Ім'я файлу: Сучасні методи діагностики пухлин. Гончарова.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 11.05.2021
Пов'язані файли:
Анестезія - визначення та види.docx
Бешиха - визначення, класифікація, клініка, діагностика, лікуван
Борисенко Є.А 4 практ..docx
Василенко С тема 4.docx
Види оперативного лікування при гострому остеомієліту.docx
Визначення_та_класифікація_опіків_Чібакова.docx
Дифтерія ран – етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікув
Ендогенна інтоксикація при хірургічній інфекції.docx
костный панариций.docx
лікування гнійних ран у першу фазу р..docx
механізм утворення кісткового мозолю. Гончарова В.Г..docx
Об’єктивне обстеження живота..docx
Тема_13_Закриті_пошкодження_м’яких_тканин_забій,_струс,_розрив_1
Тема_13_Закриті_пошкодження_м’яких_тканин_забій,_струс,_розрив_1
Усова Д.В. реферат фурункул.docx
Усова Лімфаденіт.docx
флегмона. Гончарова В.Г. (М-18)6-7.docx
Характеристика укушених ран та перша допомога при них.docx
Чібакова. Гемоторакс.docx

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра Загальної хірургії та післядипломної освіти

Реферат на тему:

«Сучасні методи діагностики пухлин»

Підготувала:

Студентка 1 медичного факультету

Групи М-18/6-7

Гончарова Вікторія Геннадіївна

Викладач:

доц., к.мед.н. Бамбизов Леонід Михайлович

Запоріжжя

2020

Після того, як лікар зібрав відомості про хворобу пацієнта, динаміку розвитку захворювання, провів фізикальне обстеження хворого настає період обстеження хворого за допомогою додаткових спеціальних методів обстеження.

Необхідно пам’ятати декілька важливих правил, яких слід дотримуватись при обстеженні хворого.

1.Послідовність обстеження - необхідно так спланувати обстеження, щоб безпечні для здоров’я та життя методи виконувались в першу чергу, а найбільш небезпечні - в останню. Наприклад, при підтвердженні наявності метастазів у печінці в першу чергу слід виконати ультразвукове дослідження, далі лапароскопію, і лише потім лапаротомію. При складанні плану обстеження необхідно пам’ятати про термін обстеження. Ще згідно наказу №590 МЗ СРСР цей термін обмежувався 10 добами. Необхідно так планувати обстеження хворого, щоб період діагностики скоротити до мінімуму. Особливо це актуально для стаціонарних хворих.

2.Необхідно намагатися отримати візуалізацію пухлини. Це особливо стосується пухлин внутрішньої локалізації. Наприклад, отримання ультразвукового зображення пухлини голівки підшлункової залози говорить лікарю значно більше, ніж непрямі дані про наявність пухлини, наприклад збільшення ретрогастрального простору при рентгенографії шлунка.

3.При обстеженні лікар повинен намагатися отримати відомості, які мають кардинальне значення для підтвердження або виключення діагнозу пухлинного процесу, а також оцінки розповсюдженості процесу.

4.Достатність відомостей. Якщо у лікаря є беззаперечні відомості про характер патологічного процесу в органі та його розповсюдженість, то проведення подальшого обстеження є недоцільним.

5.Доцільність обстеження, що планується. Є правило, якого необхідно неухильно дотримуватися - небезпека від діагностичної або лікувальної процедури, не повинна перевищувати небезпеку захворювання. Необхідно пам’ятати, що навіть у самих вмілих

руках при деяких маніпуляціях можна втратити хворого.

Сучасні методи дослідження значно розширили можливості діагностики і широко застосовуються як у загальнолікарській мережі, так і в спеціалізованих закладах. Тому доцільно зупинитися на деяких із них.

Ендоскопія

Важливе місце в діагностиці онкологічних захворювань належить ендоскопічним методам досліджень. Останні дають змогу не тільки візуалізувати «невидимий» патологічний процес, але й зібрати матеріал для морфологічного дослідження, здійснити певні лікувальні заходи.

Спроби оглянути орган, недоступний для огляду, сягають XVIII сторіччя. Першими були «апарати» для дослідження прямої кишки і шийки матки. Згодом були сконструйовані ларинго- і фарингоскопи, а відтак і гастроскоп (Мал. 4.1).

Перші описи ендоскопічних картин з’явилися в 30-х роках нашого століття. Тепер усі вони добре вивчені і становлять окремий розділ медичної науки. Інформативність ендоскопічних досліджень в онкології визначається насамперед формою росту пухлини.

На цей час майже не залишилось куточків людського організму, недосяжних для ендоскопічного дослідження. Це езофаго- і гастроскопія, колоноскопія і бронхоскопія, лапароскопія і кольпоскопія і багато інших

Пухлини, які ростуть екзофітно, візуалізуються у вигляді окремого вузла, що дає змогу взяти матеріал для морфологічного дослідження. При невеликих розмірах екзофітних пухлин, особливо на ніжці, їх можна видалити

Рентгеноскопія

Рентгенологічний метод обстеження є одним з основних методів діагностики злоякісних пухлин. Це пов’язано з доступністю, розповсюдженістю, безпечністю, простотою та високими діагностичними можливостями. Основна задача рентгенологічного методу в онкології - рання діагностика пухлин, уточнення ступеня розповсюдженості та оцінка результатів проведеного лікування. На тепер рентгенологічний метод є основним методом діагностики пухлин кістяка, доклінічних форм раку молочної залози, пухлин легень, середостіння. Рентгенологічний метод є важливою складовою та обов’язковим елементом обстеження у хворих на рак шлунка, ободової кишки, сечового міхура і т.і.

Є низка методик, що потребують участі як лікаря-клініциста, так і рентгенолога. Це стосується таких методів дослідження як метросальпінографія, дуктографія, внутрішньовенна урографія на фоні ретропневмоперітонеуму, поліцистографія і т.і. Якщо такі методики виконуються досить регулярно, то це значно підвищує якість діагностики.

Але, рентгенологічний метод при всіх його позитивних властивостях не позбавлений діагностичних помилок. Всі помилки можна розділити на дві великі групи: об’єктивні та суб’єктивні.

Об’єктивні помилки, в основному, пов’язані з можливостями апаратури, що включає якість плівок, екранів, фізичних властивостей рентгенівських промінів, щільності та розмірів новоутворень, глибини їх розташування, наявності контрастного середовища.

Суб’єктивні помилки можуть бути обумовлені недосвідченістю лікарів-рентгенологів, незнанням клініки хвороби, незнанням анатомії, порушенням методології та послідовності проведення і опису результатів дослідження.

КТ

Значно зменшити кількість помилок дозволяє комп’ютерна томографія (КТ). Її основна перевага - можливість візуалізації пухлин раніше важко досяжних для дослідження, можливість оцінки розповсюдженості пухлини на оточуючі тканини.

КТ базується на принципі побудови рентгенологічного зображення органів і тканин за допомогою персонального комп’ютера.

Принципова схема побудови рентгенологічного зображення органів і тканин за допомогою персонального комп’ютера

Цей метод має відчутні переваги над звичайним рентгенологічним дослідженням, а саме: 1) він високочутливий, що дає змогу диференціювати тканини чи утвори за їх щільністю з різницею 0,65%, тоді як звичайною рентгенограмою це вдається зробити лише при різниці 10-20%. 2) КТ дає чітке зображення органів і пухлин лише в тій площині, в якій проводиться дослідження, без накладання сусідніх тканинних структур. 3) КТ дає змогу отримати точну кількісну інформацію про розміри і цілісність органів та утворів. 4) за допомогою КТ можна робити висновок не тільки про стан органа, але й про взаємовідношення виявленої пухлини навколишніми тканинами і органами (Мал. 4.4). Негативна сторона КТ - висока вартість.

Радіонуклідні дослідження

В основі методу радіонуклідної діагностики пухлин лежить принцип диференційованого розподілу радіоактивного індикатора в пухлині та нормальних навколишніх тканинах. Посилення процесу росту тісно пов’язане з активацією обмінних процесів і, зокрема фосфорорганічних сполук. Це зумовлює підвищене включення радіоактивного фосфору, введеного в організм, у ракову клітину. Для діагностики використовують радіоактивні сполуки, що беруть участь у функціональній діяльності клітин паренхіми (органотропні). До таких препаратів належать: натрій йодид 131J (для дослідження щитовидної залози), 131J - бенгал-роз та радіоактивне колоїдне золото 198 Au (для дослідження печінки), селенметіонін 75Se (для дослідження підшлункової залози) та ін

. Фронтальне сканування кістяка. Метастатичне ураження кісток правого передпліччя і третього ребра праворуч.

Слабким місцем радіоізотопного обстеження є такі проблеми:

1.Небезпека та променеве навантаження на організм хворого.

2..Громіздкість апаратури, необхідність спеціального обладнання, спеціальних засобів захисту хворого та персоналу.

.3.Низька розрізнювальна здатність методу.

Термографія.

Нині накопичено значний досвід застосування термографічного методу в онкології який ґрунтується на виявленні асиметричних гіпертермічних ділянок над зоною розміщення пухлини. Він використовується для топічної діагностики пухлин, диференціальної діагностики злоякісних і доброякісних пухлин

Патологічна діагностика злоякісних новоутворень

Так сталося, що морфологічні методи є найбільш достовірними з усіх наявних в арсеналі засобів діагностики. Ця обставина зумовлена перш за все тим, що виникнення злоякісної пухлини йде паралельно з морфологічними змінами в структурі клітин органів, які легко візуалізуються під мікроскопом при відповідному фарбуванні. На тепер неможливо уявити собі онкологію без морфологічного підтвердження діагнозу - біопсії.

Зараз розрiзняють такi види бiопсiй:

Ексцизiйна бiопсiя - хiрургiчне видалення всього патологiчного вогнища, який анатомiчно добре обмежений. Вона широко застосовується при пухлинах шкiри, молочної залози, збiльшених лiмфатичних вузлах. Iнодi ексцизiйна бiопсiя і одночасно є єдиним лiкувальним заходом (зокрема, при деяких локалiзацiях раку шкiри).

Iнцизiйна бiопсiя - висiчення одного або декiлькох шматочкiв пухлини, або ураженого органу у випадках великої розповсюдженостi патологiчного процесу.

Пункцiйна бiопсiя - одержання матерiалу звичайною iн'єкцiйною голкою. Застосовується при ураженнi лiмфатичних вузлiв, молочної та щитовидної залоз, пухлин м'яких тканин та кісток, і враховуючи її безпечнiсть та простоту виконання, широко використовується в амбулаторних умовах. Вона доцiльна i при ураженнях внутрiшнiх

+

Страница 37 из 256

органiв (печiнка, легенi, селезiнка, нирки), коли великi хiрургiчнi втручання з дiагностичною метою недоцiльнi.

Трепан-бiопсiя - одержання стовпчика тканини за допомогою спецiально сконструйованих для цiєї мети голок (наприклад, голки М.П.Федюшина, П.С.Палiнки, Л.Мачульського та iн.). Трепан-бiопсiя часто використовується при ураженнях кiсток, передмiхурової залози, а також у гематологiї для вивчення стану кісткового мозку.

Щипцева бiопсiя - одержання матерiалу за допомогою щипцiв рiзних конструкцій найчастіше пiд час ендоскопiчних дослiджень (бронхоскопiя, гастроскопiя, ректороманоскопiя та iн.).

Кюретаж - одержання матерiалу вишкрябувань за допомогою кюреток (порожнина матки, гайморова порожнина).

Спрямована катетеризацiйна бiопсiя - одержання матерiалу для цитологiчного або гiстологiчного дослiдження за допомогою керованих катетерiв, часто обладнаних спецiальними пристроями (щiточками, цапками, скарифiкаторами). Вона виконується пiд вiзуальним, рентгенологiчним або вiдеотелевiзiйним контролем i знайшла широке застосування пiд час ендоскопiчних дослiджень.

Бiопсiя шляхом масажу. Матерiал для дослiдження одержують шляхом масажу ураженого органу, наприклад, передмiхурової залози.

Аспiрацiйна бiопсiя - видалення рiдини, що накопичується в наслiдок патологiчного процесу в порожнинах i порожнистих органах. Застосовується при плевритах та асцитах неясного генезу.

Мазки-вiдбитки - одержання матерiалу шляхом притискування предметного скла до виразкової поверхнi або до поверхнi розрiзу пухлини.

Зшкрябування - одержання матерiалу шляхом видалення клiтинних елементiв з поверхнi пухлини за допомогою будь-якого iнструменту (скальпелю, шпателю).

Бiопсiя шляхом використання губки, тампону або шпателю для перенесення клiтинних елементiв пухлини на предметне скло у випадках недосяжностi ураженого органу для безпосереднього виконання мазкiв-вiдбиткiв.

Бiопсiя шляхом промивання порожнистих органiв. Застосовується переважно при ураженнях бронхiв, шлунка, товстої кишки та iн. Метод полягає у штучному введеннi до бронху, порожнини шлунка або пiхви фiзiологiчного розчину, з наступним вiдсмоктуванням його, центрифугуванням та цитологiчним дослiдженням центрифугату.

Бiопсiя шляхом змиву з операцiйних ран. Запропонована у 1955 роцi Smith,Hilberg.

Вона полягає у зрошеннi операцiйної рани фiзiологiчним розчином з наступним цитологiчним дослiдженням центрифугату цiєї рiдини.

Пряме дослiдження видiлень хворого: харкотиння, сечi та iн.

Несподiвана або випадкова бiопсiя. У цьому випадку матерiал вiд хворого отримується несподiвано (наприклад, вiдкашлювання шматочка пухлини бронха).

За способами приготування препаратів морфологічні методи можна розділити на цитологічний та гістологічний.

В основі цитологічного методу лежить мікроскопічне дослідження пофарбованого мазка, матеріалу, отриманого з патологічного вогнища. Помилковий діагноз при розпізнаванні раку зустрічається приблизно у 15,4%, при інших злоякісних процесах – у 19,7%, при доброякісних у - 17,6%. Помилки можуть бути об’єктивними та суб’єктивними. Позитивні сторони методу:

•можливість швидкої, протягом декількох хвилин відповіді;

•простота отримання матеріалу;

•доступність методу, відсутність дорогого та складного обладнанняю

• можливість отримання інформації про диференціювання та ступінь злоякісності пухлини.

Гістологічний метод - провідний, вирішальний та завершальний етап діагностики онкологічних захворювань. Метод базується на встановленні діагнозу при мікроскопічному дослідженні пофарбованого препарату.

Позитивними сторонами цього методу є:

1.висока точність та достовірність;

2.можливість отримання інформації про диференціювання та злоякісність пухлини;

3.можливість оцінити ефективність терапевтичного впливу за допомогою встановлення ступеня патоморфозу.

Лабораторні методи діагностики. Необхідно зразу ж обмовитись, що на тепер не знайдено жодного специфічного тесту для виявлення раку. Як правило, всі тести, запропоновані для ранньої діагностики досить неспецифічні. Але, є ряд тестів, що дозволяють запідозрити, а в деяких випадках згодом і виявити рак. Ці методи можна поділити на 2 великі групи:

1.Методи, що виявляють продукти життєдіяльності пухлинних клітин або специфічні білки, пов’язані з пухлиною - маркери.

2.Методи, що виявляють вплив пухлини на організм і, як наслідок - фіксація змін у крові. В останньому випадку ми маємо справу з типовими паранеопластичними симптомами або синдромами.

Отже, діагностика пухлин за допомогою визначення пухлинних маркерів - це порівняно новий напрямок. Практично першою такою реакцією було визначення альфа - фетопротеїну за допомогою реакції Абелєва - Татаринова при первинному раку печінки. Зараз майже щомісячно пропонується 1-2 нових діагностикума для визначення окремих форм злоякісних новоутворень. В основі лежить реакція визначення специфічних ембріональних білків за допомогою імуноферментного або радіоімунного методів, які з’являються в крові онкологічних хворих у значно більшій кількості, ніж у нормі. Зрозуміло, що такі методи доцільно використовувати для скринінгу хворих для дообстеження. У деяких випадках пухлинні маркери можуть використовуватися для встановлення діагнозу, моніторингу за вилікуваними хворими та виявлення рецидивів.

Ось короткий перелік пухлинних маркерів, які можна визначити вже на цей час:

AFP

- первинний рак печінки;

HCG

- трофобластична хвороба;

CLA

- рак шлунково-кишкового тракту, рак легень;

PAP

- рак передміхурової залози;

Ca-125

- рак яєчника;

Са-15-3

- рак молочної залози;

Са-19-3

- рак підшлункової залози;

NSL

- рак легень;

MCA

- рак молочної залози;

МАМ

- рак молочної залози;

PSA

- рак передміхурової залози;

TAG-72

- рак шлунка, рак яєчника, колоректальний рак.

За кордоном існують скринінгові програми обстеження великих груп населення з наступним їх дообстеженням, т.к. у ряді випадків цей метод є дуже чутливим і виявляє пухлину на доклінічному етапі розвитку. Друга група біохімічних та гематологічних феноменів, що визначаються у онкохворих - це досить велика група гематологічних синдромів при паранеопластичному впливі на організм.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас