Ім'я файлу: Курсова робота - замовлення 03.11.docx
Розширення: docx
Розмір: 1135кб.
Дата: 05.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
ДИПЛОМ З ПРАВКАМИ - Ріпак озимий.docx
Розширення: docx
Розмір: 1135кб.
Дата: 05.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
ДИПЛОМ З ПРАВКАМИ - Ріпак озимий.docx
Зміст
Вступ…………………………………………………………………….......…….
1. Сутність, призначення та роль бюджету держави ………………………
1.1. Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах………...…
1.2. Роль бюджету в соціально-економічному розвитку країни........……..…...
2. Аналіз доходів та видатків на соціально-економічну сферу в державному бюджеті України………………………………………………….
2.1. Оцінка соціально-економічного становища в Україні.……...................…..
2.2. Особливості формування доходів та здійснення видатків на державні підприємства на прикладі ДП «СУМСЬКИЙ ЛІСГОСП». Аналіз ролі державних підприємств у формуванні бюджету.….…........…...........................
3. Вдосконалення структури бюджету соціально-економічного розвитку та пошук напрямків підвищення її ефективності……….......…….......…….
3.1. Вдосконалення бюджетування соціально-економічного розвитку за умови підвищення ефективності державних бюджетних програм…….........………...
3.2. Бюджетне врегулювання як напрям підвищення ефективності соціально-економічної політики. Технології бюджетування….............................................
Висновок ..................................................................................................................
Список використаних джерел..............................................................................
Вступ
Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.
В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим економічним регулятором. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.
Кожна країна має свою бюджетну систему, що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну політику. Важливість питання побудови ефективної бюджетної системи полягає у тому, що через бюджетну систему, зокрема, через її ланки перерозподіляється частина національного доходу, що обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного виконання державою своїх функцій.
Зберігається широке використання бюджетних фондів і механізмів зв’язаного кредитування як інструментів бюджетного фінансування. Ці інструменти є, як правило , неефективними, оскільки ведуть або до надлишкових витрат, або до втрати відповідальності на базовому рівні та відповідної фінансової відповідальності на більш високому рівні. Позабюджетні фонди продовжують грати надмірну роль у системі державних фінансів.
Управління боргом донедавна здійснювалося головним чином виходячи з бюджетних потреб. В управлінні державним майном відсутні комплексність і підходи, що спираються на оцінку ефективності.
Актуальність теми посилюється тим, що бюджетна система нашої країни
на сьогоднішній день є фактичною копією бюджетної системи колишнього СРСР. На пострадянському і постсоціалістичному європейському просторі вже усі держави, крім України та Білорусії, реформували або розпочали реформувати свої бюджетні системи. І це стало дієвим фактором суттєвих економічних зрушень в цих державах, виходу із стадії соціально-економічної кризи.
Стало очевидно, що бюджетна система потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.
Все вище сказане зумовлює актуальність теми курсової роботи, визначає обєкт і предмет дослідження, завдання і мету.
Обєктом дослідження виступають теоретичні та практичні аспекти фінансової науки.
Предметом дослідження є роль бюджету в соціальному та економічному розвитку держави.
Метою курсової роботи є дослідження ролі бюджету в соціальному та економічному розвитку держави, а також в узагальненні висновків по даній темі.
1. Сутність, призначення та роль бюджету держави
1.1. Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах.
Бюджет - складна економічна категорія. Як категорія, державний бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, державний бюджет - це грошові відносини, що виникають у держави з фізичними та юридичними особами у звязку з розподілом та перерозподілом національного доходу, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів та установ, управління державою, укріплення обороноздатності країни.
Будучи частиною бюджетних відносин, державний бюджет як категорія характеризується тими ж рисами, які притаманні фінансам в цілому, але в той же час має свої особливості, які відрізняють його від інших сфер та ланок фінансових відносин. До числа таких особливостей слід віднести те, що:
а) бюджет являє собою економічну форму перерозподільчих відносин, повязаних з відокремленням частини національного доходу в руках держави та її використанням для суспільних потреб;
б) за допомогою бюджету здійснюється перерозподіл національного доходу (національного багатства) між найважливішими сферами суспільного виробництва (промисловістю, сільським господарством, транспортом, будівництвом і т.д.), в межах галузей народного господарства, між сферами суспільної діяльності (виробничою і невиробничою сферами економіки), між регіонами країни та територіями;
в) область бюджетного розподілу займає центральне місце в складі державних фінансів, що визначило ключовим положенням бюджету у порівнянні з іншими ланками фінансової системи.
Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості-нацонального доходу, розподілюваного і розподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.
В умовах ринкових відносин розподіл національного доходу відбувався за рахунок створення, розподілу та використання грошових доходів та накопичень. До числа таких доходів відносяться, перш за все, державні доходи, доходи підприємств та обєднань, різних комерційних структур, фінансових груп, банків, а також доходи населення. Значна частина національного доходу поступає в бюджет шляхом прямого перерозподілу – оподаткування державних, приватних та комерційних підприємств.
Розподіл частини національного доходу через державний бюджет обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для розширеного відтворення та задоволення інших сукупних потреб суспільства, шляхом перерозподілу коштів між галузями виробничої та невиробничої сфер життєдіяльності суспільства, а також між економічними районами країни.
Перерозподіл національного доходу між галузями, обєднаннями, фірмами через державний бюджет обумовлено головним чином необхідністю передачі частини чистого доходу із однієї галузі суспільного виробництва в іншу у відповідності з планами економічного та соціального розвитку країни, з програмами радикальних економічних перетворень суспільства, для проведення перебудови структури суспільного виробництва і т.д.
Такий перерозподіл в значній мірі визваний різним рівнем технічного оснащення, нерівномірністю розміщення та виявлення нових природних багатств, діючою системою ціноутворення і тим, що при переході до ринкових відносин необхідна підтримка із сторони держави перспективних галузей виробництва. Перерозподіл національного доходу як між галузями так і в середині галузей здійснюється за рахунок державних інвестицій та пріоритетного фінансування окремих видів виробництв, високих технологій, інноваційних процесів. Важливим направленням перерозподілу національного доходу є виділення частини коштів на розвиток невиробничої сфери. В умовах ринкових відносин це перш за все стосується підтримки державою таких сфер життєдіяльності суспільства, як освіта, здоровя, наука та культура.
Як економічна категорія, бюджет відображає складні відносини з приводу руху централізованих грошових ресурсів, призначених для задоволення суспільних потреб. Зважаючи на той факт, що бюджет в певній мірі є передумовою, та результатом суспільного розвитку, можна виділити фактори, які впливають на формування бюджету та його використання. Такими факторами є:
економічні;
соціальні;
політичні.
Економічні фактори в значній мірі повязані з макроекономічними процесами, що відбуваються в сфері суспільного виробництва. Сюди відноситься сукупний суспільний продукт, валовий внутрішній продукт, національний доход, економічне зростання (спад) виробництва, інфляція, безробіття і т.д.
З точки зору перспектив формування бюджету, основною закономірністю відтворення в умовах ринку повинна стати тенденція збільшення фонду нагромадження при розподіленні національного доходу України. Це дозволить здійснити більш ціле направлену інвестиційну політику, укріпити матеріально-технічну базу виробництва і тим самим збільшити доходну частину державного бюджету України.
Соціальні фактори формування та використання бюджету в значній мірі обумовлені особливостями відтворення робочої сили і населення країни в цілому. Сюди слід віднести фінансові кошти, що йдуть на освіту, охорону здоровя, соціально-культурні міроприємства, соціальний захист населення, а також величину суспільного фонду споживання; обсяг і рівень заробітної плати різних категорій працюючих; розмір споживчого кошику; товарообіг державної та комерційної торгівлі; мережу дошкільних, шкільних та професійно-технічних учбових установ, вузів і т.д.
Політичні фактори безпосередньо повязані з забезпеченням обороноздатності країни та підтримкою внутрішнього правопорядку, управлінням країною, законодавчою та виконавчою владою.
Як висновок можна відзначити, що найважливіше призначення бюджету - це створення матеріальної основи для реалізації державою своїх функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.
Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через його функції:
розподільчу;
контролююча;
забезпечення існування держави.
Прояв розподільчої функції обумовлений тим, що у відносинах з бюджетом вступають всі учасники суспільного виробництва. Основним обєктом бюджетного розподілу та перерозподілу є чистий доход, отриманий в суспільстві. Але це не виключає можливості перерозподілу через бюджет і частини вартості необхідного продукту (прибутковий податок з громадян), а інколи і національного багатства. За допомогою розподільчої функції бюджету відбувається концентрація грошових коштів в руках держави та їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб. Розподіл та перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями та сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу та перерозподілу здійснюється формування різних фондів грошових ресурсів - державного та місцевих бюджетів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості населення, фондів пенсійного забезпечення, інноваційного і т.д.
Розподільча функція бюджету також використовується для втручання держави в процес суспільного виробництва – регулювання господарської діяльності підприємств, прискорення темпів економічного зростання, посилення господарської активності підприємців. За допомогою бюджету держава впливає не тільки на перерозподіл національного доходу, але і на його виробництво, накопичення грошових ресурсів, сферу споживання, процеси демонополізації економіки, на процеси роздержавлення.
Контролююча функція полягає в тому, що бюджет обєктивно – через формування та використання грошових коштів держави – відображає економічні процеси, що відбуваються в структурних ланках економіки. При формуванні державних доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю справляння різних видів податків, мобілізації інших джерел доходів, дотримання пропорцій між ними, визначенням податкової бази, формами пільгового оподаткування, строками надходження доходів. При використанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання, їх відповідність цільовому призначенню.
Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом та споживанням сукупного суспільного продукту та національного доходу, за пропорціями, які склалися в процесі перерозподілу національного доходу.
Функція забезпечення існування держави ставить своїм завданням створення матеріально-фінансової бази функціонування держави; утримання апарату управління країною, президентської влади, законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних та митних органів, податкової служби.
При переході економіки України до ринкових відносин державний бюджет зберігає свою важливу роль. Але при цьому змінюються методи його впливу на суспільне виробництво і сферу соціальних відносин. Тому він широко використовується для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвитку економіки і культури на всій території України. В умовах переходу до ринкових відносин кошти державного бюджету України повинні перш за все скеровуватися на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових програм, нарощування науково - технічних програм, прискорення соціального розвитку і соціального захисту населення.
1.2. Роль бюджету в соціально-економічному розвитку країни.
Суть бюджетної системи, її економічну природу складають економічні відносини, між державою з одного боку і юридичними та фізичними особами з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП, з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави, призначених на забезпечення виконання нею своїх функцій. У ринковій системі бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально – економічних процесів у державі. Адже саме через державний бюджет відбувається централізація коштів, що дає змогу маневрувати останніми, зосереджувати їх на вирішальних ділянках економічного і соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території країни.
Тривалий час ринковий механізм господарювання в основному був спрямований на розвиток економічного аспекту діяльності людини і суттєво не зачіпав соціального аспекту. Але ж у суспільстві є єдиним організмом, і його існування пов’язано з оптимальним вирішенням як економічних питань у повному обсязі, так і соціальних. Ось чому ті питання, які неповною мірою може вирішити ринковий механізм, бере на себе держава використовуючи різні методи, що дістали назву державного регулювання за допомогою бюджетної політики.
Бюджетна політика - сукупність заходів держави з організації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного і соціально розвитку. Розробляється бюджетна політика органами влади - законодавчою, виконавчою відповідного рівня із залученням фахівців – науковців, практиків як вітчизняних так і зарубіжних.
Отже, бюджет може на основі виробленої бюджетної політики, використовуючи бюджетний механізм, впливати на соціально-економічні процеси. Цей вплив може здійснюватися прямими та непрямими методами. До прямих методів можна віднести законодавчі та інші нормативні акти, які безпосередньо регулюють „правила гри” всіх учасників економічних відносин - держави, суб'єктів господарювання, населення. Саме цими методами визначаються ставки податків, інших зборів, механізм їх стягнення, відповідальність за порушення „правил гри”. Такі акти є основою здійснення господарської діяльності.
До непрямих методів належать дії державних органів щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, визначення складових бюджетних ресурсів, основні напрями їх використання.
Вагомим є значення бюджету і в соціальному напрямі. Це досягається відповідно до законодавчо закріпленого механізму в кожній конкретній державі. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, правлячої коаліції партійних об'єднань, рівня економічного розвитку держави та інших факторів через бюджет фінансуються складові соціальної сфери — наука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, забезпечується утримання інвалідів, пенсіонерів тощо.
Досягти оптимального співвідношення між економічним та соціальним напрямами — значить задовольнити інтереси всіх соціальних груп населення. Як правило, повною мірою це питання не вирішено в жодній країні світу, можна лише говорити про задоволення потреб більшої частини суспільства.
Однак, зв'язок бюджету із зовнішнім середовищем взаємний — не лише він має вплив на соціально-економічні процеси, а й сам зазнає впливу конкретних факторів. Ці фактори розглядають з позицій об'єктивності (природні, економічні, соціальні особливості країни) й суб'єктивності (політика уряду, пріоритети розвитку, зовнішня і внутрішня економічна ситуація).
Маючи об'єктивний характер, фінанси водночас залежать від суб'єктивних дій держави - фінансових законів і фінансової політики, спрямованих на досягнення конкретних цілей регулювання. Фінансова політика і фінансове законодавство несуть на собі відбиток суб'єктивних дій певних груп населення, їхніх інтересів і пов'язані з процесом прийняття рішень у сфері політики, економіки та фінансів. За допомогою фінансів і фінансової політики, стратегія і тактика якої змінюються залежно від характеру спрямованості їх панівної економічно доктрини, здійснюється багатосторонній регулюючий вплив на ринкові відносини й процес розширеного відтворення.
Взагалі, в економіці вільної конкуренції держава не тільки декларує поліпшення суспільних благ, а й завдяки прозорості бюджету вона змушена позитивно впливати на добробут людей. Тому не відкидаючи теоретичних абстракцій суті бюджету, пріоритет слід надати матеріально-речовому втіленню цієї категорії, адже виникає об'єктивна необхідність у розподілі й перерозподілі валового внутрішнього продукту між секторами економіки, верствами населення, регіонами країни з метою підвищення ефективності ведення господарства, функціонування об'єктів соціально-культурного призначення, проведення інвестиційної політики, в здійсненні соціального захисту населення, охорони, інтересів держави та навколишнього природного середовищах.
Потрібно зазначити, що робота над складанням бюджету завжди була нелегка. І передусім це пов’язань з соціальною складовою. Адже за кожною з статей видатків держбюджету стоять конкретні люди, які потребують допомоги і підтримки. Як забезпечити оптимальне співвідношення фінансування соціальних програм і розвиток економіки країни в цілому – головний біль Міністерства фінансів. Насамперед тому, що за теперішніх умов економічного спаду пов’язаного з фінансовою кризою, коштів у бюджеті вагомо не вистачає. Бюджетних програм так багато, що як не перетягуй ”бюджетну ковдру”, а все не прикрити.
Видатки державного бюджету України в 2021 р. становили 1 490,3 млрд грн, а видатки Зведеного бюджету – 1 844,4 млрд. Відсоток виконання плану видатків по державному бюджету становив 96,5%, а по Зведеному бюджету – 95,2%.
Відносно ВВП загальна сума видатків Зведеного бюджету скоротилася з 38,1% ВВП у 2020 р. до 35,3% у 2021 р. У розрізі економічних категорій видатків найбільш суттєво було зменшено видатки на соціальне забезпечення (з 7,9% до 6,8% ВВП); на оплату праці в бюджетній сфері (з 8,9% до 8,2% ВВП); на субсидії та поточні трансферти підприємствам (з 3,2% до 2,2% ВВП). З іншого боку, збільшилися видатки на обслуговування боргових зобов'язань (з 2,9% до 3% ВВП) і витрати на медикаменти та перев'язувальні матеріали.
Динаміка бюджетних видатків у 2018-2021 роках представлена на рисунку 1.1.
В цілому частка поточних видатків у структурі загальних видатків бюджету в період 2018-2021 років знаходилася на рівні близько 89%, відповідно частка капітальних видатків становила 11%. У 2021 пропорції розподілу бюджетних видатків між поточними і капітальними не зазнали істотних змін. Тобто говорити про демонтаж споживацької економічної моделі в державному секторі поки що не доводиться, не зважаючи на суттєву активізацію дорожнього будівництва в 2020-2021 роках.
Рис 1.1 - Динаміка видатків Зведеного бюджету за економічними категоріями в % до ВВП у 2018-2021 роках
Відносна величина капітальних видатків Зведеного бюджету була майже незмінною: 4,1% ВВП у 2018 р., 3,9% у 2019 р. та 4% у 2020-2021 роках. Зважаючи на сталість цієї величини збільшення фінансування дорожнього господарства України (від 1,7% ВВП у 2019 р. до 3,4% у 2021 р.) відбувалося за рахунок перерозподілу капітальних видатків між різними складовими.
Рис. 1.2 - Частка капітальних видатків Агентства автомобільних доріг в загальній сумі капітальних видатків Зведеного бюджету в % у 2019-2021 рр.
Видатки Державного агентства автомобільних доріг України, не пов'язані з обслуговуванням його боргів, в 2021 році складали 56% загальної суми капітальних видатків Зведеного бюджету. Для порівняння: така частка в 2019 р. дорівнювала лише 18,2%, а 2020 р. – 51,1% (рис. 1.2.).
Пропорції розподілу капітальних видатків бюджету, що склалися в 2020-2021 роках, не можна назвати обґрунтованими, з огляду на зношеність і застарілість мереж житлово-комунального господарства, енергетичної інфраструктури, стану міського і залізничного транспорту, дефіцит об'єктів соціальної інфраструктури.
1 2 3 4