1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Ім'я файлу: САМПО_Макаренко_208_18.docx
Розширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Варіант 3. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області (далі - ДЕІ) при проведенні перевірки було встановлено, що Б. здійснив відсипку будівельних відходів із вантажного автомобіля на ґрунтову поверхню земельної ділянки, чим засмітив її. ДЕІ був складений протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що Б. вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82 КУпАП.

Розрахувавши розмір збитків, завданих державі внаслідок засмічення земель, які склали 98973 грн, ДЕІ звернулося до суду з позовом до Б. про відшкодування спричиненої шкоди.

Відповідач, не погодившись із зазначеним позовом, вказав, що чинним природоохоронним законодавством передбачене відшкодування шкоди, заподіяної саме забрудненням навколишнього природного середовища і погіршенням якості природних ресурсів, а не засміченням. Крім того, ті матеріали і відходи рослинності, які були розміщені на земельній ділянці, не призвели і не могли призвести до забруднення земельних ресурсів, а відтак і не спричинили шкоди.

Вирішіть справу. Охарактеризуйте й надайте визначення термінів «забруднення земельних ресурсів» і «засмічення земельних ресурсів». Розкрийте особливості відшкодування шкоди, завданої забрудненням і засміченням земельних ресурсів.
Відповідно до наказу «Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства»:

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що згідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції в Автономній республіки Крим при проведенні перевірки встановлено , що Б здійснив відсипку будівельних відходів з вантажного автомобілю на грунтову поверхню земельної ділянки, здійснивши таким чином засмічення будівельними відходами земельної ділянки. Позивачем був складений протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено , що відповідач здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.82 КУпАП.

У відповідності зі статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відшкодовується шкода, заподіяна забрудненням навколишнього природного середовища і погіршенням якості природних ресурсів.

Принципова різниця між забрудненням і засміченням вбачається з абзацу 2 статті 69 Закону України «Про охорону навколитттнього природного середовища», де перераховані складові частини шкоди: відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відновлення природних ресурсів. У цьому змісті засмічення не викликає шкоди.

Аналогічно в ст. 17 та 42 Закону України «Про відходи» мова йде тільки про забруднення, а не засмічення.

Державною екологічною інспекцією зазначено, що відповідач здійснив складування будівельних відходів на території та на підставі матеріалів перевірки було розраховано розмір збитків, завданих державі внаслідок засмічення земель, який склав 98973 грн., але не визначено та не підтверджується що матеріали завдають шкоди земельній ділянці.

Відповідно до п.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року № 171 (далі - Методика) визначено, що засмічення - «наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів».

Тобто засміченими вважаються землі, якщо на них розміщено матеріали, предмети та сміття, що призвело або може призвести до забруднення.

В матеріалах справи відсутні відповідні документи та докази що до того, що ті матеріали та відходи рослинності, які були розміщені на земельній ділянці - призвели або могли призвести до забруднення земельних ресурсів.

З матеріалів справи також вбачається, що при проведенні перевірки Державною екологічною інспекцією не було взято жодних зразків ґрунту для проведення аналізу на предмет забруднення.

Виходячи з положень Законодавства України необхідність (обов'язок) довести факт засмічення чи забруднення, складання Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України не достатньо, та це не є фактом встановлення засмічення чи забруднення земельної ділянки. Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

З приписів ст. і, пункту "б" ст. 16 Закону України "Про відходи" вбачається, що підприємство має право зберігати відходи у спеціально відведених місцях чи об'єктах відповідно до санітарних норм і правил утримання територій, які забезпечують захист навколишнього середовища від забруднення.

Пунктом "л" ст. 16 Закону України "Про відходи" встановлено, що підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, солонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Аналізуючи матеріали справи, можна прийти до висновку, що у даному випадку тимчасове складування будівельних відходів з метою подальшого вивезення не є зберіганням підприємством відходів, а тому і не потребує спеціально відведеного місця.

"Забруднення земель" визначене як "виявлене привнесення чи виникнення в зоні аерації одного і більше інгредієнтів (або їх комбінацій), що можуть погіршити продуктивність і якість біоти".

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відшкодовується шкода, заподіяна забрудненням навколишнього природного середовища і погіршенням якості природних ресурсів.

