Для своєї доповіді я обрала розкриття теми суспільства загалом як цілої і неподільної частини.
Свою доповідь, я хочу розділити на певні підпункти, які я відповідно хочу до вас донести. Це:
загальноприйняте та усталене поняття суспільства та припущення що до його виникнення
моя власна думка щодо цього поняття та
погляди філософів та видатних людей стосовно суспільства.
1)Суспільство – найзагальніша система зв’язків і відносин між людьми, що складаються в процесі їхньої життєдіяльності У філософії та соціології поширене визначення суспільства як системного утворення, що виокремилось із природи, і уявляє собою форму життєдіяльності людей, яка історично змінюється.
Перш за все суспільство не суспільство, якщо воно не має певних ознак які характеризують його.
Ознаки суспільства як соціальної системи:
цілісність
сталість
самовідтворення
саморозвиток
саморегулювання
У соціології суспільства виділяють такі типи суспільства як: традиційні та індустріальні. Поясню вам коротенько про кожний із типів. Традиційне суспільство — суспільство з аграрним устроєм, воно засноване переважно на традиції соціокультурної регуляції. У повсякденному розумінні традиційне суспільство сприймається я, примітивне і якимось чином навіть відстале. У традиційному суспільстві регламентуються, суворо контролюються норми, соціальні структури, соціальні інститути, звичаї, поведінка індивідів та ін.
Індустріальне (промислове) суспільство — суспільство, що безпосередньо визначається рівнем технічного, індустріального розвитку.
Тому поняття індустріальне суспільство зв'язане з теорією модернізації, впровадженні чогось нового, незвичного.
Існує безліч точок зору на суспільство і причини його виникнення (виникнення суспільства). Їх можна поєднати у філософські підходи виникнення.
Натуралістичний підхід зводиться до твердження, що людське суспільство розглядається як продовження закономірностей природи, світу тварин і Космосу в цілому.
Ідеалістичний підхід ніби об'єднує людей в єдине ціле, вбачає в комплексі тих чи інших ідей, вірувань, міфів.
У технократичних концепціях Р. Арона (1905 – 1983), У. Ростоу (1916– 2003), Д. Белла (нар. 1919) історія людства постає як процес, детермінований розвитком техніки. Рівень розвитку техніки обумовлює певну стадію суспільного прогресу.
2) Добре відомо, що людина не може існувати поза суспільством. Адже, як помітив ще Аристотель, поза суспільством може жити тільки геній чи божевільний. Тому природно, що одне з найважливіших місць серед філософських проблем посідає проблема людського суспільства чи просто суспільства. Людина в цьому випадку розглядається як структурна одиниця від чогось цілого.
На мою думку сучасне суспільство вміщує в себе як позитивні так і негативні аспекти. Негативних я вважаю все таки більше, що певним чином засмучує.
Таким негативним аспектом або ж проблемою нашого суспільства є те, що ми всі звикли помічати лише негативні його сторони, часто скаржитись та бути незадоволеним всім та всіма крім себе. Зараз в сучасному світі більшість з нас не цінує того, що має, це і є основна наша проблема. На мою думку це стосується саме теперішніх деяких особистостей, які і формують гілку незадоволених та певним чином примхливих людей. Як говорив відомий англійський винахідник та фізик Джозеф Томсон: «Цивілізоване суспільство нагадує дитину, яка до дня свого народження отримала занадто багато іграшок». Тому потрібно цінувати кожний момент і дрібниці, тоді проблем стане менше і життя стане навіть трішки простішим.
3)Питання, виникнення суспільства, чому і як воно розвивається завжди хвилювали мислителів усіх часів і народів.
Значний внесок у дослідження цього елемента внесли такі філософи, як І. Кант, Г. В. Ф. Гегель, Й.-Г. Фіхте, К. Маркс, М. Вебер, які дійшли висновку, що соціальна діяльність у всіх її різновидах є тим знаменником, до якого можна звести всю різноманітність форм суспільного життя.
Про суспільство було сказано багато думок і інших відомих соціологів та філософів, наприклад:
М. Вебер розглядає суспільство як взаємодію людей, як продукт соціальних людських дій.
К. Маркс сприймає суспільство як сукупність відносин між людьми, що складаються в історичному розвитку в процесі їхньої спільної економічної діяльності. За Марксом, суспільство є продуктом взаємодії людей.
В. Парето тлумачить суспільство як систему, що перебуває у стані рівноваги, але рівноваги відносної, бо вона постійно порушується і відновлюється.
Отже, хочу як висновок сказати, що суспільство незважаючи на свою недосконалість є багатогранним, цікавим та певним чином навіть незбагненним. Його виникнення мало не випадковий характер. І найважливіше потрібно пам»ятати, що всі проблеми або негаразди про які я уже згадувала у своєму висловленні, можна просто вирішити за допомогою людей які вносять свої барви в перебіг ситуацій.