1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
Ім'я файлу: Довідник_Рібцун.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1779кб.
Дата: 23.11.2022
скачати

УДК 376.091.12.011.3–056.264]-053.4
ББК я Р49
Серія «Професійний довідник»
Заснована 2011 року
Р е цензе н т и:
Т. В. Пічугіна
— кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології, педагогіки та права Національного університету
«Львівська політехніка», науковий керівник медико-логопедичного центру «Світава Галицька»;
Н. Б. Замрій
— голова методичного об’єднання вчителів- логопедів логопунктів при ДНЗ Оболонського району м. Києва, учитель-логопед дошкільного логопедичного пункту при
ДНЗ № 664 Оболонського районного управління освіти м. Києва.
© Рібцун Ю. В, 2012
© ТОВ «Видавнича група Основа, 2012
ISBN Р Рібцун Ю. В.
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільно- го навчального закладу. — Х. : Вид. група Основа,
2012. — 239 [1] с. — (Серія «Професійний довідник»).
ISBN У навчально-методичному посібнику представлені теоретичні та практичні матеріали, що стосуються діяльності вчителя-логопеда дошкільного навчального закладу законодавчо-нормативна база, по- рівняльні таблиці з діагностичними критеріями розмежу вання основ- них видів мовленнєвих вад, провідні освітні напрями корекційно-роз- ви вальної роботи в групах для дітей із ЗНМ, ФФНМ, заїканням.
Для вчителів-логопедів, учителів-дефектологів, вихователів ло- гопедичних груп, практичних психологів, студентів педагогічних вузів.
УДК 376.091.12.011.3–056.264]-053.4
ББК я

3
Зміст
ВСТУП
5
РОЗДІЛ I
ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА.
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ . . . . . . . . . . . . .
8
Посадові обов’язки вчителя-логопеда . . . . . . . . . . 13
Кваліфікаційні вимоги до категорій учителя-логопеда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Посадові обов’язки асистента вчителя-логопеда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
Кваліфікаційні вимоги до категорій асистента вчителя-логопеда . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
РОЗДІЛ II ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНА БАЗА
РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА.
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОНОВЛЕННЯ ТА ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ . . . . . . . . . . . . . 19
Нормативно-правова категорія . . . . . . . . . . . . . . . 20
Навчально-методична категорія . . . . . . . . . . . . . . 21
Матеріально-технічна категорія . . . . . . . . . . . . . . 23
Обліково-статистична категорія . . . . . . . . . . . . . . 56
РОЗДІЛ III ДИФЕРЕНЦІЙНА
ДІАГНОСТИКА
МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ.
ВІДПОВІДІ В ТАБЛИЦЯХ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125 1. Психолого-педагогічна та клініко-педагогічна класифікації мовленнєвих порушень . . . . . . . . 125 2. Медичний аспект міжсистемної взаємодії мовленнєвих порушень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 3. Розмежування алалій та інших мовленнєвих і немовленнєвих порушень. . . . . . . . . . . . . . . . . 139

4
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу. Розмежування дислалії та мінімальних проявів дизартрії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146 5. Диференційна діагностика заїкання . . . . . . . . 152
РОЗДІЛ IV КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА РОБОТА В ЛОГОПЕДИЧНІЙ ГРУПІ ДОШКІЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.
ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158 1. Організація роботи вчителя-логопеда дошкільного навчального закладу . . . . . . . . . . 158 2. Загальні змістові аспекти планування логопедичної корекційно-розвивальної роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168 3. Особливості організації ігрової діяльності в логопедичній групі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
РОЗДІЛ V
ДОШКІЛЬНИЙ ЛОГОПЕДИЧНИЙ ПУНКТ.
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СЬОГОДЕННЯ . . . . . . . . . 194
Положення про логопедичний пункт при дошкільному навчальному закладі . . . . . . . . 196
ДОДАТОК А ВИКОРИСТАННЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ЛЯЛЬКИ В РОБОТІ З ДОШКІЛЬНИКАМИ З ВАДАМИ
МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214
Використання ляльки в роботі з дошкільниками із ФФНМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214
Застосування ляльки в роботі з дошкільниками із ЗНМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 216
ДОДАТОК Б ЗРАЗКИ ІГОР РІЗНИХ ВИДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ . . . . . . . . . . . . . . 220
Ігри заправилами. . . . . 220
Творчі ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 229

5
Вступ
Дошкілля — надзвичайно важливий період психофізичного розвитку дитини, коли відбувається інтенсивне формування ви- щих психічних функцій (ВПФ), розвиток складних видів діяль- ності (гра, спілкування, трудова діяльність), виникнення ієрар- хії мотивів і потреб, становлення самооцінки, поява вольової регуляції та моральних форм поведінки. Це період активного засвоєння всіх складових мовленнєвої діяльності: фонетики та фонематики, лексики та граматики, зв’язного мовлення, форму- вання нових форм (контекстної, пояснювальної) і вдосконалення функцій (регулювальної, планувальної) мовлення.
Саме в дошкільному дитинстві мовлення не лише стає окре- мим і регульованим пізнавальним процесом, ай інтегрується та диференціюється з іншими ВПФ, свідченням чого є формування мовленнєвої діяльності, прямо не пов’язаної з практичними ді- ями. Дошкільник учиться правильно вимовляти та розрізняти звуки рідної мови, з опорою на свій чуттєвий і практичний до- свід збагачує словник, експериментує зі словами, оволодіває парадигмою граматичних форм, навчається звукового, складового, морфемного та синтаксичного аналізу.
Отже, процес формування мовленнєвої діяльності відбува-
ється довготривало і поступово, разом із фізичним зростанням та психофізичним розвитком дитини. Для повноцінного станов- лення мовленнєвої діяльності необхідні певні умови, а саме:
зрілість структур головного мозку;

достатній рівень сформованості ВПФ;

відповідне до вікових та індивідуальних особливостей пред-

метно-розвивальне середовище;
правильна, чітка й координована робота голосового, дихаль-

ного й артикуляційного апаратів;
формування потреби у спілкуванні.

Проте іноді внаслідок негативного впливу ендо- чи екзо- генних факторів у період перинатального, натального чи постнатального розвитку дитини ці умови порушуються, що при- зводить до виникнення тих чи інших дефектів мовлення. Саме

6
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу тоді в житті дитини та її батьків з’являється логопед — педагог, який допомагає виправити мовленнєві вади.
Логопедична робота є важливою ланкою комплексного медико-педагогічного впливу на дитину, адже стимулює роз- виток усіх психічних процесів, передусім мовленнєвої функції, розширює комунікативно-пізнавальну діяльність дошкільни- ків через основні форми організації їх життя — гру, навчаль- ну діяльність, рухову активність, спілкування з однолітками та педагогами. Сучасні вимоги до теорії і практики логопедії актуалізують проблему пошуку найбільш ефективних методів і прийомів корекційно-розвивальної та попереджувальної роботи з дошкільниками, які мають порушення мовлення.
Саме це спонукало нас до створення довідника для вчителів- логопедів, які працюють у спеціальних дошкільних навчальних закладах (ДНЗ) компенсуючого типу для дітей із порушеннями мовлення, дошкільних логопедичних пунктах чи логопедичних групах при ДНЗ.
Навчально-методичний посібник складається з пяти розділів.
У першому розділі — «Професійна діяльність учителя-лого
- педа. Науково-теоретичні аспекти» — розкрито поняття ло- гопедії як науки подано тлумачення терміна «мовленнєва діяльність», описано її структуру та представлені основні психо- логічні механізми; охарактеризовано критичні періоди у форму- ванні мовлення; розкрито питання професійної компетентності вчителя-логопеда та деонтологічні критерії професійної діяль- ності; зазначено посадові обов’язки та відповідні кваліфікаційні характеристики вчителя-логопеда та його асистента.
Другий розділ — «Законодавчо-нормативна база роботи вчи- те ля-логопеда. Науково-методичне оновлення та практичне ви- користання» — представлено в чотирьох категоріях: норматив- но-правовій, навчально-методичній, матеріально-технічній та облі ково-статистичній, у яких подано документацію вчителя- логопеда, що працює з дітьми, які мають ЗНМ, ФФНМ, заї- кання.
У третьому розділі — «Диференційна діагностика мовленнє- вих порушень у дітей. Відповіді в таблицях» — охарактеризовано психолого-педагогічну та клініко-педагогічну класифікації вад мовлення, запропоновано порівняльні таблиці та визначено діагностичні критерії для найпоширеніших мовленнєвих пору- шень.
Вступ
Четвертий розділ — «Корекційно-розвивальна робота в ло- гопедичній групі дошкільного навчального закладу. Змістові аспекти» — розкриває особливості організації та проведення роботи вчителем-логопедом загалом; формування та розвиток мовлення засобом окремих ігор-занять, різноманітної ігрової діяльності; пропонує загальні змістові аспекти планування корекційно-розвивальної та навчально-виховної роботи в лого- педичній групі.
П’ятий розділ — «Дошкільний логопедичний пункт. Акту- альні питання сьогодення» — характеризує роботу вчителя- логопеда на логопедичному пункті при ДНЗ.
Сподіваємося, що «Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу стане настільною книгою та постійним добрим помічником і порадником у діагностичній та корекційно-розвивальній роботі як педагога-початківця, так і кваліфікованого високоосвіченого професіонала.

8
Професійна діяльність
Розділ I
учителя-логопеда.
Науково-теоретичні аспекти
Правильне мовлення є однією з важливих передумов по- дальшого повноцінного розвитку дитини, процесу її соціальної адаптації, атому виявлення та подолання мовленнєвих пору- шень є першочерговими завданнями як педагогів, так і бать- ків. Ефективність діагностики та корекції вад мовлення бага- тов чому залежить від рівня розвитку логопедії як науки, від рівня професіоналізму та відповідального ставлення кожного вчителя-логопеда до виконання своїх обов’язків.
Логопедія
(від грецьк.
logos — слово, мовлення, paideia — навчання, виховання) — спеціальна педагогічна наука, галузь дефектології, яка досліджує природу, механізми, симптоматику, перебіг, структуру і прояви вад мовленнє- вої діяльності, розробляє наукові основи їх попереджен- ня та подолання засобами спеціального навчання й вихо- вання [10, с. 203].
Мовлення є складною функціональною системою, що засно- вана на діяльності взаємопов’язаних мозкових структур, кожна з яких водночас виконує специфічну, притаманну тільки їй, операцію (О. Р. Лурія) [3] (див. табл. 1
).
Слід наголосити, що багато видів мовленнєвих порушень обумовлено ураженням центральної нервової системи (ЦНС). Як зазначають О. Р. Лурія, ОМ. Мастюкова, В. Д. Трошин, ОД. Хомська та ін., окремі зони головного мозку беруть різну участь у процесі мовлення, а ураження певних ділянок призво- дить до специфічних порушень мовленнєвої діяльності.
Мовленнєва діяльність
— це специфічна психологічна діяль- ність людини, спрямована на використання засвоєної мови з метою комунікації [8, с. 12].

9
Професійна діяльність учителя-логопеда. Науково-теоретичні аспекти
Таблиця 1
ФУНКЦІОНАЛЬНІ БЛОКИ В ДІЯЛЬНОСТІ МОЗКУ
МОВЛЕННЄВА
ДІЯЛЬНІС
ТЬ
Функціональні блоки в діяльності мозку
І блок
ІІ блок
ІІІ блок
підкоркові
утворення
кора задніх відділів великих
півкуль
кора передніх відділів великих півкуль
нормальний тонус кори та її ак- тивний стан прийом, переробка та зберіган- ня чуттєвої інформації, здій- снення пізнавальних процесів програмування, регуляція, контроль поведінки, регуляція підкоркових утворень, тонусу
Зони
первинні
вторинні
третинні
прийом чуттєвої інформації аналіз збуджень синтез, інтеграція отриманої
інформації
корковий відділ аналізатора зони перекриття аналізаторів
Мовленнєва діяльність є складнофункціональним двосто- роннім процесом (Т. В. Ахутіна, М. І. Жинкін, О. О. Леонтьєв, О. Р. Лурія, Є. Ф. Соботович, Т. М. Ушакова, Л. С. Цвєткова та ін.):
1. Лінгвістичний компонент мовленнєвої діяльності спрямова- ний на засвоєння мови, а комунікативний — на її викори- стання в актах комунікації.
2. Породження (кодування, або програмування) мовленнєвої діяльності трансформує внутрішнє мовлення у зовнішнє (го- воріння та писання), а декодування передбачає сприйняття та розуміння мовленнєвих висловлювань (слухання та чи- тання).
Відповідно до психолінгвістичного підходу формування і функціонування мовленнєвої діяльності забезпечують дві основні групи механізмів, кожен із яких має свою структуру Є. Ф. Соботович) [9] (див. табл. 2
).
Психологічні механізми
— це складні багатошарові утво- рення, які постійно змінюються, аза норми — удоскона- люються [2, с. 62].

10
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Таблиця 2
МЕХАНІЗМИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЗАГАЛЬНОФУНКЦІОНАЛЬНІ
СПЕЦИФІЧНІ МОВЛЕННЄВІ
розумові операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення; довготри- вала, оперативна память, увага
Ланки
рецептивна
мовновідтворювальна
прийом мовленнєвих сигналів у їх акустич- ній фізичній модально- сті; внутрішня переробка, перекодування акустич- них знаків у мовні знаки
(фонеми)
дія програмування, пе- рекодування смислово- го змісту майбутнього висловлювання в систему мовних знаків та її моторну реалі- зацію засвоєння семантики мовних знаків
(морфеми, слова, речення)
Такий тісний взаємозв’язок загальнофункціональних і спе- цифічних мовленнєвих механізмів дає змогу повноцінно оволо- діти мовленням.
У дошкільному віці мовленнєва діяльність розвивається най-
інтенсивніше, коли відбувається:
становлення нових форм (контекстна, пояснювальна), удо-

сконалення функцій мовлення (регулювальна, плану вальна);
оволодіння фонетико-фонематичною складовою мовлення;

розширення лексичної складової мовлення за рахунок чут-

тєвого та практичного досвіду;
засвоєння граматичної складової та зв’язного мовлення;

формування пізнавального інтересу до мови шляхом словесного експериментування;
інтеграція та диференціація з іншими інтелектуальними

процесами.
Мовленнєва діяльність дітей буває найбільш вразливою впро- довж так званих критичних періодів, про що свідчать наукові дослідження Л. С. Виготського, М. І. Лісіної, ГО. Люблінської та ін. (див. табл. 3).
Варто зазначити, що такі наслідки не є обов’язковим, а лише

небажаним результатом за умови впливу тих чи інших нега- тивних чинників на формування мовлення. Проте найбільший відсоток мовленнєвих порушень усе ж таки припадає саме на дошкільний вік, і від того, наскільки вчасно буде виявлено

11
Професійна діяльність учителя-логопеда. Науково-теоретичні аспекти тучи іншу мовленнєву ваду й надано відповідну логопедичну допомогу, залежить формування всього психічного, зокрема й мовленнєвого, розвитку дитини. І тільки достатній рівень професіоналізму вчителя-логопеда може забезпечити ефек- тивне вирішення корекційно-розвивальних завдань.
Таблиця 3
КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ В РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
КРИТИЧНІ ПЕРІОДИ
12 РОКИ ЖИТТЯ
3 РОКИ
67 РОКІВ
причини
інтенсивний розвиток кори головного мозку неузгодженість у робо- ті ЦНС, нейроендокринної, судинної регуляції
нестійкість нервової діяль- ності внаслідок надмірно- го навантаження на ЦНС
прояви
початок формування

передумов мовленнєвої діяльності як потреби у спілкуванні;
закладання основ ко-

мунікативної поведінки
інтенсивний розвиток

зв’язного мовлення;
перехід від ситуативного до контекстного мовлення розвиток писемного мов- лення
нас
лідки
затримка мовленнєвого розвитку загальний недорозвиток мовлення, заїкання, мутизм заїкання
Рівень професіоналізму педагога залежить від його педагогіч- ної, соціально-психологічної, диференційно-психологічної ком- петентності та від ступеня розвитку професійно-педагогічного мислення. Кінцевим результатом професійної діяльності педагога є розвиток особистості дитини, її здібностей і компетент- ності, зокрема й мовленнєвої (Н. В. Бордовська, АО. Реан, С. І. Розум та ін.).
Професійна компетентність учителя-логопеда
являє собою інте- гративну якість фахівця, який виявляє готовність максимально ефективно здійснювати діагностику, корекційно-пре- вентивне навчання й особистісний розвиток дітей із вадами мовлення [10, с. 8].

12
Професійний довідник учителя-логопеда дошкільного навчального закладу
Модель професійної компетентності вчителя-логопеда було розроблено Ю. В. Пінчук [7] (див. рис. 1).
Професійні мотиви, інтерес до діяльності
Професійно значущі риси особистості
Професійна самосвідомість
Педагогічні здібності
Соціально-особистісна компетентність
Психолого-педагогічні знання
Спеціальні знання
Міждисциплінарні знання
Науковий світогляд
Теоретична компетентність
Рефлексивні вміння
Гностичні вміння
Орієнтаційні вміння
Прогностичні вміння
Проективні вміння
Корекційні вміння
Організаційні вміння
Інформаційні вміння
Комунікативні вміння
Перцептивні вміння
Практично-методична компетентність
Професійні мотиви, інтерес до діяльності
П
Професійно значущі риси особистості
Професійна самосвідомість
Педагогічні здібності
Соціально-особистісна компетентність
Психолого-педагогічні знання
Спеціальні знання
Міждисциплінарні знання
Науковий світогляд
Теоретична компетентність
Гностичні вміння
Орієнтаційні вміння
Прогностичні вміння
Проективні вміння
Корекційні вміння
Організаційні вміння
Практично-методична компетентність
ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

скачати

© Усі права захищені
написати до нас