб'єкти здійснюють за використання ресурсів, природних благ і за можливості проведення господарської діяльності. Ці інструменти є найпоширенішими у практиці функціонування економічних механізмів більшості країн. Зупинимося детальніше на характеристиці складових платного природокористування в Україні.

Збір за спеціальне використання природних ресурсів встановлюється на основі нормативів зборів і лімітів їх використання. Нормативи збору за використання природних ресурсів визначаються з урахуванням їх розповсюдженості, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки, знешкодження і утилізації відходів та інших факторів. Збори за використання природних ресурсів у межах встановлених лімітів належать до витрат виробництва, а за понадлімітне використання та зниження їх якості стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян.

В Україні плата за використання природних ресурсів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Плата за землю. Вона справляється за одиницю площі залежно від функціонального призначення земельної ділянки. Так, за землі сільськогосподарського призначення (орні землі, косовиці, пасовища) справляється плата у розмірі 0,1 % від економічної оцінки землі у формі земельного податку (для земель під багаторічними насадженнями - 0,03 %). За використання земель населених пунктів встановлено плату у розмірі 1 %, а за вилучення земель під непрофільне використання - 5 %.

Плата за використання водних ресурсів. Загальна ставка плати складається із суми двох ставок плати:

  1. за використання води як природного ресурсу та формування доступних для використання водних ресурсів у системі водозабезпечення;

  2. забір води, її очищення та розподіл між водокористувачами у системах водоподачі.

Плата за використання мінеральних ресурсів. Вона включає кілька видів платежів і зборів. Об'єктом плати виступає фактичний обсяг використаних мінеральних ресурсів. У цілому плата за використання мінеральної сировини стягується за кожну одиницю видобутої мінеральної речовини, а нормативи плати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Крім того, підприємства, які здійснюють видобуток корисних копалин, справляють інші платежі:

  1. збір за видачу ліцензій на видобуток мінеральних ресурсів;

  2. відрахування за геологорозвідувальні роботи, якщо вони проведені за рахунок державного бюджету (справляється у % від обсягів товарної продукції);

  3. плата за використання підземного простору.

Плата за використання лісових ресурсів. В основі платного лісокористування закладено рентний підхід до економічного оцінювання лісових ресурсів. Воно є формою реалізації економічних відносин між власником лісу і лісокористувачами. Ставки плати за використання лісових ресурсів називають лісовою таксою. Вони враховують породу деревини, її якість, висоту і товщину деревостану, умови заготівлі й транспортування тощо і є диференційованими за лісотаксовими поясами. їх в Україні два. Перший - Карпатський (тут такси на 15 % нижчі, ніж в другому поясі), другий включає всі інші ліси. Плата за лісові ресурси передбачає відшкодування затрат на відтворення лісів, інтенсифікацію лісовирощування, впровадження технологічних досягнень у практику лісокористування.

Підприємство «Граніт» має здійснити платежі відповідно до своєї діяльності у вищезазначеному переліку плати за використання природних ресурсів згідно з чинним законодавством.

В Україні об'єкти господарювання справляють також плату за інші види природокористування, а саме за використання ресурсів тваринного і рослинного світу, за використання радіочастотного ресурсу, за випас худоби, полювання і рибальство. В цілому плата за використання природних ресурсів є дієвим інструментом економічного механізму стимулювання раціонального природокористування, але нині вона ще не досконала і потребує системної оптимізації.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас