Ім'я файлу: Обмін вуглеводів (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 123кб.
Дата: 15.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Контрольна робота Природознавство.docx
Презентация1проєкт кирил.pptx
Вимоги естетики до сервірування столів.doc
Лекція 5. Правила і техніка подавання солодких став, напоїв та к
реферат тема №2.docx
Барвінок і калина.docx

Тема 2.2. Обмін вуглеводів

План

  1. Роль вуглеводів у харчуванні та життєдіяльності людини

  2. Проміжний обмін вуглеводів

  3. Особливості дихання плодів та овочів

Самостійне вивчення

Ферментний гідроліз вуглеводів у шлунково-кишковому тракті.

Динаміка перетворення вуглеводів при зберіганні фруктів і овочів.

Ключові поняття: ферментативний гідроліз вуглеводів у шлунково-кишковому тракті, проміжний обмін вуглеводів, порушення вуглеводного обміну, динаміка перетворень вуглеводів при зберіганні фруктів та овочів.

  1. Роль вуглеводів у харчуванні та життєдіяльності людини

Метаболізм вуглеводів

Метаболізм вуглеводів являє собою одну з найважливіших складових частин обміну речовин як єдиного цілого. Обмін вуглеводів у людини охоплює весь складний процес їх перетворення: від надходження до організму з їжею, перетравлювання і всмоктування в шлунково-кишковому тракті до утворення кінцевих продуктів - С02 и Н20.

Серед вуглеводів їжі найбільшу біологічну цінність, тобто здатність засвоюватися організмом людини, мають полісахариди - крохмаль (амілоза й амілопектин), глікоген; дисахариди - сахароза, лактоза, мальтоза. Лише невелика частка вуглеводів їжі припадає на моносахариди (глюкоза, фруктоза, пентози).

Добова потреба дорослої людини у вуглеводах становить 400-500 г.

Через відсутність відповідних ферментів, як зазначалося вище, вуглеводи, що мають П-глікозидні зв'язки - целюлоза, ксилоза, пектини та інші не можуть розщеплюватися до своїх мономерів ні в шлунково-кишковому тракті, ні в клітинах. Але вони відіграють допоміжну роль у травленні, активуючи механічну діяльність кишківника.

Р оль вуглеводів у життєдіяльності організмів

Контрольні запитання

  1. До яких кінцевих продуктів перетворюються вуглеводи у кишково-шлунковому тракті?

  2. Яка добова потреба у вуглеводах для людини?

  3. Як впливають вуглеводи на підтримання гомеостазу в організмі?

  4. Чи згубне надмірне споживання вуглеводів, для життєдіяльності організму? Відповідь мотивуйте.

Література

  1. Гончарова В.Н., Голощапова Е.А. Товароведение пищевых продуктов. –Москва: Экономика,1990.

  2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. – Київ, Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

  3. Колос Е.С., Ковальчук Л.О., Фарбей Г.А. Хімія й основи технології виробництва продуктів харчування. Навч.-метод. посібник –К., 2001. –І, ІІ част.

  4. Кучеренко М.Є., Бабенюк Ю.Д., Васильєв О.М. та ін. Біохімія. – К.: Вид-во Київського університету, 2002.

  5. Шидловська Г.М. Біологічна хімія. Конспект лекцій для студентів і викладачів кооперативних технікумів та коледжів. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004.

2.Проміжний обмін вуглеводів.

Проміжний або внутрішньоклітинний обмін, який включає процеси розпаду й синтезу речовин тканин організму. Він супроводжується утворенням великої кількості проміжних, а надалі й кінцевих продуктів обміну. Проміжний обмін характеризується ступінчастістю процесів. При цьому високомолекулярні й низькомолекулярні сполуки, перед тим, як перетворитися на кінцеві продукти обміну (CO2, H2O, сечовина та ін.), проходять ряд проміжних стадій, у яких реакції розпаду чергуються із процесами синтезу.

Схема перетворень за циклом Кребса (цикл трикарбонових кислот)

1) цитратсинтетазна реакція - утворення лимонної кислоти, каталізує реакцію фермент - цитратсинтетаза:

щ авлевооцтова кислота щавлевооцтова кислота

(кетонна форма) (енольна форма)

2) щавлевооцтова кислота + СНз – СО – S – КоА цитрил-КоА лимонна кислота

3) утворенняізолимонноїкислоти:

лимонна кислота цис-аконітова кислота ізолимонна кислота

4) утворення щавлевоянтарної кислоти:

ізолимонна кислота + НАДФ щавлевоянтарна кислота + НАД Н + Н+

5)утворення -кетоглутарової кислоти:

щавлевоянтарна кислота -кетоглутарова кислота

6) утворення сукциніл-КоА з участю коферментів НАД+, ліпоєвої кислоти, КоА і ТПФ:

-кетоглутарова кислота + КоА - SH + НАД+ сукциніл - КоА + СО2 + НАД Н + Н+

7) утворення янтарної кислоти:

сукциніл - КоА + Н3РО4 + ГДФ янтарна кислота + ГТФ + КоА - SH

8) ГТФ з участю ферменту ГТФ - аденілаткінази передає макроенергічний зв'язок із залишком фосфатної кислоти на АДФ.

При цьому утворюється А ТФ:

ГТФ + АДФ ГДФ + АТФ

9) утворення фумарової кислоти:

янтарна кислота + ФАД фумарова кислота + ФАД Н2

10) дегідратація фумарової кислоти та утворення яблучної кислоти:

фумарова кислота яблучна кислота

11) цикл Кребса завершується окисненням яблучної кислоти під впливом ферменту малатдегідрогенази, що містить кофермент НАД+. Продуктом реакції є щавлевооцтова кислота, тобто той субстрат, з якого розпочинався трикарбоновий цикл:

яблучна кислота + НАД+ щавлевооцтова кислота + НАД Н + Н+

Щавлевооцтова кислота переходить у енольну форму, що реагує з новою молекулою ацетил - КоА, і далі повторюється цикл перетворень трикарбонових кислот;

12) розклад ацетил - КоА СО2 і Н2О:

СН3 – СООН + 2О2 = 2СО2 + 2Н2О

Загальний енергетичний ефект аеробного розкладання однієї молекули глюкози до кінцевих продуктів – СО2 і Н2О – становить 38 молекул АТФ. Оскільки в одній молекулі АТФ зосереджено 42 кДж енергії, то всього під час аеробного перетворення однієї молекули глюкози акумулюється 1596 кДж енергії.

Загальна схема циклу трикарбонових кислот:

СН3 – СООН + 2О2 = 2СО2 + 2Н2О + 38 АТФ

Отже, основним джерелом енергії для організму є аеробне окиснення органічних сполук.

Шляхи регуляції обміну вуглеводів, як і метаболізму в цілому, дуже різноманітні і здійснюються у вищих тварин і людини на різних рівнях інтеграції організму: клітинному, тканинному, органному і на рівні цілого організму.

Приклади регуляції обміну вуглеводів на кожному рівні

к
швидкість перетворення вуглеводів регулюється потребою клітини в енергії в кожний даний момент. Тут вирішальне значення належить ферментативному контролю метаболічного процесу, включаючи генетичний контроль, який визначає швидкість синтезу і розпаду адаптивних ферментів
літинному

РІВНЯ

о
Як відомо, глікоген печінки являє собою резервний вуглевод, кількість якого в дорослої людини може досягати 150-200 г. Його утворення (глікогеногенез) за відносно повільного надходження цукру в кров відбувається досить швидко.

Глікоген відкладається також у м'язах, де його міститься близько 1-2\%.
рганному

на рівні цілого організму

цілого організму


При активній м'язовій роботі потрібна енергія, яка в першу чергу здобувається в процесі розпаду глікогену до молочної кислоти. Остання вимивається в кров, надходить у печінкову тканину, де з неї утворюється глюкоза в процесі глюконеогенезу. Із печінки глюкоза з кров'ю надходить у працюючий скелетний м'яз, де витрачається на утворення енергії, а також відкладається у вигляді глікогену. Цей міжорганний цикл в обміні вуглеводів відомий як цикл Корі:




Контрольні запитання

  1. Назвіть два шляхи проміжного обміну вуглеводів.

  2. Дайте визначення поняттю глікогеноліз.

  3. Назвіть види бродіння які ви знаєте.

  4. Які основні стадії цикла Кребса ви знаєте?

  5. Назвіть кінцеві продукти цикла Кребса

  6. Який з процесів проміжного обміну вуглеводів енергетично вигідніший?

Література

  1. Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія. Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995

  2. Вороніної Л.М., В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. Біологічна хімія. Підручник.- Харків «Основа» Видавництво НФАУ 2000.

  3. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. – Київ, Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

  4. Кучеренко М.Є., Бабенюк Ю.Д., Васильєв О.М. та ін. Біохімія. – К.: Вид-во Київського університету, 2002.

  5. Присяжна Ж.О. Біологічна хімія. Опорний конспект для кооперативних технікумів і коледжів. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2005.

  6. Шидловська Г.М. Біологічна хімія. Конспект лекцій для студентів і викладачів кооперативних технікумів та коледжів. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004.

3. Особливості дихання плодів та овочів

Дихання – це окиснювальний процес розкладання органічних речовин, який за хімізмом практично не відрізняється від процесу дихання тваринних організмів.

Згідно з формулою дихання окиснення дихального матеріалу відбувається як горіння. Основним дихальним субстратом є глюкоза.


Продуктами анаеробного дихання є спирт, ацетальдегід та інші речовини, які знижують опір живих клітин, унаслідок чого окремі ділянки тканини відмирають – це призводить до псування плодів та овочів.

За відсутності кисню може здійснюватись процес бродіння, який називається ферментацією. Кінцевим продуктом якого можуть бути етиловий спирт, молочна кислота,масляна кислота та ін.

Дихальний коефіцієнт γ- це відношення виділеного вуглекислого газу СО2 до поглинутого кисню О2 :





Контрольні запитання

        1. Назвіть види дихання плодів та овочів.

        2. Що є основним дихальним субстратом ждя процесів, що відбуваються при диханні плодів та овочів.

        3. Для чого розраховують дихальний коефіцієнт.

        4. Якою літерою позначають дихальний коефіцієнт?

        5. перерахуйте фактори, що впливають на дихальний коефіцієнт.

Література

  1. Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія. Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995

  2. Вороніної Л.М., В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. Біологічна хімія. Підручник.- Харків «Основа» Видавництво НФАУ 2000.

  3. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. – Київ, Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

  4. Кучеренко М.Є., Бабенюк Ю.Д., Васильєв О.М. та ін. Біохімія. – К.: Вид-во Київського університету, 2002.







скачати

© Усі права захищені
написати до нас