Ім'я файлу: 3.doc
Розширення: doc
Розмір: 95кб.
Дата: 13.01.2021
скачати
Пов'язані файли:
inbound6751233997143340838.doc
inbound8739709942672773562.docx
inbound7121680974496144259.doc
ПР3.doc
inbound1868766687641721090.docx
Order-pre-id-8850-973.docx
bestreferat-146111.docx

Тема лекції 3 Організація економічного аналізу

Мета лекції:

а) навчальна: ознайомитись з організацією аналітичної роботи на підприємствах.

б) розвивальна: оволодіти основними етапами проведення аналізу

в) виховна: виховувати професійну відповідальність при проведені аналізу

План

1.Організація аналітичної роботи на підприємстві.

2.Послідовність проведення аналізу.

3.Табличний та графічний способи відображення даних.

Література Л-3 с.22-35, Л-4, с.13-19, Л-2 с.21-31

Питання 1

Ознакою успішного управління діяльністю підприємства с досягнення ним економічної цілі. В.В.Ковальов виділяє систему економічних цілей, яка включає такі цілі:

  • ринкові(ринкова капіталізація, дохід на акцію, коефіцієнт "ціна -прибуток" та ін.) - переважна орієнтація на учасників ринку капіталу;

  • фінансово-економічні(місце на ринку товарів та послуг, доля на ринку товарів та послуг, темпи росту основних показників, динаміка прибутку та інше) - переважна орієнтація на власників підприємства та його контрагентів;

  • виробничо-технологічні(рівень диверсифікації виробництва, ефективність використання ресурсів, рівень витратомісткості продукції за видами, ефективність роботи управлінського персоналу та ін.) - переважна орієнтація на управлінський персонал;

  • соціальні(динаміка кількості робочих місць, вплив виробництва на навколишнє середовище, зарплата, комфортність робочих місць та ін.) - переважна орієнтація на працівників підприємства.

Моніторинг ступеню досягнення поставлених цілей здійснюється в рамках систем аналітичної оцінки стану підприємства на ринку капіталу, товарів та послуг, управлінського контролю, фінансового менеджменту і т. д.

Досягнення цілей залежить від багатьох факторів, виявлення впливу яких - важливе завдання економічного аналізу.

Достовірність висновків за результатами аналітичних досліджень та використання їх в управлінні виробництвом в значній мірі залежить від раціональної організації аналізу.

Організація аналізу господарсько-фінансової діяльності підпри­ємств визначається розмірами підприємства, рівнем управління, складом та структурою апарату.

На великих підприємствах організацією економічної, у тому числі аналітичної роботи, займається комерційний директор (заступник директора з економічних питань, головний економіст). Він працює в тісному контакті з усіма відділами і службами підприємства, надає їм методичну допомогу.

В апараті комерційного директора може бути лабораторія економічного аналізу (економіки та організації виробництва), яка проводить глибоке дослідження економіки підприємства.

На багатьох підприємствах при планово-економічному відділі створено групи економічного аналізу, запроваджено посади економістів з бухгалтерського обліку й економічного аналізу, організовано економічні сектори в складі виробничо-технічних рад. Усі вони працюють над аналізом господарсько-фінансової діяльності підприємства, його підрозділів.

Аналіз окремих питань господарської діяльності здійснюють технічні служби, начальники бригад, дільниць, цехів.

Ознайомимося з приблизною схемою розподілу обов'язків щодо економічного аналізу (табл. 3.1).

Як бачимо, аналіз діяльності проводиться всіма службами підприємства, що забезпечує його комплексність і сприяє глибокому всебічному вивченню господарської та фінансової діяльності, більш повному виявленню^ невикористаних резервів.

Питання 2

Чітка організація аналітичного процесу на підприємстві перед­бачає відповідну етапність його проведення.

Аналітичний процес включає кілька етапів, а саме:

- розроблення програми комплексного, системного аналізу;

-визначення кола інформаційних матеріалів і підготовка їх до аналізу;

-аналітичне опрацювання показників за допомогою технічних прийомів та обчислювальної техніки;

-вирішення в процесі аналітичної роботи основних завдань аналізу;

-оцінка результатів господарсько-фінансової діяльності;

-узагальнення результатів аналізу та їх оформлення, складання аналітичної інформації;

-передача аналітичної інформації, висновків та пропозицій керівникам підприємств та його підрозділів для прийняття управлінських рішень. Розглянемо коротко кожен з цих етапів.

Розроблення програми економічного аналізу - найвідповідальніший етап аналітичної роботи, оскільки саме на цьому етапі визначають основну мету аналізу, завдання, які повинні бути вирішені для її досягнення, об'єкти аналізу та систему показників, за допомогою яких дається оцінка того чи іншого об'єкта чи явища, встановлюють терміни виконання аналітичної роботи, визначають виконавців.

Як уже згадувалось, глибина й ефективність економічного аналізу залежать від обсягу та якості інформації, яка використовується в процесі аналітичних досліджень. Саме тому визначення кола інформаційних матеріалів та підготовка їх до аналізу є важливим етапом аналітичної роботи.


Таблиця 3.1. Схема розподілу обов'язків щодо економічного аналізу на промисловому підприємстві.


Ділянка аналітичної роботи

Виконавці

Виконання плану випуску продукції за обсягом, асортиментом, ритмічність виробництва, підвищення якості продукції, упровадження нової техніки і технологи, комплексної механізації й автоматизації виробництва, витрачання

матеріальних ресурсів, тривалість технологічного циклу, комплектність випуску продукції, загальний технічний та організаційний рівень виробництва

Виробничий відділ

Ринок продукції і ринок сировини

Відділ маркетингу

Контроль за своєчасністю та якістю матеріально-технічного забезпечення виробництва, виконанням плану поставок за обсягом, номенклатурою, термінами, якістю, дотриманням норм відпуску матеріалів, станом та збереженням складських запасів

Відділ постачання

Виконання договірних зобов'язань і планів поставок продукції споживачам за обсягом, якістю, термінами, номенклатурою, стан складських запасів і збереження готової продукції

Відділ збуту

Оцінка рівня організації праці, виконання заходів щодо підвищення її рівня, забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за категоріями і професіями, рівень продуктивності праці, використання фонду робочого часу та фонду заробітної плати

Відділ праці і зарплати

Якість сировини і готової продукції, брак і втрати від браку, рекламації покупців, заходи щодо скорочення браку. підвищення якості продукції, дотримання технологічної дисципліни

Відділ технічного контролю

Стан експлуатації машин та устаткування, виконання графіка ремонту та модернізації устаткування, якість і собівартість ремонту, повнота використання устаткування виробничих потужностей, раціональність споживання енергоресурсів

Відділ головного механіка й енергетика

Виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції

Відділ бухгалтерського обліку і

звітності (бухгалтерія)

Виконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан, платоспроможність підприємства, взаємовідносини з бюджетом, банками

Фінансовий відділ

Складання плану аналітичної роботи, контроль за його виконанням, методичне забезпечення аналізу, організація й узагальнення результатів аналізу, розроблення заходів за результатами аналізу

Відділ економічного аналізу, планово-економічний відділ, комерційний

директор



Наступним етапом аналізу є аналітичне опрацювання показників за допомогою технічних прийомів. Воно включає послідовні й логічно визначені дії, а саме:

  • надання показникам порівнянного виразу;

  • спрощення цифрових значень;

  • вивчення й осмислення опрацьованих матеріалів;

  • складання аналітичних розрахунків.

Вирішення в процесі виконання аналітичної роботи основних завдань аналізу - четвертий етап аналітичної роботи. На цьому етапі проводиться порівняння фактичних показників діяльності з плановими, прогнозними, з фактичними показниками минулих періодів, з досягненнями провідних підприємств; вивчається вплив чинників на відхилення за показниками, проводиться пошук невикористаних та прогнозованих резервів щодо підвищення ефективності виробництва.

П'ятий етап включає оцінку результатів господарської діяльності з урахуванням дії різних факторів, виявлення резервів, усунення недоліків. На цьому етапі розробляють заходи щодо мобілізації невикористаних резервів.

На шостому етапі проводиться оформлення результатів аналізу, складання аналітичної інформації.

Залежно від мети аналізу, обсягу аналітичних досліджень, місця проведення результати оформляють різними документами, а саме:

текстові- у формі висновків за результатами аналізу, звітів, аналітичних, доповідних та пояснювальних записок, рапортів;

безтекстові- у формі таблиць, графіків, діаграм.

Зміст аналітичної записки, зокрема, повинен відповідати програмі аналізу та охоплювати питання, передбачені нею. Мате­ріал, викладений у записці, повинен бути конкретним, підкріпленим відповідними розрахунками, таблицями. В записці подають характеристику діяльності підприємства, наводять результати аналізу основних показників діяльності, причини відхилень за показниками, оцінюють ефективність діяльності. В заключній частині подають у стислій формі висновки і конкретні пропозиції щодо мобілізації внутрішніх невикористаних резервів, підвищення ефективності діяльності підприємства, його конкурентоспроможності.

Питання 3

Аналітична обробка інформації передбачає побудову аналі­тичних таблиць.

Аналітична таблиця - це система думок, міркувань, які виражені мовою цифр, форма раціонального викладу аналітичних даних.

Оскільки матеріал таблиці дає можливість охопити аналітичні дані в цілому, як єдину систему, то за допомогою таблиці можна прослідкувати зв'язок між показниками, які вивчаються.

Розрізняють такі види таблиць:

-прості (подається лише перелік інформації про явище, яке вивчається);

-групові (дані за окремими одиницями досліджуваної сукупності об'єднуються у групи за однією суттєвою ознакою);

-комбіновані (матеріал розбивається на групи та підгрупи за двома та більше ознаками).

За аналітичним змістом розрізняють, зокрема, таблиці, пред­ставлені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Класифікація таблиць за аналітичним змістом.

Таблиця відображає

У таблиці наводиться інформація та обчислюється

Характеристику об'єкта,

який вивчається, за тією чи

іншою ознакою

Показники, які характеризують економічне явище, рівень даного показника за звітний період за одним або кількома об'єктами

Порядок обчислення аналітичного показника

Вихідна інформація, розрахунок похідних даних, необхідних для обчислення потрібного показника ,:

Динаміку показників, які досліджуються

Вихідна інформація за кілька років у хроно­логічному порядку, обчислення базових і ланцюгових темпів зростання та приросту, які виражаються у відсотках або індексах

Виконання плану, завдань

Планові і фактичні дані за звітний період за кожним об'єктом, обчислення відхилення від плану та відсоток виконання плану

Структурні зміни в складі показників

Інформація про склад досліджуваного явища в базовому і звітному роках, обчислення пито­мої ваги кожного елемента або частини в загальному цілому, відхилення від плану

Взаємозв'язок показників за різними ознаками

Індивідуальні або групові дані по одному з показників ранжирують у зростанні або змен­шенні і відповідно до цього розміщують дані за іншими взаємопов'язаними з ним показни­ками

Оформлення результатів впливу факторів на рівень досліджуваного показника

Інформація за факторними показниками, ре­зультатним показником, зміна результатного показника в цілому і за рахунок кожного фактора зокрема

Оформлення результатів підрахунку резервів

Фактичний і можливий рівень факторних показників, резерв збільшення результатного показника за рахунок кожного фактора


Узагальнення результатів аналізу

Систематизується матеріал дослідження тих чи інших сторін діяльності підприємства


Оскільки показники в таблиці розміщуються в більш логічній і послідовній формі та займають менше місця порівняно з текстовим викладом, пізнавальний ефект досягається значно швидше.

Графічний спосіб відображення аналітичних даних полягає в наочному представленні показників, чисел за допомогою геометричних знаків, малюнків та інших графічних засобів.

Графіки мають велике аналітичне значення, оскільки вони дають можливість вивчити структуру, динаміку явищ, взаємозв'язки між показниками, проаналізувати дані й узагальнити їх. Завдяки графікам аналітичний матеріал стає більш зрозумілим і легким для сприйняття.

Найпоширеніший вид графіків - діаграми, які за способом побудови поділяють на:

-лінійні (зображає величину показників у формі лінії, яка з'єднує розмішені у координатному полі точки);

-стовпчикові (зображає величину показників у вигляді стовпців однакової ширини);

-рядкові (зображає величину показників у вигляді горизонтальних рядків однакової ширини, але різної довжини);

-секторні (використовують для зображення структури явищ);

-фігурні (зображає величину показників за допомогою фігур (рисунків, символів).

За змістом розрізняють:

-діаграми порівняння(показують співвідношення різних об'єктів за будь-яким показником);

-структурні (секторні) діаграми(дозволяють відобразити склад показників, питому вагу окремих частин у загальному розмірі показника);

-діаграма динаміки(призначена для зображення змін явищ за відповідний відрізок часу);

-графіки зв'язку(широко використовуються для вивчення зв'язку між показниками, відображають напрямок і форму цього зв'язку);

-графіки контролю(використовуються для вивчення даних про хід виконання плану).

Побудова графіків потребує дотримання таких вимог:

  • виразність і контрастність рисунка;

  • масштаб, який забезпечував би наочність;

  • простота;

  • естетична характеристика - графік повинен бути гарним.

Особливого значення слід надавати графікам під час проведення поточного аналізу.

В умовах ринкової економіки виникає необхідність аналізу поведінки споживача на ринку. Для цього використовують гра­фічний прийом, зокрема - побудову кривих індиферентності, які ще називають кривими байдужості. Нанесені на графік, вони дають змогу проаналізувати різні комбінації товару для вибору однієї з них, що задовольняє споживача.




скачати

© Усі права захищені
написати до нас