Ім'я файлу: техногенні небезпеки та їх наслідки.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 08.04.2020

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Переяслав – Хмельницький державний

педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Реферат

на тему :
«Техногенні небезпеки та їх наслідки»

Підготувала:

Студентка групи ГБ-4

природничо – технологічного факультету

Проценко ТетянаОлександрівна


Переяслав-Хмельницький 2020

План

Вступ

  1. Поняття небезпеки та їх класифікація

  2. Характеристика техногенних небезпек

  3. Джерела виникнення техногенних небезпек

  4. Причини техногенних надзвичайних ситуацій, негативні чинники та її виникнення

  5. Захист населення і території від виникнення техногенних небезпек

Висновки

Список використаної літератури

Вступ
В Україні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.

Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних лих у деяких випадках можна порівняти з військовими діями, а кількість постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу розвитку ситуації, особливостей регіону і населених пунктів, що опинились в районі події, об'єктів господарської діяльності. Несподіваний розвиток подій веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт і їх проведення.

1. Поняття небезпеки та їх класифікація
Небезпека - це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації - за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на мою думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину - природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

Така класифікація майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07.98 р. № 1099, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на: * НС техногенного, * НС природного, * НС соціально-політичного та * НС воєнного характеру.

2. Характеристика техногенних небезпек
Техногенна небезпека - стан, внутрішньо притаманний технічній системі, промислового або транспортному об'єкту, що реалізовується у вигляді вражаючих впливів джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і навколишнє середовище при його виникненні, або у вигляді прямого або непрямого збитку для людини і навколишнього середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів. [3] До техногенних відносяться надзвичайні ситуації, походження яких пов'язане з виробничо-господарською діяльністю людини на об'єктах техносфери. Як правило, техногенні НС виникають внаслідок аварій, що супроводжуються мимовільним виходом в навколишній простір речовини і (або) енергії. Базова класифікація НС техногенного характеру будується за типами та видами надзвичайних подій, ініціюючих НС:

 Транспортні аварії (катастрофи);

 Пожежі, вибухи, загрози вибухів;

 Аварії з викидом (загрозою викиду) Хов;

 Аварії з викидом (загрозою викиду) РВ;

 Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин;

 Раптове обвалення будівель, споруд;

 Аварії на електроенергетичних системах;

 Аварії в комунальних системах життєзабезпечення;

 Аварії на очисних спорудах;

Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж та вибухами. Пожежі та вибухи об'єктів промисловості, транспорту, адміністративних будівель, громадського та житлового фонду завдають значних матеріальних збитків і часто призводять до загибелі людей. Пожежа - це комплекс фізико-хімічних явищ, в основі яких лежать неконтрольовані процеси горіння, тепло-і масообміну, що супроводжуються знищенням матеріальних цінностей і створюють небезпеку для життя людей. Вибух - це неконтрольоване звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. Пожежі та вибухи часто являють собою взаємопов'язані явища. Вибухи можуть бути вторинними наслідками пожеж як результат сильного нагріву ємностей з горючими газами (ГГ), легкозаймистими рідинами (ЛЗР), горючими рідинами (ГР), а також пилоповітряних сумішей (ГП), що знаходяться в закритому просторі приміщень, будівель, споруд. У свою чергу, вибухи, як правило, призводять до виникнення пожежі на об'єкті, так як в результаті вибуху утворюється сильно нагрітий газ (плазма) з дуже високим тиском, який надає не тільки ударне механічне, але і запалюючий вплив на навколишні предмети, у тому числі горючі речовини. Об'єкти, на яких виробляються, зберігаються або транспортуються речовини, які отримують при деяких умовах здібність до спалаху (вибуху), відносяться відповідно до пожежо- чи вибухонебезпечним об'єктам. Вибухи можуть мати хімічну та фізичну природу. При хімічних вибухах в твердих, рідких, газоподібних вибухових речовинах або аеровзвесях горючих речовин, що знаходяться в окислювальному середовищі, з величезною швидкістю протікають екзотермічні окислювально-відновні реакції або реакції термічного розкладання з виділенням теплової енергії. Фізичний вибух виникає внаслідок неконтрольованого вивільнення потенційної енергії стиснутих газів з замкнутих обсягів технологічного обладнання, трубопроводів та інших посудин, що працюють під тиском. Основними вражаючими чинниками вибуху є ударна хвиля (повітряна - при вибуху в газовому середовищі - гідравлічна - при вибуху в рідкому середовищі) і осколкові поля.

Техногенні небезпеки по впливу на людину можуть бути механічними, фізичними, хімічними, психофізіологічними і т.д.

Під механічними небезпеками розуміються такі небажані впливу на людину, походження яких зумовлено вилами гравітації і кінетичної енергії тіл.

Механічні небезпеки створюються падаючими, що рухаються, обертаються об'єктами природного і штучного походження. Наприклад, механічними небезпеками природної властивості є обвали і каменепади в горах, снігові лавини, селі, град і ін.

Носіями механічних небезпек штучного походження є машини та механізми, різне обладнання, транспорт, будівлі і споруди та багато інших об'єктів, що впливають у силу різних обставин на людину своєю масою, кінетичної енергією та іншими властивостями. [4, с. 176-177]

3. Джерела виникнення техногенних небезпек
Під джерелом надзвичайної ситуації розуміють небезпечне природне явище, аварію чи небезпечне техногенне подія,широкораспространенную інфекційну хвороба людей, сільськогосподарських тварин і звинувачують рослин, і навіть застосування сучасних засобів поразки, у результаті відбулася чи може виникнути надзвичайна ситуація (ГОСТ Р 22.0.02-94).

Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжують як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техногенними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов'язані з впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.

У зв'язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація синтетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середовища, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.

Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру, вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище зумовив розподіл їх за видами.

Види аварій:

 аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);

 аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

 пожежі та вибухи;

 аварії на транспорті та ін.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

Катастрофа - це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.

Техногенні небезпеки з викидом радіоактивних речовин

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

Техногенні небезпеки на транспорті

Будь-який транспортний засіб - це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

Техногенні небезпеки з витоком отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної; нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин. Джерела хімічних аварій викиди та витоки небезпечних хімічних речовин загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводожується забрудненням навколишнього середовища аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів

4. Причини техногенних надзвичайних ситуацій, негативні чинники за її виникненні
Надзвичайні ситуації виникають при стихійних явищах (землетрусах, повені, зсувах тощо. п.) і за техногенних аваріях. У найбільшою мірою аварійність властива вугільної, гірничорудної, хімічної, нафтогазової і металургійної галузям промисловості, геологорозвідці, об'єктахкотлонадзора, газового і підйомно-транспортного господарства, і навіть транспорту. Відомості про НС техногенного характеру у РФ наведені у табл. 1.

Виникнення надзвичайних ситуацій з промисловою умовах й у побуті часто пов'язані з розгерметизацією систем підвищеного тиску (балонів і ємностей для зберігання або перевезення стиснутих, скраплених і розчинених газів, газо- і водопроводів, систем теплопостачання тощо. п.).

Причинами руйнації чи розгерметизації систем підвищеного тиску може бути: зовнішні механічні впливу; старіння систем (зниження механічної міцності); порушення технологічного режиму; помилки обслуговуючого персоналу; конструкторські помилки; зміна станугерметизируемой середовища; несправності в контрольно-вимірювальних, регулюючих і запобіжних пристроях тощо.

Руйнування чи розгерметизація систем підвищеного тиску залежно від фізико-хімічних властивостей робочої середовища можуть призвести до появи однієї чи комплексу вражаючих чинників:

ударна хвиля (наслідки - травматизм, руйнація устаткування й несучих конструкцій тощо. буд.);

загоряння будинків, матеріалів тощо. п. (наслідки -термічні опіки, втрата міцності конструкцій тощо. буд.);

хімічне забруднення довкілля (наслідки - ядуха, отруєння, хімічні опіки тощо. буд.); небезпека техногенний надзвичайний захист

забрудненню довкілля радіоактивними речовинами.

Надзвичайні ситуації виникають також у результаті не регламентованого збереження і транспортування вибухових речовин, легкозаймистих рідин, хімічних та радіоактивних речовин, переохолоджених і нагрітих рідин тощо. Результатом порушення регламенту операцій є вибухи, пожежі, протоки хімічно активних рідин, викиди газових сумішей.

Найбільшу небезпеку становлять аварії, на об'єктах ядерної енергетики, і хімічного виробництва. Так, аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильській АЕС перші ж дні після аварії призвела до підвищення рівнів радіації над природним тлом до 1000... 1500 разів у зоні близько станції і по 10...20 разів у радіусі 200...250 км. При аваріях усі продукти ядерного розподілу вивільняються як аерозолів (крім рідкісних газів з йодом) й поширюються у атмосфері залежно від сили та напрями вітру. Розміри хмари в поперечнику можуть змінюватися від 30 до 300 м, а розміри зон забруднення в безвітряну погоду може мати радіус до 180 км - при потужності реактора 100 МВт. Однією із найпоширеніших причин пожеж і вибухів особливо у об'єктах нафтогазового та хімічного виробництва та при експлуатації коштів транспорту є розряди статичної електрики. Статистична електрика - сукупність явищ, що з освітою і формуватимуться збереженням вільного електричного заряду лежить на поверхні й у обсязі діелектричних і напівпровідникових речовин. Причиною виникнення статичної електрики є процес електризації. У надзвичайні ситуації прояв первинних негативних факторів (землетрус, вибух, завалення конструкцій, зіткнення транспортних засобів тощо. п.) може викликати ланцюг вторинних негативних впливів (ефект "доміно") - пожежа, загазованість чи затоплення приміщень, руйнація систем підвищеного тиску, хімічне, радіоактивне і бактеріальне поєднання т. п. Наслідки (число травм і жертв, матеріальним збиткам) від дії вторинних чинників часто перевищують втрати від первинного впливу. Характерним прикладом є аварія на Чорнобильською АЕС. Причини, вигляд і наслідків від деяких аварій наведені у табл. 1. Основні причини великих техногенних аварій є:

відмови технічних систем через дефектів виготовлення й порушень режимів експлуатації; багато сучасних потенційно небезпечні виробництва спроектовані отже ймовірність великої аварії ними дуже висока, і оцінюється величиною ризику 10 і більше;

помилкові дії операторів технічних систем; статистичні дані показують, що як 60% аварій в результаті помилок обслуговуючого персоналу;

концентрація різних виробництв з промисловою зонах без належного вивчення їх взаємовпливу;

високий енергетичний рівень технічних систем;

зовнішні негативні на об'єкти енергетики, транспорту, й ін.

Таблиця 1 ― Причини і наслідки деяких аварій

Місце, рік

Причини

Вигляд

Наслідки

Чикаго, 1973

Відмова устаткування

Вибух і сховища скрапленого газу

Знищено все у радіусі 1 км, близько 500 чол. загинули, кілька тисяч постраждали

Севезо, 1976

-

Вибух, викид 2...2,5 кг діоксину

Заражена територія площею 10 км, евакуйовано близько тисяч чоловік

США. 1986

Аварія при транспортуванні хімічних речовин по залізниці

Пожежа з викидами сірки і фосфату

Евакуація понад 34 тис. чол.

Базель, 1986




Пожежа складі хімічних препаратів

Загрязнена р. Рейн, загинуло багато тонн риби, порушена життєдіяльність 20 млн. чол.


Надзвичайні ситуації, зокрема аварії на промислові об'єкти, свого розвитку проходять п'ять умовних типових фаз:

перша - накопичення відхилень від стану чи процесу;

друга - ініціювання надзвичайного події (аварії, катастрофи чи стихійного лиха), причому розумітися під надзвичайним подією можна розуміти подія техногенного, антропогенного чи природного походження.

Для випадку аварії з виробництва у період підприємство або його частину переходить до нестабільне стан, коли чинник нестійкості: цей період може бути "аварійної ситуацією" - аварія ще відбулася, та її передумови очевидна. У цей час, часом ще довго можуть існувати реальна можливість то її запобігти, або істотно зменшити її масштаби;

- третя - процес надзвичайного події, під час яких відбувається безпосереднє вплив на людей, об'єкти і довкілля первинних вражаючих чинників; на підводному човні з виробництва у період відбувається вивільнення енергії, речовини, що може носити руйнівний характер;

- четверта - вихід аварії межі території підприємства міста і дію залишкових чинників поразки;

п'ята - ліквідація наслідків і природних катастроф; усунення результатів дії небезпечних чинників, породжених аварією чи стихійним лихом; проведення рятувальних робіт у осередку аварії чи районі стихійного лиха й у прилеглих об'єкта постраждалих зонах.

5. Захист населення і території від виникнення техногенних небезпек

Попередження надзвичайних ситуацій - це комплекс заходів, які проводяться завчасно і спрямовані на максимально можливе зменшення ризику виникнення НС, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів шкоди навколишньому природному середовищу та матеріальних збитків у разі їх виникнення.

Техногенні небезпеки погіршують здоров’я людей, призводять до травм або загибелі, матеріальних витрат і деградації природного середовища. Захист від техногенних небезпек здійснюється вдосконаленням джерел небезпек, збільшенням відстані між джерелами небезпек і об’єктами захисту, застосуванням захисних засобів (колективних та індивідуальних).

З метою запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту. До заходів колективного захисту належать захисні пристрої. Це пристрої, що застосовуються для запобігання або зменшення впливу на працюючих вражаючих, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Зокрема, захисні пристрої попереджують потрапляння людини в небезпечну зону. Небезпечною зоною вважається простір, у якому постійно діють або періодично виникають ситуації, небезпечні для життя і здоров’я людини.

Захисні пристрої поділяються на огороджувальні, блокувальні, захисні, спеціальні, гальмівні, автоматичного контролю і сигналізації, дистанційного управління.

Огороджувальні захисні пристрої - це фізична перепона, різноманітного роду кожухи, щити, екрани, козирки, планки, бар’єри. Вони можуть бути стаціонарні, пересувні, знімні, розсувні і т. п. Огородження повинне бути естетичним, не бути самонебезпечним, достатньо жорстким, щоб людина при втраті рівноваги могла на нього обпертися. Воно не повинне втрачати захисних властивостей при вібраціях, високих температурах тощо. Внутрішня поверхня огороджень фарбується в сигнальний колір. На зовнішню поверхню наноситься (вивішується) попереджуючий знак. При потребі спостерігати за процесом, огородження можуть виконуватися прозорими.

Блокувальні захисні пристрої забезпечують роботу робочих органів, пристроїв, механізмів і установок або доступ до них тільки в тому випадку, якщо вони знаходяться у визначеному заздалегідь заданому положенні, стані. Вони в основному застосовуються для запобігання аварійних і травмонебезпечних ситуацій. Наприклад, неможливість пуску якогось механізму без попереднього сигналу; неможливість доступу, скажімо, до струмоведучих частин, якщо з них не зняти напругу. Попереджуючі захисні пристрої забезпечують безпечну експлуатацію машин, пристроїв, установок шляхом обмеження небезпечного параметра (швидкості, ваги, температури, сили струму і т. д.), подальше зростання якого може призвести до руйнування устаткування або до нещасного випадку. Так, наприклад, від механічних перевантажень застосовують шпонки, шпильки, штифти і т. д.; від тиску - клапани, розривні мембрани; від переміщення - упори, кільцеві вимикачі; від сили струму - плавкі запобіжники, біметалічні й електромагнітні розщеплювачі і т. д.

Спеціальні пристрої характерні для певного обладнання. Наприклад, спеціальні уловлювачі в ліфтах, шахтах, підіймачах (ловити кабіну при розриві троса), дворуке вмикання пресів і т. д.

Гальмівні пристрої служать для уповільнення і припинення руху частин або самого устаткування при виникненні небезпечного фактора.

Пристрої автоматичного контролю і сигналізації - це пристрій для передачі інформації з метою привернення уваги персоналу. Вони здійснюють контроль параметрів: тиск, температуру, швидкість, вологість і т. п.

Пристрої дистанційного управління - це пристрої для управління установкою та устаткуванням. За їх допомогою здійснюється управління обладнанням на відстані, людина при цьому перебуває за межами небезпечної зони.

Для попередження про можливу небезпеку застосовуються знаки безпеки. Вони поділяються на 4 групи:

заборонні (форма знака кругла, ободок червоного кольору);

попереджуючі (форма знака трикутна, ободок чорного кольору);

приписувані (форма знака прямокутна, ободок зеленого кольору);

вказівні (форма знака прямокутна, ободок синього кольору).

Носіями інформації про небезпеку є сигнальні кольори. Прийняті наступні основні кольори: червоний - "небезпека", "стоп". У червоний колір фарбуються: знаки, інструмент, техніка пожежної безпеки; вимикаючі пристрої; внутрішні поверхні кожухів, огороджень; частини, що рухаються, обертові частини (муфти, патрони і т. д.); аварійні крани, ключі, ручки і т. п.

Жовтий - "увага", попередження про можливу небезпеку. У жовтий колір фарбуються: попереджуючі знаки безпеки; елементи будівельних конструкцій, що можуть бути причиною нещасного випадку; елементи устаткування, що можуть бути причиною нещасного випадку; підйомно-транспортне устаткування; ємності і трубопроводи з небезпечними і шкідливими речовинами.

Зелений - "безпека", "дозвіл", показує, що шлях вільний. У зелений колір фарбуються: евакуаційні, запасні виходи; сигнальні лампи, табло пунктів першої допомоги; місця перебування аптечок, рятувальних засобів.

Синій колір несе в собі інформацію.

Білим кольором позначають межі проїзду, проходу, місць складання.

Крім колективних засобів захисту, існують ще й індивідуальні. Засоби індивідуального захисту поділяються на такі: шкіряного покрову тіла, рук, ніг, голови, обличчя, очей, органів слуху, дихання, падіння з висоти. Крім того, для захисту від електричного струму застосовуються діелектричні засоби захисту. При роботі на висоті, всередині ємностей, криниць і ям застосовують спеціальні захисні пояси зі страхувальним ланцюгом або мотузкою. Спеціальні засоби застосовуються також для захисту від іонізуючих, електромагнітних та інших випромінювань.

Висновок

Наша планета існує вже 4,5 млрд. років. Усе це величезний інтервал часу на її поверхні постійно відбувалися складні фізико-хімічні процеси, з'явилося життя, сформувалася атмосфера, що містить кисень, розвинулися складно організовані тварини рослини. Всі ці зміни надто повільно, розтягуючись па сотні мільйонів років. Вивчення катастрофічних явищ дозволяє пояснити тільки деякі особливості еволюції нашої планети. Нині наука і досягли такої високої рівня, що ми можемо передбачати багато природні катастрофи, а незабаром, безсумнівно, навчимося і попереджати їх. Проте, той самий технічний прогрес породив багато, у тому числі такий термін як "техногенна катастрофа".

Сьогодні технологічні катастрофи - це одне з глобальних проблем людства. Із кожним днем вони стають глобальнішими і потужними поруч із розвитком науку й техніки. Наслідки цих катастроф, здебільшого, необоротні. У "гонитві" за комфортом і багатством люди й не звертають уваги результати цієї гонки й існують самі ж страждають від цього. Уникнути цих катастроф невдасться, але можна зменшити їх кількість, за рахунок більш розумного і раціонального підходу людини до своєї діяльності.

Список використаної літератури
1. Петров С.В., Макашов В.А. Небезпечні ситуації техногенного характеру та захист від них - Москва: НЦ ЕНАС, 2008

2. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

3. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

4. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник / За ред. В.С. Джигирея. - Львів, 1999. - 238 с.

5. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М.С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.

6. Пряхін В.М. Безпека життєдіяльності людини в умовах мирного і воєнного часу - М.: Іспит, 2006

7. Російська енциклопедія з охорони праці

8. Русак О.Н., Мала К.Р., Занько Н.Г. Безпека життєдіяльності - Спб.: Изд-во "Лань", 2001

9. Сапронов Ю.Г. Безпека життєдіяльності - М.: Видавничий центр "Академія", 2006

10. Хван Т.А., Хван П.А. Безпека життєдіяльності - Ростов н / Д: Фенікс, 2000

11. Шлендер П.Е., Маслова В.М., Підгаєцький С.І. Безпека життєдіяльності - М.: Вузівський підручник, 2003

12. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

13. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас