Міністерство освіти та науки України
Житомирський агротехнічний коледж
Реферат на тему:
«Технічне обслуговування і ремонту електрообладнання
і засобів автоматизації»
Виконав:
Олексієнко С.В.
Перевірив:
Логвінов Г.С.
Житомир
План
Вступ
1.Технічне обслуговування пускорегулювальної апаратури.
2. Призначення періодичних оглядів, їх проведення.
3. Технічне обслуговування електричних неавтоматичних апаратів напругою до 1000В
Висновок
Вступ
Апарат захисту — електричний апарат, який автоматично відключає електричне коло, що підлягає захисту, при ненормальних режимах
Призначення
Ненормальні режими роботи, що є характерними для електричних кіл (мереж), такі: коротке замикання, перевантаження, наявність струмів витоку, зниження напруги, імпульсні перенапруги.
Апарати захисту призначені для запобігання пожежонебезпечним наслідкам ненормальних режимів роботи, а саме:
• розплавлянню і загорянню ізоляційних матеріалів;
• розплавлянню металу провідників і розлітанню крапель, нагрітих до високої температури;
• тривалому горінню електричної дуги, температура якої може сягати +4000 ºС;
• обриву ділянок електропроводки в результаті динамічного впливу струмів КЗ;
• передчасному старінню ізоляції.
Класифікація
Апарати захисту класифіковані за видом аварійного режиму, від наслідків якого здійснюється захист електричної мережі, за принципом дії, за ступенем захисту оболонки.Класифікація апаратів захисту за видом аварійного режиму, від наслідків якого здійснюється захист електричної мережі:захист від КЗ (здійснюється за допомогою плавкого запобіжника, автоматичного вимикача з розчіплювачем струмів КЗ — електромагнітним, комбінованим або напівпровідниковим);
• захист від перевантажень (здійснюється за допомогою плавкого запобіжника (за малих перевантажень — ненадійно), теплового реле, автоматичного вимикача з розчіплювачем струмів перевантаження — тепловим, комбінованим або напівпровідниковим);
• захист від струмів витоку (здійснюється за допомогою ПЗВ);
• захист від зниження напруги (здійснюється за допомогою автоматичного вимикача з мінімальним або нульовим розчіплювачем напруги);
• захист від імпульсних перенапруг (здійснюється за допомогою ПЗІП).
Захист від КЗ повинні мати всі електричні мережі.
Захист від перевантажень повинні мати мережі житлових будинків і споруд громадського призначення, службово-побутових приміщень промислових підприємств, торгових установ, електромережі у вибухо- та пожежонебезпечних зонах. Силові мережі повинні мати захист від перевантажень, тільки якщо за умовами технологічного процесу може статися тривале перевантаження провідників.
Захист від струмів витоку за допомогою улаштування ПЗВ є обов'язковим для електричних мереж житлових будинків, будівель та споруд громадського призначення.
Захист від перенапруг, викликаних розрядами блискавки, рекомендується виконувати шляхом встановлення ПЗІП в електричних мережах на межах зон захисту від вторинних дій блискавки.
Класифікація апаратів захисту за принципом дії:
• роз'єднання кола в результаті розплавляння струмоведучого елемента (плавкий запобіжник);
• роз'єднання кола в результаті спрацьовування електромагніту (автоматичний вимикач з електромагнітним розчіплювачем);
• роз'єднання кола в результаті безпосереднього або непрямого нагрівання і вигинання біметалевого елемента апарата захисту (автоматичний вимикач з тепловим розчіплювачем, теплове реле);
• роз'єднання кола за допомогою напівпровідникового силового приладу (автоматичний вимикач з напівпровідниковим розчіплювачем);
• роз'єднання кола за досягнення (перевищення) диференційним струмом заданої величини струму (пристрій захисного відключення, керований диференційним струмом (ПЗВД));
• шунтування електричного кола при виникненні імпульсної перенапруги (ПЗІП).
Класифікація апаратів захисту за ступенем захисту оболонки
За ступенем захисту оболонки апарати захисту повинні відповідати умовам навколишнього середовища. Апарати захисту у вибухозахищеному виконанні не випускаються. Як правило, апарати захисту встановлюються в розподільних пристроях, захисна оболонка (або вибухозахист) яких повинна відповідати умовам навколишнього середовища.
1.Технічне обслуговування пускорегулювальної апаратури.
Призначення періодичних оглядів, їх проведення.
Контроль над захисними кожухами, перевірка роботи натискних пружин і ходу рухомих частин апарату. Контроль над поверхнею контактів (очистка від пилу та бруду, зачищення та протирання контактів, визначення провалів контактів). Контроль над реле різних типів (очистка від пилу та бруду, перевірка кріплення, протирання контактів). Контроль над ящиками резисторів (зачищення контактних з’єднань, заміна елементів резисторів, що вийшли з ладу), кнопками управління, ключами управління, пакетними вимикачами та перемикачами.
Характерними пошкодженнями пускової та захисної апаратури є:
У пусковій і регулювальній апаратурі найчастіше зустрічаються такі види несправностей: перегрівання котушок пускачів, контакторів і автоматів, міжвиткові замикання і замикання на корпус котушок, перегрівання контактів та сильне їх зношення, незадовільна ізоляція, механічні несправності.
Перегрівання котушок змінного струму виникає внаслідок заклинення якоря електромагніту в його розімкненому положенні і низької напруги живлення котушок. У розімкненому положенні якоря котушка пускача споживає значно більший струм, ніж при втягнутому якорі, тому вона швидко перегрівається і згоряє.
Міжвиткові замикання виникають через погану намотку котушки. Особливо це проявляється, якщо витки, які прилягають до фланців каркаса котушки, зісковзують у нижні шари, внаслідок чого виникають відносно великі різниці напруг, які пошкоджують міжвиткову ізоляцію. Міжвиткові замикання виникають переважно в котушці змінного
струму, тому що в ній міжвиткові амплітудні напруги більші, ніж у котушці постійного струму. До того ж, котушки змінного струму знаходяться під посиленою вібрацією з боку сталевого осердя.
Замикання на корпус виникає у випадку нещільної посадки безкаркасної котушки на сталевому осерді. Вібрації в магнітній системі призводять до перетирання ізоляції котушки та її відгалужень, внаслідок чого може виникнути замикання на заземлений сталевий корпус апарата.
На нагрівання контактів впливає струмове навантаження, тиск на них, розміри і розхил контактів, а також умови охолодження та окислення їх поверхонь, механічні дефекти в контактній системі. При сильному
нагріванні контактів підвищується температура сусідніх частин апарата і, як наслідок, руйнується ізоляційний матеріал.
При несприятливих умовах гасіння електричної дуги контакти окислюються. На поверхнях контактів, які стискаються, виникає шар з поганою провідністю. Цьому сприяє неправильно підібране мастило, яке містить окислюючі речовини, або занадто товстий шар мастила. Використовувані в зовнішніх установках для змащування контактів
консистентні мастила не повинні містити вапнистого (кальцієвого) мила, тому що в них на холоді появляються виділення, які зумовлюють заїдання та інші пошкодження. Незалежно від розмірів поверхні, яка відводить тепло, тиск на
контакти повинен становити 0,25-0,3 Н/мм2.
Зношування контактів залежить від сили струму, напруги і тривалості горіння електричної дуги між ними, частоти і тривалості вмикань, якості і твердості матеріалу, контактів.
На ступінь обгоряння впливає форма і розмір контактів. При дуже великій ширині контактів (більшій ніж 30 мм) бокова складова струму і магнітне поле в контакті сильно збільшуються, електрична дуга "вторгається" в стінку дугогасильної камери і руйнує контакти.
Пошкодження ізоляції проявляється в утворенні на її поверхні шляхів для струмів витікання, тому необхідно захищати її від бруду і пилу. Значна частина пошкоджень спричиняється зволоженням ізоляції та її руйнуванням під час будівельно-монтажних робіт і транспортування.
Механічні несправності в апаратах виникають внаслідок корозії, пошкодження осей, пружин, підшипників та інших конструктивних елементів. Зношення деталей і явища втомлення зумволюються поганим змащуванням рухомих частин, накопиченням вологи, використанням у конструкціях, які працюють на удар, дуже крихких або дуже м’яких
матеріалів.
2. Призначення періодичних оглядів, їх проведення.
Період експлуатації (термін служби) пускорегулювальної апаратури визначається моральним або фізичним зносом до такого стану, коли ремонт їх стає нерентабельним. В строк служби пускорегулювальної апаратури, починаючи з перевірки при новому включенні, входять декілька міжремонтних періодів, кожен з яких складається з прироблення, нормальної експлуатації і зносу. Встановлені наступні види планового технічного обслуговування пускорегулювальної апаратури: перевірка при новому включенні; профілактичний контроль; профілактичне відновлення; часткове профілактичне відновлення; періодичні випробування і огляди. Крім того, при експлуатації може проводитися позапланове технічне обслуговування – позачергові і післяаварійні перевірки.
Перевірку при новомувключенні проводять при включенні знову змонтованих апаратів, а також після реконструкції діючих апаратів, пов'язаної з установкою нової додаткової апаратури, або після монтажу нових вторинних ланцюгів.
Завданням технічного обслуговування в період прироблення є якомога швидше виявлення найбільш характерних на початку експлуатації пускорегулювальної апаратури відмов. Період прироблення починається з проведення налагоджувальних робіт перед включенням пускорегулювальної апаратури в експлуатацію, які при ретельному виконанні забезпечують виявлення і усунення можливих відмов при приробленні. Проте завжди є вірогідність, що якийсь дефект не буде виявлений або виникне при наладці. Такі приховані дефекти, як ослаблена міжвиткова ізоляція обмоток, надломи в дротяних резисторах, місцеві ослаблення діелектрика в конденсаторах, можуть виявитися через деякий час після введення пускорегулювальної апаратури в експлуатацію. Таким чином, через деякий час після наладки необхідна ще одна перевірка – перший профілактичний контроль, після якої з великою вірогідністю можна вважати, що відмови прироблення виявлені і усунені.
Профілактичний контроль є основним видом технічного обслуговування пускорегулювальної апаратури в період нормальної експлуатації для виявлення раптових (випадкових) відмов, що є наслідком одночасної дії на елементи пристрою декількох чинників, кожен з яких не виходить за допустиму межу. Це запобігає відмові функціонування, тобто дії пускорегулювальної апаратури у момент порушення нормального режиму в електроустаткуванні, що захищається, або відповідному електричному ланцюзі (наприклад, при короткому замиканні).
Профілактичне відновлення– це технічне обслуговування в період зносу, що полягає в своєчасному ремонті зношених елементів пускорегулювальної апаратури або їх заміні для запобігання різкому зростанню потоку відмов (послідовності випадкових відмов). Періодичність профілактичного відновлення встановлюється ресурсом (часом працездатності) більшої частини апаратів і інших елементів пускорегулювальної апаратури.
Частковому профілактичному відновленнюдодатково підлягають елементи пускорегулювальної апаратури, що швидко зношуються.
Періодичні випробування і оглядиє додатковими перевірками в період нормальної експлуатації. Призначенням періодичного випробування є перевірка працездатності найменш надійних елементів пускорегулювальної апаратури.
Позачергові перевіркипроводять при частковій зміні схем або реконструкції пускорегулювальної апаратури, відновленні ланцюгів, порушених у зв'язку з ремонтом основного устаткування, необхідності зміни уставок або характеристик пускорегулювальної апаратури.
Післяаварійні перевіркипроводяться для з'ясування причин відмов функціонування або неясних дій пускорегулювальної апаратури.
3. Технічне обслуговування електричних неавтоматичних апаратів напругою до 1000В
При експлуатації електричні неавтоматичні апарати напругою до 1000 В періодично перевіряють і регулюють, замінюючи вузли, що вийшли з ладу. Періодичність оглядів і профілактики встановлюється інструкціями, що розробляються інженерними службами підприємства. У них враховують характер виробництва, тип установки, вимоги до надійності енергозабезпечення і т. д.
Для комутуючої апаратури важливий стан електричних контактів. Оксидна плівка контактних поверхонь погіршує контакт і викликає додатковий нагрів. Крім того, в результаті виникнення дуги з'являються напливи на контактах, які перешкоджають здобуттю лінійного контакту по всій площині, що також призводить до втрат електричної енергії. Тому періодично необхідно видаляти напилком оксидну плівку і напливи з контактів. Не допускається очищати контакти наждачним папером, так як кристали наждака врізаються в мідні контакти і збільшують їх опір. При сильному обгоранні контактів їх замінюють новими.
Перевіряють роботу рухомих частин. Рухома система повинна мати легкий хід без заїдань.
Візуальний огляд дозволяє встановити можливі механічні пошкодження. Періодична профілактика включає підтяжку гвинтових кріплень і регулювання натягнення контактів.
Під час експлуатації електроустановок виходять з ладу (перегорають) запобіжники. Для їх заміни використовують калібровані запобіжники і плавкі вставки.
Для запобігання аварій та пожарів не допускається використання випадкових вставок із різноманітних дротів.
Слід пам’ятати, що профілактичні і регулювальні роботи виконують лише на відключених від мережі електроустановках.
При технічному обслуговуванні реостатів їх розбирають і ретельно оглядають всі деталі і групують їх в справні (придатні для повторного використання без ремонту), частково пошкоджені (придатні до повторного використання після ремонту) і непридатні (не відновлювані шляхом ремонту). Дрібні деталі (гайки, шайби, гвинти) необхідно при розбиранні зібрати в окрему коробку або зв'язати разом і зберегти.