Принципова різниця між забрудненням і засміченням вбачається з абзацу 2 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», де перераховані складові частини шкоди: відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відновлення природних ресурсів. У цьому змісті засмічення не викликає шкоди.

В діях відповідача відсутній факт порушення природоохоронного законодавства, не встановлено щодо засмічення земельних ресурсів, які б призвели або могли призвести до забруднення земельної ділянки, докази факту забруднення земельної ділянки відсутні, відсутні висновки щодо характеру та ступеню забруднення земельної ділянки; актом перевірки лише встановлено та зафіксовано факт тимчасового розміщення будівельних відходів, а не факт засмічення чи забруднення земельної ділянки, отже підстави для нарахування та стягнення збитків за неіснуючу шкоду з відповідача відсутні.

Варіант 4. У ході здійснення державного екологічного контролю мастил (олив) імпортера ТОВ «Автолюкс» в пункті пропуску через державний кордон Держекоінспекція встановила, що ІIIІ «Спецеко», з яким ТОВ «Автолюкс» уклало Договір про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження й утилізації відпрацьованих мастил (олив), провадить свою діяльність на підставі ліцензії Мінприроди України на право здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, утилізація).

Інспекція повідомила ТОВ «Автолюкс» про неможливість завершення державного екологічного контролю з підстав відсутності у спеціалізованого підприємства ПП «Спецеко» компетенції саме щодо видалення й знешкодження відпрацьованих мастил (олив), тобто державний екологічний контроль вантажу імпортера зупинився на стадії перевірки документів.

ТОВ «Автолюкс» звернулося до суду із позовом до ДЕІ про зобов'язання завершити екологічний контроль вантажу, зазначаючи, що законодавством встановлена обов'язкова умова для поводження з відпрацьованими мастилами, а саме наявність у суб'єкта господарювання ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами та встановлений перелік допустимих дій, вчинення яких відповідає терміну «поводження з відпрацьованими мастилами», тому отримання ліцензії окремо щодо видалення й знешкодження відпрацьованих мастил (олив) не передбачене законодавством.

Вирішіть справу. Охарактеризуйте правовий режим поводження з відпрацьованими мастилами (оливами), що утворюються внаслідок використання вироблених або імпортованих на територію України мастил (олив). Розкрийте зміст термінів «поводження з відпрацьованими мастиилами», «видалення відходів» та «знешкодження відходів». Визначте, які документи подаються для здійснення екологічного контролю мастил (олив).

Поводження з відпрацьованими мастилами , включаючи нагляд за місцями видалення регулюється КМ України, Постановою КМ "Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)" від 17.12.2012 N 1221.

Поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) - це дії, спрямовані на збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження та захоронення відпрацьованих мастил (олив), включаючи нагляд за місцями видалення.

Видалення відходів у загальному випадку характеризується як здійснення операції, що не приводить до їхньої утилізації. Визначення операцій по видаленню відходів, які не призводять до їх утилізації.

Знешкодження відходів - зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

Під час здійснення державного екологічного контролю, що передує завершенню митного оформлення, імпортер мастил (олив) надає державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища територіального органу Держекоінспекції підписані сторонами та завірені печаткою імпортера (у разі її наявності):

  1. дві копії договору про виконання робіт з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) переробниками відпрацьованих мастил (олив);

  2. дві копії документів про оплату послуг з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) з урахуванням встановленої ціни на послуги з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та знешкодження відпрацьованих мастил (олив). Оплата таких послуг здійснюється за весь обсяг ввезених мастил (олив).

У разі самостійного збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) надаються завірені печаткою імпортера (у разі її наявності):

  1. дві копії ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами;

  2. дві копії товаросупровідних документів.

Після перевірки документів на відповідність товаросупровідним документам державний інспектор вносить відповідні дані до журналу обліку імпорту мастил (олив), що ведеться в електронному вигляді за формою, встановленою Держекоінспекцією.

За результатами проведення екологічного контролю мастил (олив) на товаросупровідних документах державний інспектор проставляє штамп “Екологічний контроль - ВВІЗ/ВИВІЗ ДОЗВОЛЕНО”.

Один примірник копії договору разом з копією платіжних документів (у разі укладення договорів) залишається у державного інспектора, а другий повертається імпортеру товару.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас