Ім'я файлу: КПС 4+Т150 к.doc
Розширення: doc
Розмір: 429кб.
Дата: 03.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
1й розд.docx
Реферат.docx
Цивільне право України. Реферат.doc
Реферат Стаматова Олена 13М.docx
БД курсовая.docx
лабораторн101.docx
Chumak.docx
Тисячник_ІТ-02_Курсова.docx
vseosvita_1681109443.docx
Арт терапія стосунків.docx
диплом_Слабченко.docx

Вступ

  1. Технологічні процеси передпосівного обробітку грунту

    1. Оз­на­ки якісно­го пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту

    2. Ко­ли про­во­ди­ти пе­ред­посівний об­робіток грун­ту.

  1. Типи культиваторів

2.1 Будова і принцип роботи культиваторів для суцільного обробітку. Пристрій культиватора КПС-4

2.2.Будова вузлів і механізмів

3. Регулювання культиватора КПС-4

3.1 Підготовка до роботи

3.2 Перевірка справності і розстановка робочих органів

3.3 Установка робочі органів на задану глибину ходу

3.4 Підготовка трактора і з'єднання з культиватором

3.4.1 Трактор ДТ- 75

3.5. Можливі несправності при роботі культиваторів та способи їх усунення

3.6 Регулювання в полі

3.7 Контроль якості роботи

4. Вимоги безпеки праці при проведенні весняних польових робіт

Література

Вступ

Обробіток ґрунту — це зміна стану ґрунтового середовища внаслідок механічного впливу на нього робочих органів машин і знарядь для задоволення потреб вирощуваних культурних рослин у певних ґрунтово-кліматичних умовах.

На сучасному етапі розвитку агротехніки основними завданнями механічного обробітку ґрунту є:

  • створення у ґрунті сприятливих водно-повітряного та теплового режимів для відповідних культурних рослин;

  • забезпечення та адаптація у часі й просторі умов раціонального живлення вирощуваних культурних рослин;

  • боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами культурних рослин;

  • відповідне переміщення шарів ґрунту, органічних і мінеральних добрив та рослинних решток;

  • попередження вітрової та водної ерозій на посівних площах, забезпечення загальної та локальної екологічної безпеки агротехнічних прийомів.

Інтенсифікація аграрного виробництва передбачає вирішення завдань обробітку ґрунту комплексно, з урахуванням усіх вагомих чинників, для повного задоволення потреб вирощуваних сільськогосподарських культур.

Залежно від агротехнічних функцій та термінів виконання обробіток ґрунту поділяють на такі види:

  • основний;

  • передпосівний (поверхневий);

  • спеціальний.




  1. Технологічні процеси передпосівного обробітку грунту

Пе­ред­посівний об­робіток сприяє збе­ре­жен­ню во­ло­ги в грунті та ство­рює умо­ви для рівномірно­го за­гор­тан­ня насіння на потрібну гли­би­ну, що, своєю чер­гою, поліпшує йо­го про­ро­с­тан­ня і по­даль­ший ріст рос­лин. Цей захід зем­ле­о­б­робітку настільки важ­ли­вий, що на­далі виз­на­чає весь роз­ви­ток рос­ли­ни, у то­му числі рівномірність дозріван­ня куль­ту­ри та якість зби­ран­ня вро­жаю. Йо­го ви­ко­ну­ють, щоб сфор­му­ва­ти насі­ннє­ве ло­же, рівномірно розмісти­ти у ньо­му насіння та при­си­па­ти роз­пу­ше­ним грун­том.

Ос­нов­ни­ми опе­раціями пе­ред­посів­но­го об­робітку грун­ту під ярі куль­ту­ри є ран­нь­о­вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня для за­крит­тя во­ло­ги й куль­ти­вація. Ран­нь­о­вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня про­во­дять, як тільки підсох­­нуть гре­бені оран­ки. Бо­ро­ну­ван­ня слід закінчу­ва­ти про­тя­гом од­но­го-двох днів. Запізнен­ня із ви­ко­нан­ням цьо­го аг­ро­за­хо­ду при­зво­дить до знач­них втрат во­ло­ги й зни­жен­ня вро­жай­ності.

Кот­ку­ван­ня ча­ст­ко­во ніве­лює по­мил­ки і по­ру­шен­ня, до­пу­щені під час пе­ред­посівно­го об­робітку грунту, які ча­с­то зу­мов­лені кон­ст­рукційни­ми не­доліка­ми куль­ти­ва­торів. До то­го ж пе­ред­посівне кот­ку­ван­ня де­що ефек­тивніше від після­посів­но­го. Цей захід обов’яз­ко­вий у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня льо­ну, про­са, кор­мо­во­го лю­пи­ну, а за по­су­ш­ли­вих умов пот­рі­бно про­во­ди­ти кот­ку­ван­ня як до сівби, так і після неї.(передпосівна обробка грунту)

1.1. Оз­на­ки якісно­го пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту
Ви­со­ко­якісний пе­ред­посівний об­робіток грун­ту має відповіда­ти низці обов’яз­ко­вих па­ра­метрів і ви­мог що­до йо­го про­ве­ден­ня. На­сам­пе­ред ре­зуль­та­том цієї опе­рації має бу­ти роз­пу­ше­ний, повільно осіда­ю­чий дрібно­груд­ку­ва­тий посівний шар грунту, який зберігає во­ло­гу, здат­ний за­без­пе­чи­ти ви­со­ку по­льо­ву схожість насіння і спри­ят­ли­вий фіто­са­нітар­ний стан по­ля. Після об­робітку грунт має бу­ти чи­с­тим від бур’янів, ма­ти оп­ти­маль­не співвідно­шен­ня вмісту во­ди й повітря, до­стат­ню тем­пе­ра­ту­ру і не­об­хідний по­жив­ний ре­жим для рос­лин відповідно до їхніх біологічних особ­ли­во­с­тей. Гли­би­на пе­ред­посівної куль­ти­вації має відповіда­ти за­даній гли­бині за­гор­тан­ня насіння та бути рівномірною (се­ред­нь­ок­ва­д­ра­тич­не відхи­лен­ня — не більше ніж ±1 см). Вод­но­час насіннєве ло­же має бу­ти ущільне­ним, а посівний шар грунту — пух­ким та дрібно­груд­ку­ва­тим. Кількість гру­док діаме­т­ром до 10 мм має ста­но­ви­ти не мен­ше ніж 80%. Важ­ли­ви­ми якісни­ми по­каз­ни­ка­ми передпосівного об­робітку грун­ту та­кож є вирівняність грун­то­вої по­верхні (гре­бе­нистість — не більше ±3 см), по­вне підрізан­ня рос­лин бу­­р’я­нів, відсут­ність за­би­ван­ня ро­бо­чих ор­­ганів грун­том і рос­лин­ни­ми решт­ка­ми.

Ство­рен­ня на по­верхні грун­ту дрі­бно­­груд­ку­ва­то­го ша­ру за­побігає ви­па­ро­ву­ван­ню во­ло­ги, оскільки пе­ре­ри­вається капіляр­ний зв’язок між нижнім зво­ло­же­ним та верхнім йо­го ша­ра­ми.

1.2.Ко­ли про­во­ди­ти пе­ред­посівний об­робіток грун­ту.

Пе­ред­посівний об­робіток, як пра­ви­ло, про­во­дять за на­стан­ня фізич­ної стиг­лості грун­ту і в най­стисліші стро­ки, не до­пу­с­ка­ю­чи роз­ри­ву між пе­ред­посівним об­робітком та сівбою, оскільки це при­зво­дить до знач­них втрат грун­то­вої во­ло­ги.

За­вдан­ня за­без­пе­чення за­хист грун­ту від надмірно­го руй­ну­ван­ня та ущільнен­ня, збе­ре­жен­ня у ньо­му во­ло­ги, щоб насіння бу­ло розміще­не у во­ло­го­му се­ре­до­вищі, по­тре­ба по­вної за­ван­та­же­ності енер­гоємних трак­торів, а та­кож не­обхід­ність про­ве­ден­ня висіву у най­ко­ротші терміни ста­ли пе­ре­ду­мо­ва­ми ство­рен­ня комбіно­ва­них аг­ре­гатів, котрі суміща­ють кілька різних опе­рацій з об­робітку грун­ту або навіть од­но­час­но ви­ко­ну­ють об­робіток із сівбою та вне­сен­ням стар­то­вих доз до­б­рив. Ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких аг­ре­гатів особ­ли­во важ­ли­ве в умо­вах низь­кої во­ло­го­за­без­пе­че­ності, на грун­тах, що по­тер­па­ють від вод­ної та вітро­вої ерозії.

Най­кра­щим зна­ряд­дям для пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту є комбіно­вані пе­ред­посівні аг­ре­га­ти, культиватори із вузь­ки­ми стрілча­с­ти­ми ла­па­ми. Ци­ми зна­ряд­дя­ми мож­на до­сяг­ти рівномірно­го і не­гли­бо­ко­го роз­пу­шу­ван­ня грун­ту, зни­щи­ти схо­ди та ро­зет­ки бур’янів. На важ­ких і зво­ло­же­них грун­тах, де потрібна глиб­ша куль­ти­вація, для пе­ред­посівно­го об­робітку ефек­тивніші куль­ти­ва­то­ри із роз­пу­шу­валь­ни­ми ла­па­ми. Про­во­дять роз­пу­шу­ван­ня під ку­том до на­прям­ку зяб­ле­во­го об­робітку вибірко­во — у міру до­сти­ган­ня грун­ту на ок­ре­мих ділян­ках по­ля. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють ши­ро­ко­за­хватні аг­ре­га­ти із гу­се­нич­ни­ми трак­­­то­­ра­ми, після про­хо­ду яких не ут­во­рю­ють­ся гли­бокі колії і мен­ше ущіль­нюється грунт.

Під ранні ярі куль­ту­ри грунт куль­ти­ву­ють один раз, під пізні — за­сто­со­ву­ють, як пра­ви­ло, дві куль­ти­вації: пер­шу — на більшу гли­би­ну (при­близ­но в ті самі стро­ки, що й під ранні ярі куль­ту­ри), а дру­гу — пе­ред сівбою, на гли­би­ну висіван­ня насіння. Після кож­ної куль­ти­вації під ранні і пізні куль­ту­ри грунт бо­ро­ну­ють. У рай­о­нах із до­статнім зво­ло­жен­ням грун­ту на ма­ло­ст­рук­тур­них грун­­­тах, які за­пли­ва­ють, пе­ред­посівну куль­ти­вацію про­во­дять на гли­би­ну 8–10 см. А в рай­о­нах, яким вла­с­ти­ве надмірне зво­ло­жен­ня, де грунт на­весні ду­же ущіль­­­­­нюється, гли­би­ну пе­ред­посівно­го об­робітку до­во­дять до 12 см і більше, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи для цьо­го, крім куль­ти­ва­торів, ще й чи­зелі.

Для пе­ред­посівно­го об­робітку грунту за­сто­со­ву­ють бо­ро­ни, куль­ти­ва­то­ри, шлей­фи (ок­ре­мо або в аг­ре­гаті з бо­ро­на­ми), гладкі або кільча­с­то-шпо­рові кот­ки (для пе­ред­посівно­го ущільнен­ня грун­ту за висіван­ня дрібно­насінних куль­тур, щоб за­без­пе­чи­ти гли­би­ну за­гор­тан­ня насі­ння 1,5–3 см).

Го­ло­вни­ми по­мил­ка­ми під час про­ве­ден­ня пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту є над­то ранній по­ча­ток робіт — у фазі не­по­вної стиг­лості грун­ту, надмірна кількість ро­бо­чих про­ходів че­рез те, що ок­ремі опе­рації ви­ко­ну­ють різні аг­ре­га­ти, ве­ли­ка ро­бо­ча швидкість аг­ре­гатів, гли­бо­ке пе­ред­посівне роз­пу­шу­ван­ня.

Провідні світові ви­роб­ни­ки аг­рар­ної техніки постійно пра­цю­ють над удо­с­ко­на­лен­ням і роз­роб­кою но­вих комбіно­ва­них ма­шин і аг­ре­гатів, що дає змо­гу ско­ро­ти­ти кількість їхніх про­ходів по­лем, а та­кож підви­щи­ти якість об­робітку.
2. Типи культиваторів

За призначенням культиватори діляться не три групи: для суцільного обробітку та міжрядного обробітку грунту та спеціального призначення. Парові культиватори використовуються з метою знищення бур'янів і розпушування грунту при її підготовці до посіву, а також при догляді за парами.

Просапні культиватори застосовують для обробки просапних культур. З їх допомогою, крім знищення бур'янів підрізанням, вичісуванням і присипання землею, проводять підживлення рослин і розпушування міжрядь.

Спеціальні культиватори - це садові, лісові та протиерозійні. Культиватори при роботі повинні знищувати 98-99% бур'янів і рихлити грунт без виносу вологих шарів на поверхню.
2.1 Будова і принцип роботи культиваторів для суцільного обробітку. Пристрій культиватора КПС-4

Призначення і технічна характеристика

Культиватори для суцільного обробітку ґрунту застосовують для підрізання бур’янів, розпушення, передпосівного обробітку ґрунту.

Просапні культиватори Використовують для міжрядного обробітку просапних культур, їх ще називають культиваторами-рослинопідживлювачі.

Робочими органами культиваторів є плоскорізальні і розпушувальні лапи, лапи-полички, підживлювальні ножі, підгортальні та борознонарізувальні корпуси, голчасті диски, зуби борін, роторів, ножів дисків.

Залежно від призначення лапи бувають: прополювальні, розпушувальні і підгортальні.

Культиватор КПС-4 призначений для суцільного обробітку парів, передпосівного розпушування і підрізання бур'янів з одночасним боронуванням на швидкості до 12 кмс 2,50 - 3,34

Агрегатується з тракторами МТЗ-80/82; Т-40С

Культиватор обладнаний пристроєм для навішення чотирьох середніх зубових борін або однією пружиною.

2.2.Будова вузлів і механізмів

Культиватор паровий швидкісний КПС-4 (рис. 1.) призначений для суцільного обробітку парів, передпосівного обробітку з одночасним боронуванням.



Основні складальні одиниці культиватора (малюнок 3): зварна рама 4, сниці, зібрана з центрального 11 і бічних 1 і 12 брусів, опорні колеса 3 з гвинтовим механізмом 2 регулювання ходу робочих органів, Гряда 5 і 9 з лапами, пристосування 8 з поводками 7 для навішування борін, з'єднувальний шарнір для складання шеренгового агрегату, гідроциліндр 10 і причіпний пристрій 13.

Навісний варіант КПС-4-03 (рисунок 3, в) забезпечений замком автозчеплення.

СА-1 для швидкого приєднання з трактором. Для роботи на грунтах, засмічених камінням, навісний варіант обладнується посиленими лапами і стійками з пружинними запобіжниками (рисунок 3, г).

До культиватора додаються стрілчасті універсальні лапи з шириною захоплення 270 і 330 мм (тип I - малюнок 3 б) і пружинні розпушувальні лапи з шириною захвату 30 мм (тип III - малюнок 3 б). Стійки лап кріплять на гряділях 5 і 9 шарнірно приєднаних до бруса рами. стрілчасті лапи розташовують в шаховому порядку в двох рядах. Для обробки слабо засмічених полів в першому ряду на коротких гряділях закріплюють лапи з шириною захвату 270 мм, а в задньому ряду на довгих гряділях - лапи з шириною захвату 330 мм. Кінці різальних крайок задніх лап з кожної сторони повинні на 4 ... 5 см перекривати кромки передніх лап, що необхідно для повного підрізання коренів бур'янів. При обробці сильно засмічених полів і на коротких і на довгих гряділях встановлюють лапи з захопленням 330 мм.

Розпушувальні лапи розміщують в трьох поперечних рядах: на коротких гряділях закріплюють по одній лапі, а на довгих за допомогою здвоєних власників - по дві лапи. Відстань між сусідніми борозенками при цьому має бути 166 мм.

Малюнок 3 Культиватор КПС-4: а - причіпний варіант КПС-4-01, б - робочі органи до культиватора, в - навісний варіант КПС-4-03 і схема настройки глибини обробки, г - схема наїзду на перешкоду, д технологічний процес роботи.

Стійку лапи кріплять до гряділях 5 болтом 24, власником 22 і планкою 21. Стійку лапи утримують в заданому положенні регулювальний болт 23, головка якого впирається в планку гряділя. Обертаючи болт 23, переміщають держатель 22 і таким чином змінюють кут нахилу лапи. На легких ґрунтах і при неглибокій обробці стійки встановлюють так, щоб ріжучі кромки лап прилягали до поверхні рівного майданчика. На важких грунтах і при глибокій обробці шкарпетки лап повинні бути нахилені вперед на 2-3 °.Навісний культиватор КПС-4-03 замість СНІЦ має замок автонавескі, який монтується на рамі за допомогою скоб і болтів.



Малюнок 4 Схема розстановки робочих органів для суцільної передпосівної обробки.

3. Регулювання культиватора КПС-4

3.1 Підготовка до роботи

У процесі підготовки до роботи здійснюють перевірку справності культиватора, розстановку його робочих органів та встановлення їх на задану глибину ходу, підготовку трактора і з'єднання його з культиватором.

3.2 Перевірка справності і розстановка робочих органів

У культиватора, очищеного від бруду і рослинних залишків, перевіряє комплектност' деталей, міцність кріплень, наявність болтів і гайок, розведення шплінтів, справність Гряділь, стійок лап, вилок підйому і натискних штанг. Несправні деталі, замінюють, ослаблені кріплення підтягують. Перевіряють наявність мастила в підшипниках коліс і тиск в шинах, при необхідності змащують підшипники і підкачують шини. Товщина лез лап не повинна перевищувати 1 мм.

Для обробки, слабо засмічених полів на грядках переднього ряду встановлюють, стрілчасті лапи з захопленням 270 мм, а на грядках заднього ряду - із захопленням 330 мм. Для обробки сильно засмічених полів на грядках переднього і заднього рядів встановлює лапи з захопленням 330 мм. Для вичісування корнеотприскових бур'янів на грядках переднього і заднього ряду встановлює одиночний тримачі пружинних стійок, а на грядках заднього ряду - здвоєні і прикріплюють до власників стійки з розпушувальними лапами.

3.3 Установка робочі органів на задану глибину ходу

Робочі органи на задану глибину ходу встановлюють у причіпного культиватора КПС-4 в такий спосіб. Якщо культиватор до трактора не приєднався, то піднімають СНІЦ вгору, відокремлюють транспортні планки від кронштейна рами і опускають СНІЦ на підставку. Під підставку поміщають підкладку високою, рівній заданій глибині обробки мінус глибина занурення коліс у грунт. Причіп повинен бути над поверхнею майданчика на висоті 550 мм плюс висота підкладки, якщо культиватор з'єднаний з трактором за допомогою зчіпки. Дана висота повинна дорівнювати 350 мм плюс висота підкладки, якщо культиватор сполучений безпосередньо з трактором. При цьому відстань між центром шарніра кріплення гідроциліндра і центром шарніра штока в його крайньому положенні повинно бути 715 мм.

Під колеса культиватора поміщають підкладки висотою рівною заданій глибині обробки мінус 2 ... 4 см. Потім гвинтами регулювання глибини ходу встановлюють раму культиватора так, щоб вона була паралельна майданчику. При цьому головки I натискних штанг 2 довгих Гряділь повинні спиратися на вкладиші, а підошви лап розташовуватися на поверхні майданчика. Після установки довгих Гряділь встановлюють короткі і односторонні. Головки їх штанг також повинні спиратися на вкладиші, а підошви лап лежати на опорній майданчику. Домагатися цього перестановкою осей. З'єднують штанги 2 з Гряділь в регульованих отворах штанг, а також додаванням спеціальних прокладок під головки штанг. Всі лапи повинні спиратися підошвами на майданчик. Становище кожної лапи змінюють переміщенням стійки 5 в пазах рифлених планок. У встановленому положенні стійку закріплює болтом 4.

Якщо культиватор готують до підрізання бур'янів на легких грунтах або до розпушування на глибину 6 ... 3 см, стійки переміщає в пазах рифлених планок так, щоб лапи прилягали всієї ріжучої крайкою до поверхні майданчика. Для роботи на важких грунтах лапи повинні бути нахилені шкарпетками вперед на 2 ... 3 º. При підготовці культиватора до роботи на щільних грунтах пружини натискних штанг 2 підтискають перестановкою фігурного шплінта 3. Налаштування причіпного культиватора КПС-4, приєднаного до трактора, на задану глибину обробки виконується наступним чином. Культиватор закочують колесами на підкладки висотою, що дорівнює різниці глибини обробки і глибини колії коліс. Гідроциліндром опускають робочі органи в робоче положення. Механізмами регулювання положення коліс встановлюють раму так, щоб підошви, лап торкалися поверхні майданчика, а головки штанг довгих Гряділь спиралися на вкладиш. Вся подальша настроювання здійснюється так само, як і в попередньому випадку.

Культиватори КПС-4 в навісний модифікації встановлюють на задану глибину обробки після навішування на трактор. Гвинтами механізмів коліс і зміною довжини центральної тяга механізму навішування встановлюють передній і задній ряди лап так, щоб вони торкалися поверхні майданчика. Інші операції настройки виконуються так само, як у причіпних культиваторів.

3.4 Підготовка трактора і з'єднання з культиватором

3.4.1 Агротехнічні вимоги

Агротехнічні вимоги до культивації наступні. Збереження 90% стерні за один прохід агрегату при обробці на глибину до 16 см і до 75% стерні при обробці на глибину до 30 см.

Забезпечення заданої глибини розпушування і рівномірності глибини ходу робочих органів. Допускається відхилення середньої глибини від заданої не більше ± 1 см при обробці на глибину до 16 см і ± 2 см - на глибину до 30 см; коливання глибини від середньої не більше 3-4 см при обробці до 16 см і 4-5 см при глибині до 30 см.

Поверхня поля після обробки повинна бути без глибоких роз'ємних борозен і високих гребенів. На стиках проходів лап машин допускаються гребені (валики) висотою не більше 5 см, а в місцях проходження стійок - борозни шириною поверху не більше 15-20 см;

Коріння бур'янів повинні бути повністю зрізані на глибину ходу робочих органів. Огріхи на стиках суміжних проходів не допускаються. Після оранки загонки повинні бути оброблені поворотні смуги.

Обробку потрібно проводити у встановлені агротехнічні терміни, бажано при вологості грунту 16-22%, коли пласт добре кришиться, а робочі органи відбуваються стійко як по глибині, так і по ширині захоплення. При цьому відбувається найменше розпорошення грунту без освіти дрібних, легко видуваються фракцій.

3.4.2 Аналітичний розрахунок агрегату
Встановлює оптимальне співвідношення між тяговим зусиллям трактора та опір машини можна різними способами: практичним, аналітичним, графічним, за допомогою таблиць і тп.

У роботі виробляють аналітичні розрахунки складу машинотракторного агрегату виконання заданої операції певною маркою агрегату..

Таблиця - Технічна характеристика трактора Т-150К

показники
Од. виміру
значення

Потужність двигуна
КВт
121,4

вага трактора
КН
76

Погодинна витрата палива

Кг / год
30

Таблиця 3.2 - Технічна характеристика культиватора КПС-4

показники
Од. виміру
значення

Ширина захоплення
М
4,0

вага
КН
6,0..7,4

Питомий опір
КН / м
1,8-2,3

допустима швидкість
Км / год
9-10

3.4.3 Підготовка агрегату до роботи

При підготовці агрегату до роботи треба не забувати, що від цього залежить якість виконання робіт на високому рівні.

Підготовка трактора до роботи: а) перевіряють комплектацію трактора; б) перевірка наявності додаткових пристроїв, якщо такі є; в) проведення технічного обслуговування; г) огляд технічного стану.

Підготовка культиватора: а) налагодження робочих органів на глибину обробки; б) встановлення вильоту маркера або следоуказателя; б) перевірка технічного стану; в) проведення технічного обслуговування.

Розрахунок вильоту маркера по формулі

Lм = Bp ± A + Ш / 2

Bp-ширина захвату агрегату

Ш - ширина міжрядь посівів

A - відстань між центрами коліс

'' + '' - для лівого колеса

'' -''- для правого колеса

Lм = 4 + 1,4 + 0,7 / 2 = 3,15

Lм = 4-1,4 + 0,7 / 2 = 2,95

3.5. Можливі несправності при роботі культиваторів та способи їх усунення

Несправність

Причина

Спосіб усунення

Глибина ходу лап відрізняється від заданої більше, ніж на ± 10 мм

Не відкоригована глибина ходу

Відкоригувати глибину ходу гвинтовими механізмами коліс

Окремі лапи йдуть на меншу глибину і при цьому виходять високі гребені

Чи не підгорнуті пружини натискних штанг

Піджати пружини натискних штанг

Різна глибина ходу переднього і заднього рядів лап

Неправильно встановлений причіп скоби на косинці СНІЦ культиватора

Переставити причіп скоби на косинці СНІЦ культиватора

Різна глибина ходу лап переднього і заднього рядів біля підвісного культиватора

Неправильно обрана дляніх центральної тяги навіски трактора

Змінити довжину центральної тяги

3.6 Регулювання в полі

Першу культивацію зазвичай виконують упоперек основного обробітку, всі наступні культивації проводять впоперек попередньої. Метод руху агрегату найчастіше човниковий. Перекриття між змінними проходами агрегатів не повинно перевищувати 15 см.

Якщо фактична глибина ходу лап відрізняється від заданої більше, ніж на ± 1 см, коригують глибину ходу гвинтовими механізмами, коліс; якщо окремі лапи йдуть на меншу глибину і при цьому виходять високі гребки - лапи заглиблюють поджатием пружин натискних штанг. При різній глибині ходу переднього і заднього рядів лап переставляють причіп скоби на косинці СНІЦ культиватора. У навісного культиватора для вирівнювання глибини ходу, лап переднього і заднього рядів змінюють довжину центральної тяги навіски.

3.7 Контроль якості роботи

Якість роботи парових культиваторів, оцінюється витриманістю глибини обробки, вирівняність дна борозен, ступенем підрізання бур'янів, забіваемостью робочих органів. Якість культивації контролюють 2 ... 3 рази за зміну. Глибину обробки перевіряють у різних місцях поля по всій довжині гону. Для виміру глибини розпушування вирівнюють поверхню грунту і занурюють в неї лінійку до твердої підошви. Загальна кількість замірів повинно бути не менше 20. Середньоарифметичне значення вимірів визначає середню глибину, яка не повинна відхилятися від заданої більш ніж на 1 см.

Вирівняність обробки дна перевіряють 1 ... 2 рази. Для цього видаляють розпушених шар і на дно борозни кладуть лінійку. У двох-трьох місцях перевіряють гребенястого поверхні. Середня глибина борозни не повинна перевищувати 3 ... 4 см.

Чистоту підрізання бур'янів перевіряють на ділянці в 1 м 2 по діагоналі поля. На контрольних ділянках не повинно бути більше 1 ... 3 неподрезанних бур'янів.
4 . Вимоги безпеки праці при проведенні весняних польових робіт
Агропромисловий комплекс України — це цілісна народногосподарська система взаємопов’язаних у своєму розвитку галузей, які забезпечують виробництво сільськогосподарської сировини та продовольства, їх заготівлю, зберігання, переробку та реалізацію населенню.

Ядро агропромислового комплексу складають галузі сільського господарства. Основною з них є рослинництво, призначення якої — виробництво рослинницької продукції з метою одержання продовольства для населення і сировини для промисловості.

Зараз ця галузь знаходиться на старті нового сезону виробництва — здійснення комплексу весняно-польових робіт, якісне виконання яких створює передумови високих результатів сільськогосподарської діяльності.

Весняно-польові роботи — напружений етап річного циклу агропромислового виробництва, адже у березні — квітні сільськогосподарськими підприємствами виконується близько третини річного обсягу тракторних і майже така ж частка транспортних робіт у полі.

Основним нормативно-правовим актом, який регламентує безпечне виконання робіт у сільськогосподарському виробництві, є Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 26 листопада 2012 р. № 1353.

Умови праці у сільськогосподарському виробництві мають певні особливості. Здебільшого польові роботи виконуються на значній відстані від центральної садиби і тракторної бригади. Через це знижується контроль за безпекою працівників з боку адміністрації господарства. У цих умовах підвищується особиста відповідальність механізаторів за безпеку проведення робіт.

Разом з тим пожвавлюються й інші роботи в агропромисловому виробництві. Зростає, порівняно із зимовими місяцями, кількість зайнятих на ручних роботах працівників, насамперед на технологічному обслуговуванні та забезпеченні роботи посівних та інших машинно-тракторних агрегатів.

Все це об’єктивно збільшує вірогідність травматизму, особливо при недотриманні правил техніки безпеки та охорони праці й неналежній організації робіт.

Шкідливі та небезпечні фактори при виконанні весняно-польових робіт

Основними шкідливими та небезпечними факторами при проведені весняно-польових робіт є:

— технічна несправність тракторів і сільськогосподарських машин;

— виконання робіт в охоронних зонах ліній електропередач;

— виконання робіт на відкритому повітрі, при підвищеній або низькій температурі повітря;

— підвищений рівень шуму та вібрацій;

— підвищена забрудненість повітря пилом;

— наявність отрутохімікатів;

— ризик контакту з отруйними рослинами, небезпечними комахами та тваринами;
— схили полів, наявність перешкод у вигляді ям, ярів;

— рухомі агрегати;

— пожежна небезпека;

— нервово-психічні перевантаження.

Профілактика нещасних випадків

Загальні особливості безпеки при роботі з сільськогосподарськими машинами

З метою запобігання порушенням, які можуть призвести до нещасних випадків та інших надзвичайних ситуацій, напередодні проведення весняно-польових робіт необхідно:

— призначити відповідальних осіб за організацію безпечної експлуатації обладнання та виконання робіт в структурних підрозділах;

— організувати та провести семінари-навчання працівників безпечним методам роботи;

— провести інструктажі з охорони праці з усіма працівниками, зайнятими у виробничих процесах;

— забезпечити працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту, аптечкою, питною водою та засобами пожежогасіння;

— визначити та обладнати місця для відпочинку, споживання їжі та куріння;

— не допускати до роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, хворих, перевтомлених, осіб, які перебувають в нетверезому стані, та які не пройшли інструктажі та навчання з охорони праці;

— до виконання технологічних процесів не допускати машини і обладнання, які мають технічні несправності.

2. Причіп та навіску машин і обладнання на трактор необхідно виконувати удвох. Робітник, який здійснює зчіпку (навіску), не повинен стояти на шляху руху трактора до машин, а зчіпку починати тільки після сигналу тракториста.

3. Тракторист повинен вести трактор на пониженій передачі, на малих обертах двигуна, без ривків, слідкувати за зчіпками і весь час тримати ногу на педалі головної муфти зчеплення. З’єднувати причіпну сергу з причіпним пристроєм машин потрібно тільки при зупиненому тракторі і вимкненій передачі.
4. Пересування агрегатів до місця роботи і виконання робіт повинні виконуватися у відповідності з заздалегідь розробленими маршрутами й технологією, затвердженими керівником або відповідним головним спеціалістом господарства (підприємства), з якими повинні бути ознайомлені при проведенні інструктажу всі механізатори, які будуть брати участь у виконанні певного виду робіт.

6. При груповій роботі машин із числа працівників призначається старший:

— на машинно-тракторному агрегаті — старший тракторист-машиніст;

— на самохідних комбайнах — комбайнер;

— у виробничих приміщеннях (на виробничих майданчиках) — механік.

6. При роботі на ґрунтооброблювальних машинах можливі такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

— рухомі агрегати і машини;

— рухомі частини машин: причіпні (навісні) пристрої, робочі органи, пружини, механізми передачі руху, колеса тощо;

— робоча рідина гідросистеми;

— незакриті ями, колодязі, зрошувачі тощо;

— підвищена концентрація пилу, мінеральних добрив в повітрі робочої зони;

— несприятливі метеорологічні умови.

Технічне обслуговування машин і механізмів

1. Технічний стан ґрунтооброблювальних машин і пристроїв для очищення робочих органів повинен відповідати вимогам безпеки. Захисні огородження, робочі органи, циліндри і шланги гідравлічної системи повинні бути справними та надійно закріпленими. Гайки вісі в дискових лущильників і борін, катків повинні бути затягнуті й зафіксовані. Скребки (чистики) дисків мають бути гострими і встановлені з зазором 2–4 мм від поверхні диска.
2. Зубові борони повинні бути приєднані до машини так, щоб їх зуби скошеним ребром були направлені в сторону руху агрегату. Це поліпшує їх самоочищення під час роботи від залишків рослин. Залишати борони зубами вверх, навіть на короткий час, забороняється.

3. Перед початком руху агрегату, включенням гідросистеми або валу відбору потужності трактора необхідно подати сигнал (отримати зворотній сигнал, якщо агрегат обладнано засобами двосторонньої сигналізації), впевнитися, що це нікому не загрожує, і тільки після цього виконувати необхідні дії.

4. Заглиблення робочих органів повинно виконуватися тільки на ходу агрегату. Управління гідросистемою необхідно виконувати тільки із сидіння трактора.

5. При роботі на тракторі з навісною машиною не дозволяється її піднімати з включеним валом відбору потужності і включати вал відбору потужності при транспортному положенні машини (знаряддя).

6. В процесі роботи агрегату необхідно періодично перевіряти надійність причіпки (навіски) причіпної машини, кріплення і роботу робочих органів.

7. Заправляти машину, замінювати, регулювати й очищати робочі органи від зайвих предметів, земляних глиб, налиплого ґрунту і залишків рослин необхідно виконувати тільки спеціальними чистиками при вимкненому двигуні.

8. При заправці машин пиловидними добривами необхідно розташовувати заправник добрив з підвітряної сторони машини.

9. При обробці ґрунту з одночасним внесенням пестицидів необхідно попередньо перемішати розчин пестициду протягом 2–3 хв. За допомогою насоса відкрити запірний клапан, включити подачу робочого розчину в магістраль, подати сигнал про початок руху і тільки після початку руху заглибити робочі органи у ґрунт.

10. Перед початком маневрування агрегату (поворот, розворот) необхідно впевнитися, що в радіусі руху агрегату не знаходяться люди, а потім переводиться машина (робочі органи) в транспортне положення.
Маневрування заднім ходом з заглибленими робочими органами забороняється. Після закінчення маневрування на початку прямолінійного руху необхідно перевести машину (робочі органи) в робоче положення.

11. При аварійній ситуації необхідно негайно зупинити агрегат, загальмувати й вимкнути двигун трактора.

12. Не дозволяється залишати без нагляду ґрунтооброблювальний агрегат з увімкненим двигуном трактора. При тривалій зупинці агрегату необхідно його загальмувати, опустити робочі органи і вимкнути двигун.
13. Найбільш небезпечним при обслуговуванні ґрунтооброблювальних машин та механічному оброблянні ґрунту (оранка, культивація) є очищення робочих органів, тому його необхідно здійснювати при зупиненому агрегаті, опущених робочих органах та в рукавицях із застосуванням спеціальних чистиків.

14. Керувати робочими органами, а також переводити їх в робоче або транспортне положення необхідно тільки з кабіни трактора. При заміні робочих органів (лемішів, лап та ін.) рама причіпної чи навісної машини повинна бути встановлена на надійні підставки.

15. У разі наявності на ґрунтооброблювальних машинах сидінь, вони обладнуються страхувальними поясами та опорами для ніг.

16. Завантаження сівалок посівним матеріалом та добривами потрібно виконувати тільки за допомогою механічної заправки.

17. При застосуванні гербіцидів та пестицидів для обробляння безпосередньо в полі необхідно обов’язково пересвідчитись, що в зоні роботи агрегату та на прилеглих полях не працюють люди, а в разі виконання на цих полях агротехнічних операцій витримати карантинні строки, які встановлені на певний вид пестицидів.

18. На навісних сівалках забороняється обслуговування одним працівником більше однієї сівалки.

19. Сівальник під час виконання робіт повинен бути одягнений в спецодяг, спецвзуття, використовувати ЗІЗ (захисні окуляри і респіратор).

20. Забороняється:

— сівальнику під час руху агрегату переходити з сівалки на сівалку, сидіти на насіннєвих ящиках, працювати при знятих огорожах, очищати руками робочі органи;

— застосовувати працю осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці;

— залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні та до піднімання й переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Необхідною умовою успішного проведення комплексу весняно-польових робіт та збереження людського потенціалу є здійснення належного контролю за підлеглими працівниками та суворе дотримання ними трудової та виробничої дисципліни, правил охорони праці та пожежної безпеки.

1. При виявленні вибухонебезпечних предметів (снарядів, мін, гранат тощо) всі роботи на ділянках повинні бути негайно призупинені, межі ділянки позначені попереджувальними знаками «Обережно! Небезпека вибуху». На ділянці повинна бути організована охорона, а в органи МВС необхідно негайно передати повідомлення.

2. На ділянках полів і доріг, над якими проходять повітряні лінії електропередач (ЛЕП), проїзд і робота машин дозволяється у разі, коли відстань від найвищої точки машини чи вантажу на транспортному засобі до проводу не менше:

Напруга ЛЕП, кВ
до 1
1–20
35–100
154
220
330
500

Відстань по горизонталі, м
1,5
2
4
5
6
7
9

Відстань по вертикалі, м
1
2
3
4
5
6
7

3. На дорогах, у місцях перетину з повітряними ЛЕП напругою 330 кВ і вище повинні встановлюватися дорожні знаки, які забороняють зупинку транспорту в охоронних зонах цих ліній.

4. Щоб не бути ураженим розрядом блискавки, роботу на машинах під час грози необхідно припинити. Якщо близько є закрите приміщення (сарай, будинок, барак), то необхідно заховатися в ньому; при цьому вікна й двері приміщень повинні бути закритими.

5. Забороняється також перебувати поблизу електричних і телефонних проводів, поряд з підвищеними над землею одиничними предметами (деревами, машинами, опорами електропередач, стогами сіна, соломи). За відсутності сховищ необхідно перечекати грозу на землі на відстані не менше 80 м від машини.
Література

  1. Довідник по налаштуванню і регулюванню з Є.І. Давідсон, П.І. Доморацького та ін; Сост. А.Б. Лур'є. - Л.: Колос, 1980. - 256 с.

  2. Карпенко О.М., Халанський В.М. Сільськогосподарські машини. - 6-е вид., Перераб. і доп. - М.: Агропромиздат, 1969. - 527 с.

  3. Практикум по сільськогосподарських машин: Для с Б.А. Скотарів, В.М. Кондратьєв, Р.С. Стапшнскій та ін; Під ред. Е.А. Скотнікова. - Мн.: Урожай, 1984. - 375. с; мул. -

  4. Правила виробництва механізованих робіт під просапні культури: Посібник для бригадирів і ланкових / Укл. К.С. Орсіонджі. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Россельхозиздат, - 1986. 303 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас