Ім'я файлу: тезіси (1).doc
Розширення: doc
Розмір: 1080кб.
Дата: 02.04.2024
скачати
Пов'язані файли:
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ ТЕКТОЛОГІЯ БОГДАНОВА.docx
СД3 ПГС-23-М Никончук А.С..docx

У проекті представлений багатоквартирний будинок, що складається з п'яти багатоповерхових блоків з максимальною висотою до 25 поверхів. Будинок розрахований на 713 квартир. У будівлі також розташовані вбудовані приміщення для офісів, поштових відділень, торгових павільйонів. Проект 25-поверхової будівлі був виконаний професійними інженерами компанії «Моспроект».

Техніко-економічні показники

Площа ділянки: 1,46 га

Площа забудови: 3446 м2

Площа квартир (без балконів): 42454,4

Будівельний об'єм: 225671 м3

Кількість квартир: 713

Поверховість: 20, 25

Рівень підвалу: є





У сучасному середовищі виникає багато питань с стосовно того що треба використовувати відновлювальні технології у нашому житті.

Тому хочемо запропонувати вам нововведення , а саме застосування конденсату який з’являєтеся від кондиціювання повітря .якщо брати для прикладу багатоповерхівку 25 поверхів, з кількістю квартир : 713ю то прорахуємо скільки можна відновити і зберегти води, якщо це використовувати .

Середня площа однієї квартири 60 квадратів, для охолодження кожної квартири із рахунку що на кожні 10 метрів квадратних використовується 0,75 квт маємо цифру 4,5 Квт на годину. Середній розрахунок конденсату становить 0,5-0,8 л у годину конденсатам на 1 квт

https://vudos.com.ua/

skolko-kondensata-s-kondicionera/
та ким чином можна порахувати що кількість конденсату встановлює

4,5*0,5*713= 1604 літри у годину.

При середньому використанні 10 годин на добу це

1604*10 годин= 16040 літрів на добу.

Візьмемо середню кількість тобто полову 16040/2=8020 л/доб

У місяць ця цифра складає :

8020*30= 240600 літрів води.

З урахування того що зараз ми намагаємся застосовувати відновлювальні джерела та економії природних ресурсів . пропонуємо застосувати даний об’єм дистильованою води для використання . тобто не відводити стік води у каналізацію, а збирати її у ємкості для подальшого використання.

Для цього нам необхідно два резервуара ємкості 20 тон для збору і подальшого використання води під’єднаної до системи водопостачання.

Кр2-1,5,7,10,14

  1. Назвіть основні етапи організації наукових досліджень.


Соціально-економічний розвиток характеризується певними

явищами і процесами. Вони потребують дослідження, виявлення

зв’язків, законів та закономірностей. Складність наукових досліджень,

комплексність і тривалість виконання зумовлюють необхідність

подрібнення їх на взаємоузгоджені та взаємопов’язані етапи:

1) визначення проблеми та її конкретизація;

2) попередня розробка теоретичних положень;
3) вивчення історико-економічного т сучасного стану опрацьова-

ності проблеми;
4) збір, систематизація та вивчення інформації;

5) розробка гіпотези;

6) визначення методики та методів дослідження;

7) складання робочого плану;

8) опрацювання інформації (обчислення, групування, зведення у

таблиці, побудова графіків, картосхем, розробка логічних схем);

9) розробка висновків і пропозицій;

10) письмове викладення матеріалів дослідження;

11) обговорення ходу та результатів дослідження, консультації,

рецензування;

12) впровадження результатів дослідження.

Такої послідовності дотримуються під час проведення будь-якого

наукового дослідження – від курсової чи дипломної роботи до

системного вивчення значущих наукових проблем і підготовки

монографій. Слід взяти до уваги, що всі названі вище етапи тісно

пов’язані і переплітаються між собою.
5. Охарактеризуйте необхідний ступінь конкретизації проблеми

Дослідження.
Розробка структури проблеми передбачає виділення тем, розділів,

питань. У кожній темі виявляють орієнтовну сферу дослідження.

Потім її конкретизують, тобто предметно визначають, уточнюють,

роблять більш наочною. Для того щоб конкретизувати, необхідно

провести внутрішній причинно-наслідковий аналіз, виявити всі

змістовні сторони. Тому виділяють похідні проблеми, кожна з яких, у

свою чергу, має стати об’єктом деталізації доти, доки не будуть

визначені конкретні завдання, що становлять зміст поставленої

проблеми.

Насамперед необхідно чітко визначити завдання дослідження.

Правильне формулювання завдань підкаже шлях дослідження, його

структуру, методи, дасть змогу “відшліфувати” основну мету.
При виборі теми необхідно передбачати можливості

використання отриманих результатів та форми його представлення

(курсова або дипломна робота, реферат, автореферат, дисертація,

наукова доповідь, монографія тощо). Чітке розуміння кінцевої мети

дослідження сприяє досягненню успіху.

Конкретизація завдань дає уточнити зміст проблеми. Для цього

потрібно вирішити два питання: по-перше, уяснити, які явища,
предмети, процеси, закономірності має охоплювати проблема; по-

друге, обмежити обрану тему від суміжних.
Необхідно встановити, чи повинна робота виконуватись, лише на

основі:

а) спостережень чи за допомогою експерименту;

б) літературних джерел і документів та практики;

в) сучасного досвіду чи з використанням більш старих даних;

г) вітчизняних матеріалів чи з урахуванням зарубіжних джерел

тощо.

Важливим моментом конкретизації проблеми є обмеження кола

питань, які передбачається вивчати.

Дослідник обов’язково повинен ознайомитись з історичними

аспектами проблеми. Важливим елементом пошуку правильного

рішення є вивчення історії виникнення і розвитку проблеми,

результатів раніше проведених з неї досліджень. На жаль, вивчення

історії проблеми нерідко розглядається науковцями-початківцями як

необов’язкове. Але слід наголосити, що це “страхує” від дублювання

раніше отриманих результатів, чужих помилок, полегшує

використання досвіду попередників, дає змогу розглянути предмет у

динаміці, з’ясувати загальні тенденції та подальші шляхи його

розвитку і на цій основі будувати науковий прогноз. Завершальним

етапом вивчення історії є аналіз сучасного стану питання.

Необхідно також виявити коло питань, які стануть відправною

точкою при визначенні перспектив подальшого вивчення проблеми.

Наукова проблема має бути актуальною, науково значимою і

вирізнятись науковою новизною. Уточнення перерахованих

характеристик майбутньої роботи дає змогу більш чітко встановити її

рамки, скласти точний план, визначити терміни виконання, етапи і

стадії.
7. Назвіть основні складові форми календарного плану-графіка

наукового дослідження.

Структура плану визначається обсягом і складністю дослідження:

чим ширше коло питань, що розглядаються, тим детальнішим має бути

план, оскільки саме деталізація забезпечить його внутрішню

узгодженість та синхронність робіт.

Робочий план становить основу, визначає загальну спрямованість

дослідження та послідовність його проведення. Окрім того, якість

робочого плану є запорукою успішного завершення розпочатої

науковцем роботи. Його розробляють, виходячи з вибраної теми,

сформульованих мети і завдань відображати системне уявлення автора

про ту роботу, яка має бути проведена. Головне – щоб логіка та

послідовність дій були виправдані. План може складатись із

остаточно сформульованих пунктів, які повністю відображають їх

змістовне наповнення, або тез, що в основних рисах характеризують

позицію автора, робочу гіпотезу, основні положення.

На більш пізніх стадіях виконання дослідження, коли ключові

питання опрацьовані, а набуті відомості про предмет дослідження

систематизовані, можна також підготувати план-проспект –

реферативне викладання отриманих результатів у послідовності їх

розміщення в рукописі. У подальшому він трансформується у кінцевий

варіант плану, що відображає зміст цілком завершеної роботи.

Як правило, під час опрацювання складних проблем (тем) план

доцільно будувати за такою схемою: вступ, розділи / глави, параграфи,

висновки, список використаної літератури, додатки.

На основі планів досвідчені науковці зазвичай складають графік

роботи. Попередній план-графік має найбільш істотні, тривалі роботи.

Календарний план-графік є більш деталізованим. Він відрізняється від

попереднього плану більшою конкретикою щодо організаційних

моментів і строків. Його доцільно складати після попереднього

ознайомлення з літературою, уточнення і конкретизація теми

дослідження – до початку основної роботи. Добре продуманий і

ґрунтовно розроблений календарний план-графік робіт – обов’язкова

умова успіху і раціональної праці дослідника.
10. Охарактеризуйте зв’язок дослідницької та інформаційної

діяльності.
Дослідницька та інформаційна діяльність є взаємопов'язаними і взаємодоповнюються процесами, особливо в сучасному інформаційному суспільстві. Ось деякі аспекти цього зв'язку:
Збір інформації для досліджень: Дослідницька діяльність часто вимагає доступу до великої кількості інформації. Інформаційна діяльність полягає у зборі, оцінці та організації цієї інформації для подальшого використання у дослідженнях.

Аналіз та обробка інформації: Інформаційна діяльність може включати обробку даних, створення баз даних, розробку інструментів аналізу тощо. Це стає необхідним для дослідницької роботи, яка передбачає аналіз інформації для виявлення закономірностей, трендів або нових знань.

Поширення результатів досліджень: Інформаційна діяльність допомагає забезпечити доступність результатів досліджень. Це може включати публікації в наукових журналах, виступи на конференціях, створення веб-сайтів або інших медіа-платформ для розповсюдження інформації.

Використання інформаційних технологій: Інформаційні технології стають все більш важливими для проведення досліджень. Вони допомагають автоматизувати процеси збору, аналізу та поширення інформації, забезпечуючи ефективніше використання ресурсів та підвищуючи швидкість та точність досліджень.

Отже, дослідницька та інформаційна діяльності тісно пов'язані між собою і спільно сприяють досягненню цілей наукових досліджень.
14. Розкрийте сутність наукового документа та форми існування науки.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас