Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку сільського (зеленого) туризму в Закарпатській області

Ім'я файлу: Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку сільського (зеле
Розширення: doc
Розмір: 66кб.
Дата: 25.02.2021
скачати
Пов'язані файли:
Аналіз бізнес-плану.docx
Строгая диета -3 кг нед.docx
577-Article Text-1646-1-10-20141116.pdf

Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку сільського (зеленого) туризму в Закарпатській області

Габчак Н.Ф. – канд. геогр. наук; Собов Ж.В. – асист. к-ри туризму ЗакДУ

В данной статье рассмотрены современные проблемы развития зеленого туризма. Это неотъемлемая часть программы комплексного социально-экономического развития села. На территории края есть все объективные и субъективные факторы для прибыльного и перспективного распространения данного вида деятельности. Решения проблем и вызовов настоящего возможно при корректном и рациональном режиме функционирования власти, надлежащем кадровом обеспечении. Необходимо разработать бренд сельского туризма края и пропагандировать его за рубежом для привлечения большего количества европейских туристов. Подняв на качественно новый уровень развития зеленый туризм, создадутся позитивные условия для пополнения местных бюджетов, трудоустройства населения, сохранения традиций.

Ключевые слова: сельский туризм, туристическо – рекреационные ресурсы, туристическая инфраструктура, позитивные и негативные тенденции розвития.

In the stated article the up-to-date problems of the green tourism development are considered. It is the integral part of the program of the social and economical country developing. The region involves the impartial and subjective factors for the profitable and perspective expansion on the confirmed category of the economical undertaking. The up-to-date problem decision is possible in the case of the proper and rational authority managing and proper staff providing. It is necessary to enlarge on the green country tourism in the region and propagandize it abroad for attracting the larger amount of the European visitors. Raising the green tourism on the new level creates the positive conditions for the replenishment of the local budget, increasing working places and preserving local customs and traditions.

Key words: rural tourism, tourist and recreational resources, tourist infrastructure, positive and negative tendencies of development.

Вступ. Сьогодні для розвитку різних видів туризму домінуюче значення відіграє підвищена уваги у суспільстві з боку ЗМІ до питань попередження стресу, фізичного та розумового відпочинку й реабілітації. Високе екологічне забруднення природного середовища у великих містах, все більше «окультурення» популярних районів відпочинку [7]. Завищення цін на туристичні послуги заставляє велику кількість населення віддалитися від урбанізованої метушні, інтенсивного ритму життя, від шкідливого та штучного. Натомість хочеться вдихнути свіжого повітря, тішитися дзюрчанням гірської річки, насолодитися ароматом дикої природи. Зростаючий попит на туристичні послуги сприяє створенню різноманітних комерційних структур, які віддають перевагу розвитку екологічного або спорідненого з ним видів відпочинку, зокрема таких, як біотуризм, пригодницький туризм, «зелений» або як його називають сільський туризм. Звичайно, економічна криза України та обмеженість фінансових ресурсів і недосконала правова база гальмують розвиток туристичної індустрії. Статистичні дані за останні 5 років свідчать, що саме туризм в Карпатському регіоні залишається одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки.

Актуальність. Для розвитку комплексної рекреаційної галузі в краї є всі підстави як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру: наявність багатих і різноманітних природних ресурсів, пам’ятки історії та культури, комфортні кліматичні умови, відповідна матеріальна база та інфраструктура, зручне географічне розташування, професійні кадри [9]. Оскільки, 80% території краю займають гірські ландшафти, а 70 % населення проживає у сільській місцевості,то провідним видом туризму необхідно розвивати саме сільський, як постійне джерело поповнення бюджету Закарпаття [6].

На даний час присвячено чимало наукових праць стану, проблемам та перспективам розвитку сільського зеленого туризму на Закарпатті. Однак, наукові студії в даному напрямі не втрачають актуальності, оскільки сьогодення відкриває перед підприємливими краянами нові перспективи, а перед дослідниками та спеціалістами ставить завдання вивчення та теоретичного обґрунтування ряду важливих проблем. Дослідження показують, що саме збільшення навантаження на обмежені ресурси та екологічну спроможність призвели до більш обережної постановки питань. Варті уваги такі акценти як раціональне і прибуткове використання ресурсного і рекреаційного потенціалу області; розвиток туризму в умовах світової економічної кризи [4], роль краю у підготовці до організації Євро – 2012; вивчення регіональних особливостей щодо організації цікавих і доступних за ціною та високоприбуткових послуг; встановлення екологічних лімітів, уникнення екологічних катастроф; сприяння коректного правового регулювання в сфері туризму; контроль з боку громад за процесами туристичного розвитку; надання методичної та консультативної допомоги власникам сільських садиб; використання досвіду західних держав у вирішення назрілих проблем.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що нами зроблено спробу здійснити комплексну оцінку рекреаційних можливостей сільських територій, визначити їхні сильні та слабі сторони, а також виокремити перспективу використання при провадженні туристичної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Зелений туризм здебільшого представлений відпочинком у сільській місцевості. Часом його ототожнюють з агротуризмом - відпочинковим видом туризму, зосередженим на сільських територіях, який передбачає використання сільського (фермерськог) господарства з метою рекреації, освіти чи активного залучення до традиційних форм господарювання [12]. Основою в процесі організації зеленого туризму є сільська садиба, де надається повний комплект туристичних послуг – від смачних страв, приготованих з екологічно чистих продуктів в домашніх умовах до найрізноманітніших видів розважально-екскурсійних програм.

В більшості економічно високорозвинених країн сільський туризм розглядається як невід’ємна частина програми комплексного соціально-економічного розвитку села. Зелений туризм розглядається як приклад зростання, фактор розвитку малого та середнього бізнесу та приватних ініціатив, секторного зрушення від виробництва до надання послуг, найдешевший шлях до створення нових робочих місць на селі і найефективніший спосіб розвитку депресивних районів [5]. Статистика останніх років доводить про зростання уваги місцевих владних кіл до можливостей та необхідності розвитку сільського туризму. Так можна суттєво покращити регіональну привабливість і тим самим збільшити притік гостей і відповідно прибуток. Однак і надалі актуальним залишається висновок, що саморозвиток, самофінансування і самозабезпечення – це три кити успіху туристично-рекреаційної галузі нашої області.

Водночас спеціалісти констатують факт, що ринок зеленого сільського туризму на Закарпатті має низку проблем та недоліків, які доведеться вирішувати вже найближчим часом, якщо Україна планує подальшу євроінтеграцію. До таких проблем в першу чергу можна віднести прогалини в системі податкового законодавства.

Діяльність сільського господарства регламентується такими законодавчими актами як Закон України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003р. [2]. із змінами та доповненнями внесеним Законами України від 17.11.2005р., 25.12.2008р. , 15. 04.2009р. та Проектом Закону України «Про сільський зелений туризм» від 12.04.2007р. [3]. В цих законодавчих актів дозволено відкрито займатися таким видом діяльності як сільський туризм, однак складним залишається проблема оподаткування. Тому більшість господарів, щоб уникати бюрократичних процедур і сплати податків не подають документи на реєстрацію і працюють нелегально. Така діяльність вимагає додаткових витрат на організацію маркетингової та рекламної стратегії. Ще одна проблема самодіяльності в тому, що виключена можливість укладати договори про співпрацю із турфірмами в великих містах України, таких як Київ, Дніпропетровськ, Одеса, оскільки серйозні турагенти не працюють нелегально, а гарантії у сфері сільського туризму такі ж важливі, як і у будь-якому іншому бізнесі. Надалі не врегульованим залишається питання страхування клієнтів сільського туризму, які відпочивають без послуг туроператора.

Недоліком в умовах кризи є відсутність реального доступу до дешевих кредитних ресурсів, які можна спрямувати на покращення умов для прийому туристів.

Наступна проблема полягає у відсутності комплексного навчання господарів-власників садиб. Адже господар, який приймає туристів повинен володіти уміннями та навичками, які притаманні представникам понад 15 професій. Підготовка висококваліфікованих кадрів гостро відчутна, тому і надалі навчання і перекваліфікація господарів сільських садиб залишається актуальною. Запозичуючи польський досвід, необхідно створити сталі групи тренерів, яка б на постійній основі здійснювали профільне повне консультування, супровід та навчання зацікавлених осіб [8]. Відповідно варто створити постійно діючий інформаційно-тренінговий центр, до якого міг би звернутися пересічний селянин і отримати всю необхідну інформацію. Натомість, зараз на Закарпатті тай вцілому в Україні переважає кількість господарів, які працюють, не маючи спеціальних навичок, як вони самі кажуть «інтуїтивно». За інформацією управління по туризму та курортах Закарпатської ОДА, практично в усіх гірських районах області діють Асоціації зеленого туризму, в які об’єднуються власники садиб [1].

Розширення відпочинкової мережі навколо великих міст вимагає створення додаткових туристичних послуг, наприклад, турів вихідного дня, які урізноманітнять відпочинок рекреантів.

Час доводить, що попит на якісний сільський зелений туризм зростатиме. Тому важливо вирішити проблеми, які стають на заваді створення і надання сільськими садибами високоякісних туристичних продуктів. На думку провідних спеціалістів необхідно вдосконалити практику добровільної категоризації приватних садиб у сфері зеленого туризму. Категоризація повинна забезпечити прозорість пропозицій для клієнтів та контроль якості надання послуг. Це гарантія того, що заклад пройшов експертну перевірку і відповідає очікуванням як українських, так і іноземних туристів. Це дасть можливість звести до мінімуму «культурний шок» для зарубіжних туристів. Така система має створити такі умови, щоб власникам вигідно було стандартизувати свої приміщення, підвищити якість надання послуг до міжнародних норм. Однак не варто сильно захоплюватися стандартизацією та уніфікацією послуг, оскільки можна втратити національний колорит, що і є цікавим для туристів. Необхідно знайти «золоту середину», коли при стандартних процедурах обслуговування збережуться національні особливості, заради яких і варто здійснювати подорож.

Сільський туризм як вид економічної діяльності, здійснює певний тиск на навколишнє середовище, а отже, якщо природне середовище є основою туристичної галузі, то виникає ряд проблем, що пов’язані з його охороною. Інтенсивний розвиток сільського туризму бажаний, але водночас необхідно знайти оптимальне поєднання між рекреаційним та промисловим використанням природних ресурсів [10].

Низька загальна культура населення, безмежна жадоба до наживи новоявлених багатіїв становить зараз найбільшу проблему для особливо вразливих та унікальних гірських екосистем Українських Карпат. Ігнорування природоохоронного законодавства, безкарність правопорушників, відсутність науково-обгрунтованих планів рекреаційного освоєння гірських територій, призводить до непоправних витрат [7]. Некоординований розвиток діяльності в сільському туризмі може призвести до зростання криміногенності, соціальних конфліктів, збільшення залежності регіону від розвинутих країн та інших регіонів, надмірне навантаження на каналізаційні системи.

Зрозуміло, що більша частина назрілих проблем може бути вирішена лише при оптимальному режимі функціонування існуючої системи влади та її належного кадрового забезпечення. Досягнути нового рівня у розвитку сільського туризму можна через вирішення цілого ряду актуальних завдань, ефективне виконання яких відкриє нові перспективи для залучення більшої кількості сільського населення до нової діяльності і отримання вигідних інвестицій.

Висновок. Отже, основною проблемою в галузі сільського туризму є відсутність дійового господарського механізму розвитку. На наш погляд, це можна вирішити наступними кроками:

врегулювати правове забезпечення розвитку сільського туризму;
визначити схеми ефективного кредитування, оподаткування, тарифів на житло та послуги;
обрати населені пункти, найбільш перспективні для розвитку сільського туризму, розробити електронні інформаційні бази даних;
проводити навчання власників сільських садиб і допомагати у створення комфортних умов проживання, харчування і т.д.

Важливо розробити бренд сільського туризму Закарпаття з його постійною промоцією з метою популяризації в Україні і за кордоном. Саме створення регіонального, культурного та символічного іміджу, впровадження міжнародних стандартів сприятиме розширення географії туризму в Закарпатській області. Така діяльність поліпшить економічний стан малих міст, селищ, сіл, збільшить прибуток сімей, що надають туристичні послуги, допоможе відродженню забутих звичаїв, збереженню самобутності закарпатського населення.

Список використаних джерел та літератури

І. Джерела

Туризм в Закарпатській області: Статистичний бюлетень / Закарпатське обласне управління статистики. – Ужгород, 2003. – С.35.
Закон України «Про особисте селянське господарство» // Відомості Верховної Ради України, 2003. - № 29. – С. 232.
Закон України «Про сільський зелений туризм» // www. Tourlib. Net.

ІІ. Література

Бедзір В. Зелений туризм проти світової кризи // Урядовий кур’єр . – 2009. – 14 січня. – С.16.
Варивода І. Роль підприємництва і процесі формування ринкових відносин у туристично-рекреаційному комплексі Закарпаття // Науковий вісник УжНУ : Сер.: Економіка. – 2001. – Вип. 8. – С.38-42.
Габчак Н. Сільський туризм Закарпаття може стати надійним джерелом поповнення його бюджету // Ужгород. – 2008. - №33. – 2 серпня. – С.7.
Гамор Ф. Екотуризм і сталий розвиток у Карпатах // Регіональна економіка . – 2008. – № 1. – С.247-251
Завадський Е. Використання польського досвіду в розвитку сільського туризму Закарпаття // Ріо. – 2008. – 23 серпня. – С.3.
Сочка К. Сталий туристичний розвиток : перспективи реалізації на Закарпатті // На порозі тисячоліть: сучасні підходи до розвитку громад та регіонів: Матеріали міжнародної конференції. – Ужгород: Мистецька лінія, 2001. – 257 С.
Сочка К. Роль рекреаційних систем у господарському комплексі регіону // Науковий вісник УжДУ. Сер.: Економіка. – 1999. – Вип.2. – С.96.;
Химинець В., Химинець В. Ресурсно-рекреаційний потенціал і перспективи розвитку Закарпаття // Руснацький світ: Науково-популярний збірник : Т.2. – Ужгород, 2001 . – С.72.
www. Karpatu.net.ua.

скачати