Театралізовані ігри як засіб формування виразності мовлення у дітей дошкільного віку

Ім'я файлу: Театралізовані ігрияк засіб формування виразності мовлення у діт
Розширення: docx
Розмір: 48кб.
Дата: 27.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Тлумачення понять «психіка» «свідомість» «особистість».doc
зно.doc
Політика мультикультуралізму в Німеччині задум та реальність.doc

Театралізовані ігри як засіб формування виразності мовлення у дітей дошкільного віку
Зміст

Вступ

1 Теоретичні основи формування виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку

1.1 Аналіз літературних джерел з проблеми формування виразності мовлення у старших дошкільників

1.2 Театралізована гра як засіб формування виразності мовлення у дітей дошкільного віку

1.3 Організація театралізованої діяльності в умовах дошкільних установ

2 Дослідження сформованості виразної мови у дітей дошкільного віку

2.1 Зміст констатуючого експерименту з формування виразної мови у дітей дошкільного віку

2.2 Умови в ДНЗ для організації театралізованих ігор

2.3 Сформованість виразної промови у дітей старшого дошкільного віку

Висновок

Список літератури

Додаток А. Дослідження виразності мовлення за методикою І.Ф. Павалакі

Вступ

Одним із малодосліджених напрямків можна вважати використання театралізованих ігор, з метою формування виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Виразність є якісною характеристикою мови у зв'язку з чим, вона розглядається, як важливий показник мовної культури особистості

Основним призначенням виразності мовлення є забезпечення ефективності комунікації, разом з тим, виразність можна вважати значимим засобом мовленнєвого самовираження особистості. Проблема формування виразності дитячого мовлення знайшла відображення в працях відомих вітчизняних психологів, таких як Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, Б. М. Теплов, А. В. Запорожець, а так само педагогів - А. М. Леушина, Ф. О. Сохін, О. С. Ушакова, А. І. Полозова та ін Однак у педагогічних роботах розглядалися окремі аспекти виразності, без урахування її інтегративного характеру.

До теперішнього часу не вирішено ряд важливих питань змістовного та методичного характеру:

- Які засоби виразності доступні для сприйняття і самостійного використання старшими дошкільниками;

- Яким чином можна забезпечити широке практикування дітей у застосуванні різних засобів мовної виразності;

- На якому змісті і в якій діяльності доцільно розвивати виразність мови.

Це дозволяє стверджувати необхідність подальшого дослідження даної проблеми.

Ми вважаємо, що використання в роботі зі старшими дошкільниками театралізованих ігор відкриває широкі перспективи формування виразності дитячого мовлення, основу нашого припущення складають такі особливості:

- Виразність мови, сприяє освоєнню дитиною кращих зразків української мови;

- Традиційність і імпровізаційність;

- Можливість творчого ставлення до їх виконання, яке робить спільну дію більш яскравим і виразним.

У силу названих особливостей, театралізована гра виступає ефективним засобом формування виразності мовлення, оскільки вона розкриває перед дитиною красу і влучність української мови, збагачуючи тим самим дитячу мова.

Постановки народних казок, як найбільш цікаві та актуальні для старших дошкільнят. Театралізовані ігри, можна розглядати оптимальним вмістом художньо-мовленнєвої та ігрової діяльності. У даних видах діяльності створюються сприятливі умови для вдосконалення вербальної і невербальної виразності мовлення, а так само для мовного самовираження дитини

Актуальність дослідження полягає в недостатній розробленості даної проблеми та її безсумнівна значимість для освоєння дітьми основ мовної культури та формування виразності мовлення у старших дошкільників зумовили тему нашого дослідження.

Мета дослідження: вивчити проблему формування виразності мовлення у старших дошкільників, за допомогою театралізованих ігор.

Об'єкт дослідження: процес формування виразності мовлення у старших дошкільників.

Предмет використання театралізованих ігор як засіб формування виразності мовлення у старших дошкільників.

Завдання:
1) вивчити теоретичні основи формування виразності мовлення у старших школярів

2) вивчити методику формування виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку

3) провести констатуючий експеримент з формування виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку

Методи дослідження: використовувалася комплексна методика дослідження, що включає вивчення психолого-педагогічної літератури; розробку і проведення констатуючого експерименту, проведення кількісного, якісного та статистичного аналізу отриманих даних.

База дослідження: ДНЗ № 4 «Ладоньки» м.Києва. У констатуючому експерименті які брали участь діти підготовчих груп 1 і 2, 6-7 років, 18 осіб. Дослідження проводилося з повної згоди батьків.

Структурно робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Розділ 1 Теоретичні основи формування виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку

1.1 Аналіз літературних джерел з проблеми формування виразності мовлення у старших дошкільників

Старший дошкільний вік - період інтенсивного формування особистості, який характеризується становленням основ самосвідомості і творчої індивідуальності дитини в різних видах діяльності (Л. С. Виготський, А. В. Запорожець, м. Г. Кравцов, М. М. Поддьяков та ін) .

У системі факторів, що обумовлюють становлення особистості, особлива роль належить виразності мовлення. Вже на ранніх стадіях онтогенезу мова стає основним засобом спілкування, мислення, планування діяльності, довільного управління поведінкою (Б. Г. Ананьєв, Л. і. Божович, Л. С. Виготський, А. Н. Леонтьєв, А. Р. Лурія, с. л. Рубінштейн та ін)

При досягненні старшого дошкільного віку формування мови настільки значно, що можна говорити не тільки про оволодіння їм фонетикою, лексикою, граматикою, але й про розвиток таких якостей мовлення, як змістовність, точність і виразність.

Виразна мова характеризується різними інтонаційними характеристиками:

Просодика - складний комплекс елементів, що включає мелодику, ритм, інтенсивність, темп, тембр і логічний наголос, який служить на рівні пропозиції для вираження різних синтаксичних значень і категорій, а також експресії і емоцій.

Інтенсивність проголошення - ступінь посилення або ослаблення видихання, голоси, темпу при проголошенні звуків мови, тобто сили або слабкості проголошення при артикуляції звуків, особливо голосних.

Мелодика мовлення - сукупність тональних засобів, характерних для даної мови; модуляція висоти тону при проголошенні фрази.

Ритм мови - упорядкованість звукового, словесного і синтаксичного складу промови, певна її смисловим завданням.

Темп мовлення - швидкість протікання промови у часі, її прискорення чи уповільнення, яка обумовлює ступінь її артикуляторной і слуховий напруженості.

Тембр голосу - забарвлення, якість звуку.

Логічний наголос - інтонаційне засіб; виділення якогось слова в реченні інтонацією; слова вимовляються більш розбірливо, довгостроково, голосно. (10)

Мова є важливим засобом самовираження дитини. З цієї точки зору особливе значення має виразність як якісна характеристика мови, багато дослідників підкреслюють функціональне значення виразності мовлення (В. В. Виноградов, Б. М. Головін, с. І. Ожегов, с. Л. Рубінштейн, З. В. Савкова , Є. В. Язовицкий та ін)

Виразність мови забезпечує ефективність комунікації, сприяє донесенню змісту висловлення до слухачів. Доречне і виправдане використання засобів мовної виразності робить старшого дошкільника цікавим співрозмовником і бажаним учасником різних видів діяльності, дозволяє привернути увагу дорослих і однолітків. Старший дошкільник з виразною промовою відчуває себе більш розкуто і впевнено в будь-якій обстановці завдяки тому, що може адекватними засобами висловити думки і почуття, показати свою творчу індивідуальність.

Виразність мовлення дозволяє старшому дошкільнику яскравіше проявити себе в різних видах діяльності, і перш за все, в ігровій та художньої. Виразність характеризує не тільки рівень формування дитячої мови, а й особливості особистості старшого дошкільника: відкритість, емоційність, товариськість і так далі.

Широкий вплив, який чинить виразність на комунікативну культуру особистості, взаємини з оточуючими, самовираження в різних видах творчої діяльності, зумовлює необхідність дослідження чинників та засобів формування виразності мовлення у старшому дошкільному віці.

Л. С. Виготський підкреслював, що сутність процесу формування індивіда полягає в його поступовому входженні в людську культуру за допомогою оволодіння особливими «знаряддями розуму». До них, перш за все, відносяться мова і мовлення, які завжди стоять між людиною і світом, і є засобами відкриття для суб'єкта найбільш істотних сторін навколишньої дійсності. Кумулятивна накопичувальна функція рідної мови, дозволяє розглядати його важливим каналом духовного формування особистості.

Виховання ритму та інтонації є не тільки проблемою поліпшення виразності самої мови. Як неодноразово відзначали класики педагогіки і психології, багата ритмічна мова сприяє загальному психічному розвитку дитини і полегшує навчання. К. Д. Ушинський відзначав важливість ритму для навчання писемного мовлення.

Питання про виховання виразної мови пов'язаний із загальним процесом навчання. Чим багатше і виразніше мова дитини, тим глибше, ширше і різноманітніше його ставлення до змісту промови; виразна мова доповнює і збагачує зміст мови старшого дошкільника.

Робота по формуванню виразності мовлення у старших дошкільників має пронизувати все життя дітей в дитячому саду, повинна вестися на всіх заняттях: вихователів, музичного керівника, на фізкультурних заняттях, включатися у всі режимні моменти, починаючи з моменту приходу дитини в дитячий садочок.

Таким чином, аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє констатувати, що поняття «виразність мови» має інтегрований характер і включає в себе вербальні і невербальні засоби.

Для розвитку виразної сторони мовлення необхідне створення таких умов, в яких кожна дитина могла б проявити свої емоції, почуття, бажання і погляди, причому не тільки в звичайній розмові, але й публічно, не соромлячись присутності сторонніх слухачів. До цього важливо привчити ще в ранньому дитинстві, оскільки нерідко буває, що люди з багатим духовним змістом, з виразною промовою виявляються замкнутими, сором'язливі, уникають публічних виступів, губляться у присутності незнайомих осіб.

Звичку до виразної мови можна виховати в людині тільки шляхом залучення його змалку до виступів перед аудиторією. У цьому величезну допомогу можуть надати театралізовані заняття в дошкільних освітніх установах.

1.2 Театралізована гра як засіб формування виразності мовлення у дітей дошкільного віку

Процес формування виразності мовлення виступає перед дошкільням як особлива область об'єктивних відносин, яку він осягає в процесі практичного використання мови, в деякому розумінні, система мови «витягується дитиною» з промови оточуючих людей. Особлива роль у процесі формування виразності мовлення належить театралізованим ігор, які сконцентрували в собі всі красу і багатство української мови.

Виховні можливості театралізованої діяльності широкі. Беручи участь у ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло, поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення. З розумовим розвитком тісно пов'язано і вдосконалення мови. У процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура його мови, її інтонаційний лад. Виконувана роль, вимовлені репліки ставлять дитину перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У нього поліпшується діалогічна мова, граматичний лад, виразність.

Театралізовані ігри дозволяють дитині долучатися до досягнень історії культури і, освоюючи їх, ставати культурною людиною. Самодіяльність дитини служить розвитку його творчих здібностей в процесі освоєння культури. Театралізована гра, має величезну педагогічну цінність, яка полягає в його пізнавальному, естетичному і виховному значеніі.Увлекательность, образність, емоційність, динамізм театралізованих ігор, які передаються за допомогою особливих стилістичних засобів, близькі психологічним особливостям дітей, їх способу мислити, відчувати, сприймати навколишній світ і висловлювати своє ставлення до його явищ і подій (5).

У вітчизняній дошкільній педагогіці виконаний досить широке коло досліджень з питань формування виразності мовлення за допомогою театралізованих ігор (Г. І. Батуріна, Н. Ф. Виноградова, Р. І. Жуковська, Г. Ф. Кузіна, О. І. Соловйова, Є. І. Радіна та ін.)

Дослідження можна згрупувати відповідно до трьома основними напрямками:

- Загальновиховна значення;

- Розвиваюче значення;

- Важливий засіб прилучення до культури своєї країни.

Можна стверджувати, що театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучає його до духовних, цінностей. Це - конкретний, зримий результат. Але не менш важливо, що театралізовані заняття розвивають емоційну сферу дитини, примушують його співчувати персонажам, співпереживати розігруються події і тим самим формувати виразну мову.

Театралізована діяльність дозволяє формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що кожне літературний твір або казка для дітей дошкільного віку завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність, сміливість та ін.) Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, але й серцем. І не тільки пізнає, а й висловлює своє власне ставлення до добра і зла. Улюблені герої стають зразками для наслідування і ототожнення. Саме здатність дитини до такої ідентифікації з улюбленим чином дозволяє педагогам через театралізовану діяльність формувати виразну мова (8).

Розвиток дитини в театралізованій діяльності, в умовах якого підкреслюється, що педагог зобов'язаний:

- Створювати умови для розвитку творчої активності дітей в театралізованій діяльності

- Заохочувати виконавську творчість

- Розвивати здатність вільно і розкріпачено триматися при виступі

- Спонукати до імпровізації засобами міміки, виразних рухів та інтонації і т.д.

- Залучати дітей до театральної культури (знайомити з пристроєм театру, театральними жанрами, з різними видами лялькових театрів);

- Забезпечувати взаємозв'язок театралізованої з іншими видами діяльності в єдиному педагогічному процесі;

- Створювати умови для спільної театралізованої діяльності дітей та дорослих.

Для виконання цих критеріїв необхідно створення певних умов. Це, в першу чергу, відповідна організація роботи. Тільки розумна організація театралізованої діяльності дітей допоможе педагогічному колективу вибрати найкращі напрями, форми і методи роботи з даного питання, раціонально використовувати кадровий потенціал. Це буде сприяти реалізації нових форм спілкування з дітьми, індивідуальному підходу до кожної дитини, нетрадиційним шляхам взаємодії з сім'єю і т.д., а, в кінцевому підсумку, цілісності педагогічного процесу та форм його реалізації, що виступають як єдина продумана система організації спільного життя дітей і дорослих.

Таким чином, театралізована діяльність дозволяє дітям старшого шкільного віку вирішувати багато проблемних ситуації опосередковано від особи будь-якого персонажа. Це допомагає долати боязкість, невпевненість у собі, сором'язливість, формувати виразну мову. Театралізовані ігри допомагають всебічно розвивати дитину. Тому не випадково у примірних вимогах до змісту і методів роботи в дошкільному навчальному закладі виділено спеціальний розділ, організація театралізованої діяльності.

1.3 Організація театралізованої діяльності в умовах дошкільних установ

Театралізована діяльність в дитячому саду може бути організована в ранкові та вечірні години в Нерегламентоване час; обмежено включена в різні інші заняття (музичні, по изодеятельности та ін), а також запланована спеціально в тижневому розкладі занять з рідної мови і ознайомлення з навколишнім світом ( 1).

Бажано, щоб всі організовані форми театралізованої діяльності проводились невеликими підгрупами, що забезпечить індивідуальний підхід до кожної дитини. Причому кожного разу підгрупи повинні формуватися по-різному, в залежності від змісту занять.

У відповідності зі схильностями і інтересами дітей у вечірній час може бути організована робота різноманітних студій «Ляльковий театр», «Театральний салон», «В гостях у казки» та ін. Корисно, коли результати роботи студій (ручної праці, образотворчої, музичної, театралізованої діяльності), в кінцевому підсумку, об'єднуються в єдиний цілісний продукт. Це може бути концерт, виставу чи будь-яке свято, до яких готуються учасники всіх студій дошкільного освітнього закладу. У таких спільних заходах кожна дитина стає членом колективу, об'єднаного єдиною метою (2).

У роботі студій можуть брати участь вихователі і батьки, і це дуже важливо. Спільна творча діяльність дітей і дорослих дозволяє подолати традиційний підхід до режиму життя дошкільного навчального закладу, якому притаманні штучна ізоляція дітей, обмежений спектр їх спілкування один з одним та різними дорослими (діти виявляються включеними в свою ізольовану «осередок» - вікову групу - і спілкуються, як правило, з трьома-чотирма дорослими). Тому така організація театралізованої діяльності дошкільнят не тільки створює умови для формування виразності мовлення, але і для придбання нових знань, умінь і навичок, розвитку здібностей та дитячої творчості, але і дозволяє дитині вступати в контакти з дітьми з інших груп, з різними дорослими.

Саме в загальному виставі чи концерті дитина природно і невимушено засвоює багатющий досвід дорослих, переймаючи зразки поведінки і виразної мови. Крім того, в такої спільної діяльності вихователі краще пізнають дітей, особливості їхнього характеру, темпераменту, мрії їх бажання. Створюється мікроклімат, в основі якого лежить повага до особистості маленької людини, турбота про нього, довірчі відносини між дорослими і дітьми (2).

Предметно-просторове середовище є одним з основних засобів розвитку особистості дитини, джерелом його індивідуальних знань і соціального досвіду. Причому предметно-просторова середовище не тільки повинна забезпечувати спільну театралізовану діяльність дітей, але й бути основою самостійної творчості кожної дитини, своєрідною формою його самоосвіти. Тому при проектуванні предметно-просторового середовища, що забезпечує театралізовану діяльність дітей, слід враховувати:

- Індивідуальні соціально-психологічні особливості дитини;

- Особливості його емоційно-особистісного розвитку;

- Інтереси, схильності, уподобання і потреби;

- Допитливість, дослідницький інтерес і творчі здібності;

- Вікові та статево-рольові особливості.

Зміст театралізованих занять включає:

- Перегляд лялькових вистав та бесіди з ним;

- Ігри-драматизації;

- Розігрування різноманітних казок і інсценівок;

- Вправи з формування виразності виконання (вербальної і невербальної);

- Вправи з соціально-емоційному розвитку дітей (9).

Безумовно, що в театралізованій діяльності величезну роль грає вихователь. Слід підкреслити, що театралізовані заняття повинні виконувати одночасно пізнавальну, виховну і розвиваючу функції і ні в якій мірі не зводитися лише до підготовки виступів. Їх зміст, форми і методи проведення повинні сприяти одночасно досягнення трьох основних цілей:

- Формуванню виразності мовлення

- Створення атмосфери творчості;

- Соціально-емоційному розвитку дітей.

Змістом таких занять є не тільки знайомство з текстом будь-якого літературного твору чи казки, а й з жестами, мімікою, рухом, костюмами, мізансценою, тобто зі «знаками» візуальної мови. Відповідно до цього практична дія кожної дитини є найважливішим методичним принципом проведення даних занять. Тому, необхідно, щоб вихователь не лише виразно читав або розповідав що-небудь, вмів дивитися і бачити, слухати і чути, а й був готовим до будь-якого «перетворення», тобто володів основами акторської майстерності та режисури навичками (6)

Таким чином, театралізована діяльність - найважливіший засіб формування виразної мови, а також розвитку емпатії, тобто здатності розпізнавати емоційний стан людини по міміці, жестах, інтонації, уміння ставити себе на його місце в різних ситуаціях, знаходити адекватні способи сприяння.

Розділ 2 Дослідження сформованості виразної мови у дітей дошкільного віку

2.1 Зміст констатуючого експерименту з формування виразної мови у дітей дошкільного віку

Аналіз наукової літератури з досліджуваної нами проблеми, про можливості використання театралізованих ігор, як засіб формування виразності мовлення, ми прийшли до висновку, що театралізовані ігри є найважливішим засобом формування виразної мови в дітей старшого дошкільного віку.

Зміст констатуючого експерименту полягає в порівняльному аналізі сформованості виразності мовлення у дітей старшого шкільного віку двох підготовчих груп.

Мета констатуючого експерименту: дослідити сформованість виразності мовлення у дітей старшого дошкільного віку в експериментальній ситуації.

Завдання констатуючого експерименту:

1) вивчити предметно-розвиваюче середовище в ДНЗ;

2) виявити рівень сформованості виразної промови у дітей старшого дошкільного віку

3) провести порівняльний аналіз сформованості виразності мовлення у дітей старшого шкільного віку

База проведення експерименту: ДНЗ № 4 «Ладоньки» м.Києва. У констатирующем експерименті які брали участь діти підготовчих груп 1 і 2, 6-7 років, 18 осіб.

Констатуючий експеримент здійснювався у три етапи. Кожен з етапів вирішував відповідне завдання експерименту, для чого були відібрані такі методи: обстеження предметно-розвиваючого середовища; тестування, обробка та інтерпретація результатів.

Для виконання першого завдання був використаний метод спостереження, в ході якого обстежилася предметно-розвиваюче середовище.

Для виконання другого завдання констатуючого в основу дослідження виразності мовлення у старших дошкільників, були покладені методики, запропоновані І.Ф. Павалакі (Додаток А):

Обстеження темпо-ритмічних характеристик мовлення.

В експерименті використовуються магнітофон і секундомір. Підбираються прозові та віршовані тексти, зміст яких відповідають рівню знань та інтересів дітей дошкільного віку. Тексти невеликі за обсягом з чітко окреслені основною думкою.

Визначається властивий дитині темп мови при виконанні мовних завдань різної складності. Усі мовні завдання записуються на магнітопленке. Підраховується кількість складів у секунду. Відзначається, в якому темпі говорив дитина: у повільному, в нормальному, у швидкому.

2. Визначається можливість одночасної реалізації рухів і мови.
Відповідно до інструкції «Вимовляти фразу« Дме вітер, сильний вітер »і плескати одночасно в долоні». Експериментатор попередньо демонструє зразок, дітям пропонується темпо-ритм, відповідний по метроному 1,7-2 уд / сек., Так як згідно з дослідженнями Б. М. Теплова (1985р.) найбільш сприятлива швидкість для суб'єктивної ритмізації є ритм, відповідний 1,7 - 2 уд / сек ..

3. Визначається можливість відтворення ритмічних малюнків, фраз різного віршованого розміру при:

а) відтворення ритмічного малюнка з одночасним мовним супроводом і під удари метронома.

б) відтворення ритмічного малюнка з одночасним мовним супроводом;

г) відтворення ритмічного малюнка без мовного супроводу;

4. Оцінка дитиною власного темпу мови.

Визначається можливість оцінки дитиною власного темпу мови при переказі тексту слідом за експериментатором.

Визначається можливість оцінки дитиною власного темпу мови при читанні вірша «Ведмедик клишоногий».

5. Обстеження мелодико-інтонаційних характеристик мовлення.

Визначається здатність дитини до пониження і підвищення власного голосу при проголошенні різного мовного матеріалу.

Визначається здатність дитини правильно розставляти логічний наголос при проголошенні різного мовного матеріалу:

- Експериментатор читає дитині фразу без дотримання логічних наголосів. Дитина повинна повторити її, правильно розставивши всі логічні наголоси;

- При повторенні дитиною віршованого тексту слідом за експериментатором;

- При проголошенні дитиною знайомого йому вірші.

Дані методики були обрані у зв'язку з тим, що вони дозволяють виявити рівень сформованості виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Третя серія констатуючого експерименту передбачає обробку та інтерпретацію результатів.

Таким чином визначившись зі змістом та методиками констатуючого експерименту перейдемо безпосередньо до дослідницької роботи з проблеми дослідження.

2.2 Умови в ДНЗ для організації театралізованих ігор

Відмінною особливістю дитячого саду є цілеспрямована робота з розвитку ігрової діяльності. В установі створені комфортні умови для виникнення і розвитку різних видів ігор: сюжетно-рольових, режисерських, будівельно-конструктивних, дидактичних, театралізованих, рухомих і т.д. У ДНЗ ведеться моніторинг за різними напрямками роботи, в тому числі мовного розвитку.

Створена в дитячому саду ігрова предметно-розвиваюче середовище відповідає сучасним вимогам і рекомендаціям авторів методики з організації і керівництву сюжетно-рольовою грою дітей дошкільного віку Н.Я. Михайленко та Н.А. Короткової.

Для занять театрально-ігровою діяльністю в дошкільному закладі обладнано спеціальне приміщення - театральна вітальня, що переходить в зимовий сад, що дозволило створити максимально комфортні умови для творчості і дітей.

Перш, ніж драматизувати казку, діти вчаться розповідати її за ролями, знаходячи потрібні інтонації. Для формування інтонаційної виразності мовлення педагоги використовують спеціально підібрані етюди та вправи, що розвивають виразне вимова слів і звуків. Це, перш за все заучування скоромовок і чистоговорок. Спочатку від дітей потрібно повільне і чітке вимова слів, потім - чітке і швидке. Для освоєння виразної мови педагоги вводять вправи, що розвивають вміння визначати сенс логічних наголосів у тексті, і спеціальні творчі завдання на розвиток образності мови. Мова йде про вправи на підбір синонімів і антонімів, придумування порівнянь і епітетів до заданими словами.

Вся зазначена робота проводиться на спеціально організованих заняттях з театрознавству, у спільній діяльності педагогів і дітей, а також у роботі театру-студії. Заняття з театрознавству включені в блок занять пізнавального циклу і проводяться регулярно: один раз на місяць. Чого в загальному-то недостатньо для формування виразності мовлення.

У структуру цих занять включені етюди та вправи на формування у дітей інтонаційної виразності мовлення, розвиток емоцій, рухів, жестів, міміки. Проводиться пальчикова гімнастика, яка є підготовчим етапом у підготовці руки дитини до управління верховими ляльками.

З урахуванням реалізованих в дитячому саду комплексних освітніх програм педагогічний колектив цілеспрямовано створює умови для пізнавально-мовного розвитку дітей.

2.3 Сформованість виразної промови у дітей старшого дошкільного віку

Проведене обстеження груп 1 і 2 показали наступні результати, в групі 1, де проводилися частіше театралізовані ігри у дітей рівень виразності мовлення вище, ніж у дітей групи 2. Результати за проведеними методиками представлені в таблиці 2.1.

Так, у групі 1 високий рівень виразності виявився у всіх дітей (100%), у групі 2 тільки у 4 дітей (44,6%).

Рівні виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку за групами в динаміці представлені на рисунку 2.1.

Таблиця 2.1 - Результати за проведеними методиками

Завдання з методиками
	1	2		3	4	5	Всього балів		1	2	3	4	5	Всього балів
	Група 1						Всього балів		Група 2					Всього балів
Діана Б.	2	2	2		2	2	10	Олеся К.	1	2	0	1	1	5
Ксенія Г.	2	1	2		2	2	9	Юлія К.	2	1	1	1	2	7
Маша Є.	2	2	2		2	2	10	Вітя Ф.	1	0	2	1	2	6
Іра Ф.	2	2	1		2	2	9	Коля Г.	0	0	1	1	0	2
Тимур К.	2	2	1		2	2	9	Лариса П.	1	2	1	2	1	7
Міша Г.	2	2	2		1	2	9	Роман П.	2	2	1	2	2	9
Саша Г.	2	2	2		2	2	10	Сергій С.	2	2	1	1	2	8
Ілля П.	1	2	2		2	2	9	Дарина С.	2	1	1	1	0	5
Валя З.	2	2	2		2	2	10	Женя Т.	1	0	1	0	0	2

Театралізована гра дозволяє вирішувати багато завдань програми дитячого садка: від формування виразності мовлення до формування елементарних математичних знань фізичної досконалості.

Малюнок 1 - Рівні виразності мовлення за групами

Художня виразність образів, іноді комічність персонажів підсилюють враження від їхніх висловлювань, вчинків, подій, в яких вони беруть участь. Особливо яскраво в театралізованих іграх проявляється виразність мови, дитячу творчість.

У створенні театрального образу особливо велика роль слова. Воно допомагає дитині виявити свої думки і почуття, зрозуміти переживання партнерів, узгоджувати з ними свої дії. Діти бачать навколишній світ через образи, фарби, звуки.

Діти сміються, коли сміються персонажі, сумують, засмучуються разом з ними, можуть плакати над невдачами улюбленого героя, завжди готові прийти до нього на допомогу.

Тематика і зміст театралізований ігри, як правило, мають моральну спрямованість, яка укладена в кожній казці, літературному творі і повинна знайти місце в імпровізованих постановках. Це дружба, чуйність, доброта, чесність, сміливість.

Дитина починає ототожнювати себе з улюбленим образом. Здатність до такої ідентифікації дозволяє через образи ігри-драматизації впливати на дітей.

Участь у театралізованих іграх, дитина входить в образ, перевтілюється в нього, живе його життям.

Таким чином проведений констатуючий експеримент підтверджує положення про те, що театралізована гра є засобом формування виразності мовлення.

Висновок

У даній роботі було проведено теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури та констатуючий експеримент з проблеми формування виразності мовлення у старших дошкільників і зроблені відповідні висновки.

Театралізована гра є одним із улюблених видів дитячої діяльності і водночас має багато можливостей щодо лексичного розвитку, успішність якого можлива при забезпеченні низки педагогічних умов. Система роботи щодо збагачення словника дошкільників у театралізованій діяльності включає три етапи: художнє сприйняття літературних і фольклорних творів, перегляд театралізованих вистав; освоєння театральної термінології та спеціальних умінь для становлення основних („актор”, ,,режисер”) і додаткових позицій („сценарист”, „оформлювач”, і ,,костюмер”): активізація словника у самостійній творчій діяльності. Саме послідовна реалізація трьох означених етапів роботи сприяє успіху роботи, спрямованої на лексичний розвиток дітей на різних етапах дошкільного дитинства.

Поняття «виразність мови» має інтегрований характер і включає в себе вербальні і невербальні засоби.

Для розвитку виразної сторони мовлення необхідне створення таких умов, в яких кожна дитина могла б проявити свої емоції, почуття, бажання і погляди, причому не тільки в звичайній розмові, але й публічно, не соромлячись присутності сторонніх слухачів. До цього важливо привчити ще в ранньому дитинстві, оскільки нерідко буває, що люди з багатим духовним змістом, з виразною промовою виявляються замкнутими, сором'язливі, уникають публічних виступів, губляться у присутності незнайомих осіб.

Сформувати виразну мова у дітей старшого дошкільного віку можна тільки шляхом залучення його змалку до виступів перед аудиторією. У цьому величезну допомогу можуть надати театралізовані ігри в дошкільних освітніх установах.

Проведений констатуючий експеримент підтверджує положення про те, що театралізована гра є засобом формування виразності мовлення.

Таким чином, поставлені цілі в дослідженні досягнуто, завдання виконано.

Список використаної літератури

1 Артемова Л.В. Театралізовані ігри дошкільників. - М.: Просвещение, 2001. -127 С.

2 Бородич А.М. Методика формування мовлення дітей. - М.: 2001 - 126 с.

3 Караманенко Т.М., Караманенко Ю.Г. Ляльковий театр - дошкільнятам. - М.: Просвещение, 2002. - 191 с.

4 Кряжева Н. Л. Розвиток емоційного світу дітей: Популярне посібник для батьків та педагогів. - М.: Ярославль: Академія розвитку, 2002. - 208 с

5 Махнева М.Д. Театралізовані заняття в дитячому садку: Посібник для працівників дошк. установ. - М.: ТЦ «Сфера», 2001.-c.9-16 ,76-121

6 Мігунова Є.В. Організація театралізованої діяльності в дитячому саду: Учеб. метод. посібник;. - Великий Новгород, 2006. - 126 с.

7 Павалакі І.Ф. «Темпо-ритмічна організація рухів і мови дошкільнят». Автореф. дисс. на соіск. уч. степ. канд. пед. наук. - М.: 2006 - 156 с.

8 Петрова Т. І., Сергєєва О. Л., Петрова Е. С. Театралізовані ігри в дитячому садку. - М.: "Шкільна Преса", 2000. - 128 с.

9 Сорокіна Н.Ф. Граємо в ляльковий театр / / Дошкільне виховання. 2002. № 6. С. 61-63; 2003. № 2. С.129-130.

10 Шевцова Є.Є., Забродіна Л. В. Технології формування інтонаційної сторони мови. - М.: АСТ.2008 - 222 с.

Додаток А

Дослідження виразності мовлення за методикою І.Ф. Павалакі

Обстеження темпо-ритмічних характеристик мовлення.
В експерименті використовуються магнітофон і секундомір. Підбираються прозові та віршовані тексти, зміст яких відповідають рівню знань та інтересів дітей дошкільного віку. Тексти невеликі за обсягом з чітко окреслені основною думкою.
Визначається властивий дитині темп мови при виконанні мовних завдань різної складності:
а) при переказі тексту, який читав експериментатор: «Якось ми з татом ходили в ліс. Ми зайшли в ліс далеко і раптом побачили лося. Лось був великий, але не страшний. На голові у нього були гарні роги ».
б) при читанні вірша, вибраного самою дитиною.
в) при читанні добре знайомого вірша відповідно до інструкції: «Прочитай вірш, який ти добре знаєш:
Ведмедик клишоногий
По лісі йде,
Шишки збирає,
Пісеньки співає. "
г) при проголошенні фрази, складною у артикуляторно плані, якій дитина попередньо навчався: «Мама Мілу милом мила»;
д) при проголошенні добре знайомої фрази: «Ведмедик клишоногий по лісу йде»;
Усі мовні завдання записуються на магнітопленке. Підраховується кількість складів у секунду. Відзначається, в якому темпі говорив дитина: у повільному, в нормальному, у швидкому.
Визначається можливість проголошення вірші в заданому темпо-ритмі під удари метронома: 2,7 уд / сек., 2 уд / сек., 1,3 уд / сек., 0,6 уд / сек ..
Зазначається:
- Дитина вільно читає вірш в заданому темпо-ритмі - 2 бали
- Дитина не може самостійно читати вірш в заданому темпо-ритмі - 1 бал
- Неможливість читання вірша в заданому темпо-ритмі 0 балів
Визначається можливість одночасної реалізації рухів і мови відповідно до інструкції «Вимовляти фразу« Дме вітер, сильний вітер »і плескати одночасно в долоні». Експериментатор попередньо демонструє зразок, дітям пропонується темпо-ритм, відповідний по метроному 1,7 - 2 уд / сек., Так як згідно з дослідженнями Б. М. Теплова (1985р.) найбільш сприятлива швидкість для суб'єктивної ритмізації є ритм, відповідний 1,7 - 2 уд / сек ..
Зазначається:
говорить і плескає одночасно - 2 бали
руху, і мова не завжди одночасні - 1 бал
неможливість одночасної реалізації рухів і мови - 0 балів
Визначається можливість відтворення ритмічних малюнків, фраз різного віршованого розміру при:
а) відтворення ритмічного малюнка з одночасним мовним супроводом і під удари метронома.
б) відтворення ритмічного малюнка з одночасним мовним супроводом;
г) відтворення ритмічного малюнка без мовного супроводу;
Зазначається:
правильне і самостійне відтворення ритмічного малюнка - 2 бали
труднощі при самостійному відтворенні - 1 бал
неможливість відтворення ритмічних малюнків - 0 балів
Оцінка дитиною власного темпу мови.
Визначається можливість оцінки дитиною власного темпу мови при переказі тексту слідом за логопедом.
Визначається можливість оцінки дитиною власного темпу мови при читанні вірша «Ведмедик клишоногий».
Зазначається:
правильна і самостійна оцінка власного темпу мови - 3 бали
правильна, але з допомогою експериментатора - 2 бали
неправильна - 1 бал
відмова від оцінки - 0 балів
Обстеження мелодико-інтонаційних характеристик мовлення.
Визначається здатність дитини до пониження і підвищення власного голосу при проголошенні різного мовного матеріалу.
Визначається здатність дитини правильно розставляти логічний наголос при проголошенні різного мовного матеріалу:
а) Експериментатор читає дитині фразу без дотримання логічних наголосів. Дитина повинна повторити її, правильно розставивши всі логічні наголоси;
б) При повторенні дитиною віршованого тексту слідом за експериментатором;
в) При проголошенні дитиною знайомого йому вірші.
Зазначається:
дитина правильно розставляє логічний наголос у мовному матеріалі будь-якої складності - 2 бали
у дитини виникають труднощі при розстановці логічного наголосу - 3 бали
неможливість самостійного розставляння логічного наголосу - 0 балів
Інтерпретація результатів:
Високий рівень, якщо дитина за проведеними методиками набрав 7-10 балів
Середній рівень, якщо дитина за проведеними методиками набрав
3-6 балів
Низький рівень, якщо дитина за проведеними методиками набрав
0-2 бала
скачати