1   2   3
Ім'я файлу: Бер (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 496кб.
Дата: 11.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
студентам_Інженерна механіка.docx


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Професійно-педагогічний коледж

Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка
ПЦК професійної освіти

Курсова робота

з організації та методики професійного навчання

на тему

«Сучасні вимоги до змісту освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти»

Студентки 2 курсу 21ТЛС групи

галузі знань 0101 Педагогічна освіта

напряму 015.17 Професійна освіта

(Технологія виробів легкої промисловості)

Бер Олени Миколаївни
Керівник: Н.В.Малишева Н.В.

Оцінка:________________
Члени комісії

_____________ _____________

(підпис)

______________ ____________

(підпис)

______________ _____________

(підпис)

Глухів 2020 р.

ЗМІСТ




ВСТУП………………………………………………………………………….




РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗМІСТУ ОСВІТИ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ………………….




1.1Державний стандарт професійно-технічної освіти як основа формування її змісту………………………………………………………….




1.2 Вимоги, до змісту освіти в профтехучилищах…………………………




1.3 Принципи формування змісту освіти в ПТНЗ…………………………




РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ПТНЗ ………………..........................................




2.1. Особливості організації навчального процесу…………………………..




ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..




ДОДАТКИ





ВСТУП

В умовах підтримки Україною положень Болонської декларації, коли має бути забезпечена уніфікація змісту освіти за відповідними професіями та спеціальностями, що дасть змогу випускникам навчальних закладів бути конкурентоспроможним на Європейському ринку праці, Особливого значення у нашому суспільстві поступово набувають такі якості працівників, як професіоналізм, компетентність, творча активність, здатність навчатися впродовж всього життя. Проте, в умовах роздержавлення підприємств, конкуренції, змін взаємовідносин робітників, роботодавців і держави, погіршення демографічного стану, міграційних процесів дедалі більше загострюється проблема дефіциту кваліфікованих робітників за різними видами економічної діяльності як за кількісними, так і за якісними показниками, особливо актуальним постає питання визначення змісту освіти. Зміст освіти досліджується давно, відомо чимало спроб зробити його ефективним стосовно дійсного рівня та перспектив розвитку суспільства. Питання модернізації змісту професійної освіти знаходять відбиття в статтях В. Андрущенка, В. Бабака, О.Е. Коваленко та ін. Співвідношення змісту освіти і змісту навчання окреслені в роботах О.К. Бєлової, А.О. Вербицького, О.Е. Коваленко, Ю.Г. Фокіна та ін. Теорії змісту освіти характеризуються Н.П. Волковою, Н.Є. Мойсеюк, О.О. Радугіним, А.В. Хуторським та ін. Складові елементи та рівні змісту освіти виділяються Ю.К. Бабанським, О.К. Бєловою, В.В. Краєвським, В.С. Леднєвим, І.Я. Лернером, Н.Є. Мойсеюк та ін. Вимоги, принципи, фактори, критерії відбору змісту освіти пропонуються Ю.К. Бабанським, Н.П. Волковою, В.В. Вороновим, О.М. Железняковою, Н.Є. Мойсеюк, Н.М. Нікітіною, М.О. Пєтуховим, М.М. Фіцулою та ін.

Основне завдання професійно-технічного навчання полягає у тому, щоб навчити робітників новим професіям, надати їм знання останніх досягнень науки і техніки, передового виробничого досвіду, навчити застосовувати отримані теоретичні знання та практичні навички. При цьому слід зауважити, що робітники мають різний рівень загальноосвітньої та професійної підготовки і потребують систематичного підвищення своєї кваліфікації.

Сучасним робітникам необхідні не лише спеціальні знання, вміння та навички, які вони отримують у процесі вивчення професійно орієнтованих предметів, а й глибокі загальноосвітні знання. Саме тому, важливим принципом організації навчання у професійно-технічних навчальних закладах стає забезпечення оптимального поєднання професійно-технічного і загальноосвітнього циклів. Особливу роль, при цьому, відіграватиме професійна спрямованість викладання загальноосвітніх предметів, а також забезпечення міжпредметних зв’язків у навчальному процесі. Реалії життя та досвід зарубіжних колег засвідчують, що необхідним є посилення уваги до поєднання загальноосвітньої та професійної підготовки у професійно-технічних навчальних закладах, з урахуванням подальшої фундаменталізації професійного навчання в умовах суспільства знань та впровадження найсучасніших виробничих технологій.

Метою курсової роботи є встановлення змісту та обсягу поняття «зміст освіти», проведення аналізу рівнів та складових елементів, вимог, методологічної основи, принципів, критеріїв, факторів, які враховуються при визначенні змісту професійної (професійно-технічної) освіти, а також особливостей організації навчального процесу ПТНЗ.

Об’єкт дослідження – освітній процес у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Предмет дослідження – сучасні вимоги до змісту освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

Завдання:

  1. Дослідити теоретичні основи поняття «зміст освіти» у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та Державний стандарт професійно-технічної освіти як основу формування її змісту

  2. Описати принципи формування змісту освіти та вимоги до змісту освіти в профтехучилищах

  3. Розробити методичні рекомендації щодо особливостей організації навчального процесу ПТНЗ.

Методи дослідження - при написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження, як аналіз та дослідження літературних джерел, методів педагогічних технологій. Важливим є метод аналізу та синтезу опрацьованої інформації, розробка висновків та припущень, порівняльний метод.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали курсової роботи направлені на надання методичної допомоги майстрам виробничого навчання при роботі з підготовки кваліфікованих робітників.

Методичні рекомендації складаються з матеріалів планування роботи майстра виробничого навчання, організації і контролю проходження учнями виробничої практики. До текстової частини додаються рекомендовані форми ведення плануючої документації які можуть бути використані майстрами виробничого навчання ПТНЗ, але деяка частина їх носить рекомендований характер.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗМІСТУ ОСВІТИ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ

1.1. Державний стандарт професійно-технічної освіти як основа формування її змісту

Поняття стандарту (від англійського standart) означає норму, зразок, мірило. Основне призначення стандартів складається в такій організації регулювання відносин і діяльності людей, яка направлена на виробництво продукції з певними властивостями і якістю, що задовольняє потреби суспільства.

Державний освітній стандарт професійно-технічної освіти являє собою комплекс нормативних, організаційних і методичних документів, що визначають зміст і структуру професійних освітніх програм і створюють основу для забезпечення потрібної якості підготовки спеціалістів середньої ланки.

В найбільш загальному вигляді функція ДОС ПТО – захист інтересів всіх суб’єктів освітнього процесу. Для суспільства – це признаний рівень освіти, що гарантує особистості професійну адаптацію до змін соціально-економічних умов трудової діяльності. Для особистості – це еталон, по якому можна робити висновок про об’єм і якість наданих їй освітніх послуг. Для навчального закладу – мінімальна нормативна основа розробки професійних освітніх програм. Для міжнародного співтовариства – це норма, яка дозволяє порівняти освітні системи окремих країн і розв’язувати питання визнання документів про освіту.

З урахуванням положень Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1.0-93. Основні положення) в Україні встановлюються такі компоненти державних стандартів професійно-технічної освіти:

- державна компонента – визначає структури переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ПТНЗ за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, та переліку кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, а також вимоги до кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та відповідного їх освітнього рівня освіти;

- галузева компонента – базується на державній компоненті державних стандартів і являє собою систему нормативних і навчально-методичних документів за певними напрямками підготовки та спеціальностями, що наведені у “Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ПТНЗ за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями”. Крім того галузева компонента включає терміни та визначення, які вживаються у сфері освіти;

- компонента професійно-технічного навчального закладу.
1.2. Вимоги до змісту освіти в профтехучилищах

1. Об’єднання в профтехучилищах загальної, політехнічної і професійної освіти – необхідних компонентів всебічної освіти особистості.

2. Підвищення теоретичного рівня змісту освіти на основі більш повного відображення в навчальних програмах сучасних досягнень науки техніки, технології і культури.

3. Забезпечення оптимального співвідношення загальноосвітньої і професійної підготовки на основі їхньої єдності і наступності.

4. Наявність професійної спрямованості загальноосвітніх предметів і здійснення комплексних міжпредметних зв’язків.

5. Здійснення взаємозв’язку і взаємозумовленості навчального, виховного і виробничого процесів.

6. Відображення в змісті освіти перспектив наступного росту виробничої кваліфікації робітника - випускника у ПТНЗ.

7. Забезпечення морального, фізичного і естетичного виховання учнів.

8. Використання в навчальному процесі ефективних форм і методів навчання, шляхів і засобів розвитку технічного мислення, технічній самостійності і творчій активності учнів.

1.3 Принципи формування змісту освіти у ПТНЗ

Загальні:

- гуманізації;

- науковості;

- систематичності;

- доступності

Специфічні:

- єдності і взаємозв'язку загального, політехнічного і професійного навчання;

- професійної мобільності;

- стабільності і динамічності;

- комплексних міжпредметних зв’язків;

- інтеграції і диференціації.
1.4. Зміст освіти в ПТНЗ і коротка характеристика його основних елементів

Професійна освіта в середніх профтехучилищах являє собою процес і результат цілеспрямованої спільної діяльності інженерно-педагогічних колективів ПТУ й учнів по формуванню в учнів системи теоретичних знань, практичних і інтелектуальних умінь, а також професійних навичок, що забезпечують необхідний рівень їхньої кваліфікації з певної професії.

Зміст освіти – це точно визначена сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, а також правил і норм поведінки, якими повинні опанувати учні в процесі навчання в закладі освіти даного типу.

Це коло містить у собі найважливіші наукові факти і поняття, закони і теорії, світоглядні ідеї, етичні і естетичні норми й ідеали. Особливе місце займають матеріали про способи вивчення учнями зазначених відомостей, розвитку їхніх творчих здібностей і наукового мислення, а також здібностей до саморозвитку.

У найбільш загальному вигляді зміст освіти в ПТНЗ визначається кваліфікаційною характеристикою випускника, що містить перелік вимог до робітників певної кваліфікації в рамках професії, по якій здійснюється підготовка. Усі вимоги розділені на дві великі групи, одна з яких визначає, що робітник повинен знати, а друга – що він повинен уміти. Конкретизовані в навчальному плані і програмах, вони забезпечуються шляхом викладання теоретичних і практичних дисциплін, що розділені на два цикли: загальноосвітній і професійно-технічний, що відбито на схемі «Зміст освіти в ПТНЗ».
З наведеної схеми зрозуміло, що професійна підготовка як процес є єдністю чотирьох сторін:

• спеціальної технологічної підготовки;

• загальнотехнічної підготовки;

• виробничого навчання;

• виробничої практики.

Їхній зміст утворює професійно-технічний цикл.

Як правило, основною характеристикою, по якій можна оцінити рівень професійної підготовки в ПТНЗ, є відношення часу, що відводиться на теоретичне навчання, до часу, що відводиться на навчання виробниче (практичне):

ДО = Ттеор / Тпр

Ттеор час, що відводиться на теоретичне навчання (години);

Тпр час, що відводиться на практичне навчання (години).

Оскільки даний показник не має найменування, то, для зручності, пропонується назвати його показником інтелектуалоємності професійної підготовки.

За даними Міжнародної організації праці (МОП) оптимальним є значення ДО=1, хоча в ПТНЗ США, наприклад, ДО = 0,5.

Рекомендується, також, ввести показник загальноосвітньої бази професійної підготовки, що враховує співвідношення кількості навчальних годин, що відводяться на вивчення загальноосвітнього і професійно-технічного циклів:

S = Тзоц / ТПТЦ

ТЗОЦ час, що відводиться на вивчення загальноосвітнього циклу (година);

ТПТЦ час, що відводиться на вивчення професійно-технічного циклу (година).

Спеціальна технологія розглядає наукові основи сучасної техніки, технології й організації виробництва. Вона передбачає вивчення учнями:

• загальних відомостей про дану галузь виробництва і перспективи її розвитку;

• подає основні відомості про будову; принципи дії і найбільш ефективні способи використання сучасної техніки, про комплексну механізацію й автоматизацію виробництва;

• розглядає науково-технічні обґрунтування сучасних технологічних процесів і найбільш доцільних методів і прийомів виконання виробничих операцій на рівні новітньої техніки і технології і досягнень новаторів виробництва;

• подає необхідні відомості по науковій організації праці, робочого місця, техніки безпеки, промислової санітарії і гігієни праці.

Як правило, для більшості професій спеціальна технологічна підготовка забезпечується шляхом викладання власне спецтехнології. Однак є ряд професій, де вона реалізується вивченням декількох дисциплін. Так, наприклад, для професії «монтажник радіоелектронної апаратури і приладів» це «Спеціальна технологія» і «Радіоелектроніка»; для професій, пов’язаних з налагодженням устаткування, це «Спеціальна технологія» і «Автоматизація на основі електронної обчислювальної техніки»; для професії «регулювальник радіоелектронної апаратури і приладів» це «Спеціальна технологія» і «Електро- і радіовимірювання»; для слюсарів по ремонту й обслуговуванню холодильного устаткування це – «Спеціальна технологія» і «Основи холодильної справи»; для наладчиків автоматичних ліній верстатів це – «Устаткування і методи обробки» і «Налагодження»; для рибоводів це – «Основи рибогосподарської меліорації і будівництва гідротехнічних споруджень рибоводних ставків», «Рибництво», «Механізація рибогосподарських меліоративних робіт» і т.д.

Загальнотехнічна підготовка дає систему знань і умінь по науково-технічних, найбільш загальних технологічних і соціально-економічних напрямках розвитку продуктивних сил, властивих як усім, так і окремо взятій галузі суспільного виробництва. У процесі вивчення загальнотехнічних предметів учні здобувають комплекс науково-технічних, загальновиробничих і галузевих знань. У нинішніх ПТУ загальнотехнічними предметами в більшості випадків є: «Матеріалознавство», «Електротехніка», «Технічне креслення», «Допуски і технічні виміри» і деякі інші.

Виробниче навчання – це планомірно організований процес спільної діяльності майстра виробничого навчання й учнів, спрямований на оволодіння учнями на основі отриманих теоретичних знань, практичними уміннями і професійними навичками, що відповідають сучасному рівню розвитку техніки і технологій промислового виробництва, на виховання в учнів професійно важливих і соціально значимих якостей особистості в процесі їхньої практично-трудової діяльності.

Виробниче навчання своєю головною метою ставить практичне навчання професійній продуктивній праці, тобто доцільної діяльності по створенню необхідних для життя людей матеріальних цінностей. Воно здійснюється в учбово-виробничих майстернях ПТУ і (тому що не усі ПТУ можуть похвалитися їхньою належною оснащеністю, а іноді і наявністю) безпосередньо на підприємствах.

Практичні уміння – це готовність людини виконувати трудові дії свідомо, підбираючи і правильно застосовуючи доцільні в даних умовах способи їхнього здійснення, і домагаючись завдяки цьому високих якісних результатів праці.

Професійний навик це утворена на основі практичного уміння в результаті вправ здатність автоматично (неусвідомлено) виконувати трудові дії, завдяки яким працівник добивається високих кількісних результатів праці при незмінно високій якості.

З погляду психологічного змісту розрізняють навики:

• рухові;

• розумові;

• сенсорні;

Під руховими навиками розуміють здатність робітника правильно виконувати трудові рухи, забезпечуючи їхню точність, швидкість, силу, координованість при мінімальних фізичних витратах.

Під розумовими навиками розуміють елементи розумової діяльності, що стандартизуються і застосовуються як би без спеціального обмірковування в процесі професійно-трудової діяльності робітника.

До сенсорних навиків відносять здатність робітника по отриманих за допомогою органів чуттів даним судити про параметри протікання технологічних процесів і асортимент матеріалів.

У більшості випадків ці навички використовуються при організації і контролі виробничого процесу.
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ПТНЗ

Навчально-виробничий процес у ПТНЗ незалежно від форм власності та підпорядкування здійснюється відповідно до Державних стандартів, робочих навчальних планів та програм, нормативно-правових актів, навчально-методичних документів з професійно-технічної. Зміст і обсяг навчально-виробничого процесу, терміни навчання визначаються робочими навчальними планами та робочими навчальними програмами ПТНЗ.

ПТНЗ обирає форми, засоби і методи навчання та виховання учнів, слухачів у межах визначених законодавством України.

Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в професійно-технічному навчальному закладі є:

  • робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти; робочі навчальні програми з навчальних предметів та професійно-практичної підготовки, що передбачені робочими навчальними планами;

  • поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;

  • перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання (додаток 3);

  • плани виробничого навчання навчальних груп на місяць (додаток 4,5);

  • плани навчально-виробничої діяльності на півріччя;

  • плани занять (уроків) (додаток 8);

  • розклад занять.

Робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти (далі - робочі навчальні плани) - це документи, розроблені у відповідності з типовими навчальними планами підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії (далі - типові навчальні плани), що містять код і назву професії згідно з державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ, код і назву професії, спеціальності (спеціалізації) за державним класифікатором професій ДК 003:2005, освітній рівень вступника до ПТНЗ, обмеження щодо їх віку і статі, медичних показників, термін і ціль навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік обов'язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт, кількість годин відведених на них, послідовність їх вивчення, обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти, загальний фонд навчального часу, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів, критерії їх кваліфікаційної атестації, перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, полігонів, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та планований рівень професійної кваліфікації випускника.

Обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти не може перевищувати 80 відсотків загального фонду навчального часу.

Робоча навчальна програма з навчального предмета (далі - робоча навчальна програма) - це документ, що визначає зміст і обсяг знань та умінь учнів, слухачів. ПТНЗ на основі типових навчальних програм з навчальних предметів (далі - типові навчальні програми) розробляють робочі навчальні програми з урахуванням пропозицій замовників кадрів, з тих навчальних предметів, що формують відповідні професії. Робочі навчальні програми з загальноосвітніх предметів розробляються на основі типових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням специфіки професії та регіональної компоненти.

Перелік навчально-виробничих робіт (додаток 3) з професії визначає завдання, які виконують учні, слухачі з метою оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, що передбачені робочою навчальною програмою професійно-практичної підготовки. Перелік навчально-виробничих робіт з професії складається на семестр, курс підготовки майстром виробничого навчання та погоджується зі старшим майстром.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії розглядається і схвалюється на засіданні методичної комісії та затверджується заступником керівника з навчально-виробничої роботи ПТНЗ. Для всіх навчально-виробничих робіт, унесених до переліку, додається технологічна та технічна документація, що розробляється відповідними методичними комісіями ПТНЗ на основі державних стандартів.

Під час проведення виробничого навчання безпосередньо на виробництві чи в сфері послуг у переліку навчально-виробничих робіт зазначається загальна характеристика робочих місць або найменування робіт, які учні, слухачі повинні виконувати з кожної теми чи розділу робочої навчальної програми професійно-практичної підготовки.

План навчально-виробничої діяльності ПТНЗ розробляється старшим майстром на півріччя (при професійно-технічному навчанні - на термін навчання) на основі робочих програм професійно-практичної підготовки, переліку навчально-виробничих робіт відповідного тарифно-кваліфікаційного розряду, фонду навчального часу, передбаченого на виконання навчально-виробничих завдань, погоджується з заступником керівника з навчально-виробничої роботи і затверджується керівником ПТНЗ.

Фонд навчального часу на виконання навчально-виробничих завдань визначається таким шляхом: із загального фонду часу, відведеного на професійно-практичну підготовку робочим навчальним планом, вираховують час на проведення вступних і заключних інструктажів та час на виконання тренувальних вправ. Розрахунок обсягів виробництва здійснюється на основі фонду приведеного часу, що відображає поправки з огляду на рівноцінний час з точки зору продуктивності праці в усі періоди навчання. Фонд приведеного часу розраховується шляхом ділення фонду навчального часу для виконання навчально-виробничих завдань на відповідний перевідний коефіцієнт між встановленими нормами часу на виконання виробничого завдання (одиниці продукції) для працівників підприємств та учнів ПТНЗ (додаток 4)

На основі фонду приведеного часу, погодинної тарифної ставки визначається заробітна плата одного учня, слухача. Загальні обсяги навчально-виробничої діяльності визначаються з урахуванням усіх учнів, слухачів за кожною професією. Плани занять (уроків) розподіляються на:

план заняття (уроку) теоретичного навчання;

план уроку виробничого навчання (додаток 8).

План заняття (уроку) теоретичного навчання є особистим робочим документом викладача і складається ним за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми та поурочно-тематичного плану з дотриманням педагогічних та методичних вимог. За умови проведення уроків у паралельних навчальних групах викладач може складати один план уроку, але слід враховувати особливості проведення уроку в тій чи іншій навчальній групі.

План проведення лабораторно-практичного заняття відображає короткий зміст, порядок організації і виконання роботи та, при необхідності, графік переміщення учнів, слухачів за навчальними (робочими) місцями.

З метою забезпечення ефективної організації лабораторно-практичних занять викладачем розробляються інструкційно-технологічні картки, де вказуються мета, зміст і послідовність виконання учнями, слухачами завдань, перелік інструментів, обладнання і матеріалів, правила безпеки праці під час виконання роботи, контрольні питання для самоперевірки.

План уроку виробничого навчання є особистим робочим документом майстра виробничого навчання і складається ним за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки, плану виробничого навчання на місяць з дотриманням педагогічних та методичних вимог на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях ПТНЗ або на виробництві.

Під час виробничої практики учнів, слухачів майстер виробничого навчання розробляє план роботи на кожний робочий день. У дні, коли у закріпленій навчальній групі не проводиться професійно-практична підготовка, майстри виробничого навчання працюють за індивідуальними планами роботи, які погоджуються зі старшим майстром.


    1. Особливості організації навчального процесу

Професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (перед випускної практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг за такими формами:

  • уроки виробничого навчання (практичного водіння) у ПТНЗ;

  • уроки виробничого навчання на виробництві чи у сфері послуг;

  • виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг;

  • переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи у сфері послуг;

  • інші форми професійно-практичної підготовки.

Професійно-практична підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації слухачів професійно-технічних навчальних закладів може здійснюватись із застосуванням модульної системи (модульного професійного навчання) відповідно до Положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти України від 08.07.99 № 113/247 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 серпня 1999 року за № 528/3821.

Усі форми професійно-практичної підготовки учнів, слухачів здійснюються у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством України.

Виробниче навчання включає:

  • навчання учнів, слухачів у навчально-виробничих майстернях, дільницях і полігонах, де вони послідовно набувають первинні професійні уміння і навички виконання робіт;

  • навчання учнів, слухачів безпосередньо на підприємствах, будівельних об'єктах, полях, фермах, де вони, в складі навчальних груп та учнівських бригад під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють одержані первинні професійні уміння та навички, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають потрібних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені робочими навчальними планами.

При неможливості організації проходження учнями, слухачами виробничого навчання в майстернях ПТНЗ з об'єктивних причин, проведення виробничого навчання організовується на виробництві під керівництвом майстрів виробничого навчання ПТНЗ та відповідних спеціалістів підприємства, при умові повного виконання робочого навчального плану і робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки.

Під час навчання учнів, слухачів практичному водінню транспортних засобів, заняття проводяться на навчальних полігонах, автодромах, трактородромах на маршрутах, погоджених з місцевими підрозділами Державної автомобільної інспекції. Заняття проводяться згідно з графіком, складеним майстром виробничого навчання групи та затвердженим заступником керівника з навчально-виробничої роботи ПТНЗ.

Форма організації виробничого навчання обирається ПТНЗ у залежності від особливості професії чи спеціальності за умови повного виконання робочих навчальних планів і робочих навчальних програм та проводиться у навчальних групах чисельністю 12-15 чоловік, а на третьому ступені професійно-технічної освіти не менше 6 чоловік.

Виробнича практика учнів, слухачів проводиться безпосередньо на робочих місцях на підприємстві чи у сфері послуг з метою удосконалення здобутих знань, умінь і практичних навичок, що необхідні для досягнення відповідного рівня кваліфікації, встановленими державними стандартами, а також з метою забезпечення їх соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудових колективах.

Порядок надання оплачуваних робочих місць для проходження учнями, слухачами ПТНЗ виробничого навчання та виробничої практики на підприємствах чи у сфері послуг визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.99 № 992 „Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики”.

Під час виробничої практики на підприємстві чи у сфері послуг учні, слухачі ведуть Щоденник виробничої практики на підприємстві чи у сфері послуг, у якому її керівник оцінює виконання навчально-виробничих робіт, та по її закінченню робить загальний висновок про результати виробничої практики.



  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас