ТЕМА: Особистісно-розвивальна спрямованість конструктивно-моделювальної діяльності дошкільників (2 год.)

ПЛАН

1. 
   Зміст понять "конструювання" та "конструктивна діяльність".
   
2. 
   Види конструювання в дитсадку.
   
3. 
   Засоби виразності художнього конструювання.
   
4. 
   Матеріали для конструювання та їхнє використання за призначенням.
   
5. 
   Послідовність оволодіння дітьми конструюванням.
   

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. 
   Значення конструювання для всебічного розвитку дитини дошкільного віку.
   

ЛІТЕРАТУРА

Основна: [6, с. 134-142]; [7, с. 226-260]; [51, с. 156-158].

Додаткова: 15, 16, 29, 30.
1. Зміст понять "конструювання" та "конструктивна діяльність"

Конструювання (від лат. "constructio" – будова, споруда або її складова частина) – діяльність, спрямована на створення споруд відповідно до проекту, плану або розрахунків.

Конструктивна діяльність – це практична діяльність, спрямована на одержання певного, заздалегідь задуманого реального продукту відповідного до його функціонального призначення. У роботі з дітьми – це діяльність. У процесі якої створюються різноманітні іграшки – саморобки з таких матеріалів як папір, картон, шишки, жолуді, коробки, катушки тощо. Виготовлення іграшок з різних матеріалів відкривають великі можливості для розвитку творчості фантазії.

Різновидом конструювання є художнє конструювання або дизайн (від. англ. "design" – проект, креслення), який має на меті забезпечення зручності експлуатування, раціональності компоновки та високого естетичного рівня промислових виробів, іншими словами, це вид проектної художньо-технічної діяльності по формуванню предметного середовища.

2. Види конструювання в дитсадку

В залежності від використання того чи іншого матеріалу можна виділити три види конструювання:

1. Конструювання з паперу. Своєрідність цього виду конструювання полягає у тому, що з плаского аркуша паперу створюються об'ємні предмети. Найпростіші іграшки можна зробити різними способами:

1) згинання аркуша паперу навпіл (з квадрата – шалаш, палатку; з прямокутника – зошит, будинок, вагон тощо);

2) згинання смужок паперу (меблі для ляльки, стіл, стілець, лавку, ліжко);

3) згинання, надрізання та склеювання (з квадрата – кубик, стілець, стіл, будинок);

4) складання за допомогою різних комбінацій (іграшки для гри з водою – човники, кораблики; для рухливих ігор – вітрячок, стріли, голуби, літаки; для настільких ігор – півня, пінгвіна, жабки; для доповнення до сюжетно-рольових ігор – стакан, гаманець, шапку, фотоапарат);

5) використання викрійок (деякі ялинкові іграшки – шпаківня, поштова скринька, літак із об'ємним корпусом, різні коробки з кришками,будиночки тощо). Для роботи за викрійками необхідно знати умовні позначення: суцільна лінія – розріз, пунктирна – лілія згину. Там, де іграшка склеюється, на викрійці роблять припуски, які акуратно відгинають, намащують клеєм та приєднують до однієї із сторін виробу.

2. Конструювання з готових форм. Готовими формами є коробки, котушки, шпульки, пробки тощо. Як допоміжний матеріал використовуються: кольоровий папір, нитки, шматочки тканини, тонкий дріт. Усі деталі скріплюються клеєм.

У конструюванні із готових форм можна виділити кілька способів роботи:

1) з'єднання готових форм без зміни їх з додаванням невеликих деталей (із сірникових коробок – письмовий стіл, піаніно, візок, вагон тощо);

2) часткова зміна готових форм – щоб надати виробу реальнішого вигляд, форму коробок попередньо надрізають, частину видаляють (верхня частина телефона);

3) виготовлення та приєднання рухомих частин (вагони і машини з колесами, шлагбаум, вага тощо).

3. Конструювання з природнього матеріалу. У якості природнього матеріалу використовуються шишки, жолуді, насіння дерев, квіти, ягоди,кора дерев, солома, пташине пір'я, яєчна шкаралупа, гілки, мушлі. Додатковий матеріал – картон, папір. Для скріплення деталей використовують клей, нитки, тонкий дріт. Також потрібні такі інструменти: ножиці, молоток, шило, голки.

3. Засоби виразності художнього конструювання

Головними засобами виразності в художньому конструюванні, об'єктом якого служать предмети матеріального виробництва, є обсяг і простір, які створені працюючими конструкціями та механізмами, а також тектоніка (від грецьк. "tektonіке" будівельна майстерність) – пластичний вираз у формі виробу, характері та особливостях матеріалу й конструкції. Крім того, використовуються й інші засоби виразності та гармонізації – пропорції, модуль (відлат. "modulatio" – мірність, розміреність), метр (від грецьк. "metron" – міра, розмір), ритм, контраст та нюанс (від франц. "nuance"– відтінок, ледь помітний перехід), фактура (від лат. "factura" – обробка поверхні), колір.

4. Матеріали для конструювання та їх використання за призначенням

Залежно від матеріалів, дитячу діяльність поділяють на: конструювання з будівельних матеріалів; конструювання з паперу, картону та інших матеріалів; конструювання з природних матеріалів.

Конструювання з будівельних матеріалів, які виготовляє вітчиз­няна й зарубіжна промисловість спеціально для цього виду дитячої діяльності, вважається найбільш популярним серед дітей.

Відрізняють тематичні комплекти "будівельних матеріалів ("Архітектор", "Конструктор" і більш диференційовано – "Автомобілі", "Літаки", "Кораблі", "Мости" тощо) та універсальні набори будівельних матеріалів (куби, бруски, циліндри, конуси, піраміди та інше), які діти використовують відповідно до свого задуму.

Конструювання з паперу, картону та інших матеріалів включає декілька операцій і тому, з погляду самої технології побудови споруди, вважається більш складним для дітей. Так, підготовчий етап передбачає: усвідомлення загального вигляду споруди, її структурних деталей, обробку поверхні; підбір необхідних матеріалів, розмітку майбутньої деталі на аркуші паперу, вирізування заготовки, її оздоблення та склеювання. Сам процес конструювання включає компонування деталей відповідно до задуму та їх закріплення. Зрозуміло, що підготовчий період щодо виконання власне самої споруди може бути скороченим завдяки використанню раніше підготовлених деталей; готових підручних деталей (коробки відповідних розмірів, котушки, пластмасові пробки від тюбиків, шматочки пінопласту, етикетки тощо); розподіл операцій на два етапи та інше.

Конструювання з природних матеріалів передбачає виготовлення із снігу, вологого піску, гілок дерев, плодів тощо різноманітних споруд, прикрас, сувенірів та іншого. Використання зазначеного матеріалу зближає дітей з навколишньою природою, збагачує їх уявлення про неї, активізує спостережливість, уяву фантазію.

5. Послідовність оволодіння дітьми конструюванням

Перші спроби конструювання відбуваються ще в ранньому віці, починаючи з кінця першого року життя дитини. Завдання цих спроб полягають в ознайомленні дітей із зовнішніми ознаками елементів будівельного матеріалу (кубики, бруски), їх властивостями (стійкість, можливість ставити їх на площину в різних положеннях), найпростішими практичними діями з ними (розкладувати поруч в один ряд. ставити один на одного). Усі ці завдання спрямовані, перш за все. на стимулювання інтересу Дитини до конструювання, формування уявлень про можливості цієї діяльності. найпростіші дії з будівельним матеріалом. Заняття з дітьми проводяться спочатку індивідуально, а потім – за підгрупами. Заняття проводяться у формі гри. Вихователь називає будівлю (доріжка, огорожа, вежа, ліжко, стілець та інше), пояснює її призначення (для кого, для чого), наочно демонструє засоби побудови, на завершення пропонує дітям побудував те ж саме. Для підсилення ігрових ситуацій необхідна при цьому наявність ігрових персонажів.

Перша молодша група. Особливість наступного етапу оволодіння конструктивною діяльністю полягає в тому, що дітям надається мож­ливість поширити та ускладнити зміст і конструкцію будівель (наприклад, сходинки, огорожа, ворота, місток, меблі, будиночок для чотириногого друга, гараж, дачний будинок тощо). У зв'язку з цим їм пропонують більш поширений за формою та розміром комплект будівельних матеріалів (кубики, бруски, призми, пластинки).

Обстежуючи виконану вихователем будівлю та набір будівельних матеріалів, діти визначають деталі цієї споруди (наприклад, стіни, дах, двері; ліжко, спинки ліжка; стовпчики, перекладинка тощо), добирають необхідні для їх побудови деталі. Під час виконання дітьми завдання вихователь, при необхідності, дає їм поради стосовно послідовності побудови, акуратності поєднання деталей, пояснюючи при цьому причини такої необхідності (домогтися стійкості, краси).

Заняття, як і в попередній віковій групі, проводяться в ігровій формі.

Призначаючи ту чи іншу будівлю для конкретного ігрового персонажа, діти співставляють відповідність їх розмірів. Завдання можуть виконуватися кожною дитиною окремо або невеличкими групами (у формі гри поруч).

Друга молодша група. Програмний зміст цього етапу оволодіння конструктивною діяльністю передбачає закріплення раніше сформованих уявлень про структурні особливості знайомих із попереднього досвіду споруд та засобів їх побудови. Крім того, послідовно поширюється зміст завдань, збагачуються можливості використання різноманітних за формою та розміром деталей. Так, введення до комплекту раніше запропонованих будівельних деталей циліндричної форми надає дітям можливості не тільки збагачувати зовнішній вигляд та удосконалювати конструкцію знайомих із попереднього досвіду будівель, але й виготовляти моделі іншого змісту (наприклад, нескладні різновиди транспорту: вагон, трамвай, автомобіль, пароплав тощо).

Оперування деталями зазначених обсяжних форм у конструюванні обумовлене тим, що й у інших видах образотворчої діяльності, якими опановують діти на цьому етапі (малюванні, ліпленні, аплікації); здійснюється формування уявлень про круглі, прямокутні та трикутні форми.

Як і на попередніх етапах, заняття з конструювання здійснюються в ігровій формі, з попереднім визначенням назви будівлі. її призначення для тих чи інших ігрових дій, обстеження конструктивних особливостей натури (моделі, виконаної вихователем), ознайомлення з послідовністю виконання запропонованого завдання й вимогами щодо якості його здійснення.

Середня група. Якщо на попередніх етапах оволодіння конструюванням діяльність дітей була спрямована на виготовлення тих чи інших споруд для використання їх здебільшого в ігровій діяльності, то в середній групі з'являється, крім того, якісно нове її спрямування: оволодіння засобами естетичного оздоблення них споруд. Воно досягається завдяки ускладненню обсяжної композиції споруди (наприклад, крім одноповерхових будинків, діти виготовляють моделі двоповерхових), використання в її структурі елементів ритму та симетрії, оздоблення фасаду колонами, арками, вежами тощо. Як засіб оздоблення споруди використовується колір (якщо в запропонованому комплекті будівельних матеріалів передбачена така можливість). Нарешті з цією метою використовуються допоміжні деталі, перш за все, макети дерев різної породи, виконані з фанери або картону й закріплені на підставці.

У середній групі конструктивні завдання виконуються за зразком вихователя (з відповідним обстеженням зовнішніх ознак будішіі, оз­найомленням із засобами її побудови); за пропозицією вихователя, який для пояснення змісту завдання використовує не обсяжну, а гра­фічну модель (креслення); творчі завдання.

Введення у навчальний процес конструювання графічної моделі має велике значення не тільки в оволодінні зазначеною діяльністю, але й у розумовому розвитку дитини. Виконуючи завдання за такими умовами, дитина оволодіває, по-перше, широко розповсюдженими в конструк­тивній практиці засобами – виготоалення обсяжної моделі задопомогою схеми або креслення. По-друге, робота дітей з графічною моделлю, є про­міжною ланкою між практичним виконанням моделюючих дій при по­будові конструкцій та їх виконанням у внутрішньому, інтеріарізованому плані.

Застосування графічної моделі у навчальному процесі повинно Здійснюватися поступово. Так, на першому етапі дітей вчать читати графічне зображення моделі. Для цього їм пропонують обсяжну мо­дель та її зображення з конкретно визначеними деталями. Під час їх обстеження діти знаходять відповідні деталі й порядок їх положення у Просторі на обсяжній моделі, а потім – на її графічному зображенні та Навпаки. Поступово дітей підводять до умов, за яких вони створюють Модель згідно з її графічним зображенням. Таким чином, відбувається процес, зворотний тому, що здійснюється під час малювання з натурі коли лі ги сприйняту реальну форму відтворюють засобами графіки.

За програмою, крім будівельних матеріалів, дітей знайомлять із ви. конанням нескладних виробів, користуючись для цього папером та прц