1   2   3
Ім'я файлу: Курсова проект монтажу та налагодження системи автоматизації роб
Розширення: docx
Розмір: 190кб.
Дата: 11.03.2020

Рекомендований розподіл виконавців принципових електричних схем різного призначення


Таблиця 2.1.

Назва робіт

Виконавець

Підрозділ, що видає технічне завдання

1

2

3

Кола живлення електроенергією щитів автоматизації від розподільчих пунктів.

Електротехнічний відділ

Відділ автоматизації

Автоматичне резервування живлення електроенергією агрегатів і механізмів, в тому числі коли таке резервування передбачене від давачів технологічних параметрів

Технологічний відділ. відділ автоматизації передбачає в своїй документації давачі для АВР також згідно завдання технологічного відділу

Місцеве керування електродвигунами агрегатів, механізмів і засувок.

Технологічний і санітарно-технічний відділи

Місцеве зблоковане керування електродвигунами агрегатів, механізмів і засувок.

Місцеве зблоковане і дистанційне керування електродвигунами агрегатів, механізмів, поточно-транспортних та інших аналогічних систем з сигналізацією яка попереджує про дистанційний пуск

Технологічний відділ після попереднього погодження з відділом автоматизації що до вибраної системи управління

Місцеве зблоковане керування електродвигунами агрегатів, механізмів і засувок, яке зв’язане з дією здавачів автоматики, спрацювання яких викликає зупинку цих агрегатів і механізмів або заборону їх пуску з метою унеможливити ненормальне ведення технологічного процесу

Електротехнічний відділ

Технологічний відділ. відділ автоматизації передбачає в своїй документації, згідно завдання технологічного відділу, необхідні давачі і прилади

Контури і мережі заземлення для захисного заземлення щитів, давачів, що розміщені окремо, приладів, вузлів і пристроїв

Відділ автоматизації

Освітлення щитових приміщень, місцевих щитів і пультів, місць і площадок обслуговування давачів, приладів, вузлів і пристроїв

Електротехнічний відділ

Відділ автоматизації

Кола живлення електроенергією з безпечною напругою для виконання ремонтних робіт

Контакти від блоків управління електродвигунів, агрегатів, засувок і т.п. і мережі до них, до коробки затискачів, що встановлюється за межами зони електротехнічного обслуговування

Автоматичне дискретне управління електродвигунами індивідуальних агрегатів, механізмів і засувок, які працюють в автоматичному режимі управління технологічними параметрами

Відділ автоматизації

Технологічний відділ

Сигналізація на щитах автоматизації, в тому числі: мнемосхеми стану агрегатів, механізмів, засувок і сантехнічних пристроїв

Приєднання щитів, давачів і приладів, вузлів і пристроїв, які розміщені окремо до контурів заземлення

Технологічний відділ після погодження з електротехнічним відділом

Давачі технологічних параметрів з релейним виходом, необхідні для місцевого зблокованого і дистанційного керування електродвигунами агрегатів, механізмів, поточно-транспортних та інших аналогічних систем з сигналізацією яка попереджує про дистанційний пуск, і мережі лише до них до коробок затискачів, місця встановлення яких вказані в завданні електротехнічного відділу

Відділ автоматизації

Електротехнічний відділ

Кола живлення електроенергією місцевих щитів, пультів, приладів, вузлів і пристроїв

У відповідності з проектними рішеннями по автоматизації


Будь-яка принципова електрична схема, незалежно від ступеня її складності, являє собою певним чином складене сполучення окремих, досить елементарних електричних кіл і типових функціональних вузлів, які у заданій послідовності виконують ряд стандартних операцій: передачу командних сигналів від органів керування або вимірювання до виконавчих органів, підсилення або розмноження командних сигналів, їх порівняння, перетворення короткочасних сигналів у тривалі і, навпаки, блокування сигналів і т.п. До елементарних кіл можуть бути віднесені типові схеми включення вимірювальних приладів різного призначення.

В усіх випадках крім повного виконання вимог, що ставляться до системи керування, кожна схема повинна забезпечувати високу надійність, простоту й економічність, чіткість дій при аварійних режимах, зручність оперативної роботи, експлуатації, чіткість оформлення.

Надійність схеми - здатність безвідмовно виконувати свої функції протягом визначеного інтервалу часу в заданих режимах роботи.

Вимоги до рівня надійності схем регулювання, керування і сигналізації визначаються оцінкою наслідків відмов їх роботи для конкретних ділянок технологічного процесу. Іноді ці відмови можуть стати причинами виникнення або розвитку важких аварій.

Забезпечення надійності – сукупність технічних заходів, таких як застосування найбільш надійних елементів, приладів і апаратів; оптимальних режимів їх роботи; резервування малонадійних або найбільш відповідальних елементів або кіл схеми, автоматичний контроль за несправністю схеми; заборонні блокування, що виключають можливість проведення помилкових операцій; скорочення часу перебування елементів схеми під напругою і т.д.

Чіткість дії схеми при аварійних режимах. Кожна принципова електрична схема в системах автоматизації технологічних процесів повинна бути побудована таким чином, щоб при виникненні аварійних режимів, викликаних несправностями в колах керування, а також при повному зникненні або зниженні і наступному відновленні напруги живлення в головних (силових) колах керування забезпечувалася безпека обслуговуючого персоналу і запобігався подальший розвиток аварії, що приводить до ушкодження механічного або електричного устаткування і браку продукції.

При аналізі роботи схеми в аварійних режимах варто враховувати можливість перегоряння запобіжників або відключення автоматів; появу короткого замикання на землю в різних точках схеми (в основному в зовнішніх з'єднаннях); обриву проводів; згоряння котушок або контакторів реле; приварювання контактів і т.п. Прийнято розглядати аварійний режим, що виникає в результаті появи якої-небудь однієї несправності, тому що імовірність появи одночасно двох чи більше несправностей в одній і тій же схемі досить мала. Недопустимо, і це необхідно аналізувати при розробці схеми, щоб внаслідок виходу з ладу одного елементу схеми були пошкоджені інші елементи і технологічне обладнання.

Зручність оперативної роботи. Принципова електрична схема повинна забезпечувати оптимальні умови для роботи оперативного персоналу. Ця вимога передбачає спрощення операцій, здійснюваних обслуговуючим персоналом при управлінні; скорочення кількості органів керування; можливість простого і швидкого вибору необхідного режиму роботи, перехід з автоматичного керування на ручне і назад; зняття і введення блокувальних зв'язків і залежностей і т.д.

Зручність експлуатації. Принципова електрична схема повинна бути спроектована так, щоб її експлуатація у виробничих умовах була гранично простою, вимагала мінімуму витрат і уваги експлуатуючого персоналу, забезпечувала можливість проведення ремонтних і налагоджувальних робіт з дотриманням необхідних мір безпеки.

Простота реалізації має істотне, а іноді і вирішальне значення при виборі структури схем контролю і керування процесом на відстані, бо неправильне розміщення окремих елементів схеми може значно збільшити її вартість за рахунок з'єднувальних кабелів або проводів, а також надійність і вартість за рахунок збільшення точок комутації.

Простота і економічність проектованих схем забезпечується застосуванням стандартної сертифікованої для даної галузі найбільш досконалої і надійної апаратури за критерієм оцінки „ціна-якість” і типових (нормалізованих) вузлів; скороченням до мінімуму кількості елементів у схемі й обмеженням їх номенклатури; застосуванням систем електроприводу виробничих механізмів, що забезпечують високі енергетичні показники в усталених і перехідних режимах роботи, і т.п.

При проектуванні принципової електричної схеми необхідний ретельний аналіз поставлених до цієї схеми вимог. Якщо деякі другорядні вимоги значно ускладнюють і здорожують схему, то ці вимоги варто переглянути. Вирішуючи питання економічності схеми, необхідно враховувати не тільки капітальні вкладення, але і щорічні експлуатаційні витрати.

Чіткість оформлення. Оформлення будь-якої електричної схеми варто виконувати чітко, просто і компактно. Графічне оформлення схеми повинно сприяти найкращому сприйняттю змісту схеми.

У процесі проектування систем автоматизації різних технологічних процесів принципові електричні схеми розробляють переважно в наступному порядку:

  1. на підставі функціональної схеми автоматизації складають чітко сформульовані технічні вимоги, поставлені до принципової електричної схеми;

  2. стосовно до цих вимог встановлюють умови і послідовність дії схеми;

  3. кожну з заданих умов дії схеми зображують у вигляді тих чи інших елементарних кіл, що відповідають даній умові дії;

4) елементарні кола об'єднують у загальну схему;

5) здійснюють вибір апаратури і електричний розрахунок параметрів окремих елементів (опорів обмоток реле, навантаження контактів і т.п.);

  1. коректують схему відповідно до можливостей прийнятої апаратури;

  2. перевіряють у схемі можливість виникнення помилкових чи обхідних кіл або її неправильної роботи при ушкодженнях елементарних кіл або контактів;

  3. розглядають можливі варіанти рішень і приймають остаточну схему стосовно до наявної апаратури.


2.4 Розробка монтажних схем зєднування та зовнішніх підключень

Показує електричні зв'язки між вимірювальними пристроями та засобами отримання первинної інформації, з одного боку, щитами і пультами автоматизації — з іншого. Даний вид схем використовується при розробці конструкторської документації, а також для здійснення підключень при монтажі систем автоматизації. Використовують два варіанти побудови схем підключень: графічний та табличний.

На схемі підключення повинні бути зображені виріб, його вхідні, вихідні елементи (рознімання, затискачі і т.п.) і кінці проводів і кабелів зовнішнього монтажу, що підводяться до них, біля яких поміщають дані про підключення виробу (характеристики зовнішніх кіл або адреси).

Виріб на схемі зображається у вигляді прямокутника, а його вхідні і вихідні елементи – у вигляді умовних графічних позначень. Допускається зображати виріб у вигляді зовнішніх контурів.

Розміщення зображень вхідних і вихідних елементів усередині графічного позначення виробу повинне приблизно відповідати їх дійсному розміщенню у виробі. На схемі повинні бути зазначені позиційні позначення вхідних і вихідних елементів, присвоєні їм на принциповій схемі виробу.

На схемі слід записувати позначення вхідних і вихідних елементів, нанесені на виріб. Якщо позначення вхідних, вихідних і вивідних елементів у конструкції виробу не зазначені, то допускається умовно присвоювати їм позначення на схемі, повторюючи їх у відповідній конструкторській документації. При цьому на полі схеми поміщаються необхідні з'єднання.

В найменуванні схеми додатково вказують найменування блока (наприклад: Блок насосів. Схема з'єднань зовнішніх проводок).

Рекомендується на схемах з'єднань зовнішніх проводок наводити підключення електропроводок до приладів, що встановлені безпосередньо на технологічному обладнанні та комунікаціях, а також до одиночних позащитових (місцевих) приладів.

При незначному обсязі електропроводок, що підключаються до технічних засобів автоматизації, ці підключення допускається наводити на схемі з'єднань, при цьому не виконуючи схеми підключення.

Підключення електропроводок до групових установок і приладів, щитів та пультів, комплексів технічних засобів рекомендується наводити на самостійних схемах підключення.

Технічні засоби, для яких на схемах наводять підключення електропроводок, зображують спрощено зовнішніми обрисами або у вигляді прямокутників, у яких показують:ввідні елементи (наприклад, гермовводи, сальники) – по контуру прямокутника умовними графічними зображеннями згідно з ГОСТ 2.702; вхідні та вихідні елементи – у вигляді кружків (для круглих штепсельних рознімань) або прямокутників (наприклад, для збірок і колодок затискачів та інших елементів відповідної форми).

Познаки жил кабелів та проводів на схемах і таблицях з'єднань та підключення приймають відповідно до принципових електричних схем.

Схема з'єднань.на даній схемі зображаються всі пристрої,які входять до складу виробу (а також вхідні і вихідні роз'єми,ключі,затискачі на схемі з'єднання зоображають у вигляді прямокутників ;елементи у вигляді упорядкованих графічних позначень,допускаються схеми з їх розмірами ). Правила зоображення вхідних і вихідних елементів залишається як і для схем електрично принципових. З'єднання дозволяеться без окремих контактів в загальному випадку. Всі елементи з'єднання показують на схемі лінією товщиною 0,5-1мм . Проводи які йдуть в одному напрямку напруги дозволяється зображати однією лінією,а при виводі до контакту розбивається на окремі. Всі елементи з'єднання повинні бути пронумеровані в межах виробу окремо,номери кабелів розставляють біля місць розгалуження. Дозволяється на схемі технічні вказівки,що стосуються призначеної схеми. Також має містити відомості про проводи і кабелі,форми таблиці над основними написами!

Призначена для відображення системи контролю та керування виробничими процесами конкретного об΄єкта та встановлює взаємні звіязки між пунктами керування, постами, щитами, основними группами технічного обладнання.

Показує адміністративно-технічну суть централізованого керування об΄єктом. На структурних схемах автоматизації умовними позначеннями показують:

-керуючі обчислювальні машини

-оперативні і диспетчерські щити, пульти керування

- диспетчерські пульти керування які не входять до складу об’єкта але пов’язані з ним системами контролю і керування.

-виробничі цехи з поділом на відділи, ділянки, групи

-лінії технологічних потоків

-лінії оперативного зв’язку

Оперативні й диспетчерські щити, які входять до складу схеми зображують у вигляді прямокутників з написом:

- Найменування

- Вид оперативного зв’язку

- Назва чергового персоналу

- Перелік основних задач

Пункти, які не входять до складу об’єкта показують у вигляді кругів, в яких вказується назва і черговий персонал.

Контурні лінії виконують більш товстою лінією.

Види операційного зв’язку позначаються:

ДАК – дистанційне автоматизоване керування

К-контроль

С-сигналізація

ТК-телекерування(на відстані)

Ці коди проставляються над відповідними лініями.

2.5 Розробка плану-графіка та відомості виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт

При довгому зберіганні обладнання і трубопровідної арматури перед монтажем проводять перевірку зберігання і відповідності їх встановленим технічним вимогам. Така перевірка зветься передмонтажною ревізією. Під час ревізії проводять зняття тари, повне або часткове вилучення антикорозійного покриття і консервуючого мащення, миття деталей, розборку на вузли і окремі деталі, зміну мастил, прокладок, сальникових виробів, зіпсованих деталей і складання. Предмонтажну ревізію виконують сипами замовника або підрядної організації. Роботи по передмонтажній ревізії включають в об’єм монтажних робіт. Предмонтажну ревізію обладнання виконує монтажна організація по окремому договору з замовником. Замовник зобов’язаний передати дефектні відомості, інструкції і паспорти заводів-виготовлювачів на це обладнання, а також технічні умови на поставку його і кошторис витрат. В ході предмонтажної ревізії обладнання перевіряють чи нема задирів на оброблених деталях, рисок на робочих поверхнях підшипників, пошкоджень різьби на кріпленнях, а також величину розбігу в підшипниках і т.п. Особливій перевірці підлягають прокладки і сальникові ущільнення, при необхідності змінюють мащення підшипників. Виявлені пошкодження під час передмонтажної ревізії усувають. Обладнання, яке поставляється заводами-виготовлювачами та передається під пломбою передмонтажній ревізії не підлягає. Роботи по передмонтажній ревізії обладнання виплачує замовник на основі акту приймання робіт, складеннях по формі №7 загального кошторису на будівництво.

Залежно від виду і обсягу будівельно-монтажних робіт, наявності обладнання, матеріалів і пристроїв фермської техніки, кваліфікації кадрів і монтажної підрядної організації розрізняють підрядний, господарський і комбіновані методи їх застосування. Підрядний метод полягає в тому, що будівельно-монтажні роботи виконує генеральний підрядник в особі будівельномонтажного управління /БМУ/. Якщо обсяг монтажних робіт великий, генеральний підрядник може передати частину спеціальних робіт іншій монтажній організації, субпідряднику. Підрядний метод застосовують в основному при будівництві нових ферм і комплексів, а іноді і при реконструкції старих. Для виконання робіт обов'язково укладають договір між господарством, якому належить тваринницьке підприємство, і будівельномонтажним або монтажним управлінням. Різновидом підрядного методу є шефмонтаж, тобто монтаж особливо складних машин, механізмів і обладнання під технічним наглядом представників заводу-виготовлювача, який керує монтажем, пусконалагодженням, випробуванням і здачею техніки в експлуатацію, а також навчанням обслуговуючого персоналу. Господарський метод полягає в тому, що колгосп, радгосп або інше підприємство виконує реконструкцію ферми або потокової технологічної лінії власними силами. Комбінований метод полягає в тому, що будівельні роботи виконуються підрядним, а монтажні - господарським методом або навпаки. Залежно від порядку і послідовності виконання будівельних і монтажних робіт розрізняють послідовний, суміщений та індустріальний методи. Послідовний метод характеризується тим, що монтаж машин, механізмів і обладнання виконують у певній послідовності після закінчення будівельних робіт. При суміщеному методі будівельні і монтажні роботи виконуються одночасно.

Цей метод допускається застосовувати при наявності одного міжповерхового перекриття і не менше двох перекриттів у будівлях з великих блоків і панелей. При суміщеному методі можна вести монтаж послідовним методом у кількох точках об’єкта одночасно. Індустріальний метод монтажу полягає в тому, що монтажне виробництво перетворюється на механізований потоковий процес складання будівель і споруд, а також технологічного обладнання з конструкцій, що мають максимальну заводську готовність: блоків, уніфікованих агрегатів, складальних одиниць і деталей промислового виробництва, що дозволяє скоротити строки здачі об’єктів і зменшити витрати праці на їх введення в дію.

Основними напрямками індустріалізації монтажного виробництва є оптимальний рівень промислових поставок і монтажних виробів, проведення заготівельних робіт з будівельних майданчиків у спеціалізовані заготівельні підприємства та їх механізація. Рівень промислових поставок визначають за формулою: . о б мон о б п п Q Q Q Р      (10) де Qоб - сумарна вартість змонтованих машин, механізмів, обладнання і матеріалів, що поставляються промисловістю протягом року в монтажну організацію, грн.; Qмон - сумарна вартість монтажних робіт, що виконується даною монтажною організацією протягом року /без врахування вартості матеріалів/,грн. Рівень проведення заготівельних робіт з монтажного майданчика в умови спеціалізованих підприємств визначається за формулою: . о б мон заг заг Q Q Q Р      (11) де Qзаг–річний обсяг заготівельних робіт, що виконується у спеціалізованому заготівельному підприємстві даної монтажної організації, грн.

Рівень механізації праці монтажних підприємств свідчить про використання спеціальних машин, механізмів і пристроїв при проведенні монтажних робіт, його визначають з виразу: . о б мон мех мон мех Q Q Q Р      (12) де Qмон – річний обсяг монтажних робіт, виконаних замех допомогою машин і механізмів, грн.

Загальний показник рівня індустріалізації визначають зз формулою: Рінд. Рмех (13) Рзаг  Рп п  При індустріальному методі монтажу розрізняють такі етапи: організаційно-підготовчий, основний і заключний. Впровадження прогресивних методів монтажних робіт на фермах і комплексах дає змогу створити умови для переходу на індустріальні методи спорудження тваринницьких підприємств. Розглянемо ці етапи. Монтаж машин і обладнання - це сукупність технологічних операцій, що виконуються у визначеній послідовності. Він включає підготовку машин і обладнання до установки, установку їх на робоче місце, обкатку, випробування і наладку на виробничий режим експлуатації. Роботи з монтажу машин і обладнання розподіляють на три етапи: підготовчий, основний і заключний. організаційно-підготовчий етап - це ознайомлення з проектнокошторисною документацією на механізацію виробничих процесів, огляд і перевірка готовності приміщень для монтажу, перевірка комплектності і технічного стану машин і обладнання, розмітка їх робочого положення. Основний етап включає доставку машин і обладнання до місця монтажу, підготовку інструменту, пристроїв та вантажопідйомних механізмів, установку і кріплення машин та обладнання на робочому місці згідно з вимогами проекту, регулювання робочих органів, вузлів і з'єднання, а також перевірку їх взаємодії. Заключний етап включає індивідуальні випробування вузлів і агрегатів.

Сюди слід віднести пусконалагоджувальні роботи, а також навчання обслуговуючого персоналу устрою і правилам експлуатації та безпечного обслуговування змонтованої техніки. Пусконалагоджувальні роботи включають регулювання взаємодії всіх змонтованих агрегатів і машин, налагодженню їх на робочий ритм. Обкатка проводиться під навантаженням. Перед вводом обладнання в експлуатацію (переданою по акту замовнику) проводять контрольні випробування всіх механізмів під навантаженням.
1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас