Ім'я файлу: сам роб 3 мірошніченко єв.docx
Розширення: docx
Розмір: 1422кб.
Дата: 15.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
упражненияcompany structure.doc

Самостійна робота 3

Створення енергетичного паспорту підприємства

Тема: Створення енергетичного паспорту підприємства

Мета роботи. Навчитись формувати енергетичний паспорт підприємства для аналізу енергоспоживання. 

Зміст звіту з самостійної роботи повинен містити: 

  • назву роботи, мету, короткий конспект по етапам оформлення та реєстрації "Енергетичного паспорту";

  • розрахунок спожитої погодинної сумарної активної потужності та споживання електроенергії з урахуванням коефіцієнту завантаженості обладнання та режиму його роботи протягом доби;

  • висновок по даній самостійній роботі;

  • лаконічні та змістовні відповіді на контрольні питання.

Студента 2 курсу М 1 групи

спеціальність Електроенергетика, електротехніка та

електромеханіка

Мірошніченко Євгеній Вікторович

Короткий конспект

Енергетичний паспорт підприємства

Енергозабезпечення економіки і ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів України за своїм економічним значенням вийшло на перше місце серед загальнодержавних пріоритетів. Економічний стан кожного підприємства визначається його спроможністю реального зменшення витрат енергоносіїв.

 

На розвиток Закону України «Про енергозбереження» та виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.95 № 911 і, враховуючи «Програму заходів щодо скорочення споживання природного газу в Україні», прийняту Постановою від 15.07.97   № 751, щодо забезпечення паспортизації енергоємних виробництв України розроблено «Енергетичний паспорт підприємства». Його впровадження дає можливість створення інформаційної бази даних про стан використання та резерви економії паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) і створює умови для розроблення заходів з енергозбереження на перспективу.

 

«Енергетичний паспорт підприємства» (надалі - Паспорт) розроблено з метою проведення паспортизації енергоспоживаючих об'єктів суспільного виробництва України та надання практичної допомоги підприємствам у питаннях ефективного використання ПЕР. Паспорт призначений для відображення фактичної наявності енергогенеруючого, енергоспоживаючого та енергопостачального обладнання, енергоспоживаючих технологічних процесів, цехів, дільниць, споруд та ін., їх характеристик та стану використання ПЕР у виробництві, залучення до енергетичного балансу вторинних енергетичних ресурсів, поновлюваних та альтернативних джерел енергії, а також інші відомості, які забезпечують можливість аналізування стану енергоспоживання підприємства і ефективності використання ПЕР та розроблення заходів щодо енергозбереження, розвитку та технічного переозброєння.

 

Паспорт заповнюють у одному примірнику та зберігають енерговикористовуючі підприємства: промислові, будівельні, транспортні, сільськогосподарські, комунальні, культурно-побутові, а також промислово-виробничі та районні котельні, підприємства теплових мереж усіх форм власності і підпорядкування, які мають проектну потужність по споживанню ПЕР (зведених до умовного палива) за рік не менше, ніж 1000 т у.п., або теплової енергії - 3000 Гкал і більше, незалежно від джерел їх надходження, або з приєднаною електричною потужністю, незалежно від джерел постачання, 100 кВт і більше.

 

Відповідальність за заповнення і своєчасність внесення змін до Паспорту покладається на головного енергетика (начальника енергомеханічного відділу) підприємства або на іншу посадову особу. Після заповнення Паспорт підписується керівником підприємства.

 

Термін дії Паспорту - 5 років. Загальна звірка та внесення змін до власного примірника Паспорту здійснюється підприємством до 1 березня поточного року.

Розрахунок спожитої погодинної сумарної активної потужності та

споживання електроенергії з урахуванням коефіцієнту завантаженості

обладнання та режиму його роботи протягом доби.

Матеріал з магістерської роботи по темі диплому Обслуговування та ремонт ремонтної майстерні на зерновому комплексі.



Контрольні питання:

  1. Дайте визначення поняттю « коефіцієнт потужності». Як його визначають?

Коефіцієнт потужності характеризує, яку частину повної потужності кола становить активна потужність.

Будь-яке електричне обладнання характеризується:

1) номінальним струмом Ін, який при тривалому проходженні обумовлює гранично допустимий нагрів;

2) номінальною напругою Uн , на яку розраховане обладнання;

3) номінальною повною потужністю

 (1.3.13)

 

Повне використання потужності генератора відбувається при номінальних напрузі та струмі і роботі з cos φ = 1, оскільки в цьому раз активна потужність найбільша і дорівнює номінальній повній потужності.

Генератор, що працює при номінальних напрузі і струмі, але при cos φ≠1, виробляє активну потужність, пропорційну cosφ. Виходить, ще зменшення cosφ, значення якого визначається приймачем енергії, зумовлює неповне використання генератора.

При постійній потужності Р приймача зменшення cosφ призводить до збільшення втрат на нагрів, які зростають обернено пропорційно квадрату коефіцієнта потужності.

Для повного використання номінальної встановленої потужності генератора і зменшення теплових втрат необхідно підвищувати cosφ установок до значень, близьких до одиниці (0,95-1).

Найбільш поширені у виробництві асинхронні трифазні електродвигуни мають коефіцієнт потужності 0,83-0,92 при номінальному навантаженні та 0,2-0,3 - при холостому ході. Отже, для підвищення cosφ споживачів необхідно вживати певних технічних заходів.

  1. Як впливає коефіцієнт потужності на ефективність енергоспоживання?

Для аналізу ефективності використання виробничої потужності розраховується:

Коефіцієнт використання виробничої потужності – відношення обсягу виробленої продукції до планової або фактичної виробничої потужності. Низьке значення цього коефіцієнту (менше 70 %) свідчить про наявність резервів збільшення обсягу випуску продукції в плановому періоді. Даний показник об’єктивно відображує напруженість виробничої програми підприємства.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання – відношення фактичного часу роботи обладнання до нормативного (планового ) з урахуванням режиму роботи підприємства та часу для проведення регламентованого ремонту. Даний показник характеризує ступінь використання часу роботи обладнання.

, ((5.9)

Де Тф - фактичний фонд часу роботи обладнання;

Тм-м - максимально-можливий фонд роботи обладнання.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання - відношення фактичного обсягу виробництва продукції на конкретному обладнанні за одиницю часу до нормативної продуктивності цього обладнання. Даний коефіцієнт свідчить про ступінь використання потужності обладнання.

, (5.10)

де Пф- фактична продуктивність;

Пм - максимально-можлива продуктивність.

 

Коефіцієнт інтегрованого використання обладнання – є добутком інтенсивного та екстенсивного коефіцієнтів, характеризує рівень використання обладнання в часі та за потужністю.

 (5.11)

Коефіцієнт змінності роботи обладнання:

  1. Чи існують обмеження на максимальну спожиту електричну потужність?

Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

  1. На який період допускається перерва в електропостачанні?

Категорій електропостачання три.

І якщо говорити зрозумілою і простою мовою, то їх зміст буде звучати так: просто важливі, дуже важливі і всі інші.

Перша категорія (або дуже важлива) – до цієї категорії надійності електропостачання можна віднести наступні різновиди електроспоживачів: це все те, що в результаті простою через відсутність електрики може стати причиною небезпеки для життя людини (людей, держави), спричинити за собою аварію з великим матеріальними збитками, вихід з ладу дорогого і складного електроустаткування або збій складного технологічного процесу, діяльності сфер комунального господарства, елементів телебачення і зв’язку. Тобто, все те, що вкрай небажано і небезпечно.

Крім цього в дану категорію (першу) ще входить і особлива група електроспоживачів. Вона повинна бути обов’язково безперервною через велику ймовірність появи вибухів, пожеж і смертей.

Споживачі електроенергії особливої ​​категорії при звичайній своїй роботі, в обов’язковому порядку повинні заздалегідь передбачати 2 незалежних один від одного джерела електричного живлення, що резервуються.

У даних джерел перерву для повного відновлення колишнього електропостачання при аварійному відключенні одного з них, повинен складати той час, за який відбудеться автоматичне перемикання на друге джерело (лічені секунди і хвилини).

  • Для першої категорії особливої ​​групи також обов’язково повинен заздалегідь передбачатися третє незалежне електричне джерело живлення (збільшення надійності). Третім електричним джерелом для особливої ​​групи (і для другого джерела електроживлення інших електроспоживачів першої категорії) можуть застосовуватися загальні енергосистеми (наприклад, шини генераторної напруги), автономні мініелектростанції, апарати безперебійного електричного живлення, акумулятори тощо;

  • Друга категорія (або просто важлива) – до цієї категорії надійності електропостачання належать споживачі електроенергії, які в разі аварійного відключення електроживлення можуть бути причиною масового браку або значного недовідпуску будь-якої продукції, спричинити тривалий простій устаткування, робочих, техпроцесу, порушення життєдіяльності великої кількості соціального населення і т. д. Дана категорія повинна здійснювати електропостачання також від двох енергонезалежних резервуючих електричних джерел живлення. Для елетроспоживачів другої категорії в разі проблем і перебоїв з харчуванням на одному з електричних джерел, можна припустити певний простий до моменту повного відновлення колишнього електропостачання (час, поки обслуговуючий персонал або виїзна бригада зробить перемикання, тим самим відновивши подачу електроенергії);

  • Третя категорія (або все, що не ввійшло в попередні категорії). Для третьої категорії електропостачання допускається електроживлення від одного електричного джерела (за умови, що на відновлення електропостачання буде витрачено не більше доби). В результаті, дана класифікація на категорії надійності електропостачання дозволяє зробити раціональний підбір загальної комплектації системи на об’єкті електроспоживання.



  1. Який документ регламентує показники якості електроенергії?

Показники якості енергії та електропостачання

 

1. ОСР повинен дотримуватися затверджених Регулятором показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії та якості електричної енергії.

2. Надійність (безперервність) електропостачання характеризується кількістю, тривалістю перерв в електропостачанні та обсягом недовідпущеної електричної енергії.

3. Надійність (безперервність) електропостачання споживача характеризується такими показниками:

1) індекс середньої тривалості довгих перерв в електропостачанні в системі (SAIDI) розраховується як відношення сумарної тривалості довгих перерв в електропостачанні в точках комерційного обліку електричної енергії, в яких було припинене електропостачання за звітний період, до загальної кількості точок комерційного обліку електричної енергії за формулою



де

ti

-

тривалість i-ї довгої перерви в електропостачанні, хв;

 

ni

-

кількість точок комерційного обліку електричної енергії, в яких було припинене електропостачання у результаті і-ї довгої перерви в електропостачанні, шт.;

 

k

-

кількість довгих перерв в електропостачанні протягом звітного періоду;

 

і

-

номер довгої перерви в електропостачанні, і = 1, 2, 3, ... k;

 

n

-

загальна кількість точок комерційного обліку електричної енергії, шт.;

2) індекс середньої частоти довгих перерв в електропостачанні в системі (SAIFI) розраховується як відношення сумарної кількості відключених точок комерційного обліку електричної енергії, в яких було припинене електропостачання внаслідок усіх довгих перерв в електропостачанні протягом звітного періоду, до загальної кількості точок комерційного обліку електричної енергії за формулою



де

ni

-

кількість точок комерційного обліку електричної енергії, в яких було припинене електропостачання у результаті і-ї довгої перерви в електропостачанні, шт.;

 

k

-

кількість довгих перерв в електропостачанні протягом звітного періоду;

 

і

-

номер довгої перерви в електропостачанні, і = 1, 2, 3, ... k;

 

n

-

загальна кількість точок комерційного обліку електричної енергії, шт.;

3) індекс середньої частоти коротких перерв в електропостачанні в системі (MAIFI) розраховується як відношення сумарної кількості відключених точок комерційного обліку електричної енергії протягом звітного періоду до загальної кількості точок комерційного обліку електричної енергії за формулою



де

nj

-

кількість точок комерційного обліку електричної енергії, в яких було припинене електропостачання у результаті j-ї короткої перерви в електропостачанні, шт.;

 

r

-

кількість коротких перерв в електропостачанні протягом звітного періоду;

 

j

-

номер короткої перерви в електропостачанні, j = 1, 2, 3, ... r;

 

n

-

загальна кількість точок комерційного обліку електричної енергії, шт.;

4) розрахунковий обсяг недовідпущеної електроенергії (ENS) розраховується як сума добутків кількості точок комерційного обліку електричної енергії, в яких було припинене електропостачання, на тривалість довгої перерви та на середнє споживання електроенергії на відповідному рівні напруги за формулою



де

Zl

-

ознака рівня напруги та відповідної території (Z1 - 0,4 кВ - міський населений пункт, Z2 - 0,4 кВ - сільський населений пункт, Z3 - 6-20 кВ - міський населений пункт, Z4 - 6-20 кВ - сільський населений пункт, Z5 - 27,5-35 кВ, Z6 - 110/154 кВ);

 

і

-

номер довгої перерви в електропостачанні, і = 1, 2, 3, ... k;

 

niZ1

-

кількість точок комерційного обліку електричної енергії, в яких було припинене електропостачання внаслідок і-ї довгої перерви, з Zl-ю ознакою рівня напруги та відповідної території, шт.;

 

ti

-

тривалість i-ї довгої перерви в електропостачанні, хв;

 

QZ1

-

середньомісячне споживання електричної енергії в попередньому році на одну точку комерційного обліку електричної енергії з Zl-ю ознакою рівня напруги та відповідної території, тис. кВт·год;

 

T

-

звітний період часу (середньомісячний за рік), перерахований у хвилинах, T = 43800

4. Комерційна якість надання послуг характеризує якість взаємовідносин ОСР зі споживачем, зокрема дотримання встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами строків надання послуг та виконання робіт щодо:

1) приєднання до системи розподілу;

2) надання послуг з розподілу електричної енергії;

3) відновлення електропостачання та забезпечення належної якості електричної енергії;

4) питань комерційного обліку;

5) відповідей на звернення та скарги споживачів тощо.

5. Якість електричної енергії характеризується фізичними параметрами поставленої споживачу електричної енергії та їх відповідністю встановленому стандарту.

6. Параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення» (далі – ДСТУ EN 50160:2014).

7. Стандартна номінальна напруга Uп для мереж низької напруги загального призначення має значення 220 В між фазним і нульовим проводом або між фазними проводами:

для трифазних чотирипровідних мереж: Uп = 220 В між фазним та нульовим проводом;

для трифазних трипровідних мереж: Uп = 220 В між фазними проводами.

Зміна напруги не повинна перевищувати ± 10 % від величини номінальної напруги.

8. Частота напруги електропостачання для мереж низької напруги має бути в межах:

1) для систем, які синхронно приєднані до ОЕС України - 50 Гц ± 1 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц + 4 % ( 6 %) протягом 100 % часу;

2) для систем без синхронного приєднання до ОЕС України - 50 Гц ± 2 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц ± 15 % протягом 100 % часу.

9. Показник довготривалого флікера (мерехтіння), спричиненого коливанням напруги, для мереж низької напруги має бути меншим або рівним 1 для 95 % часу спостереження.

10. 95 % середньоквадратичних значень складника зворотної послідовності напруги електропостачання, усереднених на 10-хвилинному проміжку, для мереж низької напруги мають бути в межах від 0 % до 2 % від складника напруги прямої послідовності.

11. 95 % середньоквадратичних значень напруги кожної гармоніки, усереднених на 10-хвилинному проміжку, для мереж низької напруги мають бути меншими або рівними наступним значенням:

Непарні гармоніки

Парні гармоніки

не кратні 3

кратні 3

порядок

відносна амплітуда

порядок

відносна амплітуда

порядок

відносна амплітуда

5

6,0 %

3

5,0 %

2

2,0 %

7

5,0 %

9

1,5 %

4

1,0 %

11

3,5 %

15

1,5 %

6…24

0,5 %

13

3,0 %

21

0,5 %

 

 

17

2,0 %

 

 

 

 

19

1,5 %

 

 

 

 

23

1,5 %

 

 

 

 

25

1,5 %

 

 

 

 

12. Сумарний коефіцієнт гармонічних спотворень напруги електропостачання, ураховуючи всі гармоніки до 40-ї включно, для мереж низької напруги має бути меншим чи рівним 8 %.

13. Показники якості електричної енергії для мереж середньої та високої напруги, методи випробування та інші характеристики якості електроенергії наведені у ДСТУ EN 50160:2014.

14. Перелік показників якості електропостачання повинен зазначатися у договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії.

15. ОСР надає споживачам компенсації за недотримання показників якості електропостачання у розмірі та порядку, що встановлені Регулятором.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас