Ім'я файлу: Сучасна укр поезія.docx
Розширення: docx
Розмір: 292кб.
Дата: 26.05.2021

Реферат

на тему:

«Сучасна українська поезія»

Виконала: студентка 2 ДПМ

Волкова Ольга

м. Дніпро 2021

Про них майже ніхто не говорить в академічних колах, але вони існують – двітисячідесятники. Українські поети, вислови яких вже поступово розбираються на цитати та які пишуть про зміни у суспільстві – війну, розпад символів УРСР, економічний розпач та особистісні трагедії. До таких авторів сміливо можна віднести, Олену Герасим’юк, Михайла Жаржайла, Вікторію Дикобраз, Юрія Іздрика, Юрія Андруховича, . Дехто з них ще навіть не має поетичних книг, але попри те сучасна молода українська поезія, яку вони представляють, розквітає у нас на очах.

Герасим'юк Олена (нар. 3 вересня 1991, м. КиївУкраїна) — українська поетесаписьменниця, громадська діячка,

волонтерка. Парамедик добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри». Авторка книжок «Глухота», «Розстрільний Календар», «Тюремна Пісня».

Народилась 3 вересня 1991 року у місті Києві. Дідусь — поет, громадський діяч, дисидент Михайло Дацюк. Батько — поет Василь Герасим'юк.

Писати вірші почала у школі, публікувалась у періодичних виданнях «Соняшник», «Українська літературна газета», «Літературна Україна» та ін.

Навчалась в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на кафедрі теорії літератури, компаративістики та літературної творчості.

В дитинстві разом із батьками приходила підтримати учасників Помаранчевої Революції.

2014 р. — у видавництві «Смолоскип» вийшла перша збірка віршів «Глухота». Автором передмови до збірки виступив письменник Іван Андрусяк. На обкладинці — робота художниці Відани Білоус.

Я відчиняю вікно

і крізь нього вривається в дім вогонь

йду через площу крізь місто крізь нори кротові його

в кожнім зустрічнім – вогонь

кожен зустрічний -  вогонь

заплющую очі – вогонь

Михайло Жаржайло

 (нар. 7 квітня 1988Рівне) — український поет, перформер, організатор мистецьких акцій.

Михайло Жаржайло, родом з Рівного, мешкає та працює у Львові[1], Києві.

Ще в середній школі Михайло Жаржайло пробував писати фантастичні романи, а в старшій — вірші. Регулярно почав писати у 17-18 років, після переїзду з Рівного до Києва на навчання, і майже одразу — верлібри.

Двічі ставав лауреатом літературного конкурсу видавництва «Смолоскип»: 2011 року отримав третю премію конкурсу номінації «Поезія» за збірку віршів «Фотографувати сни», у 2012 — другу премію за збірку «Міліція карми»[3]. 2014 року збірка «Міліція карми» вийшла друком у «Смолоскипі», в наступні роки відбулися презентації книги у Рівному[4], Івано-Франківську, Луцьку, Вінниці, Чернівцях[5], Києві та Львов

Друга поетична збірка, «Неприпустимі символи», вийшла у харківському видавництві kntxt.[7] «У цій збірці я часто ставлю навіть самого себе перед неможливим вибором трактування», — говорить автор. — «Можливо, для когось метафори та іносказання — це неправда і брехня. Але час такий, що якими простими словами не говорили б, скажімо, політики і так далі — ми не дізнаємося всієї картини. Потрібно весь час вдаватися самостійно, самостійно вивчати систему координат»

Вікторія Дикобраз — українська поетеса, 

культурна менеджеркакнижкова дизайнерка. Проживає у місті Харків.

Авторка поетичних збірок «Необхідне підкреслити» та «Семантика наших прикрас»

Вікторія Дикобраз народилася у 1994 році у місті Рівне. Навчалася у Волинському національному університеті імені Лесі Українки за напрямком «Видавнича справа та редагування» та Українській академії друкарства за напрямком «Поліграфія і видавнича справа». У 2012-2013 працювала як репортерка і ведуча на Радіо «Трек». З 2012 по 2019 рік як авторка та модераторка активно брала участь у літературних фестивалях та окремих подіях

У 2012 році разом з Марком Оплачком заснували громадську організацію «Література.РВ», діяльність якої була спрямована на популяризацію сучасної української літератури в місті Рівне шляхом проведення літературних презентацій, авторських читань та дискусій.

У 2015 році працювала в ГО «Форум видавців» на посаді в.о. виконавчої директорки під час 22-го «Форуму видавців у Львові» (тепер Book Forum Lviv).

У 2016 році була менеджеркою артсцени IV Мистецького фестивалю «Ї» в Тернополі.

З початку 2021 працює на посаді артменеджерки «Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» у команді ГО «Мистецьке об'єднання «Стендаль»

Ю́рій Рома́нович І́здрик (нар. 16 серпня 1962, місто КалушІвано-Франківська областьУРСР) — український прозаїкпоеткультуролог, автор концептуального журнального проєкту «Четвер».

Й ого перші вірші були надруковані у Польщі. В Україні перші творчі доробки Юрія Іздрика у вигляді поетичного циклу "Десять віршів про Батьківщину" були опубліковані у перших номерах журналу "Четвер".

Поета та письменника Іздрика друзі часто називають людиною-оркестром, бо окрім літературної діяльності він ще й активно займається живописом та музикою.
Cекунди не мають виміру –

це тільки удари серця

у думки немає вибору –

це тільки проекція смерті

у слова немає запаху

а є тільки колір і смак

ти можеш мені сказати

чому це насправді так?

Ю́рій І́горович Андрухо́вич (нар. 13 березня 1960, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Кандидат філологічних наук. Живе і працює в Івано-Франківську.

1985 року разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу «Бу-Ба-Бу», яка одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції, продемонструвала успішний приклад творення соціо-культурного міту. З 1991 року Андрухович — співредактор літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацював також із журналом «Перевал», виступивши упорядником двох його номерів.

У часописі «Сучасність» вперше побачили світ найвагоміші прозові твори письменника: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), видані 1997 року окремими книгами, есей «Центрально-Східна ревізія» («Сучасність», 2000, № 3).

Свого часу він став засновником Асоціації українських письменників. А в 16 років, ще навіть не пробуючи скласти слова у вірші, вже відчував себе поетом. Саме ця людина стала першовідкривачем української літератури на Заході, і ці спроби виявились дуже вдалими. В Німеччині його нагородили медаллю Гете за відкриття української літератури німецькому читачу.

***

Сади будинків — цегляний едем,

де лагідно мовчать скульптурні звірі,

де ранні позивні тремтять в ефірі,—

ми їх на мову птаства покладем.

Поля дахів лежать, мов заповіт,

розліт вікна дорівнює вітрилу,

і тихо сяє з-під каміння й пилу

рослинний пломінь — давній горицвіт.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас