Ім'я файлу: Урок 8 Тема 8 Маркування акумуляторних батарей.docx
Розширення: docx
Розмір: 103кб.
Дата: 04.10.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 103кб.
Дата: 04.10.2022
скачати
Тема 8 Маркування акумуляторних батарей
Маркування АКБ наноситься на кожну акумуляторну батарею у відповідності з міжнародними стандартами.
На кожній батареї повинне бути своє маркування, яке відображає всю необхідну інформацію про неї, яку повинен знати покупець. В основному це ємність батареї, напруга, її тип і призначення.
Маркування АКБ для кожної країни виробника є різним і суттєво відрізняється.
В країнах СНД маркування акумуляторні батареї відбувається згідно ГОСТ.
Маркування АКБ за стандартом ГОСТ виглядає так (приклад): 6СТ-55ПМ.
— 6СТ — кількість елементів (напругою 2В) в АКБ (6 банок по 2 У сумі 12 В);
— СТ — призначення АКБ (стартерна);
— 55 — номінальна ємність в Ампер-годинах;
— П — матеріал моноблока (поліпропілен);
— М — матеріал сепаратора (мипласт).
Інші позначення
— А — позначає те, що АКБ із загальною кришкою
— З — АКБ, є залитою і повністю заряджена. (якщо букви «З» немає, то батарея сухозаряженна)
— Т — означає, що корпус АКБ виготовлений з термопластичної пластмаси.
— Е — корпус виконаний з ебоніту у вигляді моноблока.
— Agm — характерно для батарей, у яких не значна витрата води відповідає ГОСТУ.
Також маркування АКБ передбачає вказувати таку інформацію:
Товарний знак від заводу виробника, номінальна ємність в А-ч, пусковий струм А при -18 градусів за Цельсієм (по-іншому його ще називають струм холодної прокрутки). Вказується напруга, яке видає АКБ в вольтах (V або В), час виготовлення (місяць, рік), вага батареї, обов’язково знаки полярності.
В Європейських країнах маркування АКБ відбувається згідно з стандартом DIN
Маркування АКБ для більшості Європейських країн представляє з себе спеціальний дев’ятизначний код.
За стандартом DIN маркування АКБ виглядає наступним чином (приклад): 574 012 068.
— 5 — цифра, що показує «порядок» значення ємності (5 — до 100 А/год, 6 — від 100 до 200 А/ч, 7 — понад 200 А/год);
— 74 — ємність батареї, яка в даному прикладі дорівнює 74 А/год;
— 012 — заводське позначення корпусу, з якого випливають габарити корпусу, тип кріплення, розташування виводів;
— 068 — струм пуску 680 А (холодного запуску, пусковий струм).
Японія
В Японії присутній свій стандарт JIS. У даному стандарті передбачено 4 показника.
Ось стандартне позначення Японського АКБ – 60D27R.
— 60 — цифра, що показує об’єднані значення ємності акумулятора і його пускового струму;
— D — «форм-фактор», характеристика, що позначає висоту і площу акумулятора.
— 27-довжина акумуляторної батареї в см;
— R — полярність акумуляторної батареї (вказує, де розташована негативна клема. R-праворуч, L-ліворуч);
Американські виробники
Маркування АКБ від Американських виробників. SAE
Маркування вказує тільки два показника, струм холодної прокрутки при мінус 18 градусів і типорозмірну групу.
Якщо батарея має маркування А24420.
— 24 — показує резервну ємність, вимірюється в хвилинах при +27С,
— 420 — струм холодної прокрутки — в амперах при-18С.
Електри́чний акумуля́тор (від лат. accumulare — «нагромаджувати») — хімічне джерело електричного струму багаторазової дії, основна специфіка якого полягає в зворотності внутрішніх хімічних процесів, що забезпечує його багаторазове циклічне використання (через заряд-розряд) для накопичення електричної енергії та автономного електроживлення різноманітних електротехнічних пристроїв та систем. Електричний акумулятор належить до категорії вторинних хімічних джерел струму.
Принцип дії
Принцип дії акумулятора заснований на зворотності хімічної реакції. Найпоширеніші електричні (кислотні та лужні) акумулятори накопичують хімічну енергію (внаслідок зворотних хімічних реакцій між речовиною електродів та електролітом), і віддають електричну енергію, будучи гальванічними елементами. Працездатність акумулятора може бути відновлена шляхом заряду, тобто пропусканням електричного струму в напрямку, зворотному напрямку струму при розряді: на від'ємному електроді (катоді) реакція окиснення замінюється реакцією відновлення, а на позитивному електроді (аноді) реакція відновлення змінюється на реакцію окиснення.[1]
Характеристики
Ємність акумулятора — це максимально можливий корисний заряд, що віддається повністю зарядженим акумулятором при розряді до найменшої допустимої напруги.
В Міжнародні системі одиниць SI ємність акумуляторів вимірюють в кулонах. На практиці використовується позасистемна одиниця Ампер-година: 1 А ⋅ год = 3600 Кл.
Енергетична ємність — енергія, що віддається повністю зарядженим акумулятором при розряді до найменшої допустимої напруги.
В системі SI енергетична ємність вимірюється в джоулях. На практиці використовується позасистемна одиниця Ват-година: 1 Вт ⋅ год = 3600 Дж.
При низьких температурах ефективність акумуляторів всіх електрохімічних систем різко знижується.[2] Разом з тим, NiCd акумулятори можуть працювати й при -40оС, у той час як температура -20оС є межею, при якому NiMH, SLA й Li-ion акумулятори припиняють функціонувати.[2]
Хоча акумулятор і може працювати при холодних температурах, але це зовсім не означає, що він автоматично може також бути заряджений при тих умовах. Сприйнятливість до заряду більшості акумуляторів при дуже низьких температурах надзвичайно обмежена і струм заряду за таких умов повинен бути зменшений до 0,1оС.[2]
Типи акумуляторів
Докладніше: Список типів електричних батарей
Розрізняють кислотні (свинцеві) і лужні акумулятори.
Кислотні акумулятори мають високу номінальну напругу (2 В), малий внутрішній електричний опір та відносно високий коефіцієнт корисної дії (до 0.85). Проте невеликий термін служби, недостатня міцність та незадовільна робота при низьких і високих температурах обмежують їх застосування.
Лужні акумулятори мають ряд переваг перед кислотними: вони міцніші, не бояться перевантажень, добре працюють в широкому інтервалі температур, невимогливі до виробничих умов. Основні їх недоліки: низький ККД (до 60 %) і напруга (1,2; 1,25; 1,33 В).
За складом електродів (активної маси) лужні акумулятори поділяють на:
Кадмій-нікелеві;
Залізо-нікелеві;
Цинк-нікелеві;
Срібло-цинкові.
Кадмій-нікелеві акумулятори можуть бути дуже малих розмірів — 1—3 см² (т. з. ґудзики), їх застосовують у слухових апаратах для глухих та в напівпровідникових радіоприладах. Лужні акумулятори виробляють сухими.
Класифікація за конструкцією
За способом утримання електродів акумулятори поділяють на:
Ламельні (у них активна маса поміщена у ламелі. У залізо-нікелевих акумуляторах ламелями є плоскі стальні коробочки з перфорованими стінками);
Безламельні.
Безламельні акумулятори мають підвищену ємність і менші розміри. Останнім часом почали застосовувати стартерні залізо-нікельові акумулятори, які працюють при низьких температурах краще, ніж кислотні. Для одержання великих імпульсних струмів при низьких і високих температурах та значних змінах атмосферного тиску застосовують срібло-цинкові акумулятори.
Електричні та експлуатаційні характеристики акумулятора залежать від матеріалу електродів і складу електроліту. Зараз найбільш поширені такі акумулятори:
Примітки
Задля лаконічності, записи в таблиці було скорочено. Для повного описання, дивіться окремі статті про кожний тип.
a Номінальна напруга елементу, Вольт.
b Щільність енергії = накопичена енергія/вага або енергія/об'єм, в трьох одиницях вимірювання
c Питома потужність = потужність/вага, Вт/кг
d Коефіціент корисної дії заряду/розрядки у відсотках, %
e Енергія/вартість споживання в Вт*г/US$ (приблизно)
j Безпечна для працездатності акумулятора глибина розряду
f Коефіцієнт саморозряду у відсотках на місяць
g Кількість робочих циклів
h Тривалість періоду працездатності, років
i До VRLA або рекомбінантів належать гелеві акумулятори та абсорбційні скляні пластинки
p Пілотне виробництво
r В залежності від кількості циклів розряду