Ім'я файлу: Розова В._всесвітня_т.1_Перша світова.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 13.05.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 13.05.2021
скачати
Розова В. 304 соуі
Тема 1. Перша світова війна
3. Події 1917-1918рр:
Вступ у війну США;
Воєнні дії на Західному фронті;
Комп’єнське перемир’я;
Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань.
а)Вступ у війну США
6 квітня 1917 р. уряд США, що до цього були нейтральною країною і торгували практично з усіма воюючими державами, оголосили війну Німеччині. Американці розуміли, що можуть залишиться біля «розбитого корита», і використавши як привід загибель своїх громадян на англійських пасажирських суднах, вступили у війну.
Також правлячі кола США, прагнучи відігравати вагому роль у світі, усвідомлювали, що без участі у війні не зможуть претендувати на частку в розподілі «після воєнного пирога». Приводом для вступу США у війну стало рішення Німеччини з 1 лютого розгорнути необмежену підводну війну, у якій вони вбачали єдиний шлях до перемоги. Німецький уряд дозволяв США відправляти до Великої Британії лише одне судно на тиждень за умови дотримання суворих вимог (визначений маршрут, спеціальний колір судна тощо). Це викликало обурення американського уряду. 3 лютого 1917 р. президент США В. Вільсон оголосив про розрив дипломатичних відносин із Німеччиною, а 6 лютого Конгрес заявив про вступ у вій ну на боці Антанти.
b) Воєнні дії на Західному фронті
За́хідний фронт Пе́ршої світово́ї війни́ — воєнні дії, що тривали на території Західної Європи з серпня 1914 до листопада 1918 року під час Першої світової війни. Географічно Західний фронт охоплював Бельгію, Люксембург, німецькі Ельзас, Лотарингію та рейнські провінції, а також північний схід Франції. Зі сходу зона бойових дій обмежувалася Рейном, з півночі — нейтральними Нідерландами, із заходу — морським узбережжям від гирла р. Шельди до гирла р. Сени і з півдня — умовною лінією р. Сена—Париж— швейцарський кордон. Протяжність фронту від річки Шельди до швейцарського кордону сягала 480 км, у глибину доходила до 500 км, від Рейну до Кале. Західна частина театру воєнних дій являла собою рівнину з розгалуженою дорожньою мережею, зручну для маневрування та дій великих військових об'єднань; східна частина — переважно гірська, що обмежувало свободу маневру військ. Особливістю Західного фронту було промислове значення регіону, де точилися затяті бої та щільна насиченість населеними пунктами, важливими об'єктами виробництва, інфраструктури, історичними та культурними цінностями Західної Європи.
Німецьке командування, зібравши сили, намагалося розбити англійців і французів до прибуття на фронт американських військ. Від кінця березня до початку червня німці провели на заході три наступальні операції («Битва Кайзера» або операція “Мишель (Михаль)”). У них були деякі переваги, але бракувало адекватної оцінки противника. Застосувавши нову тактику прориву оборонних ліній за допомогою штурмових груп, озброєних гранатами, легкими кулеметами, мінометами, пожертвувавши життям сотень тисяч своїх солдатів, вони перейшли річку Марну і наблизилися до Парижа. Тут на Марні вдруге вирішувалась доля Західного фронту. Столицю Франції обстрілювали з далекобійних гармат ("велика Берта"), бомбардували за допомогою авіації. Та це не могло змінити на краще становище Німеччини. Людські резерви було вичерпано. На фронт із Німеччини гнали навіть підлітків. Зневірені в усьому солдати неохоче корилися наказам командирів. 18 липня союзники рушили в наступ, відкинули німців від Марни і вже не поступались ініціативою.
Остаточного удару німецьким військам союзники завдали біля Ам’єна 8 серпня, де англійські танки прорвали оборону німців. За один день було розбито 16 німецьких дивізій. Цей день назвали "чорним днем німецької армії". Командувач німецької армії генерал-фельдмаршал фон Гінденбург заявив імператорові Вільгельму ІІ про доцільність укладення миру, поки війська знаходяться на території противника.
c) Комп’єнське перемир’я.
На світанку 11 листопада 1918 р. між Німеччиною та її противниками було підписано Комп’єнське перемир’я. Об 11-й годині ранку пролунав сигнал “Припинити вогонь!”. Прогримів перший залп артилерійського салюту. Перша світова війна закінчилася.
Документ, підписаний в Компьєнському лісу, встановлював термін дії перемир’я в 36 днів з правом продовження. У цей період намічалося повне припинення військових дій на суші, море і в повітрі, негайна евакуація військ Центральних держав з усіх окупованих областей за винятком території власне Росії, де вони залишалися аж до особливого рішення союзників, а також припинення усіх реквизиций командування Четверного союзу в зайнятих районах.
Угода передбачала також евакуацію німецьких армій з місцевостей на лівому березі Рейну з одночасним створенням там нейтральної смуги шириною 10 км. Німеччина зобов’язалася передати Антанті велику частину важкого озброєння, включаючи підводні човни і аероплани. Відповідно до документу передбачалася негайна репатріація усіх військовополонених і цивільних інтернованих осіб. Фінансові положення угоди про перемир’я включали загальну згадку про відшкодування Німеччиною союзникам збитків, що зазнали, а також про передачу союзникам російського і румунського золота, що поступило Німеччині від Росії і Румунії в рахунок контрибуції, які обидві країни зобов’язалися виплатити Німеччині відповідно по Брест-Литовському і Бухарестському мирним договорам.
Необхідно підкреслити, що, намагаючись зіграти на протиріччях між Великобританією, Францією і США, а також в надії добитися прийнятних умов післявоєнного миру за ситуації, коли Німеччина залишалася досить сильною, щоб запанувати над будь-яким з членів антантівської коаліції окремо, уряд Эберта в листопаді-грудні 1918 р. неодноразово зверталося до колишніх супротивників з пропозицією укласти попередній (прелімінарний) мирний договір на основі 14 пунктів Вильсона. Проте ні Клемансо, ні ллойд Джордж не схильні були йти на поступки німцям, а Вильсон не збирався в цей вирішальний момент вступати в конфлікт з Парижем і Лондоном. Усі помисли американського президента зосередилися на посиленій дипломатичній підготовці до мирної конференції, яка повинна була стати епохальною точкою відліку Pax Americana.
Підписання Компьєнського перемир’я підвело рису під усім передуючим етапом розвитку міжнародних відносин. Колишні рівноправні учасники “великої дипломатичної гри” великих держав – Німеччина і Австро-Угорщина – перетворилися з суб’єктів в об’єкти світової політики.
Крім того, Комп`єнське перемир’я прямо оголошувало недійсними усі угоди, раніше ув’язнені Німеччиною і Австро-Угорщиною з іншими державами. Це безпосередньо відносилося і до Брест-Литовському миру між Радянською Росією і Німеччиною. Тому через два дні після Компьена, 13 листопада 1918 р., уряд більшовиків зміг анулювати Брест-Литовський договір. Проте, як буде показано нижче, Росія на декілька років фактично виявилася виключеною з виникаючої системи міжнародних відносин. На арену глобального суперництва упевнено виходили неєвропейські держави – США і Японія.
Перехід від війни до миру повинен був неминуче супроводжуватися ломкою і розвалом колишніх державних машин в Німеччині, Австро-Угорщині, Болгарії і Туреччині, демобілізацією багатомільйонних армій і репатріацією сотень тисяч колишніх військовополонених. У поєднанні з дестабілізуючим впливом подій в революційній Росії усе це створювало в Європі тривожний, нестійкий міжнародний стан. Післявоєнне державно-політичне будівництво на величезному просторі бойових дій Першої світової війни починалося в украй складних умовах. Держави-переможниці розраховували зблизити свої позиції відносно створення нового міжнародного порядку в процесі підготовки мирної конференції, місцем проведення якої був обраний Париж.
d) Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань.
Перша світова війна привела до істотних політичних, економічних та територіальних змін у багатьох регіонах світу, насамперед у Європі, її закінчення підводило риску під усім довоєнним розвитком людства.
Війна була грандіозною подією за своїми соціальними наслідками, за розмахом, за кількістю держав, котрі взяли у ній участь, і театрів воєнних дій, за велетенською чисельністю людського складу, протяжністю фронтів й напругою воєнних дій. Населення країн, що були втягнуті у цей збройний конфлікт, нараховувало понад півтора мільярда осіб, або понад дві третини тогочасного населення земної кулі. Війна охопила територію Європи, Азії та Африки загальною площею понад 4 млн км2. На січень 1917 р. військо обох коаліцій нараховувало 33,5 млн осіб.
Під час війни було мобілізовано у державах німецької коаліції понад 25 млн, у країнах Антанти - понад 48 млн осіб: у Німеччині - 13,3 млн, Австро-Угорщині - 9 млн, Росії - 19 млн, Франції - 8,2 млн, Англії - 9,5 млн, США - 3,8 мли осіб. Стосовно до всього населення це складало: в Росії - 11,2 %, Англії - 10,7 (без колоній), Франції - 17,2 (без колоній), Німеччині - 20,4, Австро-Угорщині - 17 %.
У війні взяли участь мільйони представників колоніальних країн. В цьому одна з її характерних особливостей. Англія і Франція мобілізували у власних колоніях (так звані кольорові війська) до 6 млн осіб. Крім того, мільйони чоловіків використовувалися на різноманітних роботах у тилу й на фронті. Під час війни до Франції, наприклад, було перевезено із колоній майже один мільйон осіб для служби у війську та праці у сільському господарстві.
Війна принесла людські жертви, які дорівнювали воєнним втратам у Європі упродовж попередніх двох століть. За 1914-1918 pp. було поранено 20,8 млн. осіб, вбито 8,7 ш н . чоловік, у той час як за попередні 100 років в усіх війнах втрачено 1,6 млн. життів: Німеччина втратила - 1,77 млн осіб; Росія - 1,7 млн; Франція - 1,36 млн; Австро-Угорщина - 1,2 млн; Велика Британія - 0,91 млн.
Всі досягнення науки і техніки в цей час були спрямовані на винищення людей. Від самих лише отруйних речовин у французькій, англійській, американській та німецькій арміях загинуло 500 тис. осіб. Варварськими методами, особливо з боку Німеччини, провадилася підводна війна: підводними човнами торпедувалися не лише військові кораблі, але й кораблі з пораненими, під знаком Червоного Хреста, а то й пасажирські судна. Мільйони людей загинули від хвороб і голоду. Надзвичайного поширення набули всілякі психічні захворювання, психічні травми, які безпосередньо або ж опосередковано пов'язували з воєнними діями. Генерація молодих людей, які пройшли чистилище Першої світової війни, невдовзі у європейській літературі дістали назву «втраченого (загубленого) покоління».
Неймовірних матеріальних збитків зазнали майже всі європейські держави. Були зруйновані або ж переведені на виробництво військової продукції фабрики й заводи. Спотворені дороги, висаджені в повітря залізниці, мости, тунелі, стерті з лиця землі міста й села, втрачені шедеври людського генія справляли гнітюче враження, не піддавалися поясненню здорового глузду.
Війна поглинула 1/3 національних багатств країн-учасниць війни, загальні втрати становили 359,9 млрд. доларів золотом10. У роки війни на фронти мобілізовано 74 млн. чоловік. Росія втратила 60% свого національного продукту, Австро-Угорщина — 41%, Німеччина — 33%, Франція — 31%, Англія — 16%, лише Японія і США збільшили свої багатства.