Ім'я файлу: методи оцінки фіз розвитку.docx
Розширення: docx
Розмір: 34кб.
Дата: 22.05.2020
Пов'язані файли:
Dovidnik_turista.docx


ТЕМА 6. МЕНЕДЖМЕНТ БЕЗПЕКИ

Практична робота №9. Метоли оцінки фізичної надійності людини
Основні теоретичні положення. Здоров’я людини — складна категорія, що являє собою результат взаємодії індивіда і навколишнього середовища - умов його існування, провідних мотивів його життєдіяльності і світогляду в цілому. Здоров’я — це не тільки стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя. Здоров’я — це, передусім, динамічний стан організму людини, що характеризується оптимальною адаптацією до змінних умов навколишнього середовища, який забезпечує гармонійний фізичний, духовний і психічний розвиток особистості, її гарне самопочуття, ефективну протидію захворюванням, Повноцінну життєдіяльність та активне довголіття.

Моніторинг здоров’я здійснюється за допомогою комплексу параметрів для оцінки компонентів здоров’я (фізичного, психічного, духовного). Фізичне здоров’я є основою для формування і розвитку психічного здоров’я. Останнє в значній мірі зумовлює стан фізичного здоров’я і сприяє формуванню і розвитку духовного здоров’я. В свою чергу, духовне здоров’я істотно впливає на фізичний і психічний стан людини.

Фізичний компонент здоров’я відслідковується за показниками фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональних резервів, типу конституції, адаптаційно- пристосувальних можливостей, наявності або відсутності захворювання.

Для експрес-оцінки фізичного здоров’я необхідні прості й інформативні показники, доступні будь-якому і які не вимагають складної діагностичної апаратури. Серед простих та легкодоступних показників найбільш інформативними є: «подвійний здобуток» — індекс Робінсона, індекс Руф’є, індекс Кетлє, індекс Скібінського та індекс потужності В. А. Шаповалової. Ці індекси тісно пов’язані цілою низкою показників фізичної підготовки.

Обладнання: ростомір, медичні ваги, секундомір, прилад для вимірювання

артеріального тиску, спірометр.

Хід виконання роботи:
Завдання 1. Вимірювання зросту і ваги.

Вимірювання проводити без верхнього одягу і взуття.

При вимірюванні зросту обстежуваний стає на платформу спиною до вертикальної стійки, в позі «смирно», при цьому він повинен торкатися вертикальної стійкі п’ятами, тазом (область хрестця) і спиною (міжлопаткова область). Голова знаходиться в положенні, при якому нижній край орбіти і верхній край козелка вушної раковини знаходиться в одній горизонтальній площині. Точність виміру — 0,5 см.

При зважуванні обстежуваний стає на середину поверхні вагів. Точність зважування до 50 г.
Зріст = 178 см Вага 84 кг
Завдання 2. Вимір частоти серцевих скорочень, артеріального тиску в спокої.

Існує ручний пальпаторний і автоматичний способи дослідження ЧСС. Пальпаторний спосіб оцінки ЧСС за відчуттям пульсації променевої артерії. Пальпація здійснюється на внутрішній поверхні передпліччя над променезап’ясним суглобом в ямці між шиловидним відростком променевої (зовнішньої') кістки і сухожиллям променевого м’язу. Для вимірювання артеріального тиску закріпіть манжету на руці піддослідного, рука при цьому зігнута в ліктьовому суглобі, передпліччя знаходиться на рівній твердої опори на рівні серця. Нижній край манжетки повинен знаходитися на 3 см вище ліктьового вигину. Одяг не повинен стискати плече вище манжетки.
АТс = 125 мм. рт. ст. АТд = 85 мм. рт. ст.

ЧСС = 74 уд/хв.
Завдання 3. Реакція серцево-судинної системи на дозоване Фізичне навантаження. Підрахувати ЧСС у спокої за 10 с (ЧСС1). Упродовж 90 с робити нахили вниз з опусканням рук. Підрахувати пульс в перші 10 с після виконання нахилів (ЧСС2) і за 10 с. Через 1 хв після нахилів (ЧСС3).

Розрахувати показник реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження: ПР1 - (ЧСС1+ЧСС 2+ЧСС з - 33): 10

ЧСС1 = 12 уд/10 с.

ЧСС2 = 15 уд/10 с.

ЧСС3 =13 уд/10 с.

Оцінити отримані результати згідно табл. 1.
ПР1 = (12+14+13-33):10 = 0,6.
Таблиця 1. Оцінка реакції серцево-судинної системи на дозоване навантаження


ПР

Оцінка

0-0,3

Серце в чудовому стані

0,31-0,6

Серце в гарному стані

0,61-0,9

Серце в середньому стані

0,91 - 1,2

Серце в не дуже гарному стані

більше 1,2

Слід терміново звернутися до лікаря

За таблицею визначаємо, що серце в гарному стані.

Завдання 4. Визначення стресостійкості серцево-судинної системи.

Виміряти пульс у спокої за 10 с. Максимально швидко і правильно вголос розв’яжіть один із варіантів математичних прикладів упродовж 30 с:
[(133 12+444): 5] 320 [(350-80): 3] 38+280

(3337+589): 10+80 (300: 15320 - 113): 7
або відніміть по цілому непарному числу з цілого непарного числа, наприклад, 3 з 777.

Відразу же необхідно повторно підрахувати пульс за 10 с (ЧСС 2).

Розрахувати ПР по формулі: ПР2 = ЧСС 2: ЧСС.

ПР2= 77 : 72 = 1,07.

Оцінка результатів: ПР > 1,3 свідчить про низьку стресостійкість серцево-судинної системи.

Оскільки ПР < 1,3, робимо висновок про високу стресостійкість серцево-судиної системи.

Завдання 5. Вимірювання частоти дихання, життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), м’язової сили рук.

Вимірювання частоти дихання: у спокійному стані (піддослідний сидить або стоїть), поклавши руку на грудну клітину, підрахувати кількість циклів вдих—видих за одну хвилину. Норма для дорослих 16 — 18.

ЧД = 18

Вимірювання життєвої ємності легенів: проводять за допомогою спірометру. Необхідно зробити максимальний вдих, затримати дихання, щільно обхопити мундштук губами і поволі видихнути в трубку все повітря, виключивши видих через ніс. Точність виміру складає 50 — 100 мл. Мундштук після кожного піддослідного дезінфікують або змінюють на новий.

За умов відсутності спірометру ЖЄЛ визначають за формулою:

для чоловіків ЖЄЛ - 5,2 х зріст (м) — 0,029 х Вага (кг) — 3,2;

для жінок ЖЄЛ = 4,9 х зріст (м) — 0,019 х Вага (кг) — 3,76;
ЖЄЛ =5,2 * 1,78 – 0,029 * 84 – 3,2 = 3,62.
Визначення м‘язової сипи рук. Обхопивши динамометр кистю, максимально стиснути його, виключаючи додаткові рухи в ліктьовому і плечовому суглобах.
Динамометрія правої руки 41,17. Динамометрія лівої руки 38,22.
Завдання 6. Визначення кардіореспіраторного резерву.

В спокійному стані виміряти ЧСС за 10 с. Після глибокого вдиху затримати дихання. Зміряти час затримки дихання на вдиху (ЗДВ). Відразу ж після поновлення дихання повторно зміряти

ЧСС за 10 с (ЧСС 2). Оцінити свій кардіореспіраторний і гарний резерв:

ЗДВ — 40 — 49 — задовільний, ЗДВ менше 40 — незадовільний.

Кількість нахилів 55 рухів/хв.
Провівши всі вимірювання, починаємо до обчислення п’яти показників (індексів).
84 000

Вагово-зростовий індекс Кетлє = : = 472.

178

74 х125

Індекс Робінсона = (ум. од). =92,5.

100
3620*36

Індекс Скібінського = =1760.

74
84000 х 55

Індекс потужності Шаповалової = =433.

178 х 60

6 (12 + 13+ 15) - 200

Індекс Руф’є = — (ум./ од.) =4

10

Далі за таблицею 3 кожному показнику надаємо оцінку в балах.

Таблиця 3. Оцінка індексів фізичної надійності для студентів


Індекси

Стать

Оцінка в балах

Індекс Кетлє




1

3

5

2

0

ч

<306

307 - 327

328-420

421-496

>497

ж

<270

271-319

320-414

415-463

>464

Індекс

Робінсона




0

2

4

2

0

ч

<70

71-80

81 - 107

108-115

>116

ж

<70

71-85

86-100

101 - ПО

>111

Індекс

Скібінського




1

2

3

4

5

ч

<1249

1250- 1619

1620-3400

3401-4400

>4401

ж

<899

900- 1199

1200- 1700

1701 -2050

>2051



Індекси

Стать

Оцінка в балах

Індекс

Шаповалової




1

2

3

4

5

ч

<199

200-224

225-275

276-300

>301

ж

<212

212-245

246 - 296

297 - 324

>325

Індекс

Руф’є




-2

-1

+2

+3

+5

ч

15

10-14

8-9

6-7

5

ж

15

10- 14

7-9

6-4

3


За індексом Кетлє отримаємо 2 бали.

За індексом Робінсона отримаємо 4 бали.

За індексом Скібінського отримаємо 3 бали.

За індексом Шаповалової отримаємо 5 балів.

За індексом Руф’є отримаємо 5 балів.
Після оцінки кожного показника в балах розраховується загальна сума балів, за якою і визначається рівень фізичної надійності:

2-7 балів — низький;

8-10 балів — нижче середнього;

11-15 балів — середній;

16-20 балів — вище середнього;

21-25 балів — високий.

Сума балів дорівнює 2+4+3+5+5 = 19 балів.

Таким чином рівень фізичної надійності знаходиться на рівні вище середнього.

Окрім загальної оцінки рівня фізичної надійності, необхідно враховувати й оцінки кожного показника, бо це дасть змогу визначення «слабких місць» організму. Так, низьке значення індексу Кетлє може свідчити про недостатнє живлення або слабкий розвиток м'язів чи навпаки, високе — про загрозу ожиріння. Низька оцінка індексу Робінсона свідчить про порушення регуляції діяльності серцево-судинної системи. При низькій оцінці індексу Скібінського можна говорити про недостатні функціональні можливості органів дихання і кровообігу і знижену витривалість організму до гіпоксії. Низька оцінка індексу потужності В. А. Шаповалової, окрім слабкого розвитку рухових якостей — сили, швидкості і витривалості, свідчить про недостатні функціональні можливості кардіореспіраторної системи. Низькі оцінки індексу Руф’є, певно, говорять про недостатній рівень адаптаційних резервів серцево-судинної і дихальної систем, що лімітує фізичні можливості організму.

Для оцінки функціональних можливостей організму в цілому розраховується адаптаційний потенціал (АП) за методом, запропонованим Р. М. Баєвським. Система кровообігу служить індикатором адаптаційного потенціалу організму. Перехід від здоров’я до хвороби, від норми до патології є процесом поступового зниження ступеня адаптації організму до умов навколишнього середовища.

Функціональний стан (або рівень здоров’я) оцінюється:

  • задовільною адаптацією організму до умов навколишнього середовища при високих або достатніх функціональних можливостях організму — не більше 2,1 б.;

  • напругою адаптаційних механізмів, за якої достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів — 2,11 - 3,2 б;

  • незадовільною адаптацією організму до умов навколишнього середовища при зниженні функціональних можливостей — 3.21 - 4.3 б.;

  • зривом адаптації, що супроводжується різким зниженням функціональних можливостей організму — 4.31 балу і більш


Адаптаційний потенціал розраховується за формулою:
АП (в балах) = 0,011 х (ЧСС)+0,014 х (АТс)+0,008 х (АТд)+0,014 х (В)+ 0,009 * (МТ) - 0.009 х(3)-0,27 = 0,011 * 74 +0,014 * 125 + 0,008 * 85 + 0,014 * 20 + 0,009 * 84 – 0,009 * 178 = 0,814 + 1,75 + 0,68 + 0,28 + 0,756 – 1,608 = 2,672.

де АП — адаптаційний потенціал; ЧСС — частота серцевих скорочень за одну хвилину; АТс — систолічний артеріальний тиск; АТд — діастолічний артеріальний тиск; В — вік (число років); МТ — маса тіла (кг); 3 — зріст (см).

Отриманий результат характеризується напругою адаптаційних механізмів, за якої достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас