Ім'я файлу: методи оцінки фіз розвитку.docx Розширення: docx Розмір: 34кб. Дата: 22.05.2020 скачати Пов'язані файли: Dovidnik_turista.docx Практичні ситуації (1сессия.doc ТЕМА 6. МЕНЕДЖМЕНТ БЕЗПЕКИ Практична робота №9. Метоли оцінки фізичної надійності людини Основні теоретичні положення. Здоров’я людини — складна категорія, що являє собою результат взаємодії індивіда і навколишнього середовища - умов його існування, провідних мотивів його життєдіяльності і світогляду в цілому. Здоров’я — це не тільки стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя. Здоров’я — це, передусім, динамічний стан організму людини, що характеризується оптимальною адаптацією до змінних умов навколишнього середовища, який забезпечує гармонійний фізичний, духовний і психічний розвиток особистості, її гарне самопочуття, ефективну протидію захворюванням, Повноцінну життєдіяльність та активне довголіття. Моніторинг здоров’я здійснюється за допомогою комплексу параметрів для оцінки компонентів здоров’я (фізичного, психічного, духовного). Фізичне здоров’я є основою для формування і розвитку психічного здоров’я. Останнє в значній мірі зумовлює стан фізичного здоров’я і сприяє формуванню і розвитку духовного здоров’я. В свою чергу, духовне здоров’я істотно впливає на фізичний і психічний стан людини. Фізичний компонент здоров’я відслідковується за показниками фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональних резервів, типу конституції, адаптаційно- пристосувальних можливостей, наявності або відсутності захворювання. Для експрес-оцінки фізичного здоров’я необхідні прості й інформативні показники, доступні будь-якому і які не вимагають складної діагностичної апаратури. Серед простих та легкодоступних показників найбільш інформативними є: «подвійний здобуток» — індекс Робінсона, індекс Руф’є, індекс Кетлє, індекс Скібінського та індекс потужності В. А. Шаповалової. Ці індекси тісно пов’язані цілою низкою показників фізичної підготовки. Обладнання: ростомір, медичні ваги, секундомір, прилад для вимірювання артеріального тиску, спірометр. Хід виконання роботи: Завдання 1. Вимірювання зросту і ваги. Вимірювання проводити без верхнього одягу і взуття. При вимірюванні зросту обстежуваний стає на платформу спиною до вертикальної стійки, в позі «смирно», при цьому він повинен торкатися вертикальної стійкі п’ятами, тазом (область хрестця) і спиною (міжлопаткова область). Голова знаходиться в положенні, при якому нижній край орбіти і верхній край козелка вушної раковини знаходиться в одній горизонтальній площині. Точність виміру — 0,5 см. При зважуванні обстежуваний стає на середину поверхні вагів. Точність зважування до 50 г. Зріст = 178 см Вага 84 кг Завдання 2. Вимір частоти серцевих скорочень, артеріального тиску в спокої. Існує ручний пальпаторний і автоматичний способи дослідження ЧСС. Пальпаторний спосіб оцінки ЧСС за відчуттям пульсації променевої артерії. Пальпація здійснюється на внутрішній поверхні передпліччя над променезап’ясним суглобом в ямці між шиловидним відростком променевої (зовнішньої') кістки і сухожиллям променевого м’язу. Для вимірювання артеріального тиску закріпіть манжету на руці піддослідного, рука при цьому зігнута в ліктьовому суглобі, передпліччя знаходиться на рівній твердої опори на рівні серця. Нижній край манжетки повинен знаходитися на 3 см вище ліктьового вигину. Одяг не повинен стискати плече вище манжетки. АТс = 125 мм. рт. ст. АТд = 85 мм. рт. ст. ЧСС = 74 уд/хв. Завдання 3. Реакція серцево-судинної системи на дозоване Фізичне навантаження. Підрахувати ЧСС у спокої за 10 с (ЧСС1). Упродовж 90 с робити нахили вниз з опусканням рук. Підрахувати пульс в перші 10 с після виконання нахилів (ЧСС2) і за 10 с. Через 1 хв після нахилів (ЧСС3). Розрахувати показник реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження: ПР1 - (ЧСС1+ЧСС 2+ЧСС з - 33): 10 ЧСС1 = 12 уд/10 с. ЧСС2 = 15 уд/10 с. ЧСС3 =13 уд/10 с. Оцінити отримані результати згідно табл. 1. ПР1 = (12+14+13-33):10 = 0,6. Таблиця 1. Оцінка реакції серцево-судинної системи на дозоване навантаження
За таблицею визначаємо, що серце в гарному стані. Завдання 4. Визначення стресостійкості серцево-судинної системи. Виміряти пульс у спокої за 10 с. Максимально швидко і правильно вголос розв’яжіть один із варіантів математичних прикладів упродовж 30 с: [(133 12+444): 5] 320 [(350-80): 3] 38+280 (3337+589): 10+80 (300: 15320 - 113): 7 або відніміть по цілому непарному числу з цілого непарного числа, наприклад, 3 з 777. Відразу же необхідно повторно підрахувати пульс за 10 с (ЧСС 2). Розрахувати ПР по формулі: ПР2 = ЧСС 2: ЧСС. ПР2= 77 : 72 = 1,07. Оцінка результатів: ПР > 1,3 свідчить про низьку стресостійкість серцево-судинної системи. Оскільки ПР < 1,3, робимо висновок про високу стресостійкість серцево-судиної системи. Завдання 5. Вимірювання частоти дихання, життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), м’язової сили рук. Вимірювання частоти дихання: у спокійному стані (піддослідний сидить або стоїть), поклавши руку на грудну клітину, підрахувати кількість циклів вдих—видих за одну хвилину. Норма для дорослих 16 — 18. ЧД = 18 Вимірювання життєвої ємності легенів: проводять за допомогою спірометру. Необхідно зробити максимальний вдих, затримати дихання, щільно обхопити мундштук губами і поволі видихнути в трубку все повітря, виключивши видих через ніс. Точність виміру складає 50 — 100 мл. Мундштук після кожного піддослідного дезінфікують або змінюють на новий. За умов відсутності спірометру ЖЄЛ визначають за формулою: для чоловіків ЖЄЛ - 5,2 х зріст (м) — 0,029 х Вага (кг) — 3,2; для жінок ЖЄЛ = 4,9 х зріст (м) — 0,019 х Вага (кг) — 3,76; ЖЄЛ =5,2 * 1,78 – 0,029 * 84 – 3,2 = 3,62. Визначення м‘язової сипи рук. Обхопивши динамометр кистю, максимально стиснути його, виключаючи додаткові рухи в ліктьовому і плечовому суглобах. Динамометрія правої руки 41,17. Динамометрія лівої руки 38,22. Завдання 6. Визначення кардіореспіраторного резерву. В спокійному стані виміряти ЧСС за 10 с. Після глибокого вдиху затримати дихання. Зміряти час затримки дихання на вдиху (ЗДВ). Відразу ж після поновлення дихання повторно зміряти ЧСС за 10 с (ЧСС 2). Оцінити свій кардіореспіраторний і гарний резерв: ЗДВ — 40 — 49 — задовільний, ЗДВ менше 40 — незадовільний. Кількість нахилів 55 рухів/хв. Провівши всі вимірювання, починаємо до обчислення п’яти показників (індексів). 84 000 Вагово-зростовий індекс Кетлє = : = 472. 178 74 х125 Індекс Робінсона = (ум. од). =92,5. 100 3620*36 Індекс Скібінського = =1760. 74 84000 х 55 Індекс потужності Шаповалової = =433. 178 х 60 6 (12 + 13+ 15) - 200 Індекс Руф’є = — (ум./ од.) =4 10 Далі за таблицею 3 кожному показнику надаємо оцінку в балах. Таблиця 3. Оцінка індексів фізичної надійності для студентів
За індексом Кетлє отримаємо 2 бали. За індексом Робінсона отримаємо 4 бали. За індексом Скібінського отримаємо 3 бали. За індексом Шаповалової отримаємо 5 балів. За індексом Руф’є отримаємо 5 балів. Після оцінки кожного показника в балах розраховується загальна сума балів, за якою і визначається рівень фізичної надійності: 2-7 балів — низький; 8-10 балів — нижче середнього; 11-15 балів — середній; 16-20 балів — вище середнього; 21-25 балів — високий. Сума балів дорівнює 2+4+3+5+5 = 19 балів. Таким чином рівень фізичної надійності знаходиться на рівні вище середнього. Окрім загальної оцінки рівня фізичної надійності, необхідно враховувати й оцінки кожного показника, бо це дасть змогу визначення «слабких місць» організму. Так, низьке значення індексу Кетлє може свідчити про недостатнє живлення або слабкий розвиток м'язів чи навпаки, високе — про загрозу ожиріння. Низька оцінка індексу Робінсона свідчить про порушення регуляції діяльності серцево-судинної системи. При низькій оцінці індексу Скібінського можна говорити про недостатні функціональні можливості органів дихання і кровообігу і знижену витривалість організму до гіпоксії. Низька оцінка індексу потужності В. А. Шаповалової, окрім слабкого розвитку рухових якостей — сили, швидкості і витривалості, свідчить про недостатні функціональні можливості кардіореспіраторної системи. Низькі оцінки індексу Руф’є, певно, говорять про недостатній рівень адаптаційних резервів серцево-судинної і дихальної систем, що лімітує фізичні можливості організму. Для оцінки функціональних можливостей організму в цілому розраховується адаптаційний потенціал (АП) за методом, запропонованим Р. М. Баєвським. Система кровообігу служить індикатором адаптаційного потенціалу організму. Перехід від здоров’я до хвороби, від норми до патології є процесом поступового зниження ступеня адаптації організму до умов навколишнього середовища. Функціональний стан (або рівень здоров’я) оцінюється: задовільною адаптацією організму до умов навколишнього середовища при високих або достатніх функціональних можливостях організму — не більше 2,1 б.; напругою адаптаційних механізмів, за якої достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів — 2,11 - 3,2 б; незадовільною адаптацією організму до умов навколишнього середовища при зниженні функціональних можливостей — 3.21 - 4.3 б.; зривом адаптації, що супроводжується різким зниженням функціональних можливостей організму — 4.31 балу і більш Адаптаційний потенціал розраховується за формулою: АП (в балах) = 0,011 х (ЧСС)+0,014 х (АТс)+0,008 х (АТд)+0,014 х (В)+ 0,009 * (МТ) - 0.009 х(3)-0,27 = 0,011 * 74 +0,014 * 125 + 0,008 * 85 + 0,014 * 20 + 0,009 * 84 – 0,009 * 178 = 0,814 + 1,75 + 0,68 + 0,28 + 0,756 – 1,608 = 2,672. де АП — адаптаційний потенціал; ЧСС — частота серцевих скорочень за одну хвилину; АТс — систолічний артеріальний тиск; АТд — діастолічний артеріальний тиск; В — вік (число років); МТ — маса тіла (кг); 3 — зріст (см). Отриманий результат характеризується напругою адаптаційних механізмів, за якої достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів. |