При огляді і ремонті реостатів РШН, РШМ і РП-2200, а також інших типів, конструктивно аналогічних їм, видаляють пил і бруд зі всіх внутрішніх деталей апарату, перевіряють стан затискних гвинтів, контактів і контактних з'єднань. Ослаблені гайки кріплень підтягають, контактні поверхні, що окислюються, зачищають напилком, порушені з'єднання відновлюють і регулюють натиснення рухомого контакту на нерухомий на різних ділянках контактного ходу (величина натиснення контактів повинна бути в межах 10 - 25 Н/см2 залежно від габаритних розмірів реостата). Потім перевіряють цілість і справність витків дротяних або стрічкових резисторів, відсутність доторкань їх витків між собою або з сусідніми резисторами, а також міжрезисторних сполучних проводів між собою. Пошкоджені резистори ремонтують або замінюють. При заміні згорілого резистора треба на його місце поставити такий самий резистор. Затискні хомутики на знов встановленому резисторі повинні бути розташовані так само, як на замінюваному. Розподіл резисторів по ступенях необхідно зберегти. Відхилення опору на будь-якому контакторі реостата від розрахункових або паспортних даних повинне бути не більш ±10%.
При огляді реостатів всіх типів особливу увагу звертають на стан їх контактів: закопчені контакти промивають і протирають чистими ганчірками, злегка обгорілі - обпилюють напилком так, щоб знімалася найменша кількість металу контактів і гранично зберігалися їх первинні геометричні форми, а сильно оплавлені - замінюють новими.
Пошкоджені електроізоляційні деталі (ізолятори, втулки, шайби, прокладки) замінюють новими рівноцінними деталями. Допускається заміна пошкоджених деталей і резисторів реостата деталями, виготовленими з інших матеріалів, якщо по електроізоляційних властивостях, теплостійкості, механічній міцності і іншим експлуатаційним якостям вони не поступаються замінюваним або перевершують їх. Наприклад, дозволяється замінювати стеатітові ізолятори фарфоровими, ніхром марки А ніхромом марки В або фехралем і т. п.
При частих включеннях і відключеннях реостатом знижується натиснення його контактів, що приводить до їх обгорання і швидкого виходу з ладу. Для усунення цієї несправності відкручують стопорний болт притискного кільця реостата і, притиснувши з деяким зусиллям рухомий контакт до нерухомих, знов закріплюють стопорне кільце болтом.
Сполучають окремі резистори або їх групи, використовуючи схему, що була до розбирання реостата, - або узяту з його паспорта.
У комутуючих пристроях реостатів, де суцільне контактне кільце з'єднується з рештою контактів щіткою місткового типу, перевіряють і регулюють натиснення щітки на контакти всіх ступенів. Натиснення щітки на контакти створюється пружиною, розташованою над щіткою, і регулюється гвинтом (поворотом гвинта управо натиснення збільшується, а поворотом вліво - зменшується).
Технічне обслуговування резисторів, контактів і комутуючого пристрою маслонаповнених реостатів виконують аналогічно т.о. реостатів з повітряним охолодженням. Після т.о. маслонаповненого реостата (з масляним охолодженням) очищають бак від бруду, промивають, а потім заливають чистим сухим трансформаторним маслом, після чого опускають реостат в бак і закріплюють його.
Технічне обслуговування електричних автоматичних апаратів напругою до 1000 В
Догляд за автоматичними апаратами повинен полягати, перш за все, у захисті апарату від пилу, бруду і вологи. Необхідно стежити, щоб гвинти контактних затискачів були щільно затягнуті. Потрібно також перевіряти стан контактів.
Контакти сучасних автоматичних апаратів особливого догляду не вимагають. Термін їх зносу залежить від умов та режиму роботи. Зачистка контактів апаратів не рекомендується, так як видалення контактного матеріалу при зачистці призводить до зменшення терміну служби контактів. Тільки в окремих випадках сильного оплавлення контактів при відключенні аварійного режиму електроустаткування допускається їх зачистка дрібним надфілем.
При появі, після тривалої експлуатації магнітного пускача, гудіння, що носить характер деренчання, необхідно чистою ганчіркою очистити від бруду робочі поверхні електромагніту, перевірити наявність повітряного зазору, а також перевірити відсутність заїдань рухомих частин і тріщин на короткозамкнених витках, розташованих на осерді. При розбиранні та подальшому збиранні магнітного пускача слід зберігати взаємне розташування якоря і осердя, так як їх притерті поверхні сприяють усуненню гудіння.
Висновок
При вивченні практичного матеріалу, та написанні реферату на тему «Технічне обслуговування і ремонту електрообладнання і засобів автоматизації».
Я вивчив: основні типи рубильників і перемикачів, їх конструктивні особливості і технічні характеристики, порядок проведення поточного ремонту рубильників і перемикачів, порядок післяремонтних випробувань.
Я навчився виявляти дефекти та ремонтувати рубильники і перемикачі, безпечним прийомами експлуатації і ремонту рубильників і перемикачів, ознайомився з новими технологіями у ремонті і експлуатації. Проводити експлуатаційні і ремонтні роботи з рубильниками і перемикачами, знаходити пошкодження рубильників і перемикачів, проводити дефектування і складати відомість на ремонт, виготовляти деякі деталі рубильників і перемикачів, виконати складання розібраної апаратури, використовувати вимірювальні прилади.