Ім'я файлу: Сучасні педагогічні технології та їх застосування в роботі педаг
Розширення: docx
Розмір: 44кб.
Дата: 11.02.2024
скачати

ДНЗ «Київський центр професійно-технічної освіти»
Робота на тему :

«Сучасні педагогічні технології та їх застосування в роботі педагогів закладу професійної (професійно-технічної) освіти»


Розробила майстер в/н:

______________

Київ 2021
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологіче обґрунтування педагогічних технологій навчання

    1. Реалії сьогодення професійно-технічної освіти…………………………4

    2. Суть і структура педагогічних технологій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …6

    3. Сучасна практика впровадження інноваційних технологій навчання..10

РОЗДІЛ 2Напрямки застосування педагогічних технологій в Україні

2.1. Готовність майстрів до професійного використання педагогічних технологій………………………………………………………………………..13

2.2. Напрямки застосування педагогічних технологій в сучасних умовах…………………………………………………………………………...14

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………15

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………17

ВСТУП

Сучасний розвиток техніки та виробництва неможливий без висококваліфікованих робітничих кадрів, яких готує професійно-технічна освіта. Оновлення змісту підготовки в навчальних закладах становить основу стратегічних завдань, визначених Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»). Це зумовлює необхідність реалізації Концепції професійної освіти, Законів України «Про освіту», «Про професійну-технічну освіту», Національної доктрини розвитку освіти в Україні тощо. Сучасний етап розвитку професійно-технічних навчальних закладів пов’язаний з необхідністю розв’язання проблеми підвищення інтелектуального рівня пізнавального і творчого потенціалу учнів. Пошук засобів для розвитку пізнавальних і творчих здібностей, підвищення ефективності навчання є проблемою загальною для багатьох країн.

Нині розроблено велику кількість технологій навчання, що спонукає до теоретичного узагальнення, аналізу, класифікації та вибору оптимальних. Процес використання традиційних і впровадження нових (інноваційних) технологій навчання протікає стихійно. У процедурі їхнього відбору і реалізації у навчальному процесі мають місце суперечності між: новими цілями освіти і старими способами представлення і засвоєння знань; зростаючими об’ємами інформації, яку необхідно передати учням і обмеженою кількістю навчального часу; гострою необхідністю педагогічних інновацій в навчальному процесі і недостатньою розробленістю методології використання нових педагогічних технологій в освіті. Наявність цих суперечностей обумовлює необхідність вивчення ефективності використання інноваційних педагогічних технологій.


    1. Реалії сьогодення професійно-технічної освіти

Нині в центрі уваги педагогічної громадськості: заклади професійної освіти покликані забезпечувати ринок праці кваліфікованими робітниками, здатними успішно працювати із найсучаснішими виробничими технологіями. Для цього динамічно оновлюється нормативно-правова база: забезпечується правове регулювання функціонування системи професійно-технічної освіти, всіх її рівнів і підсистем, діяльності навчальних закладів різних типів та форм власності, організації різних форм навчання. До речі, розпочалася робота над проектом нового Закону України «Про професійне навчання» [16].

Цей Закон регулюватиме суспільні відносини, спрямовані на забезпечення для громадян прав рівного доступу до професійної освіти з урахуванням потреб ринку праці у кваліфікованих робітниках та фахівцях середньої ланки в умовах інтеграції України у міжнародний економічний і освітній простір.

Прийнято низку постанов Кабінету Міністрів України щодо модернізації

підготовки кваліфікованих робітників, зокрема: «Про внесення змін до Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики» (від 26 червня 2013 р. №503); «Про внесення змін до Положення про професійно-технічний навчальний заклад» (від 26 червня 2013 р. №505); «Про внесення змін до Положення про ступеневу професійно-технічну освіту» (від 26 червня 2013 р. №456) [9].

Із врахуванням реалій сучасності, ступневості професійно-технічної освіти, можливостей навчання за різними формами й видами професійної підготовки затверджено та впроваджено нові Типові правила прийому до професійно-технічних навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки

України від 14 травня 2013 р. № 499, зареєстрований у Міністерстві юстиції

України 29 травня 2013 р. за № 823/23355). Коротко зупинимося на аспектах

функціонування цієї освітньої галузі.

Видатна учена в галузі професійної педагогіки академік Н. Ничкало [2]

професійно-технічну освіту визначає як складову системи освіти України, що

є комплексом педагогічних і організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, вміннями й навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури [2].

Важливим є те, що підготовка робітничих кадрів здійснюється, переважно, за рахунок держбюджету. Зауважимо, що розміщення державного замовлення здійснюється на конкурсній основі з укладанням із виконавцем замовлення державного контракту.

Якість професійно-технічної освіти безпосередньо залежить від педагогічної майстерності викладача чи майстра виробничого навчання, від їхніх здатностей зреалізувати модель такої педагогічної взаємодії, яка допоможе випускникові продуктивно працювати вже з перших місяців роботи за фахом. Оновлення змісту професійно-технічної освіти прямо пов’язане зі стандартизацією цієї освітньої галузі. Зазначимо, що розроблення державних стандартів професійно-технічної освітивирішує низку актуальних завдань, зокрема [1]: проведення єдиної державної політики в сфері професійно-технічної освіти;формування єдиного освітнього простору в Україні; забезпечення в усіх регіонах і галузях економіки еквівалентності професійно-технічної освіти й визнання кваліфікацій та документів про професійно-технічну освіту; усунення відмінностей у вимогах до підготовки конкурентоспроможних на ринку праці кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів та в термінології, що використовується у професійно-технічній освіті; створення нормативної бази для функціонування кваліфікаційних рівнів професійно-технічної освіти відповідно до Національної рамки кваліфікацій. Є й проблеми, що стримують розвиток професійно-технічної освіти України, гальмують її динамічне входження до європейського освітнього простору. [27] Так, сьогодні практично немає взаємодії центральних та регіональних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів при формуванні державного замовлення на підготовку робітничих кадрів. Не менш важливою проблемою професійно-технічної освіти, зокрема щодо створення ефективних умов реалізації сучасних педагогічних технологій, є вкрай недостатнє матеріально-технічне забезпечення. Крім того, існує нагальна потреба в модернізації змісту й підвищенні якості професійно-технічної освіти, які задовольняли б потреби роботодавців [6]. Йдеться про розроблення сучасних державних стандартів професійно- технічної освіти, які мають орієнтуватися на результати навчання, на цілеспрямоване формування професійної компетентності випускників, різнобічний розвиток особистісних якостей. Актуальність цього важливого питання підкріплюється ще й тим, що поки що не розроблено нових професійних стандартів, які мають бути в основі державних стандартів професійно-технічної освіти. Вказані проблеми не можуть бути розв’язані без впровадження правових норм діяльності усіх учасників освітнього процесу. Йдеться про нову редакцію Закону України «Про освіту», про прийняття Закону України «Про професійну освіту» та інших нормативно-правових документів.[14]

    1. Суть і структура педагогічної технології

Розвиток освітніх процесів в сучасному суспільстві, величезний досвід педагогічної інновації. Авторських шкіл і вчителів новаторів, результати психолого–педагогічних досліджень постійно вимагають узагальнення і систематизації. Одним із засобів розв’язання цієї проблеми є технологічний підхід, застосування поняття «технологія» до сфери освіти, до педагогічних процесів.

Освіта – це індустрія, яка спрямована в майбутнє

С.Т.Капіца

Технологія– від грецької techne – мистецтво, майстерність і Iоgоc – учіння.

Термін «педагогічна технологія» - в буквальному перекладі означає вчення про педагогічне мистецтво, майстерність.

Педагогічна (освітня) технологія – це система функціонування всіх компонентів педагогічного процесу, яка побудована на науковій освіті, запрограмована в час і в просторі і приводить до належних результатів. [17]

Провідником у будь–якій технології вважається детальне визначення кінцевого результату і точне досягнення його. А передумовами застосування поняття «технологія» щодо процесів у виробничій чи соціальній сфері є їх запрограмованість, окресленість кінцевих властивостей передбаченого продукту, засобів його створення, цілеспрямоване моделювання умов їх здійснення, а також реальне функціонування цих процесів. [20]

Основні сучасні педагогічні технології:

1.Інформаційно-розвивальні, які передбачають виклад педагогом теоретичних відомостей під час проведення лекції або семінарського заняття; організацію самостійної роботи учнів з вивчення нових знань з теоретичних джерел, інструкцій, комп'ютерних засобів навчання.

2. Діяльнісні, спрямовані на підготовку професіонала, здатного кваліфіковано розв'язувати виробничі завдання. Ці технології передбачають проведення аналізу виробничих ситуацій, розв'язання ситуативних виробничих завдань, ділові ігри, моделювання професійної діяльності в навчальному процесі, організацію професійно спрямованої дослідницько-пошукової роботи тощо. 3. Розвивальні, спрямовані на професійний розвиток майбутнього фахівця, здатного творчо працювати, самостійно визначати способи і засоби вирішення проблемних виробничих ситуацій тощо. До цих технологій входять - проблемне навчання, проблемні лекції, семінари, навчальні дискусії, лабораторно-практичні роботи з елементами дослідництва, діяльності, ігри. [22]

4. Особистісно орієнтовані, метою яких є формування активної, творчої особистості майбутнього фахівця, здатного самостійно будувати і коригувати свою навчально-пізнавальну діяльність. До цих технологій входить аудиторна (незначна) і позааудиторна самостійна діяльність учнів, робота за індивідуальним планом, дослідницька робота, метод проектів.

5. Технологія критичного мислення. Критичне мислення - той тип мислення, який допомагає критично ставиться до будь-яких тверджень, не брати нічого на віру без доказів, але бути при цьому відкритим новим ідеям, методам. Критичне мислення - необхідна умова свободи вибору, якості прогнозу, відповідальності за власні рішення. [26]

6. Проектна технологіяМета технології - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачає володіння певною сумою знань і через проектну діяльність, яка передбачає вирішення цих проблем, вміння практично застосовувати отримані знання

7. Ігрові технології. Гра поряд із працею й навчанням - один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. За визначенням, гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якому складається й удосконалюється самоврядування поведінкою.

8. Технологія модульного навчання Сутність модульного навчання полягає в тому, що учень цілком самостійно (або з певною дозою допомоги) досягає конкретних цілей навчально-пізнавальної діяльності. Навчання засноване на формуванні механізму мислення, а не на експлуатації пам'яті! [10]

Структура педагогічної технології

У будь-якій педагогічній технології можна виокремити такі основні компоненти: концептуальний, який відображає "ідеологію" проектування і впровадження педагогічної технології;

■ змістово-процесуальний, який відображає мету (загальну і конкретні цілі); зміст навчального матеріалу, методи і форми навчання, виховання, розвитку учнів; методи і форми педагогічної діяльності вчителя; діяльність учителя з управління навчально-виховним процесом;

професійний компонент, який відображає залежність успішності функціонування і відтворення спроектованої педагогічної технології від рівня педагогічної майстерності вчителя. Педагогічна технологія повинна задовольняти основні методологічні вимоги (критерії технологічності), а саме:

■ концептуальність (кожна педагогічна технологія має спиратися на відповідну наукову концепцію, що охоплює філософське, психологічне, дидактичне і соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітніх цілей);

■ системність (педагогічна технологія повинна мати всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв'язок усіх його частин, цілісність);

■ керованість, яка припускає можливість діагностичного цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобами і методами з метою корекції результатів;

■ ефективність (сучасні педагогічні технології існують у конкурентних умовах і повинні бути ефективними за результатами й оптимальними витратами, гарантувати досягнення запланованого стандарту навчання);

■ відтворювангсть, що передбачає можливість застосування (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших однотипних освітніх установах, іншими суб'єктами. [3]

Джерела і складові нових педагогічних технологій: соціальне перетворення і нове педагогічне мислення; суспільні, педагогічні, психологічні науки; сучасний передовий педагогічний досвід; історичний український і зарубіжний досвід (надбання попередніх поколінь); народна педагогіка.

