Ім'я файлу: Технології землевпорядного проектування.docx
Розширення: docx
Розмір: 45кб.
Дата: 14.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
65645.docx
1.pptx
14.03.2016.-7.trigonometrichni_rivnjannja-nerivnos (1).doc
rozrobka_uroku_18.docx
26928.ppt
Teoriia_derzhavy_i_prava.doc
244363.doc
Екзаменаційний білет. ПКНМ. Бондаренко.docx
захист реферата перегони.docx
Престиж мережа.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРИРОДНИЧО-ГУМАНІТАРНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

Реферат

З дисципліни:

«Землевпорядне проектування»

На тему:

Технології землевпорядного проектування

Студентки 3 курсу групи ЗВ-31

Кость Тетяни

Керівник:

викл. Сегляник Вікторія Іванівна

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________________

Оцінка: _________________________

ECTS _________________________

Ужгород- 2021

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….3

    1. Основні технології землевпорядного проектування…………………….4

    2. Традиційна технологія…………………………………………………….6

    3. Комплексна технологія…………………………………………………….6

    4. Автоматизовані технології……………………………………………….7

Висновки………………………………………………………………….….10

Список використаних джерел………………………………………………..11

Вступ

В Землевпорядному проектування астосовують три основні технології: традиційну, комплексну і автоматизовану.

Традиційна технологія ґрунтується на вирішенні проектних завдань методом послідовних наближень, від і часткового й у зворотному напрямку.

Основою комплексної технології є сполучення традиційних методів проектування з використанням окремих землевпорядних завдань математичного моделювання й економіко-математичних методів та ЕОМ. Ця технологія передбачає вирішення завдань і дає можливість визначати такі показники проекту:

Автоматизована технологія – процес одержання цілком закінчених землевпорядних рішень за заздалегідь заданими програмами, який здійснюється з ви-користанням автоматизованого робочого місця землевпорядника проектувальника. Для цього потрібно спеціальне технічне, програмне й інформаційне забезпечення.

Основні технології землевпорядного проектування

Кожний проект землеустрою залежно від його виду, особливостей об’єкта проектування, природних і економічних умов має свої зміст і проектні завдання. Як правило, вузлові питання проекту поєднуються в складові, які, у свою чергу, розбиваються на окремі елементи. Мета такого розподілу — забезпечити послідовне вирішення проектних завдань, починаючи від загальних, що закладають основу проекту, і закінчуючи такими, що можуть скоригувати загальні рішення, але не змінити їхню сутність.

Наприклад, при розробленні проекту внутрішньогосподарського землеустрою великотоварного сільськогосподарського підприємства передусім розміщують виробничі підрозділи і господарські центри. Встановлюють організаційно-виробничу структуру господарства, кількість, розміри, розміщення і межі виробничих підрозділів (відділень, виробничих ділянок, комплексних бригад).  Уточнюють цільове призначення населених пунктів (господарський центр вироб- ничого підрозділу, місце проживання), визначають перспективи їх розвитку, виробничого будівництва, розміщують ферми.

Після цього вирішують питання про вдосконалення магістральної шляхової мережі в господарстві, прокладають нові дороги, що зв’язують центр і бригади, ферми, населені пункти. У межах виробничих підрозділів розглядають склад і площі угідь, їх трансформацію і поліпшення відповідно до спеціалізації, фондооснащеності відділень, ділянок, бригад. Пізніше проектують сівозміни; зокрема, кормові сівозміни розміщують поблизу ферм або літніх таборів, овочеві — поблизу доріг та джерел зрошення.

Потому здійснюють устрій території сівозмін: розміщують поля і робочі ділянки, лісосмуги, польові дороги, польові стани, джерела польового водопостачання. Ця процедура може зумовити коригування напрямку і розміщення доріг, меж виробничих підрозділів, намічених раніше. Зазначені послідовність і технологія проектування є традиційними; вони склалися за десятиліття практичної роботи і допускають виділення складових частин і елементів.

Складова частина проекту землеустрою — це сукупність ключових проектних завдань, пов’язаних між собою й об’єднаних однією метою.

Складові частини виділяють за такими ознаках:

-однакова цільова настанова розв’язуваних питань (проектних завдань);

-можливість виконання кожної частини проекту самостійно на основі раніше ухвалених рішень;

-єдиний критерій і показник економічного обґрунтування взає- мозалежних проектних завдань;

-вирішення проектних завдань у логічній послідовності, від загального до часткового.

Оскільки проектні рішення врештірешт зводяться до встановлення точного графічного зображення на плані площ, місця розміщення, меж тих чи інших одиниць землекористування, господарських ділянок, лінійних елементів організації території (доріг, лісосмуг, меж), складова частина проекту може містити кілька рядів взаємозалежних елементів.

Елемент проекту — це проектне завдання, результат якого графічно фіксується (розміщується) на проектному плані, а потім і на території. До елементів проекту належить, наприклад, розміщення полів сівозмін, польових доріг, лісосмуг, гуртових і отарних ділянок, загонів чергового випасання, скотопрогонів, польових станів, літніх таборів.

Через наявність прямих або непрямих зв’язків між різними завданнями чітко й однозначно виділити складові частини і особливо елементи проекту не завжди можна. Проте такий структурний розподіл дуже важливий, оскільки забезпечує продумане вирішення проектних завдань різної значущості у визначеній послідовності.

Послідовність дій, що охоплює сукупність методів (способів, алгоритмів, програм) практичного розв’язання конкретних завдань проекту, називають методикою проектування.

На відміну від методики, технологія проектування — це процес, який містить сукупність виробничих операцій за рішенням проектних завдань. Вона ґрунтується не тільки на методиці проектування, а й на конкретних діях з технічними вимірювальними й обчислювальними засобами тієї чи іншої організації робіт.

Застосовують три основні технології землевпорядного проектування: традиційну, комплексну і автоматизовану.

1.2Традиційна технологія

Технологія ґрунтується на вирішенні проектних землевпорядних завдань методом послідовних наближень, від загального до часткового й у зворотному напрямку. Процес ухвалення проектного рішення і його якість у цьому разі залежать від знань, досвіду, уміння проектувальника, його інтуїції, здатності оцінити і врахувати всі умови і чинники, які впливають на землеустрій. Тому, незважаючи на застосування розрахунково-конструктивного і варіантного методів, традиційна технологія не завжди забезпечує одержання оптимальних рішень, а процес проектування виявляється досить тривалим.

1.3Комплексна технологія

Поява нових засобів обчислювальної техніки, розвиток математичного моделювання, удосконалення економіко-математичних методів сприяли виникненню в середині 70-х років ХХ ст. комплексних, значної мірою механізованих технологій землевпорядного проектування.

Основою комплексної технології є сполучення традиційних методів проектування з використанням для розв’язання окремих землевпорядних завдань математичного моделювання й економіко- математичних методів. Ця технологія передбачає вирішення оптимізаційних завдань і дає можливість визначати такі показники проекту:

площу трансформації, меліорації і поліпшення угідь;

типи, види, кількість, розміри і розміщення сівозмін;

склад і структуру протиерозійних заходів (площі, на яких проводяться заходи, розміщення лісосмуг і гідротехнічних споруд);

координати або розміщення виробничих центрів, тваринницьких ферм тощо.

Отримані на ЕОМ результати розв’язання потрібно було спочатку змістовно інтерпретувати (оцінити, скоригувати), а потім перенести на проектний план. Для вирішення завдань широко використовували ЕОМ різної потужності і стандартні пакети програм (лінійного програмування, математичної статистики, ітераційних методів).

Розвиток комплексної технології сприяв автоматизації окремих обчислювальних процедур і розробленню спеціалізованих землевпорядних програм, які давали змогу виконувати на ЕОМ кошторисно-фінансові розрахунки, обчислювати таблиці агроекономічного обґрунтування проекту, оцінювати його ефективність.

1.4Автоматизовані технології

Після впровадження в землевпорядне проектування ЕОМ великої потужності з периферійними пристроями (дигітайзерами, гра- фопобудовниками, плотерами) комплексна технологія була доповнена вирішенням окремих графічних завдань (пов’язаних із кресленням по координатах окружних меж землеволодінь при видачі державних актів на право власності на землю).

Автоматизована технологія — процес одержання цілком закінчених землевпорядних рішень за заздалегідь заданими програмами, який здійснюється з використанням автоматизованого робочого місця (АРМ) землевпорядника-проектувальника. Для цього потрібно спеціальне технічне, програмне й інформаційне забезпечення.

Технічне забезпечення передбачає комп’ютер з великою ємністю оперативної пам’яті, набір периферійних пристроїв. До такого набору обов’язково повинні входити дигітайзер (пристрій, який дає змогу одержувати координати будь-якого зображення і вводити їх в оперативну пам’ять комп’ютера), а також плотер, графопобудовник чи принтер, здатні виводити на папір графічне зображення в потрібному масштабі, із заданою точністю й у кольорі.

Попереднє зображення можна виводити на екран монітора. Він повинен забезпечувати якісне зображення і мати достатні розміри. Доцільно також використовувати планшетний сканер для графічної інформації з креслення в пам’ять комп’ютера.

Програмне забезпечення складається з пакета (набору) стандартних і прикладних програм, за допомогою яких виконують досить складні операції з числами і зображенням. Наприклад, можна графічно розділити ділянку на кілька частин і автоматично обчислити їх площу, координати поворотних пунктів. Можна також розмістити сівозміни на ділянках різної ґрунтової родючості, визначивши при цьому в автоматизованому режимі (без участі проектувальника) структуру посівних площ, урожайність сільськогосподарських культур, обсяги виробництва продукції рільництва, виробничі витрати тощо.

Інформаційне забезпечення дає можливість ввести в землевпорядне завдання конкретні дані і нормативи. Вони містять вихідну і планову інформацію про об’єкт у вигляді цифрових моделей місцевості (які характеризують топографічну ситуацію, родючість ґрунтів, культуртехнічний стан земель, ступінь еродованості і зволоження), кількісних характеристик сучасного стану і результативності виробництва, контрольних показників розвитку.

Крім того, є спеціальний інформаційний банк даних, що містить землевпорядні норми і правила, вимоги, показники і нормативи, якими потрібно керуватися в процесі землевпорядного проектування.

Фахівець, який використовує автоматизовану технологію, повинен добре знати землеустрій і його традиційні методи, вільно володіти технічними засобами, програмним забезпеченням і інформаційною базою даних. Робота на комп’ютері ведеться, як правило, в інтерактивному (діалоговому) режимі за принципом «що буде, якщо ...».

Наприклад, по-різному встановлюючи ширину робочої ділянки на схилі, проектувальник може одержати від машини відповідь на запитання, чи допускається на цій ділянці змив ґрунту, чи варто додатково проектувати лісосмугу або канаву вздовж межі ділянки для запобігання ерозії та ін.

Автоматизовані технології землевпорядного проектування широко випробуються і перебувають у стадії впровадження. Їх становлення тісно пов’язане з технологіями ведення земельного кадастру.

Висновки

Отже, технологія проектування – це процес, який містить сукупність виробничих операцій за рішенням проектних завдань. Він ґрунтується не тільки на методиці проектування, а й на конкретних діях з технічними вимірювальними й обчислювальними засобами тієї чи іншої організації робіт.

Список використаних джерел

  1. Третяк А.М. Землевпорядне проектування: теоретичні основи і територіальний землеустрій: Навч. посібник. – К.: Вища освіта, 2006. – 528с.

  2. Землевпорядне проектування: Навчальний посібник / Т.С. Одарюк та ін. – К.:
    Аграрна освіта, 2010. – 292 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас