ІНСТРУКЦІЯ
до практичного заняття № 5
ТЕМА: Гнійничкові захворювання шкіри.
Спеціальність: 223 Медсестринство Лікувальна справа
Кількість годин: 4
Викладач: А.І.Чоботарь
Група 311 л 1 бр 03.04.2020 08.00 – 11.10
ГНІЙНИЧКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ (ПІОДЕРМІЇ)
ЗАГАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ:
- здатність застосувати знання у практичних ситуаціях;
- здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями;
- здатність бути критичним і самокритичним;
- здатність до адаптації та дії в новій ситуації;
- вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;-
- здатність приймати обгрунтовані рішення;
- здатність працювати в команді та автономно;
- здатність діяти на основі етичних міркувань;
- здатність оцінювати та підтримувати якість виконаної роботи.
ФАХОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ:
- здатність виділяти основні клінічні симптоми дерматозів;
- здатність провести суб’єктивне і об’єктивне обстеження пацієнтів із дерматозами;
- здатність виділяти основні клінічні симптоми дерматозів;
- здатність виконати діагностичні проби та оцінити їх результати;
- здатність назвати основні принципи і методи лікування хворих на шкірні хвороби;
- здатність підготувати хворого до проведення медичних маніпуляцій;
- здатність підготувати хворого до застосування лікарських форм;
- здатність аналізувати отримані результати лабораторних досліджень;
II. Навчальна мета.
2.1. Знати:
сучасне поняття про етіологію та патогенез піодермій;
шляхи та імовірні умови інфікування піогенною флорою;
чинники, що сприяють розвитку цих дерматозів;
класифікацію та загальні особливості піогенного ураження;
загальний перебіг та клініку піодермій;
клінічні різновиди їх перебігу;
особливості піогенного ураження слизових оболонок;
клініку типових проявів стрептодермій;
характерні клінічні особливості стафілодермій;
діагностику та диференційну діагностику цих дерматозів;
принципи терапії та профілактики піогенних уражень.
2.2.Вміти:
цілеспрямовано зібрати загальний та епідеміологічний анамнез у хворих з вищевказаною патологією та провести всебічне обстеження хворого;
деонтологічно виважено вести себе з хворим, його рідними;
на основі результатів обстеження сформулювати попередній клінічний діагноз з урахуванням особливостей психологічного статусу;
в разі потреби пояснити хворому, як правильно робити місцеві процедури;
проводити епіляцію волосся у разі непаразитарного сикозу, стрижку та гоління волосся в ділянці ураження.
проводити обробку здорової шкіри, яка оточує вогнище піодермії;
проводити підготовку та обробку ураженого місця при піодермії;
правильно оформити документацію та надіслати екстрене повідомлення;
роз'яснити хворому раціональну тактику його поведінки в ході подальшого лікування та диспансерного спостереження;
професійно проводити санітарно – просвітню роботу.
2.3.Опанувати практичними навичками:
- збір анамнезу з наступним проведенням детального клініко-лабораторного обстеження хворого;
постановка попереднього клінічного діагнозу;
взяття матеріалу з висипки для мікроскопічного дослідження;
проведення диференційного діагнозу;
заповнення спеціальної медичної документації на хворого.
IIІ. Виховна мета.
Виховувати у медичних працівників професійний підхід та виважене деонтологічне ставлення до хворих з піогенними проявами на тілі під час з'ясування їх анамнезу, отримання інформації стосовно побутових контактів та наступного клінічного обстеження.
При обстеженні та лікуванні хворого враховувати не тільки клінічні особливості захворювання, але й індивідуальні психологічні особливості реагування хворого на цю специфічну інфекційну патологію.
Наголошувати на соціальні та санітарно-епідеміологічні аспекти в розвитку та розповсюдженні цих захворювань.
IV. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи.
4.1. Етіологічні чинники розвитку піодермій людини:
Етіологічні чинники - стафілококи частіше і дещо рідше стрептококи. Ці мікроорганізми фактично завжди є на шкірі здорових людей. Тільки 8-10% з них є патогенними для людини. У людей, які вже перехворіли піодерміями, має місце зміна мікрофлори шкіри з явним превалюванням (у 90% випадків) саме патогенних штамів. Вирішальну роль у розвитку піогенного ураження шкіри має зниження місцевої і загальної антибактерійної резистентності організму.
Розрізняють первинні піодермії, які розвиваються на незміненій шкірі, і вторинні, які ускладнюють перебіг переважно сверблячих дерматозів (короста, екзема, нейродерміт) внаслідок частих розчухів, що створюють вхідні ворота для інфекції.
4.2. Екзогенні та ендогенні сприяючі чинники:
мікротравми шкіри, на які більшість людей не звертає належної уваги;
переохолодження та забруднення шкіри;
тривале знаходження в теплому та вологому приміщенні;
трофічні порушення цілісності шкіри;
зсув рН водно-ліпідної мантії шкіри в лужну сторону;
зміна хімізму поту внаслідок підвищеної пітливості + мацерація шкіри;
порушення функцій залоз внутрішньої секреції (діабет);
функціональна недосконалість дитячої шкіри;
недостатність клітинного імунітету;
тривале вживання великих доз цитостатиків, кортикостероїдів;
хронічні інфекційні захворювання;
4.3. Класифікація піогенних уражень шкіри людини.
Загальновизнаної класифікації цих хвороб немає. Найчастіше їх класифікують в залежності від:
характеру збудника - стафілодермії та стрептодермії;
глибини ураження - поверхневі та глибокі;
переважне ураження гладкої шкіри чи ураження придатків шкіри;
гостроти перебігу - хронічні та гострі піодермії.
4.4. Морфологічні елементи висипки при піодерміях
Пухирці. Пустули. Тріщини.
Папули. Ерозії. Екскоріації.
Кірки. Вторинна пігментація.
V. Матеріали для самоконтролю (питання, тести, задачі).
А. Питання для самоконтролю:
Які чинники сприяють появі та розвитку піодермій?
Класифікація піогенних уражень шкіри.
Особливості уражень гладенької шкіри.
Загальна характеристика вугрової хвороби.
Чим небезпечні карбункули?
Що таке псевдофурункульоз?
Хто хворіє на гідроденіт?
Принципи лікування хронічних піодермій.
Які профілактичні заходи треба рекомендувати?
10. Особливості місцевої медикаментозної терапії.
А. Тести
1. Вкажіть номери захворювань, збудником яких є стрептококи (І), стафілококи (II) і змішана стрепто-стафілококова інфекція (III).
Імпетиго у вигляді фліктени, пухира, заїди, поверхневого панариція (імпетиго нігтьових валиків) та ін.
Фурункул.II
Остіофолікуліт.III 7. Хронічна піодермія.III
Вульгарні ектими та їх різновиди.I 8. Вульгарний сикоз.II
Вульгарне імпетиго.III 9. Гідраденіт.II
Фолікуліт.II 10. Карбункул.II
2. Які з піодермітів, перерахованих нижче, є поверхневими (І), а які глибокими (II)
Бульозне імпетиго.II 10. Множинні абсцеси дітей.II
Вульгарний сикоз.II 11. Карбункул.II
Кільцевидне імпетиго.II 12. Остіофолікуліт.I
Заїда або щілиноподібне імпетиго.II 13. Фолікуліт.I
5. Імпетиго нігтьових валиків.II 14. Вульгарні вугрі.II
Свербляча (проривна) ектима.II 15. Фурункул.II
Гангренозна (кахектична) ектима.II 16. Гідраденіт.II
Сифілоподібне імпетиго.I 17. Конглобатні вугрі.II
Епідемічна пухирчатка немовлят.I 18. Хронічна виразково-вегетуюча піодермія.II
3. В яких шарах або придатках шкіри розвивається основний патологічний процес (дописати відповіді)
При стрептококовому імпетиго. Відкриті ділянки тіла
При гідраденіті. Запалення апокринних потових залоз , переважно в пахвових ямках
При стафілококовому імпетиго.Сально-волосяні фолікули
При фурункулі.Волосяний фолікул і пов’язаної з ним сальної залози.
При вульгарному сикозі.Волосяні фулікули у ділянках бороди , вусів , волос част голови , лобка.
При карбункулі. Запалення дерми і гіподерми із залученням групи сусідніх сальних залоз, волосяних фулікулів та підшкіної клітковини
При ектимі. Глибокі шари дерми г
4.З перерахованих клінічних ознак виберіть характерні для стрептококового (І), стафілококового (II) та вульгарного імпетиго (ІІІ):
Фліктена плоска, не напружена, з дряблою зморщеною покришкою.I
Пустула шароподібна, напружена, пронизана пушковим волоссям.
Вміст пустули густий, жовтуватого кольору, у великій кількості.
Вміст пустули незначний, рідкий, серозно-гнійний, опалесцентний.II
Кірка тонка, листовидна, янтарного або солом'яно-жовтого кольору.III
Кірка товста, конусовидна, жовто-бурого кольору.
Масивні, глибчасті, медового кольору кірки.
5.Які з лікувальних процедур і призначень Ви вважаєте неправильними при піодерміях:
1.Застосування примочок.
Протирання шкіри навколо вогнищ ураження спиртовими розчинами.
Купання і змивання водою уражених ділянок шкіри.
Накладення на вогнище ураження вологих зігріваючих компресів.
Змащування вогнищ ураження 1% розчином метиленового синього.
Видавлювання гною з пустул.
Застосування водно-взбовтуючих сумішей.
8.Вскривання покришки пустули і видалення гною марлевим тампоном.
9.Змащування вогнищ дезинфікуючими мазями.
Б. Задачі
Клінічна задача 1
На ФАП звернувся хворий П., 34 роки, механізатор, зі скаргами на появу гноячків на шкірі шиї та верхніх кінцівок, болісність в місцях їх локалізації, підвищення температури тіла до + 37, 6 °С .
Із анамнеза відомо, що хворіє біля 3-х місяців, пов’язує своє захворювання з особливостями роботи - постійно замаслений спецодяг, переохолодження, праця на відкритому повітрі. Самолікування домашніми зовнішніми засобами, а також антибіотиками – суттєвого ефекту не дало.
При огляді – на шкірі шиї та передпліч – багаточисленні пустульозні елементи висипу, конічної форми, в ділянках волосяних фолікулів, розміром до горошини, деякі з них у вигляді запальних вузлів, розміром до 0,5 см з некрозом у центрі. Шкіра в ділянці вузлів напружена, багрово – синюшного кольору, різка болісність при пальпації. В місцях регресу пустул – поверхневі рубці.
Поставте вірно діагноз.
Які лабораторні дослідження слід провести?
Призначте лікування?
Відповідь: Фурункульоз
2. ЗАС, ЗАК, глюкоза (натще)
3. Аутогемотерапія та піротерапія . Спецефічне : вітамінотерапія
Обробляти дрібні ураження Фукарцином , на центр некрозу Іхтіол.
Клінічна задача 2
Під час огляду в приймальному відділенні у хворого на шкірі підборіддя, верхньої губи та щік під бородою та вусами виявлено численні запальні міліарні фолікулярні папули, деякі з яких вкриті зеленуватими або брудно-жовтими кірками, під якими помітні ерозивні поверхні. Хворого непокоїть незначний свербіж, періодичне печіння в уражених ділянках. Хворіє більше 6-ти років. Відчув поліпшення стану після того, як почав носити вуса і бороду.
Встановіть попередній діагноз. Поясність патогенез цього захворювання. Що можна рекомендувати хворому для запобігання загострення захворювання? Складіть план лікування.
Відповідь:Стафілококовий сикоз . Поруш функцій сально-волосяного апарату , зміни з боку НС.
Можна рекомендувати відростити бороду.
Лікування антисептики та антибіотики .
Клінічна задача №3.
На ФАП не звертаючи жодної уваги на пацієнта, що вже сидів перед фельдшером, до його кабінету буквально увірвалась гр. М-ко та в досить категоричній формі заявила, що вона терміново потребує медичної допомоги через те нещастя, що з нею напередодні трапилось. Вона відмовилась тимчасово вийти з кабінету, щоб дати фельдшеру можливість завершити розмову з попереднім хворим, мотивуючи це значною болючістю її «болячки».
Об'єктивно:
На шкірі бокової поверхні тулуба зліва є округла рожево-червона трошки набрякла пляма розміром з 10 копієчну монету. В її центрі невеличкий (як сірникова голівка) пухирець з трохи каламутним вмістом та стрижнем волосини, що стирчить з нього. Пальпаторно ця ділянка трохи болюча.
Питання:
Про яку патологію подумав фельдшер, побачивши шкіру?
Яке лікування треба рекомендувати?
Відповідь: Остеофолікуліт
Лікування : проколити пухерець стерильною голкою усунути гній, ураження змастити метиленовим синім чи діамантовим зеленим . Присипати борною присипкою.
Клінічна задача №4.
Оглядаючи чергового пацієнта фельдшер звернув увагу на «спалах» голосу одного з пацієнтів під своїм кабінетом. Трохи пізніше він почув досить голосний плач цієї ж людини. Відпустивши хворого, що до цього був у нього в кабінеті, фельдшер позачергово запросив до кабінету чоловіка середніх років зі слідами сліз на обличчі. Виявилось, що цю людину ось вже днів з десять дуже турбують вкрай для неї неприємні відчуття, пов'язані з гостро запальним ураженням шкіри лівої сідниці, яке не піддається лікуванню весь цей час.
Об 'єктивно:
В верхньо - латеральній частині набряклої лівої сідниці розміщений болючий червоний запальний інфільтрат розміром з велику квасолину. У центрі цього утворення формується конічна пустула. При пальпації цього щільного інфільтрату - виражена болючість.
Питання:
1. Про яку патологію подумав фельдшер, побачивши шкіру сідниці?
2. Яке лікування треба рекомендувати хворому?
3. Як оцінити поведінку хворого?
Відповідь: Фурункул
Лікування : Антибіотики , на фурункул накласти Іхтіол та накласти тонций шар вати. Повторювати до утворення в центрі фурункула отвору на нього накласти марлию змочену розчіном натрію хлориду. І потім мазь для стимуляції та регенерації тканин.
Поведінка пацієнта зумовлена захворюванням яку не лікували.
Клінічна задача №5.
Згідно раніше досягнутої домовленості жінка привела до фельдшера свого чоловіка на чергову перев'язку, її чоловік, 45 річний інженер-будівельник, ось вже біля місяця лікується в зв'язку з поміченими жінкою у нього на задній поверхні шиї гнійними висипаннями. Рекомендованій йому терапії та процедурам пасивно підпорядковується переважно лише під впливом досить наполегливого спонукання з боку дружини. За весь час спілкування жодного разу не поцікавився у лікаря стосовно перспективи свого одужання.
Об 'єктивно:
На задній поверхні шиї у нього є гострозапальний темно-червоний щільний вузол до 7-8 см в діаметрі. При пальпації - надзвичайно болючий. В кількох місцях в ньому є отвори, з яких виділяється гнійно-кров'яниста рідина. В тій частині ураження, що ближче до потилиці є виразка з нерівними краями, нерівним дном та гнійним нальотом.
Питання:
Про яку патологію треба думати?
План обстеження
План лікування
Профілактика
Відповідь:Карбункул
Оглад пацієнта та бактеріоскопія , біохімія крові , ЗАК та ЗАС
Госпіталізація в хірургію . Спочатку обколити вогнище пеніциліном по 200 000 ОД щоденно 2 дні . УВЧ. Асептична пов’язка . Ліжковий режим , антибіотики . Якщо консервативне лікування не діє то переходимо до оперативного. Широкий розтин і відсікання нежиттездатних тканин. Тампонада рани . Заміна тампонів через 2 дні.
Профілактика: Гігієнічний режим, відмовитись від шкідливих звичок , правельне харчування.
Клінічна задача №6.
До фельдшера звернулась досить відома топ-модель - жінка М., 26-х років зі скаргами на появу у неї помітної болючості на передній брюшній стінці біля пупка. Спочатку (біля тижня тому) вона відмітила появу невеличкого трохи болючого вузлика, який поступово збільшився в розмірі до 1-2 см. Шкіра над ним почервоніла та набрякла. При доторкуванні до нього одягу при швидкому переодяганні під час показу на подіумі колекції виникає значна болючість. Жінка, не бажаючи обтяжувати інших турботою про себе та підставляти колег по роботі, пробувала самолікуватись антибіотиками. Але позавчора, помітивши появу ще одного малесенького вузлика, вона вирішила звернутись до лікаря, щоб під його професійним керівництвом більш активно та успішно лікувати цю неприємну для неї патологію.
Об 'єктивно:
На підвищено вологій шкірі живота біля пупка розміщений гостро запальний інфільтрат неправильно округлої форми діаметром до 2-2,5 см тістуватої консистенції. Пальпація його дуже болюча і супроводжується незначною флуктуацією в центральній частині. Крім того, під лівою грудною залозою на гіперемованій та набряклій шкірі сформувався другий гостро запальний інфільтрат розміром з дрібну горошину. Пальпаторно він щільний та болючий. Загальний стан жінки цілком задовільний.
Питання:
Про яку патологію у жінки треба думати ?
Як оцінити її поведінку та спробу самолікування ?
План обстеження
План лікування
Профілактика
Відповідь:Гідраденіт.
2. Праця з патологією могла призвести до ускладнень. Самолікування як спроба контролю патології.
3. Огляд , ЗАК , бактеріоскопія.
4. Антибіотики після візначення чутливості збудника до них , Антисептики , знеболюючі та протизапальні . Протирання борним спиртом для запобігання розповсюдження інфекції . Слідкувати за тим щоб не було намокання під час водних процедур. Для запобігання поширенню цієї інфекції.
5. Гігєнічний режим , протирання камфорним спиртом , загартовування та правельне харчування.
Клінічна задача №7.
До фельдшера тихцем від 19 річної дочки звернулась її мати, яку дуже турбує те, що відбувається з донькою протягом останнього часу. Зі слів матері донька помітно пригнічена наявною у неї на обличчі висипкою. Вперше висипання з'явились біля 2-х років тому на спині. Поступово вони розповсюдились на передню поверхню грудей та плечовий пояс. А цієї весни вони вразили і шкуру обличчя. І все це не дивлячись на регулярне відвідування дочкою різних косметичних салонів та виконання нею буквально всіх рекомендацій, що їй там надавались. Тож, її дочка не тільки не приховує свого невір'я у видужання, але й у можливе поліпшення та ефективність подальшого свого лікування. Зі значними труднощами матері вдалося таки умовити її показатись лікарю, хоча вона і висловила лікарю прямо в очі свої сумніви стосовно його спроможності їй реально допомогти.
Об'єктивно: На шкірі лоба, щік, підборіддя, передній поверхні грудей, спині, плечового поясу є багаточисельна симетрична поліморфна висипка представлена як рожевими напівкулястими вузликами діаметром в 1-2 мм, так і пустулами, папулами, жовтуватими кірочками та поверхневими рубчиками. Крім того на спині є ще кілька щільних вузлів величиною з вишневу кісточку. Вони червоно-синюшного кольору, болючі. Шкіра обличчя блищить і на ній помітні також багаточисельні розширені вічка сальних залоз.
Питання:
Про наявність якої патології у дівчини подумав фельдшер?
Яка Ваша оцінка поведінки матері та дочки?
План обстеження
План лікування
Профілактика
Відповідь: Вугрова хвороба
2. Турбота про здоров’я доньки. Сумніви доньки в лікуванні через те що вона дотримувалась рекомендації від працівників косметичного салону.
3. Огляд, біохімія крові , ЗАК,ЗАС, бак дослідження кишкової флори, УЗД , зішкріб на Демодекс для візначення на чутливість до антибіотиків.
4. Нормалізація роботи сальних залоз , антибактеріальна терапія , протизапальні , вітаміни , ФЗТ.
5.Корекція імунних порушень , дієта, психологічна реабілітація, відмова від шкідливих звичок , догляд за шкірою.’
Блок В
Вирішити тести
1. У дівчинки та хлопчика з однієї сім'ї на шкірі обличчя жовто-бурі кірочки, кількість яких збільшується, під ними гній, ерозії. Яку хворобу слід діагностувати:
А. Кандидоз.
B. Фурункул.
C. Дерматофітію.
D. Імпетиго.+
E. Дерматит.
У дитини 6 років - імпетиго. Яку мазь застосуємо:
А. Синафлан.
B. Лінімент синтоміцину.+
C. Герпевір.
D. Преднізолонова.
E. Клотримазол.
У хворої дівчинки 4 років - фурункульоз. Яку групу препаратів застосуємо:
А. Нестероїдні протизапальні препарати.
B. Протигрибкові.
C. Антибіотики.+
D. Сечогінні.
E. Кортикостероїди.
У дитинки 3 років свербіж, висипка на кистях, долонях і підошвах у вигляді червоних набряклих вузликів. Свербіж посилюється вночі. Про яке захворювання слід запідозрити:
А. Екзему.
B. Дерматит.+
C. Псоріаз
D. Коросту.
E. Червоний плескатий лишай.
У хворого хлопчика 7 років - короста. Яку мазь застосуємо?:
А. Стрептоцидову.
B. Синтоміцинову .
C. Бензилбензоату.+
D. Герпевір.
E. Преднізолонову.
У хворого хлопчика 14 років - короста. Який засіб застосуємо?:
А. Стрептоцидову мазь.
B. Синтоміцинову мазь.
C. Сірчана мазь.+
D. Герпевір.
E. Преднізолонову мазь
У хворого чоловіка 25 років - короста. Який засіб застосуємо?:
А. Стрептоцидову мазь.
B. Синтоміцинову мазь .
C. Герпевір.
D. Спрегаль +
E. Преднізолонову мазь.
У хворого чоловіка 25 років - короста. Який засіб застосуємо?:
А. Стрептоцидову.
B. Синтоміцинову .
C. Герпевір.
D. Бензилбензоат+
E. Преднізолонову.
Хворий К. 16 років відчуває свербіж у ділянці лобка, шкіра не змінена. Про яку хворобу слід подумати?:
А. Лобковий педикульоз.+
B. Червоний плескатий лишай.
C. Екзему.
D. Контагіозний молюск.
E. Дерматит
У дитини 7 років - розповсюджене імпетиго, окрім того, виражений свербіж, що посилюється після 21 години. Про яку ще хворобу слід подумати?:
А. Екзему.
B. Коросту.+
C. Дерматит.
D. Герпетиформний дерматит.
E. Червоний плескатий лишай.
Хвора М. 31 року, скаржиться на свербіж голови, шкіра не змінена . Яку хворобу слід запідозрити?
А. Коросту.
B. Педикульоз голови.+
C. Екзему.
D. Дерматит.
E. Псоріаз.
Для лікування корости у дитини 4 років застосовують:
А. Сірчана мазь 33 %
B. Суспензія бензилбензоату 20 %
C. Мазь бензилбензоату 25%
D. Тетрациклінова мазь 20 %
E. Суспензія бензилбензоату 10%+
Для лікування корости у дорослих використовують:
А. Сірчана мазь 3 %
B. Суспензія бензилбензоату 10 %
C. Мазь бензилбензоату 10%
D. Тетрациклінова мазь 20 %
E. Суспензія бензилбензоату 20%+
При якому захворюванні показано накладання іхтіолової мазі :
А. Фурункул+
B. Дерматит
C. Екзема
D. Імпетиго
E. Ектима
Який із піодермітів виникає внаслідок дії стрептокока :
А. Фурункул
B. Карбункул
C. Бешиха
D. Гідраденіт +
E. Дерматит
Що таке карбункул :
А. Запалення одного волосяного мішечка й потової залози
B. Запалення кількох волосяних мішечків, розташованих поряд з потовими залозами.
C. Запалення кількох волосяних мішечків, розташованих поряд, і сальних залозами.
D. Кілька фурункулів, об’єднаних в один запальний процес.+
E. Наявність окремих фолікулів, що перебувають у різних фазах розвитку.
Яке лікування призначають хворому на фурункульоз :
А. Протизапальне
B. Переливання кров
C. Вікасол і аскорбінову кислоту
D. Аутогемотерапія
E. Пивні дріжджі+
До стрептодермії відносять:
А. Фрункул
B. Карбункул
C. Імпетиго +
D. Гідраденіт
E. Дерматит
До стафілодермії відносять:
А. Фрункул +
B. Імпетиго
C. Ектима
D. Рупія
E. Дерматит
До стафілодермії відносять:
А. Рупія
B. Імпетиго
C. Ектима
D. Остіофолікуліт
E. Дерматит +
До стрептодермії відносять:
А. Фрункул
B. Карбункул
C. Ектима +
D. Гідраденіт
E. Дерматит
Вкажіть до розвитку якого захворювання частіше всього призводять піодерміти:
А. Гострий гастроентерит +
B. Хронічний гломерулонефрит
C. Гострий нефрит
D. Нефротичний синдром
E. Дерматит
Пацієнці 42 роки, яка має патологію шкіри правої гомілки. Встановлений діагноз: Мікробна екзема. Який із морфологічних елементів поліморфної висипки є характерним?
А. Гнійничок
B. Пляма
C. Кірочка +
D. Вегетація
E. Екскоріація
24. Пацієнтка 25 років, скаржиться на свербіж , особливо вночі протягом 3 днів. При огляді: на шкірі пальців (бокові поверхні, міжпальцеві складки), передньої поверхні пахових ямок, на животі, сідницях, внутрішніх поверхнях стегон, на молочних залозах. Призначена 33 % сірчана мазь. На які ділянки тіла медична сестра повинна накласти мазь?
А. На все тіло, крім голови.+
B. На все тіло, крім спини.
C. На все тіло, крім живота.
D. На все тіло, крім кінцівок.
E. На все тіло.
25. При суб’єктивному обстеженні пацієнта медична сестра виявила скарги: свербіж шкіри, що посилюється вночі, попарно розміщені дрібні папули, везикули, розчухи, кров’янисті кірочки на характерних для корости місцях. Яка потенційна проблема може виникнути у пацієнта?
А. Гнійничкові ураження шкіри.+
B. Мокнуття.
C. Вегетації.
D. Ліхеніфікації.
E. Алопеція
26. У дитини 18 років на обличчі та шиї стрептодермія. Які обмеження необхідні для ефективного лікування?
А. Обмежити контакт з водою та вживання солодощів.+
B. Обмежити вживання алкоголю.
C. Обмежити вживання молока.
D. Обмежити вживання цитрусових.
E. Обмежити вживання соків
27. В які терміни фельдшеру здравпункта необхідно задіяти до обстеження і лікування осіб, котрі мали контакт з хворими коростою ?
А. 3 дні +
В. 10 днів
С. 15 днів
D. 20 днів
Е. 1 місяць
28. До фельдшера ФАПу звернувся хворий 30 років зі скаргами на свербіж шкіри, що підсилюється ввечері. Хворіє 1,5 місяця. Об’єктивно: на шкірі міжпальцевих складок кистей, згинальних поверхнях кінцівок, животі, стегнах, сідницях спостерігається висип, що складається з парних папул, вкритих кров’янистими кірочками, лінійні розчухи. Фельдшер запідозрив:
А. Коросту +
В. Екзему
С. Атопічний дерматит
D. Токсикодермію
Е. Нейродерміт
29. До фельдшера ФАПу звернулась жінка зі скаргами на свербіж шкіри, що посилюється вночі, появу висипки. Об`єктивно: папули і везикули у міжпальцевих складках кистей,животі, стегнах, молочних залозах; гнійні кірочки на ліктях. Фельдшер визначив,що такі симптоми імовірні для:
А. Екземи
В. Корости +
С. Атопічного дерматиту
D. Нейродерміту
Е. Кропив`янки
30. У 2 – річної дитини висипання локалізуються на кистях, долонях і підошвах у вигляді червоних набряклих вузликів. Висипання супроводжуються сильним свербіжем, який посилюється у вечері і вночі. Про яку хворобу можна подумати:
А. екзему
В. коросту +
С. дерматит
D. червоний плескатий лишай
Е. псоріаз
31. У пацієнта А., 32 років на тлі гіперемованої шкіри в ділянці вусів дрібні гноячки, жовті кірки, свербіж, збільшені підщелепні лімфатичні вузли. Яку патологію варто запідозрити?
А. Сикоз +
В. Герпес простий
С. Кандидоз
D. Трихофітію
Е. Туберкульоз шкіри
32. У дитини трьох місяців через тиждень після гнійного кон’юктивіту навколо природніх отворів на обличчі, шиї, в складках під пахвами, виникла зливна насичена еритема, що на вигляд нагадує тоненьку мокру білизну. При найменшому дотику епідерміс відшаровується, утворюючи великі червоні вологі ерозії. Позитивний симптом Нікольського. Дитина неспокійна, загальний стан важкий з явищами інтоксикації, зневоднення, діареї, втратою маси тіла. В крові – лейкоцитоз, анемія, прискорена ШОЕ, гіпопротеїнемія. Вкажіть найбільш ймовірний орієнтовний діагноз?
А. Стафілококовий синдром обпеченої шкіри +
В. Простий контактний дерматит
С. Імпетиго
D. Везикулопустульоз
Е. Епідемічний пемфігус новонароджени
33. Пацієнт звернувся до фельдшера із скаргами на свербіж в області живота та пахвових ямок переважно ввечері та вночі. Про яке захворювання повинен подумати фельдшер?
А. Короста; +
В. Дерматит;
С. Екзема;
D. Мікози.
Е. Псоріаз
34. Пацієнтці 40 років, яка має патологію шкіри правої гомілки, встановлений діагноз: мікробна екзема. Який з морфологічних елементів поліморфної висипки є характерним?
А. Гнійничок
В. Вузлик
С. Пляма
D. Кірка +
Е. Пухирець
35. Пацієнтка 25 р. скаржиться на появу свербіжу, особливо вночі протягом 3-х днів. При огляді: на шкірі пальців (бокових поверхнях, міжпальцевих складках), передньої поверхні пахових ямок, на животі, сідницях, внутрішній поверхні стегон, на молочних залозах чисельні попарно розміщені папуло-везикули, екскоріації кров’яністі кірочки. Для якого захворювання це характерно?
А. екзема
В. алергічний дерматит
С. короста +
D. атопічний дерматит
Е. еритразма
36. Медична сестра провела обробку шкіри хворого коростою 25% кремом бензилбензоату. На який день лікування втирання необхідно повторити?
А. 2
В. 4 +
С. 3
D. 5
Е. 6
37. Хворому для лікування корости призначена 33% сірчана мазь. На які ділянки тіла медична сестра повинна нанести мазь?
А. На все тіло, крім обличчя +
В. На шкіру живота
С. На шкіру міжпальцевих складок
На шкіру сідниць
Е. На шкіру кінцівок
Практичне завдання
Описати фото пацієнта.
Де локалізується висипка?
Яке вогнище запалення?
Елементи висипки?
Попередній діагноз?
План обстеження?
План лікування?
Профілактика
Скласти задачу до фото. Згідно вимог (як ми робили на практичних заняттях - див схему у щоденнику практичних занять)
По списку: 1 студент – 1 фото, 2 студент – 2 фото і т.д.
Фото №6
Відповідь: Вугрова хвороба ( папульозний різновид )
Локалізація : обличчя з переходом на шию
Сальні залози.
Рожеві запальні напівкулясті вузлики діаметром 1-4мм, що регресують без рубців.
Діагностика: клінічна картина.
Лікування : Антибіотики , імуномодулятори , препарати цинку .
Місцева терапія : левоміцетиновий спирт , крем скінорен .
Профілактика : Виключити за раціону горіхи , шоколад , морську рибу , йодовану сіль.
Задача: До фельдшера ФАПу звернулась мати з дівчинкою зі скаргами на висип на обличчі та шиї. Також виявлено що у молодому віці мати також страждала цією патологією.
Об’єктивно: Рожеві запальні напівкулясті вузлики.
Діагноз : вугрова хвороба. ( папульозний різновид ).
Лікування : : Антибіотики , імуномодулятори , препарати цинку .
Місцева терапія : левоміцетиновий спирт , крем скінорен .
Профілактика: : Виключити за раціону горіхи , шоколад , морську рибу , йодовану сіль.
Фото 1
Фото 2
Фото 3
Фото 4
Фото 5
Фото 6
Фото 7
Фото 8
Література:
Конспект лекції
Щоденник для практичних занять
Робочий зошит для СР.
Степаненко В.І., Чоботарь А.І.. Підручник Дерматологія і венерологія К.: Медицина, 2015.
Степаненко В.І., Чоботарь А.І.. Практикум з дерматології і венерології К.: Медицина, 2018.
Зайченко М.М., Зайченко Я.О. Шкірні та венеричні хвороби: Навч. посібник до практ. занять. — К.: Здоров’я, 2005.
Медсестринство в дерматології і венерології: Навч. посібник / М.Б. Шегедин, М.М. Зайченко, Я.О. Зайченко. — К.: Медицина, 2008.
Новосад Л.С., Лабінський Р.С. та ін. Шкірні та венеричні хвороби. Навч. посібник — К.: Медицина, 2007.