Ім'я файлу: SQL курсова Чмира Максима.docx
Розширення: docx
Розмір: 1094кб.
Дата: 06.05.2023
скачати


Львів 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ 

«ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» 

Циклова комісія діловодства та інформаційної діяльності 

КУРСОВА РОБОТА 

з навчальної дисципліни «Прикладні комп’ютерні технології та бази даних» 

на тему: «Створення бази даних реєстратури в поліклініці в середовищі SQLite» 
студента 3 курсу групи ДО-31

спеціальності 029 «Інформаційна, 

бібліотечна та архівна справа» 

освітньо-кваліфікаційного рівня 

«фаховий молодший бакалавр» 

Чмира Максима Романовича

Керівник: викладач Пришляк А. А.

Оцінка за захист: 

Національна шкала ____________ 

Кількість балів: _____Оцінка : ЕCTS____ 

Голова комісії ___________

(підпис) 

Члени комісії ____________

____________

(підпис) 

2023


Дата здачі курсової роботи: «_ _» травня 2023р. 

Рекомендовано до захисту ___________
Дата захисту курсової роботи: «_ _»

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ І ОПИС ПРЕДСТАВЛЕНОЇ СФЕРИ ТА ПОСТАВКА ЗАДАЧІ .............

РОЗДІЛ ІІ СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ РЕЄСТРАТУРИ В ПОЛІКЛІНІЦІ В СЕРЕДОВИЩІ SQLITE

2.1 Створення таблиць

2.2 Внесення табличних даних

РОЗДІЛ ІII АНАЛІЗ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ДЖЕРЕЛ ЩОДО

КОМПОНЕНТІВ БАЗИ ДАНИХ

3.1 Поняття та визначення бази даних

3.2 Загальна характеристика пакета SQLite

3.3 Структура бази даних

3.4 Проектування бази даних

ВИСНОВОК

Список використана літератури

ВСТУП

Комп'ютери були створені для вирішення обчислювальних завдань, проте згодом вони все частіше стали використовуватися для побудови систем обробки документів, а точніше, інформації, що міститься в них. Такі системи зазвичай називають інформаційними. Як приклад можна навести систему обліку відпрацьованого часу працівниками підприємства та розрахунку заробітної плати, систему обліку продукції на складі, систему обліку книг у бібліотеці тощо. Усі перелічені системи мають такі особливості:

  • для забезпечення їх роботи потрібні порівняно низькі обчислювальні потужності

  • дані, які вони використовують, мають складну структуру

  • необхідні засоби збереження даних між послідовними запусками системи

Іншими словами, інформаційна система вимагає створення в пам'яті ЕОМ динамічно оновлюваної моделі зовнішнього світу з використанням єдиного сховища – бази даних. Для подальшого обговорення нам необхідно запровадити поняття предметної галузі:

Предметна область - частина реального світу, що підлягає вивченню з метою організації управління та, зрештою, автоматизації. Предметна область є безліччю фрагментів, наприклад, підприємство - цехами, дирекцією, бухгалтерією тощо. Кожен фрагмент предметної області характеризується безліччю об'єктів і процесів, які використовують об'єкти, і навіть безліччю користувачів, характеризуються різними поглядами предметну область.

Словосполучення "динамічно оновлювана" означає, що відповідність бази даних поточного стану предметної області забезпечується не періодично, а режимі реального часу. При цьому одні й ті самі дані можуть бути по-різному представлені відповідно до потребами різних груп користувачів.

Відмінністю баз даних слід вважати те, що дані зберігаються спільно з їх описом, а в прикладних програмах опис даних не міститься. Незалежні від програм користувача дані зазвичай називаються метаданими. У ряді сучасних систем метадані, що містять інформацію про користувачів, формати відображення, статистику звернення до даних та ін. відомості, зберігаються в словнику бази даних.

Об`єктом дослідження роботи є реєстратури в поліклініці.

Предметом дослідження є функції бази даних SQLite реєстратури в поліклініці.

Метою даної курсової роботи є розробка автоматизованої бази даних реєстратури в поліклініці. Така база даних повинна давати можливість вести облік лікарів та пацієнтів, а також зберігати та отримувати якісну структуровану інформацію про них за допомогою виконання певних запитів.

Мета курсової роботи зумовила такі її завдання

Актуальність теми полягає в тому щоб підвищити швидкість та ефективність праці робітників поліклініки, а саме надати змогу працівникам використовувати зручний автоматичний доступ до списків пацієнтів і швидко опрацювати будь-яку інформацію.

Структура роботи. Вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел.

РОЗДІЛ І

ОПИС ПРЕДМЕТНОЇ СФЕРИ ТА ПОСТАВКА ЗАДАЧІ

Комунальна поліклініка №3 - один з кращих лікувальних закладів Львова. Вже більше двох десятиліть там на високому рівні надають медичну допомогу. І з року в рік авторитет лікарів та медперсоналу зростає завдяки сумлінній праці і вагомим успіхам на ниві збереження і відновлення здоров'я.

Сучасні технології дозволяють зменшити відстань, що стоїть на заваді спілкуванню і обміну інформацією. Але, на жаль, комунальна поліклініка №3 наразі не володіє потужною автоматизованою інформаційною системою управління лікарнею, а зокрема історіями хвороб пацієнтів. При потребі, дуже важко знайти історію хвороби деякого пацієнта в кімнаті-архіві. Також на заваді отримання інформації може стати почерк лікарів та медсестер, які заповнюють історії хвороб (медичні карти). Для хворого, який уже лікувався в поліклініці, при черговому поступленні наново заповнюється «інформація про пацієнта» у кожній новій історії хвороби. І ще багато інших проблем, описаних у подальших розділах.

Було б краще зберігати усі діагнози, проведені операції, аналізи і обстеження і відповідні їм результати і т.д. в одній базі даних. Також там була б інформація про пацієнтів, історії хвороб (медичні карти) і т.п.

Бази даних - це звід певної інформації, розбитою за тематичними групами для зручності та економії часу при пошуку.

Перевага володіння під рукою каталогом з потрібною базою даної очевидно - це час та інформованість. Час в бізнесі грає величезну роль. Ви з точністю та швидкістю зможете знайти потрібну фірму і зв'язатися для вирішення питань по своїм інтересам. Важливим фактором є постійне оновлення списків, особливо в кризовий час, коли свою діяльність згорнула безліч підприємств і ситуація продовжує змінюватися.

Тому метою даного курсового проекту є розробка інформаційної системи керування базою даних поліклініки. СУБД має значно полегшувати процес створення і застосувань, що працюють з базами даних. Працівники поліклініки повинні мати змогу багаторазово і багатоаспективно використовувати дані. Працівники мають легко дізнаватися, які дані є в їхньому розпорядженні й отримувати простий доступ до даних (усі складнощі бере на себе СУБД). Будь які зміни в БД, додавання до неї інформації чи її розширення повинні виконуватися незалежно від застосувань, що вже існують і використовують базу даних. До того ж ці операції мають виконуватися максимально просто і ефективно. СУБД має забезпечувати можливість просто і ефективного збільшення обсягів даних без порушення наявних способів їхнього використання, а також легкого виконання реорганізації та реструктуризації даних. СУБД повинна забезпечувати нижчу вартість зберігання і використання даних, ніж поточна система архівів.

Для розробки програмного забезпечення і бази даних інформаційної системи поліклініка обрала середовище SQLite. Усе вище перераховане дає можливість на 100% реалізувати вимоги до створення інформаційної системи.

РОЗДІЛ ІІ

Створення бази даних реєстратури в поліклініці в середовищі SQLite
2.1 Створення таблиць
Для створення таблиць БД використовується наступна директива:

Синтаксис:
CREATE TABLE

[ database name. [ owner ] . | owner. ] table name ( {

| column name AS computed column expression

| < table constraint > ::= [ CONSTRAINT constraint name ] } | [ {"PRIMARY KEY I UNIQUE } [,...n ] )

::= { column name data type }

[ [ DEFAULT constant expression ]

| [ IDENTITY [ ( seed , increment ) ] ]] [ ROWGUIDCOL]

[ < column constraint > ] [ ...n ]

::= [ CONSTRAINT constraint name ]

{ [ NULL | NOT NULL ]

| [ { PRIMARY KEY | UNIQUE }

[ CLUSTERED | NONCLUSTERED ] [ON {filegroup | DEFAULT} ] ]

| [ [ FOREIGN KEY ] REFERENCES ref table [ ( ref column ) ]

[ ON DELETE { CASCADE | NO ACTION } ]

[ ON UPDATE { CASCADE | NO ACTION } ] ]

| CHECK [ NOT FOR REPLICATION ]

( logical expression )

} < table constraint > ::= [ CONSTRAINT constraint name ] { [ { PRIMARY KEY | UNIQUE }

[ CLUSTERED | NONCLUSTERED ]{ ( column [ ,...n ] ) }

[ ON { filegroup | DEFAULT } ]]| FOREIGN KEY

[ ( column [ ,...n ] ) ] REFERENCES ref table [ ( ref column [ ,...n ] ) ]

[ ON DELETE { CASCADE | NO ACTION } ]

[ ON UPDATE { CASCADE | NO ACTION } ] | CHECK ( search conditions ) }ляційний таблиця запит автоматизований

Аргументи:

table name-ім'я таблиці.

column name - Ім'я поля в таблиці.

column expression -вираз, що використовується для обрахунку значення колонки. Така колонка є віртуальною, тобто фізично не існує в таблиці, а її значення обраховується з використанням значень інших колонок.

data type - тип поля.

DEFAULT - вказує значення по замовчуванню для поля. Значення по замовчуванню можуть бути визначені для довільних полів крім тих, у яких визначена властивість IDENTITY.

constant expression - константа, NULL або системна функція.

IDENTITY - вказує на те, що дана колонка буде лічильником, тобто при вставці нового рядка в таблицю, СУБД буде автоматично генерувати значення даного поля. Часто використовується з обмеженням PRIMARY KEY.

Seed-значення, що використовується для першого вставленого в таблицю рядка.

Increment - значення приросту лічильника.

ROWGUIDCOL- вказує на те, що дане поле є глобальним унікальним ідентифікатором. Тільки одне поле на таблицю може бути визначене як ROWGUIDCOL поле.

CONSTRAINT- вказує на початок оголошення PRIMARY KEY, UNIQUE, або FOREIGN KEY обмеження.

constraint name-визначає ім'я обмеження.

NULL | NOT NULL- директива, що дозволяє/забороняє null значення для даного поля.

PRIMARY KEY-вказує, що дане поле буде первинним ключем в таблиці.

UNIQUE- вказує на те, що в даній колонці будуть зберігатися унікальні значення.

CLUSTERED | NONCLUSTERED - створює кластеризований або неклаттеризований індекс для PRIMARY KEY або UNIQUE обмежень.

FOREIGN KEY...REFERENCES- створює зовнішній ключ на дане поле (поля).

ref table - ім'я таблиці на яку посилається зовнішній ключ.

( ref column [ ,...п ] )- поле (поля), на яке посилається зовнішній ключ.

ON DELETE {CASCADE | NO ACTION}- вказує на те чи при видаленні рядка з таблиці будуть видалятися відповідні рядки з підлеглих таблиць.

ON UPDATE {CASCADE | NO ACTION}- вказує на те чи при модифікації рядка в таблиці будуть модифікуватися відповідні рядки в підлеглих таблицях.

logical expression - логічний вираз, що повертає TRUE або FALSE.

Column - поле або список полів.

n - допоміжний символ, який означає, що попередній елемент може повторюватись

Предметною областю бази даних є реєстратура поліклініки (Rejestratyra). В базі даних будуть міститися наступні таблиці:

  • Лікар (Likar) - для зберігання інформації про дільничного лікаря.




Назва поля

Тип поля

Індивідуальний номер лікаря

INT

Прізвище лікаря

CHAR

Ім’я лікаря

CHAR

Адреса проживання

CHAR

Cпеціальність лікаря

CHAR

Контактний номер телефону

INT

Закріплена за лікарем територія

CHAR




  • Пацієнти (Pacijent) - для зберігання інформації про пацієнтів поліклініки.

Назва поля

Тип поля

Індивідуальний номер пацієнта

INT

Прізвище пацієнта

CHAR

Ім’я пацієнта

CHAR

Адреса проживання

CHAR

Контактний номер телефону

INT

Хвороби пацієнта

CHAR




  • Прийом (Prujom) - для зберігання інформації про прийом пацієнтів дільничним лікарем.

Назва поля

Тип поля

Номер прийому

INT

Індивідуальний номер лікаря

INT

Індивідуальний номер пацієнта

INT

Дата прийому

DATE

Причина візиту до лікаря

CHAR

Поставлений діагноз

CHAR




  • Категорія лікарів (Category of doctors) - для зберігання інформації про категорії та посади лікарів.

Назва поля

Тип поля

Посада

TEXT

Категорія

TEXT

Кількість заключних декларацій

NUMERIC

Посадовий оклад

NUMERIC


Структура створених таблиць виглядає так:
CREATE TABLE Лікар (

[Індивідуальний номер лікаря ] INT,

[Прізвище лікаря] CHAR,

[Ім'я лікаря] CHAR,

[Адреса проживання] CHAR,

[Спеціальність лікаря] CHAR,

[Контактний номер телефону ] INT,

[Закріплена за лікарем територія] CHAR

);
CREATE TABLE Пацієнти (

[Індивідуальний номер пацієнта] INT,

[Прізвище пацієнта] CHAR,

[Ім'я пацієнта] CHAR,

[Адреса проживання ] CHAR,

[Контактний номер телефону] INT,

[Хвороби пацієнта] CHAR

);
CREATE TABLE Прийом (

[Номер прийому ] INT,

[Індивідуальний номер лікаря ] INT,

[Індивідуальний номер пацієнта] INT,

[Дата прийому] DATE,

[Причина візиту до лікаря] CHAR,

[Поставлений діагноз] CHAR

);

CREATE TABLE [Категорія лікарів] (

[Посада ] TEXT,

Категорія TEXT,

[Кількість заключних декларацій] NUMERIC,

[Посадовий оклад] NUMERIC

);

2.2 Введення табличних даних
Для того щоб ввести дані в таблицю я заходжу в «Data» і «Grid view» та нажимаю «Insert line» за заповнюю дані.

Після заповнення даних я заходжу в редактор та пишу команду «select * from» та отримала такі результати:








РОЗДІЛ ІІІ

АНАЛІЗ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ДЖЕРЕЛ ЩОДО

КОМПОНЕНТІВ БАЗИ ДАНИХ

    1. Поняття та визначення бази даних

Існує декілька визначень поняття бази даних, для початку наведемо та порівняємо їх властивості.

База даних – організована відповідно до певних правил і підтримувана в пам’яті комп’ютера сукупність даних, що характеризує актуальний стан певної предметної області і використовується для задоволення інформаційних потреб користувачів.

База даних – спільно використовуваний набір логічно пов’язаних даних (і опис цих даних), призначений для задоволення інформаційних потреб організації.

База даних – це сукупність відомостей щодо конкретних об’єктів реального миру в якій-небудь предметній області. Під предметною областю маємо на увазі частину реального світу, що підлягає вивченню для організації керування й автоматизації.

У визначеннях найчастіше (явно або неявно) присутні такі відмінні ознаки:

 БД зберігається і обробляється в обчислювальній системі. Таким чином, будьякі накопичені масиви даних (архіви, бібліотеки, картотеки і т. д.) не можна назвати базою даних.

 Дані у БД логічно структуровані (систематизовані) з метою забезпечення можливості їх ефективного пошуку і обробки в обчислювальній системі. Структурованість передбачає явне виділення складових частин (елементів), зв’язків між ними, а також типізацію елементів і зв’язків.

 БД включає схему або метадані, що описують їх логічну структуру у формальному вигляді (відповідно до певної моделі даних).

Наведемо ще одне визначення бази даних. БД – це іменована сукупність взаємопов’язаних даних, що перебувають під керуванням СКБД.

Система керування базами даних (СКБД) – це комплекс програмних і мовних засобів, необхідних для створення баз даних, підтримки їх в актуальному стані, агрегації й пошуку в них необхідної інформації. Нижче наведено основні вимоги до СКБД.

 СКБД має сприймати й обробляти команди користувачів і програм на вибірку, зміну, додавання або видалення даних. Таким чином, у СКБД повинен бути компонент, відповідальний за виконання цих дій, спеціальна мова обробки даних. Найчастіше цією мовою є який-небудь різновид мови SQL.

 СКБД повинна мати можливість приймати дані у вхідній формі з різних за своєю природою джерел і перетворювати їх у форму, що відповідає власним об’єктам. Тобто СКБД має містити компоненти перетворення форматів даних.

 СКБД повинна мати функції забезпечення безпеки, цілісності, а у випадку пошкодження, відновлення інформації, що зберігається у базі даних.

 Бажано, щоб у СКБД були реалізовані механізми оптимізації виконання перерахованих вище операцій. Тобто має бути ряд компонентів, відповідальних за максимальну ефективність виконання СКБД своїх функцій.

3.2 Загальна характеристика пакета SQLite

SQL — декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних та її модифікації, системи контролю за доступом до бази даних.

Сама по собі SQL не є ані системою керування базами даних, ані окремим програмним продуктом. На відміну від звичайних мов програмування (C або Pascal), SQL може формувати інтерактивні запити або – якщо вона вбудована в інші застосунки – виступати як інструкції для керування даними. Окрім цього, стандарт SQL містить функції для визначення зміни, перевірки та захисту даних.

До переваг СКБД SQLite можна віднести наступні:

– SQLite не вимагає окремого серверного процесу або систему для роботи (serverless);

– SQLite поставляється з нульової конфігурації, яка означає, що не потрібні установки або адміністрування;

– Уся база даних SQLite зберігається в одному кросплатформному файлі;

– СКБД SQLite за обсягом пам’яті дуже мала, менше, ніж 400KiB у повній комплектації або менше, ніж 250KiB при виключенні деяких функції;

– SQLite є самодостатньою, це означає, що немає зовнішніх залежностей;

– SQLite-транзакції повністю задовольняють вимогам ACID, дозволяючи безпечний доступ з декількох процесів або потоків;

– SQLite підтримує більшість функцій мови запитів стандарту SQL92 (SQL2);

– SQLite написано в ANSI-C та забезпечує простий і легкий у використанні API;

– SQLite доступна на UNIX (Linux, Mac OS X, Android, iOS) і Windows (Win32, WinCE, WinRT).

Особливістю SQLite є те, що вона не використовує парадигму клієнт-сервер, тобто рушій SQLite не є окремим процесом, з яким взаємодіє застосунок, а надає бібліотеку, з якою програма компілюється і рушій стає складовою частиною програми. Таким чином, як протокол обміну використовуються виклики функцій (API) бібліотеки SQLite. Такий підхід зменшує накладні витрати, час відгуку і спрощує програму. SQLite зберігає всю базу даних (включаючи визначення, таблицііндекси і дані) в єдиному стандартному файлі на тому комп'ютері, на якому виконується застосунок. Простота реалізації досягається за рахунок того, що перед початком виконання транзакції весь файл, що зберігає базу даних, блокується; ACID-функції досягаються зокрема за рахунок створення файлу-журналу.

Кілька процесів або потоків можуть одночасно без жодних проблем читати дані з однієї бази. Запис в базу можна здійснити тільки в тому випадку, коли жодних інших запитів у цей час не обслуговується; інакше спроба запису закінчується невдачею, і в програму повертається код помилки. Іншим варіантом розвитку подій є автоматичне повторення спроб запису протягом заданого інтервалу часу.

У комплекті постачання йде також функціональна клієнтська частина у вигляді виконуваного файлу sqlite3, за допомогою якого демонструється реалізація функцій основної бібліотеки. Клієнтська частина працює з командного рядка, і дозволяє звертатися до файлу БД на основі типових функцій ОС.

Виділяють декілька напрямків мови SQL:

  • DDL (Data Definition Language – Мова Визначення Даних) – так звана Мова Опису Схеми в ANSI, складається з команд, які створюють об’єкти (таблиці, індекси, представлення, і так далі) у базі даних.

  • DML (Data Manipulation Language – Мова Маніпулювання Даними) – це набір команд, що визначають, які значення представлені в таблицях у будь-який момент часу.

  • DCL (Data Control Language – Мова Керування Даними) складається із засобів, які визначають, чи дозволити користувачеві виконувати певні дії чи ні

  • TCL (Transaction Control Language) — робота з транзакціями.


3.3 Структура бази даних
Таблиці та індекси можуть бути збережені на диск в одній з декількох форм, включаючи впорядковані/невпорядковані плоскі файли, ISAM, кеш файли, хеш-таблиці, або B+ дерева. Кожна форма має свої особливі переваги і недоліки. Найбільш часто використовувані форми B+ дерева і ІСАМ.

Невпорядковане збереження, як правило, зберігає записи в порядку, в якому вони вставлені. Таке зберігання забезпечує гарну ефективність вводу, але погану ефективність відновлення. Як правило, таке відновлення краще, тому що, більшість баз даних використовують індекси з первинними ключами, в результаті чого відновлення для ключів, які такі ж, як у базі зміщення рядка в пам’яті системи.

Впорядковане збереження, як правило, зберігає записи впорядковано та дозволяє змінювати або збільшувати розмір файлу при вставці нового запису, в результаті ми маємо низьку ефективність вставки.

Тим не менш, упорядковане збереження забезпечує більш ефективне відновлення запису, коли записи попередньо відсортовані, у результаті чого складністю є структуровані файли.

Більшість звичайних реляційних баз даних, використовує «рядково- орієнтоване» зберігання, це означає, що всі дані, пов’язані з даним рядком зберігаються разом. І навпаки, «колонко-орієнтована» СУБД зберігає всі дані з певного стовпця разом для того, щоб швидше виконувати данні з запитів в базі даних. Кореляційна база даних є схожою на «рядково-орієнтовану» базу даних, але використовує багато побічнних слоїв для зіставлення декількох примірників одного і того ж значення для числового ідентифікатора.

3.4 Проектування бази даних
Проектування баз даних — це ітераційний, багатоетапний процес прийняття обґрунтованих рішень у процесі аналізу інформаційної моделі предметної області, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачів, синтезу логічних і фізичних структур даних, аналізу та обґрунтування вибору програмних і апаратних засобів.

До узагальнених етапів проектування БД відноситься:

  • дослідження предметної області;

  • аналіз даних (сутностей та їх властивостей);

  • визначення відносин між сутностями і визначення первинних і вторинних (зовнішніх) ключів.

Створення бази даних потрібно розпочинати з її проектування, тобто її розробки. У результаті проектування має бути визначена структура бази, тобто склад таблиць, їхня структура та логічні зв'язки. Структура реляційної таблиці визначається складом стовпців, їхньою послідовністю, типом даних кожного стовпця та їхнім розміром, а також ключем таблиці.

Сам процес проектування можна здійснювати двома підходами. За першого підходу спочатку визначають основні задачі, для розв'язання яких створюється база, та потреби цих задач у даних. За другого підходу визначають предметну область, здійснюють аналіз її даних і встановлюють типові об'єкти предметної області. Найбільш раціональним підходом проектування бази даних є поєднання обох підходів.

Процес проектування бази даних поділяється на 4 етапи, кожний з яких передбачає виконання певних дій, а саме:

  1. Системний аналіз і словесний опис інформаційних об'єктів – передбачає мовний опис реальних об'єктів предметної області, визначення зв'язків між об'єктами, дослідження характеристик об'єктів і зв'язків. Результати дослідження використовуються при концептуальному проектуванні БД.

  2. Концептуальне проектування – саме із цього проектування починається створення концептуальної схеми БД, в основі якої лежить концептуальна модель даних. Концептуальна модель представляє загальний погляд на дані.

  3. Логічне проектування Баз Даних – полягає в створенні логічної моделі на основі вибраної моделі даних. На цьому етапі необхідно вже знати яка СУБД буде застосовуватися в системі (ієрархічна, мережна, реляційна, об'єктно-орієнтована).

  4. Фізичне проектування Баз Даних – полягає в описі засобів фізичної реалізації логічного проекту БД. Фізичні моделі визначають засоби розміщення даних в середовищі зберігання і засоби доступу до цих даних, які підтримуються на фізичному рівні.


ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

SQL – компактний багатопоточний сервер баз даних. Характеризується великою швидкістю, стійкістю і простотою використання.

Основною функцією бази даних є надання єдиного сховища для всієї інформації, що відноситься до певної теми.

В ході виконання курсової роботи я отримала навики роботи з даними за допомогою запитів та організіції сортування і пошку даних різних типів.

В результаті мною розроблена і спроектована база даних реєстратури поліклініки, що містить необхідні дані про лікарів та пацієнтів. База даних розроблена в системі розробки баз даних MySQL, що дозволяє легко зрозуміти її організацію і простоту управління.

При написанні курсової роботи мною була вивчена спеціальна література, що включає статті та підручники з інформаційних технологій, описані теоретичні аспекти та розкрито ключові поняття дослідження, розглянуто практичне застосування база даних та надано допомогу поліклініці.

Також під час виконання роботи я засвоїла всі знання, які я набула за весь курс «Прикладні комп’ютерні технології та бази даних»


ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА


  1. Бази даних. Підручник для вузів Автор: А. Д. Хомоненко, В. М. Циганков, М. Г. Мальцев Видавництво: Корона-принт ISBN: 5-7931-0284-1 Рік: 2004

  2. Інтернет- ресурс http://uk.wikipedia.org

  3. Інтернет- ресурс http://www.mysql.com/

  4. Пасічник В. В., Резниченко В. А. Організація баз даних та знань. К. : Видавн. група BHV, 2006. – 384 c.

  5. ДСТУ 4163-2020. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Чинний від 01.09.2003. К. : Держспоживстандарт України, 2003. С. 50

  6. БАЗА ДАНИХ [Електронний ресурс]- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85



  1. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО БАЗИ ДАНИХ [Електронний ресурс] microsoft -https://support.microsoft.com/ukua/office/%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B8-%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85-a849ac16-07c7-4a31-9948-3c8c94a7c204



  1. SQL база даних [Електронний ресурс] - https://www.ukraine.com.ua/uk/blog/programming/sql-baza-dannih-dlya-chego-prednaznachena-baza-dannih.html



  1. Фісун М. Т., Ніколенко С. Г. Створення та ведення баз даних засобами мови Jet SQL. Методичні вказівки до виконання блоку лабораторних робіт з дисципліни «Організація баз даних». – Миколаїв : видавн. ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 83 с

  2. Фісун М. Т. Організація баз даних : методичні вказівки до виконання курсових робіт. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – 126 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас