Ім'я файлу: Структура системи логістичного менеджменту.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 05.05.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 05.05.2021
скачати
Структура системи логістичного менеджменту
Керівництво будь-якої організації відповідає за довгострокове планування, реалізацію політики, а також за координацію та контроль дії в межах організації. В умовах виробничої інтеграції логістичні організації оточує ряд фірм, які, як правило, є незалежними економічними одиницями. В структурних об'єднаннях типу конгломератів, холдингів, консорціумів фірми майже повністю автономні відносно оперативних рішень, вони підкоряються в питаннях лише фінансів основній компанії. Те, як виконувати обов'язки, розглядає керівництво відповідної економічної одиниці. Керівництво конгломерату дає можливість керівництву кожної фірми, що входять до його складу, вибирати ту структуру управління, яка йому найбільше підходить, у тому числі і формувати власні логістичні департаменти. Загальну характеристику організаційної структури, можна характеризувати декількома положеннями, що визначають її значимість
- організаційна структура фірми забезпечує координацію всіх функцій менеджменту;
- структура організації визначає права і обов'язки (повноваження і відповідальність) на управлінських рівнях;
- від організаційної структури залежить ефективна діяльність підрозділів фірми, її виживання і процвітання;
- структура, прийнята в даній конкретній фірмі, визначає організаційну поведінку її співробітників, тобто стиль менеджменту і якість праці колективу.
Організаційна структура управління будь-яким суб'єктом господарювання — це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів. В організаційній структурі управління тим чи іншим суб'єктом господарювання кожний її елемент (виробничий або управлінський підрозділ) має певне місце і відповідні зв'язки з іншими елементами. Зв'язки названих елементів системи управління поділяють на лінійні, функціональні та між функціональні. При виборі типу організаційної структури управління менеджери підприємства опираються на такі принципи
1)Принцип єдності мети: передбачає наявність чітко сформульованої мети або цілей фірми.
2)Принцип первинності функцій і вторинності структури: побудова організаційної структури повинна базуватись на виявленні складу та змісту функцій управління. Не слід ототожнювати функцію управління з функціями підрозділу апарату управління, оскільки залежно від трудомісткості функції її можуть виконувати кілька підрозділів, або один підрозділ може здійснювати діяльність у межах кількох функцій.
3)Принцип функціональної замкнутості підрозділів апарату управління: коло завдань для кожного структурного підрозділу повинно бути чітко орієнтоване на досягнення мети управління з відповідної функції.
4) Простота організаційної структури: чим простіше та чіткіше побудована структура управління, тим легше персоналові зрозуміти і пристосуватися до даної форми управління та активно брати участь у реалізації мети фірми. Крім того, кількість ланок і рівнів управління повинні бути мінімальними.
5)Принцип єдності розпорядництва: працівник повинен отримувати накази лише від одного начальника. За словами А. Файоля, для сукупності операцій, що переслідують одну мету, повинен бути один керівник і одна програма - це є необхідною умовою єдності дій, координації зусиль.
6)Визначення оптимальної норми керованості: кількість підлеглих, що підпорядковані одному робітникові, повинна бути обмеженою. Норма керованості визначається характером роботи керівника та стосунками керівників і підлеглих. Керівник може мати тим більшу кількість підлеглих чим більш однорідними є проблеми, які він вирішує. З цього випливає, що кількість підлеглих повинна бути меншою на вищих рівнях менеджменту та більшою на нижчих рівнях.
7) Принцип зворотного зв'язку: завдяки цьому принципу забезпечується можливість здійснення постійного контролю за результатами функціонування системи та створюються умови для її користування.
Перелічені принципи побудови організаційних структур управління взаємопов'язані та взаємозумовлені Кожен з них має самостійне значення, але тільки спільне їх використання забезпечує комплексний, науковий характер проектування організаційних структур управління підприємством.