Таким чином, технологія навчання передбачає управління дидактичним процесом, що містить організацію діяльності студента і контроль за цією діяльністю. Ці процеси безперервно взаємодіють: результат контролю впливає на зміст управляючих дій, тобто передбачає подальшу організацію діяльності в інтересах досягнення цілей, визначених на основі освітніх стандартів. [21]

Отже, можна зробити висновок, що технології є об'єктивним процесом еволюції освіти. Будь-яка сучасна педагогічна технологія є синтезом досягнень педагогічної науки і практики, поєднання традиційних елементів минулого досвіду і того, що народжено суспільним прогресом, гуманізацією і демократизацією суспільства. ЇЇ джерело і складові: соціальні перетворення і нове педагогічне мислення; педагогічна, психологічна і суспільні науки; передовий педагогічний досвід; український і зарубіжний досвід минулого; етнопедагогіка. Жодна технологія не є універсальною, тому кожна з них вимагає вироблення власного технологічного підходу до її використання в конкретних ситуаціях. Структуру і зміст інноваційних педагогічних технологій проектують з урахуванням того, що ефективність навчання у професійному навчальному закладі визначають і рівень кваліфікації викладачів, і їхні ціннісні спрямування.[7]

    1. Сучасна практика впровадження інноваційнихпедагогічних технологій

Враховуючи специфіку професійно-практичної підготовки та пропозиції замовників робітничих кадрів, навчальний заклад в окремих випадках може об’єднувати терміни проходження виробничої практики з розрядів, що належать до першого атестаційного рівня професійно-технічних навчальних закладів (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. № 1117 «Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах»).

Технологічно професійно-теоретична і професійно-практична підготовки здійснюються протягом усього терміну навчання, починаючи з першого курсу, паралельно з іншими видами підготовки та вивченням предметів загальноосвітнього циклу. На предмети, що вільно обираються учнями професійно-технічного навчального закладу, відводиться від 25 до 45 годин один раз за повний курс, виходячи з тривалості терміну навчання. Предмети за вибором визначаються навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення, а також з урахуванням профілю професій, за якими у професійно-технічному навчальному закладі здійснюється підготовка. Професійно-технічний навчальний заклад самостійно визначає порядок реалізації типової базисної структури шляхом розподілу навчального часу між семестрами. [14]

За пропозиціями замовників робітничих кадрів, відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці на виробництві та у сфері послуг навчальний заклад розробляє варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти [2; 3; 4]. Відповідно до пункту 2 «Положення про ступеневу професійно-технічну освіту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1999 р. № 956, професійно-технічний навчальний заклад визначає перелік додаткових навчальних предметів та вводить їх до робочих навчальних планів. Крім того, до робочих навчальних програм можуть вводитися додаткові навчальні теми.

Сучасний кваліфікований робітник має бути всебічно розвинутим, технічно освіченим, культурним; володіти високою професійною майстерністю. Варто погодитися, що застосування технологій забезпечує якість знань, ефективність організації педагогічного процесу, сприяє вдосконаленню самостійної роботи учнів, перетворенню набутих знань на кваліфікаційні вміння та навички, формуванню професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. [18]

Систематичне залучення учнів до навчально-професійної діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій застосовують у Чернігівському центрі ПТО. До них належать:

комп’ютерні тренажери, що використовуються для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами;

-автоматизовані навчальні системи, котрі на основі мультимедіа технологій є на сьогодні одними з найбільш ефективних засобів навчання, адже комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших медійних компонентів надає унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим та доступним;

-навчальні фільми, що надають можливість відтворити ситуації майбутньої професії у вигляді реальних спеціальних зйомок з використанням тривимірної комп’ютерної графіки;

-мультимедіа-презентації, що є одним із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, семінарів, наукових конференцій тощо;

-електронні посібники, котрі дають можливість учням здобути сучасні знання, зокрема в самоосвітній діяльності. На жаль, сьогодні є нагальна потреба в підручниках і навчальних посібниках з професійної тематики, а тому сучасні електронні посібники успішно доповнюють існуючу систему засобів навчання [16].

Отже, до пріоритетних напрямів розвитку навчально-професійної діяльності майбутніх кваліфікованих робітників засобами інформаційно-комунікаційних технологій у професійній освіті маємо віднести такі [11, с. 127]: створення нових комп’ютерних класів;формування програм підвищення кваліфікації та професійної підготовки; педагогічних, адміністративних та інженерно-технічних кадрів у галузі інформаційних технологій; оновлення та розробка нових електронних навчальних матеріалів; створення електронної бібліотеки навчальних матеріалів та забезпечення вільного доступу учнів до розміщених у ній навчальних ресурсів; забезпечення педагогічних працівників новими мультимедійними та інформаційними засобами; реорганізація сервісної служби та організація її ефективної діяльності.

Натомість для розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх кваліфікованих робітників педагогічні працівники застосовують, крім інформаційно-комунікаційних технологій, усталені в педагогічній практиці засоби. [17]

Підсумовуючи вищезазначене відмітимо, що в сучасній практиці підготовки кваліфікованих робітників широко застосовуються особистісно-розвивальні педагогічні технології. Для цього педагогічні працівники використовують комплекс засобів, прийомів і методів навчальної роботи, спрямованих на всебічний розвиток особистості учнів, незважаючи на те, що незавжди їхні дії мають системний характер. [25]

РОЗДІЛ 2. Напрямки застосування педагогічних технологій в Україні

2.1. Готовність майстрів до професійного використання педагогічних технологій

Сучасний педагог повинен багато чого: знати, як застосовувати мультимедійні засоби навчання, вміти знаходити навчальні матеріали в телекомунікаційних мережах, знати, як представити зміст навчальних предметів за допомогою мультимедійних технологій. Важливу роль в цьому процесі відіграє позиція керівництва навчального закладу. Якщо керівник сам не відчуває потреби в цих технологіях, займає пасивну позицію невтручання, то дуже великий відсоток педпрацівників не включиться в цей процес. Але освоїти комп'ютер ще не означає бути готовим застосовувати його в навчальному процесі. Для цього необхідно: мати уявлення про можливості практичної реалізації навчання в конкретних умовах; використання мультимедійних технологій; володіти методикою застосування ІКТ. Проекти які можуть розглядатися: створення дидактичного посібника засобами PowerPoint, створення тематичного каталогу Інтернет-ресурсів, створення електронних навчальнометодичних комплексів за допомогою програмного продукту Microsoft Office Front Page, створення електронних тестів за допомогою програм MyTest X та «Тесторіум», метод проектів і бюлетені Microsoft Publisher, розробка позакласних заходів з використанням Інтернет-ресурсів. Тобто, необхідно показати - що можна за допомогою ІКТ, які елементи уроку вони можуть замінити, які уроки з їх допомогою можна конструювати. Поки викладач або майстер не володіє методикою використання всього цього, про готовність повноцінно застосовувати ІКТ не доводиться. Для цього теж потрібен час, потрібні «неінертні» педагоги, які будуть витрачати свій час, намагатися, яких обов'язково має стимулювати і помічати керівництво [15] .

Можна сказати, що викладач готовий у повному обсязі використовувати ІКТ, якщо він: вміє користуватися технічними засобами ІКТ; володіє технологіями мультимедіа і гіпертексту, розуміє переваги гіпертексту і гіпермедіа, дидактичні можливості Інтернету (а також його недоліки); може використовувати освітні електронні видання (підручники, довідники, програми контролю знань) - розуміє дидактичні особливості сучасних комунікаційних технологій: форумів, блогів, чатів; володіє методикою застосування всього цього в конкретному освітньому елементі. «Справжня комп'ютерна грамотність означає не тільки вміння використовувати комп'ютер і комп'ютерні ідеї, а й знання, коли і навіщо це потрібно робити» (Сеймур Пейперт- видатний програміст, педагог і психолог). [23]

2.2. Напрямки застосування педагогічних технологій

Використанню інформаційних комп'ютерних технологій приділяється важливе значення. По-перше, використання презентацій може забезпечити наочність, яка сприяє комплексному сприйняттю і кращому запам'ятовуванню матеріалу. Другою перевагою мультимедійних презентацій є швидкість і зручність відтворення всіх новітніх технологій виробництва, сучасного обладнання, інструментів та матеріалів через фотографії, графіки, малюнки і таке інше. [22] Таким чином учні краще сприймають та запам’ятовують подану інформацію, завдяки використання інформаційно-комунікаційних технологій. У результаті ми досягаємо головної мети підготовки – всебічно розвинутої особистості, фахівця, який здатний розвиватися та вдосконалювати свої навички в умовах сучасного ринку праці та бути затребуваним кваліфікованим фахівцем. Впровадження в практику роботи училища інноваційних технологій через ІКТ має вирішальне значення у підвищенні якості оволодіння учнями знаннями фахового спрямування[20]

ВИСНОВОК

Нині педагогічна наука пропонує комплекс засобів педагогічних технологій і показує шляхи їхнього практичного застосування. Популяризуються на сьогодні педагогічні технології комп’ютерної інформатизації освіти, технології інтенсивного, особистісно- орієнтованого, особистісно-діяльносного й випереджального навчання тощо.

«Педагогічна технологія» - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладення і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, що своїм завданням вважає оптимізацію форм освіти.

Педагогічна технологія є комплексний,інтегративний процес, який охоплює людей, ідеї, засоби та способи організації діяльності для аналізу проблем і планування, забезпечення, оцінювання і керування вирішенням проблем, що стосуються всіх аспектів засвоєння знань.

Усвідомлення вчителем особливостей педагогічних технологій забезпечує ефективне використання в навчально-виховному процесі сучасних технологій навчання і виховання. Однією з перспективних технологій нині є «контекстне навчання», що потребує ви будови зв’язків між конкретним значенням і його використанням. Викладач і/або майстер виробничого навчання в такій моделі чудовий організатор: має у відповідності до ситуації організовувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, розуміти кожного, сприяти виробу найоптимальнішої траєкторії професійного становлення кожного учня. Пропонуються засвоєння та задачі з урахуванням майбутньої спеціальності учнів, орієнтується у виборі конкретного матеріалу та фори його подання, що розвиває його проектні, конструктивні й організаційні складники професійної педагогічної компетентності. Особливу значущість в інноваційній освіті мають проектно-організовані технології навчання роботів команді, що сприяють розвитку в усіх учасників освітнього процесу проектної, організаційної та комунікативної компетенцій.

Отже, інноваційні освітні технології, згідно з нашою гіпотезою, перетворюють викладача, майстра виробничого навчання в організатора, консультанта та помічника, який створює необхідні умови для активної пізнавальної активності учнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Артюшина М. В., Романова Г. М., Пуховська Л. П. Сучасні педагогічні технології професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. // Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України). Збірник наукових праць. - Київ: Видавничий дім «Сам», 2017. – С. 313-320.

  2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологиии. - М.: Педагогика, 1989. – 190 с.

  3. Биков В.Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти / В.Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання. 2010. №1 (15) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://valbykov.blogspot.com/p/blog-page_3.html –Загол з екрану. – Мова укр.

  4. Буркова Л. Технології в освіті //Рідна школа. – 2001. – № 2. – С. 18 – 19.

  5. Волкова Т. В. Інтеграція педагогічної та комп’ютерно-інформаційної підготовки майбутнього викладача спеціальних дисциплін професійнотехнічного навчального закладу : дис... канд. пед. наук : 13.00.04 : теорія та методика професійної освіти / Т. В. Волкова. – К., 2007. – 186 с.

  6. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця: Планер, 2005. – 366 с. 3. Лук’яненко Г. І. Дидактичні засади формування практичних умінь учнів ПТНЗ засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій / Г. І. Лукяненко // Теорія і практика професійно-технічної освіти в контексті інтеграції України в європейський освітній простір: тези звітної науково-практичної конференції (23–24 квітня 2008 р.) / За заг. ред. В. О. Радкевич. – К., 2008. – Ч. 1. – 140 с.

  7. Десятов Т.М. Взаємовплив національного і міжнародного досвіду в професійній освіті // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр.– КиївВінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 26-28

  8. Дичківська М.І. Інноваційні педагогічні технології: навч.посіб. / І.М. Дичкківська. –К. : Академвидав, 2004. – 352 с.

  9. Зязюн І.А. Технологізація освіти в контексті удосконалення професійного розвитку особистості // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України /Академія педагогічних наук України. – Частина 2. – Харків: “ОВС”, 2002. – С. 28-45.

  10. Інноваційні педагогічні технології навчання професії / Пікуліна А.С., Максименко Ю.Б., Матвєєв Г.П., Заславська С.А., Сілаєва І.Є, Костюченко М.П., Молчанов В.М.; За ред. Нікуліної А.С. – Донецьк: Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, 2005. – 385 с

  11. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні // Освіта України. –2004. – № 56-57. – С. 3, 5.

  12. Кремень В. Г. Проблеми якості української освіти в контексті сучасних цивілізаційних змін / В. Г. Кремень // Український педагогічний журнал. –2015. – № 1. – С. 8–15.

  13. Курбатов О. П. Інноваційні технології навчання при підготовці кваліфікованих робітників в системі професійно-технічної освіти [Текст] / О. П. Курбатов // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. – Х., 2005. – Вип. 10. – С. 163–171.

  14. Морзе Н. В. Моделі ефективного використання інформаційнокомунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі [Електронний ресурс] / Н.В. Морзе, О.Г. Глазунова // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – №2(6). – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em6/content/ 08 mnvshi.htm.

  15. Нісімчук А.С., Падалка О.С., ШпакО.Т. Сучасні педагогічні технології: Навч. Посібник. – К., 2000. – С. 9 – 14.

  16. Паржницький В. В. Інноваційні педагогічні технології та шляхи впровадження їх у навчальний процес ПТНЗ / В. В. Паржницький // Професійно-технічна освіта: інноваційний досвід, перспективи: Науково-методичний збірник / Упорядник Н.І. Бугай. – Вип. 1. – К., 2005. – С. 63-70.

  17. Педагогічні технології. Навчальний посібник для вузів // Укр. держ. пед. університет ім. М. Драгоманова; Падалка О.С. (ред.) та ін. К.: Українська енциклопедія, 1995. – 253 с.

  18. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті / [С. О. Сисоєва, А. М. Алексюк, П. М. Воловик, О. І. Кульчицька, Л. Є. Сігаєва]; Академія педагогічних наук України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти ; С. О. Сисоєва (ред.). −К. : ВІПОЛ,

2001. − 502с.

  1. Педагогічні технології. Досвід. Практика. Довідник. - Полтава: ПОІПОП, 1999. – 376 с.

  2. Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи.– Глухів: РВВ ГДПУ, 2005. – 234 с.

  3. Радкевич В. Інноваційні процеси в сучасній професійній школі / В. Радкевич // Професійно-технічна освіта: інноваційний досвід, перспективи: Науково-методичний збірник / Упорядник Н. І. Бугай. – Вип. 1. – К., 2005. – С. 9-13.

  4. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.

  5. Смолюк І.О. Педагогічні технології: дослідження соціально-особистісного аспекту. – Луцьк: Вежа, 1999. – 294 с.

  6. Сучасні педагогічні технології. Навчально-мнтодичний посібник / Автор-укладач Федорчук Е.І. – Камянець –Подіьський: АБЕТКА, 2006., ст.212.

  7. Стрельніков В.Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій навчання. – Книга 2. – Полтава, 2002. – с. 145, 9

  8. Теорія і практика впровадження інноваційних технологій навчання у професійну підготовку кваліфікованих робітників: монографія / [Лузан П. .Г. ,Манько В. М., Нестерова Л. В, Романова Г. М.]; за заг. ред. Г. М. Романової. – К. : ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2014. – 216 с.

  9. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність – Ужгород: Інформаційно видавничий центр ЗІППО, 2007.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас